www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мікроінтерваліка Мікроінтерва ліка 1 від грец μιχρος маленький і лат intervallum також мікрохрома тика 2 3 мікрото новіс

Мікроінтерваліка

Мікроінтерва́ліка (від грец. μιχρος — маленький і лат. intervallum), також мікрохрома́тика, мікрото́новість, мікрото́ніка (від грец. μικροτονική, що не має прямого стосунку до тоніки та означає лише вживання мікротонів, як діатоніка означає лише вживання тонів) і т.і. — звуковисотна система, де є інтервали менші за півтон — мікроінтервали. Висоти, що не збігаються із стандартно темперованими, є мікротонові, бо відрізняються від темперованих на мікроінтервали.

Найпоширеніші знаки нотації мікроінтервалів (зліва направо): напів дієз, дієз, півтора дієза, подвійний дієз, напів бемоль, бемоль, півтора бемоля, подвійний бемоль.

До мікроінтервалів відносяться, наприклад, 1/4 тону, 1/6 тону, коми: Піфагорова (бл.1/9 тону), Дідімова (1/10 тону), хрома (1/12 тону) а також складні інтервали (напр. 3/4 тону тощо).

Присутність у музичних культурах Редагувати

Мікроінтерваліка була властива музиці стародавньої Греції (т.зв. ен(г)армоніка (грец. εναρμονιον), поширена в музиці Індії (октава ділиться на 22 ступені — «шруті»), арабського макаму, азербайджанського мугаму, таджицького макому (шашмакому), індонезійського гамелану та більшості інших музичних культур. Нетемперовані семиступеневі лади властиві і українському (особливо західно-українському) фольклору. Так, наприклад, характеристика гуцулського ладу, як мінорного з підвищеною IV та VI ступенями є вельми приблизним наближенням народної практики до норм європейської професійної традиції.

У європейській академічній музиці Редагувати

Експерименти з використання мікроінтерваліки здійснювали музикознавці епохи Відродження — Маркетто Падуанський, Джон Хотбі, та Нікола Вичентино). Гійом Котле використовував 19-тоновий поділ октави («Chromatic Chanson», «Seigneur Dieu ta pitié», 1558).

Як професійна техніка композиції в Європі і США, мікроінтерваліка з'явилась у XX столітті. Мікротонові теорії (наприклад, І. Вишнеградський, А. Оголевца, А. Габи, А. Д. Фоккера тощо) не отримали широкого визнання в музичній науці і не були прийняті найбільшими композиторами XX століття[джерело?]. Музика Вічентіно, Вишнеградського, Габи, Х. Бадінгса, Г. Парча тощо зберігає статус екзотичного явища в історії так званої серйозної західної музики[джерело?].

Ширше і систематичне застосування мікроінтерваліка отримала в другій половині ХХ ст., що було пов'язано з розвитком сонористики (творчість В.Лютославського, К. Пендерецького цього періоду). В творчості радянських композиторів (А. Шнітке, С. Губайдуліна, Е. Денісов) 60-х — 90-х років, мікроінтерваліка використовується переважно як ладо-інтонаційний засіб; у спектральній музиці (французькі композитори — Жерар Грізе, Гюґ Дюфур, Трістан Мюрай та ін.) — основа «спектральної» (тобто побудованої на особливостях спектру звуку) гармонії тощо Мікротоновим за своєю сутністю був синтезатор АНС, сконструйований радянським інженером Є.Мурзіним в кінці 1960-х років. Приклади використання мікроінтерваліки можна знайти і в партитурах українських композиторів (В. Рунчак, А. Загайкевич та ін.)

Проте використання мікроінтерваліки пов'язане з цілою низкою проблем виконавського характеру (напр. на фортепіано та інших клавішних інструментах виконання мікроінтерваліки вимагає спеціального настроювання інструменту).

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Юцевич 2003, Мікроінтерваліка [ 28 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  2. Холопов 1973-82: «рос. Микрохроматика»[1] [ 22 травня 2014 у Wayback Machine.]
  3. Брайнин 1997
  4. ↑ Найдюк 2011: «елементи „мікротоновості“ є в народній музиці»[2] [ 4 листопада 2013 у Wayback Machine.]
  5. Когут 2005, с.21:"рос. с микротоновостью"[3] [ 6 листопада 2013 у Wayback Machine.]
  6. Холопов 1973-82: «рос. микротоника»[4] [ 22 травня 2014 у Wayback Machine.]
  7. Когут 2005, с.21: «рос. неприемлемым следует считать и определение понятия “микротоника”»[5] [ 6 листопада 2013 у Wayback Machine.]
  8. Когут 2005, сс.20-1: «рос. Неприемлемым, на наш взгляд, следует считать применение всё чаще появляющихся терминов “микротональность”, “микротоналика” и т. п. для определения микротоновой музыки, < … > лад или иная структура могут быть < … > не связанным с микротоновостью вообще, а производное новое понятие “микровысотное положение лада” нуждается в дополнительных трактовках и объяснениях, < … > неприемлемым следует считать и определение понятия “микротоника” < … > Желательно, чтобы авторы подобных терминов в случае их применения давали бы их четкие определения[6] [ 6 листопада 2013 у Wayback Machine.]»
  9. В трактаті «Tractatus quarundam regularum artis musice» (не пізніше 1487); не виданий.
  10. Авторитетні західні та радянські дослідження по гармонії (Шенберг, Шенкер, Хіндеміт, де ла Мотт, Тюлін, Бершадська і багато ін.) або не зачіпають мікротонових явищ в європейській музиці взагалі, або трактують їх як теоретичні та композиторські експерименти (Холопов).

Джерела Редагувати

Додаткова література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mikrointerva lika 1 vid grec mixros malenkij i lat intervallum takozh mikrohroma tika 2 3 mikroto novist 4 5 mikroto nika 6 7 vid grec mikrotonikh sho ne maye pryamogo stosunku do toniki ta oznachaye lishe vzhivannya mikrotoniv yak diatonika oznachaye lishe vzhivannya toniv i t i 8 zvukovisotna sistema de ye intervali menshi za pivton mikrointervali Visoti sho ne zbigayutsya iz standartno temperovanimi ye mikrotonovi bo vidriznyayutsya vid temperovanih na mikrointervali source Vidtvorennya audio ne pidtrimuyetsya u vashomu brauzeri Vi mozhete zavantazhiti audio fajl Najposhirenishi znaki notaciyi mikrointervaliv zliva napravo napiv diyez diyez pivtora diyeza podvijnij diyez napiv bemol bemol pivtora bemolya podvijnij bemol Do mikrointervaliv vidnosyatsya napriklad 1 4 tonu 1 6 tonu komi Pifagorova bl 1 9 tonu Didimova 1 10 tonu hroma 1 12 tonu a takozh skladni intervali napr 3 4 tonu tosho Zmist 1 Prisutnist u muzichnih kulturah 2 U yevropejskij akademichnij muzici 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela 6 Dodatkova literaturaPrisutnist u muzichnih kulturah RedaguvatiMikrointervalika bula vlastiva muzici starodavnoyi Greciyi t zv en g armonika grec enarmonion poshirena v muzici Indiyi oktava dilitsya na 22 stupeni shruti arabskogo makamu azerbajdzhanskogo mugamu tadzhickogo makomu shashmakomu indonezijskogo gamelanu ta bilshosti inshih muzichnih kultur Netemperovani semistupenevi ladi vlastivi i ukrayinskomu osoblivo zahidno ukrayinskomu folkloru Tak napriklad harakteristika guculskogo ladu yak minornogo z pidvishenoyu IV ta VI stupenyami ye velmi pribliznim nablizhennyam narodnoyi praktiki do norm yevropejskoyi profesijnoyi tradiciyi 4 U yevropejskij akademichnij muzici RedaguvatiEksperimenti z vikoristannya mikrointervaliki zdijsnyuvali muzikoznavci epohi Vidrodzhennya Marketto Paduanskij Dzhon Hotbi 9 ta Nikola Vichentino Gijom Kotle vikoristovuvav 19 tonovij podil oktavi Chromatic Chanson Seigneur Dieu ta pitie 1558 Yak profesijna tehnika kompoziciyi v Yevropi i SShA mikrointervalika z yavilas u XX stolitti Mikrotonovi teoriyi napriklad I Vishnegradskij A Ogolevca A Gabi A D Fokkera tosho ne otrimali shirokogo viznannya v muzichnij nauci 10 i ne buli prijnyati najbilshimi kompozitorami XX stolittya dzherelo Muzika Vichentino Vishnegradskogo Gabi H Badingsa G Parcha tosho zberigaye status ekzotichnogo yavisha v istoriyi tak zvanoyi serjoznoyi zahidnoyi muziki dzherelo Shirshe i sistematichne zastosuvannya mikrointervalika otrimala v drugij polovini HH st sho bulo pov yazano z rozvitkom sonoristiki tvorchist V Lyutoslavskogo K Pendereckogo cogo periodu V tvorchosti radyanskih kompozitoriv A Shnitke S Gubajdulina E Denisov 60 h 90 h rokiv mikrointervalika vikoristovuyetsya perevazhno yak lado intonacijnij zasib u spektralnij muzici francuzki kompozitori Zherar Grize Gyug Dyufur Tristan Myuraj ta in osnova spektralnoyi tobto pobudovanoyi na osoblivostyah spektru zvuku garmoniyi tosho Mikrotonovim za svoyeyu sutnistyu buv sintezator ANS skonstrujovanij radyanskim inzhenerom Ye Murzinim v kinci 1960 h rokiv Prikladi vikoristannya mikrointervaliki mozhna znajti i v partiturah ukrayinskih kompozitoriv V Runchak A Zagajkevich ta in Prote vikoristannya mikrointervaliki pov yazane z ciloyu nizkoyu problem vikonavskogo harakteru napr na fortepiano ta inshih klavishnih instrumentah vikonannya mikrointervaliki vimagaye specialnogo nastroyuvannya instrumentu Div takozh RedaguvatiEnarmonikaPrimitki Redaguvati Yucevich 2003 Mikrointervalika Arhivovano 28 veresnya 2020 u Wayback Machine Holopov 1973 82 ros Mikrohromatika 1 Arhivovano 22 travnya 2014 u Wayback Machine Brajnin 1997 a b Najdyuk 2011 elementi mikrotonovosti ye v narodnij muzici 2 Arhivovano 4 listopada 2013 u Wayback Machine Kogut 2005 s 21 ros s mikrotonovostyu 3 Arhivovano 6 listopada 2013 u Wayback Machine Holopov 1973 82 ros mikrotonika 4 Arhivovano 22 travnya 2014 u Wayback Machine Kogut 2005 s 21 ros nepriemlemym sleduet schitat i opredelenie ponyatiya mikrotonika 5 Arhivovano 6 listopada 2013 u Wayback Machine Kogut 2005 ss 20 1 ros Nepriemlemym na nash vzglyad sleduet schitat primenenie vsyo chashe poyavlyayushihsya terminov mikrotonalnost mikrotonalika i t p dlya opredeleniya mikrotonovoj muzyki lt gt lad ili inaya struktura mogut byt lt gt ne svyazannym s mikrotonovostyu voobshe a proizvodnoe novoe ponyatie mikrovysotnoe polozhenie lada nuzhdaetsya v dopolnitelnyh traktovkah i obyasneniyah lt gt nepriemlemym sleduet schitat i opredelenie ponyatiya mikrotonika lt gt Zhelatelno chtoby avtory podobnyh terminov v sluchae ih primeneniya davali by ih chetkie opredeleniya 6 Arhivovano 6 listopada 2013 u Wayback Machine V traktati Tractatus quarundam regularum artis musice ne piznishe 1487 ne vidanij Avtoritetni zahidni ta radyanski doslidzhennya po garmoniyi Shenberg Shenker Hindemit de la Mott Tyulin Bershadska i bagato in abo ne zachipayut mikrotonovih yavish v yevropejskij muzici vzagali abo traktuyut yih yak teoretichni ta kompozitorski eksperimenti Holopov Dzherela RedaguvatiBrajnin V 1997 Pismo uchyonomu sosedu o nekotoryh vozmozhnostyah mikrohromaticheskoj kompozicii v svyazi s predpolagaemymi perspektivami evolyucii muzykalnogo yazyka Muzykalnaya akademiya 3 Moskva Procitovano 4 listopada 2013 Kogut G A 2005 Mikrotonovaya muzyka rosijska Kiev Naukova dumka s 262 ISBN 966 00 0604 7 Arhiv originalu za 24 kvitnya 2014 Procitovano 17 zhovtnya 2010 Holopov Yu N Mikrohromatika rosijska Procitovano 28 zhovtnya 2013 Muzykalnaya enciklopediya v 6 t ros gl red Yu V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1982 Enciklopedii Slovari Spravochniki ros Yurij Yucevich Muzika slovnik dovidnik Ternopil 2003 404 s ISBN 966 7924 10 6 html poshuk po slovniku djvu 7 Barbieri P Enharmonic instruments and music 1470 1900 Latina Il Levante Libreria Editrice 2008 Holopov Yu N Mikrohromatika Muzykalnaya enciklopediya v 6 t ros gl red Yu V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1982 Enciklopedii Slovari Spravochniki ros Holopov Yu N Garmoniya Teoreticheskij kurs M 1988 Holopov Yu N Kirillina L V Kyuregyan T S Lyzhov G I Pospelova R L Cenova V S Muzykalno teoreticheskie sistemy Uchebnik dlya istoriko teoreticheskih i kompozitorskih fakultetov muzykalnyh vuzov M 2006 Dodatkova literatura RedaguvatiBrainin Valeri Employment of Multicultural and Interdisciplinary Ideas in Ear Training Microchromatic Pitch Coloured Pitch Proceedings International Society for Music Education 28th World Conference Bologna 2008 p 53 58 ISBN 978 0 9804560 2 8 Haba A Neue Harmonielehre des diatonischen chromatischen viertel drittel sechstel und zwolftel Tonsystems Leipzig 1927 234 p McroFest 2001 Biographies of Conference Participants anglijska Conference and Festival of Music in Alternate Tunings Arhiv originalu za 22 travnya 2014 Procitovano 4 listopada 2013 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mikrointervalika amp oldid 39624083