www.wikidata.uk-ua.nina.az

Домінія або табулярна власність форма земельної власності вотчинної церковної державної у період феодалізму що поєднувал

Домінія

Домінія (або табулярна власність) — форма земельної власності (вотчинної, церковної, державної) у період феодалізму, що поєднувалася з уособленою владою шляхти, церкви, держави.

Історія формування Редагувати

Середина І тис. н. е. стала початком становлення феодального господарства. Це було органічною частиною загальноєвропейського процесу. Єдиного погляду щодо завершення його формування не існує.

Протягом V–VII ст. у східнослов'янських племен розпочався процес становлення сільської територіальної громади під назвою верв. Вона складалася з самостійних родин-дворищ, об'єднаних сусідством і економічними зв'язками. Земля переходила в індивідуальну власність малих сімей, що витісняли великі патріархальні родини і утворювали самостійні господарства. Поземельні відносини характеризувалися поступовим утвердженням спадкового володіння.

За часів союзу племен під назвою Руська земля з центром у Києві (VIII–IX ст.) поглиблювалося майнове і соціальне розшарування. Виділялася племінна знать — князі, «лучші мужі», воїни-дружинники. Вони збагачувалися під час війн, внаслідок стягування данини з населення, розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі, привласнюючи значну частину воєнної здобичі та найбільші прибутки. У громаді з'явилося велике землеволодіння. Земля поступово перетворювалася на головне багатство. Розпаду сільської громади сприяло рабство, основним джерелом якого були війни. Рабство мало яскраво виражені патріархальні риси і не переросло в рабовласницьку систему господарства.

Формування приватної земельної власності прискорилося у період Київської держави (кінець IX — середина XII ст.).
Існувало дві форми земельної власності. «Жизнь», як синонім західноєвропейського алоду, — спадкове володіння, домен князів і бояр, що вільно відчужувалася (продавалася, передавалася у спадок, дарувалася). Відбувалося завоювання («окняжіння») земель сусідніх громад, формувалася державна в особі князя власність на землю, що була панівною протягом XI–XII ст. Це була власність не особисто князів, а столів (дивись етимологію Столиця та Метрополіс), на яких вони сиділи. Втрачаючи стіл, князь одночасно втрачав волості, що було умовним, невідчуженим володінням бенефіціального характеру. Князі постійно переходили з однієї землі-волості до іншої. Існувала практика запрошення їх вічевою громадою на князівський стіл. Уже наприкінці XI ст. розпочався процес перетворення волостей на феод — спадкове володіння. Однак він не завершився в домонгольський період. Деякі дослідники розвиток феодального землеволодіння пов'язують з розпадом вільного селянського землеволодіння, виникненням і зростанням великої земельної власності на основі приватногосподарської ініціативи (приватного права).

У Київській Русі склалися такі землеволодіння, як князівське, боярське, церковне (доменіальне). Першими землевласниками були князі. За літописами, княгині Ользі належали село Ольжичі на Десні, село Бутурино і місто Вишгород під Києвом, князь Володимир, крім Вишгорода, отриманого у спадщину, володів містом Білгородом на Ірпені. Приватні володіння князів особливо швидко зростали в XI–XII ст.

Боярське землеволодіння, за історичними джерелами, відоме з другої половини XI ст. Проте зародилося воно значно раніше. Боярами ставали князівські дружинники, які осіли на землі, та місцеві землевласники (земські бояри). Джерелами зростання їхньої земельної власності були відчуження селянських та захоплення громадських земель, придбання їх, займанщина і освоєння нових земель.

Після прийняття християнства (988 p.) церква існувала на введену князем Володимиром десятину. Вона становила десяту частину князівських данин, прибутків з судових і торгових мит. У другій половині XI–XII ст. виникло і зросло церковне землеволодіння з дарувань князів, бояр і членів їхніх родин, придбання, заселення пустищ. Так, князь Ізяслав (кінець XI ст.) подарував Києво-Печерському монастирю сусідню з ним гору. Князь Ярополк (80-ті роки XI ст.) передав у власність монастирю три волості у Волинській землі: Небльську, Деревську, Луцьку. Багатьма селами та містом Попонним володіла Десятинна церква. Значні земельні володіння належали єпископам.

У XI–XII ст. формувалися васальні відносини. Великий київський князь надавав князям-намісникам землі волості з правом стягування податків для прожиття, що надходили раніше йому як верховному правителеві. Князі-намісники зобов'язувалися бути вірними київському князю, надавати йому військову і фінансову допомогу. Вони не мали права передавати волость у спадок і відчужувати без згоди київського князя. За зраду або непокірність васал втрачав волость. В Угорщині, король, надаючи замок і домінію у приватну власність, завжди залишав за собою право повернути їх короні.

Історичні факти Редагувати

В період Австрії (Австро-Угорщини) панські маєтки були центрами домінії, яка становила собою своєрідний територіально-виробничий комплекс, який нерідко був складним об'єднанням міста, села та підприємств. Цими маєтками здебільшого заправляли орендарі-євреї, які організовували функціонування всього соціального та господарського механізму (корчми, млини, ринки, сади тощо).

У Закарпатті існував територіально-економічний поділ на домінії, які об'єднували землі з  містами і селами, належні феодалам, церкві та державі. До складу домінії входила система «ключів», які складалися з кількох фільварків. Найвідомішими були Ужгородська, Великобичківсько-Мармароська (державна) і Мукачово-Чинадіївська домінія графа Шенборна.

У XVIII ст. в Ужгородській домінії існувало п'ять видів прямих податків — платежів  і стільки ж натуральних повинностей: селянами сплачувалась подушна подать, «порція» — податок із селянського двору, чинш — фіксована грошова плата, церковна десятину або навіть дев'ятина, а також сплачувалась дорожня подать, мостовий збір, подать «з котла» за виробництво горілки і пива, «суха корчма» — податок за невживання горілки і вина з поміщицьких винокурень, і крім того мали приносити землевласникам дарунки до різних свят. З середини XVII ст. кожний надільний селянин мав, крім трудової повинності для держави і своєї общини, відпрацювати 105 днів щорічно у господарстві землевласника.

Наприкінці XVII ст. Ужгородом володіла казенна домінія, Мукачевим і Береговим — домінія  графа Шенборна.

Примітки Редагувати

  1. Міськов І. О., Федак М. В. Назва та символіка Мукачева в документах ХІІІ — першої чверті XVI ст. // Карпатика Збірник наукових праць — 2007. — Вип. 36.
  2. ↑ М. Кузик. Роль греко-католицького духовенства в боротьбі за тверезість // Схід Аналітично-інформаційний журнал (Наукова періодика України) — 2010. — № 4 (104) ISSN 1728-9343
  3. ↑ Тлущак Ю. М. Податковий апарат монархії Габсбургів у Закарпатті // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского: серия «Юридические науки»  — 2006 г. — Том 19 (58) № 2. ISSN 1606-3716

Джерела та література Редагувати

Див. також Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dominiya abo tabulyarna vlasnist forma zemelnoyi vlasnosti votchinnoyi cerkovnoyi derzhavnoyi u period feodalizmu sho poyednuvalasya z uosoblenoyu vladoyu shlyahti cerkvi derzhavi Zmist 1 Istoriya formuvannya 2 Istorichni fakti 3 Primitki 4 Dzherela ta literatura 5 Div takozhIstoriya formuvannya RedaguvatiSeredina I tis n e stala pochatkom stanovlennya feodalnogo gospodarstva Ce bulo organichnoyu chastinoyu zagalnoyevropejskogo procesu Yedinogo poglyadu shodo zavershennya jogo formuvannya ne isnuye Protyagom V VII st u shidnoslov yanskih plemen rozpochavsya proces stanovlennya silskoyi teritorialnoyi gromadi pid nazvoyu verv Vona skladalasya z samostijnih rodin dvorish ob yednanih susidstvom i ekonomichnimi zv yazkami Zemlya perehodila v individualnu vlasnist malih simej sho vitisnyali veliki patriarhalni rodini i utvoryuvali samostijni gospodarstva Pozemelni vidnosini harakterizuvalisya postupovim utverdzhennyam spadkovogo volodinnya Za chasiv soyuzu plemen pid nazvoyu Ruska zemlya z centrom u Kiyevi VIII IX st pogliblyuvalosya majnove i socialne rozsharuvannya Vidilyalasya pleminna znat knyazi luchshi muzhi voyini druzhinniki Voni zbagachuvalisya pid chas vijn vnaslidok styaguvannya danini z naselennya rozvitku vnutrishnoyi ta zovnishnoyi torgivli privlasnyuyuchi znachnu chastinu voyennoyi zdobichi ta najbilshi pributki U gromadi z yavilosya velike zemlevolodinnya Zemlya postupovo peretvoryuvalasya na golovne bagatstvo Rozpadu silskoyi gromadi spriyalo rabstvo osnovnim dzherelom yakogo buli vijni Rabstvo malo yaskravo virazheni patriarhalni risi i ne pereroslo v rabovlasnicku sistemu gospodarstva Formuvannya privatnoyi zemelnoyi vlasnosti priskorilosya u period Kiyivskoyi derzhavi kinec IX seredina XII st Isnuvalo dvi formi zemelnoyi vlasnosti Zhizn yak sinonim zahidnoyevropejskogo alodu spadkove volodinnya domen knyaziv i boyar sho vilno vidchuzhuvalasya prodavalasya peredavalasya u spadok daruvalasya Vidbuvalosya zavoyuvannya oknyazhinnya zemel susidnih gromad formuvalasya derzhavna v osobi knyazya vlasnist na zemlyu sho bula panivnoyu protyagom XI XII st Ce bula vlasnist ne osobisto knyaziv a stoliv divis etimologiyu Stolicya ta Metropolis na yakih voni sidili Vtrachayuchi stil knyaz odnochasno vtrachav volosti sho bulo umovnim nevidchuzhenim volodinnyam beneficialnogo harakteru Knyazi postijno perehodili z odniyeyi zemli volosti do inshoyi Isnuvala praktika zaproshennya yih vichevoyu gromadoyu na knyazivskij stil Uzhe naprikinci XI st rozpochavsya proces peretvorennya volostej na feod spadkove volodinnya Odnak vin ne zavershivsya v domongolskij period Deyaki doslidniki rozvitok feodalnogo zemlevolodinnya pov yazuyut z rozpadom vilnogo selyanskogo zemlevolodinnya viniknennyam i zrostannyam velikoyi zemelnoyi vlasnosti na osnovi privatnogospodarskoyi iniciativi privatnogo prava U Kiyivskij Rusi sklalisya taki zemlevolodinnya yak knyazivske boyarske cerkovne domenialne Pershimi zemlevlasnikami buli knyazi Za litopisami knyagini Olzi nalezhali selo Olzhichi na Desni selo Buturino i misto Vishgorod pid Kiyevom knyaz Volodimir krim Vishgoroda otrimanogo u spadshinu volodiv mistom Bilgorodom na Irpeni Privatni volodinnya knyaziv osoblivo shvidko zrostali v XI XII st Boyarske zemlevolodinnya za istorichnimi dzherelami vidome z drugoyi polovini XI st Prote zarodilosya vono znachno ranishe Boyarami stavali knyazivski druzhinniki yaki osili na zemli ta miscevi zemlevlasniki zemski boyari Dzherelami zrostannya yihnoyi zemelnoyi vlasnosti buli vidchuzhennya selyanskih ta zahoplennya gromadskih zemel pridbannya yih zajmanshina i osvoyennya novih zemel Pislya prijnyattya hristiyanstva 988 p cerkva isnuvala na vvedenu knyazem Volodimirom desyatinu Vona stanovila desyatu chastinu knyazivskih danin pributkiv z sudovih i torgovih mit U drugij polovini XI XII st viniklo i zroslo cerkovne zemlevolodinnya z daruvan knyaziv boyar i chleniv yihnih rodin pridbannya zaselennya pustish Tak knyaz Izyaslav kinec XI st podaruvav Kiyevo Pecherskomu monastiryu susidnyu z nim goru Knyaz Yaropolk 80 ti roki XI st peredav u vlasnist monastiryu tri volosti u Volinskij zemli Neblsku Derevsku Lucku Bagatma selami ta mistom Poponnim volodila Desyatinna cerkva Znachni zemelni volodinnya nalezhali yepiskopam U XI XII st formuvalisya vasalni vidnosini Velikij kiyivskij knyaz nadavav knyazyam namisnikam zemli volosti z pravom styaguvannya podatkiv dlya prozhittya sho nadhodili ranishe jomu yak verhovnomu pravitelevi Knyazi namisniki zobov yazuvalisya buti virnimi kiyivskomu knyazyu nadavati jomu vijskovu i finansovu dopomogu Voni ne mali prava peredavati volost u spadok i vidchuzhuvati bez zgodi kiyivskogo knyazya Za zradu abo nepokirnist vasal vtrachav volost V Ugorshini korol nadayuchi zamok i dominiyu u privatnu vlasnist zavzhdi zalishav za soboyu pravo povernuti yih koroni 1 Istorichni fakti RedaguvatiV period Avstriyi Avstro Ugorshini panski mayetki buli centrami dominiyi yaka stanovila soboyu svoyeridnij teritorialno virobnichij kompleks yakij neridko buv skladnim ob yednannyam mista sela ta pidpriyemstv 2 Cimi mayetkami zdebilshogo zapravlyali orendari yevreyi yaki organizovuvali funkcionuvannya vsogo socialnogo ta gospodarskogo mehanizmu korchmi mlini rinki sadi tosho 2 U Zakarpatti isnuvav teritorialno ekonomichnij podil na dominiyi yaki ob yednuvali zemli z mistami i selami nalezhni feodalam cerkvi ta derzhavi Do skladu dominiyi vhodila sistema klyuchiv yaki skladalisya z kilkoh filvarkiv 3 Najvidomishimi buli Uzhgorodska Velikobichkivsko Marmaroska derzhavna i Mukachovo Chinadiyivska dominiya grafa Shenborna 3 U XVIII st v Uzhgorodskij dominiyi isnuvalo p yat vidiv pryamih podatkiv platezhiv i stilki zh naturalnih povinnostej selyanami splachuvalas podushna podat porciya podatok iz selyanskogo dvoru chinsh fiksovana groshova plata cerkovna desyatinu abo navit dev yatina a takozh splachuvalas dorozhnya podat mostovij zbir podat z kotla za virobnictvo gorilki i piva suha korchma podatok za nevzhivannya gorilki i vina z pomishickih vinokuren i krim togo mali prinositi zemlevlasnikam darunki do riznih svyat 3 Z seredini XVII st kozhnij nadilnij selyanin mav krim trudovoyi povinnosti dlya derzhavi i svoyeyi obshini vidpracyuvati 105 dniv shorichno u gospodarstvi zemlevlasnika 3 Naprikinci XVII st Uzhgorodom volodila kazenna dominiya Mukachevim i Beregovim dominiya grafa Shenborna 3 Primitki Redaguvati Miskov I O Fedak M V Nazva ta simvolika Mukacheva v dokumentah HIII pershoyi chverti XVI st Karpatika Zbirnik naukovih prac 2007 Vip 36 a b M Kuzik Rol greko katolickogo duhovenstva v borotbi za tverezist Shid Analitichno informacijnij zhurnal Naukova periodika Ukrayini 2010 4 104 ISSN 1728 9343 a b v g d Tlushak Yu M Podatkovij aparat monarhiyi Gabsburgiv u Zakarpatti Uchenye zapiski Tavricheskogo nacionalnogo universiteta im V I Vernadskogo seriya Yuridicheskie nauki 2006 g Tom 19 58 2 ISSN 1606 3716Dzherela ta literatura RedaguvatiF I Steblij Dominiyi Arhivovano 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 443 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Lanovik B D Matisyakevich 3 M Matejko R M L22 Ekonomichna istoriya Ukrayini i svitu Pidruchnik Za red B D Lanovika K Vikar 1999 737 s Visha osvita XXI stolittya ISBN 966 7131 20 3 Timochko N O Ekonomichna istoriya Ukrayini Navch posib K KNEU 2005 204 s ISBN 966 574 759 2Div takozh RedaguvatiMayetok Sadiba Kreml Derzhava forma umovnogo zemlevolodinnya Rustikalna zemlya Zvichayeve pravo Cerkovni selyani Sad Dominion Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dominiya amp oldid 38131645