www.wikidata.uk-ua.nina.az

Географія Індії Індія південноазійська країна що займає півострів Індостан прилеглі області та архіпелаги Загальна площа

Географія Індії

Індія — південноазійська країна, що займає півострів Індостан, прилеглі області та архіпелаги . Загальна площа країни 3 287 263 км² (7-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 2 973 193 км², а на поверхню внутрішніх вод — 314 070 км². Площа країни утричі менша за площу США.

Географія Індії
Географічне положення Індії
Географічне положення
Континент Азія
Регіон Південна Азія
Координати 20°00′ пн. ш. 77°00′ сх. д. / 20.000° пн. ш. 77.000° сх. д. / 20.000; 77.000
Територія
Площа 3 287 263 км² (7-ме)
 • суходіл 90,5 %
 • води 9,5 %
Морське узбережжя 7000 км
Державний кордон 13 888 км
Рельєф
Тип височинний
Найвища точка гора Канченджанґа (8598 м)
Найнижча точка Куттанад (0 м)
Клімат
Тип субекваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка Ганг ( км)
Найбільше озеро Озеро Вембанад (204 км² км²)
Інше
Природні ресурси кам'яне вугілля, залізні руди, руди кольорових металів, слюда, боксити, рідкісноземельні елементи, вуглеводні, алмази, вапняки, родючі ґрунти
Стихійні лиха посухи, паводок, повіді, шторми, землетруси, активний вулканізм
Екологічні проблеми знеліснення, ерозія ґрунтів, спустелювання,

Назва Редагувати

Офіційна назва — Республіка Індія, Індія (англ. Republic India, India; гінді भारत गणराज्य — Бхаратія Ганараджья, Бхарат). Назва країни походить від топоніму Хіндустан (перс. هندوستان‎), що був запозичений з перської мови, де «хінд/сінд» — індуси, люди за Індом, а «стан» — країна, тобто країна індусів. Арабською мовою Індія відома як аль-Хінд (араб. الهند‎). Назва річки Інд, Сіндху (гінді सिन्धु) дала назву й землям по обидва береги. Терміни Хінд і Індостан вживалися у XI столітті ісламськими завойовниками, що утворили Делійський султанат. Пізніше монголи у своїй Імперії Великих Моголів продовжували ними користуватись. Після завоювання Індії британцями давньогрецька назва країни Індія поширилась на усі британські володіння в Південній Азії до острова Цейлон і Південно-Східної Азії. Індійці називають свою країну Бхарат від Бхаратаварші — країна бхаратів. Бхарата — герой давньоіндійського епосу «Махабхарата», а також індійське плем'я, що існувало на початку I тис. до н. е.

Історія дослідження території Редагувати

Географічне положення Редагувати

Індія — південноазійська країна, що межує з шістьма іншими країнами: на півночі — з Китаєм (спільний кордон — 2659 км), Непалом (1770 км) і Бутаном (659 км), на сході з М'янмою (1468 км) і Бангладеш (4142 км), на заході — з Пакистаном (3190 км). Загальна довжина державного кордону — 13 888 км. Індія на заході омивається водами Аравійського моря, на сході Бенгальської затоки Індійського океану. На півдні вузька Полкська протока і Манарська затока відділяють державу від Шрі-Ланки. Протокою Грейт-Ченнел між островами Великий Нікобар і Суматра проходить морський кордон між Індією та Індонезією. Загальна довжина морського узбережжя 7000 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль, необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів, простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, або до континентальної брівки (стаття 76).

Крайні пункти Редагувати

Час Редагувати

Час у Індії: UTC+5,5 (+3,5 години різниці часу з Києвом).

Геологія Редагувати

Див. також: Гідрогеологія Індії

Корисні копалини Редагувати

Надра Індії багаті на ряд корисних копалин: кам'яне вугілля, залізну руду, марганець, слюди, боксити, рідкісноземельні елементи, титанові руди, хроміти, природний газ, алмази, нафту, вапняк.

Сейсмічність Редагувати

Вулканізм Редагувати

Див. також: Вулкани Індії

Рельєф Редагувати

Середні висоти — 160 м; найнижча точка — рівень вод Індійського океану (0 м); найвища точка — гора Канченджанґа (8598 м). Індія розташована на Індо-Гангській рівнині, частині Гімалаїв і Каракорума. Близько ¾ території країни — рівнини і плоскогір'я. Майже весь Індостан займає Деканське плоскогір'я (300—900 м над рівнем моря). На північному заході великі території займають базальтові покриви (трапи). На півдні півострова — столові масиви висотою до 2700 м. На півночі від Індостану в обширному передгірському прогині — алювіальна Індо-Гангська рівнина, над якою з півночі трьома крутими сходинками підіймається найвища гірська система Землі — Гімалаї (висота в Індії до 8126 м) і гори Каракорум.

Узбережжя Редагувати

Острови Редагувати

На південному заході в Аравійському морі Індії належать архіпелаг Лаккадівські острови. На південному сході на межі Бенгальської затоки і Андаманського моря країні належать Андаманські та Нікобарські острови.

Клімат Редагувати

Територія Індії лежить у субекваторіальному кліматичному поясі, регіон Джамму і Кашмір — у субтропічному високогірному. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Проте, мають місце і сплески температури навколишнього середовища. Так, 7 травня 2023 року, влада Індії повідомила, що в деяких районах країни температура перевищила норму на 3-4 °C. 17 червня 2023 року, Метеорологічний департамент Індії повідомив, що в районі Баллія, приблизно за 300 кілометрів на південний схід від міста Лакхнау, столиці штату Уттар-Прадеш, була зафіксована максимальна температура в 42,2 °C, що на 4,7 °C вище за норму, в результаті чого загинуло щонайменше 34 особи. У літньо-осінній період з морів та океанів часто надходять тропічні циклони, а на сході й в центрі субконтиненту взимку виразний сухий сезон, недостатнє зволоження.

Індія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води Редагувати

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 1911 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 667 тис. км² зрошуваних земель.

Річки Редагувати

Річки країни належать басейну Індійського океану. Основні річки: Ганг, Інд, Брахмапутра, Нармада, Годаварі, Крішна.

Озера Редагувати

Болота Редагувати

Льодовики Редагувати

Ґрунтові води Редагувати

Ґрунти Редагувати

Рослинність Редагувати

Земельні ресурси Індії (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 60,5 %,
    • орні землі — 52,8 %,
    • багаторічні насадження — 4,2 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 3,5 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 23,1 %;
  • інше — 16,4 %.
Див. також: Ліси Індії

Тваринний світ Редагувати

У зоогеографічному відношенні майже вся територія країни відноситься до:

Див. також: Ссавці Індії, Птахи Індії та Риби Індії

Охорона природи Редагувати

Індія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

Стихійні лиха та екологічні проблеми Редагувати

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:

  • посухи; несподівані паводок і катастрофічні повіді під час сезону мусонів;
  • руйнівні шторми на узбережжі;
  • землетруси в районі Гімалаїв;
  • активний вулканізм на Андаманських островах, вулкан Баррен (354 м) активний протягом останніх років.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

  • знеліснення;
  • ерозію ґрунтів;
  • перевипасання;
  • спустелювання;
  • забруднення повітря транспортними засобами та промисловими підприємствами;
  • забруднення вод побутовими стоками та сільськогосподарськими хімікатами;
  • більшість ресурсів питної води країни не відповідають санітарним нормам;
  • величезне населення індійського субконтиненту становить потенційну загрозу здатності відновлюватись для природних екосистем.

Фізико-географічне районування Редагувати

У фізико-географічному відношенні територію Індії можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також: Екорегіони Індії

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ India, Geography. Factbook.
  2. Котляков В. М., 2006.
  3. ↑ Поспелов Е. М., 2005.
  4. ↑ Атлас світу, 2005.
  5. ↑ Part II : [ ][англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : [ ][англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [ ][англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 3 October. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Індія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  10. ↑ ФГАМ, 1964.
  11. У В'єтнамі зафіксували найвищу температуру в історії країни: більше 44°C. 08.05.2023, 01:17
  12. В Індії через сильну спеку загинуло понад 30 осіб. 17.06.2023, 13:21
  13. Members : [ ][англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  14. Ramsar Sites Information Service : [ ][англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література Редагувати

Українською Редагувати

Англійською Редагувати

  • (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.

Російською Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Індії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Indiya pivdennoazijska krayina sho zajmaye pivostriv Indostan prilegli oblasti ta arhipelagi Zagalna plosha krayini 3 287 263 km 7 me misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 2 973 193 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 314 070 km 1 Plosha krayini utrichi mensha za ploshu SShA Geografiya IndiyiGeografichne polozhennya IndiyiGeografichne polozhennyaKontinent AziyaRegion Pivdenna AziyaKoordinati 20 00 pn sh 77 00 sh d 20 000 pn sh 77 000 sh d 20 000 77 000TeritoriyaPlosha 3 287 263 km 7 me suhodil 90 5 vodi 9 5 Morske uzberezhzhya 7000 kmDerzhavnij kordon 13 888 kmRelyefTip visochinnijNajvisha tochka gora Kanchendzhanga 8598 m Najnizhcha tochka Kuttanad 0 m KlimatTip subekvatorialnijVnutrishni vodiNajdovsha richka Gang km Najbilshe ozero Ozero Vembanad 204 km km InshePrirodni resursi kam yane vugillya zalizni rudi rudi kolorovih metaliv slyuda boksiti ridkisnozemelni elementi vuglevodni almazi vapnyaki rodyuchi gruntiStihijni liha posuhi pavodok povidi shtormi zemletrusi aktivnij vulkanizmEkologichni problemi znelisnennya eroziya gruntiv spustelyuvannya Zmist 1 Nazva 2 Istoriya doslidzhennya teritoriyi 3 Geografichne polozhennya 3 1 Krajni punkti 3 2 Chas 4 Geologiya 4 1 Korisni kopalini 4 2 Sejsmichnist 4 3 Vulkanizm 5 Relyef 5 1 Uzberezhzhya 5 2 Ostrovi 6 Klimat 7 Vnutrishni vodi 7 1 Richki 7 2 Ozera 7 3 Bolota 7 4 Lodoviki 7 5 Gruntovi vodi 8 Grunti 9 Roslinnist 10 Tvarinnij svit 11 Ohorona prirodi 12 Stihijni liha ta ekologichni problemi 13 Fiziko geografichne rajonuvannya 14 Div takozh 15 Primitki 16 Literatura 16 1 Ukrayinskoyu 16 2 Anglijskoyu 16 3 Rosijskoyu 17 PosilannyaNazva RedaguvatiOficijna nazva Respublika Indiya Indiya angl Republic India India gindi भ रत गणर ज य Bharatiya Ganaradzhya Bharat 2 Nazva krayini pohodit vid toponimu Hindustan pers هندوستان sho buv zapozichenij z perskoyi movi de hind sind indusi lyudi za Indom a stan krayina tobto krayina indusiv Arabskoyu movoyu Indiya vidoma yak al Hind arab الهند Nazva richki Ind Sindhu gindi स न ध dala nazvu j zemlyam po obidva beregi 3 Termini Hind i Indostan vzhivalisya u XI stolitti islamskimi zavojovnikami sho utvorili Delijskij sultanat Piznishe mongoli u svoyij Imperiyi Velikih Mogoliv prodovzhuvali nimi koristuvatis Pislya zavoyuvannya Indiyi britancyami davnogrecka nazva krayini Indiya poshirilas na usi britanski volodinnya v Pivdennij Aziyi do ostrova Cejlon i Pivdenno Shidnoyi Aziyi Indijci nazivayut svoyu krayinu Bharat vid Bharatavarshi krayina bharativ Bharata geroj davnoindijskogo eposu Mahabharata a takozh indijske plem ya sho isnuvalo na pochatku I tis do n e 3 Istoriya doslidzhennya teritoriyi RedaguvatiGeografichne polozhennya RedaguvatiIndiya pivdennoazijska krayina sho mezhuye z shistma inshimi krayinami na pivnochi z Kitayem spilnij kordon 2659 km Nepalom 1770 km i Butanom 659 km na shodi z M yanmoyu 1468 km i Bangladesh 4142 km na zahodi z Pakistanom 3190 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 13 888 km 1 Indiya na zahodi omivayetsya vodami Aravijskogo morya na shodi Bengalskoyi zatoki Indijskogo okeanu 4 Na pivdni vuzka Polkska protoka i Manarska zatoka viddilyayut derzhavu vid Shri Lanki Protokoyu Grejt Chennel mizh ostrovami Velikij Nikobar i Sumatra prohodit morskij kordon mizh Indiyeyu ta Indoneziyeyu 4 Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 7000 km 1 Karta Indiyi vid OON angl Karta Indiyi vid OON angl nbsp Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Indiyi ta SShA nbsp Spirni teritoriyi v Kashmiri Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km 5 Prilegla zona sho primikaye do teritorialnih vod v yakij derzhava mozhe zdijsnyuvati kontrol neobhidnij dlya zapobigannya porushen mitnih fiskalnih immigracijnih abo sanitarnih zakoniv prostyagayetsya na 24 morski mili 44 4 km vid uzberezhzhya stattya 33 5 Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya Kontinentalnij shelf 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya abo do kontinentalnoyi brivki stattya 76 6 1 Krajni punkti Redaguvati Dokladnishe Krajni tochki IndiyiChas Redaguvati Dokladnishe Chas u IndiyiChas u Indiyi UTC 5 5 3 5 godini riznici chasu z Kiyevom 7 Geologiya RedaguvatiDokladnishe Geologiya IndiyiDiv takozh Gidrogeologiya Indiyi Korisni kopalini Redaguvati Dokladnishe Korisni kopalini IndiyiNadra Indiyi bagati na ryad korisnih kopalin kam yane vugillya zaliznu rudu marganec slyudi boksiti ridkisnozemelni elementi titanovi rudi hromiti prirodnij gaz almazi naftu vapnyak 8 Sejsmichnist Redaguvati Dokladnishe Sejsmichnist IndiyiVulkanizm Redaguvati Div takozh Vulkani IndiyiRelyef RedaguvatiDokladnishe Relyef IndiyiSeredni visoti 160 m najnizhcha tochka riven vod Indijskogo okeanu 0 m najvisha tochka gora Kanchendzhanga 8598 m Indiya roztashovana na Indo Gangskij rivnini chastini Gimalayiv i Karakoruma Blizko teritoriyi krayini rivnini i ploskogir ya Majzhe ves Indostan zajmaye Dekanske ploskogir ya 300 900 m nad rivnem morya Na pivnichnomu zahodi veliki teritoriyi zajmayut bazaltovi pokrivi trapi Na pivdni pivostrova stolovi masivi visotoyu do 2700 m Na pivnochi vid Indostanu v obshirnomu peredgirskomu progini alyuvialna Indo Gangska rivnina nad yakoyu z pivnochi troma krutimi shodinkami pidijmayetsya najvisha girska sistema Zemli Gimalayi visota v Indiyi do 8126 m i gori Karakorum nbsp Relyef Indiyi nbsp Gipsometrichna karta Indiyi nbsp Relyef Indiyi nbsp Suputnikovij znimok poverhni krayini nbsp Karta krayini angl nbsp Orografichna shema Indiyi nbsp Gimalayi nbsp Gora Kanchendzhanga nbsp Zahidni Gati nbsp Kuttanad Uzberezhzhya Redaguvati Ostrovi Redaguvati Dokladnishe Ostrovi IndiyiNa pivdennomu zahodi v Aravijskomu mori Indiyi nalezhat arhipelag Lakkadivski ostrovi Na pivdennomu shodi na mezhi Bengalskoyi zatoki i Andamanskogo morya krayini nalezhat Andamanski ta Nikobarski ostrovi 4 Klimat RedaguvatiDokladnishe Klimat IndiyiTeritoriya Indiyi lezhit u subekvatorialnomu klimatichnomu poyasi region Dzhammu i Kashmir u subtropichnomu visokogirnomu 9 Vlitku perevazhayut ekvatorialni povitryani masi vzimku tropichni 10 Vlitku vitri dmut vid a vzimku do ekvatora Sezonni amplitudi temperaturi povitrya neznachni zimovij period ne nabagato proholodnishij za litnij 10 Prote mayut misce i spleski temperaturi navkolishnogo seredovisha Tak 7 travnya 2023 roku vlada Indiyi povidomila sho v deyakih rajonah krayini temperatura perevishila normu na 3 4 C 11 17 chervnya 2023 roku Meteorologichnij departament Indiyi povidomiv sho v rajoni Balliya priblizno za 300 kilometriv na pivdennij shid vid mista Lakhnau stolici shtatu Uttar Pradesh bula zafiksovana maksimalna temperatura v 42 2 C sho na 4 7 C vishe za normu v rezultati chogo zaginulo shonajmenshe 34 osobi 12 U litno osinnij period z moriv ta okeaniv chasto nadhodyat tropichni cikloni a na shodi j v centri subkontinentu vzimku viraznij suhij sezon nedostatnye zvolozhennya 10 nbsp Sonyachna radiaciya angl nbsp Klimatichna karta Indiyi za Keppenom nbsp Karta rozpodilu atmosfernih opadiv nbsp Karta sili i regulyarnosti vitriv Indiya ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu 13 Vnutrishni vodi RedaguvatiDokladnishe Gidrografiya IndiyiZagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 1911 km 1 Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 667 tis km zroshuvanih zemel 1 nbsp Gidrografichna merezha Indiyi nbsp Gang u Varanasi Richki Redaguvati Dokladnishe Richki IndiyiRichki krayini nalezhat basejnu Indijskogo okeanu Osnovni richki Gang Ind Brahmaputra Narmada Godavari Krishna Ozera Redaguvati Dokladnishe Ozera IndiyiBolota Redaguvati Dokladnishe Bolota IndiyiLodoviki Redaguvati Dokladnishe Lodoviki IndiyiGruntovi vodi RedaguvatiGrunti RedaguvatiDokladnishe Grunti IndiyiRoslinnist RedaguvatiDokladnishe Flora IndiyiZemelni resursi Indiyi ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 60 5 orni zemli 52 8 bagatorichni nasadzhennya 4 2 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 3 5 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 23 1 inshe 16 4 1 Div takozh Lisi IndiyiTvarinnij svit RedaguvatiDokladnishe Fauna IndiyiU zoogeografichnomu vidnoshenni majzhe vsya teritoriya krayini vidnositsya do Indijskoyi provinciyi a krajnij shid do Indokitajskoyi provinciyi Indijsko Indokitajskoyi pidoblasti Indo malajskoyi oblasti krajnij zahid pustelya Tar do Irano Tureckoyi provinciyi Seredzemnomorskoyi pidoblasti Golarktichnoyi oblasti Kashmir do Nagirno Azijskoyi Gimalayi do Gimalajsko Yunnanskoyi provinciyi Kitajsko Gimalajskoyi pidoblasti Golarktichnoyi oblasti 10 Div takozh Ssavci Indiyi Ptahi Indiyi ta Ribi IndiyiOhorona prirodi RedaguvatiDokladnishe Prirodno zapovidnij fond IndiyiIndiya ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha 1 Madridskogo protokolu pro ohoronu navkolishnogo seredovisha do Dogovoru pro Antarktiku Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Konvenciyi pro zaboronu vijskovogo vplivu na prirodne seredovishe ENMOD Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu Mizhnarodnoyi konvenciyi zapobigannya zabrudnennyu z suden MARPOL Mizhnarodnoyi ugodi pro torgivlyu tropichnoyu derevinoyu 1983 i 1994 rokiv Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid 14 Mizhnarodnoyi konvenciyi z regulyuvannya kitobijnogo promislu 1 Stihijni liha ta ekologichni problemi RedaguvatiDokladnishe Ekologiya IndiyiNa teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha posuhi nespodivani pavodok i katastrofichni povidi pid chas sezonu musoniv rujnivni shtormi na uzberezhzhi zemletrusi v rajoni Gimalayiv aktivnij vulkanizm na Andamanskih ostrovah vulkan Barren 354 m aktivnij protyagom ostannih rokiv 1 nbsp Zoni poshirennya stihijnih lih angl nbsp Zoni klimatichnih lih nbsp Zoni pidtoplen Sered ekologichnih problem varto vidznachiti znelisnennya eroziyu gruntiv perevipasannya spustelyuvannya zabrudnennya povitrya transportnimi zasobami ta promislovimi pidpriyemstvami zabrudnennya vod pobutovimi stokami ta silskogospodarskimi himikatami bilshist resursiv pitnoyi vodi krayini ne vidpovidayut sanitarnim normam velichezne naselennya indijskogo subkontinentu stanovit potencijnu zagrozu zdatnosti vidnovlyuvatis dlya prirodnih ekosistem Fiziko geografichne rajonuvannya RedaguvatiU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Indiyi mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Ekoregioni IndiyiDiv takozh RedaguvatiPivdenna AziyaPrimitki Redaguvati a b v g d e zh i k l India Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 a b Pospelov E M 2005 a b v Atlas svitu 2005 a b Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 3 October Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Indiya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 a b v g FGAM 1964 U V yetnami zafiksuvali najvishu temperaturu v istoriyi krayini bilshe 44 C 08 05 2023 01 17 V Indiyi cherez silnu speku zaginulo ponad 30 osib 17 06 2023 13 21 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl arh 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku Literatura RedaguvatiUkrayinskoyu Redaguvati Atlas svitu golov red I S Rudenko zav red V V Radchenko vidp red O V Vakulenko K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi O Ya Skuratovich N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Baranovska O V Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Indiya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Dubovich I A Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Fizichna geografiya materikiv ta okeaniv pidruch dlya stud vish navch zakl u 2 t za red P G Shishenka K Vidavnictvo Kiyivskogo nac un t im T Shevchenka 2009 T 1 Aziya 643 s ISBN 978 966 439 257 7 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu Redaguvati angl Graham Bateman The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu Redaguvati ros Avakyan A B Saltankin V P Sharapov V A Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Berlin I A Mihel V M Kurs klimatologii v 3 h tt pod red E S Rubinshtejna L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Babaev A G Zonn I S Drozdov N N Frejkin Z G Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Bukshtynov A D Groshev B I Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Dolgushin L D Osipova G B Ledniki M Mysl 1989 448 s Priroda mira ISBN 5 244 00315 1 ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Shlyapnikov A A Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Lukyanova S A Nikiforov L G Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Indiya Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Pfeffer P Aziya M Progress 1982 316 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Indiyi nbsp Vikishovishe Atlas Indiyi Karti Indiyi angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku India angl arh 23 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 3 October Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Indiyu ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl European Soil data centre ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Indiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Geografiya Indiyi amp oldid 40451697