www.wikidata.uk-ua.nina.az

Козівський район Козівськи й райо н колишній адміністративний район у західній частині Тернопільської області Утворений

Козівський район

Козівськи́й райо́н — колишній адміністративний район у західній частині Тернопільської області. Утворений у січні 1940. Площа — 694 км². Населення — 38 тис. осіб (2017), із них 99,9 % — українці.

Козівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Колишній район на карті Тернопільська область
Основні дані
Країна:  Україна
Область: Тернопільська область
Код КОАТУУ: 6123000000
Утворений: 1939
Ліквідований: 19 липня 2020
Населення: 36 877 (01.01.2019)
Площа: 694 км²
Густота: 53.136887608069 осіб/км²
Тел. код: +380-3547
Поштові індекси: 47600—47684
Населені пункти та ради
Районний центр: Козова
Селищні ради: 2
Сільські ради: 31
Смт: 2
Села: 53
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Репела Петро Йосипович
Голова РДА: Михайлів Микола Петрович
Вебсторінка: Козівська РДА
Козівська районна рада
Адреса: 47600, Тернопільська обл., смт. Козова, вул. Грушевського, 38
Мапа

Козівський район у Вікісховищі

Ліквідований 19 липня 2020 року.

Географія Редагувати

Район межує з Тернопільським, Теребовлянським, Підгаєцьким, Бережанським, Зборівським районами області. Протяжність із півночі на південь 29,6 км, із заходу на схід — 37,8 км.

Клімат помірно-теплий, вологий.

Більша частина поверхні Козівського району — Тернопільське плато — слабохвиляста рівнина з висотами 300—400 м, на захід від річки Коропець переходить у Подільське горбогір'я, почленоване горбами, ярами і балками. Найвища відмітка біля села Дибще — 411 м.

Протікають річки Стрипа з притоками Восушка і Студенка, Коропець, Ценівка (притока — річка Золота Липа), є 37 рибоводних ставків.

Рельєф району сприятливий для механізованого обробітку ґрунту (84,5 % земельного фонду). Незначні площі зайняті природними луками і лісами (4,1 тис. га).

Населені пункти розташовані переважно в долинах річок.

Корисні копалини — вапняк, глина, пісок, торф (заплава річки Стрипа на північ від села Денисів), є джерела сірководних вод (село Козівка).

Ґрунти — чорноземи опідзолені, а також типові малогумусні, темносірі опідзолені, ясно-сірі лісові, лучні, лучно-болотні.

Адміністративний поділ Редагувати

У районі — смт Козова і Козлів та 53 села. Сучасні межі району встановлено 1965.

Історія Редагувати

Територія району заселена в добу пізнього палеоліту (38 тис. р. до Р. Х.).

У період Київської Русі тут були містечка Бродилів (нині село Купчинці) та Корсів (нині с. Конюхи), які зруйнували 1241 монголо-татари. За однією з версій, Бродилів був маєтком князя Ярослава Осмомисла.

У XIV—XVIII ст. Козівщина — під владою Польщі, 1772—1918 — Австрії, 1918—1919 належала до ЗУНР, 1919—1939 — Польщі, від вересня 1939 — в УРСР.

Тут діяли:

Під час I світової війни чимало сіл і містечок Козівщини зруйновано. Від 1930-х діяли підпільні групи ОУН; у 1940—1950-ті — групи УПА.

До 1939 у краї функціонували читальні «Просвіти», кооперації, дитячі садки, жіночі товариства, фахові курси, економічні організації, зокрема «Маслосоюз». Козова та її околиці належали до Бережанського повіту, східна частина району — до Тернопільського.

Від липня 1941 до липня 1944 — німецько-нацистська окупація. 10 квітня 1945 вийшов 1-й номер районної газети «Радянське слово».

Від 1950 розвинулися харчова, меблева, машинобудівна промисловість, сільське господарство.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Козівського району створено 47 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 80,69 % (проголосували 23 439 із 29 048 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 61,41 % (14 394 виборців); Юлія Тимошенко — 16,67 % (3 907 виборців), Олег Ляшко — 9,13 % (2 139 виборців), Анатолій Гриценко — 6,94 % (1 626 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,58 %.

Транспорт Редагувати

Довжина автомобільних доріг району — 266 км, у тому числі з твердим покриттям — 220 км. Районом проходить автошлях E50. Через його територію проходить гілка газопроводу «Дашава-Київ».

Промисловість Редагувати

Найбільші підприємства Козівського району:

  • ТОВ «Козова-цукор»,
  • Козівське управління з експлуатації газового господарства ПАТ «Тернопільгаз»
  • Козлівський спиртозавод,
  • ВАТ «Козлівський цегельний завод»,
  • виробничі цехи РайСТ,
  • меблева фабрика ТЕМП та ін.

Сільське господарство Редагувати

На початок 2005 діяли сільськогосподарські підприємства підприємства:

  • «Незалежність»,
  • «Теофіпільське»,
  • «Вікторівське»,
  • «Слава».

Населення Редагувати

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 19 199 4001 2720 5819 3943 2610 106
Жінки 22 637 3950 2585 5465 4942 5279 416


Освіта Редагувати

У районі діють:

  • 42 ЗОШ,
  • 1 музична школа,
  • 1 гімназія,
  • 1 ДЮСШ;

Охорона здоров'я Редагувати

У районі функціонують:

  • 3 лікарні:
  • Козівська центральна районна комунальна лікарня
  • Козлівська районна комунальна лікарня
  • Конюхівська дільнича лікарня
  • 1 центр сімейної медицини — Комунальна установа «Козівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» до складу якого входять:
  • 8 амбулаторій загальної практики сімейної медицини (смт Козова, смт. Козлів, с. Августівка, с. Денисів, с. Кальне, с. Конюхи, с. Криве, с. Ценів)
  • 9 фельдшерсько-акушерський пунктів
  • 31 фельдшерський пункт

Культура Редагувати

  • 10 Будинків культури,
  • 36 клубів,
  • 2 кінотеатри,
  • 43 бібліотеки.

Званням «народний» удостоєно:

  • хор народної пісні «Червона калина»
  • хорова капела та хор Будинку культури
  • ансамбль танцю «Первоцвіт» у Козові
  • хореографічні колективи «Юність», «Росинка»
  • дитячий зразковий театр «Дивосвіт»
  • ансамбль народної музики, духовний оркестр, оркестр народних інструментів
  • кіностудія «Галичанка» у Козові
  • жіночий вокальний ансамбль «Горлиця» с. Криве
  • вокально-інструментальний ансамбль с. Августівка
  • фольклорно-етнографічний ансамбль «Корса» с. Конюхи
  • Теофіпільський зразковий духовий оркестр
  • жіночий вокальний ансамбль смт Козлів

Усі вищезгадані — дипломанти обласних та всеукраїнських конкурсів.

Релігія Редагувати

Діючі церкви:

Парафії Української греко-католицької церкви на території Козівського району підпорядковані Козівському і Козлівському деканатам Тернопільсько-Зборівської архієпархії.

Список усіх дерев'яних церков Редагувати

Назва села Патрон церкви рік побудови
Велика Плавуча церква святого Миколая 1750
Вимислівка святого Володимира 1990
Козівка Різдва Христового 1776
Конюхи Зіслання святого Духа 1607
Мала Плавуча святих Петра і Павла 1878
Хоростець св. Михайла 1918
Ценів св. Михаїла 1761 реставрована 1873 і 1972
Щепанів Пресвятої Богородиці 1638
Кальне церква святого Миколая 1720, добудована (подовжена 1989)

Пам'ятники Редагувати

Пам'ятники І. Блажкевич (1989), Й. Вітошинському (1992) у с. Денисів, П. Думці (1994) — Купчинці, Я. Старуху (1997) — с. Золота Слобода, О. Дяківу-Горновому (1997) — с. Олесине.

Спорт Редагувати

У районі діють 3 футбольні клуби — <Таурів> «Старт» «Стрипа» «Слобідка», що виступають у першості області, 12 футбольних команд.

Музеї Редагувати

У с. Денисів є два державні музеї: історично-краєзнавчий (1967) та природи, також меморіальний музей І. Блажкевич (1988), у с. Бишки — музей національно-визвольної боротьби ім. Я. Бусела (1999). Функціонують відділення 3-х банків, кредитна спілка «Самопоміч».

Відомі люди Редагувати

Народилися Редагувати

  • науковці Б. і О. Заставецькі, Є. Качан, Л. Кіндрацька,
  • письменники І. Блажкевич, В. Вихрущ,
  • літератори Г. Глинка, П. Думка, М. Косар, І. Кузів, М. Шарик, Т. Федорів,
  • журналіст Т. Савків
  • художники В. Беднарський, О. Білявський, Ц. Гошовський, Д. Млинко, Я. Струхманчук, Г. Ткачик, 0. Федорів,
  • архітектори Л. Бачинський, Б. Білоус, Б. Габ'як, В. Гуль, Я. Гулько, Л. Королишин, І. Сонсядло,
  • артисти Б. Кирилюк, О. Моленцька, М. Мазуркевич (Майк Мазуркі), О. Олійник,
  • диригент, композитор Є. Корницький,
  • військовик М. Маринович,
  • діячі ОУН О. Дяків-Горновий та Я. Старух,
  • краєзнавці Й. Габ'як, Б. Савак, В. Хома.

Перебували Редагувати

Бібліографія Редагувати

Про район видані книги:

  • «Бережанська Земля» (у 2 тт.; 1970, 1998),
  • «Козова і околиці в спогадах емігрантів» (1992),
  • «Село Конюхи: козацьке гніздо» (1992, Нью-Йорк),
  • «А Денисів село славне» (1997),
  • «Літературно-мистецька Козівщина» (2003)
  • «Столітнє село Яструбове» (2005) В. Хоми,
  • «Село Бишки. Історія і боротьба за Волю» І. Шагая,
  • «Золота Слобода» Я. Гайдукевич (обидві — 2000),
  • «Козлів колись і сьогодні» (2002) Я. Демковича та ін.
  • «Село Козівка: його історія і люди». (2005) Г. Липна

Пам'ятки природи Редагувати

У Козівському районі є Семиківський гідрологічний заказник.

Примітки Редагувати

  1. Розпорядження Президента України від 26 травня 2020 року № 359/2020-рп «Про призначення М.Михайліва головою Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області»
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 Лютого 2018. Процитовано 16 лютого 2016. 
  4. (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 28 Червня 2021. 

Література Редагувати

Козівський район
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Тернопільщина»
Теми у Вікіджерелах?
Козівський район у Вікісховищі?
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kozivski j rajo n kolishnij administrativnij rajon u zahidnij chastini Ternopilskoyi oblasti Utvorenij u sichni 1940 Plosha 694 km Naselennya 38 tis osib 2017 iz nih 99 9 ukrayinci Kozivskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Ternopilska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastKod KOATUU 6123000000Utvorenij 1939Likvidovanij 19 lipnya 2020Naselennya 36 877 01 01 2019 Plosha 694 km Gustota 53 136887608069 osib km Tel kod 380 3547Poshtovi indeksi 47600 47684Naseleni punkti ta radiRajonnij centr KozovaSelishni radi 2Silski radi 31Smt 2Sela 53Mapa rajonuRajonna vladaGolova radi Repela Petro JosipovichGolova RDA Mihajliv Mikola Petrovich 1 Vebstorinka Kozivska RDAKozivska rajonna radaAdresa 47600 Ternopilska obl smt Kozova vul Grushevskogo 38MapaKozivskij rajon u VikishovishiLikvidovanij 19 lipnya 2020 roku 2 Zmist 1 Geografiya 2 Administrativnij podil 3 Istoriya 4 Transport 5 Promislovist 6 Silske gospodarstvo 7 Naselennya 8 Osvita 9 Ohorona zdorov ya 10 Kultura 11 Religiya 11 1 Spisok usih derev yanih cerkov 12 Pam yatniki 13 Sport 14 Muzeyi 15 Vidomi lyudi 15 1 Narodilisya 15 2 Perebuvali 16 Bibliografiya 17 Pam yatki prirodi 18 Primitki 19 LiteraturaGeografiya RedaguvatiRajon mezhuye z Ternopilskim Terebovlyanskim Pidgayeckim Berezhanskim Zborivskim rajonami oblasti Protyazhnist iz pivnochi na pivden 29 6 km iz zahodu na shid 37 8 km Klimat pomirno teplij vologij Bilsha chastina poverhni Kozivskogo rajonu Ternopilske plato slabohvilyasta rivnina z visotami 300 400 m na zahid vid richki Koropec perehodit u Podilske gorbogir ya pochlenovane gorbami yarami i balkami Najvisha vidmitka bilya sela Dibshe 411 m Protikayut richki Stripa z pritokami Vosushka i Studenka Koropec Cenivka pritoka richka Zolota Lipa ye 37 ribovodnih stavkiv Relyef rajonu spriyatlivij dlya mehanizovanogo obrobitku gruntu 84 5 zemelnogo fondu Neznachni ploshi zajnyati prirodnimi lukami i lisami 4 1 tis ga Naseleni punkti roztashovani perevazhno v dolinah richok Korisni kopalini vapnyak glina pisok torf zaplava richki Stripa na pivnich vid sela Denisiv ye dzherela sirkovodnih vod selo Kozivka Grunti chornozemi opidzoleni a takozh tipovi malogumusni temnosiri opidzoleni yasno siri lisovi luchni luchno bolotni Administrativnij podil Redaguvati nbsp U rajoni smt Kozova i Kozliv ta 53 sela Suchasni mezhi rajonu vstanovleno 1965 Istoriya RedaguvatiTeritoriya rajonu zaselena v dobu piznogo paleolitu 38 tis r do R H U period Kiyivskoyi Rusi tut buli mistechka Brodiliv nini selo Kupchinci ta Korsiv nini s Konyuhi yaki zrujnuvali 1241 mongolo tatari Za odniyeyu z versij Brodiliv buv mayetkom knyazya Yaroslava Osmomisla U XIV XVIII st Kozivshina pid vladoyu Polshi 1772 1918 Avstriyi 1918 1919 nalezhala do ZUNR 1919 1939 Polshi vid veresnya 1939 v URSR Tut diyali vid 1874 tovaristvo Prosvita vid 1878 Bratstvo tverezosti zgodom tovaristva Silskij gospodar Sich Sokil Plast Ukrayinska Besida Ridna shkola Pid chas I svitovoyi vijni chimalo sil i mistechok Kozivshini zrujnovano Vid 1930 h diyali pidpilni grupi OUN u 1940 1950 ti grupi UPA Do 1939 u krayi funkcionuvali chitalni Prosviti kooperaciyi dityachi sadki zhinochi tovaristva fahovi kursi ekonomichni organizaciyi zokrema Maslosoyuz Kozova ta yiyi okolici nalezhali do Berezhanskogo povitu shidna chastina rajonu do Ternopilskogo Vid lipnya 1941 do lipnya 1944 nimecko nacistska okupaciya 10 kvitnya 1945 vijshov 1 j nomer rajonnoyi gazeti Radyanske slovo Vid 1950 rozvinulisya harchova mebleva mashinobudivna promislovist silske gospodarstvo 25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Kozivskogo rajonu stvoreno 47 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 80 69 progolosuvali 23 439 iz 29 048 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 61 41 14 394 viborciv Yuliya Timoshenko 16 67 3 907 viborciv Oleg Lyashko 9 13 2 139 viborciv Anatolij Gricenko 6 94 1 626 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 58 3 Transport RedaguvatiDovzhina avtomobilnih dorig rajonu 266 km u tomu chisli z tverdim pokrittyam 220 km Rajonom prohodit avtoshlyah E50 Cherez jogo teritoriyu prohodit gilka gazoprovodu Dashava Kiyiv Promislovist RedaguvatiNajbilshi pidpriyemstva Kozivskogo rajonu TOV Kozova cukor Kozivske upravlinnya z ekspluataciyi gazovogo gospodarstva PAT Ternopilgaz Kozlivskij spirtozavod VAT Kozlivskij cegelnij zavod virobnichi cehi RajST mebleva fabrika TEMP ta in Silske gospodarstvo RedaguvatiNa pochatok 2005 diyali silskogospodarski pidpriyemstva pidpriyemstva Nezalezhnist Teofipilske Viktorivske Slava Naselennya RedaguvatiRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 4 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 19 199 4001 2720 5819 3943 2610 106Zhinki 22 637 3950 2585 5465 4942 5279 416Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki106 85 416 165 80 84 513 452 75 79 1254 962 70 74 1732 1031 65 69 1780 1019 60 64 1563 797 55 59 1042 1036 50 54 1182 1091 45 49 1155 1539 40 44 1462 1432 35 39 1312 1434 30 34 1347 1414 25 29 1344 1331 20 24 1264 1389 15 20 1321 1599 10 14 1573 1383 5 9 1342 1019 0 4 1035 Osvita RedaguvatiU rajoni diyut 42 ZOSh 1 muzichna shkola 1 gimnaziya 1 DYuSSh Ohorona zdorov ya RedaguvatiU rajoni funkcionuyut 3 likarni Kozivska centralna rajonna komunalna likarnya Kozlivska rajonna komunalna likarnya Konyuhivska dilnicha likarnya 1 centr simejnoyi medicini Komunalna ustanova Kozivskij rajonnij centr pervinnoyi mediko sanitarnoyi dopomogi do skladu yakogo vhodyat 8 ambulatorij zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini smt Kozova smt Kozliv s Avgustivka s Denisiv s Kalne s Konyuhi s Krive s Ceniv 9 feldshersko akusherskij punktiv 31 feldsherskij punktKultura Redaguvati10 Budinkiv kulturi 36 klubiv 2 kinoteatri 43 biblioteki Zvannyam narodnij udostoyeno hor narodnoyi pisni Chervona kalina horova kapela ta hor Budinku kulturi ansambl tancyu Pervocvit u Kozovi horeografichni kolektivi Yunist Rosinka dityachij zrazkovij teatr Divosvit ansambl narodnoyi muziki duhovnij orkestr orkestr narodnih instrumentiv kinostudiya Galichanka u Kozovi zhinochij vokalnij ansambl Gorlicya s Krive vokalno instrumentalnij ansambl s Avgustivka folklorno etnografichnij ansambl Korsa s Konyuhi Teofipilskij zrazkovij duhovij orkestr zhinochij vokalnij ansambl smt KozlivUsi vishezgadani diplomanti oblasnih ta vseukrayinskih konkursiv Religiya RedaguvatiDiyuchi cerkvi UGKC 44 UPC MP 2 PCU 1 RKC 1 HVYe 3 Parafiyi Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi na teritoriyi Kozivskogo rajonu pidporyadkovani Kozivskomu i Kozlivskomu dekanatam Ternopilsko Zborivskoyi arhiyeparhiyi Spisok usih derev yanih cerkov Redaguvati Nazva sela Patron cerkvi rik pobudoviVelika Plavucha cerkva svyatogo Mikolaya 1750Vimislivka svyatogo Volodimira 1990Kozivka Rizdva Hristovogo 1776Konyuhi Zislannya svyatogo Duha 1607Mala Plavucha svyatih Petra i Pavla 1878Horostec sv Mihajla 1918Ceniv sv Mihayila 1761 restavrovana 1873 i 1972Shepaniv Presvyatoyi Bogorodici 1638Kalne cerkva svyatogo Mikolaya 1720 dobudovana podovzhena 1989 Pam yatniki RedaguvatiPam yatniki I Blazhkevich 1989 J Vitoshinskomu 1992 u s Denisiv P Dumci 1994 Kupchinci Ya Staruhu 1997 s Zolota Sloboda O Dyakivu Gornovomu 1997 s Olesine Sport RedaguvatiU rajoni diyut 3 futbolni klubi lt Tauriv gt Start Stripa Slobidka sho vistupayut u pershosti oblasti 12 futbolnih komand Muzeyi RedaguvatiU s Denisiv ye dva derzhavni muzeyi istorichno krayeznavchij 1967 ta prirodi takozh memorialnij muzej I Blazhkevich 1988 u s Bishki muzej nacionalno vizvolnoyi borotbi im Ya Busela 1999 Funkcionuyut viddilennya 3 h bankiv kreditna spilka Samopomich Vidomi lyudi RedaguvatiNarodilisya Redaguvati naukovci B i O Zastavecki Ye Kachan L Kindracka pismenniki I Blazhkevich V Vihrush literatori G Glinka P Dumka M Kosar I Kuziv M Sharik T Fedoriv zhurnalist T Savkiv hudozhniki V Bednarskij O Bilyavskij C Goshovskij D Mlinko Ya Struhmanchuk G Tkachik 0 Fedoriv arhitektori L Bachinskij B Bilous B Gab yak V Gul Ya Gulko L Korolishin I Sonsyadlo artisti B Kirilyuk O Molencka M Mazurkevich Majk Mazurki O Olijnik dirigent kompozitor Ye Kornickij vijskovik M Marinovich diyachi OUN O Dyakiv Gornovij ta Ya Staruh krayeznavci J Gab yak B Savak V Homa Perebuvali Redaguvati Irina Vilde O Duchiminska M Mushinka F Rzhegorzh Ivan Franko brati A Kurdidik Ya Kurdidik ta in Bibliografiya RedaguvatiPro rajon vidani knigi Berezhanska Zemlya u 2 tt 1970 1998 Kozova i okolici v spogadah emigrantiv 1992 Selo Konyuhi kozacke gnizdo 1992 Nyu Jork A Denisiv selo slavne 1997 Literaturno mistecka Kozivshina 2003 Stolitnye selo Yastrubove 2005 V Homi Selo Bishki Istoriya i borotba za Volyu I Shagaya Zolota Sloboda Ya Gajdukevich obidvi 2000 Kozliv kolis i sogodni 2002 Ya Demkovicha ta in Selo Kozivka jogo istoriya i lyudi 2005 G LipnaPam yatki prirodi RedaguvatiU Kozivskomu rajoni ye Semikivskij gidrologichnij zakaznik Primitki Redaguvati Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 26 travnya 2020 roku 359 2020 rp Pro priznachennya M Mihajliva golovoyu Kozivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Ternopilskoyi oblasti Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 Lyutogo 2018 Procitovano 16 lyutogo 2016 Rozpodil naselennya za stattyu ta vikom serednij vik naselennya Ternopilska oblast osib Region 5 richni vikovi grupi Rik Kategoriya naselennya Stat Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 28 Chervnya 2021 Literatura RedaguvatiKozivskij rajonu sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Ternopilshina nbsp Temi u Vikidzherelah nbsp Kozivskij rajon u Vikishovishi Danilchik K Geografiya rajonu Kozivskogo Vilne slovo 1997 9 trav Dem yanova I Pogajdak M Kozivskij rajon Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 128 129 ISBN 966 528 199 2 Zborivskij rajonBerezhanskij rajon nbsp Ternopilskij rajonPidgayeckij rajon Terebovlyanskij rajon Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kozivskij rajon amp oldid 40165658