www.wikidata.uk-ua.nina.az

Академічна музика XX століття Ця стаття може містити помилки перекладу з англійської мови Будь ласка допоможіть поліпшит

Академічна музика XX століття

Ця стаття може містити помилки перекладу з англійської мови. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад, перевіривши його якість, і погодивши вміст зі стилістичними правилами Вікіпедії.
Оригінал англійською мовою — 20th-century classical music.

Академічна музика XX століття — музика ,що наслідує традиції (жанри , форми, принципи композиції, інструментарій і тд. ) минулого.Написана з 1901 по 2000 рік включно.

Історія Редагувати

На рубежі століть в музиці переважав романтичний стиль. Композитори Густав Малер, Річард Штраус та Ян Сібеліус, розширювали межі постромантичного симфонічного письма. У Франції розвивався імпресіонізм ,представниками якого були Ерік Саті, Клод Дебюссі, Моріс Равель.Неокласицизм та експресіонізм прийшли здебільшого після 1900 року. Мінімалізм розпочався набагато пізніше у столітті, і його можна розглядати як перехід від сучасної до постмодерної ери. Атональність, серіалізм, музичний концерт, електронна музика та концептуальна музика були розроблені протягом цього століття. Джаз та етнічна народна музика мали важливий вплив на багатьох композиторів протягом цього століття.

Арнольд Шенберг, Лос-Анджелес, 1948 рік

Багато композиторів відреагували на постромантичний та імпресіоністичний стилі. Найважливішим моментом у визначенні музичного курсу протягом століття був широкий розрив із традиційною тональністю, здійснений різними композиторами в перше десятиліття ХХ століття. Звідси виникла безпрецедентна "мовна множинність" стилів, прийомів та виразів (Morgan, 1984). У Відні Арнольд Шенберг розвинув атональність з експресіонізму, що виник на початку 20 століття. Пізніше він розробив дванадцятитонову техніку. Далі її розвивали його учні Албан Берг та Антон Веберн та інші композитори (включаючи П'єра Булеза). Стравінський також досліджував дванадцятитонову техніку. Скотт Бредлі використовував цю техніку у своїх партитурах для мультфільмів Тома та Джеррі (Ross, 2008).

Ігор Стравінський

Після Першої світової війни багато композиторів почали черпати натхнення в минулому, запозичуючи форму, гармонію, мелодію, структуру. Таким чином, цей тип музики став називатися неокласицизмом. Ігор Стравінський і Сергій Прокоф'єв (Класична симфонія), Равель, Мануель де Фалла та Пол Хіндеміт - всі створили неокласичні твори.

Італійські композитори Франческо Балілла Прателла та Луїджі Руссоло, писали музику у стилі футуризм. Вони намагалися відтворити повсякденні звуки та помістити їх у "футуристичний" контекст. "Машинна музика" Джорджа Антейла, (починаючи з його Другої сонати " Літак ") та Олександра Мосолова розпочалася саме з футуризму. Чарльз Айвз, Хуліан Каррільо, Алоїс Хаба, Джон Фоулдс, Іван Вишнеградський, Гаррі Партч розширювали музичний словник шляхом вивчення всіх доступних тонів за рахунок використання мікротонов. Мікротони - це інтервали, які менші за півтон; людські голоси та нероздувні струни можуть легко їх створити, переходячи між "звичайними" нотами. А ось фортепіано та орган взагалі не мають можливості їх продукувати, крім переналаштування та великої реконструкції.

У 1940-х і 50-х роках композитори досліджували застосування технологій до музики в музичному концерті (Dack, 2002). Термін електроакустична музика був введений для охоплення всіх видів музики, включаючи магнітну стрічку, комп'ютери, синтезатори, мультимедіа та інші електронні пристрої та техніки. Жива електронна музика використовує живі електронні звуки в рамках вистави (на відміну від попередньо оброблених звуків, які накладені під час виступу), музичний картридж Cage's є першим прикладом. Спектральна музика (Жерар Гризі та Трістан Мурай) - це розвиток електроакустичної музики, яка використовує аналіз звукових спектрів для створення музики ((Dufourt, 1981) ; (Dufourt, 1991)). Кейдж, Беріо, Булез, Мілтон Баббіт, Луїджі Ноно та Едгард Варезе писали електроакустичну музику.

З початку 1950-х років Кейдж ввів у музику елементи випадковості. Термін експериментальна музика був введений Кейджем для опису творів, що дають непередбачувані результати, згідно з визначенням "експериментальна дія - це результат, якого не передбачають". Важливі культурні тенденції часто інформували музику цього періоду: романтичну, модерністську, неокласичну, постмодерністську чи іншу. Творчість Ігоря Стравінського та Сергія Прокоф'єва тяжіє до примітивізму в ранніх роботах. Інші росіяни, зокрема, Дмитро Шостакович, відображали соціальний вплив комунізму, і згодом їм доводилося працювати в рамках стриктур соцреалізму. Інші композитори, такі як Бенджамін Бріттен (Військовий реквієм), досліджували політичні теми у своїх творах за власним бажанням. Націоналізм також був впливовим засобом на початку століття. Культура Сполучених Штатів Америки, зокрема, почала інформувати про американський просторічний стиль класичної музики, особливо у творах Чарльза Айва, Джона Олдена Карпентера та Джорджа Гершвіна. Народна музика Густав Голст і Джаз (Гершвіна, Бернстайна, Даріус Мійо).

В останній чверті століття важливого значення набули еклектика та полістилізм.

Стилі Редагувати

Романтичний стиль Редагувати

Наприкінці XIX століття романтичний стиль розпочав перехід в імпресіонізм та постромантизм. У 20 столітті різні стилі, що виникли в музиці попереднього століття, вплинули на композиторів. Старі і нові тенденції співіснували. На початку 20 століття композитори писали музику, яка була продовженням романтичної музики 19 століття, а традиційні інструментальні групи залишалися найбільш типовими. Традиційні форми, такі як симфонія та концерт, залишались у користуванні. Густав Малер та Жан Сібеліус - композитори, які прийняли традиційні симфонічні форми та переробили їх. Творчість Шенберга цілком відповідає пізньоромантичній традиції Вагнера і Брамса.

Неокласицизм Редагувати

Неокласицизм - стиль, який утвердився між двома світовими війнами і прагнув відродити збалансовані форми та чітко відчутні тематичні процеси 17-18 століть. Відкидалось те, що розцінювалося як перебільшені жести та безформність пізнього романтизму. Композитори замінювали функціональну тональність своїх моделей розширеною тональністю, модальністю чи атональністю. Серед відомих прикладів - « Класична симфонія» Прокоф’єва та « Пульцинела» Стравінського, «Симфонія псалмів». Засоби неокласицизму використовували Пол Хіндеміт, Дарій Мілхо, Френсіс Пуленк, Мануель де Фалла. Необароко у музиці Равеля має ознаки, подібні до неокласицизму.

Класична композиція під впливом джазу Редагувати

Джордж Гершвін

Композитори поєднували елементи джазової ідіоми з класичними композиційними стилями, так чинили,зокрема:

Рухи Редагувати

Імпресіонізм Редагувати

Клод Дебюссі (1908)

Імпресіонізм розпочався у Франції як реакція проти емоційного розгалуження та епічних тем німецького романтизму. Найяскравішим представником імпресіонізму був Клод Дебюссі, а німецький романтизм простежується у творах Вагнера. На думку Дебюссі, мистецтво було чуттєвим досвідом, а не інтелектуальним чи етичним. Він закликав відкрити французьких майстрів 18 століття, для яких музика мала зачаровувати, розважати і служити "фантазією почуттів" (Machlis, 1979). Композитори, пов’язані з імпресіонізмом: Моріс Равель, Альберт Руссель, Ісаак Альбеніз, Пол Дукас, Мануель де Фалла, Чарльз Мартін Леффлер, Чарльз Гріффс, Фредерік Деліус, Отторіно Респігі, Кіріл Скотт і Кароль Шимановський (Machlis, 1979). Багато французьких композиторів продовжували творити у стилі імпресіонізму протягом 20-х років: Альберт Руссель, Шарль Кехлін, Андре Каплет, а згодом і Олів'є Мессіан. На композиторів із незахідних культур, таких як Тру Такеміцу, та на джазових музикантів, таких як Дюк Еллінгтон, Гіл Еванс, Арт Татум та Сесіл Тейлор, також вплинула імпресіоністська музична мова.

Модернізм Редагувати

Футуризм Редагувати

Філіппо Томмазо Марінетті

Футуризм - це італійський художній рух, заснований у 1909 році Філіппо Томмазо Марінетті; його швидко сприйняв російський авангард. У 1913 році художник Луїджі Руссоло опублікував маніфест "Мистецтво шумів", в якому закликав включати в музику всілякі шуми. Окрім Руссоло, до композиторів, безпосередньо пов’язаних з цим рухом, належать італійці Сільвіо Мікс, Нуччо Фіорда, Франко Касавола та Паннігі росіяни Артур Лур’є, Михайло Матюшин та Микола Рославець.

Вплив футуризму на подальший розвиток музики 20 століття був величезним. Сергій Прокоф'єв, Моріс Равель, Ігор Стравінський, Артур Хонеггер, Джордж Антейл, Лео Орнштейн та Едгард Варез - серед видатних композиторів першої половини століття, які зазнали впливу футуризму. Характерними рисами пізнішої музики XX століття, яка походить з футуризму, є підготовлене фортепіано, інтегральний серіалізм, розширені вокальні техніки, графічні нотації, імпровізація та мінімалізм (Dennis and Powell, 2001).

Вільний дисонанс та експерименталізм Редагувати

На початку 20 століття Чарльз Айвс інтегрував американські та європейські традиції, а також народні мови та церковні стилі, використовуючи інноваційні прийоми у своєму ритмі, гармонії та формі (Burkholder, 2001). Його техніка включала використання політональності, поліритму, кластерних тонів, алеаторних елементів та чверть тонів. Едгард Варез написав надзвичайно дисонансні твори, в яких використовувались незвичні звучності та футуристичні елементи. Він був піонером використання нових інструментів та електронних ресурсів.

Експресіонізм Редагувати

Наприкінці 1920-х років емпресіоністичний стиль було витіснено неокласицизмом. Оскільки експресіонізм, як і будь-який рух, стигматизований нацистами, після Другої світової війни експресіоністська музика знову з’явилася у творах таких композиторів, як Ганс Вернер Хенце, П’єр Булез, Пітер Максвелл Девіс, Вольфганг Рім та Бернд Алоїс Ціммерманн (Fanning, 2001) .

Постмодерна музика Редагувати

Постмодернізм - це реакція на модернізм, Він розпочався тоді, коли історичний оптимізм перетворився на песимізм, найпізніше до 1930 р. (Meyer, 1994) .

Джон Кейдж - видатна фігура в музиці XX століття, з певною справедливістю вимагає як модернізму, так і постмодернізму, оскільки складні перехрестя модернізму та постмодернізму не зводяться до простих схем (Williams, 2002). Він часто викостовує елементи випадковості: Уявний пейзаж No4 для 12 радіоприймачів та Музика змін для фортепіано. «Сонати та інтермедії» (1946–48) створено для підготовленого фортепіано : звичайного фортепіано, тембр якого змінюється шляхом ретельного розміщення різних предметів усередині піаніно в контакті зі струнами. Постмодерністи кінця 20 століття: Астор П'яццолла (Аргентина) та Мігель дель Агіла (США).

Мінімалізм Редагувати

Наприкінці 20 століття такі композитори, як Ла Монте Янг, Арво Пярт, Філіп Гласс, Террі Райлі, Стів Рейх та Джон Адамс, почали досліджувати мінімалізм, у якому твір розібрано до найбільш фундаментальних рис; музика часто має повторення та повторення. Ранній приклад - In C (1964) Террі Райлі, алеаторична робота, в якій музиканти вибирають короткі фрази зі встановленого списку і відтворюють їх довільну кількість разів, тоді як нота C повторюється у восьмих нотах (сагайдаках) за ними. У роботах Стіва Рейха " Фаза фортепіано" (1967, для двох фортепіано) та " <i id="mwAXE">Барабан"</i> (1970-71, для перкусії, жіночих голосів та піколо) використовується техніка, що називається фазуванням, коли фраза, яку грає один гравець, підтримуючи постійний темп, одночасно відтворюється іншим але трохи швидшими темпами. Філіп Гласс 1 + 1 (1968) використовує адитивний процес, при якому короткі фрази повільно розширюються. У композиції La Monte Young Compositions 1960 використовуються дуже довгі тони, винятково великі гучності та позамузичні прийоми, такі як "намалювати пряму лінію і слідувати за нею" або "розвести багаття". Майкл Найман стверджує, що мінімалізм був реакцією на серіалізм та індетермінізм, що стало можливим (Nyman, 1999).

Прийоми Редагувати

Атональність і дванадцятитонна техніка Редагувати

Арнольд Шенберг — одна з найвизначніших постатей у музиці 20 століття. Хоча його ранні роботи були в стилі пізнього романтизму під впливом Вагнера (Verklärte Nacht, 1899), це перетворилося на атональну ідіому напередодні Першої світової війни (Drei Klavierstücke в 1909 і Pierrot Lunaire в 1912). У 1921 році, після кількох років досліджень, він розробив дванадцятитонову композиційну техніку, яку вперше приватно описав своїм колегам у 1923 році (Schoenberg, 1975). Його першою масштабною роботою, повністю складеною з використанням цієї техніки, був Вітряний квінтет, op. 26, написаний у 1923–24. Пізніші приклади включають Варіації для оркестру, op. 31 (1926–28), Третій та Четвертий струнні квартети (1927 та 1936 відповідно), Концерт для скрипки (1936) та Концерт для фортепіано (1942). У наступні роки він періодично повертався до більш тонального стилю (Kammersymphonie № 2, розпочате в 1906 році, але завершене лише в 1939; Варіації речитативу для органу в 1941).

Він навчав Антона Веберна та Олбана Берга, і цих трьох композиторів часто називають головними членами Другої віденської школи (Гайдна, Моцарта та Бетховена - а іноді Шуберта - в цьому контексті розглядають як Першу віденську школу). Веберн писав твори, застосовуючи строгий дванадцятитоновий метод, і впливав на розвиток тотального серіалізму. Берг, як і Шенберг, використовував дванадцятитонову техніку в пізньоромантичному або постромантичному стилі (Концерт для скрипки, який цитує хор Баха та використовує класичну форму).

Електронна музика Редагувати

Едгард Варез, один із піонерів електронної музики

Розвиток технології запису зробило всі звуки доступними для потенційного використання в якості музичного матеріалу. Електронна музика відноситься до репертуару художньої музики, розробленої в 1950-х роках у Європі, Японії та Америці. Зростання доступності магнітної стрічки забезпечив композиторам носій, який дозволяв записувати звуки, а потім маніпулювати різними способами. Вся електронна музика залежить від передачі через гучномовці, але є два широкі типи: акустична музика, яка існує лише у записаному вигляді, призначеному для прослуховування, і жива електронна музика, в якій електронні апарати використовуються для генерування, перетворення виступу музикантів із використанням голосів, традиційних інструментів, електро-акустичних інструментів чи інших пристроїв. Починаючи з 1957 р., комп’ютери набувають все більшого значення в музиці. Частина композиторів XX століття не пов'язані з жодним загальновизнаним композиційним рухом.

Список літератури Редагувати

  • Burkholder, J. Peter. 2001. "Ives, Charles (Edward)." The New Grove Dictionary of Music and Musicians, second edition, edited by Stanley Sadie and John Tyrrell. London: Macmillan Publishers.
  • Cage, John. 1961. Silence: Lectures and Writings. Middletown, Connecticut: Wesleyan University Press. Unaltered reprints: Weslyan University press, 1966 (pbk), 1967 (cloth), 1973 (pbk ["First Wesleyan paperback edition"], 1975 (unknown binding); Cambridge, Mass: MIT Press, 1966, 1967, 1969, 1970, 1971; London: Calder & Boyars, 1968, 1971, 1973 ISBN 0-7145-0526-9 (cloth) ISBN 0-7145-1043-2 (pbk). London: Marion Boyars, 1986, 1999 ISBN 0-7145-1043-2 (pbk); [n.p.]: Reprint Services Corporation, 1988 (cloth) ISBN 99911-780-1-5 [In particular the essays "Experimental Music", pp. 7–12, and "Experimental Music: Doctrine", pp. 13–17.]
  • Dack, John. 2002. "Technology and the Instrument". In musik netz werke—Konturen der neuen Musikkultur, edited by Lydia Grün and Frank Wiegand, 39–54. Bielefeld: transcript Verlag. ISBN 3-933127-98-X.
  • Dennis, Flora, and Jonathan Powell. 2001. "Futurism". The New Grove Dictionary of Music and Musicians, second edition, edited by Stanley Sadie and John Tyrrell. London: Macmillan Publishers.
  • Dufourt, Hugues. 1981. "Musique spectrale: pour une pratique des formes de l'énergie". Bicéphale, no. 3:85–89.
  • Dufourt, Hugues. 1991. Musique, pouvoir, écriture. Collection Musique/Passé/Présent. Paris: Christian Bourgois. ISBN 2-267-01023-2.
  • Emmerson, Simon, and Denis Smalley. 2001. "Electro-Acoustic Music". The New Grove Dictionary of Music and Musicians, second edition, edited by Stanley Sadie and John Tyrrell. London: Macmillan Publishers.
  • Evans, Peter. 1979. The Music of Benjamin Britten. London: Dent.
  • Fanning, David. 2001. "Expressionism". The New Grove Dictionary of Music and Musicians, second edition, edited by Stanley Sadie and John Tyrrell. London: Macmillan Publishers.
  • Fauser, Annegret. 2005. Musical Encounters at the 1889 Paris World's Fair. Eastman Studies in Music 32. Rochester: University of Rochester Press. ISBN 978-1-58046-185-6.
  • Heyman, Barbara B. 2001. "Barber, Samuel." The New Grove Dictionary of Music and Musicians, second edition, edited by Stanley Sadie and John Tyrrell. London: Macmillan Publishers.
  • McBurney, Gerard. 2004. "Fried Chicken in the Bird-Cherry Trees". In Shostakovich and His World, edited by Laurel E. Fay, 227–73. Bard Music Festival. Princeton: Princeton University Press. ISBN 0-691-12068-4; ISBN 0-691-12069-2.
  • Machlis, Joseph. 1979. Introduction to Contemporary Music, second edition. New York: W. W. Norton. ISBN 0-393-09026-4.
  • Mauceri, Frank X. 1997. "From Experimental Music to Musical Experiment". Perspectives of New Music 35, no. 1 (Winter): 187–204.
  • Meyer, Leonard B. 1994. Music, the Arts, and Ideas, second edition, with a new postlude. Chicago and London: The University of Chicago Press. ISBN 0-226-52143-5.
  • Morgan, Robert P. 1984. "Secret Languages: The Roots of Musical Modernism". Critical Inquiry 10, no. 3 (March): 442–61.
  • Neighbour, O. W. 2001. "Schoenberg, Arnold". The New Grove Dictionary of Music and Musicians, second edition, edited by Stanley Sadie and John Tyrrell, 22:577–604. London: Macmillan Publishers.
  • Nyman, Michael. 1999. Experimental Music: Cage and Beyond, second edition. Music in the Twentieth Century. Cambridge and New York: Cambridge University Press. ISBN 0-521-65383-5.
  • Pasler, Jann. 2001a. "Impressionism". The New Grove Dictionary of Music and Musicians, second edition, edited by Stanley Sadie and John Tyrrell. London: Macmillan Publishers; New York: Grove's Dictionaries of Music.
  • Pasler, Jann. 2001b. "Neo-romantic". The New Grove Dictionary of Music and Musicians, second edition, edited by Stanley Sadie and John Tyrrell. London: Macmillan Publishers.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mozhe mistiti pomilki perekladu z anglijskoyi movi Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad perevirivshi jogo yakist i pogodivshi vmist zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Original anglijskoyu movoyu 20th century classical music Akademichna muzika XX stolittya muzika sho nasliduye tradiciyi zhanri formi principi kompoziciyi instrumentarij i td minulogo Napisana z 1901 po 2000 rik vklyuchno Zmist 1 Istoriya 2 Stili 2 1 Romantichnij stil 2 2 Neoklasicizm 2 3 Klasichna kompoziciya pid vplivom dzhazu 3 Ruhi 3 1 Impresionizm 3 2 Modernizm 3 2 1 Futurizm 3 3 Vilnij disonans ta eksperimentalizm 3 4 Ekspresionizm 3 5 Postmoderna muzika 3 6 Minimalizm 4 Prijomi 4 1 Atonalnist i dvanadcyatitonna tehnika 5 Elektronna muzika 6 Spisok literaturi 7 PosilannyaIstoriya RedaguvatiNa rubezhi stolit v muzici perevazhav romantichnij stil Kompozitori Gustav Maler Richard Shtraus ta Yan Sibelius rozshiryuvali mezhi postromantichnogo simfonichnogo pisma U Franciyi rozvivavsya impresionizm predstavnikami yakogo buli Erik Sati Klod Debyussi Moris Ravel Neoklasicizm ta ekspresionizm prijshli zdebilshogo pislya 1900 roku Minimalizm rozpochavsya nabagato piznishe u stolitti i jogo mozhna rozglyadati yak perehid vid suchasnoyi do postmodernoyi eri Atonalnist serializm muzichnij koncert elektronna muzika ta konceptualna muzika buli rozrobleni protyagom cogo stolittya Dzhaz ta etnichna narodna muzika mali vazhlivij vpliv na bagatoh kompozitoriv protyagom cogo stolittya nbsp Arnold Shenberg Los Andzheles 1948 rikBagato kompozitoriv vidreaguvali na postromantichnij ta impresionistichnij stili Najvazhlivishim momentom u viznachenni muzichnogo kursu protyagom stolittya buv shirokij rozriv iz tradicijnoyu tonalnistyu zdijsnenij riznimi kompozitorami v pershe desyatilittya HH stolittya Zvidsi vinikla bezprecedentna movna mnozhinnist stiliv prijomiv ta viraziv Morgan 1984 U Vidni Arnold Shenberg rozvinuv atonalnist z ekspresionizmu sho vinik na pochatku 20 stolittya Piznishe vin rozrobiv dvanadcyatitonovu tehniku Dali yiyi rozvivali jogo uchni Alban Berg ta Anton Vebern ta inshi kompozitori vklyuchayuchi P yera Buleza Stravinskij takozh doslidzhuvav dvanadcyatitonovu tehniku Skott Bredli vikoristovuvav cyu tehniku u svoyih partiturah dlya multfilmiv Toma ta Dzherri Ross 2008 nbsp Igor StravinskijPislya Pershoyi svitovoyi vijni bagato kompozitoriv pochali cherpati nathnennya v minulomu zapozichuyuchi formu garmoniyu melodiyu strukturu Takim chinom cej tip muziki stav nazivatisya neoklasicizmom Igor Stravinskij i Sergij Prokof yev Klasichna simfoniya Ravel Manuel de Falla ta Pol Hindemit vsi stvorili neoklasichni tvori Italijski kompozitori Franchesko Balilla Pratella ta Luyidzhi Russolo pisali muziku u stili futurizm Voni namagalisya vidtvoriti povsyakdenni zvuki ta pomistiti yih u futuristichnij kontekst Mashinna muzika Dzhordzha Antejla pochinayuchi z jogo Drugoyi sonati Litak ta Oleksandra Mosolova rozpochalasya same z futurizmu Charlz Ajvz Hulian Karrilo Aloyis Haba Dzhon Foulds Ivan Vishnegradskij Garri Partch rozshiryuvali muzichnij slovnik shlyahom vivchennya vsih dostupnih toniv za rahunok vikoristannya mikrotonov Mikrotoni ce intervali yaki menshi za pivton lyudski golosi ta nerozduvni struni mozhut legko yih stvoriti perehodyachi mizh zvichajnimi notami A os fortepiano ta organ vzagali ne mayut mozhlivosti yih produkuvati krim perenalashtuvannya ta velikoyi rekonstrukciyi U 1940 h i 50 h rokah kompozitori doslidzhuvali zastosuvannya tehnologij do muziki v muzichnomu koncerti Dack 2002 Termin elektroakustichna muzika buv vvedenij dlya ohoplennya vsih vidiv muziki vklyuchayuchi magnitnu strichku komp yuteri sintezatori multimedia ta inshi elektronni pristroyi ta tehniki Zhiva elektronna muzika vikoristovuye zhivi elektronni zvuki v ramkah vistavi na vidminu vid poperedno obroblenih zvukiv yaki nakladeni pid chas vistupu muzichnij kartridzh Cage s ye pershim prikladom Spektralna muzika Zherar Grizi ta Tristan Muraj ce rozvitok elektroakustichnoyi muziki yaka vikoristovuye analiz zvukovih spektriv dlya stvorennya muziki Dufourt 1981 Dufourt 1991 Kejdzh Berio Bulez Milton Babbit Luyidzhi Nono ta Edgard Vareze pisali elektroakustichnu muziku Z pochatku 1950 h rokiv Kejdzh vviv u muziku elementi vipadkovosti Termin eksperimentalna muzika buv vvedenij Kejdzhem dlya opisu tvoriv sho dayut neperedbachuvani rezultati zgidno z viznachennyam eksperimentalna diya ce rezultat yakogo ne peredbachayut Vazhlivi kulturni tendenciyi chasto informuvali muziku cogo periodu romantichnu modernistsku neoklasichnu postmodernistsku chi inshu Tvorchist Igorya Stravinskogo ta Sergiya Prokof yeva tyazhiye do primitivizmu v rannih robotah Inshi rosiyani zokrema Dmitro Shostakovich vidobrazhali socialnij vpliv komunizmu i zgodom yim dovodilosya pracyuvati v ramkah striktur socrealizmu Inshi kompozitori taki yak Bendzhamin Britten Vijskovij rekviyem doslidzhuvali politichni temi u svoyih tvorah za vlasnim bazhannyam Nacionalizm takozh buv vplivovim zasobom na pochatku stolittya Kultura Spoluchenih Shtativ Ameriki zokrema pochala informuvati pro amerikanskij prostorichnij stil klasichnoyi muziki osoblivo u tvorah Charlza Ajva Dzhona Oldena Karpentera ta Dzhordzha Gershvina Narodna muzika Gustav Golst i Dzhaz Gershvina Bernstajna Darius Mijo V ostannij chverti stolittya vazhlivogo znachennya nabuli eklektika ta polistilizm Stili RedaguvatiRomantichnij stil Redaguvati Naprikinci XIX stolittya romantichnij stil rozpochav perehid v impresionizm ta postromantizm U 20 stolitti rizni stili sho vinikli v muzici poperednogo stolittya vplinuli na kompozitoriv Stari i novi tendenciyi spivisnuvali Na pochatku 20 stolittya kompozitori pisali muziku yaka bula prodovzhennyam romantichnoyi muziki 19 stolittya a tradicijni instrumentalni grupi zalishalisya najbilsh tipovimi Tradicijni formi taki yak simfoniya ta koncert zalishalis u koristuvanni Gustav Maler ta Zhan Sibelius kompozitori yaki prijnyali tradicijni simfonichni formi ta pererobili yih Tvorchist Shenberga cilkom vidpovidaye piznoromantichnij tradiciyi Vagnera i Bramsa Neoklasicizm Redaguvati Neoklasicizm stil yakij utverdivsya mizh dvoma svitovimi vijnami i pragnuv vidroditi zbalansovani formi ta chitko vidchutni tematichni procesi 17 18 stolit Vidkidalos te sho rozcinyuvalosya yak perebilsheni zhesti ta bezformnist piznogo romantizmu Kompozitori zaminyuvali funkcionalnu tonalnist svoyih modelej rozshirenoyu tonalnistyu modalnistyu chi atonalnistyu Sered vidomih prikladiv Klasichna simfoniya Prokof yeva ta Pulcinela Stravinskogo Simfoniya psalmiv Zasobi neoklasicizmu vikoristovuvali Pol Hindemit Darij Milho Frensis Pulenk Manuel de Falla Neobaroko u muzici Ravelya maye oznaki podibni do neoklasicizmu Klasichna kompoziciya pid vplivom dzhazu Redaguvati nbsp Dzhordzh GershvinKompozitori poyednuvali elementi dzhazovoyi idiomi z klasichnimi kompozicijnimi stilyami tak chinili zokrema Malkolm Arnold Leonard Bernshtejn Mark Blicshtajn Aaron Kopland Dzhordzh Gershvin Darius Milho Moris Ravel Gyunter Shuller Tretij potik Dzhon Serri starshij Dmitro Shostakovich Karlhajnc Shtokgauzen Igor StravinskijRuhi RedaguvatiImpresionizm Redaguvati nbsp Klod Debyussi 1908 Impresionizm rozpochavsya u Franciyi yak reakciya proti emocijnogo rozgaluzhennya ta epichnih tem nimeckogo romantizmu Najyaskravishim predstavnikom impresionizmu buv Klod Debyussi a nimeckij romantizm prostezhuyetsya u tvorah Vagnera Na dumku Debyussi mistectvo bulo chuttyevim dosvidom a ne intelektualnim chi etichnim Vin zaklikav vidkriti francuzkih majstriv 18 stolittya dlya yakih muzika mala zacharovuvati rozvazhati i sluzhiti fantaziyeyu pochuttiv Machlis 1979 Kompozitori pov yazani z impresionizmom Moris Ravel Albert Russel Isaak Albeniz Pol Dukas Manuel de Falla Charlz Martin Leffler Charlz Griffs Frederik Delius Ottorino Respigi Kiril Skott i Karol Shimanovskij Machlis 1979 Bagato francuzkih kompozitoriv prodovzhuvali tvoriti u stili impresionizmu protyagom 20 h rokiv Albert Russel Sharl Kehlin Andre Kaplet a zgodom i Oliv ye Messian Na kompozitoriv iz nezahidnih kultur takih yak Tru Takemicu ta na dzhazovih muzikantiv takih yak Dyuk Ellington Gil Evans Art Tatum ta Sesil Tejlor takozh vplinula impresionistska muzichna mova Modernizm Redaguvati Futurizm Redaguvati nbsp Filippo Tommazo MarinettiFuturizm ce italijskij hudozhnij ruh zasnovanij u 1909 roci Filippo Tommazo Marinetti jogo shvidko sprijnyav rosijskij avangard U 1913 roci hudozhnik Luyidzhi Russolo opublikuvav manifest Mistectvo shumiv v yakomu zaklikav vklyuchati v muziku vsilyaki shumi Okrim Russolo do kompozitoriv bezposeredno pov yazanih z cim ruhom nalezhat italijci Silvio Miks Nuchcho Fiorda Franko Kasavola ta Pannigi rosiyani Artur Lur ye Mihajlo Matyushin ta Mikola Roslavec Vpliv futurizmu na podalshij rozvitok muziki 20 stolittya buv velicheznim Sergij Prokof yev Moris Ravel Igor Stravinskij Artur Honegger Dzhordzh Antejl Leo Ornshtejn ta Edgard Varez sered vidatnih kompozitoriv pershoyi polovini stolittya yaki zaznali vplivu futurizmu Harakternimi risami piznishoyi muziki XX stolittya yaka pohodit z futurizmu ye pidgotovlene fortepiano integralnij serializm rozshireni vokalni tehniki grafichni notaciyi improvizaciya ta minimalizm Dennis and Powell 2001 Vilnij disonans ta eksperimentalizm Redaguvati Na pochatku 20 stolittya Charlz Ajvs integruvav amerikanski ta yevropejski tradiciyi a takozh narodni movi ta cerkovni stili vikoristovuyuchi innovacijni prijomi u svoyemu ritmi garmoniyi ta formi Burkholder 2001 Jogo tehnika vklyuchala vikoristannya politonalnosti poliritmu klasternih toniv aleatornih elementiv ta chvert toniv Edgard Varez napisav nadzvichajno disonansni tvori v yakih vikoristovuvalis nezvichni zvuchnosti ta futuristichni elementi Vin buv pionerom vikoristannya novih instrumentiv ta elektronnih resursiv Ekspresionizm Redaguvati Naprikinci 1920 h rokiv empresionistichnij stil bulo vitisneno neoklasicizmom Oskilki ekspresionizm yak i bud yakij ruh stigmatizovanij nacistami pislya Drugoyi svitovoyi vijni ekspresionistska muzika znovu z yavilasya u tvorah takih kompozitoriv yak Gans Verner Hence P yer Bulez Piter Maksvell Devis Volfgang Rim ta Bernd Aloyis Cimmermann Fanning 2001 Postmoderna muzika Redaguvati Postmodernizm ce reakciya na modernizm Vin rozpochavsya todi koli istorichnij optimizm peretvorivsya na pesimizm najpiznishe do 1930 r Meyer 1994 Dzhon Kejdzh vidatna figura v muzici XX stolittya z pevnoyu spravedlivistyu vimagaye yak modernizmu tak i postmodernizmu oskilki skladni perehrestya modernizmu ta postmodernizmu ne zvodyatsya do prostih shem Williams 2002 Vin chasto vikostovuye elementi vipadkovosti Uyavnij pejzazh No4 dlya 12 radioprijmachiv ta Muzika zmin dlya fortepiano Sonati ta intermediyi 1946 48 stvoreno dlya pidgotovlenogo fortepiano zvichajnogo fortepiano tembr yakogo zminyuyetsya shlyahom retelnogo rozmishennya riznih predmetiv useredini pianino v kontakti zi strunami Postmodernisti kincya 20 stolittya Astor P yaccolla Argentina ta Migel del Agila SShA Minimalizm Redaguvati Naprikinci 20 stolittya taki kompozitori yak La Monte Yang Arvo Pyart Filip Glass Terri Rajli Stiv Rejh ta Dzhon Adams pochali doslidzhuvati minimalizm u yakomu tvir rozibrano do najbilsh fundamentalnih ris muzika chasto maye povtorennya ta povtorennya Rannij priklad In C 1964 Terri Rajli aleatorichna robota v yakij muzikanti vibirayut korotki frazi zi vstanovlenogo spisku i vidtvoryuyut yih dovilnu kilkist raziv todi yak nota C povtoryuyetsya u vosmih notah sagajdakah za nimi U robotah Stiva Rejha Faza fortepiano 1967 dlya dvoh fortepiano ta lt i id mwAXE gt Baraban lt i gt 1970 71 dlya perkusiyi zhinochih golosiv ta pikolo vikoristovuyetsya tehnika sho nazivayetsya fazuvannyam koli fraza yaku graye odin gravec pidtrimuyuchi postijnij temp odnochasno vidtvoryuyetsya inshim ale trohi shvidshimi tempami Filip Glass 1 1 1968 vikoristovuye aditivnij proces pri yakomu korotki frazi povilno rozshiryuyutsya U kompoziciyi La Monte Young Compositions 1960 vikoristovuyutsya duzhe dovgi toni vinyatkovo veliki guchnosti ta pozamuzichni prijomi taki yak namalyuvati pryamu liniyu i sliduvati za neyu abo rozvesti bagattya Majkl Najman stverdzhuye sho minimalizm buv reakciyeyu na serializm ta indeterminizm sho stalo mozhlivim Nyman 1999 Prijomi RedaguvatiAtonalnist i dvanadcyatitonna tehnika Redaguvati Arnold Shenberg odna z najviznachnishih postatej u muzici 20 stolittya Hocha jogo ranni roboti buli v stili piznogo romantizmu pid vplivom Vagnera Verklarte Nacht 1899 ce peretvorilosya na atonalnu idiomu naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni Drei Klavierstucke v 1909 i Pierrot Lunaire v 1912 U 1921 roci pislya kilkoh rokiv doslidzhen vin rozrobiv dvanadcyatitonovu kompozicijnu tehniku yaku vpershe privatno opisav svoyim kolegam u 1923 roci Schoenberg 1975 Jogo pershoyu masshtabnoyu robotoyu povnistyu skladenoyu z vikoristannyam ciyeyi tehniki buv Vitryanij kvintet op 26 napisanij u 1923 24 Piznishi prikladi vklyuchayut Variaciyi dlya orkestru op 31 1926 28 Tretij ta Chetvertij strunni kvarteti 1927 ta 1936 vidpovidno Koncert dlya skripki 1936 ta Koncert dlya fortepiano 1942 U nastupni roki vin periodichno povertavsya do bilsh tonalnogo stilyu Kammersymphonie 2 rozpochate v 1906 roci ale zavershene lishe v 1939 Variaciyi rechitativu dlya organu v 1941 Vin navchav Antona Veberna ta Olbana Berga i cih troh kompozitoriv chasto nazivayut golovnimi chlenami Drugoyi videnskoyi shkoli Gajdna Mocarta ta Bethovena a inodi Shuberta v comu konteksti rozglyadayut yak Pershu vidensku shkolu Vebern pisav tvori zastosovuyuchi strogij dvanadcyatitonovij metod i vplivav na rozvitok totalnogo serializmu Berg yak i Shenberg vikoristovuvav dvanadcyatitonovu tehniku v piznoromantichnomu abo postromantichnomu stili Koncert dlya skripki yakij cituye hor Baha ta vikoristovuye klasichnu formu Elektronna muzika Redaguvati nbsp Edgard Varez odin iz pioneriv elektronnoyi muzikiRozvitok tehnologiyi zapisu zrobilo vsi zvuki dostupnimi dlya potencijnogo vikoristannya v yakosti muzichnogo materialu Elektronna muzika vidnositsya do repertuaru hudozhnoyi muziki rozroblenoyi v 1950 h rokah u Yevropi Yaponiyi ta Americi Zrostannya dostupnosti magnitnoyi strichki zabezpechiv kompozitoram nosij yakij dozvolyav zapisuvati zvuki a potim manipulyuvati riznimi sposobami Vsya elektronna muzika zalezhit vid peredachi cherez guchnomovci ale ye dva shiroki tipi akustichna muzika yaka isnuye lishe u zapisanomu viglyadi priznachenomu dlya prosluhovuvannya i zhiva elektronna muzika v yakij elektronni aparati vikoristovuyutsya dlya generuvannya peretvorennya vistupu muzikantiv iz vikoristannyam golosiv tradicijnih instrumentiv elektro akustichnih instrumentiv chi inshih pristroyiv Pochinayuchi z 1957 r komp yuteri nabuvayut vse bilshogo znachennya v muzici Chastina kompozitoriv XX stolittya ne pov yazani z zhodnim zagalnoviznanim kompozicijnim ruhom Spisok literaturi RedaguvatiBurkholder J Peter 2001 Ives Charles Edward The New Grove Dictionary of Music and Musicians second edition edited by Stanley Sadie and John Tyrrell London Macmillan Publishers Cage John 1961 Silence Lectures and Writings Middletown Connecticut Wesleyan University Press Unaltered reprints Weslyan University press 1966 pbk 1967 cloth 1973 pbk First Wesleyan paperback edition 1975 unknown binding Cambridge Mass MIT Press 1966 1967 1969 1970 1971 London Calder amp Boyars 1968 1971 1973 ISBN 0 7145 0526 9 cloth ISBN 0 7145 1043 2 pbk London Marion Boyars 1986 1999 ISBN 0 7145 1043 2 pbk n p Reprint Services Corporation 1988 cloth ISBN 99911 780 1 5 In particular the essays Experimental Music pp 7 12 and Experimental Music Doctrine pp 13 17 Dack John 2002 Technology and the Instrument In musik netz werke Konturen der neuen Musikkultur edited by Lydia Grun and Frank Wiegand 39 54 Bielefeld transcript Verlag ISBN 3 933127 98 X Dennis Flora and Jonathan Powell 2001 Futurism The New Grove Dictionary of Music and Musicians second edition edited by Stanley Sadie and John Tyrrell London Macmillan Publishers Dufourt Hugues 1981 Musique spectrale pour une pratique des formes de l energie Bicephale no 3 85 89 Dufourt Hugues 1991 Musique pouvoir ecriture Collection Musique Passe Present Paris Christian Bourgois ISBN 2 267 01023 2 Emmerson Simon and Denis Smalley 2001 Electro Acoustic Music The New Grove Dictionary of Music and Musicians second edition edited by Stanley Sadie and John Tyrrell London Macmillan Publishers Evans Peter 1979 The Music of Benjamin Britten London Dent Fanning David 2001 Expressionism The New Grove Dictionary of Music and Musicians second edition edited by Stanley Sadie and John Tyrrell London Macmillan Publishers Fauser Annegret 2005 Musical Encounters at the 1889 Paris World s Fair Eastman Studies in Music 32 Rochester University of Rochester Press ISBN 978 1 58046 185 6 Heyman Barbara B 2001 Barber Samuel The New Grove Dictionary of Music and Musicians second edition edited by Stanley Sadie and John Tyrrell London Macmillan Publishers McBurney Gerard 2004 Fried Chicken in the Bird Cherry Trees In Shostakovich and His World edited by Laurel E Fay 227 73 Bard Music Festival Princeton Princeton University Press ISBN 0 691 12068 4 ISBN 0 691 12069 2 Machlis Joseph 1979 Introduction to Contemporary Music second edition New York W W Norton ISBN 0 393 09026 4 Mauceri Frank X 1997 From Experimental Music to Musical Experiment Perspectives of New Music 35 no 1 Winter 187 204 Meyer Leonard B 1994 Music the Arts and Ideas second edition with a new postlude Chicago and London The University of Chicago Press ISBN 0 226 52143 5 Morgan Robert P 1984 Secret Languages The Roots of Musical Modernism Critical Inquiry 10 no 3 March 442 61 Neighbour O W 2001 Schoenberg Arnold The New Grove Dictionary of Music and Musicians second edition edited by Stanley Sadie and John Tyrrell 22 577 604 London Macmillan Publishers Nyman Michael 1999 Experimental Music Cage and Beyond second edition Music in the Twentieth Century Cambridge and New York Cambridge University Press ISBN 0 521 65383 5 Pasler Jann 2001a Impressionism The New Grove Dictionary of Music and Musicians second edition edited by Stanley Sadie and John Tyrrell London Macmillan Publishers New York Grove s Dictionaries of Music Pasler Jann 2001b Neo romantic The New Grove Dictionary of Music and Musicians second edition edited by Stanley Sadie and John Tyrrell London Macmillan Publishers Posilannya RedaguvatiPostromantizm Ukrayinska muzichna enciklopediya Kiyiv Institut mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi imeni M T Rilskogo NAN Ukrayini 2018 Tom 5 PAVANA POLIKARP S 401 402 Ridke radio Arhivovano 17 travnya 2022 u Wayback Machine eksperimentalni chastoti Proekt Avangard bezkoshtovni zavantazhennya avangardnoyi muziki sho ne nadrukovana Ircam Paris Arhivovano 2 serpnya 2012 u Archive is in French Dolmetsch com istoriya muziki v Interneti muzika HH stolittya doktora Brajana Blada Arhivovano 15 veresnya 2020 u Wayback Machine Mistectvo shtativ Zapisi zanyat z muziki HH stolittya yaki provodiv uchen Dallapikoli Arhivovano 21 grudnya 2020 u Wayback Machine Suchasna muzika z Nimechchini Arhivovano 9 chervnya 2009 u Wayback Machine Kultura ce veselo Arhivovano 19 kvitnya 2019 u Wayback Machine Vivchennya klasichnoyi muziki Arhivovano 19 kvitnya 2019 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Akademichna muzika XX stolittya amp oldid 40424182