www.wikidata.uk-ua.nina.az

Петер Симон Паллас нім Peter Simon Pallas 22 вересня 1741 8 вересня 1811 німецький та російський натураліст геолог етног

Петер-Симон Паллас

Петер-Симон Паллас (нім. Peter Simon Pallas; 22 вересня 1741 — 8 вересня 1811) — німецький та російський натураліст, геолог, етнограф та енциклопедист XVIII—XIX століття.

Петер-Симон Паллас
нім. Peter Simon Pallas
Народився 22 вересня 1741(1741-09-22)
Берлін, Німеччина
Помер 8 вересня 1811(1811-09-08) (69 років)
Берлін, Німеччина
Поховання
Берлін : 

Країна  Королівство Пруссія
 Російська імперія
Місце проживання Берлін
Гаага
Санкт-Петербург
Сімферополь
Діяльність етнограф, енциклопедист, геолог, ботанік, зоолог
Сфера роботи зоологія, ботаніка, географія, Геологія, етнографія і філологія
Alma mater Лейденський університет, Університет Мартіна Лютера і Геттінгенський університет
Мова творів латина і німецька
Членство Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Баварська академія наук, Російська академія наук, Нідерландська королівська академія наук, Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей, Леопольдина і Національна академія наук Італіїd
Батько Simon Pallasd
Діти Albertine von Wimpffen (Pallas)d
Автограф
Нагороди
 Петер-Симон Паллас у Вікісховищі

Короткі біографічні відомості Редагувати

Академік Петербурзької Академії наук з 1767. Понад 40 років перебував на службі в Росії. З 1768 по 1774 рр. керував експедиціями Петербурзької АН, висновки яких опубліковано в книзі «Путешествие по разным провинциям Российской империи» (СПб., 1773 — 1788, т. 1—3).

Подорожі мокшанськими та ерзянськими землями Редагувати

Під час подорожі Середнім Поволжям (1768–1769) річкою Окою через Муром — Арзамас, по П'яні через Саранск — Інсар — Пензу — Симбірськ — Самару — Оренбург — Уфу Паллас відвідав мокшанські та ерзянські поселення: Пілокшово, Чиркуш, Пермєєво, Гічалки (Ічали), Шадін, Коршиман, Камєшкір, Сєлікси, Мєлєкєс Мордовський, Кармала, Седьолкіно, Афонкіно, Соккармала, Алєксєєво (Вечкан), Єрьомкіно, Усюково, Санчалєво, Біларатка, Шелєхмєт тощо.

У працях Палласа містяться детальні різнобічні спостереження за побутом та духовною культурою мордви, її етнічною історією та етнокультурними зв'язками з іншими народами.

Одяг і прикраси мордви, що Паллас придбав у мордовських селах, — найбільш рання етнографічна колекція, зберігається в Музеї антропології імені Петра Великого, створеного на базі Кунсткамери.

Палласит Редагувати

1772 році в районі Красноярська Палласу показали 680-кілограмову залізно-кам'яну брилу, яка за розпорядженням мандрівника була відправлена ​​в Петербург і зараз прикрашає метеоритний відділ Мінералогічного музею імені академіка А. Е. Ферсмана Академії наук. Цей найбільший в Росії сідероліт (залізно-кам'яний метеорит, або палласит) називається «Красноярськ».

Наукова праця Редагувати

Паллас є автором близько 170 наукових публікацій. Перші дослідження П. Палласа пов'язані з вивченням фауни Криму, якій присвячено декілька праць, у тому числі «Наблюдения, сделанные во время путешествия по южным наместничествам Русского государства в 1793—1794» (переклад з нім.).

Ним описаний ряд видів організмів.

Тварини:

комахи Редагувати

риби Редагувати

птахи Редагувати

ссавці Редагувати

та ін. Тільки у сучасній фауні України є 21 таксон ссавців, описаних Петром Палласом [1] [ 18 січня 2011 у Wayback Machine.].

Рослини:

Pall. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Петер-Симон Паллас.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).

Названі на честь Палласа Редагувати

Джерела та література Редагувати

  • І. М. Кулинич, Н. В. Кривец. Паллас Петро-Симон [ 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 44. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
  • Токарев С. А. История русской этнографии.— М., 1966 (рос.)
  • Мокшин Н. Ф. Деятельность музеев России по сбору мордовских этнографических коллекций // Краеведение Мордовии.— Саранск, 1973 (рос.)
  • Мордовия. Кто есть кто. Энциклопедический словарь—справочник. — Ульяновск, 1997. — с.309. (рос.)
  • Сытин А. К. Петр Симон Паллас — ботаник // Москва: КМК Scientific Press, 1997 . — 338 с. : ил. ISBN 5-201-11103-3

Примітки Редагувати

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. IPNI.  Pall.. 

Посилання Редагувати

  • Паллас (Pallas) Петро-Симон // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.82-83
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Паллас, Петер Симон


Це незавершена стаття про біолога.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Peter Simon Pallas nim Peter Simon Pallas 22 veresnya 1741 8 veresnya 1811 nimeckij ta rosijskij naturalist geolog etnograf ta enciklopedist XVIII XIX stolittya Peter Simon Pallasnim Peter Simon PallasNarodivsya 22 veresnya 1741 1741 09 22 Berlin NimechchinaPomer 8 veresnya 1811 1811 09 08 69 rokiv Berlin NimechchinaPohovannya Berlin Krayina Korolivstvo Prussiya Rosijska imperiyaMisce prozhivannya Berlin Gaaga Sankt Peterburg SimferopolDiyalnist etnograf enciklopedist geolog botanik zoologSfera roboti zoologiya botanika geografiya Geologiya etnografiya i filologiyaAlma mater Lejdenskij universitet Universitet Martina Lyutera i Gettingenskij universitetMova tvoriv latina i nimecka 1 Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Shvedska korolivska akademiya nauk Bavarska akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya istoriyi literaturi i starozhitnostej Leopoldina i Nacionalna akademiya nauk ItaliyidBatko Simon PallasdDiti Albertine von Wimpffen Pallas dAvtografNagorodi chlen Londonskogo Korolivskogo Tovaristva Peter Simon Pallas u Vikishovishi Zmist 1 Korotki biografichni vidomosti 2 Podorozhi mokshanskimi ta erzyanskimi zemlyami 3 Pallasit 4 Naukova pracya 4 1 komahi 4 2 ribi 4 3 ptahi 4 4 ssavci 5 Nazvani na chest Pallasa 6 Dzherela ta literatura 7 Primitki 8 PosilannyaKorotki biografichni vidomosti RedaguvatiAkademik Peterburzkoyi Akademiyi nauk z 1767 Ponad 40 rokiv perebuvav na sluzhbi v Rosiyi Z 1768 po 1774 rr keruvav ekspediciyami Peterburzkoyi AN visnovki yakih opublikovano v knizi Puteshestvie po raznym provinciyam Rossijskoj imperii SPb 1773 1788 t 1 3 Podorozhi mokshanskimi ta erzyanskimi zemlyami RedaguvatiPid chas podorozhi Serednim Povolzhyam 1768 1769 richkoyu Okoyu cherez Murom Arzamas po P yani cherez Saransk Insar Penzu Simbirsk Samaru Orenburg Ufu Pallas vidvidav mokshanski ta erzyanski poselennya Pilokshovo Chirkush Permyeyevo Gichalki Ichali Shadin Korshiman Kamyeshkir Syeliksi Myelyekyes Mordovskij Karmala Sedolkino Afonkino Sokkarmala Alyeksyeyevo Vechkan Yeromkino Usyukovo Sanchalyevo Bilaratka Shelyehmyet tosho U pracyah Pallasa mistyatsya detalni riznobichni sposterezhennya za pobutom ta duhovnoyu kulturoyu mordvi yiyi etnichnoyu istoriyeyu ta etnokulturnimi zv yazkami z inshimi narodami Odyag i prikrasi mordvi sho Pallas pridbav u mordovskih selah najbilsh rannya etnografichna kolekciya zberigayetsya v Muzeyi antropologiyi imeni Petra Velikogo stvorenogo na bazi Kunstkameri Pallasit Redaguvati1772 roci v rajoni Krasnoyarska Pallasu pokazali 680 kilogramovu zalizno kam yanu brilu yaka za rozporyadzhennyam mandrivnika bula vidpravlena v Peterburg i zaraz prikrashaye meteoritnij viddil Mineralogichnogo muzeyu imeni akademika A E Fersmana Akademiyi nauk Cej najbilshij v Rosiyi siderolit zalizno kam yanij meteorit abo pallasit nazivayetsya Krasnoyarsk Naukova pracya RedaguvatiPallas ye avtorom blizko 170 naukovih publikacij Pershi doslidzhennya P Pallasa pov yazani z vivchennyam fauni Krimu yakij prisvyacheno dekilka prac u tomu chisli Nablyudeniya sdelannye vo vremya puteshestviya po yuzhnym namestnichestvam Russkogo gosudarstva v 1793 1794 pereklad z nim Nim opisanij ryad vidiv organizmiv Tvarini komahi Redaguvati Deracantha onos Pallas 1772 vid konika ribi Redaguvati Neogobius fluviatilis Pallas 1814 Bichok babka Neogobius melanostomus Pallas 1814 Bichok kruglyak Proterorhinus marmoratus Pallas 1814 Morskij bichok cucik ptahi Redaguvati Tadorna ferruginea Pallas 1764 ogar Strix uralensis Pallas 1771 sova dovgohvosta Carpodacus erythrinus Pallas 1770 chechevicya zvichajna Haliaeetus leucoryphus Pallas 1771 orlan dovgohvist Netta rufina Pallas 1773 chern chervonodzoba Syrrhaptes paradoxus Pallas 1773 sadzha Larus ichthyaetus Pallas 1773 regotun chornogolovij Motacilla citreola Pallas 1776 pliska zhovtogolova Phalacrocorax perspicillatus Pallas 1811 stelleriv baklan Phylloscopus proregulus Pallas 1811 vivcharik zolotomushkovij ssavci Redaguvati Otocolobus manul Pallas 1776 manul vid kotovidih hizhih Glossophaga soricina Pallas 1766 vid rukokrilih Molossus molossus Pallas 1766 vid rukokrilih Cavia Pallas 1766 kaviya rid grizuniv z pidryadu yizhatcevidi Nyctimene cephalotes Pallas 1767 vid rukokrilih Ochotona pusilla Pallas 1769 chekalka piskuha stepova vid zajcepodibnih grizuniv Ellobius talpinus Pallas 1770 slipunec zvichajnij vid mishovidih grizuniv Lepus europaeus Pallas 1778 zayec sirij Dryomys nitedula Pallas 1778 sonya lisova vid mishovidih grizuniv Callosciurus erythraeus Pallas 1779 vid rodini vivirkovih ta in Tilki u suchasnij fauni Ukrayini ye 21 takson ssavciv opisanih Petrom Pallasom 1 Arhivovano 18 sichnya 2011 u Wayback Machine Roslini Pall ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Peter Simon Pallas Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI 2 Nazvani na chest Pallasa Redaguvati21087 Petsimpallas asteroyid nazvanij na chest vchenogo Pallasivka misto v Rosiyi rajonnij centr u Volgogradskij oblasti Martin kaspijskij anglijskoyu maye nazvu angl Pallas s gull Dzherela ta literatura RedaguvatiI M Kulinich N V Krivec Pallas Petro Simon Arhivovano 26 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 44 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Tokarev S A Istoriya russkoj etnografii M 1966 ros Mokshin N F Deyatelnost muzeev Rossii po sboru mordovskih etnograficheskih kollekcij Kraevedenie Mordovii Saransk 1973 ros Mordoviya Kto est kto Enciklopedicheskij slovar spravochnik Ulyanovsk 1997 s 309 ros Sytin A K Petr Simon Pallas botanik Moskva KMK Scientific Press 1997 338 s il ISBN 5 201 11103 3Primitki Redaguvati Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 IPNI Pall Posilannya RedaguvatiPallas Pallas Petro Simon Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 82 83Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pallas Peter SimonBiografiya ros Peter Simon Per Simon Pyotr Semyonovich Pallas nedostupne posilannya z chervnya 2019 ros Pyotr Simon Pallas Arhivovano 27 veresnya 2007 u Wayback Machine ros Pallas Pyotr Simon Arhivovano 5 travnya 2007 u Wayback Machine ros Pallas i Lepyohin v Simbirskoj provincii ros Peter Simon Pallas s 1741 1811 botanical and zoological collections and drawings angl Slovar vseh yazykov ros Pyotr Simon Pallas 22 sentyabrya 1741 8 sentyabrya 1811 nedostupne posilannya z chervnya 2019 ros Russkoyazychnye izdaniya XVIII veka o Vostoke i rossijskie nemcy ros Kratkaya biografiya Pallasa i ego teoriya zemletryasenij angl Pallasovka zheleznodorozhnaya stanciya nazvannaya v chest Pallasa Arhivovano 28 veresnya 2007 u Wayback Machine ros nbsp Ce nezavershena stattya pro biologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Peter Simon Pallas amp oldid 40077850