1773 в Україні

← 1772 1771 1770 1773 в Україні → 1774 1775 1776
Десятиліття:
Див. також:	Інші події 1773 Список років в Україні

Події

Особи

Призначено, звільнено

Народились

• Антоній Смирницький (1773—1846) — єпископ Російської Православної Церкви, архієпископ Воронізької і Борисоглібської єпархій.
• Іван Бугаєвський-Благодарний (1773—1860) — український художник-портретист, академік живопису.
• Каменський Іван Петрович (1773—1819) — російський і український лікар.
• Каразін Василь Назарович (1773—1842) — український вчений, винахідник, громадський діяч. Засновник Харківського університету (1805), ініціатор створення одного з перших у Європі Міністерства народної освіти.
• Йозеф Перль (1773—1839) — єврейський письменник, просвітитель, теолог, громадський діяч.
• Северин Букар (1773—1853) — волинський шляхтич, учасник російсько-польської війни 1792, мемуарист.
• Тимковський Ілля Федорович (1773—1853) — український правознавець, мовознавець, освітній діяч та педагог.

Померли

• Феофан (Чарнуцький) (1710—1773) — єпископ Російської православної церкви, єпископ Нижегородський та Алатирський (1753—1773).

Засновані, зведені

• Галицький округ
• Високопічанський доменний завод
• Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Велика Білка)
• Покровська церква (Шарівка)
• Байківці (Ковельський район)
• Бакумівка (Рокитнянський район)
• Веселянка
• Григорівка (Запорізький район)
• Гуринівка (Білопільський район)
• Ключарки
• Ромашки (Рокитнянський район)
• Товста (Городищенський район)
• Яковлівка (Харківський район)

Зникли, скасовані

Видання, твори

Пам'ятні дати та ювілеї

• 875 років з часу (898 рік):
  • Облоги Києва — нападу кочівників-угорців на чолі з ханом Алмошем на Київ в ході їх кочування на захід і попередній завоюванню батьківщини на Дунаї (з центром в Паннонії).
  • першої писемної згадки про місто Галич — колишньої столиці Галицько-Волинського князівства, наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях, а нині — центру Галицької міської громади Івано-Франківської області.
• 700 років з часу (1073 рік):

Зображення Святослава Ярославича в «Ізборнику» 1073 року

• • розпаду триумвірату в результаті захоплення великокняжого престолу Святославом Ярославичем (до 1076 року) за допомогою брата Всеволода.
  • укладення енциклопедичного збірника Ізборник Святослава.
• 600 років з часу (1173 рік):
  • другого походу великого князя володимирського Андрія Боголюбського на Київщину та його розгромлення під Вишгородом українцями під командуванням Мстислава Ростиславича та луцького князя Ярослава Ізяславича, який після перемоги став великим київським князем.
• 550 років з часу (1223 рік):

Уявний план битви на Калці за Іпатіївським літописом(31 травня 1223 року):

1) Кияни Мстислава Романовича; 2) Чернігівці Мстислава Святославича; 3) Курчани Олега Святославича; 4) Галичани Мстислава Удатного; 5) Волинці Данила Романовича; 6) Половці Яруна; 7) Монголи Субедея і Джебе; 8) Бродники Плоскині.

• • 31 травня — битви на річці Калка, коли монгольські війська під командуванням полководців Чингізхана Субедея Баатура і Джебе-нойона перемогли спільні війська руських князів, під керівництвом Мстислава Романовича Київського, Мстислава Мстиславича Галицького, Мстислава Святославича Чернігівського та половецького хана Котяна Сутоєвича..
• 450 років з часу (1323 рік):
  • Ліквідації Переяславського князівства.
• 425 років з часу (1348 рік):
  • вторгнення військ польського короля Казимира III на Галичину та Волинь.
• 375 років з часу (1398 рік):
  • проголошення Вітовта самостійним правителем Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського.
• 325 років з часу (1448 рік):
  • 15 грудня — самовільне відокремлення Російської Православної Церкви від Київської Митрополії Константинопольського Патріархату та проголошення єпископа Рязанського Іони «Митрополитом Київським» самостійно, без дозволу Вселенського Патріархату.
• 275 років з часу (1498 рік):
  • князю Костянтину Острозькому вручено гетьманську булаву Великого князівства Литовського.
• 225 років з часу (1548 рік):
  • першої писемної згадки про місто Рені (в Ізмаїльському районі Одеської області).
• 200 років з часу (1573 рік):
  • походу флотилії Самійла Кішки в Чорне море до гирла Дунаю.
• 175 років з часу (1598 рік):
  • Повстання гетьмана реєстрового козацтва (1598—1599) Федора Полоуса проти польської влади, того ж року морський похід на Кілію, Білгород, Тягиню і Сілістрію.
  • заснування містечка Тростянець (селище міського типу Гайсинського району, Вінницької області).
  • заснування українськими козаками слободи Більської (Стара Біла) на території Острогозького Слобідського полку, шо стало містечком Старобільськом — районний центр у Луганській області.
• 150 років з часу (1623 рік):
  • обрання Михайла Дорошенка гетьманом Запорозького козацтва.
  • походу козацької флотилії Оліфера Голуба в Чорне та Азовське моря, розгром османської ескадри під Кафою.
  • морського походу під рукою гетьмана Михайла Дорошенка на Стамбул.
• 125 років з часу (1648 рік):

Тріумфальний в'їзд Богдана Хмельницького до Києва у грудні 1648 року

• • січень — початку повстання козаків на Запорожжі, початку визвольної війни, обрання гетьманом Богдана Хмельницького.
  • березень — укладення Бахчисарайського договору між Гетьманською Україною (гетьманом Богданом Хмельницьким) і Кримським ханством (Кримським ханом Іслямом Ґераєм III) про військово-політичний союз.
  • переможних битв українського козацтва під Жовтими Водами (29 квітня — 16 травня 1648), Корсунем (25 — 26 травня 1648), Пилявцями (21 — 23 вересня 1648).
• 100 років з часу (1673 рік):

Хотинська битва

• • 11 листопада — Хотинської битви (у ході польсько-турецької війни), в якій об'єднане польське і литовське військо під командуванням коронного великого гетьмана Яна Собеського розбило турецьку армію на чолі з Хусейном-пашею.
  • походів Івана Сірка на Очаків та Ізмаїл.
• 50 років з часу (1723 рік):
  • ув'язнення у Петербурзі козацької старшини та обраного нею гетьмана Павла Полуботка.

Установ та організацій

• 200 років з часу (1573 рік):
  • 25 лютого — заснування у Львові у монастирі святого Онуфрія Іваном Федоровим друкарні, де наступного року було надруковано перший східнослов'янський «Буквар».

Видатних особистостей

Народження

• 750 років з часу (1023 рік):
  • народження Анастасії Ярославни, королеви Угорщини (1046—1061 рр.) з династії Рюриковичів, дружини короля Андраша I; наймолодша дочка Ярослава Мудрого та Інгігерди, сестри королеви Франції Анни Ярославни та королеви Норвегії Єлизавети Ярославни (пом 1074).
• 350 років з часу (1423 рік):
  • народження Ма́ртина Ґа́штовта / 1505) — київського воєводу, який 1471 року поклав кінець існуванню удільного Київського князівства.
• 250 років з часу (1523 рік):
  • народження Григорія Самборчика (або Григорія з Самбора) — українського (руського) вченого, поета епохи Відродження, гуманіста (пом. 26 лютого 1573).
• 150 років з часу (1623 рік):
  • народження Івана Брюховецького, українського військового, політичного і державного діяча, гетьмана Лівобережної України (1663—1668 рр.). (пом. 17 червня 1668).
  • народження Романа Ракушка-Романовського — державного і церковного діяча другої половини 17 століття. (пом. 1703).
  • народження Іри́ни Сомко — дружини українського гетьмана Якима Сомка. (пом. бл. 1678).
• 125 років з часу (1648 рік):
  • народження Девлета II Ґерая  — кримського хана у 1699—1702, 1709—1713 рр. з династії Ґераїв. (пом. 1718).
• 100 років з часу (1673 рік):
  • народження Гази III Ґерая  — кримського хана у 1704—1707 рр. з династії Ґераї. (пом 1709).
• 75 років з часу (1698 рік):
  • народження Андрія Барятинського  — князя, генерал-майора, члена Генерального військового суду (1734—1737), члена Правління гетьманського уряду (1735—1737), представник княжого роду Барятинських (Борятинських) — нащадки Черніговського князя Михайла Всеволодича. (пом. 1750)
  • народження Митрополита Тимофі́й — релігійного діяча, митрополита Київського та Галицького (1748—1757). (пом. 1767).
• 50 років з часу (1723 рік):
  • 31 жовтня — народження Йова (Базилевича)  — ректора Переяславського і Харківського колегіумів, єпископа Переяславського та Бориспільського безпатріаршої РПЦ. (пом. 1776).
  • народження Василя Григоровича Туманського  — Генерального писаря в 1762—1781 роках, бунчукового товариша, дійсного статського радника. (пом. 1809).

Смерті

• 700 років з часу (1073 рік):

Фрагмент Свенської ікони Божої Матері

• • смерті Антонія Печерського, церковного діяча Русі-України, одного із засновників Києво-Печерського монастиря і будівничог Свято-Успенського собору (нар 983);
• 675 років з часу (1098 рік):
  • смерті Єфре́ма II Переясла́вського — церковного діяча, святого XI–XII століть, митрополита Київського.
• 575 років з часу (1198 рік):
  • смерті Ники́фора ІІ — митрополита Київського та всієї України (1182—1198)
• 550 років з часу (1223 рік):
  • 2 червня — смерті Мстисла́ва Рома́новича (Мстисла́ва Старого) — Великого князя Київського (1212—1223) (нар. 1156).
• 425 років з часу (1323 рік):
  • смерті Андрі́я Ю́рійовича та Лева II Ю́рійовича) — галицьких князів із династії Романовичів, співправителів Королівства Русі та Галицько-Волинського князівства.
• 400 років з часу (1373 рік):

уявний портрет Ольгерда Гедиміновича 1578 року

• • 24 травня — смерті Ольгерда Гедиміновича, великого князя литовського, який за понад 40 років свого правління створив найбільшу державу Європи, що простягалась від Балтійського до Чорного моря (нар. бл. 1296).
• 250 років з часу (1523 рік):
  • смерті Мехме́да I Ґера́я (крим. I Mehmed Geray, ۱محمد گراى‎) — кримського хана у 1515—1523 рр. з династії Ґераї. (нар. 1465).
• 225 років з часу (1548 рік):
  • 1 квітня смерті — Сигізмунда I, короля польського і великого князя Литовського (з 1506 р.) з династії Ягеллонів. (нар. 1 січня 1467).
  • смерті Єжи Крупського — українського шляхтича Королівства Польського, дипломата, воєначальника, каштеляна м. Белз (1509 р.) та м. Львова у 1515 р., белзький воєвода в 1533 р. (нар. 1472).
• 200 років з часу (1573 рік):
  • 26 лютого — смерті Григорія Самборчика (або Григорія з Самбора) — українського (руського) вченого, поета епохи Відродження, гуманіста (нар. 1523).
• 150 років з часу (1623 рік):
  • травень — смерті Богдана Конша) — гетьмана Війська Запорозького.
• 125 років з часу (1648 рік):
  • 16 травня — смерті Мики́ти Ґалаґа́на — українського національного героя, який загинув у ході Корсунської битви.
  • смерті Фе́дора Скоропа́дського — українського військового діяча 17 століття, який загинув в битві на Жовтих Водах.
• 100 років з часу (1673 рік):
  • смерті Степана Орлика — литовсько-білоруського шляхтича польсько-чеського походження, батька українського гетьмана Пилипа Орлика. (нар. 1622).
• 75 років з часу (1698 рік):

Гетьман Війська Запорозького (1665—1676) Петро Дорошенко

• 19 листопада — Петра Дорофійовича Дорошенка — українського військового, політичного і державного діяча; Гетьмана Війська Запорозького, голови козацької держави на Правобережній Україні (1665—1676 рр.). (нар. 14 травня 1627 р.).
• 50 років з часу (1723 рік):
  • 23 листопада — смерті Івана Григоровича Донець-Захаржевського — українського козацького військового діяча, наказного полковника Харківського слобідського козацького полку.
  • Афанасія Олексійовича Заруцького — українського письменника-панегіриста.
• 25 років з часу (1748 рік):
  • 18 травня — смерті Селіма II Ґерая — кримського хана з династії Ґераїв (1743—1748). (нар. 1708).

Примітки

1. . Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 13 січня 2022. 
2. Історія Галича / М. П. Фіголь, О. М. Фіголь. — Л.: Світ; Галич: Давній Галич, 2000. — 184 с.: іл.
3. Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022—2023 роках Постанова Верховної Ради України № 1982-IX. // Голос України. — . з джерела 4 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
4. . Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 13 січня 2022. 
5. Котляр М. Ф. Святослав Ярославич // Енциклопедія історії України
6. . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 4 січня 2019. 
7. Юрій Мицик Битва під Оршею 1514 року^{[недоступне посилання]}
8. За Новгородським літописом битва відбувалася на одному березі річки, оскільки війська всіх князів перейшли Калку. Ці дані не узгоджуються з Іпатіївським літописом, за яким побоїще тривало на обох берегах річки.
9. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — C. 382. оригіналу за 9 листопада 2007. Процитовано 7 листопада 2007. 
10. cerkvarium. . cerkvarium.org (uk-ua). Архів оригіналу за 14 вересня 2018. Процитовано 14 вересня 2018. 
11. . Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 13 січня 2022. 
12. . Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 13 січня 2022. 
13. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. року № 878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України  ».
14. Лучик В. В. Етимологічний словник топонімів України / В. В. Лучик; відп. ред. В. Г. Скляренко. — К.: ВЦ «Академія», 2014.—544 с. (ст. 448) ISBN 978-966-580-454-3
15. . Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 13 січня 2022. 
16. Білоус Н. О. До питання про запровадження маґдебурзького права в Києві [ 5 травня 2016 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — 2008. — № 1. — С. 125. — ISSN 0130-5247.
17. Gasztołdowie (01) [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
18. Макидонов А. В. Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. –. Запорожье: Просвіта, 2011. — С. 288—289.
19. Славянская энциклопедия. XVII век: в 2 т. Т. 1 А-М. / Авт. -сост. В. В. Богуславский. — М.: Олма-Пресс, 2004. — 780 с: ил.
20. АНТОНІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ [ 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
21. Плахонін А. Г. Никифор II [ 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 386. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
22. Войтович Л. Князь Юрій-Болеслав Тройденович: ескіз портрета [ 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 209.
23. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 13 січня 2022. 
24. . Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 13 січня 2022. 
25. (пол.) A."Antroponimia ukrainska" (Jerzy Krupski CZ 1502), A.Szlachta // Mytnik Irena. Imiennictwo ziemi Chełmskiej w XVI–XVII wieku. — Uniwersytet warszawski, Katedra ukrainistyki. — Warszawa–Lublin, 2019. — Vol. XV. — P. 143-144. — (Seria wydawnicza Katedry Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego i Uniwersytetu Przykarpackiego im. Wasyla Stefanyka pod red. Iryny Kononenko, Ireny Mytnik) — ISBN 978-83-954964-0-0., ISBN 978-83-8061-746-9
26. Архів оригіналу за 5 вересня 2008. Процитовано 13 січня 2022. 

Посилання