Григорій Самбірчик
Григорій Самборчик | |
---|---|
Народився | 26 лютого 1523 або 1523 Самбір |
Помер | 26 лютого 1573 або 1573 Краків, Річ Посполита |
Країна | Річ Посполита |
Діяльність | науковець, письменник, поет |
| |
Григорій Самборчик у Вікісховищі | |
Висловлювання у Вікіцитатах |
Григорій Самбірчик (або Григорій з Самбора, Григорій з Русі, Григорій Чуй, Vigilantius; 1523 — 26 лютого 1573) — український (руський) вчений, поет епохи Відродження (писав латиною та польською), гуманіст, професор Краківського університету.
Біографія Редагувати
Народився в Самборі у Руському воєводстві, син шевця з Самбора Андрія (Анджея) та селянки з Надиб Анни Штанцель; мав двох братів та двох сестер. Приятелі звали його «Самбором».
Початково навчався в місцевій парафіяльній школі Самбора, потім був під опікою куявського каноніка Пйотра Висцеміса в Клодаві. Був мандрівним учителем у Влоцлавку та Мазовії (у селах Черськ та Парис, де мав підтримку старости).
Після повернення до Самбора за підтримки місцевого шляхтича Івана Цисковця (пол. Jana Cyskowiusza) на 29 році життя поїхав вчитися до Краківського університету, імматрикулювався в літньому півріччі 1552 року. 1553 року отримав ступінь бакалавра, став відомим в університетських колах як обдарований поет на латині. С. Гозій (пол. Stanisław Hozjusz) мав намір запропонувати йому викладати в гімназії Ельблонга.
Також був визнаним науковцем. Викладачем і ректором колегіумів (катедральних шкіл):
- у Перемишлі (1553–1556)
- Львові (1556–1558), тут зблизився з Бенедиктом Гербестом, земляком Андрієм Баргелем
- Кракові (з 1559 року, школа Діви Марії).
1558 року переїхав до Самбора, після цього мав подорож до північної Угорщини, звідки за Б. Гербестом поїхав до Кракова. В літньому півріччі 1561 року отримав ступінь магістра. На початку червня 1562 року взяв відпустку, разом з Б. Гербестом поїхав до Познані, щоб працювати з ним на запрошення познанського єпископа РКЦ Анджея Чарнковського викладачами Колегії Любранського. Через рік повернувся до Кракова, після смерті Миколая з Шодка став професором звичайним.
1563 — почав читати лекції в Краківській академії з поетики і схоластичної філософії, а з 1568 — з теології. 1569 року був висвячений і став деканом в церкві Святої Анни, в 1572 році — каноніком колегіуму Св. Флоріана.
Творчість Редагувати
Григорій Самборчик писав поезією, створював елегії, ідилії, епіграми, еклог; вперше запровадив акровірш. На місцевий ґрунт адаптував й перекладав італійські та латинські панегірики, епіграфи, прощальні й вітальні послання для єпископів (зокрема, написав еклогу через смерть львівського латинського арцибіскупа Фелікса Ліґензи, 1560 рік), членів королівського двору, сановників, шляхти. Видав збірки на латині: Theoretis tertia (1561), Elegiae et epigrammata (1567).
Найбільш знаними є вірші на честь мерів (старостів) Перемишля й Самбора, королівської родини, професорів Краківського університету. Багато років присвятив написанню парафраз з латинської Біблії (т. з. Bibliady).
Григорій з Самбора — автор відомої поеми про Станіслава Костку, якому він викладав у школі в Клодаві (1554–1560 рр.) — Vita divi Stanislai Costali, 1570.
Найвеличнішим твором Григорія є поема «Честохова» (Vigilantii Gregorii Samboritani Russi, Censtochova, Cracoviae in officina Matthei Siebeneicher MDLXVIII) — присвячена Богородиці Діві Марії.
Ян з Тшцяни перед друкуванням першого вірша вважав його відмінним поетом.
Праці Редагувати
- Polymnia
- Ecloga I
- Elegiae
- Elegiae II
- Theoresis Secunda
- Theoresis Tertia
- Censtochova
- Carmina
- Reverendo In Cristo Patri, Petro Porembski [ 6 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Phillippi Padniewski, Episcopi Cracovien [ 16 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Stanislai Costuli Poloni Vita
Вшанування пам'яті Редагувати
На честь Григорія Самборчика названа вулиця у центральній частині міста Самбора.
Примітки Редагувати
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ Nadolski B. Grzegorz z Sambora (Czuj Vigilantius) (1523—1573)… — S. 85.
- Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 5 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — Т. 1. — S. 358. (пол.)
- Penkalla A. Ligęza Feliks h. Półkozic (ok. 1500—1560) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972. — T. XVII/2. — Zeszyt 73. — S. 315. (пол.)
Джерела Редагувати
- Гуркевич В. Григорій Самбірчик // Літопис Бойківщини. — 1931. — Чис. 1. — Рік І. — С. 171—172.
- Григорій Чуй Русин із Самбоа (Gregorius Vigilantius Samboritanus Ruthenus) Еклога // Українська поезія XVI століття. — Київ: Радянський письменник, 1987. — С. 87-101.
- Семчишин В. Короткий хронологічний літопис міста Самбора. — Самбір, 1992. — С. 9.
- Nadolski B. Grzegorz z Sambora (Czuj Vigilantius) (1523—1573) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961. — T. IX/2. — Zeszyt 41. — S. 85-86. (пол.)
Посилання Редагувати
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Григорій Самборчик |
- ЧУЙ РУСИН ІЗ САМБОРА ГРИГОРІЙ Еклога [ 6 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Григорій з Самбора — співець Ченстоховської Богородиці [ 3 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- . (пол.)
- Grzegorz z Sambora (1523—1573), Polona.pl