Стані́слав Ко́стка (пол. Stanisław Kostka, herbu Dąbrowa (28 жовтня 1550, Ростково, нині Пшасниський повіт, Мазовецьке воєводство, Польща — 15 серпня 1568, Рим, Італія) — польський послушник Ордену єзуїтів, що помер у 17-річному віці у день Внебовзяття Пресвятої Діви Марії. За декілька днів до смерті передбачив її. Визнаний католицькою церквою святим, вважається одним зі святих покровителів Польщі, покровителем молоді та міністрантів. Вважається католиками покровителем міста Львова.
| Станіслав Костка | |
|---|---|
| пол. Stanisław Kostka | |
| | |
| Народився | 1550 Ростково |
| Помер | 15 серпня 1568 Рим |
| Поховання | Сант Андреа аль Квірінале |
| Країна | Королівство Польське |
| Національність | поляки і Білі люди |
| Діяльність | монах, послушник монастиря |
| Відомий завдяки | єзуїт, патрон польських дітей та молоді, покровитель Львова, покровитель Станиславова |
| Alma mater | Akademisches Gymnasiumd і Novitiate of Sant'Andrea al Quirinaled |
| Знання мов | польська, німецька, італійська і латина |
| Суспільний стан | шляхтич[d] |
| Титул | Святий Станіслав Костка, гербу Домброва |
| Конфесія | католицтво і католицька церква |
| Рід | Костки |
| Батько | Jan Kostkad |
| Брати, сестри | Paweł Kostkad |
| | |
|
Життєпис Редагувати
Походження і родина Редагувати
Станіслав Костка народився 28 жовтня 1550 року в селі Растково у Мазовецькому воєводстві у польській шляхетській родині каштеляна Закрочима та сенатора Польського королівства Яна Костки (помер в 1576 р.) та Маргарити Крийської, дочки воєводи мазовецького Павла Крийського. У родині було семеро дітей, Станіслав був другим сином. Його старшим братом був хорунжий цеханувський Павел Костка (1549—1609).
Навчання Редагувати
Станіслав отримав солідне та докладне світське і релігійне виховання. До 12 років навчався в родині. У школі в Клодаві (1554–1560 рр.) Станіславу викладав український поет і вчений Григорій Самборчик.
У 14-річному віці він та його брат Павел вступили в єзуїтський колегіум у Відні, де його прагнення святості посилилось і його покаянням та молитвам слідували певні духовні дарування. Одного разу, коли він був серйозно хворим, він отримав Святе Причастя від Святої Варвари — покровительки його благодійного товариства в школі, яка з'явилася оточена ангелами.
Під час іншого випадку Пресвята Діва Марія з'явилася і порадила йому вступити в Товариство Ісуса, але він зустрів багато труднощів при виконанні її бажань. У Відні єзуїтський зверхник був неприхильним прийняти його, боячись можливих різких реакцій його батька.
Відносини з братом Редагувати
Роздратований благочестям свого молодшого брата, Павел почав жорстоко поводитися зі Станіславом. Станіслав зазнав несправедливого поводження із надзвичайним стоїцизмом і терпінням, але однієї ночі після того, як Станіслав знову зазнав різких образ і побоїв від свого брата, він звернувся до нього зі словами: «Твоє грубе ставлення до мене закінчиться тим, що я покину вас назавжди і тобі доведеться пояснити це нашим батькові та матері». Єдиною відповіддю Павела було ще більш жорстоке ставлення до Станіслава.
Вступ до ордену єзуїтів Редагувати
У 1567 році таємно від свого старшого брата він покинув їх дім і вирушив пішки, подолавши декілька сотень кілометрів в єзуїтський центр в Німеччині. Тут він знову звернувся з проханням про вступ до Ордену єзуїтів до Святого Петра Канізія — німецького провінціала єзуїтського ордену, який порадив йому вступити в послушництво у Римі, яке управлялося Святим Франциском Борджа. На свій 17-й день народження (28 жовтня 1567) Станіслав вступив до ордену єзуїтів у Римі.
Батько Станіслава, дізнавшись про його вступ в чернечий орден, став йому всіляко перешкоджати, погрожуючи заборонити діяльність єзуїтів в Польщі. Десять місяців решти його життя були проваджені у сповненні великих чеснот і він вразив усіх своєю святою поведінкою. 10 серпня 1568 року, через дев'ять місяців після вступу до новіціяту, Станіслав Костка раптово захворів на малярію і через п'ять днів — 15 серпня 1568 року, на свято Успіння, свято, яке він особливо шанував помер. Його брат Павло, який приїхав до Риму, щоб забрати його з чернечого ордену єзуїтів, знайшов його вже мертвим. Станіслав передвістив за декілька днів до смерті свій відхід у вічність.
Віднайдення нетлінних мощей святого (1570) Редагувати
Через два роки після його смерті було дано дозвіл на ексгумацію решток, щоби передати одну з його кісток для будинку Ордену єзуїтів, котрий серйозно прохав такої реліквії.
При відкритті гробу декілька років пізніше, смертельні рештки були віднайдені зменшеними у звичайному стані. Кістки були загорнені в шовк і розміщені у цинковій труні в церкві послушників. До сьогодні вони зберігаються, за винятком черепа, який міститься в каплиці єзуїтського дому в м. Фельдкірх, Німеччина, покладеними в чудово прикрашеній урні в церкві посвяченій святому в церкві Сант-Андреа-аль-Квірінале в Римі.
Святий Станіслав був канонізований у 1726 році і всесвітньо вважається патроном молоді.
Станіслав Костка — покровитель Львова Редагувати
За часів Речі Посполитої Станіслав Костка разом зі Святим Рохом традиційно вважався покровителем і опікуном Львова. Тому в 1658 році його зображення було вмуроване на новій вежі Львівської ратуші (символі міста на площі Ринок). З цієї причини теж багато уродженців Львова названі ім'ям Станіслав.
Вшанування пам'яті Редагувати
- Скульптура Святого Станіслава є на Чорній кам'яниці у місті Львів.
Канонізація Редагувати
Святий Станіслав був канонізований у 1726 році і всесвітньо вважається патроном молоді.
Примітки Редагувати
- ↑ Bailey G. A. Between Renaissance and Baroque: Jesuit Art in Rome, 1565–1610 — UTP, 2016. — ISBN 978-1-4426-8629-8
- ↑ https://brewiarz.pl/czytelnia/swieci/09-18a.php3
- https://plus.cobiss.net/cobiss/si/sl/conor/182904419
- The Catholic Encyclopedia, Vol. 14. The Encyclopedia Press. 1912.
- The Life of St. Stanislaus Kostka of the Company of Jesus. Edward Healey Thompson, M.A. Peter F. Cunningham, Catholic Bookseller. Philadelphia. 1876. pp. 280-281
Джерела Редагувати
- Joan Carroll Cruz. The Incorruptables. A Study of the Incorruption of the Bodies of Various Catholic Saints and Beati. — Rockford: Tan Books and Publishers, Inc. Illinois, 1977. — P. 180—181.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — S. 663—669. (пол.)