www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джордж Антейл англ George Antheil хрещений як Георг Карл Йоганн Антейл 8 липня 1900 Трентон 12 лютого 1959 Нью Йорк амер

Джордж Антейл

Джордж Антейл (англ. George Antheil, хрещений як Георг Карл Йоганн Антейл; 8 липня 1900, Трентон — 12 лютого 1959, Нью-Йорк) — американський авангардний композитор, піаніст, письменник і винахідник.

Джордж Антейл
Основна інформація
Дата народження 8 липня 1900(1900-07-08)
Місце народження Трентон, США
Дата смерті 12 лютого 1959(1959-02-12)[…] (58 років)
Місце смерті Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Причина смерті інфаркт міокарда
Громадянство США
Професії композитор, піаніст, кінокомпозитор, винахідник
Освіта Trenton Central High Schoold
Вчителі Надія Буланже
Відомі учні Бенджамін Ліз
Інструменти фортепіано
Жанри опера і симфонія
Нагороди
antheil.org
 Файли у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Народився Джордж Карл Йоганн Антейл (Georg Carl Johann Antheil) в сім'ї німецьких емігрантів, які жили в Трентоні, Нью-Джерсі (Trenton, New Jersey). Батько Джорджа керував місцевим взуттєвим магазином. Антейл з дитинства володів двома мовами; писати музику і прозу він також почав досить рано. Цікаво, що всі ці таланти Джордж відточував цілком і повністю самостійно — закінчити коледж він так і не спромігся.

Музика настільки захоплювала Антейла, що мати якось навіть заслала його в село, щоб максимально віддалити від всіх музичних інструментів. Джорджа, втім, це не зупинило — він просто замовив собі піаніно в місцевому магазині. У своїх мемуарах — не вирізняються, втім, особливою вірогідністю — Антейл заявляв, що дитинство його пройшло в безпосередньому сусідстві з в'язницею і машинобудівним заводом.

Грати на піаніно Джордж почав в шість років; в 1916-му він регулярно бував у Філадельфії, де навчався під керівництвом Костянтина фон Штернберга, колишнього учня самого Ференца Ліста. Саме Штернберг познайомив Антейла з основами європейської музичної традиції; втім, пізніше він — вже самостійно — освоїв цілий ряд нових галузей мистецтва, на кшталт легендарного вже дадаїзму. У 1919 році Джордж почав працювати разом з Ернестом Блохом; той спочатку ставився до свого нового помічника з явним скепсисом, проте потім все ж зумів визнати, що ентузіазм і енергія Антейла гідні поваги. У 19 років Джорджа запросили провести час з Маргарет Андерсон, редактором «Little Review» і групою її друзів. Спілкування з командою Андерсон сильно вплинуло на становлення Антейла. Джордж продовжував активно працювати над новим піснями і фортепіанним концертом.

Приблизно в цей же час фон Штернберг познайомив Антейла з Марією Луїзою Кертіс Бок, майбутньою засновницею Музичного інституту Кертіс (Curtis Institute of Music). Фон Штернберг зумів переконати Бок в тому, що його протеже неймовірно геніальний; Марія-Луїза призначила Джорджу стипендію і вибила йому місце в одній з музичних шкіл Філадельфії. Пізніше Бок переконалася, що підопічний її аж ніяк не такий простий, як їй здавалося; втім, не дивлячись на явне несхвалення поведінки і творчості Антейла, регулярно підкидати йому гроші вона не припиняла. У згаданих уже мемуарах Джордж про Бок практично не згадував.

30 травня 1922 року Антейл вирушив до Європи; він мріяв стати популярним новомодним піаністом-композитором. Рік Джордж провів в Берліні; деякий час також давав концерти в Будапешті і Відні. Популярність він і справді знайшов, хоча і досить похмуру; особливого доходу музика не приносила — нерідко після чергового концерту Джорджу доводилося ще й доплачувати зі своєї кишені.

У 1936 році Антейл перебрався до Голлівуду, де відносно швидко став досить успішним кінокомпозитором; йому довелося попрацювати з цілим рядом досить відомих режисерів — на кшталт Сесиля ДеМілля і Ніколаса Рея. Через деякий час Джордж прийшов до висновку, що сучасна кіноіндустрія до сучасної музики відноситься надзвичайно вороже. Поступово Антейл перемкнувся на співпрацю переважно з незалежними режисерами.

Написання музики для кіно займало аж ніяк не весь його час; Джордж активно писав для балету і встиг створити цілих шість симфоній. Пізня його музика сильно тяжіла до творчості романтиків; в роботі його відчувався сильний вплив Прокоф'єва, Шостаковича і американської музики.

Помер Антейл від серцевого нападу в Мангеттені, Нью-Йорк, 12 лютого 1959 року. На момент смерті Джорджу було 58 років.

Творчість Редагувати

Найвідомішим твором Антейл став «Ballet Mécanique». Вважається, що до цієї композиції повинен був додаватися експериментальний фільм авторства Фернана Леже і Дадлі Мерфі; перші уявлення, однак, ніяким фільмом не супроводжувалися. Пізніше фільм все ж був завершений, однак у підсумку він виявився в два рази коротше самого балету.

Твори Редагувати

Опери Редагувати

Твори для балету Редагувати

  • Ballet Mécanique (1924)
  • Jazz Symphony (1925)
  • Piano Concerto (1926)
  • Decatur at Algiers (1943)
  • Violin Concerto (1946)
  • Hot-time Dance (1948)
  • McKonkey's Ferry (1948)
  • Symphony No. 5 (1947—1948)
  • Symphony No. 6 (1947—1948)
  • Tom Sawyer — California Overture (1949)

Камерні і інструментальні твори Редагувати

  • String Quartet No. 1 (1924)
  • String Quartet No. 2 (1927)
  • Violin Sonatina (1945)
  • Piano Sonata No. 3 (1947)
  • Piano Sonata No. 4 (1948)
  • Violin Sonata No. 4 (1948)
  • String Quartet No. 3 (1948)
  • Trumpet Sonata (1951)

Музика до фільмів Редагувати

Інші твори і винаходи Редагувати

Були в Антейла захоплення і за межами музичного світу; так, в 1930 році він опублікував — під псевдонімом «Стейсі Бішоп» — детективний роман «Death in the Dark». З 1936 по 1940 роки Антейл писав огляди для журналу «Modern Music»; колонка його відрізнялася неймовірною глибиною викладених думок. У 1945 році Антейл опублікував автобіографію — незабаром стала бестселером. Разом з Геді Ламар в 1942 році отримав патент США № 2 292 387 «Секретна система зв'язку» (Secret Communication System), в якому мова йде про системи зв'язку, що включають передачу помилкових каналів на різних частотах. Вони стали основою для зв'язку з розширеним спектром (spread spectrum), яка сьогодні широко використовується в мобільній телефонії, Wi-Fi і GPS.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. ↑ Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. ↑ https://www.gf.org/fellows/all-fellows/george-antheil/
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118649604 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  6. list of students of Frédéric Chopin
    d:Track:Q723387

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dzhordzh Antejl angl George Antheil hreshenij yak Georg Karl Jogann Antejl 8 lipnya 1900 Trenton 12 lyutogo 1959 Nyu Jork amerikanskij avangardnij kompozitor pianist pismennik i vinahidnik Dzhordzh AntejlOsnovna informaciyaData narodzhennya 8 lipnya 1900 1900 07 08 1 2 3 Misce narodzhennya Trenton SShA 4 3 Data smerti 12 lyutogo 1959 1959 02 12 1 2 58 rokiv Misce smerti Nyu Jork shtat Nyu Jork SShA 4 Prichina smerti infarkt miokardaGromadyanstvo SShAProfesiyi kompozitor pianist kinokompozitor vinahidnikOsvita Trenton Central High SchooldVchiteli Nadiya Bulanzhe 6 Vidomi uchni Bendzhamin LizInstrumenti fortepianoZhanri opera i simfoniyaNagorodi Grant Guggengajma 1932 EFF Pioneer Awardd 1997 Nacionalna zala slavi vinahidnikiv SShAantheil org Fajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 3 Tvori 3 1 Operi 3 2 Tvori dlya baletu 3 3 Kamerni i instrumentalni tvori 3 4 Muzika do filmiv 4 Inshi tvori i vinahodi 5 Primitki 6 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya Dzhordzh Karl Jogann Antejl Georg Carl Johann Antheil v sim yi nimeckih emigrantiv yaki zhili v Trentoni Nyu Dzhersi Trenton New Jersey Batko Dzhordzha keruvav miscevim vzuttyevim magazinom Antejl z ditinstva volodiv dvoma movami pisati muziku i prozu vin takozh pochav dosit rano Cikavo sho vsi ci talanti Dzhordzh vidtochuvav cilkom i povnistyu samostijno zakinchiti koledzh vin tak i ne spromigsya Muzika nastilki zahoplyuvala Antejla sho mati yakos navit zaslala jogo v selo shob maksimalno viddaliti vid vsih muzichnih instrumentiv Dzhordzha vtim ce ne zupinilo vin prosto zamoviv sobi pianino v miscevomu magazini U svoyih memuarah ne viriznyayutsya vtim osoblivoyu virogidnistyu Antejl zayavlyav sho ditinstvo jogo projshlo v bezposerednomu susidstvi z v yazniceyu i mashinobudivnim zavodom Grati na pianino Dzhordzh pochav v shist rokiv v 1916 mu vin regulyarno buvav u Filadelfiyi de navchavsya pid kerivnictvom Kostyantina fon Shternberga kolishnogo uchnya samogo Ferenca Lista Same Shternberg poznajomiv Antejla z osnovami yevropejskoyi muzichnoyi tradiciyi vtim piznishe vin vzhe samostijno osvoyiv cilij ryad novih galuzej mistectva na kshtalt legendarnogo vzhe dadayizmu U 1919 roci Dzhordzh pochav pracyuvati razom z Ernestom Blohom toj spochatku stavivsya do svogo novogo pomichnika z yavnim skepsisom prote potim vse zh zumiv viznati sho entuziazm i energiya Antejla gidni povagi U 19 rokiv Dzhordzha zaprosili provesti chas z Margaret Anderson redaktorom Little Review i grupoyu yiyi druziv Spilkuvannya z komandoyu Anderson silno vplinulo na stanovlennya Antejla Dzhordzh prodovzhuvav aktivno pracyuvati nad novim pisnyami i fortepiannim koncertom Priblizno v cej zhe chas fon Shternberg poznajomiv Antejla z Mariyeyu Luyizoyu Kertis Bok majbutnoyu zasnovniceyu Muzichnogo institutu Kertis Curtis Institute of Music Fon Shternberg zumiv perekonati Bok v tomu sho jogo protezhe nejmovirno genialnij Mariya Luyiza priznachila Dzhordzhu stipendiyu i vibila jomu misce v odnij z muzichnih shkil Filadelfiyi Piznishe Bok perekonalasya sho pidopichnij yiyi azh niyak ne takij prostij yak yij zdavalosya vtim ne divlyachis na yavne neshvalennya povedinki i tvorchosti Antejla regulyarno pidkidati jomu groshi vona ne pripinyala U zgadanih uzhe memuarah Dzhordzh pro Bok praktichno ne zgaduvav 30 travnya 1922 roku Antejl virushiv do Yevropi vin mriyav stati populyarnim novomodnim pianistom kompozitorom Rik Dzhordzh proviv v Berlini deyakij chas takozh davav koncerti v Budapeshti i Vidni Populyarnist vin i spravdi znajshov hocha i dosit pohmuru osoblivogo dohodu muzika ne prinosila neridko pislya chergovogo koncertu Dzhordzhu dovodilosya she j doplachuvati zi svoyeyi kisheni U 1936 roci Antejl perebravsya do Gollivudu de vidnosno shvidko stav dosit uspishnim kinokompozitorom jomu dovelosya popracyuvati z cilim ryadom dosit vidomih rezhiseriv na kshtalt Sesilya DeMillya i Nikolasa Reya Cherez deyakij chas Dzhordzh prijshov do visnovku sho suchasna kinoindustriya do suchasnoyi muziki vidnositsya nadzvichajno vorozhe Postupovo Antejl peremknuvsya na spivpracyu perevazhno z nezalezhnimi rezhiserami Napisannya muziki dlya kino zajmalo azh niyak ne ves jogo chas Dzhordzh aktivno pisav dlya baletu i vstig stvoriti cilih shist simfonij Piznya jogo muzika silno tyazhila do tvorchosti romantikiv v roboti jogo vidchuvavsya silnij vpliv Prokof yeva Shostakovicha i amerikanskoyi muziki Pomer Antejl vid sercevogo napadu v Mangetteni Nyu Jork 12 lyutogo 1959 roku Na moment smerti Dzhordzhu bulo 58 rokiv Tvorchist RedaguvatiNajvidomishim tvorom Antejl stav Ballet Mecanique Vvazhayetsya sho do ciyeyi kompoziciyi povinen buv dodavatisya eksperimentalnij film avtorstva Fernana Lezhe i Dadli Merfi pershi uyavlennya odnak niyakim filmom ne suprovodzhuvalisya Piznishe film vse zh buv zavershenij odnak u pidsumku vin viyavivsya v dva razi korotshe samogo baletu Tvori RedaguvatiOperi Redaguvati Transatlantic 1930 Helen Retires 1931 Volpone 1949 1952 po Benu Dzhonsonu The Wish 1954 Venus in Africa 1954 The Brothers 1954 Tvori dlya baletu Redaguvati Ballet Mecanique 1924 Jazz Symphony 1925 Piano Concerto 1926 Decatur at Algiers 1943 Violin Concerto 1946 Hot time Dance 1948 McKonkey s Ferry 1948 Symphony No 5 1947 1948 Symphony No 6 1947 1948 Tom Sawyer California Overture 1949 Kamerni i instrumentalni tvori Redaguvati String Quartet No 1 1924 String Quartet No 2 1927 Violin Sonatina 1945 Piano Sonata No 3 1947 Piano Sonata No 4 1948 Violin Sonata No 4 1948 String Quartet No 3 1948 Trumpet Sonata 1951 Muzika do filmiv Redaguvati 1935 Once in a Blue Moon 1935 The Scoundrel 1938 The Buccaneer Angels Over Broadway 1940 Adventure in Diamonds 1940 That Brennan Girl 1946 Plainsman and the Lady 1946 Specter of the Rose 1946 Along the Oregon Trail 1947 Tokyo Joe 1949 The Fighting Kentuckian 1949 Actors and Sin 1952 1952 Snajper The Sniper The Juggler 1953 Target Hong Kong 1953 Hunters of the Deep 1954 Not as a Stranger 1955 Air Power 1956 The Young Don t Cry 1957 1957 Gordist i pristrast The Pride and the Passion Inshi tvori i vinahodi RedaguvatiBuli v Antejla zahoplennya i za mezhami muzichnogo svitu tak v 1930 roci vin opublikuvav pid psevdonimom Stejsi Bishop detektivnij roman Death in the Dark Z 1936 po 1940 roki Antejl pisav oglyadi dlya zhurnalu Modern Music kolonka jogo vidriznyalasya nejmovirnoyu glibinoyu vikladenih dumok U 1945 roci Antejl opublikuvav avtobiografiyu nezabarom stala bestselerom Razom z Gedi Lamar v 1942 roci otrimav patent SShA 2 292 387 Sekretna sistema zv yazku Secret Communication System v yakomu mova jde pro sistemi zv yazku sho vklyuchayut peredachu pomilkovih kanaliv na riznih chastotah Voni stali osnovoyu dlya zv yazku z rozshirenim spektrom spread spectrum yaka sogodni shiroko vikoristovuyetsya v mobilnij telefoniyi Wi Fi i GPS Primitki Redaguvati a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b https www gf org fellows all fellows george antheil a b Deutsche Nationalbibliothek Record 118649604 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 list of students of Frederic Chopin d Track Q723387Posilannya RedaguvatiSajt Antejla Arhivovano 16 serpnya 2018 u Wayback Machine Dzhordzh Antejl na sajti IMDb angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dzhordzh Antejl amp oldid 40670310