www.wikidata.uk-ua.nina.az

Коломийський район 1940 2020 Ця стаття про колишній Коломийський район який існував у 1940 2020 роках Про сучасний Колом

Коломийський район (1940—2020)

Ця стаття про колишній Коломийський район, який існував у 1940—2020 роках. Про сучасний Коломийський район, утворений 2020 року див. Коломийський район.

Коломи́йський райо́н — колишній район України у центрі Івано-Франківської області. Районний центр: Коломия. Населення становить 100 511 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 1000 км². Район утворено 17 січня 1940 року. Мав у своємо складі три селища і 80 сіл.

Коломийський район
адміністративно-територіальна одиниця
Район на карті Івано-Франківська область
Основні дані
Країна:  Україна
Область: Івано-Франківська область
Код КОАТУУ: 2623200000
Утворений: 17 січня 1940
Населення: (2020) 96 573 ▲
Площа: 1000 км²
Густота: 100.8 осіб/км²
Тел. код: +380-3433
Поштові індекси: 78200—78294
Населені пункти та ради
Районний центр: Коломия
Селищні ради: 3
Сільські ради: 47
Смт: 3
Села: 78
Селища: 2
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Дячук Роман Васильович
Голова РДА: Глушков Любомир Олексійович
Вебсторінка: Коломийська РДА
Коломийська райрада
Адреса: 78200, Івано-Франківська обл., м. Коломия, вул. Верещинського, 17
Мапа

Коломийський район у Вікісховищі

Географія Редагувати

Розташована вона на південному сході Івано-Франківської області; район займає площу понад 1026 км².

Вигідне географічне розташування, зосередження у районі особливих природних ресурсів зі своєрідною флорою і фауною передгірних районів Карпат, сприятлива екологія, велика кількість пам'яток архітектури різних стилів та епох, приміська заповідна зона, збережені культурні традиції предків, відомі мистецькі осередки і мистецько-фестивальний імідж, а також історична спадщина без сумніву визначають Коломийщину як привабливий туристичний об'єкт.[джерело?]

Природно-заповідний фонд Редагувати

У Коломийському районі на площі близько 70 га поблизу села Княждвір зберігся тис Ягідний — Княждвірський тисовий гай. Княждвірські ліси — привабливий куточок Карпатського передгір'я, найбільший тисовий заповідник в Україні.

  • Ботанічні заказники:

Княждвірський (загальнодержавного значення).

  • Гідрологічні заказники:

Ріка Пістинька з прибережною смугою.

  • Ботанічні пам'ятки природи:

Горіх сірий, Дуб Івана Франка, Дуб Карпінського, Магнолія.

  • Геологічні пам'ятки природи:

Ковалівське буровугільне родовище.

  • Заповідні урочища:

Кропивець, Облоги, Над станами, Під горою-1, Під горою-2, Плоски-1, Плоски-2, Стайки, Станіславівка, Толока, Чимшори, Шепарівський ліс.

  • Дендрологічні парки:

Дендропарк, Парк (Коломия).

Історія Редагувати

На території Коломийського району розташовані найстародавніші поселення на Покутті: смт. Отинія (XIII ст.) — головний опорний пункт під час селянського повстання під проводом С.Височана (1648); смт. Печеніжин (XIV ст.) — місце народження О.Довбуша (1700—1745), керівника руху опришків на Покутті, с. Коршів (в письменних джерелах згадується вперше у 1434 році).

Район утворено 17 січня 1940 року.

Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. до Коломийського району передані сільські ради:

6 червня 1957 р. до Коломийського району приєднано частину Печеніжинського району, 11 березня 1959 р. — частину Коршівського району, 30 грудня 1962 р. — Отинянський і Заболотівський райони та частини Городенківського, Ланчинського і Яблунівського районів, натомість частина Коломийського передана до Косівського.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Виноградську сільраду Тлумацького району до складу Коломийського району.

Івано-Франківська обласна Рада рішенням від 21 лютого 1995 року передала Спаську сільраду з Косівського району до складу Коломийського району.

Адміністративний устрій Редагувати

Адміністративно-територіально район поділяється на 3 селищні ради та 47 сільських рад, які об'єднують 83 населені пункти та підпорядковані Коломийській районній раді. Адміністративний центр — місто Коломия, яке є містом обласного значення та не входить до складу району.

Економіка Редагувати

В економіці району провідне місце займає сільське господарство.

Населення Редагувати

Розподіл населення за віком та статтю (2020):

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 49 741 11 326 8140 15 323 9707 5096 149
Жінки 56 561 10 790 8021 14 865 11 764 10 357 764


Національний склад населення за даними перепису 2001 року:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 105272 99,37 %
росіяни 396 0,37 %
поляки 87 0,08 %
молдовани 40 0,04 %
білоруси 37 0,03 %
інші 108 0,10 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 105456 99,54 %
російська 380 0,36 %
молдовська 27 0,03 %
білоруська 24 0,02 %
польська 13 0,01 %
інші 40 0,04 %

Політика Редагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Коломийського району було створено 83 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 72,51 % (проголосували 58 245 із 80 323 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 63,81 % (37 164 виборців); Юлія Тимошенко — 17,77 % (10 352 виборців), Олег Ляшко — 9,38 % (5 465 виборців), Анатолій Гриценко — 4,03 % (2 349 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,70 %.

Пам'ятки Редагувати

Див. також: Пам'ятки архітектури Коломийського району

Про багате історичне минуле Коломийщини свідчать пам'ятки архітектури, що збереглися до наших днів. У селах і селищах району є 54 споруди, які цінні своїм стилем, способом будівництва, використанням місцевих будівельних матеріалів. Найважливіші й найдавніші з них — костел бернардинів, келія монастиря і надбрамна дзвіниця у Гвіздці; церква св. Михайла у Великій Кам'янці; дзвіниця XVIII ст. і школа-дяківка в Печеніжині; церква Вознесіння Господнього у Струпкові; церква св. Юрія та дзвіниця в Баб'янці; костел — пам'ятка готичної архітектури в Отинії. А чого лише вартує перлина дерев'яної архітектури — Благовіщенська (або Спаська) церква в Коломиї, збудована в 1587 році і відома ще й своїм чудовим іконостасом і дзвіницею.

Персоналії Редагувати

Коломия завжди була важливим політичним і культурним центром. З містом пов'язана діяльність Івана Франка (1856—1916), М.Павлика (1853—1915), О.Терлецького (1850—1905).

У Коломиї жили і працювали: український педагог і громадський діяч Й.Кобринський (18 8-1901) — засновник музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського, син Івана Франка — Петро Франко (1890—1941), художник Я.Пстрак, поет Ю.Шкрумеляк, письменниця Ірина Вільде. Тут народився відомий український композитор, народний артист України Анатолій Кос-Анатольський.

У Коломийській гімназії вчилися майбутні письменники, громадські діячі Василь Стефаник (1871—1936), Марко Черемшина (1874—1927), Мирослав Ірчан, Петро Козланюк.

Примітки Редагувати

  1. Розпорядження Президента України від 11 грудня 2019 року № 491/2019-рп «Про призначення Л. Глушкова головою Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області»
  2. . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 3 листопада 2016. 
  3. . Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 29 жовтня 2019. 
  4. Адміністративно-територіальний устрій Коломийського району [ 21 серпня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  5. . Архів оригіналу за 26 липня 2021. 
  6. ↑ . Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 15 лютого 2019. 
  7. ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 13 лютого 2016. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Коломийський район (1940—2020)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya pro kolishnij Kolomijskij rajon yakij isnuvav u 1940 2020 rokah Pro suchasnij Kolomijskij rajon utvorenij 2020 roku div Kolomijskij rajon Kolomi jskij rajo n kolishnij rajon Ukrayini u centri Ivano Frankivskoyi oblasti Rajonnij centr Kolomiya Naselennya stanovit 100 511 osib na 1 serpnya 2013 Plosha rajonu 1000 km Rajon utvoreno 17 sichnya 1940 roku Mav u svoyemo skladi tri selisha i 80 sil Kolomijskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporRajon na karti Ivano Frankivska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastKod KOATUU 2623200000Utvorenij 17 sichnya 1940Naselennya 2020 96 573 Plosha 1000 km Gustota 100 8 osib km Tel kod 380 3433Poshtovi indeksi 78200 78294Naseleni punkti ta radiRajonnij centr KolomiyaSelishni radi 3Silski radi 47Smt 3Sela 78Selisha 2Mapa rajonuRajonna vladaGolova radi Dyachuk Roman VasilovichGolova RDA Glushkov Lyubomir Oleksijovich 1 Vebstorinka Kolomijska RDAKolomijska rajradaAdresa 78200 Ivano Frankivska obl m Kolomiya vul Vereshinskogo 17MapaKolomijskij rajon u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 1 1 Prirodno zapovidnij fond 2 Istoriya 3 Administrativnij ustrij 4 Ekonomika 5 Naselennya 6 Politika 7 Pam yatki 8 Personaliyi 9 Primitki 10 PosilannyaGeografiya RedaguvatiRoztashovana vona na pivdennomu shodi Ivano Frankivskoyi oblasti rajon zajmaye ploshu ponad 1026 km Tismenickij rajon Tlumackij rajonNadvirnyanskij rajon nbsp Kolomiya Gorodenkivskij rajonKosivskij rajon Snyatinskij rajonVigidne geografichne roztashuvannya zoseredzhennya u rajoni osoblivih prirodnih resursiv zi svoyeridnoyu floroyu i faunoyu peredgirnih rajoniv Karpat spriyatliva ekologiya velika kilkist pam yatok arhitekturi riznih stiliv ta epoh primiska zapovidna zona zberezheni kulturni tradiciyi predkiv vidomi mistecki oseredki i mistecko festivalnij imidzh a takozh istorichna spadshina bez sumnivu viznachayut Kolomijshinu yak privablivij turistichnij ob yekt dzherelo Prirodno zapovidnij fond Redaguvati U Kolomijskomu rajoni na ploshi blizko 70 ga poblizu sela Knyazhdvir zberigsya tis Yagidnij Knyazhdvirskij tisovij gaj Knyazhdvirski lisi privablivij kutochok Karpatskogo peredgir ya najbilshij tisovij zapovidnik v Ukrayini Botanichni zakazniki Knyazhdvirskij zagalnoderzhavnogo znachennya Gidrologichni zakazniki Rika Pistinka z priberezhnoyu smugoyu Botanichni pam yatki prirodi Gorih sirij Dub Ivana Franka Dub Karpinskogo Magnoliya Geologichni pam yatki prirodi Kovalivske burovugilne rodovishe Zapovidni urochisha Kropivec Oblogi Nad stanami Pid goroyu 1 Pid goroyu 2 Ploski 1 Ploski 2 Stajki Stanislavivka Toloka Chimshori Sheparivskij lis Dendrologichni parki Dendropark Park Kolomiya Istoriya RedaguvatiNa teritoriyi Kolomijskogo rajonu roztashovani najstarodavnishi poselennya na Pokutti smt Otiniya XIII st golovnij opornij punkt pid chas selyanskogo povstannya pid provodom S Visochana 1648 smt Pechenizhin XIV st misce narodzhennya O Dovbusha 1700 1745 kerivnika ruhu oprishkiv na Pokutti s Korshiv v pismennih dzherelah zgaduyetsya vpershe u 1434 roci Rajon utvoreno 17 sichnya 1940 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 23 zhovtnya 1940 r do Kolomijskogo rajonu peredani silski radi Nazirnyanska z Gvizdeckogo rajonu Troyicka z Zabolotivskogo rajonu Ispaska z Pechenizhinskogo rajonu 6 chervnya 1957 r do Kolomijskogo rajonu priyednano chastinu Pechenizhinskogo rajonu 11 bereznya 1959 r chastinu Korshivskogo rajonu 30 grudnya 1962 r Otinyanskij i Zabolotivskij rajoni ta chastini Gorodenkivskogo Lanchinskogo i Yablunivskogo rajoniv natomist chastina Kolomijskogo peredana do Kosivskogo 05 02 1965 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR peredano Vinogradsku silradu Tlumackogo rajonu do skladu Kolomijskogo rajonu 2 Ivano Frankivska oblasna Rada rishennyam vid 21 lyutogo 1995 roku peredala Spasku silradu z Kosivskogo rajonu do skladu Kolomijskogo rajonu 3 Administrativnij ustrij RedaguvatiDokladnishe Administrativnij ustrij Kolomijskogo rajonuAdministrativno teritorialno rajon podilyayetsya na 3 selishni radi ta 47 silskih rad yaki ob yednuyut 83 naseleni punkti ta pidporyadkovani Kolomijskij rajonnij radi Administrativnij centr misto Kolomiya yake ye mistom oblasnogo znachennya ta ne vhodit do skladu rajonu 4 Ekonomika RedaguvatiV ekonomici rajonu providne misce zajmaye silske gospodarstvo Naselennya RedaguvatiRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2020 5 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 49 741 11 326 8140 15 323 9707 5096 149Zhinki 56 561 10 790 8021 14 865 11 764 10 357 764Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki149 85 764 375 80 84 1135 867 75 79 2432 1665 70 74 3120 2189 65 69 3670 2175 60 64 3337 1700 55 59 2220 2647 50 54 2970 3185 45 49 3237 3998 40 44 4050 3822 35 39 3682 3603 30 34 3398 3900 25 29 3735 4050 20 24 3921 4090 15 20 4100 4447 10 14 4250 3779 5 9 3640 3100 0 4 2900 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku 6 Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokukrayinci 105272 99 37 rosiyani 396 0 37 polyaki 87 0 08 moldovani 40 0 04 bilorusi 37 0 03 inshi 108 0 10 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku 6 Mova Kilkist osib Vidsotokukrayinska 105456 99 54 rosijska 380 0 36 moldovska 27 0 03 biloruska 24 0 02 polska 13 0 01 inshi 40 0 04 Politika Redaguvati25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Kolomijskogo rajonu bulo stvoreno 83 viborchi dilnici Yavka na viborah skladala 72 51 progolosuvali 58 245 iz 80 323 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 63 81 37 164 viborciv Yuliya Timoshenko 17 77 10 352 viborciv Oleg Lyashko 9 38 5 465 viborciv Anatolij Gricenko 4 03 2 349 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 70 7 Pam yatki RedaguvatiDiv takozh Pam yatki arhitekturi Kolomijskogo rajonu Pro bagate istorichne minule Kolomijshini svidchat pam yatki arhitekturi sho zbereglisya do nashih dniv U selah i selishah rajonu ye 54 sporudi yaki cinni svoyim stilem sposobom budivnictva vikoristannyam miscevih budivelnih materialiv Najvazhlivishi j najdavnishi z nih kostel bernardiniv keliya monastirya i nadbramna dzvinicya u Gvizdci cerkva sv Mihajla u Velikij Kam yanci dzvinicya XVIII st i shkola dyakivka v Pechenizhini cerkva Voznesinnya Gospodnogo u Strupkovi cerkva sv Yuriya ta dzvinicya v Bab yanci kostel pam yatka gotichnoyi arhitekturi v Otiniyi A chogo lishe vartuye perlina derev yanoyi arhitekturi Blagovishenska abo Spaska cerkva v Kolomiyi zbudovana v 1587 roci i vidoma she j svoyim chudovim ikonostasom i dzviniceyu Personaliyi RedaguvatiKolomiya zavzhdi bula vazhlivim politichnim i kulturnim centrom Z mistom pov yazana diyalnist Ivana Franka 1856 1916 M Pavlika 1853 1915 O Terleckogo 1850 1905 U Kolomiyi zhili i pracyuvali ukrayinskij pedagog i gromadskij diyach J Kobrinskij 18 8 1901 zasnovnik muzeyu narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya im Josafata Kobrinskogo sin Ivana Franka Petro Franko 1890 1941 hudozhnik Ya Pstrak poet Yu Shkrumelyak pismennicya Irina Vilde Tut narodivsya vidomij ukrayinskij kompozitor narodnij artist Ukrayini Anatolij Kos Anatolskij U Kolomijskij gimnaziyi vchilisya majbutni pismenniki gromadski diyachi Vasil Stefanik 1871 1936 Marko Cheremshina 1874 1927 Miroslav Irchan Petro Kozlanyuk Andriyashko Roman Oleksijovich zasluzhenij zhurnalist Ukrayini Primitki Redaguvati Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 11 grudnya 2019 roku 491 2019 rp Pro priznachennya L Glushkova golovoyu Kolomijskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Ivano Frankivskoyi oblasti Pro vnesennya zmin do Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 4 sichnya 1965 roku Pro vnesennya zmin v administrativne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 3 listopada 2016 Normativno pravovi akti z pitan administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini Arhiv originalu za 13 serpnya 2020 Procitovano 29 zhovtnya 2019 Administrativno teritorialnij ustrij Kolomijskogo rajonu Arhivovano 21 serpnya 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Rozpodil naselennya za stattyu ta vikom serednij vik naselennya Ivano Frankivska oblast osib Region 5 richni vikovi grupi Rik Kategoriya naselennya Stat Arhiv originalu za 26 lipnya 2021 a b Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu Ivano Frankivska oblast osib Region Nacionalnist Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu Arhiv originalu za 26 lipnya 2021 Procitovano 15 lyutogo 2019 ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 13 lyutogo 2016 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kolomijskij rajon 1940 2020 Kolomijska rajonna rada Kolomijska rajonna derzhavna administraciya Kolomijskij rajon Informacijno piznavalnij sajt Ivano Frankivska oblast u skladi URSR Arhivovano 19 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Ivano Frankivska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1971 639 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kolomijskij rajon 1940 2020 amp oldid 37962717