Карл Прованський (фр. Charles, бл. 845 — † 25 лютого 863) — король Провансу з 855, син імператора Лотара I і Ірменгарди Турської.
| Карл Прованський Charles de Provence | |
| 29 вересня 855 — 25 лютого 863 | |
|---|---|
| Народження: | бл. 845 невідомо |
| Смерть: | 25 лютого 863 Ліон |
| Причина смерті: | хвороба |
| Рід: | Каролінги |
| Батько: | Лотар I |
| Мати: | Ірменгарда Турська |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Після смерті 855 року імператора Лотара I за Прюмським договором його володіння були розділені між трьома синами. Наймолодший, неповнолітній Карл, отримав в управління королівство Прованс, що охоплювало частину колишнього бургундського королівства — Прованс і Цісуранську Бургундію. Опікуном і фактичним правителем королівства став його дядько, Жерар, герцог Ліона і В'єнна.
Карл хворів на епілепсію, тому оточення короля сумнівалося в його можливості мати потомство. Реальна влада королівством перебувала в руках Жерара. У 859 він уклав договір з братом Карла, Лотаром II, королем Лотарингії, за яким Карл визнавав Лотара своїм спадкоємцем. У 860 Жерар розбив норманів, які піднялися по Роні. Восени 861 Жерар захистив королівство від Карла Лисого, коли він здійснив похід на Макон.
Карл помер 25 січня 863 бездітним, похований у монастирі Сен-П'єр-ле-Ноннен поблизу Ліона. Королівство мав успадкувати Лотар II, але першим в Прованс прибув імператор Людовик II, приєднавши його до своїх володінь, випередивши Лотара II, який не зміг змусити брата виконати угоду 859 року. Однак Жерар 30 квітня 863 року уклав в замку Мантель угоду з Лотаром, згідно з якою він став його першим радником, а території, що входили до складу Ліонського герцогства (райони Ліона, В'єнна, Гренобля та Узе) увійшли до складу королівства Лотара II.
Примітки Редагувати
- Цісуранська Бургундія — територія, розташована між долиною Рони й Альпами.
- Жерар був одружений із сестрою Ірменгарди, матері Карла.
Бібліографія Редагувати
- Тейс Л. Наследие Каролингов. IX — X века / Перевод с французского Т. А. Чесноковой. — М.: «Скарабей», 1993. — Т. 2. — 272 с. — (Новая история средневековой Франции). — 50 000 экз. — ISBN 5-86507-043-6.