www.wikidata.uk-ua.nina.az

Астрагал шерстистоквітковий Астрага л волохатоцв ітий 1 Astragalus dasyanthus трав янистий багаторічник що належить до р

Астрагал шерстистоквітковий

Астрага́л волохатоцв́ітий (Astragalus dasyanthus) — трав'янистий багаторічник, що належить до родини Fabaceae (бобових), найчисельнішого роду астрагал (Astragalus) (2.5 тис. видів). Зникаючий вид, занесений до Червоної книги України, до другої категорії («вразливі»).

Астрагал шерстистоквітковий
Астрагал волохатоцвітий (Astragalus dasyanthus) у Саратовської області, Росія
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Рід: Астрагал (Astragalus)
Вид:
A. A. dasyanthus
Біноміальна назва
Astragalus A. dasyanthus

Інші назви ред.

Інші назви: астрагал мохнатоквітковий, астрагал шерстистоквітковий, астрагал мохнатоцвітий, вовчий горошок мохнатий, божі ручки, котики, котячий горох, перелет, перелет польський, солодке зілля, горошок, горошок котячий, горошок польовий, золототисячник, лапки котячі, перелет сладколистий, перелет солодколистий, смоктунці, солодка трава, солодушка.

Поширення ред.

Зустрічається в лісостепових і на півночі степових регіонів серед залишків степової рослинності. Росте на схилах балок й річкових долин, на остепнених лісових галявинах, серед степових кущів, на старих кладовищах, курганах. Завжди зустрічається розсіяно, однорідних популяцій не утворює. Не вимогливий до ґрунту та вологи. Астрагал балкано-панонський-причорноморський вид. За кордоном зустрічається в центрі та на південному-сході Європи: Угорщина, Румунія, Молдова, Болгарія, Югославія. В Росії в південно-західних регіонах до Волгограда і Ставропольської височини на сході, тобто у низинах річок Волги і Дону. В Україні поширений переважно в Середньому Придніпров'ї, де інколи утворюються не густі популяції площею в декілька гектарів.

Морфологічна характеристика ред.

Астрагал волохатоцвітий — багаторічна трав'яниста рослина, належить до життєвої форми кущиків, що утворюють багатоглавий стеблокорінь — каудекс. Звичайно в кущі 3−5 лежачих, стоячих або висхідних стебел, що густо вкриті листям. Довжина стебел до 40 см. Стебла розгалужені, добре розвинені.

Листки черешкові, непарноперисті мають 12-14 пар листочків, чергові. Листочки майже сидячі, продовгувато-овальні або продовгувато-ланцетоподібні, завдовжки 15-12 мм і шириною близько 6 мм. Прилистки ланцетоподібні, загострені. Корінь товстий стрижневий, досягає довжини 1.2 м, соковитий без здерев'яніння, світло-коричневий, з поперечно зморшкуватою корою, в верхній частині багатоглавий. Bci частини рослини, навіть квіти, за винятком внутрішньої сторони вінчика, вкриті довгими жовтувато-білуватими або рудуватими волосками.

Розмноження ред.

Астрагал волохатоцвітий квітує з червня по липень, повторне цвітіння з липня по серпень. Квіти мають приємний медовий запах. Вони приваблюють комах, частіше за все бджіл та джмелів. Плоди дозрівають з липня по серпень.

Розмноження майже суто насінням. Квіти зигоморфні, жовтуваті, зібрані в густі, майже кулеподібні суцвіття завдовжки 3-6 см з 10-20 квітками. Суцвіття розташовані на квітконосах завдовжки до 15 см, розташованих в пазухах листків. Квіти завдовжки 15-20 мм зі світло-жовтим вінчиком з густоволосистою чашечкою. Парус з широким нігтиком, крила коротші прапора, видовжені, човник тупий. Тичинок 10, з них 9 зрослися внизу в трубочку, а одна, верхня, вільна. Плід — твердий, шкіряний, трикутно-яйцеподібний, шерстистий біб, з носиком, усіченим на верхівці, завдовжки до 1 см. Біб містить багато плоских, овальних, коричневих насінин.

Фармакологічні властивості ред.

Трава астрагала волохатоцвітого містить флавоноїди — кверцетин, келсперол, ізоромпетин, астрагалозид, нарцисин, органічні кислоти, ефірну олію, тритерпенові сполуки, полісахариди (арабін, басфін), гліцирізин, дазиантогенин, дазиантобіозид, кумарини, вітаміни (C, E), цукор, крохмаль, барвні речовини, аскорбінова кислота, целюлоза,азотні сполуки, слиз та сполуки таких елементів як залізо, кальцій, алюміній, фосфор, магній, натрій, барій, кремній, стронцій, молібден, ванадій і марганець.

В лікарських цілях використовують всю надземну частину рослини, тобто траву (Herba Astragali dasyanthi).

Астрагал волохатоцвітий інтродукований на Українській зональній дослідній станції ВІЛР, адже він досить легко розмножуеться насінням.

Препарати з астрагала волохатоцвітого виявляють седативну, гіпотензивну та кардіологічну дію. Вони поліпшують функціональну діяльність печінки, позитивно впливають на процес згортання кровi.

Охоронний статус ред.

Вид занесено до різних червоних книг:

В Україні охороняється на території Кам'яних Могил — відділу Українського степового природного заповідника, заказників загальнодержавного значення Івахновецького (Хмельницька область) та Балки Північної Червоної (Дніпропетровська область), пам'яток природи у Донецькій, Запорізькій, Миколаївській та Одеській областях. Вид введено у культуру (вирощують на плантаціях як лікарську рослину). Заплановано створити заказник загальнодержавного значення Гранітно-степове Побужжя (Миколаївська область).

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Astragalus dasyanthus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Petrova A., Vladimirov V. (eds) 'Red List of Bulgarian vascular plants [ 19 травня 2022 у Wayback Machine.]', Phytologia Balcanica 15 (1): 63-94, Sofia, 2009 (англ.)

Джерела ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Astraga l volohatocv itij 1 Astragalus dasyanthus trav yanistij bagatorichnik sho nalezhit do rodini Fabaceae bobovih najchiselnishogo rodu astragal Astragalus 2 5 tis vidiv Znikayuchij vid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini do drugoyi kategoriyi vrazlivi Astragal sherstistokvitkovijAstragal volohatocvitij Astragalus dasyanthus u Saratovskoyi oblasti RosiyaOhoronnij statusBlizkij do zagrozlivogo MSOP 2 3 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Bobovocviti Fabales Rodina Bobovi Fabaceae Rid Astragal Astragalus Vid A A dasyanthusBinomialna nazvaAstragalus A dasyanthusPall Zmist 1 Inshi nazvi 2 Poshirennya 3 Morfologichna harakteristika 4 Rozmnozhennya 5 Farmakologichni vlastivosti 6 Ohoronnij status 7 Div takozh 8 Primitki 9 Dzherela 10 PosilannyaInshi nazvi red Inshi nazvi astragal mohnatokvitkovij astragal sherstistokvitkovij astragal mohnatocvitij vovchij goroshok mohnatij bozhi ruchki kotiki kotyachij goroh perelet perelet polskij solodke zillya goroshok goroshok kotyachij goroshok polovij zolototisyachnik lapki kotyachi perelet sladkolistij perelet solodkolistij smoktunci solodka trava solodushka Poshirennya red Zustrichayetsya v lisostepovih i na pivnochi stepovih regioniv sered zalishkiv stepovoyi roslinnosti Roste na shilah balok j richkovih dolin na ostepnenih lisovih galyavinah sered stepovih kushiv na starih kladovishah kurganah Zavzhdi zustrichayetsya rozsiyano odnoridnih populyacij ne utvoryuye Ne vimoglivij do gruntu ta vologi Astragal balkano panonskij prichornomorskij vid Za kordonom zustrichayetsya v centri ta na pivdennomu shodi Yevropi Ugorshina Rumuniya Moldova Bolgariya Yugoslaviya V Rosiyi v pivdenno zahidnih regionah do Volgograda i Stavropolskoyi visochini na shodi tobto u nizinah richok Volgi i Donu V Ukrayini poshirenij perevazhno v Serednomu Pridniprov yi de inkoli utvoryuyutsya ne gusti populyaciyi plosheyu v dekilka gektariv Morfologichna harakteristika red Astragal volohatocvitij bagatorichna trav yanista roslina nalezhit do zhittyevoyi formi kushikiv sho utvoryuyut bagatoglavij steblokorin kaudeks Zvichajno v kushi 3 5 lezhachih stoyachih abo vishidnih stebel sho gusto vkriti listyam Dovzhina stebel do 40 sm Stebla rozgaluzheni dobre rozvineni Listki chereshkovi neparnoperisti mayut 12 14 par listochkiv chergovi Listochki majzhe sidyachi prodovguvato ovalni abo prodovguvato lancetopodibni zavdovzhki 15 12 mm i shirinoyu blizko 6 mm Prilistki lancetopodibni zagostreni Korin tovstij strizhnevij dosyagaye dovzhini 1 2 m sokovitij bez zderev yaninnya svitlo korichnevij z poperechno zmorshkuvatoyu koroyu v verhnij chastini bagatoglavij Bci chastini roslini navit kviti za vinyatkom vnutrishnoyi storoni vinchika vkriti dovgimi zhovtuvato biluvatimi abo ruduvatimi voloskami Rozmnozhennya red Astragal volohatocvitij kvituye z chervnya po lipen povtorne cvitinnya z lipnya po serpen Kviti mayut priyemnij medovij zapah Voni privablyuyut komah chastishe za vse bdzhil ta dzhmeliv Plodi dozrivayut z lipnya po serpen Rozmnozhennya majzhe suto nasinnyam Kviti zigomorfni zhovtuvati zibrani v gusti majzhe kulepodibni sucvittya zavdovzhki 3 6 sm z 10 20 kvitkami Sucvittya roztashovani na kvitkonosah zavdovzhki do 15 sm roztashovanih v pazuhah listkiv Kviti zavdovzhki 15 20 mm zi svitlo zhovtim vinchikom z gustovolosistoyu chashechkoyu Parus z shirokim nigtikom krila korotshi prapora vidovzheni chovnik tupij Tichinok 10 z nih 9 zroslisya vnizu v trubochku a odna verhnya vilna Plid tverdij shkiryanij trikutno yajcepodibnij sherstistij bib z nosikom usichenim na verhivci zavdovzhki do 1 sm Bib mistit bagato ploskih ovalnih korichnevih nasinin Farmakologichni vlastivosti red Trava astragala volohatocvitogo mistit flavonoyidi kvercetin kelsperol izorompetin astragalozid narcisin organichni kisloti efirnu oliyu triterpenovi spoluki polisaharidi arabin basfin glicirizin daziantogenin daziantobiozid kumarini vitamini C E cukor krohmal barvni rechovini askorbinova kislota celyuloza azotni spoluki sliz ta spoluki takih elementiv yak zalizo kalcij alyuminij fosfor magnij natrij barij kremnij stroncij molibden vanadij i marganec V likarskih cilyah vikoristovuyut vsyu nadzemnu chastinu roslini tobto travu Herba Astragali dasyanthi Astragal volohatocvitij introdukovanij na Ukrayinskij zonalnij doslidnij stanciyi VILR adzhe vin dosit legko rozmnozhuetsya nasinnyam Preparati z astragala volohatocvitogo viyavlyayut sedativnu gipotenzivnu ta kardiologichnu diyu Voni polipshuyut funkcionalnu diyalnist pechinki pozitivno vplivayut na proces zgortannya krovi Ohoronnij status red Vid zaneseno do riznih chervonih knig Chervona kniga Ukrayini 2009 kategoriya vrazlivij Chervonij spisok roslin Bolgariyi 2009 kategoriya znahoditsya pid kritichnoyu zagrozoyu 2 Chervona Kniga Respubliki Moldova 2001 kategoriya vrazlivij Yevropejskij Chervonij spisok 1991 kategoriya vrazlivij Chervonij Spisok Mizhnarodnogo Soyuzu Ohoroni Prirodi 1997 kategoriya blizkij do zagrozlivogo stanu V Ukrayini ohoronyayetsya na teritoriyi Kam yanih Mogil viddilu Ukrayinskogo stepovogo prirodnogo zapovidnika zakaznikiv zagalnoderzhavnogo znachennya Ivahnoveckogo Hmelnicka oblast ta Balki Pivnichnoyi Chervonoyi Dnipropetrovska oblast pam yatok prirodi u Doneckij Zaporizkij Mikolayivskij ta Odeskij oblastyah Vid vvedeno u kulturu viroshuyut na plantaciyah yak likarsku roslinu Zaplanovano stvoriti zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Granitno stepove Pobuzhzhya Mikolayivska oblast Div takozh red Spisok dikoroslih korisnih roslin UkrayiniPrimitki red Astragalus dasyanthus Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Petrova A Vladimirov V eds Red List of Bulgarian vascular plants Arhivovano 19 travnya 2022 u Wayback Machine Phytologia Balcanica 15 1 63 94 Sofia 2009 angl Dzherela red Chopik V I Dudchenko L G Krasnova A N Dikorastushie poleznye rasteniya Ukrainy Spravochnik K Naukova dumka 1983 400 s ros Balabaj I V Nistryan A K Rasteniya kotorye nas lechat K 1981 S 35 ros Grinevich N I Lekarstvennye rasteniya K 1991 S 52 ros Davidov A Znaj lyubi berezhi K 1982 S 70 Zaveruha B V Andrienko T L Protopopova V V Ohranyaemye rasteniya Ukrainy 1983 S 68 ros Ivashin P I Lekarstvennye rasteniya Ukrainy K 1978 S 52 53 ros Kotukov G N Kultivovani i dikorosli likarski roslini K 1971 Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik K 1990 S 31 32 Manchur F I Dovidnik z fitoterapiyi K 1986 S 25 26 Popov A P Lekarstvennye rasteniya v narodnoj medicine K 1978 S 19 ros Astragal mohnatokvitkovij nedostupne posilannya z chervnya 2019 Chervona kniga Ukrayini 1996 elektronna versiya Chervona kniga Ukrayini 2009 nedostupne posilannya z travnya 2019 Posilannya red Astragal sherstistokvitkovij Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 46 ISBN 5 88500 055 7 Astragal sherstistokvitkovij Arhivovano 24 bereznya 2013 u Wayback Machine Astragal sherstistokvitkovij v Chervonij knizi Ukrayini Arhivovano 29 veresnya 2014 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Astragal sherstistokvitkovij amp oldid 40775877