www.wikidata.uk-ua.nina.az

Брайнін Валерій Борисович Вале рій Бори сович Бра йнін Ві ллі Бра йнін також Бра йнін Па ссек і Бра йнен 27 січня 1948 Н

Брайнін Валерій Борисович

Вале́рій Бори́сович Бра́йнін (Ві́ллі Бра́йнін, також Бра́йнін-Па́ссек і Бра́йнен; 27 січня 1948, Нижній Тагіл) — поет, перекладач, есеїст, культуролог, музикознавець, музичний педагог, винахідник, культур-менеджер, композитор.

Брайнін Валерій Борисович
Основна інформація
Дата народження 27 січня 1948(1948-01-27) (75 років)
Місце народження Нижній Тагіл, Свердловська область, РРФСР, СРСР
Громадянство Німеччина і СРСР
Професії композитор, мовознавець, поет, письменник, музикознавець, музичний педагог, теоретик музики, перекладач, дитячий письменник
Мова російська

Сім'я та юні роки Редагувати

Народився у родині австрійського поета й перекладача, політемігранта Бориса Львовича Брайніна[ru] (літ. псевдонім Sepp Österreicher, 1905—1996) і дитячого лікаря Асі Іллівни Брайнін (уродж. Пассек, 1919—2005). Батько, Борис Львович Брайнін, походить із віденської родини Брайнінів (нім. Brainin), що дала світові багатьох видатних діячів культури та науки.

В. Б. Брайнін здобув математичну (спец. мат. школа, золота медаль, призер мат. олімпіад), лінгвістичну (факультет ін. мов педінституту, не закінчив), композиторську (муз. училище, з відзнакою) та музично-педагогічну (пед. університет, із відзнакою) освіту. 1970 року був виключений із Нижньотагільського педагогічного інституту за правозахисну діяльність.

До 1970 року був керівником літературної студії Нижньотагільського міського й районного будинків піонерів і школярів, брав участь у діяльності літературної студії при Нижньотагільскій міській бібліотеці як один із чільників. Під час навчання у Свердловську (нині Єкатеринбург) був членом міського літоб'єднання, організував поетичний клуб ім. Пабло Неруди при Уральській консерваторії. У цей період авторські твори В. Б. Брайніна виконувалися на міських площадках і в ефірі Всесоюзного радіо на радіостанції «Юність». Після переїзду до Москви його твори виконувались на відомих сценах, в тому числі й у Большому театрі (струнний квартет № 2 на концерті молодих композиторів у Бетховенському залі, виконаний солістами оркестру Большого театру). Створював вокальну, камерну та симфонічну музику, музику для театру.

Діти В. Б. Брайніна — психолог Андреєва Кристина Валеріївна (1971—1997), музичний педагог Брайнін Агата Валеріївна (1973), Брайнін Віллі (молодший) (William Braynen, 1977, вивчає політичну філософію, живе у США). Сестра В. Б. Брайніна, Лідія (1950), живе у США.

Видатні родичі Редагувати

  • Макс Брайнін, австрійсько-американський рекламний графік
  • Норберт Брайнін[ru], австрійсько-британський скрипаль, засновник квартету «Амадеус»
  • Рувім Брайнін[ru] єврейський публіцист та громадський діяч
  • Харальд Брайнін[ru] австрійський поет і письменник
  • Фріц Брайнін, австрійсько-американський поет
  • Елізабет Брайнін[de] австрійський психоаналітик та вчений

див. також Брайнін.

Літературна діяльність Редагувати

Член Московського клубу «Поезія» («метареаліст другого призову», за визначенням Ю. Арабова). Перша публікація (Ленінградський журнал «Костёр», 1965) відбулася за підтримки тодішнього редактора відділу Л.Лосева. Наступна публікація відбулася через 14 років («Московский комсомолец») і супроводжувалася відгуком А.Тарковського, тривале спілкування з яким справило на Брайніна помітний вплив. Третя публікація відбулася ще через 10 років («Дружба народов»). Із 1990 року публікувався в журналах «Знамя», «Новый мир», «Арион», «Огонёк», «Грани», «Partisan Review» й ін., в антологіях «Строфы века» (упор. Є.Євтушенко) і «Строфы века-2» (упор. Е.Вітковський). Регулярні виступи з есеями на радіо «Свобода» та Бі-бі-сі (1991—2000).

  • Брайнин-Пассек, В. К нежной варварской речи. Стихотворения. Составитель Михаил Безродный. Предисловие Юрия Арабова. — СПб.: Алетейя, 2009. — 94 c. — (Серия «Русское зарубежье. Коллекция поэзии и прозы»). ISBN 978-5-91419-277-5

Музично-педагогічна та наукова діяльність Редагувати

Автор музично-педагогічної системи «Розвиток музичного інтелекту у дітей», що ґрунтується на ідеях семіотики, теорії інформації, структурної лінгвістики, дитячої психології (Ж.Піаже, Л.Виготський), а також на ідеях, які інспіруються практичними методами розвитку музикального слуху й музичного мислення: «абсолютне» сольфеджіо, релятивна сольмізація Джона Кьорвена, Агнес Хундеггер, Золтана Кодая, Карла Орфа, Ріхарда Мюнніха, естонського хормейстера Хейно Кальюсте (Heino Kaljuste), Едвіна Гордона, ритмічна сольмізація Galin-Paris-Chevé. Основною метою системи Брайніна є розвиток випереджувального (прогнозуючого) музичного сприйняття у потенціального слухача серйозної музики і/або професіонального музиканта. Крім того, він є відомим дитячим фортепіанним педагогом. Серед учнів Брайніна є лауреати національних і міжнародних конкурсів.

Автор концепції еволюції музичної звуковисотної системи й походження мікрохроматики.

Автор концепції взаємооднозначної відповідності кольорів спектра і ступенів модальних ладів (див. Кольоровий слух).

Автор культурологічної концепції «Нова класика».

Наукові праці й есеї опубліковано в Австрії, Німеччині, Італії, Малайзії, Нідерландах, Росії, Україні, Франції, ПАР.

Архів В. Б. Брайніна зберігається в Бременському університеті.

Професійна та громадська діяльність Редагувати

З 1974 до 1990 р. викладав за своєю методикою в Тираспольському музичному училищі та в Московській середній спеціальній музичній школі їм. Гнесіних.

Запрошений професор Віденської Вищої школи музики та мистецтва виконання (1992), Вищої школи музики «Моцартеум» у Зальцбурзі (1993), (італ.) у Флоренції (1992—1995), Колумбійського технолого-педагогічного університету (2005) та ін.

Ініціатор, організатор, координатор журі міжнародного конкурсу музикантів-виконавців Classica Nova™ (музика XX сторіччя, перший конкурс присвячено пам'яті Шостаковича, Ганновер 1997, визнаний Книгою рекордів Гіннеса як найбільший музичний конкурс).

З 2004 р. — президент РЗСІСМЕ (Російської загальнонаціональної секції ІСМЕ). (ISME — International Society for Music Education — Міжнародне товариство музичної освіти при Музичній раді ЮНЕСКО.) Сприяв відновленню традиції, що була перервана за розпаду СРСР, коли припинила існування радянська секція ІСМЕ, заснована Д. Б. Кабалевським.

Віце-президент Ганноверського Толстовського фонду.

Керівник науково-методичної лабораторії «Нові технології музичної і муз.-пед. освіти» Московського педагогічного держ. університету. Артистичний директор мережі музичних шкіл ФРН.

Наукові товариства та творчі спілки Редагувати

Відгуки Редагувати

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. В.Брайнін-Пассек [ 16 лютого 2012 у Wayback Machine.] на інтернет-ресурсі «Журнальный зал»
  2. . Архів оригіналу за 1 березня 2008. Процитовано 1 червня 2009. 
  3. . Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 1 червня 2009. 
  4. Tichomirova E. Russische zeitgenössische Schriftsteller in Deutschland. Ein Nachschlagewerk. — München: Verlag Otto Sagner, 1998
  5. . Архів оригіналу за 21 червня 2009. Процитовано 1 червня 2009. 
  6. В.Брайнін. Тіні на стіні або Нариси можливого підходу до розвитку музичного мислення у дітей. // Музична педагогіка та виконавство. Збірник статей, випуск 3, упоряд. П. Ф. Серотюк, с. 3-27, Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2009, 64 с. [ 9 листопада 2013 у Wayback Machine.] ISBN 978-966-10-0481-7. З російської переклали М.Герасименко-Голота[недоступне посилання], М.Голота, О.Щетинський. (укр.)
  7. В.Брайнін. Слухач серйозної музики і його виховання. // Музична педагогіка та виконавство. Збірник статей, випуск 2, упоряд. П. Ф. Серотюк, с. 3-11, Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2009 [ 9 листопада 2013 у Wayback Machine.]. ISBN 978-966-408-619-3. З російської переклали О.Постумент, О.Щетинський (укр.)
  8. В.Брайнін. Про розвиток музичного мислення дитини (для батьків і усіх зацікавлених). // Музична педагогіка та виконавство. Збірник статей, випуск 1, упоряд. П. Ф. Серотюк, с. 5-20, Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2008 [ 29 грудня 2017 у Wayback Machine.]. ISBN 978-966-408-620-9. З російської переклали М.Козяр, О.Щетинський. (укр.)
  9. [[https://web.archive.org/web/20090628022953/http://www.brainin.org/Method/index_ru.html Архівовано 28 червня 2009 у Wayback Machine.] [ 28 червня 2009 у Wayback Machine.] Brainin Method (пол.)](італ.)(ісп.)(нім.)(рос.)(англ.)
  10. Стенограма семінару В. Б. Брайніна в Московському пед. держ. університеті на Російському загальноосвітньому інтернет-порталі [ 29 лютого 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. О.Щетинський. Обучать интонационному мышлению! О музыкально-педагогической системе Брайнина. «Музыкальная академия», № 1, Москва 1993: Вид. «Композитор» [ 6 січня 2009 у Wayback Machine.](рос.).
  12. Chevé, E., Paris, N. Méthode élémentaire de musique vocale. — Paris, 1846
  13. Brainin Method: youtube (англ.)
  14. . Архів оригіналу за 19 лютого 2009. Процитовано 1 червня 2009. 
  15. . Архів оригіналу за 3 жовтня 2011. Процитовано 1 червня 2009. 
  16. . Архів оригіналу за 28 серпня 2008. Процитовано 1 червня 2009. 
  17. . Архів оригіналу за 3 жовтня 2011. Процитовано 1 червня 2009. 
  18. . Архів оригіналу за 3 жовтня 2011. Процитовано 1 червня 2009. 
  19. . Архів оригіналу за 5 грудня 2008. Процитовано 1 червня 2009. 
  20. . Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 30 травня 2022. 
  21. . Архів оригіналу за 24 липня 2008. Процитовано 1 червня 2009. 
  22. . Архів оригіналу за 5 лютого 2009. Процитовано 1 червня 2009. 
  23. . Архів оригіналу за 1 березня 2008. Процитовано 1 червня 2009. 
  24. . Архів оригіналу за 1 березня 2008. Процитовано 1 червня 2009. 
  25. . Архів оригіналу за 15 листопада 2012. Процитовано 1 червня 2009. 
  26. . Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 1 червня 2009. 
  27. . Архів оригіналу за 1 червня 2009. Процитовано 1 червня 2009. 
  28. вебсайт міжнародного конкурсу Classica Nova [ 28 лютого 2009 у Wayback Machine.](нім.)(рос.)(англ.)
  29. Сертифікат Книги рекордів Гіннеса [ 3 жовтня 2011 у Wayback Machine.](нім.)
  30. . Архів оригіналу за 4 червня 2010. Процитовано 22 лютого 2019. 
  31. вебсайт ІСМЕ [ 19 липня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
  32. вебсайт Музичної ради ЮНЕСКО [ 5 листопада 2008 у Wayback Machine.](англ.)
  33. вебсайт Ганноверського Толстовського фонду[недоступне посилання](нім.)[недоступне посилання з лютого 2019]
  34. . Архів оригіналу за 27 травня 2009. Процитовано 1 червня 2009. 
  35. [[https://web.archive.org/web/20090406024055/http://www.brainin.org/home_russkij.html Архівовано 6 квітня 2009 у Wayback Machine.] [ 6 квітня 2009 у Wayback Machine.] вебсайт Musikschule Brainin (пол.)](італ.)(ісп.)(нім.)(рос.)(англ.)
  36. . Архів оригіналу за 23 жовтня 2008. Процитовано 1 червня 2009. 

Інші джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vale rij Bori sovich Bra jnin Vi lli Bra jnin takozh Bra jnin Pa ssek i Bra jnen 27 sichnya 1948 Nizhnij Tagil poet 1 perekladach eseyist kulturolog muzikoznavec muzichnij pedagog vinahidnik 2 kultur menedzher kompozitor Brajnin Valerij BorisovichOsnovna informaciyaData narodzhennya 27 sichnya 1948 1948 01 27 75 rokiv Misce narodzhennya Nizhnij Tagil Sverdlovska oblast RRFSR SRSRGromadyanstvo Nimechchina i SRSRProfesiyi kompozitor movoznavec poet pismennik muzikoznavec muzichnij pedagog teoretik muziki perekladach dityachij pismennikMova rosijskaZmist 1 Sim ya ta yuni roki 2 Vidatni rodichi 3 Literaturna diyalnist 4 Muzichno pedagogichna ta naukova diyalnist 5 Profesijna ta gromadska diyalnist 6 Naukovi tovaristva ta tvorchi spilki 7 Vidguki 8 Posilannya 9 Primitki 10 Inshi dzherelaSim ya ta yuni roki RedaguvatiNarodivsya u rodini avstrijskogo poeta j perekladacha politemigranta Borisa Lvovicha Brajnina ru lit psevdonim Sepp Osterreicher 1905 1996 i dityachogo likarya Asi Illivni Brajnin urodzh Passek 1919 2005 Batko Boris Lvovich Brajnin pohodit iz videnskoyi rodini Brajniniv nim Brainin sho dala svitovi bagatoh vidatnih diyachiv kulturi ta nauki V B Brajnin zdobuv matematichnu spec mat shkola zolota medal prizer mat olimpiad lingvistichnu fakultet in mov pedinstitutu ne zakinchiv kompozitorsku muz uchilishe z vidznakoyu ta muzichno pedagogichnu ped universitet iz vidznakoyu osvitu 1970 roku buv viklyuchenij iz Nizhnotagilskogo pedagogichnogo institutu za pravozahisnu diyalnist 3 Do 1970 roku buv kerivnikom literaturnoyi studiyi Nizhnotagilskogo miskogo j rajonnogo budinkiv pioneriv i shkolyariv brav uchast u diyalnosti literaturnoyi studiyi pri Nizhnotagilskij miskij biblioteci yak odin iz chilnikiv Pid chas navchannya u Sverdlovsku nini Yekaterinburg buv chlenom miskogo litob yednannya organizuvav poetichnij klub im Pablo Nerudi pri Uralskij konservatoriyi 4 U cej period avtorski tvori V B Brajnina vikonuvalisya na miskih ploshadkah i v efiri Vsesoyuznogo radio na radiostanciyi Yunist Pislya pereyizdu do Moskvi jogo tvori vikonuvalis na vidomih scenah v tomu chisli j u Bolshomu teatri strunnij kvartet 2 na koncerti molodih kompozitoriv u Bethovenskomu zali vikonanij solistami orkestru Bolshogo teatru Stvoryuvav vokalnu kamernu ta simfonichnu muziku muziku dlya teatru Diti V B Brajnina psiholog Andreyeva Kristina Valeriyivna 1971 1997 muzichnij pedagog Brajnin Agata Valeriyivna 1973 Brajnin Villi molodshij William Braynen 1977 vivchaye politichnu filosofiyu zhive u SShA 5 Sestra V B Brajnina Lidiya 1950 zhive u SShA Vidatni rodichi RedaguvatiMaks Brajnin avstrijsko amerikanskij reklamnij grafik Norbert Brajnin ru avstrijsko britanskij skripal zasnovnik kvartetu Amadeus Ruvim Brajnin ru yevrejskij publicist ta gromadskij diyach Harald Brajnin ru avstrijskij poet i pismennik Fric Brajnin avstrijsko amerikanskij poet Elizabet Brajnin de avstrijskij psihoanalitik ta vchenijdiv takozh Brajnin Literaturna diyalnist RedaguvatiChlen Moskovskogo klubu Poeziya metarealist drugogo prizovu za viznachennyam Yu Arabova Persha publikaciya Leningradskij zhurnal Kostyor 1965 vidbulasya za pidtrimki todishnogo redaktora viddilu L Loseva Nastupna publikaciya vidbulasya cherez 14 rokiv Moskovskij komsomolec i suprovodzhuvalasya vidgukom A Tarkovskogo trivale spilkuvannya z yakim spravilo na Brajnina pomitnij vpliv Tretya publikaciya vidbulasya she cherez 10 rokiv Druzhba narodov Iz 1990 roku publikuvavsya v zhurnalah Znamya Novyj mir Arion Ogonyok Grani Partisan Review j in v antologiyah Strofy veka upor Ye Yevtushenko i Strofy veka 2 upor E Vitkovskij Regulyarni vistupi z eseyami na radio Svoboda ta Bi bi si 1991 2000 Brajnin Passek V K nezhnoj varvarskoj rechi Stihotvoreniya Sostavitel Mihail Bezrodnyj Predislovie Yuriya Arabova SPb Aletejya 2009 94 c Seriya Russkoe zarubezhe Kollekciya poezii i prozy ISBN 978 5 91419 277 5Muzichno pedagogichna ta naukova diyalnist RedaguvatiAvtor muzichno pedagogichnoyi sistemi Rozvitok muzichnogo intelektu u ditej 6 7 8 9 10 11 sho gruntuyetsya na ideyah semiotiki teoriyi informaciyi strukturnoyi lingvistiki dityachoyi psihologiyi Zh Piazhe L Vigotskij a takozh na ideyah yaki inspiruyutsya praktichnimi metodami rozvitku muzikalnogo sluhu j muzichnogo mislennya absolyutne solfedzhio relyativna solmizaciya Dzhona Korvena Agnes Hundegger Zoltana Kodaya Karla Orfa Riharda Myunniha estonskogo hormejstera Hejno Kalyuste Heino Kaljuste Edvina Gordona ritmichna solmizaciya Galin Paris Cheve 12 Osnovnoyu metoyu sistemi Brajnina ye rozvitok viperedzhuvalnogo prognozuyuchogo muzichnogo sprijnyattya u potencialnogo sluhacha serjoznoyi muziki i abo profesionalnogo muzikanta 13 Krim togo vin ye vidomim dityachim fortepiannim pedagogom Sered uchniv Brajnina ye laureati nacionalnih i mizhnarodnih konkursiv 14 15 16 17 18 19 Avtor koncepciyi evolyuciyi muzichnoyi zvukovisotnoyi sistemi j pohodzhennya mikrohromatiki 20 Avtor koncepciyi vzayemoodnoznachnoyi vidpovidnosti koloriv spektra i stupeniv modalnih ladiv div Kolorovij sluh 21 Avtor kulturologichnoyi koncepciyi Nova klasika 22 23 24 25 26 Naukovi praci j eseyi opublikovano v Avstriyi Nimechchini Italiyi Malajziyi Niderlandah Rosiyi Ukrayini Franciyi PAR 27 Arhiv V B Brajnina zberigayetsya v Bremenskomu universiteti Profesijna ta gromadska diyalnist RedaguvatiZ 1974 do 1990 r vikladav za svoyeyu metodikoyu v Tiraspolskomu muzichnomu uchilishi ta v Moskovskij serednij specialnij muzichnij shkoli yim Gnesinih Zaproshenij profesor Videnskoyi Vishoyi shkoli muziki ta mistectva vikonannya 1992 Vishoyi shkoli muziki Mocarteum u Zalcburzi 1993 Centra z doslidzhennya muzichnoyi didaktiki ital u Florenciyi 1992 1995 Kolumbijskogo tehnologo pedagogichnogo universitetu 2005 ta in Iniciator organizator koordinator zhuri mizhnarodnogo konkursu muzikantiv vikonavciv Classica Nova 28 muzika XX storichchya pershij konkurs prisvyacheno pam yati Shostakovicha Gannover 1997 viznanij 29 Knigoyu rekordiv Ginnesa yak najbilshij muzichnij konkurs Z 2004 r prezident RZSISME Rosijskoyi zagalnonacionalnoyi sekciyi ISME 30 ISME 31 International Society for Music Education Mizhnarodne tovaristvo muzichnoyi osviti pri Muzichnij radi YuNESKO 32 Spriyav vidnovlennyu tradiciyi sho bula perervana za rozpadu SRSR koli pripinila isnuvannya radyanska sekciya ISME zasnovana D B Kabalevskim Vice prezident Gannoverskogo Tolstovskogo fondu 33 Kerivnik naukovo metodichnoyi laboratoriyi Novi tehnologiyi muzichnoyi i muz ped osviti Moskovskogo pedagogichnogo derzh universitetu 34 Artistichnij direktor merezhi muzichnih shkil FRN 35 Naukovi tovaristva ta tvorchi spilki RedaguvatiDijsnij chlen akademik Mizhnarodnoyi akademiyi nauk pedagogichnoyi osviti Arhivovano 5 chervnya 2009 u Wayback Machine Chlen Deutsche Gesellschaft fur Musikpsychologie Arhivovano 21 lyutogo 2009 u Wayback Machine nim angl Chlen Deutscher Tonkunstlerveband Arhivovano 9 travnya 2008 u Wayback Machine nim Chlen International Society for Music Education Arhivovano 19 lipnya 2008 u Wayback Machine angl Vidguki RedaguvatiA Tarkovskij Vstavka do publikaciyi v Moskovskom komsomolce j do neopublikovanoyi todi zh publikaciyi v Literaturnoj gazete 1979 faksimile Arhivovano 13 listopada 2012 u Wayback Machine D Lihachov List do mera Moskvi Gavriyila Popova 1989 faksimile Arhivovano 13 listopada 2012 u Wayback Machine V Medushevskij 36 Recenziya na Kurs muzichnoyi movi V Brajnina 1990 faksimile Arhivovano 8 bereznya 2016 u Wayback Machine ros S Gubajdulina Peredmova do Kursu muzichnoyi movi V Brajnina 1991 faksimile 1 a storinka Arhivovano 9 bereznya 2016 u Wayback Machine 2 a storinka Arhivovano 14 grudnya 2003 u Wayback Machine N Kononov Vistup u Muzeyi Ahmatovoyi v C Peterburzi 4 chervnya 2003 Arhivovano 4 grudnya 2008 u Wayback Machine ros O Kushner Peredmova do publikaciyi virshiv V Brajnina Passeka v Zhurnalnomu zali Arhivovano 31 zhovtnya 2013 u Wayback Machine ros Posilannya Redaguvati nbsp Portal Biografiyi Primitki Redaguvati V Brajnin Passek Arhivovano 16 lyutogo 2012 u Wayback Machine na internet resursi Zhurnalnyj zal Metod razvitiya muzykalnogo sluha i ustrojstvo dlya ego osushestvleniya Patent RU 2075785 C1 Arhiv originalu za 1 bereznya 2008 Procitovano 1 chervnya 2009 S Chuprinin Pisateli Germanii Arhiv originalu za 13 serpnya 2011 Procitovano 1 chervnya 2009 Tichomirova E Russische zeitgenossische Schriftsteller in Deutschland Ein Nachschlagewerk Munchen Verlag Otto Sagner 1998 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 21 chervnya 2009 Procitovano 1 chervnya 2009 V Brajnin Tini na stini abo Narisi mozhlivogo pidhodu do rozvitku muzichnogo mislennya u ditej Muzichna pedagogika ta vikonavstvo Zbirnik statej vipusk 3 uporyad P F Serotyuk s 3 27 Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2009 64 s Arhivovano 9 listopada 2013 u Wayback Machine ISBN 978 966 10 0481 7 Z rosijskoyi pereklali M Gerasimenko Golota nedostupne posilannya M Golota O Shetinskij ukr V Brajnin Sluhach serjoznoyi muziki i jogo vihovannya Muzichna pedagogika ta vikonavstvo Zbirnik statej vipusk 2 uporyad P F Serotyuk s 3 11 Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2009 Arhivovano 9 listopada 2013 u Wayback Machine ISBN 978 966 408 619 3 Z rosijskoyi pereklali O Postument O Shetinskij ukr V Brajnin Pro rozvitok muzichnogo mislennya ditini dlya batkiv i usih zacikavlenih Muzichna pedagogika ta vikonavstvo Zbirnik statej vipusk 1 uporyad P F Serotyuk s 5 20 Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2008 Arhivovano 29 grudnya 2017 u Wayback Machine ISBN 978 966 408 620 9 Z rosijskoyi pereklali M Kozyar O Shetinskij ukr https web archive org web 20090628022953 http www brainin org Method index ru html Arhivovano28 chervnya 2009 u Wayback Machine Arhivovano 28 chervnya 2009 u Wayback Machine Brainin Method pol ital isp nim ros angl Stenograma seminaru V B Brajnina v Moskovskomu ped derzh universiteti na Rosijskomu zagalnoosvitnomu internet portali Arhivovano 29 lyutogo 2008 u Wayback Machine ros O Shetinskij Obuchat intonacionnomu myshleniyu O muzykalno pedagogicheskoj sisteme Brajnina Muzykalnaya akademiya 1 Moskva 1993 Vid Kompozitor Arhivovano 6 sichnya 2009 u Wayback Machine ros Cheve E Paris N Methode elementaire de musique vocale Paris 1846 Brainin Method youtube angl Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 19 lyutogo 2009 Procitovano 1 chervnya 2009 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2011 Procitovano 1 chervnya 2009 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 28 serpnya 2008 Procitovano 1 chervnya 2009 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2011 Procitovano 1 chervnya 2009 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2011 Procitovano 1 chervnya 2009 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 5 grudnya 2008 Procitovano 1 chervnya 2009 V Brajnin Pismo uchyonomu sosedu o nekotoryh vozmozhnostyah mikrohromaticheskoj kompozicii v svyazi s predpolagaemymi perspektivami evolyucii muzykalnogo yazyka Muzykalnaya akademiya 3 Moskva 1997 Vid Kompozitor Arhiv originalu za 1 kvitnya 2022 Procitovano 30 travnya 2022 V B Brajnin Metod graficheskih predstavlenij kak sredstvo razvitiya muzykalnogo sluha Mikrohromaticheskij sluh Cvetnoj sluh per z nimeckoyi Internationales Symposium Musikalische Fruherziehung in Wien listopad 1990 Arhiv originalu za 24 lipnya 2008 Procitovano 1 chervnya 2009 V Brajnin Passek O postmodernizme krizise vospriyatiya i novoj klassike Novyj mir iskusstva Sankt Peterburg listopad 2002 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2009 Procitovano 1 chervnya 2009 Valeri Brainin Uber die Postmoderne und die neue Klassik Neue Musikzeitung Regensburg November 2002 Anfang Arhiv originalu za 1 bereznya 2008 Procitovano 1 chervnya 2009 Valeri Brainin Uber die Postmoderne und die neue Klassik Neue Musikzeitung Regensburg November 2002 Fortsetzung Arhiv originalu za 1 bereznya 2008 Procitovano 1 chervnya 2009 L Dolgachyova Novaya klassika byt ili ne byt Intervyu s Valeriem Brajninym Kultura Moskva 1997 pochatok Arhiv originalu za 15 listopada 2012 Procitovano 1 chervnya 2009 L Dolgachyova Novaya klassika byt ili ne byt Intervyu s Valeriem Brajninym Kultura Moskva 1997 zakinchennya Arhiv originalu za 13 listopada 2012 Procitovano 1 chervnya 2009 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 1 chervnya 2009 Procitovano 1 chervnya 2009 vebsajt mizhnarodnogo konkursu Classica Nova Arhivovano 28 lyutogo 2009 u Wayback Machine nim ros angl Sertifikat Knigi rekordiv Ginnesa Arhivovano 3 zhovtnya 2011 u Wayback Machine nim vebsajt ROSISME ros Arhiv originalu za 4 chervnya 2010 Procitovano 22 lyutogo 2019 vebsajt ISME Arhivovano 19 lipnya 2008 u Wayback Machine angl vebsajt Muzichnoyi radi YuNESKO Arhivovano 5 listopada 2008 u Wayback Machine angl vebsajt Gannoverskogo Tolstovskogo fondu nedostupne posilannya nim nedostupne posilannya z lyutogo 2019 vebsajt Moskovskogo pedagogichnogo derzh universitetu Arhiv originalu za 27 travnya 2009 Procitovano 1 chervnya 2009 https web archive org web 20090406024055 http www brainin org home russkij html Arhivovano6 kvitnya 2009 u Wayback Machine Arhivovano 6 kvitnya 2009 u Wayback Machine vebsajt Musikschule Brainin pol ital isp nim ros angl V V Medushevskij na sajti Moskovskoyi konservatoriyi Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2008 Procitovano 1 chervnya 2009 Inshi dzherela Redaguvatihttp brainin org Brainin russian html Arhivovano 29 kvitnya 2009 u Wayback Machine http brainin org Literary Arhivovano 23 veresnya 2011 u Wayback Machine Who is Who in Deuschland und Osterreich nim Ogryzko V V Russkie pisateli Sovremennaya epoha M Literaturnaya Rossiya 2004 Chuprinin S Russkaya literatura segodnya Zarubezhe M Vremya 2008 ISBN 978 5 9691 0292 7 takozh onlajn http fictionbook ru author sergeyi chuprinin zarubeje Arhivovano 6 chervnya 2013 u Wayback Machine ros The American Bibliography of Slavic and East European Studies 1994 by Maria Gorecki Nowak Publisher M E Sharpe 1997 ISBN 978 1563247514 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Brajnin Valerij Borisovich amp oldid 36529893