www.wikidata.uk-ua.nina.az

Погорина У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Погориннє Погориння волость також Дорогобузько Пе

Погорина

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Погорина (значення).

Погорина, Погориннє, Погориння, Погорина волость, також Дорогобузько-Пересопницька земля, Дорогобузько-Пересопницьке князівство — у джерелах з кінця ХІ століття виступає як окрема територія, область по обох берегах річки Горинь. Розташовується на північно-західних теренах сучасної України.

Місто Пересопниця часів Середньовіччя. Макет

Межі Погорини Редагувати

Межі Погорини від сходу доходили до річки Случі, перетинаючи її в східному напрямку, губилися в лісах в межиріччі Случі і Уборті, на північному сході простягалися до величезного болота Гало або Голе, де прикордонним містечком Погорини була Біла Вежа. В північному напрямку Погорина доходила майже до Прип'яті, де межувала з Турівською і Пінською землями, більш-менш по лінії Городка—Небля, де на захід межувала з Пінським князівством над річкою Прип'яттю. На півдні межі Погорини не мали чіткого оформлення і змінювалися в часі. Аналогічно й на заході, де доходили майже до Стиру.

Історія Редагувати

У ХІІ столітті ця земля була приводом для конфліктів між волинськими і київськими князями. Останні навіть час від часу її захоплювали. З середини XII століття Погорина належала виключно до Волинського князівства.

1149 року сюзерен Волині Ізяслав Мстиславич заклав для свого дядька Пересопницький уділ, до якого входив Дорогобуж — волинське місто з часів Давида Ігоровича. Після втрати Києва, 2 серпня 1149 року Ізяслав Мстиславич відступив на Волинь. Після вдалої оборони Шумська і Луцька йому вдалося досягнути компромісного миру: Юрій Долгорукий визнав кордон Волині до річки Горині. Згодом Юрій Долгорукий порушив угоду і посадив у Пересопниці свого сина Гліба. Ізяслав Мстиславич несподіваним маневром захопив Пересопницю і звернувся до Гліба словами: «поиди же, брате, к отцу своему, а то волость моего и моя по Горыню».

У 1156 році Дорогобузьку волость отримав Володимир Андрійович, який з підтримки галицьких князів і родичів Ольговичів вів ворожу політику щодо інших волинських князів, претендуючи на волинський престол. Схожу політику провадив його наступник Володимир Мстиславович, доки Ярослав Мстиславович не повернув Дорогобузьку волость до складу Волині.

Дорогобузька ікона Богородиці Одигітрії. Друга половина ХІІІ століття

Від Тихомля кордон Волині прикривав Погоринський вузол оборони. Міста Пересопницького князівства: Зарічеськ (1151 рік), Пересопниця (1149 рік), Чемерин (1149 рік), Істожок (1251 рік), Данилів (1260 рік). Дорогобузького князівства: Дорогобуж (1084 рік), Острог (1100), Коречськ (1150 рік), Мильськ (1150 рік), Куніль (1150 рік, десь на Случі), Гольське (1150 рік), Сапогинь (1151 рік), Семич (1152 рік, на Случі вище Возвягля), Вигошів (1152 рік), Возвягель (1157 рік).

Від середини XII століття в окрему Шумську волость виокремилися землі у верхів'ях Ікви, Вілії і Горині з містами Ізяславлем (перша половина ХІ сторіччя), Шумськом (1149 рік, між селами Бриків і Онишківці Шумського району Тернопільської області), Тихомль (1152 рік) і Гнійниця (1152 рік). В Шумську сиділи молодші волинські князі Ярополк Ізяславович, Ізяслав Ярославович, Святослав Інгваревич і Ярослав Інгваревич. Від півдня Шумськ прикривали потужні замки, сліди яких збереглися в Брикові, Васьківцях і Онишківцях. Замок у Брикові стояв на високій горі і був оточений трьома рядами валів і ровів.

Крім того до Погорини належали Кам'янець, Городно, Степань, Дубровиця, Столин, Давид-Городок і прикордонний Корчик.

Дрогобузько-Пересопницьке князівство на заході межувало з Луцьким, на сході з Київським князівствами. Кордон з Київським князівством простягався вздовж правого берега Горині. З кінця XII сторіччя Корецький вузол оборони остаточно був закріплений за волинськими князями. Разом з Корецьком сюди входили Сапогинь, Куніль і Гольське. Після походів Ярослава Ізяславича у 1173–1174 роках прикордонною річкою стала Случ.

З початку ХІІІ століття південна частина Погорини влилася до складу Луцького князівства і за часів ВКЛ ці землі належали князям Острозьким.

Північна частина розпалася на Городельське, Степанське і Дубровицьке князівства, що сформувалися на підвалинах Дорогобузького і Пересопницького князівств.

Погорина згадується в «Повісті минулих літ» під 1097 роком і в Іпатіївському літописі під 1235 роком під час війн Данила Галицького з князями Ізяславом Мстиславичем і Михайлом Чернігівським.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с. — С. 248.
  2. ↑ Войтович Л. В. Галицько-волинські етюди. Біла Церква, 2011.
  3. В літописі йдеться про надання Давиду Ігоревичу волості «в Божеском, в Острозѣ». Ймовірно місто тоді мало назву Божеський Острог.
  4. Можливо йдеться про одне місто Кам'янець Ізяславля. Див. як у самому літописі: «и приде Каменцю Изѧславлю взѧтъ ѧ»
  5. Рапопорт П. А. Военное зодчество западнорусских земель Х- XV вв. Ленинград, 1967. С. 179–180, 188–190. (рос.)
  6. Андрияшев А. М. Очерк истории Волынской земли до конца XIV столетия. — Киев, 1887. — С. 38. (рос.)

Джерела та література Редагувати

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pogorina znachennya Pogorina Pogorinnye Pogorinnya Pogorina volost takozh Dorogobuzko Peresopnicka zemlya Dorogobuzko Peresopnicke knyazivstvo u dzherelah z kincya HI stolittya vistupaye yak okrema teritoriya oblast po oboh beregah richki Gorin Roztashovuyetsya na pivnichno zahidnih terenah suchasnoyi Ukrayini Misto Peresopnicya chasiv Serednovichchya Maket Zmist 1 Mezhi Pogorini 2 Istoriya 3 Primitki 4 Dzherela ta literatura 4 1 LiteraturaMezhi Pogorini RedaguvatiMezhi Pogorini vid shodu dohodili do richki Sluchi peretinayuchi yiyi v shidnomu napryamku gubilisya v lisah v mezhirichchi Sluchi i Uborti na pivnichnomu shodi prostyagalisya do velicheznogo bolota Galo abo Gole de prikordonnim mistechkom Pogorini bula Bila Vezha V pivnichnomu napryamku Pogorina dohodila majzhe do Prip yati de mezhuvala z Turivskoyu i Pinskoyu zemlyami bilsh mensh po liniyi Gorodka Neblya de na zahid mezhuvala z Pinskim knyazivstvom nad richkoyu Prip yattyu Na pivdni mezhi Pogorini ne mali chitkogo oformlennya i zminyuvalisya v chasi Analogichno j na zahodi de dohodili majzhe do Stiru 1 Istoriya RedaguvatiU HII stolitti cya zemlya bula privodom dlya konfliktiv mizh volinskimi i kiyivskimi knyazyami Ostanni navit chas vid chasu yiyi zahoplyuvali Z seredini XII stolittya Pogorina nalezhala viklyuchno do Volinskogo knyazivstva 1149 roku syuzeren Volini Izyaslav Mstislavich zaklav dlya svogo dyadka Peresopnickij udil do yakogo vhodiv Dorogobuzh volinske misto z chasiv Davida Igorovicha Pislya vtrati Kiyeva 2 serpnya 1149 roku Izyaslav Mstislavich vidstupiv na Volin Pislya vdaloyi oboroni Shumska i Lucka jomu vdalosya dosyagnuti kompromisnogo miru Yurij Dolgorukij viznav kordon Volini do richki Gorini Zgodom Yurij Dolgorukij porushiv ugodu i posadiv u Peresopnici svogo sina Gliba Izyaslav Mstislavich nespodivanim manevrom zahopiv Peresopnicyu i zvernuvsya do Gliba slovami poidi zhe brate k otcu svoemu a to volost moego i moya po Gorynyu 2 U 1156 roci Dorogobuzku volost otrimav Volodimir Andrijovich yakij z pidtrimki galickih knyaziv i rodichiv Olgovichiv viv vorozhu politiku shodo inshih volinskih knyaziv pretenduyuchi na volinskij prestol Shozhu politiku provadiv jogo nastupnik Volodimir Mstislavovich doki Yaroslav Mstislavovich ne povernuv Dorogobuzku volost do skladu Volini 2 nbsp Dorogobuzka ikona Bogorodici Odigitriyi Druga polovina HIII stolittyaVid Tihomlya kordon Volini prikrivav Pogorinskij vuzol oboroni Mista Peresopnickogo knyazivstva Zarichesk 1151 rik Peresopnicya 1149 rik Chemerin 1149 rik Istozhok 1251 rik Daniliv 1260 rik Dorogobuzkogo knyazivstva Dorogobuzh 1084 rik Ostrog 1100 3 Korechsk 1150 rik Milsk 1150 rik Kunil 1150 rik des na Sluchi Golske 1150 rik Sapogin 1151 rik Semich 1152 rik na Sluchi vishe Vozvyaglya Vigoshiv 1152 rik Vozvyagel 1157 rik 2 Vid seredini XII stolittya v okremu Shumsku volost viokremilisya zemli u verhiv yah Ikvi Viliyi i Gorini z mistami Izyaslavlem persha polovina HI storichchya 4 Shumskom 1149 rik mizh selami Brikiv i Onishkivci Shumskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Tihoml 1152 rik i Gnijnicya 1152 rik V Shumsku sidili molodshi volinski knyazi Yaropolk Izyaslavovich Izyaslav Yaroslavovich Svyatoslav Ingvarevich i Yaroslav Ingvarevich Vid pivdnya Shumsk prikrivali potuzhni zamki slidi yakih zbereglisya v Brikovi Vaskivcyah i Onishkivcyah Zamok u Brikovi stoyav na visokij gori i buv otochenij troma ryadami valiv i roviv 5 Krim togo do Pogorini nalezhali Kam yanec Gorodno Stepan Dubrovicya Stolin David Gorodok i prikordonnij Korchik 1 Drogobuzko Peresopnicke knyazivstvo na zahodi mezhuvalo z Luckim na shodi z Kiyivskim knyazivstvami Kordon z Kiyivskim knyazivstvom prostyagavsya vzdovzh pravogo berega Gorini Z kincya XII storichchya Koreckij vuzol oboroni ostatochno buv zakriplenij za volinskimi knyazyami Razom z Koreckom syudi vhodili Sapogin Kunil i Golske Pislya pohodiv Yaroslava Izyaslavicha u 1173 1174 rokah prikordonnoyu richkoyu stala Sluch Z pochatku HIII stolittya pivdenna chastina Pogorini vlilasya do skladu Luckogo knyazivstva i za chasiv VKL ci zemli nalezhali knyazyam Ostrozkim Pivnichna chastina rozpalasya na Gorodelske Stepanske i Dubrovicke knyazivstva sho sformuvalisya na pidvalinah Dorogobuzkogo i Peresopnickogo knyazivstv 6 Pogorina zgaduyetsya v Povisti minulih lit pid 1097 rokom i v Ipatiyivskomu litopisi pid 1235 rokom pid chas vijn Danila Galickogo z knyazyami Izyaslavom Mstislavichem i Mihajlom Chernigivskim Primitki Redaguvati a b Cinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1986 T 2 L Ya 578 s S 248 a b v Vojtovich L V Galicko volinski etyudi Bila Cerkva 2011 V litopisi jdetsya pro nadannya Davidu Igorevichu volosti v Bozheskom v Ostrozѣ Jmovirno misto todi malo nazvu Bozheskij Ostrog Mozhlivo jdetsya pro odne misto Kam yanec Izyaslavlya Div yak u samomu litopisi i pride Kamencyu Izѧslavlyu vzѧt ѧ Rapoport P A Voennoe zodchestvo zapadnorusskih zemel H XV vv Leningrad 1967 S 179 180 188 190 ros Andriyashev A M Ocherk istorii Volynskoj zemli do konca XIV stoletiya Kiev 1887 S 38 ros Dzherela ta literatura RedaguvatiKotlyar M F Pogorina Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 291 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Literatura Redaguvati Litopis Ruskij za Ipatiyivskim spiskom Perevireno 10 lipnya 2012 Lavrentiyivskij litopis Perevireno 10 lipnya 2012 Andriyashev A M Ocherk istorii Volynskoj zemli do konca XIV stoletiya Kiev 1887 ros Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 T 6 S 2123 Isayevich Ya Do pitannya pro zahidnij kordon Kiyivskoyi Rusi Istorichni dzherela ta yih vikoristannya Vip 6 Kiyiv 1971 S 83 100 Krip yakevich I Galicko volinske knyazivstvo Kiyiv 1984 Perevireno 10 lipnya 2012 Cinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1986 T 2 L Ya 578 s Mikola Krikun Administrativno teritorialnij ustrij Pravoberezhnoyi Ukrayini v XV XVIII st Kiyiv 1993 ros Vojtovich L V Volinska zemlya knyazivskih chasiv H HII st Problemi istorichnoyi geografiyi Ukrayini Zbirnik naukovih prac Kiyiv 1991 S 10 22 Vojtovich L V Etnoteritorialna pidosnova formuvannya udilnih knyazivstv Volinskoyi zemli Volino Podilski arheologichni studiyi T 1 Pam yati I K Svyeshnikova 1915 1995 Lviv 1998 S 286 295 Kuchinko M Problema etnopleminnih ta administrativnih mezh Volinskoyi zemli kincya H seredini XIV st Galichina ta Volin u dobu serednovichchya Do 800 richchya z dnya narodzhennya Danila Galickogo Istorichni ta kulturologichni studiyi Vip 3 Lviv 2001 S 191 192 Vojtovich L V Galicko volinski etyudi Bila Cerkva 2011 Kotlyar M F Voyenne mistectvo Davnoyi Rusi Kiyiv 2011 Terskij S V Shidnij kordon Volinskogo knyazivstva u XII XIII st za danimi arheologichnih doslidzhen Derzhava ta armiya 2012 724 C 16 25 Bogdan Prishepa Pogorinski mista v epohu Kiyivskoyi Rusi Ukrayinec A Davnoukrayinskij odyag Pogorinnya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pogorina amp oldid 40660813