www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тарковський Арсеній Олександрович Арсеній Олександрович Тарковський рос Арсений Александрович Тарковский нар 12 25 червн

Тарковський Арсеній Олександрович

Арсеній Олександрович Тарковський (рос. Арсений Александрович Тарковский; нар. 12 (25) червня 1907(19070625), Єлисаветград, Херсонська губернія, тепер Кропивницький — 27 травня 1989, Москва) — російський радянський поет і перекладач зі східних мов українського походження, прибічник класичного стилю в російській поезії. Батько кінорежисера Андрія Тарковського. Посмертно нагороджений Державною премією СРСР (1989). У Кропивницькому є вулиця, названа ім'ям письменника.

Арсеній Олександрович Тарковський
Арсений Александрович Тарковский
Арсеній Олександрович Тарковський
Псевдонім Тарас Подкова
Народився 12 (25) червня 1907(1907-06-25)
Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія
(тепер Кропивницький, Україна)
Помер 27 травня 1989(1989-05-27) (81 рік)
Москва, СРСР
·хвороба
Поховання
Передєлкінський цвинтарd : 

Громадянство  СРСР
Місце проживання Москва
Діяльність поет, перекладач
Alma mater Top State Courses in Literatured
Мова творів російська
Жанр поезія
Батько Тарковський Олександр Карлович
У шлюбі з Tatyana A. Ozerskayad і Maria Tarkowskad
Діти (2) Тарковський Андрій Арсенійович і Marina Arsen'jevna Tarkovskajad
Премії Орден Червоної Зірки
Орден Дружби народів
Орден Трудового Червоного Прапора
Державна премія СРСР (посмертно)
 Тарковський Арсеній Олександрович у Вікісховищі

Життєпис Редагувати

Дитинство та юність (1907—1923) Редагувати

Народився в українській родині з польським шляхетським корінням у місті Єлисаветград.

Його батько - відомий свого часу поет, український письменник, журналіст, громадський діяч-українофіл Олександр Тарковський.

Арсеній відвідував єлисаветградську гімназію та навчався у музичній школі Густава Нейгауза, батька відомого музиканта Генріха Нейгауза. Ще в дитинстві разом із батьком і братом відвідував поетичні вечори приїжджих знаменитостей: Ігоря Северянина, Костянтина Бальмонта, Федора Сологуба.

Будівля колишньої єлисаветградської приватної гімназії, де навчався Арсеній Тарковський

1921 — після громадянської війни, поразки визвольних змагань та встановлення в Україні радянської влади Арсеній і його друзі-поети опублікували в місцевій газеті акровірш, перші літери якого досить жорстко характеризували більшовицького вождя Леніна. Молодих людей заарештували й привезли до Миколаєва, тодішного адміністративного центру. Дорогою Арсенію Тарковському вдалося втекти з потяга. Потому він мандрував Україною та Кримом, випробував себе у різних фахах — був учнем шевця, працював у рибальській артілі.

Переїзд до Москви. Довоєнні роки (1923—1941) Редагувати

1923 року Арсеній Олександрович переїхав у Москву до сестри свого батька.

1925 року вступив навчатися на Вищі літературні курси, що виникли на місці закритого після смерті Валерія Брюсова його Літературного інституту. Під час вступу Тарковський познайомився з поетом і теоретиком поезії Георгієм Аркадійовичем Шенгелі, який став його вчителем і старшим другом. Разом з Тарковським на курсі навчались Марія Петрових, Юлія Нейман, Даниїл Андреєв. У тому ж 1925 році на підготовчий курс поступила Марія Вишнякова, що в лютому 1928 року стала дружиною Арсенія Тарковського. Два роки, починаючи від 1929 року, Тарковський отримував щомісячну стипендію Фонду допомоги письменникам-початківцям при Державному видавництві, яка допомагала існувати молодій родині. У тому ж році через скандальну подію — самовбивство однієї зі слухачок — закрилися Вищі літературні курси. Слухачі, що не встигли закінчити курси, були допущені до іспитів при МДУ.

За словами самого поета, вірші він почав писати ще змалку. Однак перші публікації Тарковського — чотирирядковий вірш «Свеча» (збірка «Две зари», 1927) і вірш «Хлеб» (у часописі «Прожектор», № 37, 1928) відбулися вже під час навчання на Вищих літературних курсах.

На той час Тарковський уже був співробітником газети «Гудок», автором судових нарисів, віршованих фельєтонів і байок (один з його псевдонімів — Тарас Подкова).

1931 року Тарковський працював на Всесоюзному радіо старшим інструктором-консультантом з художнього радіомовлення, писав п'єси для радіопостановок. За завданням літературно-художнього відділу Всесоюзного радіо він написав п'єсу «Стекло». Щоб познайомитися зі скляним виробництвом, він їздив на скляний завод під Нижнім Новгородом. 3 січня 1932 року п'єса «Стекло» (за участю актора Йосипа Наумовича Абдулова) була передана по Всесоюзному радіо. Ця радіоп'єса Тарковського була піддана різкій критиці за «містику» — адже використавши літературний прийом, Тарковський ввів «голос» «родоначальника російського скла» Михайла Ломоносова.

Приблизно від 1933 року Тарковський почав займатися художнім перекладом. Георгій Шенгелі, тоді співробіник Відділу літератури народів СРСР Держлітвидаву, залучив до перекладацької діяльності таких поетів, як Віру Звягінцеву, Марію Петрових, Марка Тарловського, Аркадія Штейнберга, Арсенія Тарковського тощо.

Робота над перекладами національних поетів була пов'язана з творчими відрядженнями в (Киргизстан, Крим, на Кавказ). Спільно з близьким другом Аркадієм Акимовичем Штейнбергом Тарковський працював над перекладами поем і віршів сербського поета-емігранта Радуле Марковича, що писав під псевдонімом Стійєнський.

1936 року Тарковський познайомився з Антоніною Олександрівною Бохоновою, жінкою критика та літературознавця Володимира Треніна, друга Маяковського і Давида Бурлюка.

Улітку 1937 року Арсеній остаточно залишив свою родину — на той час він був батьком двох дітей, Андрія (1932—1986) та Марини (*1934) — і поєднав своє життя з Бохоновою.

Улітку 1939 року Тарковський з Антоніною Олександрівною Бохоновою та її дочкою Оленою Треніною за завданням Спілки письменників СРСР їздив до Чечено-Інгушської АРСР для роботи над перекладами місцевих поетів. Вони жили в Грозному та в селищі Ведєно.

Восени 1939 року Арсеній Олександрович приїжджав у Ленінград у видавничих справах, там він захворів на дифтерію і опинився в інфекційній лікарні «Боткінські бараки», де в той час перебував на лікуванні композитор Дмитро Шостакович. Вийшовши з лікарні, Тарковський був присутнім на похоронах дружини О. О. Блока Любові Дмитрівни Менделеєвої.

27 лютого 1940 року відбулося засідання Президіуму Спілки радянських письменників, на якому поет і перекладач Марк Тарловський рекомендував Тарковського для включення до Спілки письменників СРСР, звернувши увагу зборів на нього як на майстра перекладу, перерахувавши його роботи — переклади киргизької поезії, грузинських народних пісень, трагедії Корнеля «Цинна», туркменського поета Кеміне. Таким чином Тарковського було прийнято до Спілки письменників СРСР.

1940 року Арсеній Олександрович розлучився зі своєю першою дружиною й оформив шлюб із Бохоновою. Також восени 1940 року він, ймовірно, познайомився з Мариною Іванівною Цвєтаєвою.

Війна (1941—1945) Редагувати

Праці Редагувати

Оригінали Редагувати

  • «Перед снегом» (1962)
  • «Земле — земное» (1966)
  • «Вестник» (1969)
  • «Волшебные горы» (1978)
  • «Зимний день» (1980)
  • «Избранное» (полное прижизненное собрание стихотворений и переводов) (1982)
  • «Стихи разных лет» (1983)
  • «От юности до старости» (1987)
  • «Быть самим собой» (1987)
  • «Благословенный свет» (1993)
  • Собрание сочинений в 3-х тт. (1991—93)

Українські переклади Редагувати

Виноски Редагувати

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. https://www.culture.ru/persons/9875/arsenii-tarkovskii
  3. С.Шевченко. Письменники-поляки, уродженці Єлісаветградщини. — Архіви України, № 4 (257), 2005, с. 161—169
  4. Історичний календар Кіровоградщини на2013 рік. Люди.Події. Факти. by Oleh Volokhin - Issuu. issuu.com (англ.). Процитовано 20 січня 2022. 
  5. Журнал «Арион»

Джерела та посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Arsenij Oleksandrovich Tarkovskij ros Arsenij Aleksandrovich Tarkovskij nar 12 25 chervnya 1907 19070625 Yelisavetgrad Hersonska guberniya teper Kropivnickij 27 travnya 1989 Moskva rosijskij radyanskij poet i perekladach zi shidnih mov ukrayinskogo pohodzhennya pribichnik klasichnogo stilyu v rosijskij poeziyi Batko kinorezhisera Andriya Tarkovskogo Posmertno nagorodzhenij Derzhavnoyu premiyeyu SRSR 1989 U Kropivnickomu ye vulicya nazvana im yam pismennika Arsenij Oleksandrovich TarkovskijArsenij Aleksandrovich TarkovskijArsenij Oleksandrovich TarkovskijPsevdonim Taras PodkovaNarodivsya 12 25 chervnya 1907 1907 06 25 Yelisavetgrad Hersonska guberniya Rosijska imperiya teper Kropivnickij Ukrayina Pomer 27 travnya 1989 1989 05 27 81 rik Moskva SRSR hvorobaPohovannya Peredyelkinskij cvintard Gromadyanstvo SRSRMisce prozhivannya MoskvaDiyalnist poet perekladachAlma mater Top State Courses in LiteraturedMova tvoriv rosijska 1 Zhanr poeziyaBatko Tarkovskij Oleksandr KarlovichU shlyubi z Tatyana A Ozerskayad i Maria TarkowskadDiti 2 2 Tarkovskij Andrij Arsenijovich i Marina Arsen jevna TarkovskajadPremiyi Orden Chervonoyi ZirkiOrden Druzhbi narodivOrden Trudovogo Chervonogo PraporaDerzhavna premiya SRSR posmertno Tarkovskij Arsenij Oleksandrovich u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Ditinstvo ta yunist 1907 1923 1 2 Pereyizd do Moskvi Dovoyenni roki 1923 1941 1 3 Vijna 1941 1945 2 Praci 2 1 Originali 2 2 Ukrayinski perekladi 3 Vinoski 4 Dzherela ta posilannyaZhittyepis RedaguvatiDitinstvo ta yunist 1907 1923 Redaguvati Narodivsya v ukrayinskij rodini z polskim shlyahetskim korinnyam u misti Yelisavetgrad 3 Jogo batko vidomij svogo chasu poet ukrayinskij pismennik zhurnalist gromadskij diyach ukrayinofil Oleksandr Tarkovskij Arsenij vidviduvav yelisavetgradsku gimnaziyu ta navchavsya u muzichnij shkoli Gustava Nejgauza batka vidomogo muzikanta Genriha Nejgauza She v ditinstvi razom iz batkom i bratom vidviduvav poetichni vechori priyizhdzhih znamenitostej Igorya Severyanina Kostyantina Balmonta Fedora Sologuba 4 nbsp Budivlya kolishnoyi yelisavetgradskoyi privatnoyi gimnaziyi de navchavsya Arsenij Tarkovskij1921 pislya gromadyanskoyi vijni porazki vizvolnih zmagan ta vstanovlennya v Ukrayini radyanskoyi vladi Arsenij i jogo druzi poeti opublikuvali v miscevij gazeti akrovirsh pershi literi yakogo dosit zhorstko harakterizuvali bilshovickogo vozhdya Lenina Molodih lyudej zaareshtuvali j privezli do Mikolayeva todishnogo administrativnogo centru Dorogoyu Arseniyu Tarkovskomu vdalosya vtekti z potyaga Potomu vin mandruvav Ukrayinoyu ta Krimom viprobuvav sebe u riznih fahah buv uchnem shevcya pracyuvav u ribalskij artili Pereyizd do Moskvi Dovoyenni roki 1923 1941 Redaguvati 1923 roku Arsenij Oleksandrovich pereyihav u Moskvu do sestri svogo batka 1925 roku vstupiv navchatisya na Vishi literaturni kursi sho vinikli na misci zakritogo pislya smerti Valeriya Bryusova jogo Literaturnogo institutu Pid chas vstupu Tarkovskij poznajomivsya z poetom i teoretikom poeziyi Georgiyem Arkadijovichem Shengeli yakij stav jogo vchitelem i starshim drugom Razom z Tarkovskim na kursi navchalis Mariya Petrovih Yuliya Nejman Daniyil Andreyev U tomu zh 1925 roci na pidgotovchij kurs postupila Mariya Vishnyakova sho v lyutomu 1928 roku stala druzhinoyu Arseniya Tarkovskogo Dva roki pochinayuchi vid 1929 roku Tarkovskij otrimuvav shomisyachnu stipendiyu Fondu dopomogi pismennikam pochatkivcyam pri Derzhavnomu vidavnictvi yaka dopomagala isnuvati molodij rodini U tomu zh roci cherez skandalnu podiyu samovbivstvo odniyeyi zi sluhachok zakrilisya Vishi literaturni kursi Sluhachi sho ne vstigli zakinchiti kursi buli dopusheni do ispitiv pri MDU Za slovami samogo poeta virshi vin pochav pisati she zmalku 5 Odnak pershi publikaciyi Tarkovskogo chotiriryadkovij virsh Svecha zbirka Dve zari 1927 i virsh Hleb u chasopisi Prozhektor 37 1928 vidbulisya vzhe pid chas navchannya na Vishih literaturnih kursah Na toj chas Tarkovskij uzhe buv spivrobitnikom gazeti Gudok avtorom sudovih narisiv virshovanih felyetoniv i bajok odin z jogo psevdonimiv Taras Podkova 1931 roku Tarkovskij pracyuvav na Vsesoyuznomu radio starshim instruktorom konsultantom z hudozhnogo radiomovlennya pisav p yesi dlya radiopostanovok Za zavdannyam literaturno hudozhnogo viddilu Vsesoyuznogo radio vin napisav p yesu Steklo Shob poznajomitisya zi sklyanim virobnictvom vin yizdiv na sklyanij zavod pid Nizhnim Novgorodom 3 sichnya 1932 roku p yesa Steklo za uchastyu aktora Josipa Naumovicha Abdulova bula peredana po Vsesoyuznomu radio Cya radiop yesa Tarkovskogo bula piddana rizkij kritici za mistiku adzhe vikoristavshi literaturnij prijom Tarkovskij vviv golos rodonachalnika rosijskogo skla Mihajla Lomonosova Priblizno vid 1933 roku Tarkovskij pochav zajmatisya hudozhnim perekladom Georgij Shengeli todi spivrobinik Viddilu literaturi narodiv SRSR Derzhlitvidavu zaluchiv do perekladackoyi diyalnosti takih poetiv yak Viru Zvyagincevu Mariyu Petrovih Marka Tarlovskogo Arkadiya Shtejnberga Arseniya Tarkovskogo tosho Robota nad perekladami nacionalnih poetiv bula pov yazana z tvorchimi vidryadzhennyami v Kirgizstan Krim na Kavkaz Spilno z blizkim drugom Arkadiyem Akimovichem Shtejnbergom Tarkovskij pracyuvav nad perekladami poem i virshiv serbskogo poeta emigranta Radule Markovicha sho pisav pid psevdonimom Stijyenskij 1936 roku Tarkovskij poznajomivsya z Antoninoyu Oleksandrivnoyu Bohonovoyu zhinkoyu kritika ta literaturoznavcya Volodimira Trenina druga Mayakovskogo i Davida Burlyuka Ulitku 1937 roku Arsenij ostatochno zalishiv svoyu rodinu na toj chas vin buv batkom dvoh ditej Andriya 1932 1986 ta Marini 1934 i poyednav svoye zhittya z Bohonovoyu Ulitku 1939 roku Tarkovskij z Antoninoyu Oleksandrivnoyu Bohonovoyu ta yiyi dochkoyu Olenoyu Treninoyu za zavdannyam Spilki pismennikiv SRSR yizdiv do Checheno Ingushskoyi ARSR dlya roboti nad perekladami miscevih poetiv Voni zhili v Groznomu ta v selishi Vedyeno Voseni 1939 roku Arsenij Oleksandrovich priyizhdzhav u Leningrad u vidavnichih spravah tam vin zahvoriv na difteriyu i opinivsya v infekcijnij likarni Botkinski baraki de v toj chas perebuvav na likuvanni kompozitor Dmitro Shostakovich Vijshovshi z likarni Tarkovskij buv prisutnim na pohoronah druzhini O O Bloka Lyubovi Dmitrivni Mendeleyevoyi 27 lyutogo 1940 roku vidbulosya zasidannya Prezidiumu Spilki radyanskih pismennikiv na yakomu poet i perekladach Mark Tarlovskij rekomenduvav Tarkovskogo dlya vklyuchennya do Spilki pismennikiv SRSR zvernuvshi uvagu zboriv na nogo yak na majstra perekladu pererahuvavshi jogo roboti perekladi kirgizkoyi poeziyi gruzinskih narodnih pisen tragediyi Kornelya Cinna turkmenskogo poeta Kemine Takim chinom Tarkovskogo bulo prijnyato do Spilki pismennikiv SRSR 1940 roku Arsenij Oleksandrovich rozluchivsya zi svoyeyu pershoyu druzhinoyu j oformiv shlyub iz Bohonovoyu Takozh voseni 1940 roku vin jmovirno poznajomivsya z Marinoyu Ivanivnoyu Cvyetayevoyu Vijna 1941 1945 RedaguvatiPraci RedaguvatiOriginali Redaguvati Pered snegom 1962 Zemle zemnoe 1966 Vestnik 1969 Volshebnye gory 1978 Zimnij den 1980 Izbrannoe polnoe prizhiznennoe sobranie stihotvorenij i perevodov 1982 Stihi raznyh let 1983 Ot yunosti do starosti 1987 Byt samim soboj 1987 Blagoslovennyj svet 1993 Sobranie sochinenij v 3 h tt 1991 93 Ukrayinski perekladi Redaguvati Tarkovskij Arsenij Vestnik Visnik virshi Per z ros V Boguslavskoyi Kiyiv Duh i litera 2008 310 s ISBN 978 966 378 091 7Vinoski Redaguvati Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https www culture ru persons 9875 arsenii tarkovskii S Shevchenko Pismenniki polyaki urodzhenci Yelisavetgradshini Arhivi Ukrayini 4 257 2005 s 161 169 Istorichnij kalendar Kirovogradshini na2013 rik Lyudi Podiyi Fakti by Oleh Volokhin Issuu issuu com angl Procitovano 20 sichnya 2022 Zhurnal Arion Dzherela ta posilannya RedaguvatiTarkovskij Arsenij Oleksandrovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 36 37 Arsenij Tarkovskij Zibrannya poezij Arsenij Tarkovskij Virshi v Antologiyi rosijskoyi poeziyi Arsenij Tarkovskij chitaye svoyi virshi mp3 Arsenij Tarkovskij chitaye virsh Vot i leto proshlo mp3 Tetyana Fisenko Kirovogradski stezhki Arseniya Tarkovskogo Den 121 9 07 2005 Internet muzej Arseniya Tarkovskogo Stalker rosijskoyi poeziyi gaz Izvestiya Maksim Sviridenkov Zhittya bralo pid krilo Arsenij Tarkovskij avtor kinofilma Stalker opublikovano v chasopisah Moskva Den i noch v gazetah NG Ex libris Literaturnaya Rossiya ros Arsenij TARKOVSKIJ Os i lito splivlo ukrayinskij pereklad Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tarkovskij Arsenij Oleksandrovich amp oldid 40426364