www.wikidata.uk-ua.nina.az

Західно південнослов янські мови Західні південнослов янські мови також південно західні південнослов янські мови одна з

Західно-південнослов'янські мови

Західні південнослов'янські мови (також південно-західні південнослов'янські мови) — одна з двох підгруп південнослов'янської мовної групи, до якої входять словенська, хорватська, боснійська, сербська і чорногорська мови (останні чотири мови активно формуються з 1991 року. року єдиною мовою хорватів, босняків, сербів і чорногорців вважалася сербохорватська мова з двома рівноправними нормами — хорватською та сербською). Поширені на частини територій Центральної та Південної Європи — у Словенії, Хорватії, Боснії і Герцеговині, Сербії, Чорногорії. Також носії західних південнослов'янських мов живуть у низці інших європейських країн (сумісних із названими вище: в Італії, Австрії, Угорщини, Румунії, Македонії або тих, що не межують з ними: у Німеччині, Франції та інших країнах). Крім того, на західних південнослов'янських мовах говорять нащадки переселенців з Європи в Америці (США, Канада) та в Австралії.

Загальна кількість тих, хто говорить близько 18 млн осіб.

Для вокалізму західних південнослов'янських мов характерне протиставлення довгих і коротких голосних, у просодії відзначається політонічне, різномісцеве наголос, в граматиці на відміну від східних південнослов'янських мов збереглися іменне відмінювання та інфінітив, відсутня артикль, зникають форми простих.

Писемність сучасних західних південнослов'янських мов заснована на кирилиці та латинському алфавіті, у хорватів аж до першої половини XX століття функціонувала глаголиця як регіональний церковний лист.

Літературні мови та діалекти

Західні південнослов'янські мови утворюють єдиний мовний континуум, що плавно переходить у східний південнослов'янський ареал. На даній мовній території сформувалися пояси змішаних і перехідних говірок: словенсько-кайкавський (словенсько-хорватський), сербсько-македонська та сербсько-болгарська.

Діалекти штокавської говірки

Сучасний діалектний ландшафт сербохорватського ареалу представлений чотирма діалектами, або прислівниками: штокавським, чакавським, кайкавським та торлакським. Мовні риси сербохорватських прислівників різняться настільки, що взаєморозуміння носіїв окремих діалектів, які мають літературним мовою, то, можливо сильно утруднено. Найбільш поширеним за кількістю розмовляючих та охопленням області поширення є штокавське прислівник. На ньому говорять у Чорногорії, Боснії та Герцеговині та на більшій частині територій Сербії та Хорватії.

Говори штокавського прислівника (новоштокавські східногерцеговинські та шумадійсько-воєводинські) лежать в основі сучасних хорватської, боснійської, сербської та чорногорської літературних норм. Також на штокавській основі сформувалася мала слов'янська літературна мова в Італії — молизько-слов'янська. Крім того, в даний час робляться спроби створення літературної мови на базі буневських говір штокавського прислівника в прикордонних районах Сербії та Угорщини.

Торлакське прислівник, ареал якого розташований у південно-східній Сербії, за своєю структурою зближується з мовами балканського мовного союзу, говірки торлакського прислівника утворюють пояс перехідних говірок від штокавського ареалу до області поширення болгарської та македонської мов.

На чаківському говірці говорять у приморських районах західної Хорватії, на кайкавському — у північній та центральній Хорватії, переважно в районах, суміжних зі Словенією, у тому числі і в околицях Загреба. Кайкавська говірка багато в чому схожа з діалектами словенського мови. На основі говірок чаківської та кайкавської прислівників розвиваються чаківська та кайкавська регіональні літературні мови, обмежені в основному сферою художньої літератури. Крім того, регіональна мова на базі говорів чаківського прислівника сформувалася в Австрії у градищанських хорват — градищансько-хорватська, або бургенландсько-хорватська мова. В даний час чаківська та кайкавська говірка найчастіше розглядаються як діалектні об'єднання хорватської мови.

Ареали словенських діалектів

Словенський мовний ареал становлять сім діалектних груп — каринтійська, приморська, рівтарська, горенська, долінський, штирійська і паннонська. У ряді регіонів Словенії та в сусідніх з нею країнах формуються обласні розмовні мови, які частково витісняють деякі словенські діалекти. Ці мови є місцеві наддіалектні освіти. Виділяються центральнословенська, південноштирійська, північноштирійська, приморська, рівтарська та каринтійська розмовні мови. На основі словенських діалектів розвиваються або розвивалися в минулому також кілька малих літературних мов: на базі приморських діалектів в Італії — різьянська та венеціансько-словенська мови, на базі паннонських діалектів в Угорщині — прекмурсько-словенська.

Серед циган, що живуть у Сербії (головним чином у громаді Сремська-Митровиця), на основі сербської мови сформувалася змішана цигано-сербська мова з чисельністю тих, хто розмовляє за даними на 2006 рік, в 172 тис. людина.

Класифікація

Західний південнослов'янський мовний ареал ділиться на дві підгілки — словенську та сербохорватську (сербську / хорватську / боснійську / чорногорську), до яких включені такі літературні мови:

Ареал та чисельність

Основний ареал західних південнослов'янських мов — Балканський півострів і прилеглі до нього території Центральної та Південної Європи. Носії західних південнослов'янських мов становлять більшість населення в таких країнах, як Словенія, Хорватія, Боснія та Герцеговина, Сербія та Чорногорія. Також носії західних південнослов'янських мов представляють автохтонне населення (як етнічні меншини) у таких країнах, як Італія (словенська, хорватська), Австрія (словенська, хорватська), Угорщина (словенська, хорватська, сербська), Румунія (сербська) та Македонія (сербська, боснійська). Значні діаспори носіїв західних південнослов'янських мов (у тому числі сформовані з робітників-мігрантів) представлені в Німеччині, Франції та інших країнах Західної Європи, а також у країнах Америки (США, Канада, Аргентина) та в Австралії.

За даними видання Ethnologue, західними південнослов'янськими мовами говорять близько 18 млн осіб. З них на словенській у Словенії – 1 910 тис. осіб (2012), всього у світі – 2 085 тис. осіб; на хорватській в Хорватії — 4 200 тис. осіб (2006), всього у світі — 5 609 тис. осіб ; на боснійському в Боснії та Герцеговині – 1 120 тис. осіб (2014), всього у світі – 1 334 тис. осіб  ; на сербському (включаючи також чорногорський) у Сербії та Чорногорії — 6 620 тис. осіб (2002), всього у світі — 8 639 тис. осіб . Згідно з окремою статистикою з чорногорської мови в Чорногорії, кількість тих, хто розмовляє цією мовою, становить 229,3 тис. осіб (2011) .

Мовні особливості

Західні південнослов'янські мови разом із східними характеризуються такими загальними рисами, як:

  1. Розвиток поєднань rat, lat на місці праслов'янських поєднань *ort, *olt на початку слова при низхідній інтонації: сербскохорв. дорівнює «рівний», лакат «лікоть», словенний. raven, lakat ; болг. дорівнює, лак'т, макед. рамен, лакот.
  2. Зміна праслов'янського носового *e > e більшу частину південнослов'янського мовного ареалу.
  3. Перехід праслов'янської гласної *y у всіх позиціях i.
  4. Наявність флексії -omь у іменників чоловічого та середнього роду твердого відмінювання (у західнослов'янських та східнослов'янських мовах сформувалося закінчення -ъmь ).
  5. Наявність закінчення — у іменників на -a м'якого відмінювання у формі родового відмінка однини і називного і знахідного відмінків множини (у західнослов'янських і східнослов'янських мовах сформувалося закінчення е).
  6. Широке поширення поліфункціонального сполучника і.
  7. Наявність давніх загальнопівденнослов'янських слів, наприклад, дієслово зі значенням «ступати»: сербскохорв. газити, словен. gaziti; болг. газя, макед. гази.

Для західних південнослов'янських мов характерний ряд специфічних рис, протиставлений рисам східних південнослов'янських мов :

  1. Опозиція довгих і коротких голосних. У сербохорватському відзначається п'ять пар довгих і коротких голосних: / ā /, / ē /, / ī /, / ō /, / ū / — / a /, / e /, / i /, / o /, / u /. У словенській літературній мові представлені варіанти семи із восьми фонем словенської фонетичної системи ([iː], [eː], [ɛː], [аː], [ɔː], [oː], [uː]), які можуть бути довгими в ударній позиції. У торлакському говірці, як і в східних південнослов'янських мовах, опозиція довгих і коротких голосних втрачено.
  2. Наявність у сербсько-хорватській мові гласної повної освіти а на місці редукованих: сун «сон», день «день»; у словенському редуковані перейшли в a (у довгих складах) та e [ə] (у коротких складах): mȃh «мох», dȃn «день», pes [pəs] «пес». У болгарській мові на місці редукованих представлені голосні ъ, е: сън «сон», мох «мох», ден «день», пес «пес»; в македонській мові — голосні про, е: сон "сон", ден "день".
  3. Збереження l епентетичного після губних приголосних p, b, m, v на стику морфем на місці праслов'янських поєднань губного з j: сербохорв. земља, словен. zemlja. У болгарському та македонському l відсутня: болг. земля «земля», макед. земля. Дане явище зближує західні південнослов'янські мови зі східнослов'янськими та протиставляє їх східним південнослов'янським та західнослов'янським мовам.
  4. Послідовне затвердження напівм'яких приголосних.
  5. Збереження праслов'янського політонічного наголосу. Тонічні характеристики та розподіл наголосу у словоформах при цьому варіюють за діалектами. У східному південнослов'янському ареалі тональність не збереглася. У болгарській мові, як і в торлакській говірці, сформувався різномісний наголос, у македонській — фіксований на третій мові від кінця слова.
  6. Стійке збереження іменного відмінювання, виключаючи частину говірок сербохорватського ареалу (аналітична іменна система склалася в говірках торлакського прислівника). У східних південнослов'янських мовах відмінкові флексії втрачені.
  7. Збереження інфінітиву. На східних південнослов'янських мовах інфінітив замінюється поєднанням союзу і з дієсловом у формі сьогодення. Така сама тенденція заміни інфінітиву характерна для сербохорватського ареалу.
  8. Збереження форм ступенів порівняння. У болгарській та македонській мовах на їхньому місці виступають приставкові освіти.
  9. Відсутність артикля. Постпозитивні артиклі широко використовують у торлакском говірці й у східних південнослов'янських мовами.
  10. Втрата форм найпростіших минулих часів. У східних південнослов'янських мовах зберігається складна система форм минулого.

Між словенським та сербохорватським мовними ареалами відзначається низка відмінностей, пов'язаних як із збереженням архаїзмів, так і з розвитком інновацій у мовах відповідних ареалів. Так, архаїчні риси, що збереглися в словенській мові ( подвійне число в імені та дієслові, деяка відмінність у формах коротких і повних прикметників, супин), втрачені в сербохорватському. Інновації, що розвинулися в словенському (сильна редукція голосних, часткова втрата середнього роду за діалектами, зникнення простих минулих часів, спрощення або втрата тонічного наголосу на діалектах), невідомі в сербохорватському ареалі. Крім того, у словенській та сербохорватській мовах відзначаються відмінності в розвитку праслов'янських рефлексів, так, наприклад, на місці носового *ǫ в сербсько-хорватській представлена голосна у ( рука «рука»), а в словенській — o ( року ); в групах *tъlt, *tьlt у сербсько-хорватському відбулася вокалізація l ( дуг «борг», вук «вовк»), а в словенському редукований розвинувся у голосну повну освіту — (dolg, volk). Для торлакського прислівника характерні значні відмінності від решти західного південнослов'янського ареалу, багато в чому ці відмінності пов'язані з впливом на торлакські говірки мов балканського мовного союзу, в першу чергу, македонської та болгарської.

Див. також

Примітки

  1. Данные о носителях сербского языка приводятся на 2002 год, когда Сербия и Черногория составляли единое государство — Союзную Республику Югославия. Черногорский язык к тому времени не указывался в переписях и не имел официального статуса.

Джерела

  1. ↑ Супрун А. Е., Скорвид С. С. Славянские языки // [недоступне посилання з Октябрь 2017]Языки мира. Славянские языки. — М. : Academia, 2005. — С. 3. — ISBN 5-87444-216-2.(Перевірено 26 січня 2016)
  2. ↑ Гудков В. П. Южнославянские языки // Лингвистический энциклопедический словарь[ru] / Главный редактор В. Н. Ярцева. — М. : Советская энциклопедия, 1990. — 685 с. — ISBN 5-85270-031-2. (рос.)
  3. Lewis, M. Paul, Gary F. Simons, Charles D. Fennig, ред. (2015). . Ethnologue: Languages of the World (18th Ed.) (англ.). Dallas: SIL International. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. (Перевірено 26 січня 2016)
  4. ↑ Lewis, M. Paul, Gary F. Simons, Charles D. Fennig, ред. (2015). Slovene. A language of Slovenia. Ethnologue: Languages of the World (18th Ed.) (англ.). Dallas: SIL International. оригіналу за 19 лютого 2016. Процитовано 26 січня 2016. (Перевірено 26 січня 2016)
  5. ↑ Lewis, M. Paul, Gary F. Simons, Charles D. Fennig, ред. (2015). Croatian. A language of Croatia. Ethnologue: Languages of the World (18th Ed.) (англ.). Dallas: SIL International. оригіналу за 19 лютого 2016. Процитовано 26 січня 2016. (Перевірено 26 січня 2016)
  6. ↑ Lewis, M. Paul, Gary F. Simons, Charles D. Fennig, ред. (2015). Bosnian. A language of Bosnia and Herzegovina. Ethnologue: Languages of the World (18th Ed.) (англ.). Dallas: SIL International. оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 26 січня 2016. (Перевірено 26 січня 2016)
  7. ↑ Lewis, M. Paul, Gary F. Simons, Charles D. Fennig, ред. (2015). Serbian. A language of Serbia. Ethnologue: Languages of the World (18th Ed.) (англ.). Dallas: SIL International. оригіналу за 19 лютого 2016. Процитовано 26 січня 2016. (Перевірено 26 січня 2016)
  8. Browne W. Serbo-croat // The Slavonic Languages / Comrie B., Corbett G. — London, New York : Routledge, 1993. — P. 386 (Map 7.1. Serbo-Croat dialects). — ISBN 0-415-04755-2.
  9. Lisac J. Hrvatski dijalekti i govori štokavskog narječja i hrvatski govori torlačkog narječja // Hrvatska dijalektologija 1. — Zagreb : Golden marketing — Tehnička knjiga, 2003. — P. 160—161 (Karta 4. Dijalektološka karta štokavskog narječja). — ISBN 953-212-168-4.
  10. Кречмер, Невекловский, 2005, с. 2—3.
  11. Дуличенко А. Д. Малые славянские литературные языки. I. Южнославянские малые литературные языки // Языки мира. Славянские языки. — М. : Academia, 2005. — С. 600. — ISBN 5-87444-216-2.
  12. Lewis, M. Paul, Gary F. Simons, Charles D. Fennig, ред. (2015). Romano-Serbian. A language of Serbia. Ethnologue: Languages of the World (18th Ed.) (англ.). Dallas: SIL International. оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 26 січня 2016. (Перевірено 26 січня 2016)
  13. Popis stanovništva, domaćinstava i stanova u Crnoj Gori 2011 godine. Stanovništvo Crne Gore prema polu, tipu naselja, nacionalnoj, odnosno etničkoj pripadnosti, vjeroispovijesti i maternjem jeziku po opštinama u Crnoj Gori. Tabela 5. Stanovništvo prema maternjem jeziku po opštinama (серб.). Podgorica: Crna Gora. Zavod za statistiku. 12.07.2011. с. S. 10. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 29 січня 2016. (Перевірено 26 січня 2016)
  14. Priestly T. M. S. Slovene // The Slavonic Languages / Comrie B., Corbett G. — London, New York : Routledge, 1993. — P. 389—390. — ISBN 0-415-04755-2.
  15. Иванов В. В. Редуцированные гласные // Лингвистический энциклопедический словарь[ru] / Главный редактор В. Н. Ярцева. — М. : Советская энциклопедия, 1990. — 685 с. — ISBN 5-85270-031-2. (рос.)
  16. Толстой Н. И. Словенский язык // Лингвистический энциклопедический словарь[ru] / Главный редактор В. Н. Ярцева. — М. : Советская энциклопедия, 1990. — 685 с. — ISBN 5-85270-031-2. (рос.)
  17. Гудков В. П. Сербскохорватский язык // Лингвистический энциклопедический словарь[ru] / Главный редактор В. Н. Ярцева. — М. : Советская энциклопедия, 1990. — 685 с. — ISBN 5-85270-031-2. (рос.)

Посилання

  • Дуличенко А. Д. Словенский язык // Языки мира. Славянские языки. — М. : Academia, 2005. — 198—233 с. — ISBN 5-87444-216-2.
  • Дуличенко А. Д. Введение в славянскую филологию. — 2-е изд., стер. — М. : «Флинта», 2014. — 720 с. — ISBN 978-5-9765-0321-2.
  • Кречмер А. Г., Невекловский Г. Сербохорватский язык (сербский, хорватский, боснийский языки) // [недоступне посилання з Октябрь 2017]Языки мира. Славянские языки. — М. : Academia, 2005. — 62 с. — ISBN 5-87444-216-2.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zahidni pivdennoslov yanski movi takozh pivdenno zahidni pivdennoslov yanski movi odna z dvoh pidgrup pivdennoslov yanskoyi movnoyi grupi do yakoyi vhodyat slovenska horvatska bosnijska serbska i chornogorska movi ostanni chotiri movi aktivno formuyutsya z 1991 roku roku yedinoyu movoyu horvativ bosnyakiv serbiv i chornogorciv vvazhalasya serbohorvatska mova z dvoma rivnopravnimi normami horvatskoyu ta serbskoyu 1 Poshireni na chastini teritorij Centralnoyi ta Pivdennoyi Yevropi u Sloveniyi Horvatiyi Bosniyi i Gercegovini Serbiyi Chornogoriyi Takozh nosiyi zahidnih pivdennoslov yanskih mov zhivut u nizci inshih yevropejskih krayin sumisnih iz nazvanimi vishe v Italiyi Avstriyi Ugorshini Rumuniyi Makedoniyi abo tih sho ne mezhuyut z nimi u Nimechchini Franciyi ta inshih krayinah Krim togo na zahidnih pivdennoslov yanskih movah govoryat nashadki pereselenciv z Yevropi v Americi SShA Kanada ta v Avstraliyi 2 3 Zahidno pivdennoslov yanski moviPoshireni Zahidni BalkaniKlasifikaciya Indo yevropejska Baltoslov yanskaSlov yanskaPivdenno slov yanska dd dd Grupi Serbohorvatska mova Bosnijska mova Serbska mova Horvatska mova Chornogorska movaSlovenska movaKilkist nosiyiv blizko 18 mln osibZagalna kilkist tih hto govorit blizko 18 mln osib 4 5 6 7 Dlya vokalizmu zahidnih pivdennoslov yanskih mov harakterne protistavlennya dovgih i korotkih golosnih u prosodiyi vidznachayetsya politonichne riznomisceve nagolos v gramatici na vidminu vid shidnih pivdennoslov yanskih mov zbereglisya imenne vidminyuvannya ta infinitiv vidsutnya artikl znikayut formi prostih 2 Pisemnist suchasnih zahidnih pivdennoslov yanskih mov zasnovana na kirilici ta latinskomu alfaviti u horvativ azh do pershoyi polovini XX stolittya funkcionuvala glagolicya yak regionalnij cerkovnij list 2 Zmist 1 Literaturni movi ta dialekti 2 Klasifikaciya 3 Areal ta chiselnist 4 Movni osoblivosti 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaLiteraturni movi ta dialekti RedaguvatiZahidni pivdennoslov yanski movi utvoryuyut yedinij movnij kontinuum sho plavno perehodit u shidnij pivdennoslov yanskij areal Na danij movnij teritoriyi sformuvalisya poyasi zmishanih i perehidnih govirok slovensko kajkavskij slovensko horvatskij serbsko makedonska ta serbsko bolgarska Areal horvatskoyi movi Areal bosnijskoyi movi Areal serbskoyi ta chornogorskoyi mov Dialekti shtokavskoyi govirki 8 9 Suchasnij dialektnij landshaft serbohorvatskogo arealu predstavlenij chotirma dialektami abo prislivnikami shtokavskim chakavskim kajkavskim ta torlakskim Movni risi serbohorvatskih prislivnikiv riznyatsya nastilki sho vzayemorozuminnya nosiyiv okremih dialektiv yaki mayut literaturnim movoyu to mozhlivo silno utrudneno Najbilsh poshirenim za kilkistyu rozmovlyayuchih ta ohoplennyam oblasti poshirennya ye shtokavske prislivnik Na nomu govoryat u Chornogoriyi Bosniyi ta Gercegovini ta na bilshij chastini teritorij Serbiyi ta Horvatiyi Govori shtokavskogo prislivnika novoshtokavski shidnogercegovinski ta shumadijsko voyevodinski lezhat v osnovi suchasnih horvatskoyi bosnijskoyi serbskoyi ta chornogorskoyi literaturnih norm 10 Takozh na shtokavskij osnovi sformuvalasya mala slov yanska literaturna mova v Italiyi molizko slov yanska Krim togo v danij chas roblyatsya sprobi stvorennya literaturnoyi movi na bazi bunevskih govir shtokavskogo prislivnika v prikordonnih rajonah Serbiyi ta Ugorshini Torlakske prislivnik areal yakogo roztashovanij u pivdenno shidnij Serbiyi za svoyeyu strukturoyu zblizhuyetsya z movami balkanskogo movnogo soyuzu govirki torlakskogo prislivnika utvoryuyut poyas perehidnih govirok vid shtokavskogo arealu do oblasti poshirennya bolgarskoyi ta makedonskoyi mov Na chakivskomu govirci govoryat u primorskih rajonah zahidnoyi Horvatiyi na kajkavskomu u pivnichnij ta centralnij Horvatiyi perevazhno v rajonah sumizhnih zi Sloveniyeyu u tomu chisli i v okolicyah Zagreba Kajkavska govirka bagato v chomu shozha z dialektami slovenskogo movi Na osnovi govirok chakivskoyi ta kajkavskoyi prislivnikiv rozvivayutsya chakivska ta kajkavska regionalni literaturni movi obmezheni v osnovnomu sferoyu hudozhnoyi literaturi Krim togo regionalna mova na bazi govoriv chakivskogo prislivnika sformuvalasya v Avstriyi u gradishanskih horvat gradishansko horvatska abo burgenlandsko horvatska mova 2 V danij chas chakivska ta kajkavska govirka najchastishe rozglyadayutsya yak dialektni ob yednannya horvatskoyi movi 5 Areali slovenskih dialektivSlovenskij movnij areal stanovlyat sim dialektnih grup karintijska primorska rivtarska gorenska dolinskij shtirijska i pannonska U ryadi regioniv Sloveniyi ta v susidnih z neyu krayinah formuyutsya oblasni rozmovni movi yaki chastkovo vitisnyayut deyaki slovenski dialekti Ci movi ye miscevi naddialektni osviti Vidilyayutsya centralnoslovenska pivdennoshtirijska pivnichnoshtirijska primorska rivtarska ta karintijska rozmovni movi Na osnovi slovenskih dialektiv rozvivayutsya abo rozvivalisya v minulomu takozh kilka malih literaturnih mov na bazi primorskih dialektiv v Italiyi rizyanska ta veneciansko slovenska movi na bazi pannonskih dialektiv v Ugorshini prekmursko slovenska 11 Sered cigan sho zhivut u Serbiyi golovnim chinom u gromadi Sremska Mitrovicya na osnovi serbskoyi movi sformuvalasya zmishana cigano serbska mova z chiselnistyu tih hto rozmovlyaye za danimi na 2006 rik v 172 tis lyudina 12 Klasifikaciya RedaguvatiZahidnij pivdennoslov yanskij movnij areal dilitsya na dvi pidgilki slovensku ta serbohorvatsku serbsku horvatsku bosnijsku chornogorsku do yakih vklyucheni taki literaturni movi 1 slovenska mova serbohorvatska horvatoserbska movnij kontinuum horvatska mova bosnijska mova serbska mova slov yanoserbska mova chornogorska mova Areal ta chiselnist RedaguvatiOsnovnij areal zahidnih pivdennoslov yanskih mov Balkanskij pivostriv i prilegli do nogo teritoriyi Centralnoyi ta Pivdennoyi Yevropi Nosiyi zahidnih pivdennoslov yanskih mov stanovlyat bilshist naselennya v takih krayinah yak Sloveniya Horvatiya Bosniya ta Gercegovina Serbiya ta Chornogoriya Takozh nosiyi zahidnih pivdennoslov yanskih mov predstavlyayut avtohtonne naselennya yak etnichni menshini u takih krayinah yak Italiya slovenska horvatska Avstriya slovenska horvatska Ugorshina slovenska horvatska serbska Rumuniya serbska ta Makedoniya serbska bosnijska Znachni diaspori nosiyiv zahidnih pivdennoslov yanskih mov u tomu chisli sformovani z robitnikiv migrantiv predstavleni v Nimechchini Franciyi ta inshih krayinah Zahidnoyi Yevropi a takozh u krayinah Ameriki SShA Kanada Argentina ta v Avstraliyi 2 Za danimi vidannya Ethnologue zahidnimi pivdennoslov yanskimi movami govoryat blizko 18 mln osib Z nih na slovenskij u Sloveniyi 1 910 tis osib 2012 vsogo u sviti 2 085 tis osib 4 na horvatskij v Horvatiyi 4 200 tis osib 2006 vsogo u sviti 5 609 tis osib 5 na bosnijskomu v Bosniyi ta Gercegovini 1 120 tis osib 2014 vsogo u sviti 1 334 tis osib 6 na serbskomu vklyuchayuchi takozh chornogorskij u Serbiyi ta Chornogoriyi 1 6 620 tis osib 2002 vsogo u sviti 8 639 tis osib 7 Zgidno z okremoyu statistikoyu z chornogorskoyi movi v Chornogoriyi kilkist tih hto rozmovlyaye ciyeyu movoyu stanovit 229 3 tis osib 2011 13 Movni osoblivosti RedaguvatiZahidni pivdennoslov yanski movi razom iz shidnimi harakterizuyutsya takimi zagalnimi risami yak 2 Rozvitok poyednan rat lat na misci praslov yanskih poyednan ort olt na pochatku slova pri nizhidnij intonaciyi serbskohorv dorivnyuye rivnij lakat likot slovennij raven lakat bolg dorivnyuye lak t maked ramen lakot Zmina praslov yanskogo nosovogo e gt e bilshu chastinu pivdennoslov yanskogo movnogo arealu Perehid praslov yanskoyi glasnoyi y u vsih poziciyah i Nayavnist fleksiyi om u imennikiv cholovichogo ta serednogo rodu tverdogo vidminyuvannya u zahidnoslov yanskih ta shidnoslov yanskih movah sformuvalosya zakinchennya m Nayavnist zakinchennya u imennikiv na a m yakogo vidminyuvannya u formi rodovogo vidminka odnini i nazivnogo i znahidnogo vidminkiv mnozhini u zahidnoslov yanskih i shidnoslov yanskih movah sformuvalosya zakinchennya e Shiroke poshirennya polifunkcionalnogo spoluchnika i Nayavnist davnih zagalnopivdennoslov yanskih sliv napriklad diyeslovo zi znachennyam stupati serbskohorv gaziti sloven gaziti bolg gazya maked gazi Dlya zahidnih pivdennoslov yanskih mov harakternij ryad specifichnih ris protistavlenij risam shidnih pivdennoslov yanskih mov 2 Opoziciya dovgih i korotkih golosnih U serbohorvatskomu vidznachayetsya p yat par dovgih i korotkih golosnih a e i ō u a e i o u U slovenskij literaturnij movi predstavleni varianti semi iz vosmi fonem slovenskoyi fonetichnoyi sistemi iː eː ɛː aː ɔː oː uː yaki mozhut buti dovgimi v udarnij poziciyi 14 U torlakskomu govirci yak i v shidnih pivdennoslov yanskih movah opoziciya dovgih i korotkih golosnih vtracheno Nayavnist u serbsko horvatskij movi glasnoyi povnoyi osviti a na misci redukovanih sun son den den u slovenskomu redukovani perejshli v a u dovgih skladah ta e e u korotkih skladah mȃh moh dȃn den pes pes pes U bolgarskij movi na misci redukovanih predstavleni golosni e sn son moh moh den den pes pes v makedonskij movi golosni pro e son son den den 15 Zberezhennya l epentetichnogo pislya gubnih prigolosnih p b m v na stiku morfem na misci praslov yanskih poyednan gubnogo z j serbohorv zemљa sloven zemlja U bolgarskomu ta makedonskomu l vidsutnya bolg zemlya zemlya maked zemlya Dane yavishe zblizhuye zahidni pivdennoslov yanski movi zi shidnoslov yanskimi ta protistavlyaye yih shidnim pivdennoslov yanskim ta zahidnoslov yanskim movam Poslidovne zatverdzhennya napivm yakih prigolosnih Zberezhennya praslov yanskogo politonichnogo nagolosu Tonichni harakteristiki ta rozpodil nagolosu u slovoformah pri comu variyuyut za dialektami U shidnomu pivdennoslov yanskomu areali tonalnist ne zbereglasya U bolgarskij movi yak i v torlakskij govirci sformuvavsya riznomisnij nagolos u makedonskij fiksovanij na tretij movi vid kincya slova Stijke zberezhennya imennogo vidminyuvannya viklyuchayuchi chastinu govirok serbohorvatskogo arealu analitichna imenna sistema sklalasya v govirkah torlakskogo prislivnika U shidnih pivdennoslov yanskih movah vidminkovi fleksiyi vtracheni Zberezhennya infinitivu Na shidnih pivdennoslov yanskih movah infinitiv zaminyuyetsya poyednannyam soyuzu i z diyeslovom u formi sogodennya Taka sama tendenciya zamini infinitivu harakterna dlya serbohorvatskogo arealu Zberezhennya form stupeniv porivnyannya U bolgarskij ta makedonskij movah na yihnomu misci vistupayut pristavkovi osviti Vidsutnist artiklya Postpozitivni artikli shiroko vikoristovuyut u torlakskom govirci j u shidnih pivdennoslov yanskih movami Vtrata form najprostishih minulih chasiv U shidnih pivdennoslov yanskih movah zberigayetsya skladna sistema form minulogo Mizh slovenskim ta serbohorvatskim movnimi arealami vidznachayetsya nizka vidminnostej pov yazanih yak iz zberezhennyam arhayizmiv tak i z rozvitkom innovacij u movah vidpovidnih arealiv Tak arhayichni risi sho zbereglisya v slovenskij movi podvijne chislo v imeni ta diyeslovi deyaka vidminnist u formah korotkih i povnih prikmetnikiv supin vtracheni v serbohorvatskomu Innovaciyi sho rozvinulisya v slovenskomu silna redukciya golosnih chastkova vtrata serednogo rodu za dialektami zniknennya prostih minulih chasiv sproshennya abo vtrata tonichnogo nagolosu na dialektah nevidomi v serbohorvatskomu areali Krim togo u slovenskij ta serbohorvatskij movah vidznachayutsya vidminnosti v rozvitku praslov yanskih refleksiv tak napriklad na misci nosovogo ǫ v serbsko horvatskij predstavlena golosna u ruka ruka a v slovenskij o roku v grupah tlt tlt u serbsko horvatskomu vidbulasya vokalizaciya l dug borg vuk vovk a v slovenskomu redukovanij rozvinuvsya u golosnu povnu osvitu dolg volk Dlya torlakskogo prislivnika harakterni znachni vidminnosti vid reshti zahidnogo pivdennoslov yanskogo arealu bagato v chomu ci vidminnosti pov yazani z vplivom na torlakski govirki mov balkanskogo movnogo soyuzu v pershu chergu makedonskoyi ta bolgarskoyi 16 17 Div takozh RedaguvatiShidno pivdennoslov yanski moviPrimitki Redaguvati Dannye o nositelyah serbskogo yazyka privodyatsya na 2002 god kogda Serbiya i Chernogoriya sostavlyali edinoe gosudarstvo Soyuznuyu Respubliku Yugoslaviya Chernogorskij yazyk k tomu vremeni ne ukazyvalsya v perepisyah i ne imel oficialnogo statusa Dzherela Redaguvati a b Suprun A E Skorvid S S Slavyanskie yazyki nedostupne posilannya z Oktyabr 2017 Yazyki mira Slavyanskie yazyki M Academia 2005 S 3 ISBN 5 87444 216 2 Perevireno 26 sichnya 2016 a b v g d e zh Gudkov V P Yuzhnoslavyanskie yazyki Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar ru Glavnyj redaktor V N Yarceva M Sovetskaya enciklopediya 1990 685 s ISBN 5 85270 031 2 ros Lewis M Paul Gary F Simons Charles D Fennig red 2015 Slavic South Western Ethnologue Languages of the World 18th Ed angl Dallas SIL International Arhiv originalu za 16 lyutogo 2016 Perevireno 26 sichnya 2016 a b Lewis M Paul Gary F Simons Charles D Fennig red 2015 Slovene A language of Slovenia Ethnologue Languages of the World 18th Ed angl Dallas SIL International Arhiv originalu za 19 lyutogo 2016 Procitovano 26 sichnya 2016 Perevireno 26 sichnya 2016 a b v Lewis M Paul Gary F Simons Charles D Fennig red 2015 Croatian A language of Croatia Ethnologue Languages of the World 18th Ed angl Dallas SIL International Arhiv originalu za 19 lyutogo 2016 Procitovano 26 sichnya 2016 Perevireno 26 sichnya 2016 a b Lewis M Paul Gary F Simons Charles D Fennig red 2015 Bosnian A language of Bosnia and Herzegovina Ethnologue Languages of the World 18th Ed angl Dallas SIL International Arhiv originalu za 5 chervnya 2019 Procitovano 26 sichnya 2016 Perevireno 26 sichnya 2016 a b Lewis M Paul Gary F Simons Charles D Fennig red 2015 Serbian A language of Serbia Ethnologue Languages of the World 18th Ed angl Dallas SIL International Arhiv originalu za 19 lyutogo 2016 Procitovano 26 sichnya 2016 Perevireno 26 sichnya 2016 Browne W Serbo croat The Slavonic Languages Comrie B Corbett G London New York Routledge 1993 P 386 Map 7 1 Serbo Croat dialects ISBN 0 415 04755 2 Lisac J Hrvatski dijalekti i govori stokavskog narjecja i hrvatski govori torlackog narjecja Hrvatska dijalektologija 1 Zagreb Golden marketing Tehnicka knjiga 2003 P 160 161 Karta 4 Dijalektoloska karta stokavskog narjecja ISBN 953 212 168 4 Krechmer Neveklovskij 2005 s 2 3 Dulichenko A D Malye slavyanskie literaturnye yazyki I Yuzhnoslavyanskie malye literaturnye yazyki Yazyki mira Slavyanskie yazyki M Academia 2005 S 600 ISBN 5 87444 216 2 Lewis M Paul Gary F Simons Charles D Fennig red 2015 Romano Serbian A language of Serbia Ethnologue Languages of the World 18th Ed angl Dallas SIL International Arhiv originalu za 31 sichnya 2016 Procitovano 26 sichnya 2016 Perevireno 26 sichnya 2016 Popis stanovnistva domacinstava i stanova u Crnoj Gori 2011 godine Stanovnistvo Crne Gore prema polu tipu naselja nacionalnoj odnosno etnickoj pripadnosti vjeroispovijesti i maternjem jeziku po opstinama u Crnoj Gori Tabela 5 Stanovnistvo prema maternjem jeziku po opstinama serb Podgorica Crna Gora Zavod za statistiku 12 07 2011 s S 10 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2016 Procitovano 29 sichnya 2016 Perevireno 26 sichnya 2016 Priestly T M S Slovene The Slavonic Languages Comrie B Corbett G London New York Routledge 1993 P 389 390 ISBN 0 415 04755 2 Ivanov V V Reducirovannye glasnye Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar ru Glavnyj redaktor V N Yarceva M Sovetskaya enciklopediya 1990 685 s ISBN 5 85270 031 2 ros Tolstoj N I Slovenskij yazyk Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar ru Glavnyj redaktor V N Yarceva M Sovetskaya enciklopediya 1990 685 s ISBN 5 85270 031 2 ros Gudkov V P Serbskohorvatskij yazyk Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar ru Glavnyj redaktor V N Yarceva M Sovetskaya enciklopediya 1990 685 s ISBN 5 85270 031 2 ros Posilannya RedaguvatiDulichenko A D Slovenskij yazyk Yazyki mira Slavyanskie yazyki M Academia 2005 198 233 s ISBN 5 87444 216 2 Dulichenko A D Vvedenie v slavyanskuyu filologiyu 2 e izd ster M Flinta 2014 720 s ISBN 978 5 9765 0321 2 Krechmer A G Neveklovskij G Serbohorvatskij yazyk serbskij horvatskij bosnijskij yazyki nedostupne posilannya z Oktyabr 2017 Yazyki mira Slavyanskie yazyki M Academia 2005 62 s ISBN 5 87444 216 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zahidno pivdennoslov 27yanski movi amp oldid 38195745