Чо́рна кам'яни́ця, також кам'яниця Анчевських — житловий будинок № 4 на площі Ринок у Львові, архітектурна пам'ятка. Збудована 1577 року Петром Красовським у стилі ренесансу. У 1875—1877 роках відновлено аттик і портали, 1884 надбудовано 4-й поверх. Фасад і фланкувальні пілястри вкриті тесаним каменем. Фасад оздоблено орнаментами й сюжетною різьбою. У Чорній кам'яниці тепер міститься Львівський історичний музей. Координати: 49°50′32″ пн. ш. 24°01′57″ сх. д. / 49.842361° пн. ш. 24.032504° сх. д.
| Чорна кам'яниця | |
|---|---|
| м. Львів, Площа Ринок, 4 | |
| Чорна кам'яниця | |
| Архітектор | Петро Красовський |
| Замовник | Томасо Альберті |
| Нинішній власник | Львівський історичний музей |
| | |
| Збудовано | 1577 |
| Реконструйовано | 1884 |
| | |
| Тип споруди | житловий |
| Архітектурні стилі | ренесанс |
Історія Редагувати
Першим власником цієї кам'яниці, точніше тієї, яка стояла на місці теперішньої, був Андрій з Києва — тому її називали Київською. Наприкінці XVI століття представник львівського патриціанського роду Ян Лоренцович відкрив у цьому будинку одну з перших у Львові аптек. Тоді цей будинок називався Лоренцовичівським. Онучка Яна Лоренцовича Регіна вийшла заміж за лікаря Мартина Анчевського і у XVII столітті кам'яниця називалася «докторською». Доктор Анчевський тоді ж прикрасив фасад будинку скульптурою свого патрона, Святого Мартина, який відрізає мечем полу свого плаща і віддає її жебракові. Тут ми бачимо також фігуру львівського святого Станіслава Костку, покровителя і захисника міста від пожеж.
У вересні 2016 року в ЗМІ з'явилась звістка, що Львівський історичний музей виграв грант Посольського фонду США збереження культурної спадщини на реставрацію будівлі в сумі 275 000 доларів США. Ще 29 300 $ є внеском музею (реально музей витратив на ремонти понад 60 тис. дол. США). У результаті проведених робіт оновлено фасад, відремонтовано вестибюль, внутрішнє подвір'я та сходові клітки офіцини. У вестибюлі та в подвір'ї будинку з 14 листопада 2019 року відкрито "Львівський лапідарій" (експозиція кам'яних фрагментів архітектурного декору з давніх споруд Львова (переважно, що нині не існують).
На початку 2017 р. на екран вийшов український комедійний серіал "Готель Галіція", де кам'яниця (використано тільки фотографію фасаду) стала прообразом згаданого готелю, в якому живуть духи.
14 листопада 2019 року кам'яниця була відкрита після трирічної реставрації.
21 грудня 2020 року у будівлі відкрито експозицію відділу "Музей історії Львова" Львівського історичного музею.
Походження назви Редагувати
Свою назву Чорна кам'яниця одержала у XIX столітті через цілком прозаїчну причину: протягом століть свинцеві білила, які наносилися як ґрунт для поліхромії (багатоколірності), окислювалися під дією повітря і світла і таким чином утворився її таємничий чорний колір, який потім підтримувався поточними ремонтами, хоча у 60-ї роки XX століття в народі ходила легенда, що чорний колір кам'яниці надало втирання протягом багатьох років у фасад чорного соку від шкірок зелених волоських горіхів. Таємничість цієї кам'яниці полягає і в тому, що одна з теорій чорного кольору фасаду, яку, проте, не визнають провідні архітектори Львова, — це закопчення білого каменю пісковику сажею внаслідок багаторічного опалення кам'яниці дровами та вугіллям.
Примітки Редагувати
- «Чорну кам’яницю» на площі Ринок відреставрують за $300 тис.
Джерела Редагувати
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Лемко І. Чорна кам'яниця.
Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 71. (пол.)