www.wikidata.uk-ua.nina.az

Природничі науки Природни чі нау ки галузі науки що вивчають явища навколишнього світу в живій та неживій природі До при

Природничі науки

Природни́чі нау́ки — галузі науки, що вивчають явища навколишнього світу в живій та неживій природі. До природничих наук не належать дослідження людського суспільства, мов і мистецтв, які заведено об'єднувати під назвою гуманітарні науки. Також не належать до природничих наук точні науки: математика й інформатика, хоча методи й результати цих областей досліджень широко використовуються природознавством. На базис природничих наук спираються прикладні науки.

Класифікація

До природничих наук зараховують:

Це лише основні природничі науки. Насправді сучасне природознавство є розгалужений комплекс, що включає сотні наукових дисциплін. Одна тільки фізика об'єднує ціле сімейство наук (механіка, термодинаміка, оптика, електродинаміка і т. д.).

У міру зростання об'єму наукового знання окремі розділи наук набули статусу наукових дисциплін зі своїм поняттєвим апаратом, специфічними методами дослідження, що робить їх важкодоступними для фахівців, що займаються іншими розділами. Подібна диференціація у природничих науках є природним і неминучим наслідком розвитку спеціалізацій, які дедалі більше звужуються у ході наукових відкриттів і нових досягнень.

У той же час природним чином у розвитку науки відбуваються зустрічні процеси, складаються і оформляються природничо-наукові дисципліни, так би мовити, «на стиках» наук: хімічна фізика, біохімія, біофізика, біогеохімія і багато інших. Ці процеси приводять, з одного боку, до подальшого зростання кількості наукових дисциплін, а з іншого — до їхнього зближення і взаємопроникнення. Це є однією із особливостей інтеграції природних наук, що характерно для загальної тенденції в сучасній науці.

Основою природничих наук слід вважати природознавство — науку про природні явища. Відповідно, першими представниками природних наук слід вважати великих дослідників природи минулого, таких як Блез Паскаль, Ісаак Ньютон, Михайло Ломоносов. У зв'язку з тим, що людство еволюціонувало від простіших станів до більш складних і удосконалених, то й наука пройшла такий самий шлях еволюції.

Існує інша точка зору, що час виникнення природничої науки — кінець першої третини XIX століття, коли відбулося суміщення дослідницької діяльності з вищою освітою. Відповідно цьому, творцями природничої науки (природознавства) вважають Александра фон Гумбольдта і Юстуса фон Лібіха. Німецький філософ Карл Ясперс говорить про те, що саме у XVII столітті відбулося те, що дало змогу говорити про наукову революцію, радикальну зміну основних компонентів змістовної структури науки, утворення нових принципів пізнання, категорій, методів.

Соціальним стимулом розвитку природознавства стало зростаюче капіталістичне виробництво. Тільки у XVII столітті наука стала розглядатися як спосіб збільшення добробуту населення і забезпечення господарювання людини над природою. Поява сучасних природничих знань пов'язана з діяльністю Френсіса Бекона, який одним із перших почав пропагувати експеримент як головний метод наукового дослідження. Залежно від методів, що лежать в основі досліджень, природничі науки можна поділити на:

  • описові, що досліджують фактичні дані і зв'язки між ними;
  • точні, що будують математичні моделі для вираження встановлених фактів і зв'язків, тобто закономірностей;
  • прикладні, які використовують систематику і моделі описових і точних природних наук для освоєння і перетворення природи.

Проте загальною родовою ознакою усіх наук, що вивчають природу і техніку, є свідома діяльність професійних працівників науки, спрямована на опис, пояснення і прогнозування характеру явищ, що вивчаються.

У наші дні намітилася інтеграція природничого наукового знання, яка проявляється у багатьох формах і стає найбільш вираженою тенденцією його розвитку. Все більшою мірою ця тенденція проявляється і у взаємодії природничих наук з науками гуманітарними.

Свідоцтвом цьому є висунення на передній план сучасної науки принципів системності, самоорганізації і глобального еволюціонізму, що відкривають можливість об'єднання найрізноманітніших наукових знань у цілісну і послідовну систему, що об'єднується загальними закономірностями еволюції об'єктів різної природи.

Однак, сучасні підходи до класифікації природничих наук дають підстави поділити природничі науки на:

Методи

Цей розділ потребує доповнення. (червень 2023)

Основою наукового методу є спостереження, а в активнішій формі — експеримент.

Зв'язок між дисциплінами

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його. (червень 2023)

Історія природознавства

Виникнення природознавства

Через те, що існування людства історичне, тобто еволюціонувало від простіших станів до більш складних і удосконалених, то й наука пройшла такий самий шлях еволюції.

Існує декілька точок зору про час виникнення науки:

Найпоширеніша точка зору, що наука виникла в XVI-XVII століттях, коли з'явилися праці Йогана Кеплера, Хрістіана Гюйгенса, Галілео Галілея, Ісаака Ньютона та інших вчених. Ознаками науки виступають:

До цієї епохи відносяться і виникнення Королівського товариства, Паризької академії наук.

З іншої точки зору час виникнення науки — кінець першої третини XIX століття, коли відбулось суміщення дослідницької діяльності і вищої освіти, об'єднаних на основі досліднонаукової програми. Творці науки Александер фон Гумбольдт, Юстус Лібіх.

Становлення науки

Німецький філософ Карл Ясперс говорить про 2 етапи становлення науки:

  • Становлення логічної і методичної науки у Греції і паралельно задатки наукового пізнання світу у Китаї та Індії.
  • Виникнення сучасної науки, що виростає з кінця середньовіччя, рішуче утверджується з XVIII столітті, розгортається у всю свою ширину з XIX століття.

Саме у XVII столітті відбулося те, що дало змогу говорити про наукову революцію, радикальну зміну основних компонентів змістовної структури науки, утворення нових принципів пізнання, категорій, методів. Соціальним стимулом розвитку природознавства стало зростаюче капіталістичне виробництво. Грецька наука була умоглядним дослідженням, мало зв'язаним з практичними задачами. Цього Стародавня Греція не потребувала, бо всі тяжкі роботи виконували раби. Орієнтація на практику вважалася непотрібною та навіть непристойною. Тільки у XVII столітті наука стала розглядатися як спосіб збільшення добробуту населення і забезпечення господарювання людини над природою. Френсіс Бекон пропагандував експеримент як головний метод наукового дослідження.

Підготовчі періоди до вивчення природознавства

До того, як почати вивчати природознавство як окрему науку, людство мало пройти деякі підготовчі (історичні) періоди до систематичного вивчення природознавства. Розрізняють 5 основних підготовчих періодів:

  • Натурфілософський період, період зародження майбутнього природознавства (характерне для стародавнього світу). Закінченого ділення на дисципліни не існувало, створювані концепції носили в своїй більшості світоспостережний характер, але вирішального критерію істинності експерименту не відводилась. Вірні спостереження і геніальні здогадки співіснували з хибними побудовами.
  • Панування схоластики і теології в Західній Європі і спорадичними відкриттями у арабомовних народів (див. ісламська аграрна революція).
  • Розвиток механістичного і метафізичного природознавства. Класичний період розвитку природознавства. Він бере свій початок з дослідних праць Галілея. Характеризується розділенням наук на традиційні області і навіть трохи гіперболізованою роллю експерименту в їх розвитку (зрозуміти значить виміряти). Дослід розглядається не тільки як критерій істинності, але й як основний інструмент пізнання. Віра в істинність експериментально добутих результатів настільки велика, що їх починають розповсюджувати на нові області і проблеми, де такої перевірки раніше не велося. Механіка стала наукою з того моменту, коли були відкриті закони механічного руху (переміщення) земних і небесних тіл, закон падіння тіл (відкритий Галілеєм), закон обертання планет навколо Сонця (Кеплер), Закон всесвітнього тяжіння (Ньютон). У фізиці та хімії найважливішим став закон самозбереження, сформульований Ломоносовим в середині XVIII століття як загальний закон природи. Задовго до нього філософи-матеріалісти вчили, що ніщо з нічого не утворюється і нічого в ніщо не перетворюється. Але то були лише світоглядні уявлення і ніхто їх не розглядав як закон.
  • Відкриття загального зв'язку і утвердження еволюційних ідей в природознавстві. Характеризується стихійним проникненням діалектики в природознавство.
  • «новітня революція»:

У природознавстві лідирують, поряд із фізикою, біологія, хімія, а також науки, суміжні з природознавством, такі як космонавтика та кібернетика. Сучасне природознавство характеризується різким, лавиноподібним накопиченням нового фактичного матеріалу і виникненням нових дисциплін на межах традиційних. Різке подорожчання науки, особливо експериментальної. Як наслідок підвищення ролі теоретичних досліджень, що спрямовують роботу дослідників в області, де знаходження нових явищ більш можливе. Роль експерименту, як критерію істинності знання і як основний інструмент пізнання. Сучасне природознавство втратило властиву класичному природознавству простоту та зрозумілість. Це відбулося головним чином тому, що інтереси сучасних дослідників з традиційних для класичної науки областей перемістилися туди, де звичайний «життєвий» дослід і знання про об'єкти і явища, що з ними відбуваються, в більшості випадків відсутні.

Закономірності і особливості розвитку природознавства

Деякі найважливіші закономірності, що визначають собою загальний характер природознавчих наук такі:

  • Обумовленість практикою, потребами техніки, промислового виробництва, рівнем сільського господарства і медицини. Це головна рушійна сила й джерело розвитку природознавства.
  • Відносна самостійність розвитку природознавства, в результаті чого воно задовольняє вимоги техніки виробництва, крокуючи своїм власним шляхом дослідження природи, який позначається внутрішньою логікою наукового пізнання. Які б конкретні задачі не ставила техніка перед наукою, практичне їх розв'язання може бути відтворено лише за досягнення конкретних ступенів розвитку самого процесу пізнання природи, який робиться у процесі переходу від явищ до сутності і від менш глибокої сутності до глибшої.
  • Переймальність у розвитку природознавства, його ідей та принципів, теорій та понять, методів та прийомів дослідження, нерозривність усього пізнання природи як внутрішньо єдиного, цілеспрямованого процесу. По мірі того, як із відносних істин складається абсолютна істина, повна опиняється у внутрішньому збігу з менш повною, раніш досягненою. Кожна вища ланка в розвитку природознавства виникає на основі попередньої ланки, з утриманням усього цінного, що було накопичено раніш.
  • Поступовість розвитку природознавства за черговості періодів відносно спокійного, еволюційного розвитку та бурхливої, революційної ламки його теоретичних основ, системи його понять, принципів і уявлень, а разом із тим і усієї картини світу. Еволюційний розвиток усього природознавства та окремих його частин відбувається під час поступового накопичення нових фактів, теоретичних концепцій, у зв'язку з чим відбувається витончення і доробка вже прийнятих раніше теорій, понять та принципів. Революція відбувається тоді, коли починається докорінна ламка і перебудова в самій основі раніш встановлених світоглядів, перебудова фундаментальних положень, законів, принципів природознавства в результаті нових відкриттів, експериментальних даних тощо.
  • Взаємодія наук, взаємозв'язаність усіх складових частин природознавства, в результаті чого предмет однієї природознавчої науки може і має бути досліджений методами і прийомами інших наук.
  • Протиріччя розвитку. Нерідко наявність розколу точок зору на неприємливі, несумісні, здавалося б, що знаходяться у постійній боротьбі, поглядів призводить до прогресу наукового пізнання.
  • Повторність.
  • Свобода критики. Безперешкодний розгляд спірних і незрозумілих питань науки, відкрите і вільне зіткнення різних думок, можливість захищати власні інтереси, знаходити нові аргументи. Все це є причиною прогресу.

Примітки

  1. (рос.) К. Ясперс Смысл и назначение истории. — М., 1994. стор. 100

Література

  1. Довідник натураліста / Вербицький В. В. — Кіровоград: КОД, 2009. — 290 с., [8] арк. іл. : табл. — Бібліогр.: с. 285—286. — ISBN 978-966-1508-14-8
  2. Розвиток природничої науки і термінології в Україні: шліях крізь епохи (XVII — початок XXI ст.): монографія / В. В. Куйбіда. — Переяслав-Хмельницький: Лукашевич О. М., 2012. — 457 c. — Бібліогр.: с. 386—455.
  3. Азимов Айзек. Краткая история биологии. От алхимии до генетики. — М.: Центрполиграф, 2004. — 223 с. (рос.) Доступ: http://www.twirpx.com/file/586271/[недоступне посилання]
  4. Гайденко П. П. Еволюция понятия науки. М., 1980. (рос.)
  5. Горохов В. Г. Концепции современного естествознания и техники. — М., 2000. (рос.)
  6. Казаков В. К. Очерки развития естественнонаучных и технических представлений на Руси в Х-XVII вв. — М., 1976. (рос.)
  7. Таннери П. Исторический очерк развития естествознания в Европе. — М., 1954. (рос.)
  8. Бевз В. Г. Історія математики. Доступ: http://www.twirpx.com/file/509781/[недоступне посилання]
  9. Башмакова И. Г., Белый Ю. А. Хрестоматия по истории математики. — Москва: «Просвещение» 1976. — 318 с. Доступ: http://www.twirpx.com/file/254793/[недоступне посилання]
  10. Бородулин Ф. Р. История медицины. Избранные лекции. — М.: МЕДГИЗ, 1961. — 254 с. Доступ: http://www.twirpx.com/file/483109/[недоступне посилання]
  11. Берри А. Краткая история астрономии. Пер. с англ. Займовского С. Г. ОГИЗ, М-Л., 1946. — 363 с. Доступ: http://www.twirpx.com/file/782046/[недоступне посилання]
  12. Иофинов С. А. История техники и науки о механизации земледелия. — Монография. — СПб.: СПбГАУ, 1994. — 179 с. Доступ: http://www.twirpx.com/file/944651/[недоступне посилання]
  13. Кудрявцев П. С. История физики. В трех томах. — М.: Учпедгиз, 1956. Доступ: http://www.twirpx.com/file/302063/[недоступне посилання]
  14. Михайличенко О. В. Історія науки і техніки: Навчальний посібник для студентів педагогічних спеціальностей / Михайличенко О. В. [Текст з іл.] — Суми: СумДПУ, 2013. — 346 с. Доступ: http://www.twirpx.com/file/1017798/[недоступне посилання]

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Prirodni chi nau ki galuzi nauki sho vivchayut yavisha navkolishnogo svitu v zhivij ta nezhivij prirodi Do prirodnichih nauk ne nalezhat doslidzhennya lyudskogo suspilstva mov i mistectv yaki zavedeno ob yednuvati pid nazvoyu gumanitarni nauki Takozh ne nalezhat do prirodnichih nauk tochni nauki matematika j informatika hocha metodi j rezultati cih oblastej doslidzhen shiroko vikoristovuyutsya prirodoznavstvom Na bazis prirodnichih nauk spirayutsya prikladni nauki Zmist 1 Klasifikaciya 2 Metodi 3 Zv yazok mizh disciplinami 4 Istoriya prirodoznavstva 4 1 Viniknennya prirodoznavstva 4 2 Stanovlennya nauki 4 3 Pidgotovchi periodi do vivchennya prirodoznavstva 5 Zakonomirnosti i osoblivosti rozvitku prirodoznavstva 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaKlasifikaciya RedaguvatiDo prirodnichih nauk zarahovuyut astronomiyu nauku pro Vsesvit fiziku nauku pro sklad i strukturu materiyi a takozh pro osnovni yavisha v nezhivij prirodi himiyu nauku pro budovu j peretvorennya rechovin biologiyu ta ekologiyu nauki pro zhivu prirodu nauki pro Zemlyu abo Zemleznavstvo ce termin dlya disciplin iz vivchennya planeti Zemlya geografiyu geofiziku j geologiyu medicinu nauku pro lyudske tilo ta jogo hvorobi Ce lishe osnovni prirodnichi nauki Naspravdi suchasne prirodoznavstvo ye rozgaluzhenij kompleks sho vklyuchaye sotni naukovih disciplin Odna tilki fizika ob yednuye cile simejstvo nauk mehanika termodinamika optika elektrodinamika i t d U miru zrostannya ob yemu naukovogo znannya okremi rozdili nauk nabuli statusu naukovih disciplin zi svoyim ponyattyevim aparatom specifichnimi metodami doslidzhennya sho robit yih vazhkodostupnimi dlya fahivciv sho zajmayutsya inshimi rozdilami Podibna diferenciaciya u prirodnichih naukah ye prirodnim i neminuchim naslidkom rozvitku specializacij yaki dedali bilshe zvuzhuyutsya u hodi naukovih vidkrittiv i novih dosyagnen U toj zhe chas prirodnim chinom u rozvitku nauki vidbuvayutsya zustrichni procesi skladayutsya i oformlyayutsya prirodnicho naukovi disciplini tak bi moviti na stikah nauk himichna fizika biohimiya biofizika biogeohimiya i bagato inshih Ci procesi privodyat z odnogo boku do podalshogo zrostannya kilkosti naukovih disciplin a z inshogo do yihnogo zblizhennya i vzayemoproniknennya Ce ye odniyeyu iz osoblivostej integraciyi prirodnih nauk sho harakterno dlya zagalnoyi tendenciyi v suchasnij nauci Osnovoyu prirodnichih nauk slid vvazhati prirodoznavstvo nauku pro prirodni yavisha Vidpovidno pershimi predstavnikami prirodnih nauk slid vvazhati velikih doslidnikiv prirodi minulogo takih yak Blez Paskal Isaak Nyuton Mihajlo Lomonosov U zv yazku z tim sho lyudstvo evolyucionuvalo vid prostishih staniv do bilsh skladnih i udoskonalenih to j nauka projshla takij samij shlyah evolyuciyi Isnuye insha tochka zoru sho chas viniknennya prirodnichoyi nauki kinec pershoyi tretini XIX stolittya koli vidbulosya sumishennya doslidnickoyi diyalnosti z vishoyu osvitoyu Vidpovidno comu tvorcyami prirodnichoyi nauki prirodoznavstva vvazhayut Aleksandra fon Gumboldta i Yustusa fon Libiha Nimeckij filosof Karl Yaspers govorit pro te sho same u XVII stolitti vidbulosya te sho dalo zmogu govoriti pro naukovu revolyuciyu radikalnu zminu osnovnih komponentiv zmistovnoyi strukturi nauki utvorennya novih principiv piznannya kategorij metodiv Socialnim stimulom rozvitku prirodoznavstva stalo zrostayuche kapitalistichne virobnictvo Tilki u XVII stolitti nauka stala rozglyadatisya yak sposib zbilshennya dobrobutu naselennya i zabezpechennya gospodaryuvannya lyudini nad prirodoyu Poyava suchasnih prirodnichih znan pov yazana z diyalnistyu Frensisa Bekona yakij odnim iz pershih pochav propaguvati eksperiment yak golovnij metod naukovogo doslidzhennya Zalezhno vid metodiv sho lezhat v osnovi doslidzhen prirodnichi nauki mozhna podiliti na opisovi sho doslidzhuyut faktichni dani i zv yazki mizh nimi tochni sho buduyut matematichni modeli dlya virazhennya vstanovlenih faktiv i zv yazkiv tobto zakonomirnostej prikladni yaki vikoristovuyut sistematiku i modeli opisovih i tochnih prirodnih nauk dlya osvoyennya i peretvorennya prirodi Prote zagalnoyu rodovoyu oznakoyu usih nauk sho vivchayut prirodu i tehniku ye svidoma diyalnist profesijnih pracivnikiv nauki spryamovana na opis poyasnennya i prognozuvannya harakteru yavish sho vivchayutsya U nashi dni namitilasya integraciya prirodnichogo naukovogo znannya yaka proyavlyayetsya u bagatoh formah i staye najbilsh virazhenoyu tendenciyeyu jogo rozvitku Vse bilshoyu miroyu cya tendenciya proyavlyayetsya i u vzayemodiyi prirodnichih nauk z naukami gumanitarnimi Svidoctvom comu ye visunennya na perednij plan suchasnoyi nauki principiv sistemnosti samoorganizaciyi i globalnogo evolyucionizmu sho vidkrivayut mozhlivist ob yednannya najriznomanitnishih naukovih znan u cilisnu i poslidovnu sistemu sho ob yednuyetsya zagalnimi zakonomirnostyami evolyuciyi ob yektiv riznoyi prirodi Odnak suchasni pidhodi do klasifikaciyi prirodnichih nauk dayut pidstavi podiliti prirodnichi nauki na fiziko tehnichni i matematichni matematika informatika mehanika fizika i astronomiya himichni i biologichni nauki himiya biologiya ekologiya nauki pro zemlyu geologiya geografiya geofizika agrarni nauki gruntoznavstvo roslinnictvo zootehniya veterinarna medicina medichni nauki medicina Metodi RedaguvatiCej rozdil potrebuye dopovnennya cherven 2023 Osnovoyu naukovogo metodu ye sposterezhennya a v aktivnishij formi eksperiment Zv yazok mizh disciplinami RedaguvatiCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo cherven 2023 Istoriya prirodoznavstva RedaguvatiViniknennya prirodoznavstva Redaguvati Cherez te sho isnuvannya lyudstva istorichne tobto evolyucionuvalo vid prostishih staniv do bilsh skladnih i udoskonalenih to j nauka projshla takij samij shlyah evolyuciyi Isnuye dekilka tochok zoru pro chas viniknennya nauki yak dovedelnij vid znannya vidminnij vid mifologichnogo mislennya nauka vinikla v Starodavnij Greciyi v V stolitti do n e nauka vinikla v period piznoyi serednovichnoyi kulturi koli bulo rozpiznane velike znachennya doslidnogo znannya v tvorchosti takih diyachiv cerkvi v Angliyi yak Robert Grosetest Rodzher Bekon Najposhirenisha tochka zoru sho nauka vinikla v XVI XVII stolittyah koli z yavilisya praci Jogana Keplera Hristiana Gyujgensa Galileo Galileya Isaaka Nyutona ta inshih vchenih Oznakami nauki vistupayut pobudova matematichnih modelej ob yektiv empirichni rezultati doslidnogo rivnya Do ciyeyi epohi vidnosyatsya i viniknennya Korolivskogo tovaristva Parizkoyi akademiyi nauk Z inshoyi tochki zoru chas viniknennya nauki kinec pershoyi tretini XIX stolittya koli vidbulos sumishennya doslidnickoyi diyalnosti i vishoyi osviti ob yednanih na osnovi doslidnonaukovoyi programi Tvorci nauki Aleksander fon Gumboldt Yustus Libih Stanovlennya nauki Redaguvati Nimeckij filosof Karl Yaspers govorit pro 2 etapi stanovlennya nauki Stanovlennya logichnoyi i metodichnoyi nauki u Greciyi i paralelno zadatki naukovogo piznannya svitu u Kitayi ta Indiyi Viniknennya suchasnoyi nauki sho virostaye z kincya serednovichchya rishuche utverdzhuyetsya z XVIII stolitti rozgortayetsya u vsyu svoyu shirinu z XIX stolittya 1 Same u XVII stolitti vidbulosya te sho dalo zmogu govoriti pro naukovu revolyuciyu radikalnu zminu osnovnih komponentiv zmistovnoyi strukturi nauki utvorennya novih principiv piznannya kategorij metodiv Socialnim stimulom rozvitku prirodoznavstva stalo zrostayuche kapitalistichne virobnictvo Grecka nauka bula umoglyadnim doslidzhennyam malo zv yazanim z praktichnimi zadachami Cogo Starodavnya Greciya ne potrebuvala bo vsi tyazhki roboti vikonuvali rabi Oriyentaciya na praktiku vvazhalasya nepotribnoyu ta navit nepristojnoyu Tilki u XVII stolitti nauka stala rozglyadatisya yak sposib zbilshennya dobrobutu naselennya i zabezpechennya gospodaryuvannya lyudini nad prirodoyu Frensis Bekon propaganduvav eksperiment yak golovnij metod naukovogo doslidzhennya Pidgotovchi periodi do vivchennya prirodoznavstva Redaguvati Do togo yak pochati vivchati prirodoznavstvo yak okremu nauku lyudstvo malo projti deyaki pidgotovchi istorichni periodi do sistematichnogo vivchennya prirodoznavstva Rozriznyayut 5 osnovnih pidgotovchih periodiv Naturfilosofskij period period zarodzhennya majbutnogo prirodoznavstva harakterne dlya starodavnogo svitu Zakinchenogo dilennya na disciplini ne isnuvalo stvoryuvani koncepciyi nosili v svoyij bilshosti svitosposterezhnij harakter ale virishalnogo kriteriyu istinnosti eksperimentu ne vidvodilas Virni sposterezhennya i genialni zdogadki spivisnuvali z hibnimi pobudovami Panuvannya sholastiki i teologiyi v Zahidnij Yevropi i sporadichnimi vidkrittyami u arabomovnih narodiv div islamska agrarna revolyuciya Rozvitok mehanistichnogo i metafizichnogo prirodoznavstva Klasichnij period rozvitku prirodoznavstva Vin bere svij pochatok z doslidnih prac Galileya Harakterizuyetsya rozdilennyam nauk na tradicijni oblasti i navit trohi giperbolizovanoyu rollyu eksperimentu v yih rozvitku zrozumiti znachit vimiryati Doslid rozglyadayetsya ne tilki yak kriterij istinnosti ale j yak osnovnij instrument piznannya Vira v istinnist eksperimentalno dobutih rezultativ nastilki velika sho yih pochinayut rozpovsyudzhuvati na novi oblasti i problemi de takoyi perevirki ranishe ne velosya Mehanika stala naukoyu z togo momentu koli buli vidkriti zakoni mehanichnogo ruhu peremishennya zemnih i nebesnih til zakon padinnya til vidkritij Galileyem zakon obertannya planet navkolo Soncya Kepler Zakon vsesvitnogo tyazhinnya Nyuton U fizici ta himiyi najvazhlivishim stav zakon samozberezhennya sformulovanij Lomonosovim v seredini XVIII stolittya yak zagalnij zakon prirodi Zadovgo do nogo filosofi materialisti vchili sho nisho z nichogo ne utvoryuyetsya i nichogo v nisho ne peretvoryuyetsya Ale to buli lishe svitoglyadni uyavlennya i nihto yih ne rozglyadav yak zakon Vidkrittya zagalnogo zv yazku i utverdzhennya evolyucijnih idej v prirodoznavstvi Harakterizuyetsya stihijnim proniknennyam dialektiki v prirodoznavstvo novitnya revolyuciya U seredini 90 h rokiv XIX stolittya pochalasya novitnya revolyuciya u prirodoznavstvi golovnim chinom u fizici a takozh himiyi ta biologiyi U 1913 1921 rokah na osnovi zagalnih uyavlen pro yadro elektroni i kvanti Nils Bor stvoryuye model atoma rozrobka yakoyi vedetsya zgidno z periodichnoyu sistemoyu D I Mendeleyeva Ce suprovodzhuyetsya krahom minulih uyavlen pro materiyu yiyi vlastivosti i budovu formi ruhu tipi zakonomirnostej pro prostir i chas Ce prizvelo do krizi u fizici ta usogo prirodoznavstva Z seredini 20 h rokiv XX stolittya u zv yazku z stvorennyam kvantovoyi mehaniki i poyednannyam yiyi z teoriyeyu vidnosnosti v zagalnu kvantovo relyativistsku koncepciyu vidbuvayetsya nastupnij burhlivij rozvitok prirodoznavstva i prodovzhuyetsya dokorinna lamka starih ponyat golovnim chinom ponyat pov yazanih zi staroyu kartinoyu svitu Ovolodinnya atomnoyu energiyeyu pochinayetsya z vidkrittya yadra u 1930 roci i nastupnih doslidzhen z yakimi zv yazane zarodzhennya elektronno obchislyuvalnoyi tehniki i kibernetiki U prirodoznavstvi lidiruyut poryad iz fizikoyu biologiya himiya a takozh nauki sumizhni z prirodoznavstvom taki yak kosmonavtika ta kibernetika Suchasne prirodoznavstvo harakterizuyetsya rizkim lavinopodibnim nakopichennyam novogo faktichnogo materialu i viniknennyam novih disciplin na mezhah tradicijnih Rizke podorozhchannya nauki osoblivo eksperimentalnoyi Yak naslidok pidvishennya roli teoretichnih doslidzhen sho spryamovuyut robotu doslidnikiv v oblasti de znahodzhennya novih yavish bilsh mozhlive Rol eksperimentu yak kriteriyu istinnosti znannya i yak osnovnij instrument piznannya Suchasne prirodoznavstvo vtratilo vlastivu klasichnomu prirodoznavstvu prostotu ta zrozumilist Ce vidbulosya golovnim chinom tomu sho interesi suchasnih doslidnikiv z tradicijnih dlya klasichnoyi nauki oblastej peremistilisya tudi de zvichajnij zhittyevij doslid i znannya pro ob yekti i yavisha sho z nimi vidbuvayutsya v bilshosti vipadkiv vidsutni Zakonomirnosti i osoblivosti rozvitku prirodoznavstva RedaguvatiDeyaki najvazhlivishi zakonomirnosti sho viznachayut soboyu zagalnij harakter prirodoznavchih nauk taki Obumovlenist praktikoyu potrebami tehniki promislovogo virobnictva rivnem silskogo gospodarstva i medicini Ce golovna rushijna sila j dzherelo rozvitku prirodoznavstva Vidnosna samostijnist rozvitku prirodoznavstva v rezultati chogo vono zadovolnyaye vimogi tehniki virobnictva krokuyuchi svoyim vlasnim shlyahom doslidzhennya prirodi yakij poznachayetsya vnutrishnoyu logikoyu naukovogo piznannya Yaki b konkretni zadachi ne stavila tehnika pered naukoyu praktichne yih rozv yazannya mozhe buti vidtvoreno lishe za dosyagnennya konkretnih stupeniv rozvitku samogo procesu piznannya prirodi yakij robitsya u procesi perehodu vid yavish do sutnosti i vid mensh glibokoyi sutnosti do glibshoyi Perejmalnist u rozvitku prirodoznavstva jogo idej ta principiv teorij ta ponyat metodiv ta prijomiv doslidzhennya nerozrivnist usogo piznannya prirodi yak vnutrishno yedinogo cilespryamovanogo procesu Po miri togo yak iz vidnosnih istin skladayetsya absolyutna istina povna opinyayetsya u vnutrishnomu zbigu z mensh povnoyu ranish dosyagnenoyu Kozhna visha lanka v rozvitku prirodoznavstva vinikaye na osnovi poperednoyi lanki z utrimannyam usogo cinnogo sho bulo nakopicheno ranish Postupovist rozvitku prirodoznavstva za chergovosti periodiv vidnosno spokijnogo evolyucijnogo rozvitku ta burhlivoyi revolyucijnoyi lamki jogo teoretichnih osnov sistemi jogo ponyat principiv i uyavlen a razom iz tim i usiyeyi kartini svitu Evolyucijnij rozvitok usogo prirodoznavstva ta okremih jogo chastin vidbuvayetsya pid chas postupovogo nakopichennya novih faktiv teoretichnih koncepcij u zv yazku z chim vidbuvayetsya vitonchennya i dorobka vzhe prijnyatih ranishe teorij ponyat ta principiv Revolyuciya vidbuvayetsya todi koli pochinayetsya dokorinna lamka i perebudova v samij osnovi ranish vstanovlenih svitoglyadiv perebudova fundamentalnih polozhen zakoniv principiv prirodoznavstva v rezultati novih vidkrittiv eksperimentalnih danih tosho Vzayemodiya nauk vzayemozv yazanist usih skladovih chastin prirodoznavstva v rezultati chogo predmet odniyeyi prirodoznavchoyi nauki mozhe i maye buti doslidzhenij metodami i prijomami inshih nauk Protirichchya rozvitku Neridko nayavnist rozkolu tochok zoru na nepriyemlivi nesumisni zdavalosya b sho znahodyatsya u postijnij borotbi poglyadiv prizvodit do progresu naukovogo piznannya Povtornist Svoboda kritiki Bezpereshkodnij rozglyad spirnih i nezrozumilih pitan nauki vidkrite i vilne zitknennya riznih dumok mozhlivist zahishati vlasni interesi znahoditi novi argumenti Vse ce ye prichinoyu progresu Primitki Redaguvati ros K Yaspers Smysl i naznachenie istorii M 1994 stor 100Literatura RedaguvatiDovidnik naturalista Verbickij V V Kirovograd KOD 2009 290 s 8 ark il tabl Bibliogr s 285 286 ISBN 978 966 1508 14 8 Rozvitok prirodnichoyi nauki i terminologiyi v Ukrayini shliyah kriz epohi XVII pochatok XXI st monografiya V V Kujbida Pereyaslav Hmelnickij Lukashevich O M 2012 457 c Bibliogr s 386 455 Azimov Ajzek Kratkaya istoriya biologii Ot alhimii do genetiki M Centrpoligraf 2004 223 s ros Dostup http www twirpx com file 586271 nedostupne posilannya Gajdenko P P Evolyuciya ponyatiya nauki M 1980 ros Gorohov V G Koncepcii sovremennogo estestvoznaniya i tehniki M 2000 ros Kazakov V K Ocherki razvitiya estestvennonauchnyh i tehnicheskih predstavlenij na Rusi v H XVII vv M 1976 ros Tanneri P Istoricheskij ocherk razvitiya estestvoznaniya v Evrope M 1954 ros Bevz V G Istoriya matematiki Dostup http www twirpx com file 509781 nedostupne posilannya Bashmakova I G Belyj Yu A Hrestomatiya po istorii matematiki Moskva Prosveshenie 1976 318 s Dostup http www twirpx com file 254793 nedostupne posilannya Borodulin F R Istoriya mediciny Izbrannye lekcii M MEDGIZ 1961 254 s Dostup http www twirpx com file 483109 nedostupne posilannya Berri A Kratkaya istoriya astronomii Per s angl Zajmovskogo S G OGIZ M L 1946 363 s Dostup http www twirpx com file 782046 nedostupne posilannya Iofinov S A Istoriya tehniki i nauki o mehanizacii zemledeliya Monografiya SPb SPbGAU 1994 179 s Dostup http www twirpx com file 944651 nedostupne posilannya Kudryavcev P S Istoriya fiziki V treh tomah M Uchpedgiz 1956 Dostup http www twirpx com file 302063 nedostupne posilannya Mihajlichenko O V Istoriya nauki i tehniki Navchalnij posibnik dlya studentiv pedagogichnih specialnostej Mihajlichenko O V Tekst z il Sumi SumDPU 2013 346 s Dostup http www twirpx com file 1017798 nedostupne posilannya Posilannya RedaguvatiPrirodoznavstvo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XII Literi Po Riz S 1496 1000 ekz angl National Geografic Arhivovano 31 travnya 2016 u Wayback Machine zhurnal amerikanskogo geografichnogo tovaristva ros Priroda Arhivovano 8 sichnya 2014 u Wayback Machine arhiv prirodnicho naukovogo zhurnalu Rosijskoyi akademiyi nauk Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Prirodnichi nauki amp oldid 39787763