Семе́н Гна́тович Височа́н (? с. Вікторів Галицький район — 1666) — український військовий діяч, керівник селянського повстання, що розпочалося в Східній Галичині восени 1648 року при підході військ Богдана Хмельницького до Львова. Син керівника селянського руху на Галичині Гната Височана.
| Височан Семен Гнатович | |
|---|---|
| Семен Височан | |
| Народився | невідомо с. Вікторів |
| Помер | 1666 |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Військове звання | полковник |
Біографія Редагувати
Походження
Відомо, що Семен народився в козацькій родині, а його батьком був Гнат Височан.
Одначе існує дискусія в колах істориків з приводу соціального статусу Височанів. Так, польський дослідник В.Лозинський виводив коріння Семена від покозачених селян. Проте, з іншого боку, відомий український історик В. Липинський переконував, що родина Семена походить від покозаченої гілки шляхетського роду Височанських.
Ранні роки
Навчався у Львівській братській школі, де оволодів кількома мовами (старослов'янською, німецькою, польською, латинською). Військове мистецтво опанував під керівництвом батька Гната Височана.
Військова діяльність
У 1648 році із окремих повстанських загонів сформував у місті Отинії військо з селян і української шляхти, що налічувало 15 тис. осіб, і очолив повстання проти польської шляхти на Прикарпатті. Зокрема, пізно восени 1648 року Пнівський замок — найсильніша твердиня Покуття — був взятий та сильно зруйнований повстанцями під його командуванням.
Після цього був сотником у війську полковника Івана Богуна. У 1651 році обороняв Вінницю, пізніше став полковником лисянським та канівським.
Брав участь у повстанні 1664–1665 років на Правобережній Україні, діючи разом із запорожцями кошового отамана Івана Сірка.
В 1665 р. мужньо захищав від польської шляхти м. Лисянку (тепер Черкаська обл.).
У 1666 році був засланий гетьманом Іваном Брюховецьким у Росію, де й загинув.
Вшанування пам'яті Редагувати
Вулиця Семена Височана у містах Івано-Франківськ, Львів, Калуш, Коломия, Лисянка, Надвірна.
У 2011 році в смт Отинія відкрили пам'ятник Семену Височану.
Цікаві факти Редагувати
- В Отинії, столиці покутського повстання 1648 року, про полковника Височана побутують перекази, пов'язані з місцевою церквою Святої Трійці (її 1849 року перенесли в центр Отинії). В одному із переказів йдеться про те, що в цій церкві Семен Височан брав шлюб.
- Найвідомішим з далеких нащадків Семена був кооперативний діяч Павло Височанський.
Примітки Редагувати
- Липинський В. Твори. Т. 2: Участь шляхти у Великому Українському Повстанні під проводом Богдана Хмельницького. — Філадельфія, Пенсильванія: Східноєвропейський Дослідний Інститут ім. В. Липинського, 1980. — С. 459–460.
- Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2019.
- Володимир Грабовецький. Західно-Українські землі в період народно-визвольної війни 1648–1654рр [ 12 серпня 2020 у Wayback Machine.].— К.: Наукова думка, 1972.— 192 с.— С. 89-90.
- ↑ Кривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. Київ: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. — 452 с.ISBN 978966024850. оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 27 вересня 2011.
- Височан [ 24 червня 2015 у Wayback Machine.] // Українська Радянська Енциклопедія.
- udeck.uax.cloud. Отинія - В Отинії відкрили пам’ятник полковникові Семену Височану. udeck.uax.cloud (амер.). Процитовано 4 травня 2023.
- Хавлюк М. «Хмельницький Галицької землі» [ 24 червня 2015 у Wayback Machine.] // Незборима нація.
- Височа́нський Павло́ Фе́дорович [ 9 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Катеринопільська ЦБС.
Джерела Редагувати
- Грабовецький В. В. Височан Гнат // Енциклопедія Історії України. — К: Наукова думка, 2003. — Т. 1. — С. 513. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Липинський В. Твори. Т. 2: Участь шляхти у Великому Українському Повстанні під проводом Богдана Хмельницького. — Філадельфія, Пенсильванія: Східноєвропейський Дослідний Інститут ім. В. Липинського, 1980. — 637с.
- Łoziński W. Prawem i lewem: Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku. T.2 : Wojny prywatne. — 3-e wyd., przejrzane i uzupełnione. — Lwów: Nakładem księgarni Gubrynowicza i syna, 1913. — 588 s.
Посилання Редагувати
- В. В. Грабовецький. Височан Семен (Сень) Гнатович [ 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 513. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.