Дзвінкий ретрофлексний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ɖ͡ʐ⟩ (спрощено — ⟨dʐ⟩. Твердий шиплячий приголосний, африкат. Найтвердіший у ряду шиплячих африкатів /d͡ʑ/—/d͡ʒ/—/ɖ͡ʐ/.
| ɖ͡ʐ | ||
|---|---|---|
| d͡ʐ | ||
| Номер МФА | 106 (137) | |
| Кодування | ||
| HTML (decimal) | ɖ͡ʐ | |
| Юнікод (hex) | U+0256 U+0361 U+0290 | |
| X-SAMPA | dz` | |
| Кіршенбаум | dz. | |
|
Деякі науковці для позначення цього звуку використовують символ дзвінкого заясенного африката — /d͡ʒ/. В таких випадках, власне глухий заясенний африкат записують як /d͡ʒʲ/.
Назва Редагувати
Властивості Редагувати
Властивості дзвінкого ретрофлексного африката:
- Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
- Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
- Місце творення — ретрофлексне, що прототипічно означає, що кінчик язика загинається вгору до твердого піднебіння.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади Редагувати
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| білоруська | лічба | [lʲiɖ͡ʐbä] | лічба | Див. білоруська фонетика |
| китайська (У) | 长 | [ɖ͡ʐaŋ] | довгий | |
| польська | dżem | [ɖ͡ʐɛm] | джем | Див. польська фонетика |
| російська | джем | [ɖ͡ʐɛm] | джем | Два окремі звуки [d][ʐ]. Див. російська фонетика |
| сербська | џем | [ɖ͡ʐê̞m] | джем | Див. сербська фонетика |
| словацька | džús | [ɖ͡ʐuːs] | сік | Див. словацька фонетика |
| українська | джерело | [ɖ͡ʐɛrɛˈlɔ] | — | Див. українська фонетика |
Примітки Редагувати
- ↑ Wells (2014:98-9)
- Jassem (2003:103)
- ↑ Hamann (2004:65)
- Lightner (1972:67)
- Hanulíková & Hamann (2010:374)
Джерела Редагувати
- Hamann, Silke (2004). . Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 53–67. doi:10.1017/S0025100304001604. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 21 березня 2016.
- Hanulíková, Adriana; Hamann, Silke (2010). . Journal of the International Phonetic Association 40 (3): 373–378. doi:10.1017/S0025100310000162. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 14 червня 2022.
- Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191.
- Lightner, Theodore M. (1972). Problems in the Theory of Phonology, I: Russian phonology and Turkish phonology. Edmonton: Linguistic Research, inc.
- Lunsford, Wayne A. (2001). . M.A. thesis, University of Texas at Arlington. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 21 березня 2016.
- Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.