Терно́пільське плато́ — найменш розчленована центральна частина Тернопільської області, замкнута у багатокутнику приблизно між містами Зборів — Тернопіль — Гримайлів — Хоростків — Бучач — Зборів.
Тернопільське плато є частиною Подільської височини. Поверхня плато плоска або злегка хвиляста. Абсолютні висоти в північній частині — від 400 м і більше, на півдні та південному сході поступово спадають до 320—350 м, відносні висоти — 15—20 м; лише долини найбільших річок Серет і Стрипа врізані до 40—60 м.
Долини річок мають широкі, часто заболочені днища та пологі схили.
Література Редагувати
- Й. Свинко. Тернопільське плато // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 419.