www.wikidata.uk-ua.nina.az

Горілка Горі лка іноді в народі вживається діалектне слово горівка 1 або окови та 2 лат aqua vita вода життя жива вода м

Горілка

Горі́лка (іноді в народі вживається діалектне слово горівка), або окови́та (лат. aqua vita — вода життя, жива вода) — міцний алкогольний напій з очищеного спирту. Горілка складається з розчину етилового спирту у воді, зазвичай — 40 % (об'ємних одиниць). Промислово виготовляється з якісних злакових спиртів високого очищення.

Горілка
Країна походження  Росія,  Польща,  Швеція і  Україна
Об'ємна частка спирту 40
 Горілка у Вікісховищі
Полиця з українською горілкою в магазині
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Горілка (значення).

За межами України словом «горілка» називають українську гірку настоянку — перцівку.

Горілку, виготовлену в домашніх умовах, називають самогон або самогонка. Основною сучасною сировиною для виготовлення самогонки є цукровий буряк або буряковий цукор.

Походження назви

Походження слова «горілка» пов'язане зі словом «горіти». Найімовірніше, назва походить від того, що при виготовленні горілки одним з показників її міцності є контроль за допомогою підпалювання пробної порції. Якщо вміст спирту достатній, рідина займається синюватим або зеленуватим (коли є присутність гідроокису міді) полум'ям, а якщо вміст C2H5OH ж замалий — горіння не відбувається взагалі.

Через здатність міцних напоїв горіти, американські індіанці усі міцні алкогольні напої називали «вогняною водою». Схоже походження назв горілки в німецькій та польській мовах — «брантвайн» та «гожалка». У московських документах 1653 р. згадується рос. «горячее вино», тобто таке, яке горить.

Пляшечка шведської горілки Absolut (50 мл)

Можливо, основою для виникнення слова стало скорочення якогось словосполучення, вживаного на позначення горілки, штибу горіле вино (порівняйте із старим горѢлое вино, горіла(я) вода або старочеським paléna voda, звідки чеське pálenka). Припущення про можливість виникнення пол. gorzałka, отже й українського горілка внаслідок калькування раннього нвн. der brannte Wein (пізніше нім. der gebrannte Wein, нововерхньонімецьке Branntwein) «горілка» не досить обґрунтоване. Малоймовірна думка про утворення рос. [горе́лка] за зразком пол. gorzałka, природніше вважати його наслідком українського впливу.

В російській мові горілку називають «водка». Проте, в давнину слово «водка» означало не спиртний напій для сп'яніння, а настоянку лікарських трав для зовнішнього і внутрішнього застосування. Водки розрізнялись за напрямком лікувальної дії: рос. «водка желудочная», «водка лёгочная», «водка сердечная». Дози не перевищували половину ложки.

Історія

Багатоступенева перегонка горілки для її виробництва, в музеї народної архітектури та побуту в Переяслав-Хмельницькому.
Українська горілка бренду Хортиця

Прототип горілки виготовив в X столітті перський лікар Ар-Разі, який першим виділив етанол шляхом перегонки. Рідина використовувалася винятково з медичною метою, оскільки Коран забороняє вживання алкоголю. У Європі перша перегонка спиртової рідини була зроблена італійським ченцем-алхіміком Василієм Валентином.

Варварським питвом вважали давні греки й римляни міцніші за виноградне вино напої, які споживали жителі холодних країв. Мабуть, є певна логічність у тому, що сорокаградусна горілка була вперше виготовлена у місцях, що розташовані вище сорокового градуса північної широти. Виноград у давнину тут не вирощували, місцевою сировиною для приготування перших міцних напоїв були мед диких бджіл і сік лісових ягід. Так званий княжий (боярський) ставлений мед набирав міцності впродовж десяти років. Дешевшим був варений мед, який готували швидко. Згодом для виробництва спиртного, почали використовувати житнє зерно. Проте квас і пиво мали не так багато градусів, як хмільний мед, натомість потребували чималих матеріальних затрат, були трудомісткими в приготуванні. На межі XII і XIII століть, припускають дослідники, вперше виготовили горілку, яку спершу назвали хлібним вином. Найвірогідніше, що оковиту винайшли, так би мовити, селяни. Найбідніше населення використовувало як сировину дешеве вівсяне, ячмінне, житнє борошно, грубо змелене.

З літописів та інших давніх джерел відомі такі алкогольні напої русичів — «п'яна березовиця» (продукт бродіння березового соку), «вино», «мед» (відомо, що на князівських бенкетах подавали хмільні напої 35-річної витримки!), «квас» (на основі жита, п'яничка мовою Русі було «квасник»), «сікера», «пиво» («ол», робилося з ячменю, хмелю з додаванням трав — полину, звіробою та інших).

Перші «водки», тобто винний спирт, розведений водою майже навпіл, отримали на Заході назву aqua vitae («вода життя»), звідки походять як польська та українська «okowita-оковита», так і англійське віскі (англ. ірландське uisce beatha, [ˈɪʃcə ˈbʲahə]).

Очевидно, що з початку ХІІ століття, як побічний й випадковий прояв хлібопечення, виникає виготовлення хмільних напоїв з зернових культур (передусім, жита, вівса та ячменю). Похльобкін вважає, що це було тісно пов'язано з розподілом християнства на східне й західне, з суперечкою про євхаристію — тобто про використання хліба при причасті (прісного чи «квасного»).

У 1273 р. у писемних джерелах уперше з'являється термін «вино твореное». Автор наголошує, що оскільки це визначення виникло через 400 років після виноградного вина й через пару сотень років після різних його модифікацій («оцьтно вино» — сухе, «осмирьнено» — з прянощами тощо) — отже, маємо справу з якимсь штучним, людського виробництва продуктом.

Горілка з'явилася на українських землях у XIV–XV століттях — тобто раніше, ніж у Московії. У XIV столітті винокуріння було стихійним. Люди гнали оковиту для власного вжитку в селах, хуторах і в містечках. У XVII столітті гетьмани вже почали видавати універсали з дозволом для окремих осіб виробляти й продавати горілку.

За часів Запорозької Січі, козаки вже у XVII сторіччі експортували українську оковиту в Росію (навіть у Москву). У 1667 р. в російських джерелах вперше зустрічається термін «черкасское вино». Так у Московії та за кордоном називали справжню українську горілку, вироблену з пшениці. Бо тодішня «московская водка», ще без назви, робилася з жита або з житньо-вівсяно-ячмінної суміші. В ті роки росіяни називали черкасами не лише порубіжне місто, але й народ, який там жив — українців. Більш міцні горілчані напої називалися шпагатівка (від засобу приготування — рідина стикала шпагатом (мотузкою — звідси синонім мотузяна), була вище 40 %), ще міцнішою була запридуха, назва якої свідчить за себе.

Стандарти напою

Згідно з ДСТУ 3297:95. Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять, горілка — це алкогольний напій міцністю від 37,5 до 56,0 %, виготовлений обробленням водно-спиртової суміші спеціальними сорбентами з внесенням нелетких інгредієнтів, або без них.

Найрозповсюдженішою є горілка з вмістом спирту у 40 % (об'ємних одиниць). Вважається, що цей стандарт був запропонований свого часу російським хіміком Д. І. Менделєєвим для виробництва горілки, як водно-спиртової суміші, що має найменший парціальний тиск парів спирту і тому є оптимальною для отримання очікуваного фізіологічного ефекту. Проте, за даними І. С. Дмітрієва, директора музею-архіву Д. І. Менделєєва при СПбДУ, Менделєєв взагалі не цікавився концентраціями спиртних розчинів, характерних для горілки, і не намагався визначити оптимальну міцність горілки. Дані про цей діапазон концентрацій в його дисертації були узяті з ранішої роботи англійського хіміка Дж. Гильпіна. Сам же Менделєєв вивчав розчини вищих концентрацій. Також він не виявив жодних особливих фізико-хімічних властивостей в розчинів етанолу з цією концентрацією і ніяк їх окремо не виділяв. Більш того, Менделєєв горілку не пив, а віддавав перевагу сухому вину.

Українські настоянки

В Україні існує чимало традиційних настоянок на горілці, що мають не тільки кращий за горілку смак, але ще й певні цілющі властивості. Серед найпоширеніших настоянок: перцівка, медовуха, спотикач, старка, калганівка, часниківка, зубрівка, дженджора, кминівка, настоянка на горіхових перетинках, мастихіна (поєднання горілки з мастикою, що настоються на кориці, гвоздиці, мушкатовій ґалці, цедрі помаранчу, з подальшою перегонкою й додаванням цукру).

У деяких українських регіонах за унікальною рецептурою на початку ХХ століття виготовляли горілку на продаж й у країни Західної Європи. На Волині відомий бренд "Любомльська пейсахівка" виготовляли з ароматних родзинок. Процес перегонки відбувався у кілька рівнів.

Цікаві факти про горілку

  • Літр 40 % горілки важить 953 г.
  • 100 г горілки містить 235 ккал.
  • Вміст альдегідів, ефірів та сивушних масел в горілці набагато менший, ніж в інших міцних напоях, але горілка часто вважається токсичнішою[джерело?].
  • Алкоголь в холод не зігріває, а створює хибне та небезпечне відчуття тепла.
  • Термін зберігання горілки за українським законодавством — 1 рік. Це обумовлено негативним впливом на склад горілки скляної або пластикової тари. Сама по собі горілка з часом не псується

Примітки

  1. Горівка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  2. Оковита // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Горілка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ↑ И.Брехман, докт. мед. наук — Алкоголь, наркотики и наше здоровье / «Наука и жизнь», 1995, № 01. ISSN 0028-1263 (с.: 126)
  5. Олена Брайченко. Про кухню: народну, польову та наукову — розповідь Лідії Артюх [ 24 березня 2021 у Wayback Machine.] // yizhakultura. — 21.11.2020.
  6. «История водки». Росіяни у боротьбі з поляками за титул винахідників оковитої [ 3 липня 2020 у Wayback Machine.] // Історична правда. — 28.01.2011.
  7. Шпагатівка // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — С. 455. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  8. Народна етимологія // / Нар. укр. акад., [каф. українознав.; упоряд. Т. М. Берест]. — Харків: Вид-во НУА, 2013. — С. 114. — 176 с.
  9. // Ihor Shysterov; Ukrajinský jazyk a literatura; Masarykova univerzita Filozofická fakulta Ústav slavistiky. Vedoucí práce: PhDr. Taťána Juříčková, Ph.D, 2010. — С. 52.
  10. Запридух // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  11. Игорь Дмитриев. (російською). Архів оригіналу за 15 травня 2012. Процитовано 12 липня 2012. 
  12. Nutrition Data: Харчова цінність горілки [ 19 серпня 2014 у Wayback Machine.]
  13. Live Science: Does Drinking Alcohol Warm Your Body? [ 13 травня 2017 у Wayback Machine.]
  14. Ігор Тураш, «Брама»: Ціна залежить від тари [ 19 серпня 2014 у Wayback Machine.]

Джерела

Література

Див. також

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Vodka


Це незавершена стаття про алкогольні напої.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gori lka inodi v narodi vzhivayetsya dialektne slovo gorivka 1 abo okovi ta 2 lat aqua vita voda zhittya zhiva voda micnij alkogolnij napij z ochishenogo spirtu 3 Gorilka skladayetsya z rozchinu etilovogo spirtu u vodi zazvichaj 40 ob yemnih odinic Promislovo vigotovlyayetsya z yakisnih zlakovih spirtiv visokogo ochishennya GorilkaKrayina pohodzhennya Rosiya Polsha Shveciya i UkrayinaOb yemna chastka spirtu40 Gorilka u VikishovishiPolicya z ukrayinskoyu gorilkoyu v magaziniU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gorilka znachennya Za mezhami Ukrayini slovom gorilka nazivayut ukrayinsku girku nastoyanku percivku Gorilku vigotovlenu v domashnih umovah nazivayut samogon abo samogonka Osnovnoyu suchasnoyu sirovinoyu dlya vigotovlennya samogonki ye cukrovij buryak abo buryakovij cukor Zmist 1 Pohodzhennya nazvi 2 Istoriya 3 Standarti napoyu 4 Ukrayinski nastoyanki 5 Cikavi fakti pro gorilku 6 Primitki 7 Dzherela 8 Literatura 9 Div takozh 10 PosilannyaPohodzhennya nazviPohodzhennya slova gorilka pov yazane zi slovom goriti Najimovirnishe nazva pohodit vid togo sho pri vigotovlenni gorilki odnim z pokaznikiv yiyi micnosti ye kontrol za dopomogoyu pidpalyuvannya probnoyi porciyi Yaksho vmist spirtu dostatnij ridina zajmayetsya sinyuvatim abo zelenuvatim koli ye prisutnist gidrookisu midi polum yam a yaksho vmist C2H5OH zh zamalij gorinnya ne vidbuvayetsya vzagali Cherez zdatnist micnih napoyiv goriti amerikanski indianci usi micni alkogolni napoyi nazivali vognyanoyu vodoyu Shozhe pohodzhennya nazv gorilki v nimeckij ta polskij movah brantvajn ta gozhalka U moskovskih dokumentah 1653 r zgaduyetsya ros goryachee vino tobto take yake gorit Plyashechka shvedskoyi gorilki Absolut 50 ml Mozhlivo osnovoyu dlya viniknennya slova stalo skorochennya yakogos slovospoluchennya vzhivanogo na poznachennya gorilki shtibu gorile vino porivnyajte iz starim gorѢloe vino gorila ya voda abo starocheskim palena voda zvidki cheske palenka Pripushennya pro mozhlivist viniknennya pol gorzalka otzhe j ukrayinskogo gorilka vnaslidok kalkuvannya rannogo nvn der brannte Wein piznishe nim der gebrannte Wein novoverhnonimecke Branntwein gorilka ne dosit obgruntovane Malojmovirna dumka pro utvorennya ros gore lka za zrazkom pol gorzalka prirodnishe vvazhati jogo naslidkom ukrayinskogo vplivu V rosijskij movi gorilku nazivayut vodka Prote v davninu slovo vodka oznachalo ne spirtnij napij dlya sp yaninnya a nastoyanku likarskih trav dlya zovnishnogo i vnutrishnogo zastosuvannya 4 Vodki rozriznyalis za napryamkom likuvalnoyi diyi ros vodka zheludochnaya vodka lyogochnaya vodka serdechnaya 4 Dozi ne perevishuvali polovinu lozhki 4 Istoriya Bagatostupeneva peregonka gorilki dlya yiyi virobnictva v muzeyi narodnoyi arhitekturi ta pobutu v Pereyaslav Hmelnickomu Ukrayinska gorilka brendu HorticyaPrototip gorilki vigotoviv v X stolitti perskij likar Ar Razi yakij pershim vidiliv etanol shlyahom peregonki Ridina vikoristovuvalasya vinyatkovo z medichnoyu metoyu oskilki Koran zaboronyaye vzhivannya alkogolyu U Yevropi persha peregonka spirtovoyi ridini bula zroblena italijskim chencem alhimikom Vasiliyem Valentinom Varvarskim pitvom vvazhali davni greki j rimlyani micnishi za vinogradne vino napoyi yaki spozhivali zhiteli holodnih krayiv Mabut ye pevna logichnist u tomu sho sorokagradusna gorilka bula vpershe vigotovlena u miscyah sho roztashovani vishe sorokovogo gradusa pivnichnoyi shiroti Vinograd u davninu tut ne viroshuvali miscevoyu sirovinoyu dlya prigotuvannya pershih micnih napoyiv buli med dikih bdzhil i sik lisovih yagid Tak zvanij knyazhij boyarskij stavlenij med nabirav micnosti vprodovzh desyati rokiv Deshevshim buv varenij med yakij gotuvali shvidko Zgodom dlya virobnictva spirtnogo pochali vikoristovuvati zhitnye zerno Prote kvas i pivo mali ne tak bagato gradusiv yak hmilnij med natomist potrebuvali chimalih materialnih zatrat buli trudomistkimi v prigotuvanni Na mezhi XII i XIII stolit pripuskayut doslidniki vpershe vigotovili gorilku yaku spershu nazvali hlibnim vinom Najvirogidnishe sho okovitu vinajshli tak bi moviti selyani Najbidnishe naselennya vikoristovuvalo yak sirovinu desheve vivsyane yachminne zhitnye boroshno grubo zmelene Z litopisiv ta inshih davnih dzherel vidomi taki alkogolni napoyi rusichiv p yana berezovicya produkt brodinnya berezovogo soku vino med vidomo sho na knyazivskih benketah podavali hmilni napoyi 35 richnoyi vitrimki kvas na osnovi zhita p yanichka movoyu Rusi bulo kvasnik sikera pivo ol robilosya z yachmenyu hmelyu z dodavannyam trav polinu zviroboyu ta inshih Pershi vodki tobto vinnij spirt rozvedenij vodoyu majzhe navpil otrimali na Zahodi nazvu aqua vitae voda zhittya zvidki pohodyat yak polska ta ukrayinska okowita okovita tak i anglijske viski angl irlandske uisce beatha ˈɪʃce ˈbʲahe Ochevidno sho z pochatku HII stolittya yak pobichnij j vipadkovij proyav hlibopechennya vinikaye vigotovlennya hmilnih napoyiv z zernovih kultur peredusim zhita vivsa ta yachmenyu Pohlobkin vvazhaye sho ce bulo tisno pov yazano z rozpodilom hristiyanstva na shidne j zahidne z superechkoyu pro yevharistiyu tobto pro vikoristannya hliba pri prichasti prisnogo chi kvasnogo U 1273 r u pisemnih dzherelah upershe z yavlyayetsya termin vino tvorenoe Avtor nagoloshuye sho oskilki ce viznachennya viniklo cherez 400 rokiv pislya vinogradnogo vina j cherez paru soten rokiv pislya riznih jogo modifikacij octno vino suhe osmirneno z pryanoshami tosho otzhe mayemo spravu z yakims shtuchnim lyudskogo virobnictva produktom Gorilka z yavilasya na ukrayinskih zemlyah u XIV XV stolittyah tobto ranishe nizh u Moskoviyi U XIV stolitti vinokurinnya bulo stihijnim Lyudi gnali okovitu dlya vlasnogo vzhitku v selah hutorah i v mistechkah U XVII stolitti getmani vzhe pochali vidavati universali z dozvolom dlya okremih osib viroblyati j prodavati gorilku 5 Za chasiv Zaporozkoyi Sichi kozaki vzhe u XVII storichchi eksportuvali ukrayinsku okovitu v Rosiyu navit u Moskvu U 1667 r v rosijskih dzherelah vpershe zustrichayetsya termin cherkasskoe vino Tak u Moskoviyi ta za kordonom nazivali spravzhnyu ukrayinsku gorilku viroblenu z pshenici Bo todishnya moskovskaya vodka she bez nazvi robilasya z zhita abo z zhitno vivsyano yachminnoyi sumishi V ti roki rosiyani nazivali cherkasami ne lishe porubizhne misto ale j narod yakij tam zhiv ukrayinciv 6 Bilsh micni gorilchani napoyi nazivalisya shpagativka vid zasobu prigotuvannya ridina stikala shpagatom 7 8 motuzkoyu zvidsi sinonim motuzyana 9 bula vishe 40 she micnishoyu bula zapriduha 10 nazva yakoyi svidchit za sebe Standarti napoyuZgidno z DSTU 3297 95 Likero gorilchana promislovist Termini ta viznachennya ponyat gorilka ce alkogolnij napij micnistyu vid 37 5 do 56 0 vigotovlenij obroblennyam vodno spirtovoyi sumishi specialnimi sorbentami z vnesennyam neletkih ingrediyentiv abo bez nih Najrozpovsyudzhenishoyu ye gorilka z vmistom spirtu u 40 ob yemnih odinic Vvazhayetsya sho cej standart buv zaproponovanij svogo chasu rosijskim himikom D I Mendelyeyevim dlya virobnictva gorilki yak vodno spirtovoyi sumishi sho maye najmenshij parcialnij tisk pariv spirtu i tomu ye optimalnoyu dlya otrimannya ochikuvanogo fiziologichnogo efektu Prote za danimi I S Dmitriyeva direktora muzeyu arhivu D I Mendelyeyeva pri SPbDU Mendelyeyev vzagali ne cikavivsya koncentraciyami spirtnih rozchiniv harakternih dlya gorilki i ne namagavsya viznachiti optimalnu micnist gorilki 11 Dani pro cej diapazon koncentracij v jogo disertaciyi buli uzyati z ranishoyi roboti anglijskogo himika Dzh Gilpina Sam zhe Mendelyeyev vivchav rozchini vishih koncentracij Takozh vin ne viyaviv zhodnih osoblivih fiziko himichnih vlastivostej v rozchiniv etanolu z ciyeyu koncentraciyeyu i niyak yih okremo ne vidilyav Bilsh togo Mendelyeyev gorilku ne piv a viddavav perevagu suhomu vinu Ukrayinski nastoyankiV Ukrayini isnuye chimalo tradicijnih nastoyanok na gorilci sho mayut ne tilki krashij za gorilku smak ale she j pevni cilyushi vlastivosti Sered najposhirenishih nastoyanok percivka medovuha spotikach starka kalganivka chasnikivka zubrivka dzhendzhora kminivka nastoyanka na gorihovih peretinkah mastihina poyednannya gorilki z mastikoyu sho nastoyutsya na korici gvozdici mushkatovij galci cedri pomaranchu z podalshoyu peregonkoyu j dodavannyam cukru U deyakih ukrayinskih regionah za unikalnoyu recepturoyu na pochatku HH stolittya vigotovlyali gorilku na prodazh j u krayini Zahidnoyi Yevropi Na Volini vidomij brend Lyubomlska pejsahivka vigotovlyali z aromatnih rodzinok Proces peregonki vidbuvavsya u kilka rivniv Cikavi fakti pro gorilkuLitr 40 gorilki vazhit 953 g 100 g gorilki mistit 235 kkal 12 Vmist aldegidiv efiriv ta sivushnih masel v gorilci nabagato menshij nizh v inshih micnih napoyah ale gorilka chasto vvazhayetsya toksichnishoyu dzherelo Alkogol v holod ne zigrivaye a stvoryuye hibne ta nebezpechne vidchuttya tepla 13 Termin zberigannya gorilki za ukrayinskim zakonodavstvom 1 rik Ce obumovleno negativnim vplivom na sklad gorilki sklyanoyi abo plastikovoyi tari Sama po sobi gorilka z chasom ne psuyetsya 14 Primitki Gorivka Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Okovita Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Gorilka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 a b v I Brehman dokt med nauk Alkogol narkotiki i nashe zdorove Nauka i zhizn 1995 01 ISSN 0028 1263 s 126 Olena Brajchenko Pro kuhnyu narodnu polovu ta naukovu rozpovid Lidiyi Artyuh Arhivovano 24 bereznya 2021 u Wayback Machine yizhakultura 21 11 2020 Istoriya vodki Rosiyani u borotbi z polyakami za titul vinahidnikiv okovitoyi Arhivovano 3 lipnya 2020 u Wayback Machine Istorichna pravda 28 01 2011 Shpagativka Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya S 455 ISBN 978 966 00 0197 8 Narodna etimologiya Ukrayinska mova konspekt lekcij Nar ukr akad kaf ukrayinoznav uporyad T M Berest Harkiv Vid vo NUA 2013 S 114 176 s Leksiko semantichni osoblivosti nazv yizhi v zvichayah ta obryadah ukrayinskogo ta cheskogo narodu na materiali leksikografichnih ta etnografichnih dzherel Ihor Shysterov Ukrajinsky jazyk a literatura Masarykova univerzita Filozoficka fakulta Ustav slavistiky Vedouci prace PhDr Tatana Jurickova Ph D 2010 S 52 Zapriduh Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Igor Dmitriev Nacionalnaya legenda byl li D I Mendeleev sozdatelem russkoj monopolnoj vodki rosijskoyu Arhiv originalu za 15 travnya 2012 Procitovano 12 lipnya 2012 Nutrition Data Harchova cinnist gorilki Arhivovano 19 serpnya 2014 u Wayback Machine Live Science Does Drinking Alcohol Warm Your Body Arhivovano 13 travnya 2017 u Wayback Machine Igor Turash Brama Cina zalezhit vid tari Arhivovano 19 serpnya 2014 u Wayback Machine DzherelaHto zapatentuye slovo gorilka Okovita rodichka medovuhi i varenuhi Arhivovano 1 sichnya 2014 u Wayback Machine V oznachaye Vodka Yak micnij napij vplinuv na dolyu rosiyan Arhivovano 13 kvitnya 2015 u Wayback Machine LiteraturaEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s Volfgang Shivelbush Smaki rayu Sociyalna istoriya pryanoshiv zbudnikiv i durmaniv Per z nim Yu Prohaska K Kritika 2007 256 s Arhivovano 22 lipnya 2011 u Wayback Machine Pohlyobkin V V Istoriya vodki Arhivovano 3 sichnya 2009 u Wayback Machine Viroblena v Ukrayini Ukrayinskij tizhden 45 158 5 11 11 2010 Arhivovano 1 sichnya 2014 u Wayback Machine Div takozhAlkogolizm Alkogolni napoyi Jorzh Pokuhovne UkrspirtPosilannyaGorilka Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 268 269 1000 ekz Gorilka Okovita Vino Ukrayinska kuhnya povne zvedennya receptiv nacionalnoyi kuhni XVIII HHI st G O Dubovis Harkiv Folio 2006 591 s Okovita Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1198 1000 ekz Chikildiha Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2055 1000 ekz Krasha nizh Jack Daniel s istoriya vtrachenogo brendu Volini Lyubomlska pejsahivka Portal Gastronomiya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Vodka Ce nezavershena stattya pro alkogolni napoyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gorilka amp oldid 38171649