Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Це́нів — село в Україні, у Козівській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Ценівка, на заході району. До 2020 —адміністративний центр колишньої Ценівської сільради. До Ценова приєднано х. Ценівка, у зв'язку з переселенням мешканців, хутори Кіловиця і Хащ виведені з облікових даних.
село Ценів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Козівська селищна громада |
Облікова картка | Ценів |
Основні дані | |
Засноване | 1437 |
Населення | 1 238 |
Територія | 0.411 км² |
Густота населення | 3012.17 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47640 |
Телефонний код | +380 3547 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°30′35″ пн. ш. 25°06′03″ сх. д. / 49.50972° пн. ш. 25.10083° сх. д.Координати: 49°30′35″ пн. ш. 25°06′03″ сх. д. / 49.50972° пн. ш. 25.10083° сх. д. |
Водойми | Ценівка |
Відстань до районного центру | 11 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47601, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Козова, вул. Грушевського, буд. 38 |
Карта | |
Ценів | |
Ценів | |
Мапа | |
Ценів у Вікісховищі |
Село Ценів лежить за 11 км на північний захід від смт Козова, у доріччі Золотої Липи. Перед Першою світовою війною належало воно до повіту Бережани, Тернопільської округи. На північний схід від Ценева розкинулись села: Вибудів, Вимисливка; зі сходу Олесино, з південного сходу Геленків та смт Козова; з півдня — Сеньків та Козівка; із заходу — Потік та Бишки, а з півночі — Конюхи.
Село розташоване на висоті 229 м над рівнем моря, розтягнувшись на 5 км із сходу на захід. Розділяє його річка Ценівка на дві нерівні частини. Основною є південна частина. Обидві частини поділяються на окремі дільниці та вулиці зі своїми назвами.
Населення — 1099 осіб (2007).
Історія
Перша писемна згадка — 1437.
25 жовтня 1457 р. село згадується у грамоті короля Казимира IV.
5 січня 1470 р. львівський латинський архієпископ Григорій з Сянока викупив архієпископські села Куропатники, Ценів і Будилів Львівського повіту в орендаря Цорнберга Миколи.
1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 51 %.
Ценів був старовинною оселою, яка своїми початками сягає часів Галицько-Волинського князівства. В збірнику «Бережанська земля», виданому у Нью-Йорку в 1970 р., згадується про татарський набіг на Бережанщину в 1626 році і про поодинокі села, що їх захопили були татари. Село Ценів було знищене майже на половину, а з нього забрано багато селян у татарський ясир.
Події Першої світової війни у Ценеві. Наприкінці червня 1914 року в село прийшла звістка про неминучість війни між Австрією і малою Сербією, а вже 27 липня Австрія проголосила Сербії війну і 2 серпня покликала до військової служби ценівських резервістів. Згодом до війни в обороні Сербії втрутилася Царська Росія. Ценівські мужчини йшли на війну без ніякого докору, оскільки треба було боронити край від наступаючого московського ворога. На початку жовтня в село в'їхали царські козаки — народ почав ховатися.
З поверненням австрійської армії навесні 1916 року, згодом і цивільної австрійської влади — негайно провели другу мобілізацію, а вже у серпні 1916 року в селі знову з'явилася московська армія, яка заповнила кожний клаптик громадського простору.
Наприкінці червня 1917 року гураґанним гарматним вогнем розпочалося, як висловлювалися московські вояки, «наступленіє Керенського». В першій половині липня розпочався загальний контрнаступ союзних військ, з УС Стрільцями. Загал московської армії відступав.
При кінці вересня 1918 року в селі з'явилася воєнна інфекційна пошесть — висипний тиф. Пошесть тривала в селі до 1919 року. Вона забрала багато більше смертних жертв, як чотирилітня війна.
На початку липня 1919 року до села Ценева приїхала польська жандармерія під командою поручника Станіслава Ковальського, яка здійснювала обшуки та арешти ценівчан. Над молодшими вояками відбулося таки в канцелярії самовільне «правосуддя». Загальний поручник покарав ценівчан польськими нагаями. Після такої немов середньовічної екзекуції польська жандермія виїхала з села, а покалічені люди лишилися без лікарського догляду, не кажучи вже про шпитальську опіку в селянських хатах. На початку жовтня 1919 року в село знову прибуло польське військо, яке знову шукало військові речі у селян.
В середині липня 1920 р. село Ценів опинилося під владою так званого Совєтського Революційного тимчасового комітету, СРК. Загальне ставлення селян до нової влади було нейтральним, однак у порівнянні з польським окупантом, який від перших днів приніс у село терористичні побої та безконтрольні грабунки, — совєти здавалися кращими, а тому бідніші селяни були до них якоюсь мірою прихильнішими, ніж до поляків.
За Ризьким мирним договором від 30 квітня 1921 року Західна Україна, в тому числі Ценів знову опинилися під владою Польщі. Польська влада почала створювати фільварки, які мали більш політичний, аніж господарський характер.
За 17 років перебування польських колоністів на землях ценівського фільварку — вони ні в чому не виправдали своїх зобов'язань супроти польського уряду, ні своїх завдань. Однак, він їх майже силою утримував на ценівських землях і не дозволяв продати землі. Так тривало аж до 1939 року.
Влітку 1930 р. на мазурській колонії загорілися будинки польського колоніста Стоколоси. В село прибула поліція і докладно обшукала кількох активних у суспільно-громадській праці громадян. Поліція нічого підозрілого не знайшла, лише, як звичайно, понищила їх майно. На початку вересня 1930 р. загорілася забудова ще одного колоніста. І знову не обійшлося без поліційних обшуків та арештів.
Наприкінці вересня 1930 р., після згаданих обшуків та арештів, до Ценева прибув спеціальний відділ польської поліції, яку польський уряд називав «пацифікаційною поліцією». Вона мала дійсно спецвальне завдання: руйнувати селянське майно, читальні «Просвіти», кооперативи, бити і торгувати українське населення, без огляду на вік і стать. У Ценеві пацифікація відбулася у недільний день, коли всі були вдома і було кого бити.
Друга світова війна. 1 вересня 1939 р. розпочалася польсько-німецька війна, яка розпалила в Європі Другу світову війну. Західно-українське село Ценів, придушене Польщею економічно, а ще більше національно-політично, вітало цю війну, покладаючи на неї великі надії. Другого дня війни, 2 вересня, покликано до військової служби всіх ценівських резервістів.
У 1939 році польського окупанта замінив московсько-більшовицький, а того в 1941 — німецько-нацистський. Перший забрав у селян все і насильно загнав у колгоспи; другий наклав непосильні континґенти і за найменшу провину жорстоко карав. Перший за найменші прояви вільнодумства, а то й без них, арештував людей і вивозив на Сибір, а другий — у Німеччину на каторжні роботи, або в концентраційні табори. Як перший, так і другий, ставили собі за мету знищити український народ як націю.
Усе це примусило керівників ОУН задуматись над тим, як рятувати народ від цілковитого знищення. І коли під час німецької окупації далеко на Волині організовувалися, перші відділи УПА, ценівський провід ОУН (голова Ковадло Петро) направив у цю Армію двох солдатів, — Купчака Василя і Ковадла Кирила.
Німці відступали і фронт докотився до Тернополя. Села Козівщини, частково і Бережанщини, опинилися у прифронтовій зоні. Їх зайняли німецькі військові частини і це дещо утруднило діяльність ценівського підпілля. Але не зважаючи на труднощі ценівські ОУН-івці двічі організовують свої збори, поповнюють арсенали зброєю.
20 липня 1944 року в Ценів знову прийшли червоні «визволителі». Насамперед вони видали наказ, щоб чоловіки здатні тримати зброю в руках, добровільно йшли до війська. Але добровільно ніхто не пішов. Це був результат підпільної діяльності ценівських ОУН-івців. Більшовики відповіли кількома облавами, але їм вдалося спіймати лише кількох чоловіків, які, по двонедільній підготовці, пішли на фронт. Дехто з них загинув.
У той час підпілля пожвавило свою діяльність. Збройні загони влилися в ряди УПА. Як згадує В. Прийдун «… на початку серпня 1944 року нас 20 чоловік прибуло в село Конюхи, де створювався курінь УПА…».
Діяли «Просвіта», «Січ», «Луг», «Рідна школа», «Сільський господар», «Союз українок», Братство тверезості та інші товариства.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Козівської селищної громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козівського району, село увійшло до складу Тернопільського району.
Походження назви
Існує дві легенди чому село дістало таку назву.
Перша розповідає, про двох братів. Їх національна приналежність не відома. За легендою — це перші жителі майбутнього села Ценів. Одного брата звали Це, іншого — Нів. Тікаючи від татар, брати заховались у лісі, поруч якого протікала річка. Це місце було дуже зручним. Оскільки було де заховатись і була поблизу прісна вода.
Інша легенда розповідає, про поселенців.
Одного разу, вечеряючи, біля вогнища, один з них помітив світило на небі. І вказавши на нього, світило, пальцем, промовив: «Це нів!» Сьогодні ми називаємо його місяцем. З того часу, їх нащадки згадуючи свої родичів, бачучи місяць говорили «Це нів». Ця фраза прижилась, а згодом стала одним словом — назвою того місця в окрузі, де найкраще видно місяць.
Населення
Населення села в минулому:
У 1832 р. всього населення було 1137 осіб, а в 1836-му році — 1097 осіб. Це зменшення кількості населення пояснюється пошестю холери, яка спричинила понад сотню смертних випадків. В 1843 році в Ценеві було 1249 осіб. Вже згадуваний Географічний словник, подає такі статистичні дані, що 1880 році в Ценеві всього населення було 1305 осіб, у 315 дворах, з того числа 662 чоловічої статі і 643 жіночої. За національністю греко-католиків 1176, римо-католиків 104, євреїв 24 і 1 вірменин.
У тематизмі, виданому у Львові 1909 року, парох о. Григорій Кончевич подає, що населення Ценева становило 1594 особи, з того числа греко-католиків 1517, римо-католиків — 41, євреїв — 36 осіб. В 1913 році всього населення було 1723 особи, з того числа греко-католицького обряду 1646, римо-католицького — 43 і євреїв 35.
В 1936 р. парох о. С. Стець населення Ценева обчислює на 1947 осіб, з того числа римо-католиків 13 і євреїв 15. В цьому ж 1936 році в селі було 483 селянських дворів.
У 1939 році населення Ценева становило 2267 мешканців, єврейського населення у той час вже не було.
Є відомості, що в Першій світовій війні загинуло понад 100 ценівчан в австрійській армії.
«Історія міст і сіл Тернопільської області», видана у Києві 1973 р., подала, що в тому році населення Ценева становило 1770 мешканців у 449 «житлових приватних домах».
Станом на 1.01.2001 населення села становило 1238 осіб, 2007 р. — 1099 осіб, 2013 р. — 1040 осіб, 2014 р. — 1016 осіб, 2015 р. — 1009 ос., 2016 р. — 1000 ос.
Рік | Число осіб | Українців греко-католиків | Поляків та римо-католиків | Польських колоністів | Євреїв |
---|---|---|---|---|---|
1900 | 1769 | 1513 | 200 | 0 | 56 |
1939 | ▲ 2080 | ▲ 1985 | ▼ 20 | 60 | ▼ 0 |
Мова
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким:
Мова | Число ос. | Відсоток |
---|---|---|
українська | 99,68 | |
російська | 0,16 |
Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.
Релігія
- церква святого архістратига Михаїла (1761, дерев'яна, реставрована 1873 і 1972),
- церква Успіння праведної Анни (1997, кам'яна),
- чотири каплиці (1932, 1935, 1991, 2002).
Пам'ятники
Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1986) та Борцям за волю України (1997); насипано символічну могилу Борцям за волю України (1990), встановлено пам'ятний знак на честь скасування панщини.
21 вересня 2014 року в Ценові відкрили погруддя Тарасові Шевченку. Організатором його спорудження та урочистого відкриття став голова правління Тернопільського обласного товариства ім. Б. Лепкого, уродженець села Богдан Кусень. Благодійниками стали односельці М. Федчишин, Б. Медведь, С. Карнас. Освятив погруддя місцевий парох о. Василь Ганішевський.
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ 1-3 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, ПСП «Колос», торговельні заклади.
Відомі люди
Народилися
- Євген Корницький — український композитор, диригент, народний артист України.
- Богдан Кусень — український громадський діяч, літератор.
- священник о. Тарас Павлюс
- Богдан Білоус — український архітектор
- Андрій Даньків — український футболіст
- Дмитро Машталір — соціальний діяч
- Лотоцький Михайло Львович — український громадський діяч, журналіст.
- Лотоцький Володимир-Богдан Львович — український громадський діяч, журналіст.
Загинули
- Микола Гошовський — член Дрогобицького обласного проводу ОУН, лицар Срібного хреста бойової заслуги УПА 1 класу.
Примітки
- Мартинюк І. Моє рідне село Ценів у Бережанщині. — Нью-Йорк ; Париж ; Сідней ; Торонто, 1976. — 624 с.
- . Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- . Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605—1633 na Ruś Czerwoną. — ст. 22-29, 45, 183
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Бемко В. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани / Володимир Бемко // Бережанська земля : історико-мемуарний збірник. — Нью-Йорк, 1970. — С. 49—56
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 7 квітня 2022.
- церкви святого Михаїла [ 15 липня 2013 у Wayback Machine.]
- Успіння праведної Анни [ 15 липня 2013 у Wayback Machine.]
- Правдива Д. Ще одне село має свого Тараса // Вільне життя плюс. — 2014. — № 78 (26 вер.). — С. 1.
Література
- Мартинюк І. Моє рідне село Ценів у Бережанщині / Іван Мартинюк. — Нью-Йорк ; Париж ; Сідней ; Торонто), 1976. — 624 с.
- Свергун В. Ценів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — . — С. 570.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2016 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami traven 2016 Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni traven 2016 Ce niv selo v Ukrayini u Kozivskij selishnij gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na richci Cenivka na zahodi rajonu Do 2020 administrativnij centr kolishnoyi Cenivskoyi silradi Do Cenova priyednano h Cenivka u zv yazku z pereselennyam meshkanciv hutori Kilovicya i Hash vivedeni z oblikovih danih selo Ceniv Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Ternopilskij rajon Gromada Kozivska selishna gromada Oblikova kartka Ceniv Osnovni dani Zasnovane 1437 Naselennya 1 238 Teritoriya 0 411 km Gustota naselennya 3012 17 osib km Poshtovij indeks 47640 Telefonnij kod 380 3547 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 30 35 pn sh 25 06 03 sh d 49 50972 pn sh 25 10083 sh d 49 50972 25 10083 Koordinati 49 30 35 pn sh 25 06 03 sh d 49 50972 pn sh 25 10083 sh d 49 50972 25 10083 Vodojmi Cenivka Vidstan do rajonnogo centru 11 km Misceva vlada Adresa radi 47601 Ternopilska obl Ternopilskij r n smt Kozova vul Grushevskogo bud 38 Karta Ceniv Ceniv Mapa Ceniv u Vikishovishi Selo Ceniv lezhit za 11 km na pivnichnij zahid vid smt Kozova u dorichchi Zolotoyi Lipi Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu nalezhalo vono do povitu Berezhani Ternopilskoyi okrugi Na pivnichnij shid vid Ceneva rozkinulis sela Vibudiv Vimislivka zi shodu Olesino z pivdennogo shodu Gelenkiv ta smt Kozova z pivdnya Senkiv ta Kozivka iz zahodu Potik ta Bishki a z pivnochi Konyuhi Selo roztashovane na visoti 229 m nad rivnem morya roztyagnuvshis na 5 km iz shodu na zahid Rozdilyaye jogo richka Cenivka na dvi nerivni chastini Osnovnoyu ye pivdenna chastina Obidvi chastini podilyayutsya na okremi dilnici ta vulici zi svoyimi nazvami Naselennya 1099 osib 2007 IstoriyaPersha pisemna zgadka 1437 25 zhovtnya 1457 r selo zgaduyetsya u gramoti korolya Kazimira IV 5 sichnya 1470 r lvivskij latinskij arhiyepiskop Grigorij z Syanoka vikupiv arhiyepiskopski sela Kuropatniki Ceniv i Budiliv Lvivskogo povitu v orendarya Cornberga Mikoli 1626 roku vnaslidok napadu tatar selo bulo zrujnovane na 51 Ceniv buv starovinnoyu oseloyu yaka svoyimi pochatkami syagaye chasiv Galicko Volinskogo knyazivstva V zbirniku Berezhanska zemlya vidanomu u Nyu Jorku v 1970 r zgaduyetsya pro tatarskij nabig na Berezhanshinu v 1626 roci i pro poodinoki sela sho yih zahopili buli tatari Selo Ceniv bulo znishene majzhe na polovinu a z nogo zabrano bagato selyan u tatarskij yasir Podiyi Pershoyi svitovoyi vijni u Cenevi Naprikinci chervnya 1914 roku v selo prijshla zvistka pro neminuchist vijni mizh Avstriyeyu i maloyu Serbiyeyu a vzhe 27 lipnya Avstriya progolosila Serbiyi vijnu i 2 serpnya poklikala do vijskovoyi sluzhbi cenivskih rezervistiv Zgodom do vijni v oboroni Serbiyi vtrutilasya Carska Rosiya Cenivski muzhchini jshli na vijnu bez niyakogo dokoru oskilki treba bulo boroniti kraj vid nastupayuchogo moskovskogo voroga Na pochatku zhovtnya v selo v yihali carski kozaki narod pochav hovatisya Z povernennyam avstrijskoyi armiyi navesni 1916 roku zgodom i civilnoyi avstrijskoyi vladi negajno proveli drugu mobilizaciyu a vzhe u serpni 1916 roku v seli znovu z yavilasya moskovska armiya yaka zapovnila kozhnij klaptik gromadskogo prostoru Naprikinci chervnya 1917 roku guragannim garmatnim vognem rozpochalosya yak vislovlyuvalisya moskovski voyaki nastupleniye Kerenskogo V pershij polovini lipnya rozpochavsya zagalnij kontrnastup soyuznih vijsk z US Strilcyami Zagal moskovskoyi armiyi vidstupav Pri kinci veresnya 1918 roku v seli z yavilasya voyenna infekcijna poshest visipnij tif Poshest trivala v seli do 1919 roku Vona zabrala bagato bilshe smertnih zhertv yak chotirilitnya vijna Na pochatku lipnya 1919 roku do sela Ceneva priyihala polska zhandarmeriya pid komandoyu poruchnika Stanislava Kovalskogo yaka zdijsnyuvala obshuki ta areshti cenivchan Nad molodshimi voyakami vidbulosya taki v kancelyariyi samovilne pravosuddya Zagalnij poruchnik pokarav cenivchan polskimi nagayami Pislya takoyi nemov serednovichnoyi ekzekuciyi polska zhandermiya viyihala z sela a pokalicheni lyudi lishilisya bez likarskogo doglyadu ne kazhuchi vzhe pro shpitalsku opiku v selyanskih hatah Na pochatku zhovtnya 1919 roku v selo znovu pribulo polske vijsko yake znovu shukalo vijskovi rechi u selyan V seredini lipnya 1920 r selo Ceniv opinilosya pid vladoyu tak zvanogo Sovyetskogo Revolyucijnogo timchasovogo komitetu SRK Zagalne stavlennya selyan do novoyi vladi bulo nejtralnim odnak u porivnyanni z polskim okupantom yakij vid pershih dniv prinis u selo teroristichni poboyi ta bezkontrolni grabunki sovyeti zdavalisya krashimi a tomu bidnishi selyani buli do nih yakoyus miroyu prihilnishimi nizh do polyakiv Za Rizkim mirnim dogovorom vid 30 kvitnya 1921 roku Zahidna Ukrayina v tomu chisli Ceniv znovu opinilisya pid vladoyu Polshi Polska vlada pochala stvoryuvati filvarki yaki mali bilsh politichnij anizh gospodarskij harakter Za 17 rokiv perebuvannya polskih kolonistiv na zemlyah cenivskogo filvarku voni ni v chomu ne vipravdali svoyih zobov yazan suproti polskogo uryadu ni svoyih zavdan Odnak vin yih majzhe siloyu utrimuvav na cenivskih zemlyah i ne dozvolyav prodati zemli Tak trivalo azh do 1939 roku Vlitku 1930 r na mazurskij koloniyi zagorilisya budinki polskogo kolonista Stokolosi V selo pribula policiya i dokladno obshukala kilkoh aktivnih u suspilno gromadskij praci gromadyan Policiya nichogo pidozrilogo ne znajshla lishe yak zvichajno ponishila yih majno Na pochatku veresnya 1930 r zagorilasya zabudova she odnogo kolonista I znovu ne obijshlosya bez policijnih obshukiv ta areshtiv Naprikinci veresnya 1930 r pislya zgadanih obshukiv ta areshtiv do Ceneva pribuv specialnij viddil polskoyi policiyi yaku polskij uryad nazivav pacifikacijnoyu policiyeyu Vona mala dijsno specvalne zavdannya rujnuvati selyanske majno chitalni Prosviti kooperativi biti i torguvati ukrayinske naselennya bez oglyadu na vik i stat U Cenevi pacifikaciya vidbulasya u nedilnij den koli vsi buli vdoma i bulo kogo biti Druga svitova vijna 1 veresnya 1939 r rozpochalasya polsko nimecka vijna yaka rozpalila v Yevropi Drugu svitovu vijnu Zahidno ukrayinske selo Ceniv pridushene Polsheyu ekonomichno a she bilshe nacionalno politichno vitalo cyu vijnu pokladayuchi na neyi veliki nadiyi Drugogo dnya vijni 2 veresnya poklikano do vijskovoyi sluzhbi vsih cenivskih rezervistiv U 1939 roci polskogo okupanta zaminiv moskovsko bilshovickij a togo v 1941 nimecko nacistskij Pershij zabrav u selyan vse i nasilno zagnav u kolgospi drugij naklav neposilni kontingenti i za najmenshu provinu zhorstoko karav Pershij za najmenshi proyavi vilnodumstva a to j bez nih areshtuvav lyudej i vivoziv na Sibir a drugij u Nimechchinu na katorzhni roboti abo v koncentracijni tabori Yak pershij tak i drugij stavili sobi za metu znishiti ukrayinskij narod yak naciyu Use ce primusilo kerivnikiv OUN zadumatis nad tim yak ryatuvati narod vid cilkovitogo znishennya I koli pid chas nimeckoyi okupaciyi daleko na Volini organizovuvalisya pershi viddili UPA cenivskij provid OUN golova Kovadlo Petro napraviv u cyu Armiyu dvoh soldativ Kupchaka Vasilya i Kovadla Kirila Nimci vidstupali i front dokotivsya do Ternopolya Sela Kozivshini chastkovo i Berezhanshini opinilisya u prifrontovij zoni Yih zajnyali nimecki vijskovi chastini i ce desho utrudnilo diyalnist cenivskogo pidpillya Ale ne zvazhayuchi na trudnoshi cenivski OUN ivci dvichi organizovuyut svoyi zbori popovnyuyut arsenali zbroyeyu 20 lipnya 1944 roku v Ceniv znovu prijshli chervoni vizvoliteli Nasampered voni vidali nakaz shob choloviki zdatni trimati zbroyu v rukah dobrovilno jshli do vijska Ale dobrovilno nihto ne pishov Ce buv rezultat pidpilnoyi diyalnosti cenivskih OUN ivciv Bilshoviki vidpovili kilkoma oblavami ale yim vdalosya spijmati lishe kilkoh cholovikiv yaki po dvonedilnij pidgotovci pishli na front Dehto z nih zaginuv U toj chas pidpillya pozhvavilo svoyu diyalnist Zbrojni zagoni vlilisya v ryadi UPA Yak zgaduye V Prijdun na pochatku serpnya 1944 roku nas 20 cholovik pribulo v selo Konyuhi de stvoryuvavsya kurin UPA Diyali Prosvita Sich Lug Ridna shkola Silskij gospodar Soyuz ukrayinok Bratstvo tverezosti ta inshi tovaristva 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Kozivskoyi selishnoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Kozivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Ternopilskogo rajonu Pohodzhennya nazviIsnuye dvi legendi chomu selo distalo taku nazvu Persha rozpovidaye pro dvoh brativ Yih nacionalna prinalezhnist ne vidoma Za legendoyu ce pershi zhiteli majbutnogo sela Ceniv Odnogo brata zvali Ce inshogo Niv Tikayuchi vid tatar brati zahovalis u lisi poruch yakogo protikala richka Ce misce bulo duzhe zruchnim Oskilki bulo de zahovatis i bula poblizu prisna voda Insha legenda rozpovidaye pro poselenciv Odnogo razu vecheryayuchi bilya vognisha odin z nih pomitiv svitilo na nebi I vkazavshi na nogo svitilo palcem promoviv Ce niv Sogodni mi nazivayemo jogo misyacem Z togo chasu yih nashadki zgaduyuchi svoyi rodichiv bachuchi misyac govorili Ce niv Cya fraza prizhilas a zgodom stala odnim slovom nazvoyu togo miscya v okruzi de najkrashe vidno misyac NaselennyaNaselennya sela v minulomu Grafik zmini chiselnosti naselennya s Ceniv U 1832 r vsogo naselennya bulo 1137 osib a v 1836 mu roci 1097 osib Ce zmenshennya kilkosti naselennya poyasnyuyetsya poshestyu holeri yaka sprichinila ponad sotnyu smertnih vipadkiv V 1843 roci v Cenevi bulo 1249 osib Vzhe zgaduvanij Geografichnij slovnik podaye taki statistichni dani sho 1880 roci v Cenevi vsogo naselennya bulo 1305 osib u 315 dvorah z togo chisla 662 cholovichoyi stati i 643 zhinochoyi Za nacionalnistyu greko katolikiv 1176 rimo katolikiv 104 yevreyiv 24 i 1 virmenin U tematizmi vidanomu u Lvovi 1909 roku paroh o Grigorij Konchevich podaye sho naselennya Ceneva stanovilo 1594 osobi z togo chisla greko katolikiv 1517 rimo katolikiv 41 yevreyiv 36 osib V 1913 roci vsogo naselennya bulo 1723 osobi z togo chisla greko katolickogo obryadu 1646 rimo katolickogo 43 i yevreyiv 35 V 1936 r paroh o S Stec naselennya Ceneva obchislyuye na 1947 osib z togo chisla rimo katolikiv 13 i yevreyiv 15 V comu zh 1936 roci v seli bulo 483 selyanskih dvoriv U 1939 roci naselennya Ceneva stanovilo 2267 meshkanciv yevrejskogo naselennya u toj chas vzhe ne bulo Ye vidomosti sho v Pershij svitovij vijni zaginulo ponad 100 cenivchan v avstrijskij armiyi Istoriya mist i sil Ternopilskoyi oblasti vidana u Kiyevi 1973 r podala sho v tomu roci naselennya Ceneva stanovilo 1770 meshkanciv u 449 zhitlovih privatnih domah Stanom na 1 01 2001 naselennya sela stanovilo 1238 osib 2007 r 1099 osib 2013 r 1040 osib 2014 r 1016 osib 2015 r 1009 os 2016 r 1000 os Rik Chislo osib Ukrayinciv greko katolikiv Polyakiv ta rimo katolikiv Polskih kolonistiv Yevreyiv 1900 1769 1513 200 0 56 1939 2080 1985 20 60 0 Mova Za danimi perepisu naselennya 2001 roku movnij sklad naselennya sela buv takim Mova Chislo os Vidsotok ukrayinska 99 68 rosijska 0 16 Misceva govirka nalezhit do naddnistryanskogo govoru pivdenno zahidnogo narichchya ukrayinskoyi movi Religiyacerkva svyatogo arhistratiga Mihayila 1761 derev yana restavrovana 1873 i 1972 cerkva Uspinnya pravednoyi Anni 1997 kam yana chotiri kaplici 1932 1935 1991 2002 Pam yatnikiSporudzheno pam yatniki voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni 1986 ta Borcyam za volyu Ukrayini 1997 nasipano simvolichnu mogilu Borcyam za volyu Ukrayini 1990 vstanovleno pam yatnij znak na chest skasuvannya panshini 21 veresnya 2014 roku v Cenovi vidkrili pogruddya Tarasovi Shevchenku Organizatorom jogo sporudzhennya ta urochistogo vidkrittya stav golova pravlinnya Ternopilskogo oblasnogo tovaristva im B Lepkogo urodzhenec sela Bogdan Kusen Blagodijnikami stali odnoselci M Fedchishin B Medved S Karnas Osvyativ pogruddya miscevij paroh o Vasil Ganishevskij Socialna sferaPracyuyut ZOSh 1 3 stup klub biblioteka FAP viddilennya zv yazku PSP Kolos torgovelni zakladi Vidomi lyudiNarodilisya Yevgen Kornickij ukrayinskij kompozitor dirigent narodnij artist Ukrayini Bogdan Kusen ukrayinskij gromadskij diyach literator svyashennik o Taras Pavlyus Bogdan Bilous ukrayinskij arhitektor Andrij Dankiv ukrayinskij futbolist Dmitro Mashtalir socialnij diyach Lotockij Mihajlo Lvovich ukrayinskij gromadskij diyach zhurnalist Lotockij Volodimir Bogdan Lvovich ukrayinskij gromadskij diyach zhurnalist Zaginuli Mikola Goshovskij chlen Drogobickogo oblasnogo provodu OUN licar Sribnogo hresta bojovoyi zaslugi UPA 1 klasu PrimitkiMartinyuk I Moye ridne selo Ceniv u Berezhanshini Nyu Jork Parizh Sidnej Toronto 1976 624 s Arhiv originalu za 21 kvitnya 2021 Procitovano 24 lipnya 2021 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2021 Procitovano 24 lipnya 2021 Maurycy Horn Skutki ekonomiczne najazdow tatarskich z lat 1605 1633 na Rus Czerwona st 22 29 45 183 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Bemko V Statistika naselennya Statistika gromad povitu Berezhani Volodimir Bemko Berezhanska zemlya istoriko memuarnij zbirnik Nyu Jork 1970 S 49 56 Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 7 kvitnya 2022 cerkvi svyatogo Mihayila 15 lipnya 2013 u Wayback Machine Uspinnya pravednoyi Anni 15 lipnya 2013 u Wayback Machine Pravdiva D She odne selo maye svogo Tarasa Vilne zhittya plyus 2014 78 26 ver S 1 LiteraturaMartinyuk I Moye ridne selo Ceniv u Berezhanshini Ivan Martinyuk Nyu Jork Parizh Sidnej Toronto 1976 624 s Svergun V Ceniv Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya 708 s ISBN 978 966 528 279 2 S 570 Portal Ternopilshina