Їжатцевиді (Hystricomorpha) — підряд ссавців ряду мишоподібні (Muriformes) надряду Гризуни (Rodentia). Ця велика група гризунів включає дуже гетерогенні форми, серед яких тварини, пристосовані до підземного (Bathyergoidea), напівводного (нутрія), деревного (щетинцеві) способу життя чи бігу (мара). Розміри їжатцевидих також сильно варіюється, від видів вагою ≈ 35 г (голий землекоп) до ≈ 66 кг у капібари, найбільшого живого гризуна. Морфологічні критерії підряду значною мірою засновані на будові нижньої щелепи та черепа, особливо виличної кістки. Подальша диференціація була проведена шляхом молекулярно-генетичних досліджень. Їжатцевиді гризуни з'явилися в Південній Америці в еоцені (≈ 40 Ma), на континенті, де були нижчі звірі (Metatheria), неповнозубі (Xenarthra) й меридіунгуляти (Meridiungulata). Вони, очевидно, прибули на сплавах через Атлантику з Африки. Такий же тип міграції міг відбутися з приматами. На противагу існує також припущення про неарктичне походження їжатцевидих гризунів і їхнє подальше поширення в Південній Америці, а потім — Африці.
| Їжатцевиді Період існування: еоцен — наш час | |
|---|---|
| Hystrix cristata — типовий вид центрального роду їжатцевидих | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Підряд: | Їжатцевиді (Hystricomorpha) Brandt, 1855 |
| Вікісховище: Hystricomorpha |
Класифікація до рівня родин Редагувати
Із часу останнього видання «Види ссавців світу» родинний склад підряду зазнав деяких змін. а. Вид Laonastes aenigmamus віднесено до родини Diatomyidae, яку до цього вважали вимерлою. б. рід Heterocephalus поміщено в родину Heterocephalidae. в. визнана в MSW3 родина Myocastoridae була знижена в ранзі, й трибу Myocastorini віднесено до родини Echimyidae. г. визнана в MSW3 родина Capromyidae була знижена в ранзі, й підродину Capromyinae віднесено до родини Echimyidae.
Підряд Їжатцевиді (Hystricomorpha) поділяють на 2 інфраряди, 17 родин, 304 сучасні види.
Окрім сучасних, до їжатцевидих належать такі вимерлі родини: †Tammquammyidae, †Yuomyidae, †Chapattimyidae, †Tsaganomyidae, †Myophiomyidae, †Diamantomyidae, †Phiomyidae, †Kenyamyidae, †Bathyergoididae, †Cephalomyidae, †Eocardiidae, †Neoepiblemidae, †Heptaxodontidae
Примітки Редагувати
- Загороднюк, І. В. & Ємельянов, І. Г. Таксономія і номенклатура ссавців України // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2012. — № 10. — С. 5–30.
- ↑ Харчук, С.; Загороднюк, І. Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви // GEO&BIO. — 2019. — Вип. 17. — С. 85–115. — DOI:.
- Patterson, B. D.; Upham, N. S. A newly recognized family from the Horn of Africa, the Heterocephalidae (Rodentia: Ctenohystrica) // Zoological Journal of the Linnean Society. — 2014. — Вип. 172. — № 4. — С. 942–963. — DOI:. (англ.)
- Adkins, R. M.; Gelke, E. L.; Rowe, D.; Honeycutt, R. L. Molecular phylogeny and divergence time estimates for major rodent groups: evidence from multiple genes // Molecular Biology and Evolution. — 2001. — Вип. 18. — № 5. — С. 777–791. — DOI:. (англ.)
- Antoine, P. O.; Marivaux, L.; Croft, D. A.; Billet, G.; Ganerød, M.; Jaramillo, C.; ... & Gismondi, R. S. Middle Eocene rodents from Peruvian Amazonia reveal the pattern and timing of caviomorph origins and biogeography // Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences. — 2012. — Вип. 279. — № 1732. — С. 1319–1326. — DOI:. (англ.)
- Bond, M.; Tejedor, M. F.; Campbell, K. E.; Chornogubsky, L.; Novo, N.; Goin, F. Eocene primates of South America and the African origins of New World monkeys // Nature. — 2015. — Вип. 520. — № 7548. — С. 538–541. — DOI:. (англ.)
- Tuttle, R. H. Primate Functional Morphology and Evolution. — Mouton publishers, 2011. — С. 14, 15. (англ.)
- . Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
- Fabre, P. H.; Vilstrup, J. T.; Raghavan, M.; Der Sarkissian, C.; Willerslev, E.; Douzery, E. J.; Orlando, L. Rodents of the Caribbean: origin and diversification of hutias unravelled by next-generation museomics // Biology letters. — 2014. — Вип. 10. — № 7. — С. 20140266. — DOI:. (англ.)
| Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |