www.wikidata.uk-ua.nina.az

Північно східний діалект білоруської мови біл Паўночна ўсходні дыялект беларускай мовы Paŭnočna ŭschodni dyjalekt biełar

Північно-східний діалект білоруської мови

Північно-східний діалект білоруської мови (біл. Паўночна-ўсходні дыялект беларускай мовы; Paŭnočna-ŭschodni dyjalekt biełaruskaj movy) — один з двох діалектів білоруської мови. Поширений на території північно-східної Білорусі. Від південно-західного діалекту відрізняється за основними принципам діалектного членування білоруської мови: за характером акання, вимовою приголосного /r/ і деяким іншим фонетичним особливостям.

Північно-східний діалект на карті діалектів білоруської мови

Область поширення і діалектні зони ред.

У складі північно-східного діалекту виділяються три групи говірок:

  • Полоцька група (на території західної і центральної частин Вітебської області і північно-західній частині Могилівської області )
  • Вітебсько-Могилівська група говірок:
    • Вітебські говори (у східній частині Вітебської області)
    • Східно-Могилівські говори (на території центральної та східної частин Могилівської області)

Північно-східні говори білоруської мови вперше були виділені як відособлена діалектна одиниця при складанні діалектологічної карти російської мови 1914 року. Дані говори були включені до складу білоруської мови, крім території, яку займає сучасний північно-східний діалект, до складу північно-східної групи говірок увійшли території в районах Себежа, Невеля, Єльні, Смоленська, Стародуба і ін.

Особливості діалекту ред.

Ареал північно-східного діалекту розташовується в північно-східній частині Білоруси на території Вітебської області і центральних і східних районів Могилівської області. До північно-східних білоруських говорів також можливо відносяться говори на території Росії в прикордонних з Білоруссю районах Смоленської області. На заході і північному заході говори північно-східного білоруського діалекту межують з областю поширення литовського і латвійського мов, на півночі і сході — з говорами Західної групи південноросійських говірок, на південь і південний захід від них розміщені перехідні середньобілоруські говірки.

Говори північно-східного діалекту в більшій частині (крім заходу) охоплюються ареалом східної діалектної зони, південно-східна частина північно-східного діалекту входить в ареал південно-східній діалектної зони. Обидві ці діалектні зони також охоплюють східні території середньобілоруських говірок і південно-західного діалекту. Вкрай західна частина північно-східного діалекту зв'язується загальними діалектними явищами в межах західної діалектної зони з західними середньобілоруськими говорами і говорами західної частини південно-західного діалекту, а також з поліськими говірками. Ареали північно-західній і центральній діалектних зон незначно охоплюють північно-східні білоруські говори тільки окраїнними своїми частинами.

Кордон з південноросійськими говорами ред.

Північно-східні говори білоруської мови в північній і східній частинах свого ареалу межують з південноросійськими говорами, тому визначення кордону північно-східного діалекту в цій області також відноситься до визначення кордону білоруської та російського мов. Дана межа є в значній мірі розмитою, поєднання рис обох мов поширені на великій території, що утворює широку смугу перехідних говірок, віднесення яких до тій чи іншій мові буває часто дуже складно.

Особливості діалекту ред.

Фонетика ред.

Вокалізм ред.

  1. Шестифонемна система вокалізму, що включає голосні /i/, /ɨ/, /ɛ/, /a/, /u/, /ɔ/, характерні для білоруської літературної мови.
  2. Ненаголошений вокалізм після твердих приголосних. Дисімілятивне акання (вимова /a/ в першому переднаголошенному складі перед наголошеними голосними /i/, /ɨ/, /ɛ/, /u/, /ɔ/: тр[а]вíца; на тр[а]ве́, вад’е́; тр[а]вы́, вады́; тр[а]ву́, тр[а]во́й, і вимова ненаголошеного /ɨ/ відповідно /a/ в положенні перед наголошеним /a/: тр[ъ]ва́ (тр[ы]ва́), въда́ (выда́)).
  3. Ненаголошений вокалізм після м'яких приголосних.
    • Дисімілятивне якання білоруського типу (вимова /a’/ в першому перед наголошеному складі перед наголошеними голосними /i/, /ɨ/, /ɛ/, /u/, /ɔ/: на з’амл’í, н’ас’í; з’амл’у́, н’асу́; под з’амл’о́й; з’амл’е́, і вимова /i’/ перед ударним /a/: зімл’а́, нісла́. Відзначається на всій території діалекту, крім північної частини Вітебської області.
    • Дисімілятивне якання вітебського типу (вимова /a’/ в першому перед наголошеному складі перед наголошеними голосними /i/, /ɨ/, /u/, /ɔ/: на з’амл’í, н’ас’í; з’амл’у́, н’асу́; под з’амл’о́й, і вимова /i’/ перед наголошеними /a/ і /ɛ/: зімл’а́, нісла́; з’амл’е́. Поширено в Північній частини Вітебської області.Дисімілятивні типи якання північно-східного діалекту протиставляється недисімілятивному яканню в південно-західному діалекті.

Консонантизм ред.

  1. Вимова м'якого приголосного звука /rj/ на відміну від твердого /r/ в літературній мові, середньобілоруських говорах і південно-західному діалекті: гр’і́ва, гр’ібы́, кр’е́пкі, б’ар’о́за в середині слова; суха́р’, пі́сар’, кур’у́, ц’іп’е́р’ у середині слова. М'який /rj/ відзначається також в деяких поліських говорах.
  2. Дзекання і цекання (вимова африкатів /d͡z̞/ і /t͡s̞/ на місці /d̪j/ і /t̪j/), як і в літературній мові і в усіх говірках: дз’ен’, дзі́ва, цен’, ці́хі. Вимова м'яких /d̪j/ і /t̪j/ зустрічається тільки в поліських говорах і в південних говорах на кордоні з Україною.
  3. Вимова твердих шиплячих /ʂ/, /ʐ/, /ʈ͡ʂ/, /d͡ʐ/, /t͡s̞/ (не з /t̪j/), як і в літературній мові і в усіх говірках: жыла́, шыц’, чытац’, пчала́, крім деяких говірок Полісся.
  4. Вимова дзвінкого м'якопіднебінного фрикативного приголосного /ɣ/, як і в літературній мові і в усіх говірках.

Морфологія ред.

Іменник ред.

  1. На відміну від південно-західного діалекту вживання як і в літературній мові в знахідному від. одухотворених іменників од. і мн. числа форми родового від. (запро́г вала́, па́св'іла каро́ў), а також вживання в знахідному від. неживих іменників од. і мн. форми називного від. (знайшо́ў грыб, пасадз’і́ў кусты́).
  2. Відсутність кличного від., що вживається в середньобілоруських говорах і південно-західному діалекті.
  3. Форми місцевого від. іменників од. числа чоловік. роду з закінченням -э (на лу́г’е, у катух’е́ і т. д.) і пор. роду з закінченням -у (у малаку́, у агн’у́ і т. д.) в деяких говорах північно-східного діалекту.
  4. Закінчення -ы іменників од. числа чоловічого і жіночого роду на -а в давальному і місцевому відмінках: к в’асны́, па травы́, к ба́ц’кы в говорах північних районів Вітебської області.
  5. Форми орудного від. іменників од. числа чол. і жін. роду на -а з закінченням ъй (-ый): пу́гъй, крын’і́цый і т. д..
  6. Закінчення -а іменників жіночого роду од. числа з нульовим закінченням типу мыш, гус’: мы́ша, гу́с’а чи мы́шына, гу́с’іна і т. д..
  7. Форми орудного від. іменників од. числа жін. роду типу мыш із закінченням -ай, -эй, -ой: мы́шай, мы́шэй, мышо́й і т. д. в ряді говірок півночі Вітебської і сходу Могилівської області.
  8. У говорах північної частини території Вітебської області форми орудного від. іменників мн. числа з закінченнями -ъм, -ам: с р’іб’а́тъм, з гръ́бл’ам і т. д..
  9. Творення іменників, що позначають молоді істоти, що належать до чоловічого роду, за допомогою суфікса -онак: дз’іц’о́нык, йагн’о́нак і т.д. На відміну від форм середньобілоруських говорів і південно-західного діалекту (ц’ал’а́, дз’іц’а́ и ц’ал’о́, дз’іц’о́ і т. д.), а також деяких говірок Городнянської і Брестської області (парс’у́к, ц’ал’у́к і т. д.).

Займенник ред.

  1. Форми особистих і зворотних займенників м’ан’е́, ц’аб’е́, с’аб’е́ з i в основі, характерних для говірок з дисімілятивним яканням вітебського типу: м’ін’е́, ц’іб’е́, с’іб’е́.
  2. Форми займенника 3-ї особи жін. роду од. числа Йона в знахідному від. йійе́, йей (йайе,́ йой в літературній мові).

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Судник М. Р. Белорусский язык // Лингвистический энциклопедический словарь[ru] / Главный редактор В. Н. Ярцева. — М. : Советская энциклопедия, 1990. — 685 с. — ISBN 5-85270-031-2. (рос.)
  2. ↑ Кондрашов Н. А. Белорусский язык // Славянские языки. — М., 1986. — С. 96—106.(Перевірено 12 квітня 2012)
  3. ↑ The Virtual Guide to Belarus (біл.). Архів оригіналу за 17 вересня 2012.  Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)(Перевірено 9 квітня 2012)
  4. Дурново Н. Н., Соколов Н. Н., Ушаков Д. Н. Опыт диалектологической карты русского языка в Европе. — М., 1915.
  5. Диалектологический атлас русского языка. Центр Европейской части СССР. Выпуск I: Фонетика / Под ред. Р. И. Аванесова и С. В. Бромлей. — М. : Наука, 1986. — С. 6—7.
  6. Захарова, Орлова, 2004, с. 34—35.
  7. БГУ. Информационные ресурсы. Таблицы, 2009, с. 151—153.
  8. БГУ. Информационные ресурсы. Таблицы, 2009, с. 155—156.
  9. ↑ БГУ. Информационные ресурсы. Таблицы, 2009, с. 159—161.
  10. ↑ БГУ. Информационные ресурсы. Таблицы, 2009, с. 167.
  11. БГУ. Информационные ресурсы. Таблицы, 2009, с. 168.
  12. ↑ БГУ. Информационные ресурсы. Таблицы, 2009, с. 169.
  13. Кондрашов Н. А. {{{Заголовок}}}.(Перевірено 12 квітня 2012)
  14. БГУ. Информационные ресурсы. Таблицы, 2009, с. 183—184.
  15. БГУ. Информационные ресурсы. Таблицы, 2009, с. 185.
  16. БГУ. Информационные ресурсы. Таблицы, 2009, с. 186.
  17. ↑ БГУ. Информационные ресурсы. Таблицы, 2009, с. 187.
  18. БГУ. Информационные ресурсы. Таблицы, 2009, с. 189.
  19. БГУ. Информационные ресурсы. Таблицы, 2009, с. 190.

Література ред.

  1. Дыялекталагічны атлас беларускай мовы. — Мінск : Выдавецтва Акадэміі навук БССР, 1963.
  2. Лексічны атлас беларускіх народных гаворак. — Мінск, 1993—1998. — Т. 1— 5.
  3. Інформаційні ресурси. Таблиці // Білоруський державний університет. Філологічний факультет. Кафедра історії білоруської мови. Білоруська діалектологія. — 2009.(Перевірено 12 квітня 2012)
  4. Захарова К. Ф., Орлова В. Г. Діалектичний поділ російської мови. — 2-ге. — М. : Едіторіал УРСС, 2004. — ISBN 5-354-00917-0.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pivnichno shidnij dialekt biloruskoyi movi bil Paynochna yshodni dyyalekt belaruskaj movy Paŭnocna ŭschodni dyjalekt bielaruskaj movy odin z dvoh dialektiv biloruskoyi movi Poshirenij na teritoriyi pivnichno shidnoyi Bilorusi 1 Vid pivdenno zahidnogo dialektu vidriznyayetsya za osnovnimi principam dialektnogo chlenuvannya biloruskoyi movi za harakterom akannya vimovoyu prigolosnogo r i deyakim inshim fonetichnim osoblivostyam 2 Pivnichno shidnij dialekt na karti dialektiv biloruskoyi movi Zmist 1 Oblast poshirennya i dialektni zoni 2 Osoblivosti dialektu 3 Kordon z pivdennorosijskimi govorami 4 Osoblivosti dialektu 4 1 Fonetika 4 1 1 Vokalizm 4 1 2 Konsonantizm 4 2 Morfologiya 4 2 1 Imennik 4 2 2 Zajmennik 5 Div takozh 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaOblast poshirennya i dialektni zoni red U skladi pivnichno shidnogo dialektu vidilyayutsya tri grupi govirok 3 Polocka grupa na teritoriyi zahidnoyi i centralnoyi chastin Vitebskoyi oblasti i pivnichno zahidnij chastini Mogilivskoyi oblasti Vitebsko Mogilivska grupa govirok Vitebski govori u shidnij chastini Vitebskoyi oblasti Shidno Mogilivski govori na teritoriyi centralnoyi ta shidnoyi chastin Mogilivskoyi oblasti Pivnichno shidni govori biloruskoyi movi vpershe buli vidileni yak vidosoblena dialektna odinicya pri skladanni dialektologichnoyi karti rosijskoyi movi 1914 roku Dani govori buli vklyucheni do skladu biloruskoyi movi krim teritoriyi yaku zajmaye suchasnij pivnichno shidnij dialekt do skladu pivnichno shidnoyi grupi govirok uvijshli teritoriyi v rajonah Sebezha Nevelya Yelni Smolenska Staroduba i in 4 Osoblivosti dialektu red Areal pivnichno shidnogo dialektu roztashovuyetsya v pivnichno shidnij chastini Bilorusi na teritoriyi Vitebskoyi oblasti i centralnih i shidnih rajoniv Mogilivskoyi oblasti Do pivnichno shidnih biloruskih govoriv takozh mozhlivo vidnosyatsya govori na teritoriyi Rosiyi v prikordonnih z Bilorussyu rajonah Smolenskoyi oblasti 5 6 Na zahodi i pivnichnomu zahodi govori pivnichno shidnogo biloruskogo dialektu mezhuyut z oblastyu poshirennya litovskogo i latvijskogo mov na pivnochi i shodi z govorami Zahidnoyi grupi pivdennorosijskih govirok na pivden i pivdennij zahid vid nih rozmisheni perehidni serednobiloruski govirki Govori pivnichno shidnogo dialektu v bilshij chastini krim zahodu ohoplyuyutsya arealom shidnoyi dialektnoyi zoni pivdenno shidna chastina pivnichno shidnogo dialektu vhodit v areal pivdenno shidnij dialektnoyi zoni Obidvi ci dialektni zoni takozh ohoplyuyut shidni teritoriyi serednobiloruskih govirok i pivdenno zahidnogo dialektu Vkraj zahidna chastina pivnichno shidnogo dialektu zv yazuyetsya zagalnimi dialektnimi yavishami v mezhah zahidnoyi dialektnoyi zoni z zahidnimi serednobiloruskimi govorami i govorami zahidnoyi chastini pivdenno zahidnogo dialektu a takozh z poliskimi govirkami Areali pivnichno zahidnij i centralnij dialektnih zon neznachno ohoplyuyut pivnichno shidni biloruski govori tilki okrayinnimi svoyimi chastinami 3 Kordon z pivdennorosijskimi govorami red Pivnichno shidni govori biloruskoyi movi v pivnichnij i shidnij chastinah svogo arealu mezhuyut z pivdennorosijskimi govorami tomu viznachennya kordonu pivnichno shidnogo dialektu v cij oblasti takozh vidnositsya do viznachennya kordonu biloruskoyi ta rosijskogo mov Dana mezha ye v znachnij miri rozmitoyu poyednannya ris oboh mov poshireni na velikij teritoriyi sho utvoryuye shiroku smugu perehidnih govirok vidnesennya yakih do tij chi inshij movi buvaye chasto duzhe skladno Osoblivosti dialektu red Fonetika red Vokalizm red Shestifonemna sistema vokalizmu sho vklyuchaye golosni i ɨ ɛ a u ɔ harakterni dlya biloruskoyi literaturnoyi movi 7 Nenagoloshenij vokalizm pislya tverdih prigolosnih Disimilyativne akannya 1 2 vimova a v pershomu perednagoloshennomu skladi pered nagoloshenimi golosnimi i ɨ ɛ u ɔ tr a vica na tr a ve vad e tr a vy vady tr a vu tr a vo j i vimova nenagoloshenogo ɨ vidpovidno a v polozhenni pered nagoloshenim a tr va tr y va vda vyda 8 Nenagoloshenij vokalizm pislya m yakih prigolosnih Disimilyativne yakannya biloruskogo tipu vimova a v pershomu pered nagoloshenomu skladi pered nagoloshenimi golosnimi i ɨ ɛ u ɔ na z aml i n as i z aml u n asu pod z aml o j z aml e i vimova i pered udarnim a ziml a nisla Vidznachayetsya na vsij teritoriyi dialektu krim pivnichnoyi chastini Vitebskoyi oblasti 9 Disimilyativne yakannya vitebskogo tipu vimova a v pershomu pered nagoloshenomu skladi pered nagoloshenimi golosnimi i ɨ u ɔ na z aml i n as i z aml u n asu pod z aml o j i vimova i pered nagoloshenimi a i ɛ ziml a nisla z aml e Poshireno v Pivnichnij chastini Vitebskoyi oblasti 9 Disimilyativni tipi yakannya pivnichno shidnogo dialektu protistavlyayetsya nedisimilyativnomu yakannyu v pivdenno zahidnomu dialekti Konsonantizm red Vimova m yakogo prigolosnogo zvuka rj 2 na vidminu vid tverdogo r v literaturnij movi serednobiloruskih govorah i pivdenno zahidnomu dialekti gr i va gr iby kr e pki b ar o za v seredini slova suha r pi sar kur u c ip e r u seredini slova M yakij rj vidznachayetsya takozh v deyakih poliskih govorah 10 11 Dzekannya i cekannya vimova afrikativ d z i t s na misci d j i t j yak i v literaturnij movi i v usih govirkah dz en dzi va cen ci hi 1 Vimova m yakih d j i t j zustrichayetsya tilki v poliskih govorah i v pivdennih govorah na kordoni z Ukrayinoyu 10 12 Vimova tverdih shiplyachih ʂ ʐ ʈ ʂ d ʐ t s ne z t j yak i v literaturnij movi i v usih govirkah zhyla shyc chytac pchala 13 krim deyakih govirok Polissya 12 Vimova dzvinkogo m yakopidnebinnogo frikativnogo prigolosnogo ɣ yak i v literaturnij movi i v usih govirkah Morfologiya red Imennik red Na vidminu vid pivdenno zahidnogo dialektu vzhivannya yak i v literaturnij movi v znahidnomu vid oduhotvorenih imennikiv od i mn chisla formi rodovogo vid zapro g vala pa sv ila karo y a takozh vzhivannya v znahidnomu vid nezhivih imennikiv od i mn formi nazivnogo vid znajsho y gryb pasadz i y kusty Vidsutnist klichnogo vid sho vzhivayetsya v serednobiloruskih govorah i pivdenno zahidnomu dialekti 14 Formi miscevogo vid imennikiv od chisla cholovik rodu z zakinchennyam e na lu g e u katuh e i t d i por rodu z zakinchennyam u u malaku u agn u i t d v deyakih govorah pivnichno shidnogo dialektu 15 Zakinchennya y imennikiv od chisla cholovichogo i zhinochogo rodu na a v davalnomu i miscevomu vidminkah k v asny pa travy k ba c ky v govorah pivnichnih rajoniv Vitebskoyi oblasti 16 Formi orudnogo vid imennikiv od chisla chol i zhin rodu na a z zakinchennyam j yj pu gj kryn i cyj i t d Zakinchennya a imennikiv zhinochogo rodu od chisla z nulovim zakinchennyam tipu mysh gus my sha gu s a chi my shyna gu s ina i t d 17 Formi orudnogo vid imennikiv od chisla zhin rodu tipu mysh iz zakinchennyam aj ej oj my shaj my shej mysho j i t d v ryadi govirok pivnochi Vitebskoyi i shodu Mogilivskoyi oblasti 17 U govorah pivnichnoyi chastini teritoriyi Vitebskoyi oblasti formi orudnogo vid imennikiv mn chisla z zakinchennyami m am s r ib a tm z gr bl am i t d Tvorennya imennikiv sho poznachayut molodi istoti sho nalezhat do cholovichogo rodu za dopomogoyu sufiksa onak dz ic o nyk jagn o nak i t d Na vidminu vid form serednobiloruskih govoriv i pivdenno zahidnogo dialektu c al a dz ic a i c al o dz ic o i t d a takozh deyakih govirok Gorodnyanskoyi i Brestskoyi oblasti pars u k c al u k i t d 18 Zajmennik red Formi osobistih i zvorotnih zajmennikiv m an e c ab e s ab e z i v osnovi harakternih dlya govirok z disimilyativnim yakannyam vitebskogo tipu m in e c ib e s ib e 19 Formi zajmennika 3 yi osobi zhin rodu od chisla Jona v znahidnomu vid jije jej jaje joj v literaturnij movi Div takozh red Dialekti biloruskoyi movi Pivdenno zahidnij dialektSerednobiloruski govirki Tudovlyanski govirki Polski govirkiPrimitki red a b v Sudnik M R Belorusskij yazyk Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar ru Glavnyj redaktor V N Yarceva M Sovetskaya enciklopediya 1990 685 s ISBN 5 85270 031 2 ros a b v Kondrashov N A Belorusskij yazyk Slavyanskie yazyki M 1986 S 96 106 Perevireno 12 kvitnya 2012 a b The Virtual Guide to Belarus bil Arhiv originalu za 17 veresnya 2012 Proignorovano nevidomij parametr description dovidka Perevireno 9 kvitnya 2012 Durnovo N N Sokolov N N Ushakov D N Opyt dialektologicheskoj karty russkogo yazyka v Evrope M 1915 Dialektologicheskij atlas russkogo yazyka Centr Evropejskoj chasti SSSR Vypusk I Fonetika Pod red R I Avanesova i S V Bromlej M Nauka 1986 S 6 7 Zaharova Orlova 2004 s 34 35 BGU Informacionnye resursy Tablicy 2009 s 151 153 BGU Informacionnye resursy Tablicy 2009 s 155 156 a b BGU Informacionnye resursy Tablicy 2009 s 159 161 a b BGU Informacionnye resursy Tablicy 2009 s 167 BGU Informacionnye resursy Tablicy 2009 s 168 a b BGU Informacionnye resursy Tablicy 2009 s 169 Kondrashov N A Zagolovok Perevireno 12 kvitnya 2012 BGU Informacionnye resursy Tablicy 2009 s 183 184 BGU Informacionnye resursy Tablicy 2009 s 185 BGU Informacionnye resursy Tablicy 2009 s 186 a b BGU Informacionnye resursy Tablicy 2009 s 187 BGU Informacionnye resursy Tablicy 2009 s 189 BGU Informacionnye resursy Tablicy 2009 s 190 Literatura red Dyyalektalagichny atlas belaruskaj movy Minsk Vydavectva Akademii navuk BSSR 1963 Leksichny atlas belaruskih narodnyh gavorak Minsk 1993 1998 T 1 5 Informacijni resursi Tablici Biloruskij derzhavnij universitet Filologichnij fakultet Kafedra istoriyi biloruskoyi movi Biloruska dialektologiya 2009 Perevireno 12 kvitnya 2012 Zaharova K F Orlova V G Dialektichnij podil rosijskoyi movi 2 ge M Editorial URSS 2004 ISBN 5 354 00917 0 Posilannya red Biloruskij derzhavnij universitet Filologichnij fakultet Katedra istoriyi biloruskoyi movi Bilorusska dialektologiya bil Arhiv originalu za 16 travnya 2012 Proignorovano nevidomij parametr description dovidka Perevireno 12 kvitnya 2012 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pivnichno shidnij dialekt biloruskoyi movi amp oldid 38228114