Буршти́нська теплова́ електроста́нція — розташована біля міста Бурштин (Івано-Франківська область) на перетині ліній електропередач, що з'єднують Україну з Угорщиною, Румунією, Словаччиною.
| | |
| 49°12′32″ пн. ш. 24°39′57″ сх. д. / 49.20908888891666777° пн. ш. 24.66589444447222235° сх. д.Координати: 49°12′32″ пн. ш. 24°39′57″ сх. д. / 49.20908888891666777° пн. ш. 24.66589444447222235° сх. д. | |
| Країна | Україна |
|---|---|
| Розташування | Україна, Івано-Франківська область, м. Бурштин |
| Введення в експлуатацію | 1969 рік |
| Вид палива | вугілля (основне паливо), газ, мазут |
| Водозабір | Водосховище на р. Гнила Липа |
| Енергоблоки | 12 х 200 МВт |
| Котельні агрегати | ТП-100, ТП-100А (пиловугільні) |
| Турбіни | К-200-130 (12 х 200 МВт) |
| Встановлена електрична потужність | 2400 МВт (від 31 січня 1991 р. потужність перемарковано на 2 300 МВт (4 x 185; 8 x 195 МВт) |
| Встановлена теплова потужність | 177,8 Гкал/год |
| Коефіцієнт використання встановленої потужності, % | 30,5 (2010) |
| Напрацювання технологічного обладнання, тис. год. | 227,6 — 279,9 (на 01.01.11) |
| Керівник | Шувар Андрій Йосипович |
| Кількість працівників | 2796 осіб (2010) |
| Материнська компанія | ПАТ «ДТЕК Західенерго» |
| Дані оновлено 24 січня 2012 року | |
| Сайт | dtek.com |
| ідентифікатори і посилання | |
| Бурштинська ТЕС | |
| Бурштинська ТЕС у Вікісховищі |
ТЕС під'єднана до електромережі за допомогою ЛЕП 4×220кВ, 4×330кВ та 1×400кВ.
Історія Редагувати
| Цей розділ потребує доповнення. |
Російсько-українська війна Редагувати
Під час обстрілу українських міст 10 жовтня 2022 року у Бурштинську ТЕС влучили 4 ракети. Минулось без жертв. Ракети влучили у відкриті розподільчі пристрої. Як наслідок, у енергомережі Івано-Франківської області різко знизилася напруга. Обленерго регулювало електропостачання. Водночас, споживачів області було забезпечено електрикою повністю.
19 жовтня 2022 року станція знову зазнала ракетного обстрілу. Внаслідок влучання ракет спалахнула пожежа, минулось без жертв. Станція була тимчасово відключена від енергосистеми.
Дорогу в районі Буртишнської ТЕС було перекрито. Влада організувала об’їзд по прилеглих селах.
Основні параметри Редагувати
Встановлена потужність — 2 400 МВт.
Основне технологічне паливо — вугілля вітчизняних вугільних басейнів, допоміжне — природний газ та мазут. Всі паливні котли обладнані комбінованими пилогазомазутними пальниками
12 енергоблоків (потужністю по 200 МВт кожний) були введені в експлуатацію в 1965–1969 роках. Завдяки вдалому географічному розташуванню і зараз два – три енергоблоки постійно працюють на експорт.
Виключні технічно-енергетичні особливості Редагувати
З 1 липня 2002 року Бурштинська ТЕС була виокремлена з об'єднаної енергосистеми України і працювала у складі «Бурштинського острова» паралельно з об'єднаною енергетичною системою європейських країн (UCTE). Робота в межах «острова» вимагала завантаження до дев'яти енергоблоків станції, тоді як перед тим на станції працювали не більше шести енергоблоків. Приєднання до UCTE відкрило можливості для збільшення експортних поставок електроенергії з України. Із приєднанням енергосистеми України до ENTSO-E станція знову опинилась у складі об'єднаної енергосистеми України.
Негативні аспекти Редагувати
Режим роботи електростанції в «Бурштинському острові» вкрай негативно впливав на стан обладнання, оскільки вимагав маневрової роботи станції — частих пусків-зупинок блоків. Внаслідок такого режиму значно зростала аварійність ТЕС.
Бурштинська ТЕС входить до складу ПАТ «ДТЕК Західенерго».
Бурштинське водосховище Редагувати
Бурштинська ТЕС забезпечується водою з розташованого неподалік Бурштинського водосховища на річці Гнила Липа. Водосховище часто називають «Бурштинське озеро» або «Бурштинське море». Площа водосховища 1 260 га.
Температура води в озері вища на кілька градусів від очікуваної, завдяки підігріву від електростанції, завдяки цьому тут проводяться змагання з плавання на відкритій воді. У водоймі водиться риба, що є об'єктом уваги рибалок, оскільки риба швидше набирає вагу в теплій воді. Озеро створює своєрідний мікроклімат біля своїх берегів. Ніде поблизу, а саме на берегах Бурштинського озера можуть дозріти абрикоси, і навіть персики.
Екологія Редагувати
Бурштинська ТЕС є потужним джерелом викидів шкідливих хімічних речовин в атмосферу. Викиди з двох 250-метрових й однієї 180-метрової труб розносять панівні в цій місцевості західні й північно-західні вітри на відстані до 100 кілометрів. У 2009 році зафіксовано викиди 190,9 тис. тонн шкідливих речовин — це конкретно 20,5 тис. т твердих частинок, 159,9 тис. сірчистого ангідриду, 9,4 тис. діоксиду азоту й 0,93 тис. т оксиду вуглецю.
Тверді частинки від спалювання вугілля (їх ще називають золою, вугільним пилом), які не вловило газоочисне обладнання, осідають у 30-кілометровому радіусі навколо станції.
Сірчистий ангідрид в атмосферному повітрі вступає в хімічні реакції з водою і вже у вигляді кислот може пролитися з дощем на землю. Наразі, викиди сірчистого ангідриду є найгострішою проблемою і не відповідають європейським нормам.
Діоксид азоту спричиняє смог.
Оксид вуглецю посилює парниковий ефект.
Екологічну ситуацію не лише в санітарно-захисній зоні підприємства, а й у Бурштині, сусідніх селах, на лівому березі водосховища, Касовій горі постійно відстежує відділ охорони навколишнього середовища ТЕС. До складу цього відділу входить санітарна лабораторія, яка контролює приземні концентрації забруднювальних речовин в атмосферному повітрі, а також опади і бере на аналіз проби ґрунту, ґрунтових, поверхневих та стічних вод.
Щорічно Бурштинська ТЕС скидає у р. Гнила Липа близько 2,11 млн м3 зворотних вод. За даними екологічного паспорта Івано-Франківської області середньорічна концентрація забруднювальних речовин (мг/дм3) за 2008 рік у Бурштинському водосховищі становила: завислі речовини — 17,0; БСК5 — 2,2; сульфати 130,0; хлориди — 21,0; азот амонійний — 0,55; нітрати — 2,9.
Для Бурштинської ТЕС надзвичайно актуальною є проблема складування та перероблювання твердих відходів — паливного шлаку і попелу — які залишаються після спалювання вугілля в топках ТЕС.
За даними 2009 року, місто Бурштин — третє серед найзабрудненіших міст України.
Бурштинський енергоострів Редагувати
| Зв'язок між електростанціями | ||
|---|---|---|
| Напруга | К-сть зв'язків | Призначення |
| 400 кВ | 1 | substation 400/220/110кВ Mukacheve (Power Island UCTE) |
| 330 кВ | 1 | substation 750/330кВ (Power Island UCTE) |
| 330 кВ | 1 | substation 750/330кВ ZahidnoUkrainska (Power net Ukraine) |
| 330 кВ | 1 | substation 330/110кВ Ivano-Frankivs'k (Power net Ukraine) |
| 330 кВ | 1 | substation 330/110кВ Ternopil (Power net Ukraine) |
| 220 кВ | 2 | substation Stryj 220/110/35кВ (Power Island UCTE) |
| 220 кВ | 2 | substation Kalush 220/110/35кВ (Power Island UCTE) |
Плани Редагувати
Планується повномасштабна реконструкція та модернізація енергоблоків № 1, 2, 4, 5, 7; впроваджувати інформаційні технології, що допоможе попереджати про вихід з ладу основного обладнання та швидкого виявлення поломки. Це призведе до зменшення простою та збільшення виробітку електроенергії;
Примітки Редагувати
- У Бурштинську ТЕС влучили чотири ракети. Укрінформ. 10 жовтня 2022.
- bbodnar813 (11 жовтня 2022). Є влучання: у Карпати прилетіли чотири ворожі ракети. Закарпатський ДІАЛОГ (укр.). Процитовано 20 жовтня 2022.
- Пожежа на Бурштинській ТЕС ліквідована, - ОВА. Цензор.НЕТ. 19 жовтня 2022.
- росіяни знову атакували підприємство ДТЕК – пошкоджені обладнання та інфраструктура. Укрінформ. 19 жовтня 2022.
- bbodnar813 (19 жовтня 2022). Окупанти ракетами обстрілили об’єкт у Карпатах: відомі подробиці (ВІДЕО). Закарпатський ДІАЛОГ (укр.). Процитовано 20 жовтня 2022.
- . galka.if.ua. 16.02.2016. Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 14 лютого 2017.
- «Бурштинофобія»… з Інтернету Газета Галичина, новина від 3 липня 2010 року
- Аналіз роботи ОЕС України за місяцями[недоступне посилання з червня 2019]
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бурштинська ТЕС |
- . http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 22 лютого 2018. Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 22 лютого 2018.
- Бурштинська ТЕС, монстр над морем. Відео з дрона [ 14 січня 2020 у Wayback Machine.]