Яросла́в-Рафаї́л Курди́дик (літературні псевдоніми та криптоніми: Ярослав Петрович, Славко, Максим Булька, Я. К.; 6 березня 1907, Підгайці, Галичина, Австро-Угорщина, нині: Тернопільської області — 1 серпня 1990, Торонто) — український письменник і журналіст, член львівської літературної групи «Дванадцятка», політичний і громадський діяч, у США — консулярний працівник ПАР, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка.
Ярослав Курдидик | |
---|---|
Ярослав Курдидик (фото 1950-х років) | |
Ім'я при народженні | Ярослав-Рафаїл Курдидик |
Псевдонім | Ярослав Петрович, Славко, Максим Булька, Я. К. |
Народився | 6 березня 1907 (116 років) м. Підгайці, тепер Тернопільська область |
Помер | 1 серпня 1990 (83 роки) Торонто, Канада |
Громадянство | Австро-Угорщина → ЗУНР → Польща → Канада |
Національність | українець |
Діяльність | прозаїк, поет, публіцист |
Мова творів | українська |
Роки активності | 1933—1990 |
Напрямок | львівський богемізм 1930-х («Дванадцятка») |
Жанр | поезія, оповідання, нарис, фейлетон |
|
Біографія Редагувати
Народився Ярослав-Рафаїл Курдидик 6 березня 1907 року в м. Підгайцях (Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія, тепер Тернопільська область, Україна) як другий син греко-католицького священника Петра Курдидика, сотрудника парафії при церкві Успіння Пресвятої Богородиці, і Стефанії з роду де Остоя Стеблецької. Батько Ярослава, о. Петро Курдидик, — вихідець із села Бовшів та син рільника Симеона Курдидика й Марії Атаманюк. Старший брат Ярослава — Анатоль.
Прожив дитинство в селі Покропивна. У Першій українській державній гімназії в Тернополі здобув середню освіту (навчався також у польськомовній Першій тернопільській гімназії, зокрема, у 1913/1914 навчальному році був учнем Va класу); продовжив — у Технічно-мистецькій школі у Львові (з 1924). Студіював журналістику у Польщі у Варшавському університеті (1929—1934); право — у Віденському (1932—1933). Служив у кінній артилерії польської армії в середині 1930-х років.
Дописував до різних галицьких часописів, зокрема до львівських газети «Новий час» і «Час».
В 1939 році опинився на території, окупованій нацистською Німеччиною. 1940 року мобілізований в німецьку армію, служив офіцером вермахту (1940—1943), дивізії СС Галичина. Учасник боїв на Східному фронті, зокрема битви під Бродами.
Емігрувавши, продовжував і за кордоном журналістичну діяльність: належав до Спілки Українських Журналістів в Німеччині (1946—1950) і Канаді, Наукового Товариства ім. Шевченка.
Написав декілька книжок і брошур, цілий ряд статей до української преси; будучи постійним коментатором в українському щоденнику «Свобода», друкувався в українській періодичній пресі в діаспорі: у «Визвольному шляху», «Жіночому світі», «Овиді».
Помер у Канаді в місті Торонто. За життя друкувався в США (1954) і в Канаді (1955,1976); вийшли друком і дві збірки творів посмертно (1993).
Творчий доробок Редагувати
Мініатюри Редагувати
Ярослав Курдидик відомий своїми оригінальними й непотворними прозовими мініатюрами, — найранішій формі його літературної праці, яка сягає ще студентських часів, — котрим характерні афористичність висловлювання, відсутність несуттєвих подробиць, вибухова кінцівка. У 1955 вийшла в Торонто його збірка мініатюр «Етюди».
Нариси Редагувати
У контрасті, збірка блокнотних нарисів «Два кулемети» схоплює моменти трагізму вояцького життя: баченого, пережитого й передуманого в часи бойової кампанії 1941-45 на території України. У цій, новій для Ярослава пера формі літературної творчості, обсерваційний та репортерський зміст воєнних подій переливається у новелну наявність.
Поезія Редагувати
У збірці поем «Серце і зброя» відчувається, і майстерність мови та вислову, і іх глибину — часом аж філософічність думки та суті поезії: Бог, лицарська честь і вояцька вірність у службі своєму народові та історії…
Книжкові видання Редагувати
- 1954: «Два кулемети»
- 1955: «Етюди. Мініятюри»
- 1976: «Серце і зброя»
- 1993: «Розмова зі смертю»
- 1993: «То не так як вдома»
Примітки Редагувати
- [недоступне посилання з липня 2019 Енциклопедія Львова]
- Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1914 [ 10 серпня 2017 у Wayback Machine.]. — Tarnopol : drukarnia L. Wierzbickiego, 1914. — S. 87. (пол.)
Джерела Редагувати
Література про Ярослава Курдидика:
- Василенко Вадим. Ярослав Курдидик // Буковинський журнал. – 2015. – № 2 (96). – С. 44–47.
- Василенко Вадим. Художня експлікація образів вояків УПА у збірці «Два кулемети» Ярослава Курдидика // Буковинський журнал. – 2015. – № 1 (95). – С. 224–242.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Енциклопедія Львова. Т. 3 За ред. / А Козицького. — Львів: «Літопис», 2010, Див.: cc. 696—697.
- «Дванадцятка». Наймолодша львівська літературна богема 30-х років ХХ ст.: Антологія урбаністичної прози, ЛА «Піраміда», Львів, 2006, сторінки 228—233.
- Encyclopedia of Ukraine. Vol. II. University of Toronto Press, 1998(англ.)
- Ukrainians in North America: A Biographical Directory of Noteworthy Men and Women of Ukrainian Origin in the United States and Canada. Editor: Shtohryn Dmytro M., Association for the Advancement of Ukrainian Studies, Champaign, Illinois, 1975(англ.)
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с. — ISBN 978-966-317-145-6. Сторінки 263—264.
Твори Ярослава Курдидика:
- Курдидик Ярослав. Два кулемети; оповідання (з вояцького блокноту). Видавництво Товариства колишніх вояків УПА, Нью-Йорк, 1954.
- Курдидик Ярослав. Етюди (мініятюри). Видавництво «Наша слава», Торонто, 1955. с. 81.
- Курдидик Ярослав. Серце і зброя: збірка вояцької поезії [ 5 травня 2015 у Wayback Machine.]. Накладом Братства колишніх вояків 1-ї Української дивізії Української національної армії, Торонто, 1976, с. 15.
- Курдидик Ярослав. Розмова зі смертю: новели й оповідання. Видавництво «Наша слава», Торонто, 1993.
- «Свобода» № 148 від 4 серпня 1990 р.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.