Ще́панів — село в Україні, у Козівській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на заході району. До 2020 - адміністративний центр колишньої Щепанівської сільради, якій було підпорядковане село Бартошівка.
село Щепанів | |
---|---|
Церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Козівська селищна громада |
Облікова картка | Щепанів |
Основні дані | |
Засноване | 1638 |
Населення | 558 |
Територія | 0.091 км² |
Густота населення | 6131.87 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47671 |
Телефонний код | +380 3547 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°22′22″ пн. ш. 25°06′45″ сх. д. / 49.37278° пн. ш. 25.11250° сх. д.Координати: 49°22′22″ пн. ш. 25°06′45″ сх. д. / 49.37278° пн. ш. 25.11250° сх. д. |
Відстань до районного центру | 12 км |
Найближча залізнична станція | Криве |
Відстань до залізничної станції | 3 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47601, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Козова, вул. Грушевського, буд. 38 |
Карта | |
Щепанів | |
Щепанів | |
Мапа | |
Щепанів у Вікісховищі |
Населення — 500 осіб (2007).
Географія
Село Щепанів розташоване на відстані 19 км на схід від Бережан та 14 км на північ від міста Підгаєць. Межує на півдні із селом Телячим, на заході — з Літятином, на північному заході — зі селом Криве а на сході — селом Кальне.
Найближча залізнича станція — в селі Кривому. За 2 кілометри на захід від села проходить головна дорога зі Львова через Бережани до Підгаєць і Монастириськ.
Через село тече невелика річка Масівка, яка впадає в Коропець. Потічок Масівку творять шість джерел. Над потічком були два водні млинки, один в селі другий за селом
Історія
Згідно із місцевою старою церковною хронікою, назва села походить від першого поселенця Степана. Спочатку село називали Степанів, але в польський період змінило назву на Щепанів.
Перша згадка про село датується 1638 роком, і пов'язано з часом побудови церкви. Проте, згідно з хронікою, це була вже третя церква від часу заснування села.
Згідно з переказами старожилів, давній Щепанів був великим село у розлогій долині Стежирів, простягався вздовж потічка Масівки, аж до млина на 2 км за селом в сучасних межах. Про це свідчать рештки посуду та людські кістки, які знаходили люди працюючи на землі в цій долині. Після татаро-монгольської навали, яка знищили це село, люди заснували нове поселення у ще більш неприступному глибогому яру.
15 червня 1934 р. село передане до Бережанського повіту з Підгаєцького
В дорадянський період діяли «Просвіта», «Рідна школа» та інші товариства, кооператива.
Пожежі 1917 та 1936, повінь — 1955, 2019року.
У міжвоєнний період в селі жили до 700 осіб, в тому числі українців 675, поляків — 12, євреїв — 13 осіб.
В радянський період село належало до Кальненської сільської ради. У 1986 році комуністична верхівка дала наказ зробити погром в церкві і зробити там "музей хліба". Секретар партії почала збирати команду для погрому. В команді мали бути присутні голова сільради, секретар партії, робочі з Колгоспу. На той час головою сільради був Бартошевський Ярослав, який не пішов громити церкву, за що його понизили з посади голови до економіста. Згодом інформація про цей інцидент з погромом дійшла аж до Кремля, всі, хто був причетний до цього - були звільнені з робочих місць.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Козівської селищної громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козівського району, село увійшло до складу Тернопільського району.
Населення
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким:
Мова | Число ос. | Відсоток |
---|---|---|
українська | 99,64 | |
російська | 0,18 | |
вірменська | 0,18 |
Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.
Народилися
- Михайло Савка (нар. 1962) — радянський та український футболіст і тренер.
- Ярослав Сташків (позивний «Бистрий») (1977—2014) — боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар», загинув під час АТО неподалік міста Щастя Луганської області.
Пам'ятки
Є церкви Введення в Храм Пресвятої Богородиці (1638, дерев.) та нова (1993, мурована), «фігура» Матері Божої (1856).
Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипана братська могила діячам ОУН і воякам УПА.
- Скульптура Матері Божої Непорочного Зачаття
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташована в центрі села, на подвір'ї В. Салітуцького.
Робота самодіяльних майстрів, виготовлена із каменю (встановлена 1834 р.).
Скульптура — 1,5 м, цоколь — 0,3х1,3х1,25 м, постамент — 2,7х0,7х0,7 м, площа — 0,0004 га.
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ І-ІІ ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.
Школа
Щепанівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів
Кредо школи: «Нехай у школі панують: яскрава думка, живе слово,і творчість дитини» . (В. Сухомлинський)
Перші відомості про заснування школи в селі Щепанів відносяться до 1909 року. За сприянням вчителя Олекси Пасєки у 1921 році була збудована нова школа. Тут навчалися діти 1-4 класів до 1958 року. У 1958 році зроблено ремонт приміщення колишнього «Народного дому» і сюди перенесено навчання дітей. У 1986 році було зроблено прибудову і відкрито комплекс «школа-дитячий садок».
Рішенням Козівської районної Ради народних депутатів від 9 серпня 1994 року комплекс було реорганізовано в загальноосвітню школу І-ІІ ступенів, призначено директором Корвач Марію Іванівну, заступником директора з навчально-виховної роботи – Губич Марію Іванівну. З 1997 року заступником директора призначено Бабій Оксану Степанівну, а з 2008 року – Мариновську Любов Ярославівну.
У 2008-2009 навчальному році в школі працює 14 вчителів, з них вищу освіту мають 13 чоловік, незакінчену вищу – 1. Творчий потенціал педагогів: спеціалістів вищої категорії – 2, спеціалістів І категорії – 10, спеціалістів ІІ категорії – 1, спеціалістів – 1. Педагогічний стаж вчителів: до 3-х років – 2, від 3 до 10 років – 3, від 10 до 20 років – 8, понад 20 років – 1. Для належної організації навчально-виховного процесу в школі працює 7 чоловік технічного персоналу. Навчається 57 учнів .
Примітки
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów podhajeckiego i brzeżańskiego w województwie tarnopolskiem. [ 3 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 14 квітня 2022.
- . Архів оригіналу за 22 травня 2017. Процитовано 27 березня 2016.
- Наказ департаменту культури, релігій та національностей Тернопільської ОДА від 1 вересня 2015 року № 100-од.
Література
- С. Дяківський. Село Щепанів. Історичний нарис. — Тернопіль, 2004.
- Б. Мельничук, О. Черемшинський. Щепанів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 665–666. — .
- Szczepanów, wś, pow. podhajecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 843. (пол.) — S. 843. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
She paniv selo v Ukrayini u Kozivskij selishnij gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na zahodi rajonu Do 2020 administrativnij centr kolishnoyi Shepanivskoyi silradi yakij bulo pidporyadkovane selo Bartoshivka selo Shepaniv Cerkva Vvedennya v Hram Presvyatoyi BogorodiciCerkva Vvedennya v Hram Presvyatoyi Bogorodici Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Ternopilskij rajon Gromada Kozivska selishna gromada Oblikova kartka Shepaniv Osnovni dani Zasnovane 1638 Naselennya 558 Teritoriya 0 091 km Gustota naselennya 6131 87 osib km Poshtovij indeks 47671 Telefonnij kod 380 3547 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 22 22 pn sh 25 06 45 sh d 49 37278 pn sh 25 11250 sh d 49 37278 25 11250 Koordinati 49 22 22 pn sh 25 06 45 sh d 49 37278 pn sh 25 11250 sh d 49 37278 25 11250 Vidstan do rajonnogo centru 12 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Krive Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 3 km Misceva vlada Adresa radi 47601 Ternopilska obl Ternopilskij r n smt Kozova vul Grushevskogo bud 38 Karta Shepaniv Shepaniv Mapa Shepaniv u Vikishovishi Cerkva Vvedennya v Hram Presvyatoyi Bogorodici 1638 Cerkvi Vvedennya v Hram Presvyatoyi Bogorodici 1993r Statuya Bozhoyi Materi Dzherelo Naselennya 500 osib 2007 GeografiyaSelo Shepaniv roztashovane na vidstani 19 km na shid vid Berezhan ta 14 km na pivnich vid mista Pidgayec Mezhuye na pivdni iz selom Telyachim na zahodi z Lityatinom na pivnichnomu zahodi zi selom Krive a na shodi selom Kalne Najblizhcha zaliznicha stanciya v seli Krivomu Za 2 kilometri na zahid vid sela prohodit golovna doroga zi Lvova cherez Berezhani do Pidgayec i Monastirisk Cherez selo teche nevelika richka Masivka yaka vpadaye v Koropec Potichok Masivku tvoryat shist dzherel Nad potichkom buli dva vodni mlinki odin v seli drugij za selomIstoriyaZgidno iz miscevoyu staroyu cerkovnoyu hronikoyu nazva sela pohodit vid pershogo poselencya Stepana Spochatku selo nazivali Stepaniv ale v polskij period zminilo nazvu na Shepaniv Persha zgadka pro selo datuyetsya 1638 rokom i pov yazano z chasom pobudovi cerkvi Prote zgidno z hronikoyu ce bula vzhe tretya cerkva vid chasu zasnuvannya sela Zgidno z perekazami starozhiliv davnij Shepaniv buv velikim selo u rozlogij dolini Stezhiriv prostyagavsya vzdovzh potichka Masivki azh do mlina na 2 km za selom v suchasnih mezhah Pro ce svidchat reshtki posudu ta lyudski kistki yaki znahodili lyudi pracyuyuchi na zemli v cij dolini Pislya tataro mongolskoyi navali yaka znishili ce selo lyudi zasnuvali nove poselennya u she bilsh nepristupnomu glibogomu yaru 15 chervnya 1934 r selo peredane do Berezhanskogo povitu z Pidgayeckogo V doradyanskij period diyali Prosvita Ridna shkola ta inshi tovaristva kooperativa Pozhezhi 1917 ta 1936 povin 1955 2019roku U mizhvoyennij period v seli zhili do 700 osib v tomu chisli ukrayinciv 675 polyakiv 12 yevreyiv 13 osib V radyanskij period selo nalezhalo do Kalnenskoyi silskoyi radi U 1986 roci komunistichna verhivka dala nakaz zrobiti pogrom v cerkvi i zrobiti tam muzej hliba Sekretar partiyi pochala zbirati komandu dlya pogromu V komandi mali buti prisutni golova silradi sekretar partiyi robochi z Kolgospu Na toj chas golovoyu silradi buv Bartoshevskij Yaroslav yakij ne pishov gromiti cerkvu za sho jogo ponizili z posadi golovi do ekonomista Zgodom informaciya pro cej incident z pogromom dijshla azh do Kremlya vsi hto buv prichetnij do cogo buli zvilneni z robochih misc 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Kozivskoyi selishnoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Kozivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Ternopilskogo rajonu NaselennyaZa danimi perepisu naselennya 2001 roku movnij sklad naselennya sela buv takim Mova Chislo os Vidsotok ukrayinska 99 64 rosijska 0 18 virmenska 0 18 Misceva govirka nalezhit do naddnistryanskogo govoru pivdenno zahidnogo narichchya ukrayinskoyi movi Narodilisya Mihajlo Savka nar 1962 radyanskij ta ukrayinskij futbolist i trener Yaroslav Stashkiv pozivnij Bistrij 1977 2014 boyec 24 go bataljonu teritorialnoyi oboroni Ajdar zaginuv pid chas ATO nepodalik mista Shastya Luganskoyi oblasti Pam yatkiYe cerkvi Vvedennya v Hram Presvyatoyi Bogorodici 1638 derev ta nova 1993 murovana figura Materi Bozhoyi 1856 Vstanovleno pam yatnij hrest na chest skasuvannya panshini nasipana bratska mogila diyacham OUN i voyakam UPA Skulptura Materi Bozhoyi Neporochnogo Zachattya Shojnoviyavlena pam yatka monumentalnogo mistectva Roztashovana v centri sela na podvir yi V Salituckogo Robota samodiyalnih majstriv vigotovlena iz kamenyu vstanovlena 1834 r Skulptura 1 5 m cokol 0 3h1 3h1 25 m postament 2 7h0 7h0 7 m plosha 0 0004 ga Socialna sferaPracyuyut ZOSh I II stup klub biblioteka FAP viddilennya zv yazku torgovelnij zaklad Shkola Shepanivska zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv Kredo shkoli Nehaj u shkoli panuyut yaskrava dumka zhive slovo i tvorchist ditini V Suhomlinskij Pershi vidomosti pro zasnuvannya shkoli v seli Shepaniv vidnosyatsya do 1909 roku Za spriyannyam vchitelya Oleksi Pasyeki u 1921 roci bula zbudovana nova shkola Tut navchalisya diti 1 4 klasiv do 1958 roku U 1958 roci zrobleno remont primishennya kolishnogo Narodnogo domu i syudi pereneseno navchannya ditej U 1986 roci bulo zrobleno pribudovu i vidkrito kompleks shkola dityachij sadok Rishennyam Kozivskoyi rajonnoyi Radi narodnih deputativ vid 9 serpnya 1994 roku kompleks bulo reorganizovano v zagalnoosvitnyu shkolu I II stupeniv priznacheno direktorom Korvach Mariyu Ivanivnu zastupnikom direktora z navchalno vihovnoyi roboti Gubich Mariyu Ivanivnu Z 1997 roku zastupnikom direktora priznacheno Babij Oksanu Stepanivnu a z 2008 roku Marinovsku Lyubov Yaroslavivnu U 2008 2009 navchalnomu roci v shkoli pracyuye 14 vchiteliv z nih vishu osvitu mayut 13 cholovik nezakinchenu vishu 1 Tvorchij potencial pedagogiv specialistiv vishoyi kategoriyi 2 specialistiv I kategoriyi 10 specialistiv II kategoriyi 1 specialistiv 1 Pedagogichnij stazh vchiteliv do 3 h rokiv 2 vid 3 do 10 rokiv 3 vid 10 do 20 rokiv 8 ponad 20 rokiv 1 Dlya nalezhnoyi organizaciyi navchalno vihovnogo procesu v shkoli pracyuye 7 cholovik tehnichnogo personalu Navchayetsya 57 uchniv PrimitkiRozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 maja 1934 r o zmianie granic powiatow podhajeckiego i brzezanskiego w wojewodztwie tarnopolskiem 3 sichnya 2017 u Wayback Machine pol www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 14 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 22 travnya 2017 Procitovano 27 bereznya 2016 Nakaz departamentu kulturi religij ta nacionalnostej Ternopilskoyi ODA vid 1 veresnya 2015 roku 100 od LiteraturaPortal Ternopilshina S Dyakivskij Selo Shepaniv Istorichnij naris Ternopil 2004 B Melnichuk O Cheremshinskij Shepaniv Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 665 666 ISBN 978 966 528 279 2 Szczepanow ws pow podhajecki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 843 pol S 843 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi