Імператор Людовик II (825 — 12 серпня 875) — король Італії у 844 — 875, король Провансу в 863 — 875, імператор Заходу в 850 — 875 роках з династії Каролінгів. Син імператора Лотара I і Ірменгарди Турської, одружений з 851 або 852 з Ангельбергою.
| Людовик II лат. Ludovicus II, фр. Louis II, нім. Ludwig II | ||
| ||
|---|---|---|
| 850 — 12 серпня 875 | ||
| Коронація: | 850, Рим, Італія | |
| Попередник: | Лотар I | |
| Наступник: | Карл II Лисий | |
| 15 червня 844 — 12 серпня 875 | ||
| Коронація: | 15 червня 844, Рим, Італія | |
| Попередник: | Лотар I | |
| Наступник: | Карл II Лисий | |
| ||
| 25 лютого 863 — 12 серпня 875 | ||
| Попередник: | Карл | |
| Наступник: | Карл II Лисий | |
| Народження: | 825 невідомо | |
| Смерть: | 12 серпня 875 Брешія, Провінція Брешія, Ломбардія або Геді, Провінція Брешія, Ломбардія | |
| Причина смерті: | хвороба | |
| Поховання: | Базиліка Святого Амвросіяd :
| |
| Рід: | Каролінги | |
| Батько: | Лотар I | |
| Мати: | Ірменгарда Турська | |
| Шлюб: | Ангельберга | |
| Діти: | дочки: Ірменгарда Італійська, Гізела | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Незабаром після укладення Верденського договору (843) батько відправив Людовика в Італію. Папа Римський Сергій II вийшов назустріч молодому правителю і влаштував на його честь чудовий прийом, а в червні 844 урочисто коронував його королем Італії.
У 846 араби піднялися по Тибру до самого Рима і розграбували його, зокрема розграбували собор Святого Петра. Король Людовик воював з ними, але зазнав поразки і ледве зумів врятуватися. У 850 Папа Лев IV вінчав Людовика імператорською короною. Князь Салерно Сіконульф з'явився до Людовика, присягнув йому на вірність і заплатив значну суму грошей. Заручившись союзом з ним, Людовик рушив проти арабів з усіма розташованими в Італії військами франків. Князь Беневенто видав йому арабів, що були в місті, і Людовик наказав стратити їх, але ця лють не зупинила ворогів, які чинили жахливі спустошення. Людовик марно брав в облогу Барі і незабаром відступив.
За Прюмським розділом, зробленим його батьком Лотаром I 19 вересня 855, Людовик II зберіг за собою Італійське королівство та імператорський титул.
На початку 860-х виник конфлікт імператора з папою Миколаєм I, що змістив без його відома архієпископа равеннского Іоанна X і не бажав дати розлучення його братові Лотару II. У 864 Людовик II ввів своє військо в Рим і влаштувався в палаці поблизу собору Святого Петра. Папа замкнувся в Латеранському палаці. Незабаром імператор захворів на гарячку і за посередництва імператриці Ангельберги примирився з Папою. У 867 він після місячної облоги відвоював у арабів Капую й розбив їх неподалік від Лучери в Апулії. До 869 він взяв також Матеру, Неаполь, Салерно і Беневенто. Араби були блоковані в Барі. Після довгої облоги імператор Людовик в лютому 871, нарешті, оволодів цією фортецею.
Слідом за тим він обложив Таранто. Але в той же час візантійці, що були до цього союзниками Людовика II, перестали допомагати йому. До цього додалася ще й зрада герцога Беневентського Адельчіза. Коли Людовик прибув до Беневенто, Адельчіз виявив покірність, але коли імператор відпустив свої війська, підняв заколот і спробував захопити Людовика сплячим. Людовик сховався у вежі і захищався там три дні. Нарешті, єпископ Беневентський примусив ворогів укласти мир. Імператору довелося заприсягтися на мощах, що не буде тримати зла на бунтівного герцога. Але, звичайно, Людовик не міг довго прощати таке віроломство. Папа Адріан II звільнив його від клятви, і 872 року імператор підступив до Беневенто. Герцог звернувся по допомогу до візантійців, які активно втрутились в боротьбу, в результаті чого вся Південна Італія знову вийшла з підпорядкування Імператору Заходу.
Повернувшись на Північ, помер 12 серпня 875 року .Був похований в Базиліці Святого Амврозія в Мілані.Карл ІІ Лисий дізнавшись першим про смерть захопив Італію і став наступним королем Італії та імператором.
Залишив після себе пам'ять як про справедливого государя. Сучасники ставили йому в заслугу те, що він вів наполегливу боротьбу з мусульманами.
Шлюб і діти Редагувати
Дружина з 851 / 852 Ангельберга (бл. 830 — † між 896 і 901), можлива дочка Тьєррі III Отенського і Емми Баварської, близька родичка Суппо III. Діти:
- Гізелла (бл. 852 / 855 — до 28 квітня 868), абатиса Сан-Сальваторе в Брешії
- Ірменгарда (бл. 852 / 855 — до 22 червня 896); чоловік: з березня 876 (Павія) Бозон В'єнський (бл. 844 — 11 січня 887), граф В'єнна і Ліона 871—880, граф Беррі 872—876, герцог Італії 875—876, герцог Провансу 875—879, віце-король Італії 876—879, граф Макона і Шалона 877—880, Отена 879—880, король Нижньої Бургундії (Провансу) 879—887
Родовід Редагувати
- Авіт, Римський Імператор
- Папінілла, Патриція
- Торнаній Ферреол, Сенатор
- Ферреол, Римський Сенатор
- Ансберт, Римський Сенатор
- Арноальд, Єпископ Мецький
- Дода, шляхтянка
- Ангізель, шляхтич
- Піпін Герістальський, Мажордом Австразії
- Карл Мартел, Герцог Франків
- Піпін Короткий, Король франків
- Карл I Великий, Римський Імператор
- Людовик I Благочестивий, Римський Імператор
- Лотар I, Римський Імператор
- Людовик II, Римський Імператор
- Лотар I, Римський Імператор
- Людовик I Благочестивий, Римський Імператор
- Карл I Великий, Римський Імператор
- Піпін Короткий, Король франків
- Карл Мартел, Герцог Франків
- Піпін Герістальський, Мажордом Австразії
- Ангізель, шляхтич
- Дода, шляхтянка
- Арноальд, Єпископ Мецький
- Ансберт, Римський Сенатор
- Ферреол, Римський Сенатор
- Торнаній Ферреол, Сенатор
- Папінілла, Патриція
Примітки Редагувати
- Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 267–269. — ISBN 978-2-9501509-3-6
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (січень 2021) |