www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бовшів Бо вшів село Бурштинської міської громади Івано Франківського району Івано Франківської області село Країна Украї

Бовшів

Бо́вшів — село Бурштинської міської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

село Бовшів
Країна  Україна
Область Івано-Франківська область
Район Галицький район
Рада Бовшівська сільська рада
Основні дані
Засноване 1150
Населення 1473
Площа 6,5 км²
Густота населення 226,62 осіб/км²
Поштовий індекс 77132
Телефонний код +380 3431
Географічні дані
Географічні координати 49°12′13″ пн. ш. 24°41′57″ сх. д. / 49.20361° пн. ш. 24.69917° сх. д. / 49.20361; 24.69917Координати: 49°12′13″ пн. ш. 24°41′57″ сх. д. / 49.20361° пн. ш. 24.69917° сх. д. / 49.20361; 24.69917
Водойми Гнила Липа, Млинівка
Найближча залізнична станція Бовшів
Місцева влада
Адреса ради 77132, Івано-Франківська обл., Галицький р-н, с. Бовшів, вул. Шевченка, 18
Сільський голова Очкур Ганна Йосипівна
Карта
Бовшів
Бовшів
Мапа

 Бовшів у Вікісховищі

Населення Редагувати

Станом на 1 січня 2001 року в Бовшеві мешкало 1565 осіб, налічувався 591 двір. Типові прізвища жителів: Бартків, Вільчик, Курдидик, Курляк, Мартинів, Мурафа, Паук, Цимбалістий, Шувар.

Мова Редагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 99,93%
російська 0,07%

Географія Редагувати

Розташоване за 32 км на північ від Івано-Франківська, за 11 км від районного центру Галича; точніше: на березі річки Гнила Липа, лівої притоки Дністра.

На північний захід від села Бовшова розташована комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення в Україні, західноопільський степовий резерват Касова Гора, що входить до складу Галицького національного природного парку. Охороняється ділянка степу, площею 7 га та простягається вздовж лівого берега річки Гнилої Липи. Тут збереглися унікальні рослини — ковила найкрасивіша та ковила довголиста, а також ряд рідкісних ендемічних і реліктових видів (астрагал данський, волошка тернопільська, осока низька, жовтець Запаловича та багато інших.

Топоніми Редагувати

Походження назви Редагувати

Досі побутує легенда про пристань, яка ототожнюється із літописним «Большим причалом» — і натякає на походження назви села Бовшів. Проте обміління і Дністра, і Гнилої Липи, сприяло зникненню цієї первісної назви: зберігся лише її перший компонент — «большой», який згодом трансформувався у «Болшев», відтак — у «Бовшев», а зрештою — у «Бовшів». І насправді, у північній частині села, впритул до старого русла Гнилої Липи, знаходяться залишки довгого насипу, поблизу якого виявлено вкопані в землю зрізані стовбури дуба з часів будівництва греблі Бурштинської ТЕС у 1960-х роках: саме тому дослідники вважають, що в околиці був нині призабутий Большой причал.

За іншою версією утворення топоніму Бовшів: краєзнавець М. Миронюк запропонував, що назву села можна пов'язувати з давніми двочленними слов'янськими іменами типу Большеслав, Большемир, Большегост, які мали усічену форму — Больш (Болш), а згодом — Бовш. Дана версія підтверджується тим, що дана назва є очевидною формою присвійного прикметника.

За третьою версією вчителя Бовшівської школи І. Калитчука, назва населеного пункту вказує на розміри села у давнині. Колись в Росії також було селище Болшево, тепер це частина міста Корольов.

Урбаноніми Редагувати

Село поділяється на частини: Вигін, Горб, Дворище, Кут 1 i Кут 2, Оболоня, Підгай 1 i Підгай 2, Підстав, Середівка. Через населений пункт проходить автошлях Задністрянське — Більшівці.

Історія Редагувати

Бовшів належить до найдавніших поселень Галицького району (1153 рік). Відомості про село на перехресті доріг Галицького гостинця і водного шляху на Дністрі уперше згадується в Іпатіївському літописі за 1152 рік на 453 сторінці. Є ще купча грамота за 8 березня 1402 року, у якій засвідчено, що поміщиця Агнета подарувала «своє село Малий Бовшів у Галицькому повіті архієпископу Якову Стрепі».

Праісторичне заселення місцевості людиною Редагувати

Незважаючи на те, що сліди людини на теренах Бовшева належать до доби мезоліту (Х–VI тис. до н. е.), у місцевості почергово знаходили собі прихисток носії 15 археологічних культур.

За бронзової доби Редагувати

У VII–VI тис. до Р. Х. тут проживали племена ранньої бронзової доби; на зміну яким у IV–III тис. до Р. Х. прийшли переселенці з південних районів Подністров'я. Археологи відносять залишене ними поселення до передкарпатської культури шнурової кераміки.

У 1960-х роках в заплаві Гнилої Липи на невеликому підвищенні (урочище Дворище) вчені натрапили на сліди трипільського поселення, яке датується 3000–2250 роки до Р. Х. Згодом територію сучасного Бовшева освоїли представники латенської ()культури, які жили в землянках (кінця 1 тис. до Р. Х.). Під час розкопок в одному такому з таких жител були виявлені типові кельтські ребристі сітули, амфороподібні вази, горщики зі звуженою шийкою, миски і ліпний посуд із типовим кельтським орнаментом.

У 1962–1964 роках на багатошаровому поселенні «Бовшів I» археологи Володимир Баран та Лариса Крушельницька виявили сліди проживання представників пізнього етапу комарівської культури (1500–700 рр. до Р. Х.) та культури Ноа (XIII–XI ст. до н. е.). Обидва племена довго співіснували поряд — і згодом носії культури Ноа витіснили комарівчан та частину з них асимілювали.

За залізної доби Редагувати

У X–VIII ст. до Р. Х. терени Бовшева заселяють племена голіградської культури фракійського гальштату. Дослідники припускають, що згадані племена етнічно пов'язані зі засновниками гальштатського поселення в районі верхнього Надтисся — i що саме звідти слід виводити їхнє походження.

Археологи також виявили на території села знахідки, що належать культурам черепинсько-лагодівської групи (кінець VII—V століть до Р. Х.), епохи ранньої залізної доби та поморській (кінець IV–ІІ ст. до Р. Х.).

У 1962 році Лариса Крушельницька відкрила на лівому березі Гнилої Липи поблизу Бовшева сліди життедіяльності племені латенської культури (ІІ–I ст. до Р. Х.), носіями якої, вочевидь, були дакійські племена, що прийшли з території сучасної Румунії.

Значну цінність для слов'янської археології становить поселення липицької культури (I–III століття н. е.), представники якої займалися землеробством (про що свідчать довгострокові житла і наявність великих господарських ям) та скотарством. Більшість учених вважають їх відгалуженням одного із дакійських племен.

У 1962–1964 роках на поселенні Бовшів археологи дослідили територію площею 2700 м², на якій віднайшли вісім жител-землянок, 47 господарських ям i 19 вогнищ, зібрали велику колекцію ліпної та гончарної кераміки. До унікальних знахідок вчені відносять пальчасту бронзову фібулу. Усі ці пам'ятки належать носіям черняхівської культури (III–V століть н. е.).

У зв'язку з будівництвом Бурштинської ДРЕС львівські археологи у 1960–1964 роках провели дослідження на обидвох берегах річки Гнилої Липи, де виявили житла із чималою кількістю уламків ліпного посуду, типового для культури празького типу (VI–VII стліття.). Тоді ж на правому березі річки в урочищі Сулива Баран В. та Чайка Р. розкопали житлову напівземлянку із глиняною піччю, дві господарські споруди, чотири ями та п'ять наземних печей, датованих XI–XIII століттями. Серед знахідок особливо виділялася іконка «Благовіщення» (XI століття). Можливо, саме це давньоруське поселення й дало початок Бовшеву.

Часи Русі Редагувати

Тоді на Русі був період феодальної роздрібненості та міжусібної ворожнечі. Удільні князі не завжди підкорялися Києву, на чолі якого стояв Ізяслав Ярославович. Таким виявився й князь Галицький Володимирко Володарович. Ізяслав направив до Галича свого посла — боярина Петра Борисовича з метою переконання в поверненні Погориної волості на Волині, де князював Володимирко Володарович, під свій контроль. За ці землі почалася між ними тривала суперечка, результатом якої стала поразка Володимирка. Переможений князь Володимирко був вимушений підписати угоду про примирення та повернення Погориної волості Ізяславу. Пройшов рік, а Володимирко й не думав виконувати цього рішення.

Галицьке князівство міцніло. Князь Володимирко, після того, як 1144 року жорстоко придушив галицьке повстання, наложив нові податки на простий люд, селян-смердів, ремісників, що добре відчули на собі й мешканці Бовшева та інших прилеглих до Галича сіл, і щедро нагороджував бояр, які підтримували його, з кожним днем відчував себе впевненіше. Тому, коли до нього з'явився посол від Ізяслава, він відкинув вимогу київського князя та відмовився віддати вище згадану землю Ізяславу.

Володимирко Володарович мав слабке серцем, але був з сильним характером. Він зневажливо вислухав посла, відкинув вимогу князя Ізяслава, познущався над послом Петром Борисовичем, бо той колись примусив князя Володимира цілувати хрест, аби поклястись у тому, що віддасть київському князеві Погоринську волость. Володимирко, відіславши посла, знав, що з прибуттям його у Київ, князь Ізяслав вирушить із своїми військами на Волинь проти нього. І знов буде битва, знов кровопролиття. Недобрі думки точили князя, коли він підіймався сходами до своїх теремів, повертаючись з вечірньої служби у церкві Спаса. Через ті переживання у нього зупинилося серце, що стало причиною передвчасної смерті князя. Тоді його старший син Ярослав, який по смерті батька посів на галицький престол, негайно направив до Бовшева свого посланця, аби повернути посла у Галич. Коли Петро Борисович повернувся, то застав Галич у жалобі. Молодий князь перепросив посла Ізяслава і цим відвернув ще одну братовбивчу війну. Він покорився київському князеві та погодився віддати Погорину волость.

XV–XIX століття Редагувати

У XV столітті Бовшів належав українському спольщеному роду Спічників: земському судді Николі, його дочці Катерині та синові — підсудді землі Галицької Іванові — пізніше мечник галицький. У 1474 році Іван Спічник з Бовшева переписав село своїй дружині Анні (шлюб — не пізніше 1448 року), доньці львівського судді Станіслава (Осташка) з Давидова. Наприкінці XV століття Бовшів перейшов у королівську власність.

Упродовж XV–XVI століть, згідно королівських люстрацій Галицької та Перемишльської земель, селянство за своїм економічним становищем поділялося на декілька категорій. Так, у XV столітті в Бовшеві мешкали королівські сокольники та каланні люди. Королівські сокольники мали власні господарства, відробляли панщину і сплачували податки, а каланні люди звільнялися від будь-яких повинностей. Спільним для цих обидвох верств населення було те, що їм заборонялося без дозволу старости покидати село. Так, 1441 року в Галичі відбувся суд, на якому позивачами виступало двоє селян із Бовшева, а відповідачем — Галицьке староство. Кріпаки судилися за право виходу із села, але програли справу.

В люстраціях 1564–1566 та 1570 років, вказано, що Бовшів тоді населяли кмети або ж вільні незакріпачені селяни, які сплачували державний податок та підсадкові селяни або ж переселенці з інших місцин Галичини. Вищезазначені документи називають імена, а у деяких випадках й прізвища 22 кметів та 12 підсадкових (вказувалися лише голови родин). Основна частина податків лягала на плечі кметів. Вони 3 дні в тиждень відробляли панщину (працювали на різних роботах) та щороку сплачували по 6 гривень чиншу і по 4 міри пшениці. Підсадкові селяни обслуговували двір. Описується став — найбільший у старостві, якому за став орендар сплачував 333 і 1/3 злотих щорічно (плата перевищувала вартість 14 волів — віл коштував 24 злотих).

У XV–XVI століттях Бовшів перебував на руському праві. Управителем у селі був отаман, посаду якого у 1564–1566 роках займав якийсь Юрко. Село мало свою церкву, а також корчму (заїжджий двір), котру воєвода руський віддав на утримання мисливцям. У ній часто зупинялися на відпочинок проїжджі купці. Своїх волів та коней вони випасали на великому пасовиську, що знаходилось поблизу корчми, i за це сплачували певні кошти.

1570 року люстрація повідомляє про осілих людей (21 особу), які працювали на панщині і платили податки. Ними були вже згадувані кмети. Підсадкових селян (12 осіб) тепер називали загородниками, тому що вони були осаджені на менших грунтах або й на самих лише обійстях (загородах), без орної землі. Як і раніше, вони не платили податків, а лише обслуговували панський двір. Бовшівці, крім сільськогосподарських робіт, займалися також бджільництвом та полюванням на бобрів.

Важке становище кріпаків змушувало їх покидати село. Так, 1602 року з Бовшева до містечка Ремезовець втекли дві родини солодівників. Втечі селян спостерігалися й у наступні роки.

У першій половині XVII століття село перейшло у власність полячки СофіЇ КазановськоЇ. У 1661–1665 роках тут було 6 заселених дворищ. Дідичеві належали 2 стави на Гнилій Липі, млин та корчма, яка діяла і у XVIII–XIX століттях. Селяни 4 дні на тиждень відробляли панщину та платили податки грішми й натурою.

У XVI–XVII століттях Прикарпаття було одним із важливих центрів солеваріння. Соляні джерела знаходилися й у Бовшеві. Для переробки соляної ропи власники села у 1783 році спорудили тут солеварню, яка діяла до першої половини XIX століття.

XIX—ХХ століття Редагувати

У другій половині XIX століття власниками села став виходець з родини спольщених вірменів Кшечуновичів, Корнель (? — 1887), Александер та Софія (? — 1931).

1832 року у Бовшеві вже діяла парафіяльна школа, 1874 року — заснована 1-класна народна школа з українською мовою навчання.

27 травня 1906 року на обійсті Михайла Цимбалістого зібралося більше тисячі селян, які вирішили розпочати безстроковий страйк із метою добитися від пана вищої оплати праці. Організатором селянського заворушення був Іван Перегінець із Кінашева. За короткий час страйк охопив й інші населені пункти Галицького повіту. Тоді ж у Бовшів масово почали прибувати штрейкбрехери, які зустріли рішучий опір місцевого населення. Двох найактивніших селян — Пахома Дубака та Гриня Мурафу було заарештовано поліцією та ув'язнено. Наприкінці червня в Бовшеві працювало лише 80 прибулих робітників, але вже під охороною чотирьох жандармів. На початку липня для втихомирення бунтівників уряд направив у село півроти солдатів. Під кінець місяця страйк було припинено. Пан Верещинський зобов'язався виплачувати чоловікам за роботу по 1 кроні на день, жінкам — 80 галерів, а молоді — 60–70 галерів.

У першій третині XX століття в селі діяли читальня «Просвіти» імені Маркіяна Шашкевича, заснована 1 вересня 1907 року (перший голова Порфирій Корчинський), а також читальня товариства імені Михайла Качковського, каса Райфайзена та «Спілка селянська» засновані 1910 року.

Під час першої світової війни через Касову гору проходила лінія фронту. В результаті військових дій село було зруйноване вщент, а селяни переселені.

24 червня 1919 року курінь імені гетьмана Петра Дорошенка 24-го піхотного полку УГА, що квартирував у Бовшеві, атакував поляків на відтинку залізниці Галич — Рогатин. Українським воякам допомагали місцеві селяни. Вони виконували роль провідників, виносили поранених із поля бою, надавали їм медичну допомогу.

Міжвоєнний період Редагувати

У міжвоєнний період Бовшів належав до Рогатинського повіту (1934 року село було поділене між ґмінами Болшовце і Бурштин цього повіту).

Після війни на Касовій ropi німці налагодили видобуток алебастру, а у самому Бовшеві — його переробку та виготовлення різних виробів. Найбільшого розмаху алебастровий промисел набрав у 1923–1924 роках. У середині 1920-х років весь видобуток алебастру перейшов до рук дідича Кжечуновича. Він придбав декілька верстатів для переробки сировини. Верстати у себе вдома мали й деякі заможні бовшівці: Семен Романишин, Микола Курдидик, Михайло Бартманський, Іван Жовнірчук, Баюла та Бартків. На алебастровому промислі працювала більша частина селян. Художні вироби із цього мінералу (пудрениці, попільниці, вази тощо) продавалися у Львові, Варшаві, Познані та інших містах Речі Посполитої.

1925 року в селі створено «Господарсько-споживчу спілку» та кооператив «Згода», а 1928 року — кооператив «Ощадність». У 1930-х роках у Бовшеві діяли осередки товариств «Відродження», Союз українок, «Сільський господар». Тоді ж було засновано осередок ОУН, до якого увійшли Дмитро Афтанас, Василь Баран, Василь Бартків, Богдан, Михайло та Нестор Курдидики, Михайло Курляк, Михайло та Омелян Лашківи, Василь Мартинів, Андрій Цимбалістий, Степан Мурафа. Останній брав участь у терористичному акті 1932 року, коли українські патріоти вкинули саморобну вибухівку в будинок бовшівця Гаврила Бартківа, що співпрацював із польською владою.

15 травня 1935 року члени читальні «Просвіти» на чолі з Ольгою Цимбалістою організували урочистий захід для вшанування пам'яті полеглих бійців УСС та УГА. На панахиду до Бовшева з навколишніх сіл зійшлося понад 3000 осіб, але захід вшанування не відбувся, бо місцева поліція розігнала учасників процесії, що прямувала на цвинтар. Але ті, що несли вінки, городами втекли на цвинтар і усе ж таки поклали їх на могилу воякам УСС та УГА. Організатори цього заходу пізніше були покарані.

У березні 1938 року Рогатинське староство закрило читальню «Просвіти», мотивуючи це тим, що вона займалася забороненою політичною діяльністю, «вимагала безоглядного послуху членів проводові товариства, удержувала „самоосвітній гурток“, а бібліотека тримала заборонені книжки — твори Тараса Шевченка: «Сотник Богдан Хмельницький», «Тарас Бульба» та інші, у будинку був тризуб».

У 1939 році в селі мешкало 2900 осіб (2250 українців, 10 поляків, 230 польських колоністів, 400 латинників, 10 юдеїв).

Друга світова війна Редагувати

Восени 1939 року на Прикарпаття «з визвольною місією» прийшли радянські війська. За вказівкою нової влади були ліквідовані українські товариства й організації. 1941 року родини Василя Горбатого, Івана Цимбалістого та Володимира Цимбалістого, загалом 11 осіб депортували до Сибіру.

Від 1940 року поблизу села дислокувався радянський військовий аеродром «Бовшев» Станіславського аеровузла. Ранком 22 червня 1941 року літаки Люфтваффе здійснили наліт на аеродром. Командир ланки 12-го винищувального авіаційного полку (64 сад, ВПС 12 А, Київський ОВО) молодший лейтенант Леонід Бутелін на літаку І-153 першим підійнявся у повітря для відбиття ворожої атаки. Під час повітряного бою йому вдалося збити один ворожий Ю-88. Коли закінчилися набої він направив свій винищувач І-153 в хвіст іншого німецького бомбардувальника і гвинтом літака обрубав його. «Юнкерс» не впорався з керуванням, повалився на крило і при падінні вибухнув. Повітряний таран коштував також життя радянському льотчику. З огляду на малу висоту (до 200 м) він не зміг скористатися парашутом і загинув. Мешканець села Німшин М. Ф. Білоус пізніше виявив літак з рештками пілота та поховав Бутеліна неподалік села.

3 липня 1941 року Бовшів окупували німецькі війська. За три воєнні роки в Німеччину на примусові роботи було вивезено 78 осіб, спалено 35 дворів. 25 липня 1944 року частини Радянської армії зайняли село. Всього на фронтах Другої світової війни загинуло 37 бовшівян.

Повоєнний час Редагувати

У повоєнні роки в навколишніх лісах діяли боївки УПА. Одними із перших військовий вишкіл у Карпатах ще 1942 року пройшли місцеві мешканці — Богдан Макарій, Євген Стефанишин, Омелян Паращан. У лавах повстанської армії воювало близько сотні місцевих жителів. Активно діяла в околиці й ОУН. Кущовими провідниками були: Михайло Крупа (псевдо «Хміль»), Степан Курдидик (псевдо «Чорний»), Степан Паук (псевдо «Влодко»), Василь Сосновський (псевдо «Гонта»). 30 травня 1947 року під час облави емведисти вбили у селі керівника Бурштинського проводу ОУН Євгена Стефанишина (псевдо «Комсомолець»), організаційного референта районного проводу ОУН Б. Маслія (псевдо «Лагун») та члена районного проводу ОУН Я. Кругляка (псевдо «Зуб»). 20 травня 1950 року в Бовшеві загинув керівник кущового проводу ОУН Іван Варнава (псевдо «Думний»). За націоналістичні переконання та допомогу підпіллю органи МВС-МДБ упродовж 1946–1952 років вивезли з села 169 осіб. 1947 року у Львові була заарештована та заслана на 10 років у табори Казахстану уродженка Бовшева Анастасія Тершаковець-Мурафа — дружина крайового провідника УПА Львівського краю Зіновія Тершаковця («Федір»), активна членкиня товариства «Просвіта» та Союзу українок. За даними облуправління МДБ у Більшівцівському районі, у 1949 році найактивнішим підпіллям ОУН було в селах Бовшів, Нові Скоморохи та Старі Скоморохи.

Наприкінці 1940-х років у Бовшеві було створено колгосп імені Верховної ради СРСР. 1969 року колгосп перейменований в радгосп «Бовшівський», що об'єднав села Бовшів, Задністрянське, Більшівці, Поплавники, Придністров'я, Демешківці та Німшин. 1957 року став до ладу Бовшівський цукровий завод, що переробляв сотні тонн цукрового буряка. Упродовж 1962—1969 років частково на землях місцевого колгоспу (806 га) споруджена Бурштинська ДРЕС. Запрацював у селі також цегельний завод потужністю 1200 тис. штук цегли в рік та ткацький цех, що випускав 207 тис. погонних метрів полотна щорічно. У 1980-х роках розпочав свою роботу шлакоблоковий завод.

Шляхом незалежності Редагувати

Наприкінці 1989 року в Бовшеві були засновані місцеві осередки Товариства української мови імені Тараса Шевченка, який очолив П. Бартків та Союзу українок на чолі з Надією Курдидик, 1990 року — осередки Народного Руху України за перебудову (пізніше — Народний Рух України) та Української республіканської партії. За ініціативи новітніх організацій та на кошти громади у центрі села 27 травня 1990 року встановлений пам'ятник Тарасові Шевченку.

1992 року бовшівці відсвяткували 840-ліття з часу першої письмової згадки про село. Тоді ж при місцевій школі, за сприянням вчителя німецької мови Калитчука Івана Федоровича (помер 1995 року), створений музей історії Бовшева. Іван Федорович поповнив його експозицію власними колекціями монет та холодної зброї часів першої світової війни.

Від 1994 року при Бовшівській загальноосвітній школі І–ІІ ступенів діє філія Галицької художньо-ремісничої школи (нині — Галицька мала академія народних ремесел), у якій діти опановують ази обробки алебастру. Для найменших мешканців села працює дитячий навчальний заклад «Сонечко» на 50 місць. У 2015–2017 роках проведено капітальний ремонт приміщення. Поміняно дахове перекриття, утеплено стіни, замінено каналізації та водогін, закуплено меблі та інший інвентар. Прибудовано спортивно-ігровий зал, а також за сприянням керівництва БУ ТЕС в дворі садочка облаштовано дитячий майданчик.

Також у Бовшеві працює Народний дім з бібліотекою, відділення поштового зв'язку, 7 крамниць. При Народному домі діє танцювально-хореографічний колектив «Едельвейс» під керівництвом професійного керівника Надії Туз, який 2017 року здобув звання «Зразковий». Із своїми концертами танцювальний колектив виступає на великих сценах України та Європи, бере участь у різних фестивалях.

У 1990-х роках відбулося розпаювання земель колгоспу. Правонаступником місцевого колгоспу стала приватна агрофірма «Бовшівська», що спеціалізується в основному на тваринництві. 2002 року через фінансову скруту закрився Бовшівський цукровий завод.

2013 року у селі відкрили амбулаторію загальної практики сімейної медицини. Спільними зусиллями обласної, районної, місцевої влади було реконструйовано приміщення шкільної майстерні та облаштовано сучасний медичний заклад. Тут працюють кабінети прийому пацієнтів і щеплень, маніпуляційна, хворих обслуговує сімейний лікар. 19 січня 2016 року при місцевій амбулаторії відкрився сучасний стоматологічний кабінет. 20 червня 2016 року відбулася подія, на яку чекала вся спортивна молодь села: було урочисто відкрито та освячено майданчик зі штучним покриттям для міні-футболу.

Відомі люди — уродженці села Редагувати

Церква Редагувати

  • Дерев'яна церква Зішестя Святого Духа, споруджена 1885 року на фундаментах давнішого храму. Освячена під час канонічної візитації 1888 року станіславським єпископом Юліаном Пелешем, а вдруге — у 1906 році — митрополитом Андреєм Шептицьким. У притворі храму зберігаються дві ікони XVIII століття — «Страшний суд» та «Розп'яття Ісуса Христа», а в захристі — дві ікони цього ж періоду із зображеннями євангелістів Івана, Матвея, Марка та Луки. На подвір'ї храму парафіяни встановили два дерев'яних однораменних хрестів з нагоди 92-ї річниці Святодухівського храму (1977) та 1000-ліття хрещення Київської Pyci (1988).

Меморіали, пам'ятники Редагувати

  • Пам'ятний знак Братства тверезості, встановлений 1874 року на церковному подвір'ї. Пам'ятний знак являє собою чавунний трираменний латинський хрест на постаменті. До нижньої частини хреста прикріплено табличку з написом: «1874».
  • Пам'ятний знак «Хрест Свободи», встановлений у 1888 році на церковному подвір'ї, на честь скасування панщини в Галичині та відновлений у 1990 році. Пам'ятний знак являє собою однораменний латинський хрест, виготовлений із мармурової крихти.
  • Пам'ятник односельцям, які загинули на фронтах німецько-радянської війни, відкритий 1987 року у центрі села, на подвір'ї Народного дому. На подіумі встановлено постамент прямокутної форми з витесаним із мармурової крихти погруддям радянського солдата, який у правій руці тримає автомат. На прикріпленій до постаменту таблиці викарбувано 35 прізвищ загиблих.
  • Пам'ятник Тарасові Шевченку, встановлений у центрі села, навпроти церкви. Відкритий 27 травня 1990 року. Пам'ятник являє собою бетонне погруддя Кобзаря на прямокутному постаменті, облицьованому мармуровими плитами чорного кольору, у верхній частині якого позолоченими літерами викарбувано напис. Пам'ятник встановлено на невисокому земляному насипі у формі зрізаної піраміди, огородженому по периметру металевим ланцюгом. На пам'ятнику викарбувано напис: «Т. Г. Шевченко 1814–1861. В честь 175-річчя Тобі, Кобзарю, присвячуємо: „Борітеся поборете! Вам Бог помагає! За Вас правда, за Вас слава і воля святая“ (Т. Шевченко)».
  • Ділянка поховань вояків УПА на сільському цвинтарі. Упорядкована 1990 року. Тут поховані вояки УПА, що загинули в Бовшеві у боях із німецькими окупантами та військами НКВС у 1942–1952 роках. 36 могил огороджено бетонним бордюром та масивним металевим ланцюгом.
  • Могила січових стрільців, на сільському цвинтарі, де поховані троє січовиків. У 1920–1930-х роках на місці могили стояв хрест, виготовлений із пісковику. Після приходу радянської влади його було знищено. В середині 1980-х років у братській могилі було перепоховано останки колишнього січового стрільця Савки, уродженця Бовшева, який останні роки свого життя мешкав в Івано-Франківську, де й помер. На початку 1990-х років могилу впорядкували, висипавши на ній невисокий земляний насип у формі зрізаної піраміди та встановивши латинський хрест із мармурової крихти. До хреста прикріплено табличку з написом: «Борцям за волю України. Ми землю рідну зросили кров'ю, Віддали їй усе й життя. Щоб ти зігрів її любов'ю І ніс любов у майбуття».
  • Пам'ятний знак загиблим льотчикам, встановлений у 1995 році, в урочищі Середівка, на лівому березі річки Гнилої Липи, на місці падіння багатоцільового винищувача МІГ-29 УБ. Військовий літак під час виконання завдання зазнав аварії над селом. Рятуючи життя бовшівців, пілоти спрямували падаючу машину в річку. На місці їхньої загибелі встановлено символічний знак у вигляді крила літака, до якого прикріплено фотографії льотчиків та металеву табличку з написом: «На цьому місці 15 червня 1995 року: при виконанні польотного завдання загинув екіпаж літака МІГ-29 УБ: майор Козлов Анатолій Геннадійович, капітан Захожий Сергій Євгенович. Вічна їм пам'ять». Праворуч від пам'ятника стоїть стела з мармурової крихти, на якій вигравіювано портрети загиблих пілотів, а під ними викарбувано написи: «Майор Козлов Анатолий Геннадьевич 3.02.1961. Капитан Захожий Сергей Евгеньевич 1.01.1969. Помним, любим, скорбим. Родные, близкие, друзья. Погибли при исполнении служебных обязанностей 15.06.1995 г.»
  • Символічний курган-могила Борцям за волю України, у центрі села, зліва від церкви, насипана у 1995 році. На постаменті встановлено однораменний хрест з прикріпленим тризубом та три стели із викарбуваними прізвищами односельців, полеглих у боротьбі за волю України (91 особа). Спереду до постаменту прибудовані сходи, які ведуть до хреста. Перед могилою, обабіч вимощеної плитами доріжки, встановлено 4 плити з написами. Пам'ятник виготовлений із мармурової крихти. Могила обнесена по периметру металевою огорожею. Копії написів на плитах:

Археологічні дослідження Редагувати

  • Поселення Бовшів І, розташоване у двох кілометрах на захід від Бовшева, на південному схилі урочища Підліски (поблизу Касової Гори), відкрите у 1960 році розвідковою археологічною експедиціею інституту суспільних наук АН УРСР під керівництвом Маркіяна Смішка. Багатошарове поселення, під час досліджень якого виявлені культурні шари лінійно-стрічкової кераміки, трипільської культури, культури шнурової кераміки, комарівської культури, культури Ноа, голіградської культури фракійського гальштату, ранньої залізної доби, поморської культури, пізнього латену, липицької культури, ранніх слов'ян, Давньої Русі. У 1961—1962 роках Бурштинська експедиція відділу археології інституту суспільних наук АН УРСР під керівництвом археолога Лариси Крушельницької виявила 6 жител — 2 напівземлянки чотирикутної (2,3×2,8 м) i квадратної (4×4 м) форм, 3 видовженої овальної форми (6×3,5 м) з великими прямокутними вогнищами (1,8×1 м) i кам'яним черінем та одне землянкове житло, у якому знаходилася вимощена із глини піч. Знайдено також залишки двох зольників та господарські ями. Підйомний матеріал: крем'яні, кам'яні та кістяні знаряддя праці, черепки відліпного та гончарного посуду, кам'яні розтирачі, ваза з пелюсткоподібними вінцями, вазочка, миски із хвилястими краями, бронзова шпилька, кістяний псалій.
  • Поселення Бовшів ІІ, в урочищі Сулива, на незначному підвищенні правого берега ріки Гнила Липа, за півтора кілометри на північний схід від залізничної станції Бурштин-Дем’янів, до 1964 року було оточене болотистою долиною, а тепер залите водою штучного ставка. Відкрите археологом Володимиром Бараном у 1961 році. Того ж року археолог Лариса Крушельницька виявила тут ґрунтове скорочене поховання із трупопокладенням дорослої людини, неподалік голови якої лежали горщик і кістяне долото, а біля ніг — амфора. Знайдено також сліди ями, заповненої керамікою і роговим псалієм, кістками тварин та виробами з них. Поселення Бовшів ІІ вдруге досліджувалося Бурштинською експедицією інституту суспільних наук АН УРСР під керівництвом В. Барана у 1962–1964 роках. Тоді, крім пам'яток ХІІ–ХІІ століть, були відкриті матеріали лінійно-стрічкової кераміки, комарівської та шнурової культур та культури ноа, велика кількість споруд та матеріалів черняхівської культури, слов'янські пам'ятки VI–VII століть. На площі розкопу виявлено одне житло, дві господарських споруди, чотири ями, п'ять печей та значну кількість давньоруських глиняних, металевих і скляних виробів ХІІ–ХІІ століть. Серед виробів художнього ремесла на поселенні виявлено скляні браслети та бронзову іконку «Благовіщення». Бронзова іконка «Благовіщення» виявлена в заповненні однієї із господарських споруд. Найімовірніше вона належала одному з мешканців поселення, яку її новис як медальйон, на що вказує отвір для підвішування у верхній частині. Іконка належить до категорії дрібної пластики, широко розповсюдженої у давні часи. На ній зображено один з варіантів Благовіщення. Архангел Гавриїл благовіщує Марію у той момент, коли вона сидить на троні та пряде пурпур для завіси Єрусалимського храму. Нині іконка «Благовіщення» зберігається в колекції музею археології Львівського національного університету імені Івана Франка.
  • Поселения Бовшів ІІІ, розташоване за півкілометри на північ від греблі Бурштинського озера та чотирьохстах метрах на південь від поселення Бовшів ІІ, на південно-західному схилі невисокого горба. Виявлене археологом Володимиром Бараном у 1965 році. Складалося з шарів мезоліту (X–VI тис. до Р. Х.) та ранної залізної доби. Знахідки: пластини та відіщепи з легкою патиною і без неї (мезоліт), фрагменти кераміки (VII–VI тис. до Р. Х.).
  • Поселения Бовшів IV, в урочищі Дворище, східна околиця Бовшева, на першій надзаплавній терасі лівого берега Гнилої Липи, на мисовидному виступі плато. Із трьох сторін обмежене лісом. Голіградська культура фракійського гальштату (Х–ХІІІ ст. до Р. Х.), Давня Русь (XI–ХІІІ ст.). Знахідки: голіградська і давньоруська кераміка.
  • Поселення Бовшів V, в урочищі Больчак, на другій над-заплавній терасі лівого берега р. Гнилої Липи, за 1 км від села. Трипільська культура (3000–2250 рр. до Р. Х.). Підйомний матеріал: фрагменти кераміки, кремнієві знаряддя та відщепи, зернотертки.

Примітки Редагувати

  1. ↑ . bovshiv-rada.gov.ua. Бовшівська сільська рада. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 3 травня 2020. 
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. ↑ Федорів, 1985, с. 294—299.
  4. Пушик С. Галицька брама. — Ужгород : Карпати, 1989. — С. 237,262. — ISBN 5-7757-0121-6.
  5. Wilamowski M. Stanislaw (Ostaszko) z Dawidowa (Dawidowski) h. Wilczekosy (Prus II) (zm. 1442/3) / Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 2003. — t. XLII/1, z. 172. — S. 25. (пол.)
  6. Жерела до історії України-Руси. Том 01. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Том 1. Люстрації земель Галицької і Перемиської / Михайло Грушевський. — Львів : Археоґрафічна комісия Наукового товариства імени Шевченка, 1895. — Т. 1. — С. 67.
  7. Zdrada J. Krzeczunowicz Aleksander (1863–1922) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — Tom XV/4. — Zeszyt 67. — S. 510—511 (пол.)
  8. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідньої України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден : Отто Гаррассовіц, 1983. — С. 66. — ISBN 3-447-02376-7.
  9. . allaces.ru (рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 10 травня 2020. 
  10. Реабілітовані історією. Івано-Франківська область. Книга перша / Упорядник, автор передмови Л. Вардзарук. — Івано-Франківськ : Місто НВ, 2004. — С. 42. — ISBN 966-8090-63-2.
  11. Бовшівська загальноосвітня школа I-II ступенів
  12. ↑ . bovshiv-rada.gov.ua. Бовшівська сільська рада. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 13 травня 2020. 
  13. . Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 8 грудня 2020. 
  14. Для мешканців села Бовшів відкрили сучасний стоматологічний кабінет. vikna.if.ua. 20 січня 2016. Процитовано 8 травня 2020. 
  15. . vikna.if.ua. 21 червня2016. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 8 травня 2020. 
  16. . science.donnu.edu.ua. Донецький національний університет імені Василя Стуса. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 6 травня 2020. 
  17. . science.donnu.edu.ua. Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 6 травня 2020. 
  18. . ukrcenter.com. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 6 травня 2020. 
  19. Ярослав Цимбалістий (1919—1991)[недоступне посилання] / Іван Коропецький // Сучасність. — 1992. — № 9. — С. 107—120.
  20. У Бовшеві відкрили меморіальну дошку легендарному бійцю Дмитру Коцюбайлу "Да Вінчі"
  21. Археологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині кам'яного віку / АН УРСР, Ін-т сусп. наук; І. П. Герета, Р. Т. Грибович, Л. Г. Мацкевой та ін.; редкол.: О. П. Черниш (відп. ред.) та ін. — Київ : Наукова думка, 1981. — С. 160. — ISBN 966-538-078-8.
  22. В. Д. Баран, Р. М. Чайка Давньоруське поселення Бовшів II на Подністров'ї // Археологія. — 1972. — вип. 7. — С. 97—102.
  23. В. Д. Баран, В. С. Вуйцик Давньоруська ікона з поселення Бовшів // Археологія. — 1978. — вип. 28. — С. 93—96.
  24. ↑ . zamky.com.ua. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 10 травня 2020. 

Джерела Редагувати

  • Міста і села Галицького району: історія, пам'ятки, особистості / Арсенич П., Федунків З., Гандзюк Р. та ін.; ред. кол. В. Баран; Науково-редакційний відділ при управлінні культури Івано-Франківської облдержадміністрації. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2001. — 784 с. — ISBN 996-7363-74-0.
  • Бовшів // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Івано-Франківська область / Ред. кол. тома: Чернов О. О. (гол. редкол.), Бернацек Т. В., Васюта І. К., Владико Н. М., Гараць В. Й., Кайкан П. Ф., Калита В. Д., Кучеров М. К., Мельничук Я. С., Паркулаб В. М., Педашенко Г. М., Правдива Л. М., Синиця О. І., Столярчук В. Я., Сьома О. П., Федорів Є. В., Федорчак П. С., Хвостін М. П. (заст. гол. редкол.), Ясінський А. Л. (відп. секр. редкол.). — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 165.
  • Коваль І. Археологічний Бовшів / І. Коваль, О. Мельничук. — Івано-Франківськ, 2001. — 6 с.
  • Федорів P. Отчий світильник: Роман / Іл. худож. І. Остафійчука та В. Лободи. — Київ : Дніпро, 1985. — 518 с.
  • Bouszów, Bohuszów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 343. (пол.) (пол.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bo vshiv selo Burshtinskoyi miskoyi gromadi Ivano Frankivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo BovshivKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Galickij rajonRada Bovshivska silska radaOsnovni daniZasnovane 1150Naselennya 1473Plosha 6 5 km Gustota naselennya 226 62 osib km Poshtovij indeks 77132Telefonnij kod 380 3431Geografichni daniGeografichni koordinati 49 12 13 pn sh 24 41 57 sh d 49 20361 pn sh 24 69917 sh d 49 20361 24 69917 Koordinati 49 12 13 pn sh 24 41 57 sh d 49 20361 pn sh 24 69917 sh d 49 20361 24 69917Vodojmi Gnila Lipa MlinivkaNajblizhcha zaliznichna stanciya BovshivMisceva vladaAdresa radi 77132 Ivano Frankivska obl Galickij r n s Bovshiv vul Shevchenka 18 1 Silskij golova Ochkur Ganna Josipivna 1 KartaBovshivBovshivMapa Bovshiv u Vikishovishi Zmist 1 Naselennya 1 1 Mova 2 Geografiya 3 Toponimi 3 1 Pohodzhennya nazvi 3 2 Urbanonimi 4 Istoriya 5 Praistorichne zaselennya miscevosti lyudinoyu 5 1 Za bronzovoyi dobi 5 2 Za zaliznoyi dobi 6 Chasi Rusi 7 XV XIX stolittya 8 XIX HH stolittya 8 1 Mizhvoyennij period 8 2 Druga svitova vijna 8 3 Povoyennij chas 8 4 Shlyahom nezalezhnosti 9 Vidomi lyudi urodzhenci sela 10 Cerkva 11 Memoriali pam yatniki 12 Arheologichni doslidzhennya 13 Primitki 14 Dzherela 15 PosilannyaNaselennya RedaguvatiStanom na 1 sichnya 2001 roku v Bovshevi meshkalo 1565 osib nalichuvavsya 591 dvir Tipovi prizvisha zhiteliv Bartkiv Vilchik Kurdidik Kurlyak Martiniv Murafa Pauk Cimbalistij Shuvar Mova Redaguvati Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 2 Mova Vidsotokukrayinska 99 93 rosijska 0 07 Geografiya RedaguvatiRoztashovane za 32 km na pivnich vid Ivano Frankivska za 11 km vid rajonnogo centru Galicha tochnishe na berezi richki Gnila Lipa livoyi pritoki Dnistra Na pivnichnij zahid vid sela Bovshova roztashovana kompleksna pam yatka prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya v Ukrayini zahidnoopilskij stepovij rezervat Kasova Gora sho vhodit do skladu Galickogo nacionalnogo prirodnogo parku Ohoronyayetsya dilyanka stepu plosheyu 7 ga ta prostyagayetsya vzdovzh livogo berega richki Gniloyi Lipi Tut zbereglisya unikalni roslini kovila najkrasivisha ta kovila dovgolista a takozh ryad ridkisnih endemichnih i reliktovih vidiv astragal danskij voloshka ternopilska osoka nizka zhovtec Zapalovicha ta bagato inshih Toponimi RedaguvatiPohodzhennya nazvi Redaguvati Dosi pobutuye legenda pro pristan yaka ototozhnyuyetsya iz litopisnim Bolshim prichalom i natyakaye na pohodzhennya nazvi sela Bovshiv Prote obmilinnya i Dnistra i Gniloyi Lipi spriyalo zniknennyu ciyeyi pervisnoyi nazvi zberigsya lishe yiyi pershij komponent bolshoj yakij zgodom transformuvavsya u Bolshev vidtak u Bovshev a zreshtoyu u Bovshiv I naspravdi u pivnichnij chastini sela vpritul do starogo rusla Gniloyi Lipi znahodyatsya zalishki dovgogo nasipu poblizu yakogo viyavleno vkopani v zemlyu zrizani stovburi duba z chasiv budivnictva grebli Burshtinskoyi TES u 1960 h rokah same tomu doslidniki vvazhayut sho v okolici buv nini prizabutij Bolshoj prichal Za inshoyu versiyeyu utvorennya toponimu Bovshiv krayeznavec M Mironyuk zaproponuvav sho nazvu sela mozhna pov yazuvati z davnimi dvochlennimi slov yanskimi imenami tipu Bolsheslav Bolshemir Bolshegost yaki mali usichenu formu Bolsh Bolsh a zgodom Bovsh Dana versiya pidtverdzhuyetsya tim sho dana nazva ye ochevidnoyu formoyu prisvijnogo prikmetnika Za tretoyu versiyeyu vchitelya Bovshivskoyi shkoli I Kalitchuka nazva naselenogo punktu vkazuye na rozmiri sela u davnini Kolis v Rosiyi takozh bulo selishe Bolshevo teper ce chastina mista Korolov Urbanonimi Redaguvati Selo podilyayetsya na chastini Vigin Gorb Dvorishe Kut 1 i Kut 2 Obolonya Pidgaj 1 i Pidgaj 2 Pidstav Seredivka Cherez naselenij punkt prohodit avtoshlyah Zadnistryanske Bilshivci Istoriya RedaguvatiBovshiv nalezhit do najdavnishih poselen Galickogo rajonu 1153 rik Vidomosti pro selo na perehresti dorig Galickogo gostincya i vodnogo shlyahu na Dnistri upershe zgaduyetsya v Ipatiyivskomu litopisi za 1152 rik na 453 storinci Ye she kupcha gramota za 8 bereznya 1402 roku u yakij zasvidcheno sho pomishicya Agneta podaruvala svoye selo Malij Bovshiv u Galickomu poviti arhiyepiskopu Yakovu Strepi Praistorichne zaselennya miscevosti lyudinoyu RedaguvatiNezvazhayuchi na te sho slidi lyudini na terenah Bovsheva nalezhat do dobi mezolitu H VI tis do n e u miscevosti pochergovo znahodili sobi prihistok nosiyi 15 arheologichnih kultur Za bronzovoyi dobi Redaguvati U VII VI tis do R H tut prozhivali plemena rannoyi bronzovoyi dobi na zminu yakim u IV III tis do R H prijshli pereselenci z pivdennih rajoniv Podnistrov ya Arheologi vidnosyat zalishene nimi poselennya do peredkarpatskoyi kulturi shnurovoyi keramiki U 1960 h rokah v zaplavi Gniloyi Lipi na nevelikomu pidvishenni urochishe Dvorishe vcheni natrapili na slidi tripilskogo poselennya yake datuyetsya 3000 2250 roki do R H Zgodom teritoriyu suchasnogo Bovsheva osvoyili predstavniki latenskoyi kulturi yaki zhili v zemlyankah kincya 1 tis do R H Pid chas rozkopok v odnomu takomu z takih zhitel buli viyavleni tipovi keltski rebristi situli amforopodibni vazi gorshiki zi zvuzhenoyu shijkoyu miski i lipnij posud iz tipovim keltskim ornamentom U 1962 1964 rokah na bagatosharovomu poselenni Bovshiv I arheologi Volodimir Baran ta Larisa Krushelnicka viyavili slidi prozhivannya predstavnikiv piznogo etapu komarivskoyi kulturi 1500 700 rr do R H ta kulturi Noa XIII XI st do n e Obidva plemena dovgo spivisnuvali poryad i zgodom nosiyi kulturi Noa vitisnili komarivchan ta chastinu z nih asimilyuvali Za zaliznoyi dobi Redaguvati U X VIII st do R H tereni Bovsheva zaselyayut plemena goligradskoyi kulturi frakijskogo galshtatu Doslidniki pripuskayut sho zgadani plemena etnichno pov yazani zi zasnovnikami galshtatskogo poselennya v rajoni verhnogo Nadtissya i sho same zvidti slid vivoditi yihnye pohodzhennya Arheologi takozh viyavili na teritoriyi sela znahidki sho nalezhat kulturam cherepinsko lagodivskoyi grupi kinec VII V stolit do R H epohi rannoyi zaliznoyi dobi ta pomorskij kinec IV II st do R H U 1962 roci Larisa Krushelnicka vidkrila na livomu berezi Gniloyi Lipi poblizu Bovsheva slidi zhittediyalnosti plemeni latenskoyi kulturi II I st do R H nosiyami yakoyi vochevid buli dakijski plemena sho prijshli z teritoriyi suchasnoyi Rumuniyi Znachnu cinnist dlya slov yanskoyi arheologiyi stanovit poselennya lipickoyi kulturi I III stolittya n e predstavniki yakoyi zajmalisya zemlerobstvom pro sho svidchat dovgostrokovi zhitla i nayavnist velikih gospodarskih yam ta skotarstvom Bilshist uchenih vvazhayut yih vidgaluzhennyam odnogo iz dakijskih plemen U 1962 1964 rokah na poselenni Bovshiv arheologi doslidili teritoriyu plosheyu 2700 m na yakij vidnajshli visim zhitel zemlyanok 47 gospodarskih yam i 19 vognish zibrali veliku kolekciyu lipnoyi ta goncharnoyi keramiki Do unikalnih znahidok vcheni vidnosyat palchastu bronzovu fibulu Usi ci pam yatki nalezhat nosiyam chernyahivskoyi kulturi III V stolit n e U zv yazku z budivnictvom Burshtinskoyi DRES lvivski arheologi u 1960 1964 rokah proveli doslidzhennya na obidvoh beregah richki Gniloyi Lipi de viyavili zhitla iz chimaloyu kilkistyu ulamkiv lipnogo posudu tipovogo dlya kulturi prazkogo tipu VI VII stlittya Todi zh na pravomu berezi richki v urochishi Suliva Baran V ta Chajka R rozkopali zhitlovu napivzemlyanku iz glinyanoyu pichchyu dvi gospodarski sporudi chotiri yami ta p yat nazemnih pechej datovanih XI XIII stolittyami Sered znahidok osoblivo vidilyalasya ikonka Blagovishennya XI stolittya Mozhlivo same ce davnoruske poselennya j dalo pochatok Bovshevu Chasi Rusi RedaguvatiTodi na Rusi buv period feodalnoyi rozdribnenosti ta mizhusibnoyi vorozhnechi Udilni knyazi ne zavzhdi pidkoryalisya Kiyevu na choli yakogo stoyav Izyaslav Yaroslavovich Takim viyavivsya j knyaz Galickij Volodimirko Volodarovich Izyaslav napraviv do Galicha svogo posla boyarina Petra Borisovicha z metoyu perekonannya v povernenni Pogorinoyi volosti na Volini de knyazyuvav Volodimirko Volodarovich pid svij kontrol Za ci zemli pochalasya mizh nimi trivala superechka rezultatom yakoyi stala porazka Volodimirka Peremozhenij knyaz Volodimirko buv vimushenij pidpisati ugodu pro primirennya ta povernennya Pogorinoyi volosti Izyaslavu Projshov rik a Volodimirko j ne dumav vikonuvati cogo rishennya 3 Galicke knyazivstvo micnilo Knyaz Volodimirko pislya togo yak 1144 roku zhorstoko pridushiv galicke povstannya nalozhiv novi podatki na prostij lyud selyan smerdiv remisnikiv sho dobre vidchuli na sobi j meshkanci Bovsheva ta inshih prileglih do Galicha sil i shedro nagorodzhuvav boyar yaki pidtrimuvali jogo z kozhnim dnem vidchuvav sebe vpevnenishe Tomu koli do nogo z yavivsya posol vid Izyaslava vin vidkinuv vimogu kiyivskogo knyazya ta vidmovivsya viddati vishe zgadanu zemlyu Izyaslavu 3 Volodimirko Volodarovich mav slabke sercem ale buv z silnim harakterom Vin znevazhlivo visluhav posla vidkinuv vimogu knyazya Izyaslava poznushavsya nad poslom Petrom Borisovichem bo toj kolis primusiv knyazya Volodimira ciluvati hrest abi poklyastis u tomu sho viddast kiyivskomu knyazevi Pogorinsku volost Volodimirko vidislavshi posla znav sho z pributtyam jogo u Kiyiv knyaz Izyaslav virushit iz svoyimi vijskami na Volin proti nogo I znov bude bitva znov krovoprolittya Nedobri dumki tochili knyazya koli vin pidijmavsya shodami do svoyih teremiv povertayuchis z vechirnoyi sluzhbi u cerkvi Spasa Cherez ti perezhivannya u nogo zupinilosya serce sho stalo prichinoyu peredvchasnoyi smerti knyazya 3 Todi jogo starshij sin Yaroslav yakij po smerti batka posiv na galickij prestol negajno napraviv do Bovsheva svogo poslancya abi povernuti posla u Galich Koli Petro Borisovich povernuvsya to zastav Galich u zhalobi Molodij knyaz pereprosiv posla Izyaslava i cim vidvernuv she odnu bratovbivchu vijnu Vin pokorivsya kiyivskomu knyazevi ta pogodivsya viddati Pogorinu volost 4 XV XIX stolittya RedaguvatiU XV stolitti Bovshiv nalezhav ukrayinskomu spolshenomu rodu Spichnikiv zemskomu suddi Nikoli jogo dochci Katerini ta sinovi pidsuddi zemli Galickoyi Ivanovi piznishe mechnik galickij U 1474 roci Ivan Spichnik z Bovsheva perepisav selo svoyij druzhini Anni shlyub ne piznishe 1448 roku donci lvivskogo suddi Stanislava Ostashka z Davidova 5 Naprikinci XV stolittya Bovshiv perejshov u korolivsku vlasnist Uprodovzh XV XVI stolit zgidno korolivskih lyustracij Galickoyi ta Peremishlskoyi zemel selyanstvo za svoyim ekonomichnim stanovishem podilyalosya na dekilka kategorij Tak u XV stolitti v Bovshevi meshkali korolivski sokolniki ta kalanni lyudi Korolivski sokolniki mali vlasni gospodarstva vidroblyali panshinu i splachuvali podatki a kalanni lyudi zvilnyalisya vid bud yakih povinnostej Spilnim dlya cih obidvoh verstv naselennya bulo te sho yim zaboronyalosya bez dozvolu starosti pokidati selo Tak 1441 roku v Galichi vidbuvsya sud na yakomu pozivachami vistupalo dvoye selyan iz Bovsheva a vidpovidachem Galicke starostvo Kripaki sudilisya za pravo vihodu iz sela ale prograli spravu V lyustraciyah 1564 1566 ta 1570 rokiv vkazano sho Bovshiv todi naselyali kmeti abo zh vilni nezakripacheni selyani yaki splachuvali derzhavnij podatok ta pidsadkovi selyani abo zh pereselenci z inshih miscin Galichini Vishezaznacheni dokumenti nazivayut imena a u deyakih vipadkah j prizvisha 22 kmetiv ta 12 pidsadkovih vkazuvalisya lishe golovi rodin 6 Osnovna chastina podatkiv lyagala na plechi kmetiv Voni 3 dni v tizhden vidroblyali panshinu pracyuvali na riznih robotah ta shoroku splachuvali po 6 griven chinshu i po 4 miri pshenici Pidsadkovi selyani obslugovuvali dvir Opisuyetsya stav najbilshij u starostvi yakomu za stav orendar splachuvav 333 i 1 3 zlotih shorichno plata perevishuvala vartist 14 voliv vil koshtuvav 24 zlotih U XV XVI stolittyah Bovshiv perebuvav na ruskomu pravi Upravitelem u seli buv otaman posadu yakogo u 1564 1566 rokah zajmav yakijs Yurko Selo malo svoyu cerkvu a takozh korchmu zayizhdzhij dvir kotru voyevoda ruskij viddav na utrimannya mislivcyam U nij chasto zupinyalisya na vidpochinok proyizhdzhi kupci Svoyih voliv ta konej voni vipasali na velikomu pasovisku sho znahodilos poblizu korchmi i za ce splachuvali pevni koshti 1570 roku lyustraciya povidomlyaye pro osilih lyudej 21 osobu yaki pracyuvali na panshini i platili podatki Nimi buli vzhe zgaduvani kmeti Pidsadkovih selyan 12 osib teper nazivali zagorodnikami tomu sho voni buli osadzheni na menshih gruntah abo j na samih lishe obijstyah zagorodah bez ornoyi zemli Yak i ranishe voni ne platili podatkiv a lishe obslugovuvali panskij dvir Bovshivci krim silskogospodarskih robit zajmalisya takozh bdzhilnictvom ta polyuvannyam na bobriv Vazhke stanovishe kripakiv zmushuvalo yih pokidati selo Tak 1602 roku z Bovsheva do mistechka Remezovec vtekli dvi rodini solodivnikiv Vtechi selyan sposterigalisya j u nastupni roki U pershij polovini XVII stolittya selo perejshlo u vlasnist polyachki SofiYi KazanovskoYi U 1661 1665 rokah tut bulo 6 zaselenih dvorish Didichevi nalezhali 2 stavi na Gnilij Lipi mlin ta korchma yaka diyala i u XVIII XIX stolittyah Selyani 4 dni na tizhden vidroblyali panshinu ta platili podatki grishmi j naturoyu U XVI XVII stolittyah Prikarpattya bulo odnim iz vazhlivih centriv solevarinnya Solyani dzherela znahodilisya j u Bovshevi Dlya pererobki solyanoyi ropi vlasniki sela u 1783 roci sporudili tut solevarnyu yaka diyala do pershoyi polovini XIX stolittya XIX HH stolittya RedaguvatiU drugij polovini XIX stolittya vlasnikami sela stav vihodec z rodini spolshenih virmeniv Kshechunovichiv Kornel 1887 7 Aleksander ta Sofiya 1931 1832 roku u Bovshevi vzhe diyala parafiyalna shkola 1874 roku zasnovana 1 klasna narodna shkola z ukrayinskoyu movoyu navchannya 27 travnya 1906 roku na obijsti Mihajla Cimbalistogo zibralosya bilshe tisyachi selyan yaki virishili rozpochati bezstrokovij strajk iz metoyu dobitisya vid pana vishoyi oplati praci Organizatorom selyanskogo zavorushennya buv Ivan Pereginec iz Kinasheva Za korotkij chas strajk ohopiv j inshi naseleni punkti Galickogo povitu Todi zh u Bovshiv masovo pochali pribuvati shtrejkbreheri yaki zustrili rishuchij opir miscevogo naselennya Dvoh najaktivnishih selyan Pahoma Dubaka ta Grinya Murafu bulo zaareshtovano policiyeyu ta uv yazneno Naprikinci chervnya v Bovshevi pracyuvalo lishe 80 pribulih robitnikiv ale vzhe pid ohoronoyu chotiroh zhandarmiv Na pochatku lipnya dlya vtihomirennya buntivnikiv uryad napraviv u selo pivroti soldativ Pid kinec misyacya strajk bulo pripineno Pan Vereshinskij zobov yazavsya viplachuvati cholovikam za robotu po 1 kroni na den zhinkam 80 galeriv a molodi 60 70 galeriv U pershij tretini XX stolittya v seli diyali chitalnya Prosviti imeni Markiyana Shashkevicha zasnovana 1 veresnya 1907 roku pershij golova Porfirij Korchinskij a takozh chitalnya tovaristva imeni Mihajla Kachkovskogo kasa Rajfajzena ta Spilka selyanska zasnovani 1910 roku Pid chas pershoyi svitovoyi vijni cherez Kasovu goru prohodila liniya frontu V rezultati vijskovih dij selo bulo zrujnovane vshent a selyani pereseleni 24 chervnya 1919 roku kurin imeni getmana Petra Doroshenka 24 go pihotnogo polku UGA sho kvartiruvav u Bovshevi atakuvav polyakiv na vidtinku zaliznici Galich Rogatin Ukrayinskim voyakam dopomagali miscevi selyani Voni vikonuvali rol providnikiv vinosili poranenih iz polya boyu nadavali yim medichnu dopomogu Mizhvoyennij period Redaguvati U mizhvoyennij period Bovshiv nalezhav do Rogatinskogo povitu 1934 roku selo bulo podilene mizh gminami Bolshovce i Burshtin cogo povitu Pislya vijni na Kasovij ropi nimci nalagodili vidobutok alebastru a u samomu Bovshevi jogo pererobku ta vigotovlennya riznih virobiv Najbilshogo rozmahu alebastrovij promisel nabrav u 1923 1924 rokah U seredini 1920 h rokiv ves vidobutok alebastru perejshov do ruk didicha Kzhechunovicha Vin pridbav dekilka verstativ dlya pererobki sirovini Verstati u sebe vdoma mali j deyaki zamozhni bovshivci Semen Romanishin Mikola Kurdidik Mihajlo Bartmanskij Ivan Zhovnirchuk Bayula ta Bartkiv Na alebastrovomu promisli pracyuvala bilsha chastina selyan Hudozhni virobi iz cogo mineralu pudrenici popilnici vazi tosho prodavalisya u Lvovi Varshavi Poznani ta inshih mistah Rechi Pospolitoyi 1925 roku v seli stvoreno Gospodarsko spozhivchu spilku ta kooperativ Zgoda a 1928 roku kooperativ Oshadnist U 1930 h rokah u Bovshevi diyali oseredki tovaristv Vidrodzhennya Soyuz ukrayinok Silskij gospodar Todi zh bulo zasnovano oseredok OUN do yakogo uvijshli Dmitro Aftanas Vasil Baran Vasil Bartkiv Bogdan Mihajlo ta Nestor Kurdidiki Mihajlo Kurlyak Mihajlo ta Omelyan Lashkivi Vasil Martiniv Andrij Cimbalistij Stepan Murafa Ostannij brav uchast u teroristichnomu akti 1932 roku koli ukrayinski patrioti vkinuli samorobnu vibuhivku v budinok bovshivcya Gavrila Bartkiva sho spivpracyuvav iz polskoyu vladoyu 15 travnya 1935 roku chleni chitalni Prosviti na choli z Olgoyu Cimbalistoyu organizuvali urochistij zahid dlya vshanuvannya pam yati poleglih bijciv USS ta UGA Na panahidu do Bovsheva z navkolishnih sil zijshlosya ponad 3000 osib ale zahid vshanuvannya ne vidbuvsya bo misceva policiya rozignala uchasnikiv procesiyi sho pryamuvala na cvintar Ale ti sho nesli vinki gorodami vtekli na cvintar i use zh taki poklali yih na mogilu voyakam USS ta UGA Organizatori cogo zahodu piznishe buli pokarani U berezni 1938 roku Rogatinske starostvo zakrilo chitalnyu Prosviti motivuyuchi ce tim sho vona zajmalasya zaboronenoyu politichnoyu diyalnistyu vimagala bezoglyadnogo posluhu chleniv provodovi tovaristva uderzhuvala samoosvitnij gurtok a biblioteka trimala zaboroneni knizhki tvori Tarasa Shevchenka Sotnik Bogdan Hmelnickij Taras Bulba ta inshi u budinku buv trizub U 1939 roci v seli meshkalo 2900 osib 2250 ukrayinciv 10 polyakiv 230 polskih kolonistiv 400 latinnikiv 10 yudeyiv 8 Druga svitova vijna Redaguvati Voseni 1939 roku na Prikarpattya z vizvolnoyu misiyeyu prijshli radyanski vijska Za vkazivkoyu novoyi vladi buli likvidovani ukrayinski tovaristva j organizaciyi 1941 roku rodini Vasilya Gorbatogo Ivana Cimbalistogo ta Volodimira Cimbalistogo zagalom 11 osib deportuvali do Sibiru Vid 1940 roku poblizu sela dislokuvavsya radyanskij vijskovij aerodrom Bovshev Stanislavskogo aerovuzla Rankom 22 chervnya 1941 roku litaki Lyuftvaffe zdijsnili nalit na aerodrom Komandir lanki 12 go vinishuvalnogo aviacijnogo polku 64 sad VPS 12 A Kiyivskij OVO molodshij lejtenant Leonid Butelin na litaku I 153 pershim pidijnyavsya u povitrya dlya vidbittya vorozhoyi ataki Pid chas povitryanogo boyu jomu vdalosya zbiti odin vorozhij Yu 88 Koli zakinchilisya naboyi vin napraviv svij vinishuvach I 153 v hvist inshogo nimeckogo bombarduvalnika i gvintom litaka obrubav jogo Yunkers ne vporavsya z keruvannyam povalivsya na krilo i pri padinni vibuhnuv Povitryanij taran koshtuvav takozh zhittya radyanskomu lotchiku Z oglyadu na malu visotu do 200 m vin ne zmig skoristatisya parashutom i zaginuv Meshkanec sela Nimshin M F Bilous piznishe viyaviv litak z reshtkami pilota ta pohovav Butelina nepodalik sela 9 3 lipnya 1941 roku Bovshiv okupuvali nimecki vijska Za tri voyenni roki v Nimechchinu na primusovi roboti bulo vivezeno 78 osib spaleno 35 dvoriv 25 lipnya 1944 roku chastini Radyanskoyi armiyi zajnyali selo Vsogo na frontah Drugoyi svitovoyi vijni zaginulo 37 bovshivyan Povoyennij chas Redaguvati U povoyenni roki v navkolishnih lisah diyali boyivki UPA Odnimi iz pershih vijskovij vishkil u Karpatah she 1942 roku projshli miscevi meshkanci Bogdan Makarij Yevgen Stefanishin Omelyan Parashan U lavah povstanskoyi armiyi voyuvalo blizko sotni miscevih zhiteliv Aktivno diyala v okolici j OUN Kushovimi providnikami buli Mihajlo Krupa psevdo Hmil Stepan Kurdidik psevdo Chornij Stepan Pauk psevdo Vlodko Vasil Sosnovskij psevdo Gonta 30 travnya 1947 roku pid chas oblavi emvedisti vbili u seli kerivnika Burshtinskogo provodu OUN Yevgena Stefanishina psevdo Komsomolec organizacijnogo referenta rajonnogo provodu OUN B Masliya psevdo Lagun ta chlena rajonnogo provodu OUN Ya Kruglyaka psevdo Zub 20 travnya 1950 roku v Bovshevi zaginuv kerivnik kushovogo provodu OUN Ivan Varnava psevdo Dumnij Za nacionalistichni perekonannya ta dopomogu pidpillyu organi MVS MDB uprodovzh 1946 1952 rokiv vivezli z sela 169 osib 1947 roku u Lvovi bula zaareshtovana ta zaslana na 10 rokiv u tabori Kazahstanu urodzhenka Bovsheva Anastasiya Tershakovec Murafa druzhina krajovogo providnika UPA Lvivskogo krayu Zinoviya Tershakovcya Fedir aktivna chlenkinya tovaristva Prosvita ta Soyuzu ukrayinok Za danimi oblupravlinnya MDB u Bilshivcivskomu rajoni u 1949 roci najaktivnishim pidpillyam OUN bulo v selah Bovshiv Novi Skomorohi ta Stari Skomorohi 10 Naprikinci 1940 h rokiv u Bovshevi bulo stvoreno kolgosp imeni Verhovnoyi radi SRSR 1969 roku kolgosp perejmenovanij v radgosp Bovshivskij sho ob yednav sela Bovshiv Zadnistryanske Bilshivci Poplavniki Pridnistrov ya Demeshkivci ta Nimshin 1957 roku stav do ladu Bovshivskij cukrovij zavod sho pereroblyav sotni tonn cukrovogo buryaka Uprodovzh 1962 1969 rokiv chastkovo na zemlyah miscevogo kolgospu 806 ga sporudzhena Burshtinska DRES Zapracyuvav u seli takozh cegelnij zavod potuzhnistyu 1200 tis shtuk cegli v rik ta tkackij ceh sho vipuskav 207 tis pogonnih metriv polotna shorichno U 1980 h rokah rozpochav svoyu robotu shlakoblokovij zavod Shlyahom nezalezhnosti Redaguvati Naprikinci 1989 roku v Bovshevi buli zasnovani miscevi oseredki Tovaristva ukrayinskoyi movi imeni Tarasa Shevchenka yakij ocholiv P Bartkiv ta Soyuzu ukrayinok na choli z Nadiyeyu Kurdidik 1990 roku oseredki Narodnogo Ruhu Ukrayini za perebudovu piznishe Narodnij Ruh Ukrayini ta Ukrayinskoyi respublikanskoyi partiyi Za iniciativi novitnih organizacij ta na koshti gromadi u centri sela 27 travnya 1990 roku vstanovlenij pam yatnik Tarasovi Shevchenku 1992 roku bovshivci vidsvyatkuvali 840 littya z chasu pershoyi pismovoyi zgadki pro selo Todi zh pri miscevij shkoli za spriyannyam vchitelya nimeckoyi movi Kalitchuka Ivana Fedorovicha pomer 1995 roku stvorenij muzej istoriyi Bovsheva Ivan Fedorovich popovniv jogo ekspoziciyu vlasnimi kolekciyami monet ta holodnoyi zbroyi chasiv pershoyi svitovoyi vijni Vid 1994 roku pri Bovshivskij zagalnoosvitnij shkoli I II stupeniv 11 diye filiya Galickoyi hudozhno remisnichoyi shkoli nini Galicka mala akademiya narodnih remesel u yakij diti opanovuyut azi obrobki alebastru Dlya najmenshih meshkanciv sela pracyuye dityachij navchalnij zaklad Sonechko na 50 misc U 2015 2017 rokah provedeno kapitalnij remont primishennya Pominyano dahove perekrittya utepleno stini zamineno kanalizaciyi ta vodogin zakupleno mebli ta inshij inventar Pribudovano sportivno igrovij zal a takozh za spriyannyam kerivnictva BU TES v dvori sadochka oblashtovano dityachij majdanchik 12 Takozh u Bovshevi pracyuye Narodnij dim z bibliotekoyu viddilennya poshtovogo zv yazku 7 kramnic Pri Narodnomu domi diye tancyuvalno horeografichnij kolektiv Edelvejs pid kerivnictvom profesijnogo kerivnika Nadiyi Tuz yakij 2017 roku zdobuv zvannya Zrazkovij Iz svoyimi koncertami tancyuvalnij kolektiv vistupaye na velikih scenah Ukrayini ta Yevropi bere uchast u riznih festivalyah 12 U 1990 h rokah vidbulosya rozpayuvannya zemel kolgospu Pravonastupnikom miscevogo kolgospu stala privatna agrofirma Bovshivska sho specializuyetsya v osnovnomu na tvarinnictvi 2002 roku cherez finansovu skrutu zakrivsya Bovshivskij cukrovij zavod 2013 roku u seli vidkrili ambulatoriyu zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini 13 Spilnimi zusillyami oblasnoyi rajonnoyi miscevoyi vladi bulo rekonstrujovano primishennya shkilnoyi majsterni ta oblashtovano suchasnij medichnij zaklad Tut pracyuyut kabineti prijomu paciyentiv i sheplen manipulyacijna hvorih obslugovuye simejnij likar 19 sichnya 2016 roku pri miscevij ambulatoriyi vidkrivsya suchasnij stomatologichnij kabinet 14 20 chervnya 2016 roku vidbulasya podiya na yaku chekala vsya sportivna molod sela bulo urochisto vidkrito ta osvyacheno majdanchik zi shtuchnim pokrittyam dlya mini futbolu 15 Vidomi lyudi urodzhenci sela RedaguvatiBardigula Paraskeviya Matviyivna psevdo Tamara 3 listopada 1926 1946 Nimshin rajonova providnicya Chervonogo Hresta Gubar Kirilo ukrayinskij selyanin z Bovsheva posol deputat Galickogo sejmu 3 go sklikannya u 1870 1876 rokah o Petro Kurdidik greko katolickij svyashennik sotrudnik parafiyi UGKC Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici v Pidgajcyah na Ternopilli Narodivsya u Bovshevi Jogo sini Anatol Yulian ta Yaroslav Rafayil Kurdidiki vidomi pismenniki zhurnalisti ta diyachi ukrayinskoyi diaspori u SShA ta Kanadi Lohocknj Ivan psevdo Ivas Bolsh Ruchaj 1922 9 veresnya 1950 kerivnik viddilu propagandi Bilshivcivskogo rajonnogo provodu OUN Makarij Roman psevdo Strij 1923 26 travnya 1948 s Nimshin kerivnik viddilu propagandi rajprovodu OUN Maslyak Irij psevdo Golub 1924 1949 referent viddilu propagandi rajonnogo provodu OUN Martiniv Orest Fedorovich nar 26 lyutogo 1944 spivak Zasluzhenij pracivnik mistectv ye laureatom premiyi Avtonomnoyi Respubliki Krim Murafa Mihajlo nar 1947 radyanskij ta ukrayinskij hudozhnik keramist Chlen NSHU Parashin Omelyan 1923 1953 bulavnij UPA Buv politvihovnikom spershu sotni zgodom kurenya Nedobitogo sho diyav na terenah Kosivshini Avtor rukopisnogo zbirnika poetichnih tvoriv neopublikovani originali zberigayutsya v arhivi SBU m Ivano Frankivska Zaareshtovanij Rozstrilyanij u Stanislavskij v yaznici Seniv Mihajlo Grigorovich nar 22 kvitnya 1945 3 travnya 2018 ukrayinskij naukovec doktor filologichnih nauk profesor vikonuvach obov yazkiv zaviduvacha kafedri romanskih mov ta svitovoyi literaturi Doneckogo nacionalnogo universitetu imeni Vasilya Stusa 16 Zakinchiv iz vidznakoyu fakultet romano germanskih mov Lvivskogo derzhavnogo universitetu imeni Ivana Franka 1966 Sobkovich Roman Ivanovich nar 28 zhovtnya 1951 ukrayinskij naukovec kandidat fiziko matematichnih nauk docent zaviduvach kafedri matematiki Prikarpatskogo nacionalnogo universitetu imeni Vasilya Stefanika Zakinchiv z vidznakoyu fiziko matematichnij fakultet Ivano Frankivskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu imeni Vasilya Stefanika 1972 za specialnistyu Matematika ta aspiranturu pri instituti matematiki AN URSR 1978 1981 Zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Chiselno analitichnij metod doslidzhennya periodichnih rozv yazkiv zadach z parametrami 1983 17 Stefanishin Yevgen 1924 30 lyutogo 1947 kerivnik Burshtinskogo provodu OUN Stefanishin Miroslav Stepanovich nar 1 kvitnya 1927 ukrayinskij kompozitor zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini pochesnij profesor Volinskogo nacionalnogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki avtor muziki do Gimnu universitetu Ochilnik Volinskoyi oblasnoyi organizaciyi Nacionalnoyi ligi kompozitoriv 18 Cimbalistij Bogdan nar 3 zhovtnya 1934 gromadsko politichnij diyach chlen Ukrayinskoyi Gelsinskoyi spilki Brav aktivnu uchast u zasnuvanni oseredku Narodnogo ruhu Ukrayini u misti Burshtini Organizator rozkopok miscya zahoroneniya zhertv NKVS u m Zbarazhi Ternopilshina iniciator pershogo perepohovannya voyakiv UPA na terenah Zahidnoyi Ukrayini U 1990 1992 rokah golova rajonnoyi organizaciyi Ukrayinskoyi respublikanskoyi partiyi 3 1993 roku golova rajonnogo i oblasnogo oseredkiv Ukrayinskoyi konservativnoyi respublikanskoyi partiyi Bogdan Yaroslav Cimbalistij 1919 1991 ukrayinskij filosof psiholog gromadsko politichnij i kulturnij diyach publicist 19 Cimbalista Olga Leontiyivna nar 28 lipnya 1950 ukrayinskij naukovec Zaviduvach kafedri dityachih hvorob fakultetu pislyadiplomnoyi osviti Ivano Frankivskogo nacionalnogo medichnogo universitetu doktor medichnih nauk profesor Cimbalistij Yaroslav Ivanovich nar 1940 ukrayinskij naukovec kandidat tehnichnih nauk vikladach Ivano Frankivskogo tehnichnogo universitetu nafti i gazu Cimbalistij Yaroslav Ilkovich nar 1955 vijskovik polkovnik aviaciyi Zakinchiv Pushkinske vishe vijskove uchilishe ta Harkivsku vijskovu akademiyu PPO Kandidat tehnichnih nauk docent Cimbalistij Yevgen Mikolajovich 1909 1966 spivak tenor dirigent i kompozitor Studiyuvav u Lvivskij konservatoriyi i Berlinskij visokij muzichnij shkoli Z 1940 h rokiv pracyuvav dirigentom horiv zokrema orkestru radio i telebachennya Nimechchini uchitelem muziki v Berlini piznishe v Myunheni de j pomer Cimbalistij Yulian Mikolajovich hudozhnij kerivnik u Kosovi odnim iz zasnovnikiv kapeli Trembita u Lvovi Z prihodom radyanskoyi vladi viyihav do Polshi Brat Yevgena Cimbalistogo Shuvar Bogdan Antonovich nar 13 travnya 1941 kandidat fiziko matematichnih nauk docent kafedri vishoyi matematiki Institutu prikladnoyi matematiki ta fundamentalnih nauk Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika Shuvar Ivan Antonovich nar 1954 zaviduvach kafedri zemlerobstva i tvarinnictva Lvivskogo nacionalnogo agrarnogo universitetu doktor silskogospodarskih nauk profesor Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini akademik AN VO Ukrayini ta MANEB Shuvar Roman nar 1951 kandidat fiziko matematichnih nauk starshij spivrobitnik Viddilennya geodinamiki vibuhu institutu geofiziki imeni S I Subbotina NAN Ukrayini Zakinchiv mehaniko matematichnij fakultet Lvivskogo derzhavnogo universitetu imeni Ivana Franka 1987 roku zahistiv disertaciyu na temu Diferencialni rivnyannya ta matematichna fizika Kocyubajlo Dmitro Ivanovich pozivnij Da Vinchi 1 listopada 1995 s Bovshiv Ivano Frankivska oblast Ukrayina 7 bereznya 2023 Bahmut Donecka oblast Ukrayina ukrayinskij dobrovolec vijskovosluzhbovec molodshij lejtenant komandir 1 OMB Vovki Da Vinchi Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Geroj Ukrayini 2021 Chlen Provodu nacionalno vizvolnogo ruhu Pravij sektor 2020 20 Cerkva RedaguvatiDerev yana cerkva Zishestya Svyatogo Duha sporudzhena 1885 roku na fundamentah davnishogo hramu Osvyachena pid chas kanonichnoyi vizitaciyi 1888 roku stanislavskim yepiskopom Yulianom Peleshem a vdruge u 1906 roci mitropolitom Andreyem Sheptickim U pritvori hramu zberigayutsya dvi ikoni XVIII stolittya Strashnij sud ta Rozp yattya Isusa Hrista a v zahristi dvi ikoni cogo zh periodu iz zobrazhennyami yevangelistiv Ivana Matveya Marka ta Luki Na podvir yi hramu parafiyani vstanovili dva derev yanih odnoramennih hrestiv z nagodi 92 yi richnici Svyatoduhivskogo hramu 1977 ta 1000 littya hreshennya Kiyivskoyi Pyci 1988 Memoriali pam yatniki RedaguvatiPam yatnij znak Bratstva tverezosti vstanovlenij 1874 roku na cerkovnomu podvir yi Pam yatnij znak yavlyaye soboyu chavunnij triramennij latinskij hrest na postamenti Do nizhnoyi chastini hresta prikripleno tablichku z napisom 1874 Pam yatnij znak Hrest Svobodi vstanovlenij u 1888 roci na cerkovnomu podvir yi na chest skasuvannya panshini v Galichini ta vidnovlenij u 1990 roci Pam yatnij znak yavlyaye soboyu odnoramennij latinskij hrest vigotovlenij iz marmurovoyi krihti Pam yatnik odnoselcyam yaki zaginuli na frontah nimecko radyanskoyi vijni vidkritij 1987 roku u centri sela na podvir yi Narodnogo domu Na podiumi vstanovleno postament pryamokutnoyi formi z vitesanim iz marmurovoyi krihti pogruddyam radyanskogo soldata yakij u pravij ruci trimaye avtomat Na prikriplenij do postamentu tablici vikarbuvano 35 prizvish zagiblih Pam yatnik Tarasovi Shevchenku vstanovlenij u centri sela navproti cerkvi Vidkritij 27 travnya 1990 roku Pam yatnik yavlyaye soboyu betonne pogruddya Kobzarya na pryamokutnomu postamenti oblicovanomu marmurovimi plitami chornogo koloru u verhnij chastini yakogo pozolochenimi literami vikarbuvano napis Pam yatnik vstanovleno na nevisokomu zemlyanomu nasipi u formi zrizanoyi piramidi ogorodzhenomu po perimetru metalevim lancyugom Na pam yatniku vikarbuvano napis T G Shevchenko 1814 1861 V chest 175 richchya Tobi Kobzaryu prisvyachuyemo Boritesya poborete Vam Bog pomagaye Za Vas pravda za Vas slava i volya svyataya T Shevchenko Dilyanka pohovan voyakiv UPA na silskomu cvintari Uporyadkovana 1990 roku Tut pohovani voyaki UPA sho zaginuli v Bovshevi u boyah iz nimeckimi okupantami ta vijskami NKVS u 1942 1952 rokah 36 mogil ogorodzheno betonnim bordyurom ta masivnim metalevim lancyugom Mogila sichovih strilciv na silskomu cvintari de pohovani troye sichovikiv U 1920 1930 h rokah na misci mogili stoyav hrest vigotovlenij iz piskoviku Pislya prihodu radyanskoyi vladi jogo bulo znisheno V seredini 1980 h rokiv u bratskij mogili bulo perepohovano ostanki kolishnogo sichovogo strilcya Savki urodzhencya Bovsheva yakij ostanni roki svogo zhittya meshkav v Ivano Frankivsku de j pomer Na pochatku 1990 h rokiv mogilu vporyadkuvali visipavshi na nij nevisokij zemlyanij nasip u formi zrizanoyi piramidi ta vstanovivshi latinskij hrest iz marmurovoyi krihti Do hresta prikripleno tablichku z napisom Borcyam za volyu Ukrayini Mi zemlyu ridnu zrosili krov yu Viddali yij use j zhittya Shob ti zigriv yiyi lyubov yu I nis lyubov u majbuttya Pam yatnij znak zagiblim lotchikam vstanovlenij u 1995 roci v urochishi Seredivka na livomu berezi richki Gniloyi Lipi na misci padinnya bagatocilovogo vinishuvacha MIG 29 UB Vijskovij litak pid chas vikonannya zavdannya zaznav avariyi nad selom Ryatuyuchi zhittya bovshivciv piloti spryamuvali padayuchu mashinu v richku Na misci yihnoyi zagibeli vstanovleno simvolichnij znak u viglyadi krila litaka do yakogo prikripleno fotografiyi lotchikiv ta metalevu tablichku z napisom Na comu misci 15 chervnya 1995 roku pri vikonanni polotnogo zavdannya zaginuv ekipazh litaka MIG 29 UB major Kozlov Anatolij Gennadijovich kapitan Zahozhij Sergij Yevgenovich Vichna yim pam yat Pravoruch vid pam yatnika stoyit stela z marmurovoyi krihti na yakij vigraviyuvano portreti zagiblih pilotiv a pid nimi vikarbuvano napisi Major Kozlov Anatolij Gennadevich 3 02 1961 Kapitan Zahozhij Sergej Evgenevich 1 01 1969 Pomnim lyubim skorbim Rodnye blizkie druzya Pogibli pri ispolnenii sluzhebnyh obyazannostej 15 06 1995 g Simvolichnij kurgan mogila Borcyam za volyu Ukrayini u centri sela zliva vid cerkvi nasipana u 1995 roci Na postamenti vstanovleno odnoramennij hrest z prikriplenim trizubom ta tri steli iz vikarbuvanimi prizvishami odnoselciv poleglih u borotbi za volyu Ukrayini 91 osoba Speredu do postamentu pribudovani shodi yaki vedut do hresta Pered mogiloyu obabich vimoshenoyi plitami dorizhki vstanovleno 4 pliti z napisami Pam yatnik vigotovlenij iz marmurovoyi krihti Mogila obnesena po perimetru metalevoyu ogorozheyu Kopiyi napisiv na plitah Livoruch 1 a plita Nasha meta Ukrayina svyata nezdolanna nikim i nikoli 2 a plita Prohozhij zupinis i poklonis i vsomu svitu rozkazhi sho mi polyagli za Volyu i Chest Ukrayini Pravoruch 1 a plita Zdobudesh Ukrayinu abo zaginesh v borotbi za neyi 2 a plita Shanujmo tih sho sil ne shkoduvali i sho zhittya svoye viddali hoch voroga ne peremogli ale neskoreni za volyu polyagli Arheologichni doslidzhennya RedaguvatiPoselennya Bovshiv I roztashovane u dvoh kilometrah na zahid vid Bovsheva na pivdennomu shili urochisha Pidliski poblizu Kasovoyi Gori vidkrite u 1960 roci rozvidkovoyu arheologichnoyu ekspedicieyu institutu suspilnih nauk AN URSR pid kerivnictvom Markiyana Smishka Bagatosharove poselennya pid chas doslidzhen yakogo viyavleni kulturni shari linijno strichkovoyi keramiki tripilskoyi kulturi kulturi shnurovoyi keramiki komarivskoyi kulturi kulturi Noa goligradskoyi kulturi frakijskogo galshtatu rannoyi zaliznoyi dobi pomorskoyi kulturi piznogo latenu lipickoyi kulturi rannih slov yan Davnoyi Rusi U 1961 1962 rokah Burshtinska ekspediciya viddilu arheologiyi institutu suspilnih nauk AN URSR pid kerivnictvom arheologa Larisi Krushelnickoyi viyavila 6 zhitel 2 napivzemlyanki chotirikutnoyi 2 3 2 8 m i kvadratnoyi 4 4 m form 3 vidovzhenoyi ovalnoyi formi 6 3 5 m z velikimi pryamokutnimi vognishami 1 8 1 m i kam yanim cherinem ta odne zemlyankove zhitlo u yakomu znahodilasya vimoshena iz glini pich Znajdeno takozh zalishki dvoh zolnikiv ta gospodarski yami Pidjomnij material krem yani kam yani ta kistyani znaryaddya praci cherepki vidlipnogo ta goncharnogo posudu kam yani roztirachi vaza z pelyustkopodibnimi vincyami vazochka miski iz hvilyastimi krayami bronzova shpilka kistyanij psalij 21 Poselennya Bovshiv II v urochishi Suliva na neznachnomu pidvishenni pravogo berega riki Gnila Lipa za pivtora kilometri na pivnichnij shid vid zaliznichnoyi stanciyi Burshtin Dem yaniv do 1964 roku bulo otochene bolotistoyu dolinoyu a teper zalite vodoyu shtuchnogo stavka Vidkrite arheologom Volodimirom Baranom u 1961 roci Togo zh roku arheolog Larisa Krushelnicka viyavila tut gruntove skorochene pohovannya iz trupopokladennyam dorosloyi lyudini nepodalik golovi yakoyi lezhali gorshik i kistyane doloto a bilya nig amfora Znajdeno takozh slidi yami zapovnenoyi keramikoyu i rogovim psaliyem kistkami tvarin ta virobami z nih Poselennya Bovshiv II vdruge doslidzhuvalosya Burshtinskoyu ekspediciyeyu institutu suspilnih nauk AN URSR pid kerivnictvom V Barana u 1962 1964 rokah Todi krim pam yatok HII HII stolit buli vidkriti materiali linijno strichkovoyi keramiki komarivskoyi ta shnurovoyi kultur ta kulturi noa velika kilkist sporud ta materialiv chernyahivskoyi kulturi slov yanski pam yatki VI VII stolit Na ploshi rozkopu viyavleno odne zhitlo dvi gospodarskih sporudi chotiri yami p yat pechej ta znachnu kilkist davnoruskih glinyanih metalevih i sklyanih virobiv HII HII stolit Sered virobiv hudozhnogo remesla na poselenni viyavleno sklyani brasleti ta bronzovu ikonku Blagovishennya 22 Bronzova ikonka Blagovishennya viyavlena v zapovnenni odniyeyi iz gospodarskih sporud Najimovirnishe vona nalezhala odnomu z meshkanciv poselennya yaku yiyi novis yak medaljon na sho vkazuye otvir dlya pidvishuvannya u verhnij chastini Ikonka nalezhit do kategoriyi dribnoyi plastiki shiroko rozpovsyudzhenoyi u davni chasi Na nij zobrazheno odin z variantiv Blagovishennya Arhangel Gavriyil blagovishuye Mariyu u toj moment koli vona sidit na troni ta pryade purpur dlya zavisi Yerusalimskogo hramu Nini ikonka Blagovishennya zberigayetsya v kolekciyi muzeyu arheologiyi Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka 23 Poseleniya Bovshiv III roztashovane za pivkilometri na pivnich vid grebli Burshtinskogo ozera ta chotirohstah metrah na pivden vid poselennya Bovshiv II na pivdenno zahidnomu shili nevisokogo gorba Viyavlene arheologom Volodimirom Baranom u 1965 roci Skladalosya z shariv mezolitu X VI tis do R H ta rannoyi zaliznoyi dobi Znahidki plastini ta vidishepi z legkoyu patinoyu i bez neyi mezolit fragmenti keramiki VII VI tis do R H 24 Poseleniya Bovshiv IV v urochishi Dvorishe shidna okolicya Bovsheva na pershij nadzaplavnij terasi livogo berega Gniloyi Lipi na misovidnomu vistupi plato Iz troh storin obmezhene lisom Goligradska kultura frakijskogo galshtatu H HIII st do R H Davnya Rus XI HIII st Znahidki goligradska i davnoruska keramika 24 Poselennya Bovshiv V v urochishi Bolchak na drugij nad zaplavnij terasi livogo berega r Gniloyi Lipi za 1 km vid sela Tripilska kultura 3000 2250 rr do R H Pidjomnij material fragmenti keramiki kremniyevi znaryaddya ta vidshepi zernotertki 24 Primitki Redaguvati a b Bovshivska silska rada bovshiv rada gov ua Bovshivska silska rada Arhiv originalu za 19 veresnya 2020 Procitovano 3 travnya 2020 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih a b v Fedoriv 1985 s 294 299 Pushik S Galicka brama Uzhgorod Karpati 1989 S 237 262 ISBN 5 7757 0121 6 Wilamowski M Stanislaw Ostaszko z Dawidowa Dawidowski h Wilczekosy Prus II zm 1442 3 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow 2003 t XLII 1 z 172 S 25 pol Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi Tom 01 Opisi korolivshin v zemlyah ruskih XVI viku Tom 1 Lyustraciyi zemel Galickoyi i Peremiskoyi Mihajlo Grushevskij Lviv Arheografichna komisiya Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka 1895 T 1 S 67 Zdrada J Krzeczunowicz Aleksander 1863 1922 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1970 Tom XV 4 Zeszyt 67 S 510 511 pol Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden Otto Garrassovic 1983 S 66 ISBN 3 447 02376 7 Aviatory Vtoroj mirovoj Butelin Leonid Grigorevich allaces ru ros Arhiv originalu za 3 lyutogo 2016 Procitovano 10 travnya 2020 Reabilitovani istoriyeyu Ivano Frankivska oblast Kniga persha Uporyadnik avtor peredmovi L Vardzaruk Ivano Frankivsk Misto NV 2004 S 42 ISBN 966 8090 63 2 Bovshivska zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv a b Istoriya sela bovshiv rada gov ua Bovshivska silska rada Arhiv originalu za 19 veresnya 2020 Procitovano 13 travnya 2020 Komunalne nekomercijne pidpriyemstvo Galickij centr pervinnoyi mediko sanitarnoyi dopomogi Galickoyi rajonnoyi radi Ivano Frankivskoyi oblasti Arhiv originalu za 27 chervnya 2020 Procitovano 8 grudnya 2020 Dlya meshkanciv sela Bovshiv vidkrili suchasnij stomatologichnij kabinet vikna if ua 20 sichnya 2016 Procitovano 8 travnya 2020 Tri sotni meshkanciv sela Bovshiv prijshli na vidkrittya majdanchika zi shtuchnim pokrittyam dlya mini futbolu Video vikna if ua 21 chervnya2016 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2022 Procitovano 8 travnya 2020 Zasluzheni profesori DonNU imeni Vasilya Stusa science donnu edu ua Doneckij nacionalnij universitet imeni Vasilya Stusa Arhiv originalu za 16 travnya 2021 Procitovano 6 travnya 2020 Sobkovich Roman Ivanovich science donnu edu ua Prikarpatskij nacionalnij universitet imeni Vasilya Stefanika Arhiv originalu za 19 lyutogo 2020 Procitovano 6 travnya 2020 Literatura Biografiyi Miroslav Stefanishin ukrcenter com Arhiv originalu za 19 lyutogo 2020 Procitovano 6 travnya 2020 Yaroslav Cimbalistij 1919 1991 nedostupne posilannya Ivan Koropeckij Suchasnist 1992 9 S 107 120 U Bovshevi vidkrili memorialnu doshku legendarnomu bijcyu Dmitru Kocyubajlu Da Vinchi Arheologichni pam yatki Prikarpattya i Volini kam yanogo viku AN URSR In t susp nauk I P Gereta R T Gribovich L G Mackevoj ta in redkol O P Chernish vidp red ta in Kiyiv Naukova dumka 1981 S 160 ISBN 966 538 078 8 V D Baran R M Chajka Davnoruske poselennya Bovshiv II na Podnistrov yi Arheologiya 1972 vip 7 S 97 102 V D Baran V S Vujcik Davnoruska ikona z poselennya Bovshiv Arheologiya 1978 vip 28 S 93 96 a b v Arheologiya ta starodavnya istoriya Galickogo rajonu Selo Bovshiv zamky com ua Arhiv originalu za 12 serpnya 2020 Procitovano 10 travnya 2020 Dzherela RedaguvatiMista i sela Galickogo rajonu istoriya pam yatki osobistosti Arsenich P Fedunkiv Z Gandzyuk R ta in red kol V Baran Naukovo redakcijnij viddil pri upravlinni kulturi Ivano Frankivskoyi oblderzhadministraciyi Ivano Frankivsk Nova Zorya 2001 784 s ISBN 996 7363 74 0 Bovshiv Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t Ivano Frankivska oblast Red kol toma Chernov O O gol redkol Bernacek T V Vasyuta I K Vladiko N M Garac V J Kajkan P F Kalita V D Kucherov M K Melnichuk Ya S Parkulab V M Pedashenko G M Pravdiva L M Sinicya O I Stolyarchuk V Ya Soma O P Fedoriv Ye V Fedorchak P S Hvostin M P zast gol redkol Yasinskij A L vidp sekr redkol Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1971 S 165 Koval I Arheologichnij Bovshiv I Koval O Melnichuk Ivano Frankivsk 2001 6 s Fedoriv P Otchij svitilnik Roman Il hudozh I Ostafijchuka ta V Lobodi Kiyiv Dnipro 1985 518 s Bouszow Bohuszow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 343 pol pol Posilannya RedaguvatiGalickij rajon Arhivovano 8 serpnya 2020 u Wayback Machine Selo Bovshiv Arhivovano 29 zhovtnya 2017 u Wayback Machine FK Kasova Bovshiv otrimav bronzovi medali oblasnoyi pershosti Arhivovano 18 lyutogo 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bovshiv amp oldid 40672247