Буферна держава країна що лежить між двома конкуруючими або потенційно ворожими у військовому або геополітичному сенсі В

Буферна держава — країна, що лежить між двома конкуруючими або потенційно ворожими (у військовому або геополітичному сенсі) Великими державами, що розмежовує їх і забезпечує таким чином відсутність спільних кордонів і контакту ворожих один одному армій. Часто використовуються протиборчими державами для створення «санітарних кордонів».

Буферні держави, коли вони насправді незалежні, як правило, мають нейтральну зовнішню політику, яка відрізняє їх від держав-сателітів.

У 19 столітті, маніпулювання буферними державами, як Афганістан і Центрально-Азійські Емірати були частиною Великої гри, яка розігрувалася між Британською та Російською імперією за контроль над стратегічними підходами до гірських перевалів, які ведуть до Британської Індії.

Прикладами буферних держав у XX ст. можуть служити:

Далекосхідна республіка, що існувала в 1920 - 1922 рр..і виконувала роль буферної держави між РРФСР і Японією
Маньчжурська держава, що існувала в 1932 - 1945 рр.. і відігравало роль буферної держави між СРСР і Японією
Фінляндія, яка в період холодної війни грала роль буферної держави у протистоянні між Сходом (СРСР та інші країни ОВД) і Заходом (США і інші країни НАТО)
Монголія, між КНР і Росією
Польща у міжвоєнний період розмежовувала Німеччину і Радянський Союз
Україна, між НАТО та РФ, опісля проголошення Незалежності, і, принаймні, до Революції гідності

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

. Архів оригіналу за 28 липня 2019. Процитовано 12 листопада 2009.
Джон Міршаймер (13 March 2014). «Getting Ukraine Wrong». New York Times. Washington has a deep-seated interest in ending this conflict and maintaining Ukraine as a sovereign buffer state between Russia and NATO.(англ.)
Стівен Волт (2 September 2014). «History Shows Caution Is the Best Approach for Foreign Action». New York Times. Retrieved 1 January 2015. Instead of rushing to back the demonstrators who ousted the former president, Viktor Yanukovich, the United States and its European allies should have worked cooperatively with Moscow to craft a deal that would have preserved Ukraine's status as an independent but neutral buffer state.(англ.)

[1] . Архів оригіналу за 28 липня 2019. Процитовано 12 листопада 2009.

[2] Джон Міршаймер (13 March 2014). «Getting Ukraine Wrong». New York Times. Washington has a deep-seated interest in ending this conflict and maintaining Ukraine as a sovereign buffer state between Russia and NATO.(англ.)

[3] Стівен Волт (2 September 2014). «History Shows Caution Is the Best Approach for Foreign Action». New York Times. Retrieved 1 January 2015. Instead of rushing to back the demonstrators who ousted the former president, Viktor Yanukovich, the United States and its European allies should have worked cooperatively with Moscow to craft a deal that would have preserved Ukraine's status as an independent but neutral buffer state.(англ.)