www.wikidata.uk-ua.nina.az

Санітарний кордон фр cordon sanitaire або ж Лімітрофний бар єр джерело у геополітиці вживається як термін що означає сис

Санітарний кордон

Санітарний кордон (фр. cordon sanitaire), або ж Лімітрофний бар'єр[джерело?] — у геополітиці вживається як термін, що означає систему держав, об'єднаних для створення бар'єру між державами, взаємодія яких є загрозою для інших.

Був запропонований міністром закордонних справ Французької республіки Стефаном Пішоном 1917 року по відношенню до більшовицької Росії.

Санітарний кордон проти Росії Редагувати

Восени 1916 року міністерство закордонних справ Великої Британії подало уряду меморандум щодо основ вирішення територіальних проблем у Європі по закінченні війни. Меморандумом пропонувалося створення Польщі та кількох держав на території Австро-Угорщини, що виявилися би ефективним бар'єром супроти російської переваги у Європі .

Санітарний кордон, що створювався після Першої світової війни на західному кордоні Радянської Росії (пізніше — СРСР), мав на меті не допустити військово-економічного союзу Німеччини, що зазнала поразки у Першій світовій війні, і розбитої у війні та ураженої громадянською війною більшовицької Росії . Французька стратегія у часи Паризької мирної конференції полягала у створенні блоку країн, що замінив би у боротьбі із Німеччиною попереднього союзника — Російську імперію. Відновлені Польща, Чехословаччина, підсилені Румунія та Югославія, повинні були створити ланцюг союзників Франції по той бік Німеччини, а, разом із тим, також бар'єр між Німеччиною та Росією На Паризькій мирній конференції Жорж Клемансо зазначав: «Коли було підняте питання про утворення польської держави, малося на увазі не лише загладити один із найбільших злочинів історії, але й створити бар'єр поміж Німеччиною і Росією…»

Іншою метою країн Антанти було запобігти поширенню ідей більшовизму та експорту революції, запланованого і пропагованого більшовиками, який вони почали здійснювати у Німеччині, Австро-Угорщині, Прибалтиці, Україні: радянські республіки у Баварії, Бремені, Будапешті, Харкові, Донецьку, Естляндії (Естляндська трудова комуна), Латвії (Латвійська Соціалістична Радянська Республіка), Литві, Білорусі, Фінляндії, Словаччині. Посол Великої Британії у Парижі лорд Френсіс Берті (англ. Francis Bertie, 1st Viscount Bertie of Thame) у грудні 1918 року зазначав, що «Більшовизм це заразлива хвороба, яка, як можна думати, пошириться на Німеччину і Австрію. Але Антанті доведеться встановити карантин старого зразка, щоб уберегтися від зарази» . А з іншого боку він вказував, що «Немає більше Росії! Вона розпалася, зник ідол в особі імператора та релігії, який пов'язував різні нації православної віри. Якщо тільки нам вдасться добитися незалежності буферних держав, що межують із Німеччиною на сході, тобто Фінляндії, Польщі, Естонії, України і т. ін., і скільки б їх не вдалося сфабрикувати, то, на мою думку, решта може забиратися до біса і варитися у власному соку»

Прем'єр-міністр Французької республіки Жорж Клемансо вважав необхідним створення санітарного кордону шляхом постачання грошей та зброї Польській республіці, країнам Прибалтики, Королівству Румунія та Чехословацькій республіці.

Більшовицька революція у Росії поставила перед союзниками складні проблеми стосунків із радянським урядом та невизначенності кордонів держав, що формувалися у межах колишньої Російської імперії.

Оскільки Антанта ставилася з недовірою до радянського уряду, вона підтримувала різні контрреволюційні рухи й утримувала у Сибіру чехословацький корпус, сформований з полонених австро-угорської армії. 11 березня 1918 року британці висадилися у Мурманську, а у серпні японці й американці — у Владивостоці. Дехто, відповідно до ідеї Фердинанда Фоша та Жоржа Клемансо, плекав надію створити проти Німеччини зародок східного фронту.

11 листопада 1918 року більшовики розірвали Брест-Литовський договір із Німецькою імперією. Союзники й Сполучені Штати Америки вагалися між трьома рішеннями: вступити в переговори з більшовиками; розпочати збройну боротьбу й надати підтримку білим; запровадити блокаду і встановити — за висловом Стефена Пішона — «санітарний кордон».

Після періоду збройної боротьби та підтримки супротивників більшовицького уряду, була досягнута домовленість між воюючими сторонами про проведення на Принцевих островах зустрічі представників різних урядів, що на той час поділили між собою Росію. Але 16 лютого 1919 року антибільшовицькі російські уряди відмовилися від участі в ній сподіваючись перемогти більшовиків силою.

Президент США Вудро Вільсон, після погодження із прем'єр-міністром Великої Британії Девідом Ллойд Джордж, відрядив до Москви Вільяма Булліта — експерта американської делегації на мирних переговорах у Парижі. Під час зустрічей із головою Раднаркому Радянської Росії Володимиром Ульяновим Леніним та наркомом закордонних справ Чичеріним були узгоджені умови миру, за якими: усі уряди у межах Російської імперії зберігали підвладні їм території; відновлювалась торгівля із більшовицькою Росією; оголошувалася загальна амністія; союзницькі війська виводилися із Росії.

Але на час повернення Булліта до Парижу становище змінилося: були розгромлені спроби комуністів здійснити революції у кількох країнах; на конгресі у Москві було проголошено створення Комінтерну; унаслідок більшовицької агітації збунтувалися французькі моряки на Чорному морі; адмірал Колчак розпочав у березні потужний наступ, на півдні перейшли у наступ війська генерала Денікіна, дивізія фон дер Гольца розгромила більшовицькі війська у Латвії, війська генерала Юденича наступали на Петроград. Досягнуті Буллітом домовленості не розглядалися. Вудро Вільсон запропонував «залишити Росію більшовикам: вони варитимуться у власному соку, поки обставини не зроблять росіян розсудливішими».

Французька республіка, Велика Британія, США та Королівство Італія у ноті, надісланій Колчакові 26 травня, заявили, що готові визнати його за умови, що він дотримуватиметься демократичних методів та визнає незалежність Фінляндії й Польської республіки.

У такий спосіб була запроваджена нова політична лінія, що її Фош пропонував ще 25 березня 1919 року, і яку Клемансо назвав «суцільною заставою». Потім її іменували «санітарним кордоном». Вона полягала в тому, щоб не втручатися прямо самим, але далі заохочувати білих.

До лімітрофних держав у СРСР відносили держави, що утворилися на околиці колишньої Російської імперії, головне із західних губерній: Естонію, Латвію, Литву, Польську республіку, Фінляндію. Цей санітарний кордон був зруйнований підписанням Пакту Молотова—Ріббентропа у серпні 1939 року та наступними військовими діями Третього Райху та Радянського Союзу: поділом Польщі, окупацією Естонії, Литви, Латвії, Буковини, Бессарабії, нападом на Фінляндію.

На Конференції міністрів закордонних справ СРСР, США і Великої Британії 1943 року у Москві з приводу питання «12. Майбутнє Польщі, Дунайських та Балканських країн, включаючи питання конфедерацій», включеного до порядку денного на пропозицію Великої Британії, керівництво СРСР направило своїм союзникам спеціальну заяву, де вказувало, що «деякі проекти федерацій нагадують радянському народові політику санітарного кордону, спрямовану, як відомо, проти Радянського Союзу і сприйняту тому радянським народом негативно». На це міністр закордонних справ Великої Британії відповів, що англійський «уряд не зацікавлений в санітарному кордоні проти Радянського Союзу, але він зацікавлене в санітарному кордоні проти Німеччини»

Санітарний кордон у наш час Редагувати

Україна Редагувати

Російська Федерація Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Жан-Батіст Дюрозель. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів / Пер. з франц. — К.: Основи, 1995.— С. 33.
  2. Трухановский В. Г. Уинстон Черчилль.— 4-е, доп. изд.—— М.: Междунар. отношения, 1989.— С. 159.
  3. Сироткин Владлен. От «военного коммунизма» к непу. Международная обстановка.— В кн.: Архивы раскрывают тайны…: Междунар. вопросы: события и люди / Сост. Н. В. Попов.— М: Политиздат, 1991.— C. 48.
  4. История дипломатии. Том третий: Дипломатия в период подготовки второй мировой войны (1919—1939 гг.) / Под ред. акад. В. П. Потемкина. Сост.: проф. Минц И.И., проф. Панкратова А.М., акад. Потёмкин В.П., акад. Тарле Е.В. и Колчановский Н.П.— М.—Л.: Гос. изд-во политич. лит-ры, 1945.— С. 17.
  5. Бекер, Рей Стэннарт. Вудро Вильсон. Мировая война. Версальский мир: По документам и запискам председателя американского комитета печати на Версальской конференции Стэннарта Бекера/Пер. с англ. А.Н.Карасика; Предисл. М.Павловича. - М.-Петроград: Государственное изд-во, 1923.- 451 с. (Б-ка современных мемуаров).— С. 414.
  6. ↑ Берти Ф. Л. За кулисами Антанты. Дневник британского посла в Париже 1914–1919.— М.- Л.:Государственное издательство, 1927.— С. 172, 191.
  7. Советский Союз на международных конференциях периода Великой Отечественной войны, 1941—1945 гг.: Сборник документов. Т. 1. Московская конференция министров иностранных дел СССР, США и Великобритании (19—30 окт. 1943 г.)./ М-во иностр. дел СССР.— М.: Политиздат, 1984.— С. 179—180.

Джерела Редагувати

  • Жан-Батіст Дюрозель. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів / Пер. з франц. — К.: Основи, 1995.— 904 c. [1] [ 13 червня 2021 у Wayback Machine.]
  • Малая Советская Энциклопедия. Том четвертый. Ковальская—Массив. — М.: Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1929.— С. 641—642.
  • История дипломатии. Том третий: Дипломатия в период подготовки второй мировой войны (1919—1939 гг.) / Под ред. акад. В. П. Потемкина. Сост.: проф. Минц И. И., проф. Панкратова А. М., акад. Потёмкин В. П., акад. Тарле Е. В. и Колчановский Н. П.— М.—Л.: Гос. изд-во политич. лит-ры, 1945.— 884 с.

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sanitarnij kordon fr cordon sanitaire abo zh Limitrofnij bar yer dzherelo u geopolitici vzhivayetsya yak termin sho oznachaye sistemu derzhav ob yednanih dlya stvorennya bar yeru mizh derzhavami vzayemodiya yakih ye zagrozoyu dlya inshih Buv zaproponovanij ministrom zakordonnih sprav Francuzkoyi respubliki Stefanom Pishonom 1917 roku po vidnoshennyu do bilshovickoyi Rosiyi 1 Zmist 1 Sanitarnij kordon proti Rosiyi 2 Sanitarnij kordon u nash chas 2 1 Ukrayina 2 2 Rosijska Federaciya 3 Primitki 4 Dzherela 5 Literatura 6 PosilannyaSanitarnij kordon proti Rosiyi RedaguvatiVoseni 1916 roku ministerstvo zakordonnih sprav Velikoyi Britaniyi podalo uryadu memorandum shodo osnov virishennya teritorialnih problem u Yevropi po zakinchenni vijni Memorandumom proponuvalosya stvorennya Polshi ta kilkoh derzhav na teritoriyi Avstro Ugorshini sho viyavilisya bi efektivnim bar yerom suproti rosijskoyi perevagi u Yevropi 2 Sanitarnij kordon sho stvoryuvavsya pislya Pershoyi svitovoyi vijni na zahidnomu kordoni Radyanskoyi Rosiyi piznishe SRSR mav na meti ne dopustiti vijskovo ekonomichnogo soyuzu Nimechchini sho zaznala porazki u Pershij svitovij vijni i rozbitoyi u vijni ta urazhenoyi gromadyanskoyu vijnoyu bilshovickoyi Rosiyi 3 Francuzka strategiya u chasi Parizkoyi mirnoyi konferenciyi polyagala u stvorenni bloku krayin sho zaminiv bi u borotbi iz Nimechchinoyu poperednogo soyuznika Rosijsku imperiyu Vidnovleni Polsha Chehoslovachchina pidsileni Rumuniya ta Yugoslaviya povinni buli stvoriti lancyug soyuznikiv Franciyi po toj bik Nimechchini a razom iz tim takozh bar yer mizh Nimechchinoyu ta Rosiyeyu 4 Na Parizkij mirnij konferenciyi Zhorzh Klemanso zaznachav Koli bulo pidnyate pitannya pro utvorennya polskoyi derzhavi malosya na uvazi ne lishe zagladiti odin iz najbilshih zlochiniv istoriyi ale j stvoriti bar yer pomizh Nimechchinoyu i Rosiyeyu 5 Inshoyu metoyu krayin Antanti bulo zapobigti poshirennyu idej bilshovizmu ta eksportu revolyuciyi zaplanovanogo i propagovanogo bilshovikami yakij voni pochali zdijsnyuvati u Nimechchini Avstro Ugorshini Pribaltici Ukrayini radyanski respubliki u Bavariyi Bremeni Budapeshti Harkovi Donecku Estlyandiyi Estlyandska trudova komuna Latviyi Latvijska Socialistichna Radyanska Respublika Litvi Bilorusi Finlyandiyi Slovachchini Posol Velikoyi Britaniyi u Parizhi lord Frensis Berti angl Francis Bertie 1st Viscount Bertie of Thame u grudni 1918 roku zaznachav sho Bilshovizm ce zarazliva hvoroba yaka yak mozhna dumati poshiritsya na Nimechchinu i Avstriyu Ale Antanti dovedetsya vstanoviti karantin starogo zrazka shob uberegtisya vid zarazi 6 A z inshogo boku vin vkazuvav sho Nemaye bilshe Rosiyi Vona rozpalasya znik idol v osobi imperatora ta religiyi yakij pov yazuvav rizni naciyi pravoslavnoyi viri Yaksho tilki nam vdastsya dobitisya nezalezhnosti bufernih derzhav sho mezhuyut iz Nimechchinoyu na shodi tobto Finlyandiyi Polshi Estoniyi Ukrayini i t in i skilki b yih ne vdalosya sfabrikuvati to na moyu dumku reshta mozhe zabiratisya do bisa i varitisya u vlasnomu soku 6 Prem yer ministr Francuzkoyi respubliki Zhorzh Klemanso vvazhav neobhidnim stvorennya sanitarnogo kordonu shlyahom postachannya groshej ta zbroyi Polskij respublici krayinam Pribaltiki Korolivstvu Rumuniya ta Chehoslovackij respublici Bilshovicka revolyuciya u Rosiyi postavila pered soyuznikami skladni problemi stosunkiv iz radyanskim uryadom ta neviznachennosti kordoniv derzhav sho formuvalisya u mezhah kolishnoyi Rosijskoyi imperiyi Oskilki Antanta stavilasya z nedoviroyu do radyanskogo uryadu vona pidtrimuvala rizni kontrrevolyucijni ruhi j utrimuvala u Sibiru chehoslovackij korpus sformovanij z polonenih avstro ugorskoyi armiyi 11 bereznya 1918 roku britanci visadilisya u Murmansku a u serpni yaponci j amerikanci u Vladivostoci Dehto vidpovidno do ideyi Ferdinanda Fosha ta Zhorzha Klemanso plekav nadiyu stvoriti proti Nimechchini zarodok shidnogo frontu 11 listopada 1918 roku bilshoviki rozirvali Brest Litovskij dogovir iz Nimeckoyu imperiyeyu Soyuzniki j Spolucheni Shtati Ameriki vagalisya mizh troma rishennyami vstupiti v peregovori z bilshovikami rozpochati zbrojnu borotbu j nadati pidtrimku bilim zaprovaditi blokadu i vstanoviti za vislovom Stefena Pishona sanitarnij kordon 1 Pislya periodu zbrojnoyi borotbi ta pidtrimki suprotivnikiv bilshovickogo uryadu bula dosyagnuta domovlenist mizh voyuyuchimi storonami pro provedennya na Princevih ostrovah zustrichi predstavnikiv riznih uryadiv sho na toj chas podilili mizh soboyu Rosiyu Ale 16 lyutogo 1919 roku antibilshovicki rosijski uryadi vidmovilisya vid uchasti v nij spodivayuchis peremogti bilshovikiv siloyu Prezident SShA Vudro Vilson pislya pogodzhennya iz prem yer ministrom Velikoyi Britaniyi Devidom Llojd Dzhordzh vidryadiv do Moskvi Vilyama Bullita eksperta amerikanskoyi delegaciyi na mirnih peregovorah u Parizhi Pid chas zustrichej iz golovoyu Radnarkomu Radyanskoyi Rosiyi Volodimirom Ulyanovim Leninim ta narkomom zakordonnih sprav Chicherinim buli uzgodzheni umovi miru za yakimi usi uryadi u mezhah Rosijskoyi imperiyi zberigali pidvladni yim teritoriyi vidnovlyuvalas torgivlya iz bilshovickoyu Rosiyeyu ogoloshuvalasya zagalna amnistiya soyuznicki vijska vivodilisya iz Rosiyi Ale na chas povernennya Bullita do Parizhu stanovishe zminilosya buli rozgromleni sprobi komunistiv zdijsniti revolyuciyi u kilkoh krayinah na kongresi u Moskvi bulo progolosheno stvorennya Kominternu unaslidok bilshovickoyi agitaciyi zbuntuvalisya francuzki moryaki na Chornomu mori admiral Kolchak rozpochav u berezni potuzhnij nastup na pivdni perejshli u nastup vijska generala Denikina diviziya fon der Golca rozgromila bilshovicki vijska u Latviyi vijska generala Yudenicha nastupali na Petrograd Dosyagnuti Bullitom domovlenosti ne rozglyadalisya Vudro Vilson zaproponuvav zalishiti Rosiyu bilshovikam voni varitimutsya u vlasnomu soku poki obstavini ne zroblyat rosiyan rozsudlivishimi Francuzka respublika Velika Britaniya SShA ta Korolivstvo Italiya u noti nadislanij Kolchakovi 26 travnya zayavili sho gotovi viznati jogo za umovi sho vin dotrimuvatimetsya demokratichnih metodiv ta viznaye nezalezhnist Finlyandiyi j Polskoyi respubliki U takij sposib bula zaprovadzhena nova politichna liniya sho yiyi Fosh proponuvav she 25 bereznya 1919 roku i yaku Klemanso nazvav sucilnoyu zastavoyu Potim yiyi imenuvali sanitarnim kordonom Vona polyagala v tomu shob ne vtruchatisya pryamo samim ale dali zaohochuvati bilih Do limitrofnih derzhav u SRSR vidnosili derzhavi sho utvorilisya na okolici kolishnoyi Rosijskoyi imperiyi golovne iz zahidnih gubernij Estoniyu Latviyu Litvu Polsku respubliku Finlyandiyu Cej sanitarnij kordon buv zrujnovanij pidpisannyam Paktu Molotova Ribbentropa u serpni 1939 roku ta nastupnimi vijskovimi diyami Tretogo Rajhu ta Radyanskogo Soyuzu podilom Polshi okupaciyeyu Estoniyi Litvi Latviyi Bukovini Bessarabiyi napadom na Finlyandiyu Na Konferenciyi ministriv zakordonnih sprav SRSR SShA i Velikoyi Britaniyi 1943 roku u Moskvi z privodu pitannya 12 Majbutnye Polshi Dunajskih ta Balkanskih krayin vklyuchayuchi pitannya konfederacij vklyuchenogo do poryadku dennogo na propoziciyu Velikoyi Britaniyi kerivnictvo SRSR napravilo svoyim soyuznikam specialnu zayavu de vkazuvalo sho deyaki proekti federacij nagaduyut radyanskomu narodovi politiku sanitarnogo kordonu spryamovanu yak vidomo proti Radyanskogo Soyuzu i sprijnyatu tomu radyanskim narodom negativno Na ce ministr zakordonnih sprav Velikoyi Britaniyi vidpoviv sho anglijskij uryad ne zacikavlenij v sanitarnomu kordoni proti Radyanskogo Soyuzu ale vin zacikavlene v sanitarnomu kordoni proti Nimechchini 7 Sanitarnij kordon u nash chas RedaguvatiUkrayina Redaguvati Rosijska Federaciya RedaguvatiPrimitki Redaguvati a b Zhan Batist Dyurozel Istoriya diplomatiyi vid 1919 roku do nashih dniv Per z franc K Osnovi 1995 S 33 Truhanovskij V G Uinston Cherchill 4 e dop izd M Mezhdunar otnosheniya 1989 S 159 Sirotkin Vladlen Ot voennogo kommunizma k nepu Mezhdunarodnaya obstanovka V kn Arhivy raskryvayut tajny Mezhdunar voprosy sobytiya i lyudi Sost N V Popov M Politizdat 1991 C 48 Istoriya diplomatii Tom tretij Diplomatiya v period podgotovki vtoroj mirovoj vojny 1919 1939 gg Pod red akad V P Potemkina Sost prof Minc I I prof Pankratova A M akad Potyomkin V P akad Tarle E V i Kolchanovskij N P M L Gos izd vo politich lit ry 1945 S 17 Beker Rej Stennart Vudro Vilson Mirovaya vojna Versalskij mir Po dokumentam i zapiskam predsedatelya amerikanskogo komiteta pechati na Versalskoj konferencii Stennarta Bekera Per s angl A N Karasika Predisl M Pavlovicha M Petrograd Gosudarstvennoe izd vo 1923 451 s B ka sovremennyh memuarov S 414 a b Berti F L Za kulisami Antanty Dnevnik britanskogo posla v Parizhe 1914 1919 M L Gosudarstvennoe izdatelstvo 1927 S 172 191 Sovetskij Soyuz na mezhdunarodnyh konferenciyah perioda Velikoj Otechestvennoj vojny 1941 1945 gg Sbornik dokumentov T 1 Moskovskaya konferenciya ministrov inostrannyh del SSSR SShA i Velikobritanii 19 30 okt 1943 g M vo inostr del SSSR M Politizdat 1984 S 179 180 Dzherela RedaguvatiZhan Batist Dyurozel Istoriya diplomatiyi vid 1919 roku do nashih dniv Per z franc K Osnovi 1995 904 c 1 Arhivovano 13 chervnya 2021 u Wayback Machine Malaya Sovetskaya Enciklopediya Tom chetvertyj Kovalskaya Massiv M Akcionernoe ob vo Sovetskaya Enciklopediya 1929 S 641 642 Istoriya diplomatii Tom tretij Diplomatiya v period podgotovki vtoroj mirovoj vojny 1919 1939 gg Pod red akad V P Potemkina Sost prof Minc I I prof Pankratova A M akad Potyomkin V P akad Tarle E V i Kolchanovskij N P M L Gos izd vo politich lit ry 1945 884 s Literatura RedaguvatiM S Kameneckij Sanitarnij kordon Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4Posilannya RedaguvatiYurij Andruhovich Sanitarnij kordon Ukrayinska pravda 02 travnya 2004 Arhivovano 4 bereznya 2021 u Wayback Machine Sanitarnyj kordon Arhivovano 16 listopada 2013 u Wayback Machine 2 Arhivovano 2 serpnya 2012 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sanitarnij kordon amp oldid 38615211