Десятиліття: | |
---|---|
Див. також: | Інші події 1673 Список років в Україні |
Події Редагувати
- У ході польсько-турецької війни:
- 11 листопада — відбулася Хотинська битва, в якій об'єднане польське і литовське військо під командуванням коронного великого гетьмана Яна Собеського розбило турецьку армію на чолі з Хусейном-пашею.
- У листопаді Ян III Собеський з польсько-українсько-молдовською армією зайняв Хотин.
- походи Івана Сірка на Очаків та Ізмаїл.
Особи Редагувати
Призначено, звільнено Редагувати
- обрано кошовим отаманом Війська Запорізького — Лук'яна Андріїва. Після повернення Івана Сірка з Сибіру Андріїв поступився йому булавою.
Народились Редагувати
- Гази III Ґерай — кримський хан у 1704—1707 рр. з династії Ґераїв, наступник Селіма I Ґерая, попередник Каплана I Ґерая. Син Селіма I Ґерая. (пом 1709).
Померли Редагувати
- Микола́й Ількович Ба́бинський — руський (український) шляхтич Речі Посполитої з роду Бабинських.
- Степан Орлик — литовсько-білоруський шляхтич польсько-чеського походження, батько українського гетьмана Пилипа Орлика. (нар. 1622).
Засновані, створені Редагувати
Зникли, скасовані Редагувати
Видання, твори Редагувати
Пам'ятні дати та ювілеї Редагувати
- 775 років з часу (898 рік):
- Облоги Києва — нападу кочівників-угорців на чолі з ханом Алмошем на Київ в ході їх кочування на захід і попередній завоюванню батьківщини на Дунаї (з центром в Паннонії).
- першої писемної згадки про місто Галич — колишньої столиці Галицько-Волинського князівства, наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях, а нині — центру Галицької міської громади Івано-Франківської області.
- 600 років з часу (1073 рік):
- розпаду триумвірату в результаті захоплення великокняжого престолу Святославом Ярославичем (до 1076 року) за допомогою брата Всеволода.
- укладення енциклопедичного збірника Ізборник Святослава.
- 500 років з часу (1173 рік):
- другого походу великого князя володимирського Андрія Боголюбського на Київщину та його розгромлення під Вишгородом українцями під командуванням Мстислава Ростиславича та луцького князя Ярослава Ізяславича, який після перемоги став великим київським князем.
- 450 років з часу (1223 рік):
- 31 травня — битви на річці Калка, коли монгольські війська під командуванням полководців Чингізхана Субедея Баатура і Джебе-нойона перемогли спільні війська руських князів, під керівництвом Мстислава Романовича Київського, Мстислава Мстиславича Галицького, Мстислава Святославича Чернігівського та половецького хана Котяна Сутоєвича..
- 350 років з часу (1323 рік):
- Ліквідації Переяславського князівства.
- 325 років з часу (1348 рік):
- вторгнення військ польського короля Казимира III на Галичину та Волинь.
- 275 років з часу (1398 рік):
- проголошення Вітовта самостійним правителем Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського.
- 225 років з часу (1448 рік):
- 15 грудня — самовільне відокремлення Російської Православної Церкви від Київської Митрополії Константинопольського Патріархату та проголошення єпископа Рязанського Іони «Митрополитом Київським» самостійно, без дозволу Вселенського Патріархату.
- 175 років з часу (1498 рік):
- князю Костянтину Острозькому вручено гетьманську булаву Великого князівства Литовського.
- 125 років з часу (1548 рік):
- першої писемної згадки про місто Рені (в Ізмаїльському районі Одеської області).
- 100 років з часу (1573 рік):
- походу флотилії Самійла Кішки в Чорне море до гирла Дунаю.
- 75 років з часу (1598 рік):
- Повстання гетьмана реєстрового козацтва (1598—1599) Федора Полоуса проти польської влади, того ж року морський похід на Кілію, Білгород, Тягиню і Сілістрію.
- заснування містечка Тростянець (селище міського типу Гайсинського району, Вінницької області).
- заснування українськими козаками слободи Більської (Стара Біла) на території Острогозького Слобідського полку, шо стало містечком Старобільськом — районний центр у Луганській області.
- 50 років з часу (1623 рік):
- обрання Михайла Дорошенка гетьманом Запорозького козацтва.
- походу козацької флотилії Оліфера Голуба в Чорне та Азовське моря, розгром османської ескадри під Кафою.
- морського походу під рукою гетьмана Михайла Дорошенка на Стамбул.
- 25 років з часу (1648 рік):
- січень — початку повстання козаків на Запорожжі, початку визвольної війни, обрання гетьманом Богдана Хмельницького.
- березень — укладення Бахчисарайського договору між Гетьманською Україною (гетьманом Богданом Хмельницьким) і Кримським ханством (Кримським ханом Іслямом Ґераєм III) про військово-політичний союз.
- переможних битв українського козацтва під Жовтими Водами (29 квітня — 16 травня 1648), Корсунем (25 — 26 травня 1648), Пилявцями (21 — 23 вересня 1648).
Установ та організацій Редагувати
- 100 років з часу (1573 рік):
- 25 лютого — заснування у Львові у монастирі святого Онуфрія Іваном Федоровим друкарні, де наступного року було надруковано перший східнослов'янський «Буквар».
Видатних особистостей Редагувати
Народження Редагувати
- 650 років з часу (1023 рік):
- народження Анастасії Ярославни, королеви Угорщини (1046—1061 рр.) з династії Рюриковичів, дружини короля Андраша I; наймолодша дочка Ярослава Мудрого та Інгігерди, сестри королеви Франції Анни Ярославни та королеви Норвегії Єлизавети Ярославни (пом. 1074).
- 250 років з часу (1423 рік):
- народження Ма́ртина Ґа́штовта / 1505) — київського воєводу, який 1471 року поклав кінець існуванню удільного Київського князівства.
- 150 років з часу (1523 рік):
- народження Григорія Самборчика (або Григорія з Самбора) — українського (руського) вченого, поета епохи Відродження, гуманіста (пом. 26 лютого 1573).
- 50 років з часу (1623 рік):
- народження Івана Брюховецького, українського військового, політичного і державного діяча, гетьмана Лівобережної України (1663—1668 рр.). (пом. 17 червня 1668).
- народження Романа Ракушка-Романовського — державного і церковного діяча другої половини 17 століття. (пом. 1703).
- народження Іри́ни Сомко — дружини українського гетьмана Якима Сомка. (пом. бл. 1678).
- 25 років з часу (1648 рік):
- народження Девлета II Ґерая — кримського хана у 1699—1702, 1709—1713 рр. з династії Ґераїв. (пом. 1718).
Смерті Редагувати
- 600 років з часу (1073 рік):
- смерті Антонія Печерського, церковного діяча Русі-України, одного із засновників Києво-Печерського монастиря і будівничог Свято-Успенського собору (нар 983);
- 575 років з часу (1098 рік):
- смерті Єфре́ма II Переясла́вського — церковного діяча, святого XI–XII століть, митрополита Київського.
- 475 років з часу (1198 рік):
- смерті Ники́фора ІІ — митрополита Київського та всієї України (1182—1198)
- 450 років з часу (1223 рік):
- 2 червня — смерті Мстисла́ва Рома́новича (Мстисла́ва Старого) — Великого князя Київського (1212—1223) (нар. 1156).
- 325 років з часу (1323 рік):
- смерті Андрі́я Ю́рійовича та Лева II Ю́рійовича) — галицьких князів із династії Романовичів, співправителів Королівства Русі та Галицько-Волинського князівства.
- 300 років з часу (1373 рік):
- 24 травня — смерті Ольгерда Гедиміновича, великого князя литовського, який за понад 40 років свого правління створив найбільшу державу Європи, що простягалась від Балтійського до Чорного моря (нар. бл. 1296).
- 150 років з часу (1523 рік):
- смерті Мехме́да I Ґера́я (крим. I Mehmed Geray, ۱محمد گراى) — кримського хана у 1515—1523 рр. з династії Ґераї. (нар. 1465).
- 125 років з часу (1548 рік):
- 1 квітня смерті — Сигізмунда I, короля польського і великого князя Литовського (з 1506 р.) з династії Ягеллонів. (нар. 1 січня 1467).
- смерті Єжи Крупського — українського шляхтича Королівства Польського, дипломата, воєначальника, каштеляна м. Белз (1509 р.) та м. Львова у 1515 р., белзький воєвода в 1533 р. (нар. 1472).
- 100 років з часу (1573 рік):
- 26 лютого — смерті Григорія Самборчика (або Григорія з Самбора) — українського (руського) вченого, поета епохи Відродження, гуманіста (нар. 1523).
- 50 років з часу (1623 рік):
- травень — смерті Богдана Конша) — гетьмана Війська Запорозького.
- 25 років з часу (1648 рік):
- 16 травня — смерті Мики́ти Ґалаґа́на — українського національного героя, який загинув у ході Корсунської битви.
- смерті Фе́дора Скоропа́дського — українського військового діяча 17 століття, який загинув в битві на Жовтих Водах.
Примітки Редагувати
- ↑ Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022—2023 роках Постанова Верховної Ради України № 1982-IX. // Голос України. — . з джерела 4 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- . Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 12 січня 2022.
- Історія Галича / М. П. Фіголь, О. М. Фіголь. — Л.: Світ; Галич: Давній Галич, 2000. — 184 с.: іл.
- . Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022.
- ↑ Котляр М. Ф. Святослав Ярославич // Енциклопедія історії України
- . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 4 січня 2019.
- Юрій Мицик Битва під Оршею 1514 року[недоступне посилання]
- За Новгородським літописом битва відбувалася на одному березі річки, оскільки війська всіх князів перейшли Калку. Ці дані не узгоджуються з Іпатіївським літописом, за яким побоїще тривало на обох берегах річки.
- Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — C. 382. оригіналу за 9 листопада 2007. Процитовано 7 листопада 2007.
- cerkvarium. . cerkvarium.org (uk-ua). Архів оригіналу за 14 вересня 2018. Процитовано 14 вересня 2018.
- . Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022.
- . Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022.
- Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. року № 878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України ».
- Лучик В. В. Етимологічний словник топонімів України / В. В. Лучик; відп. ред. В. Г. Скляренко. — К.: ВЦ «Академія», 2014.—544 с. (ст. 448) ISBN 978-966-580-454-3
- . Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022.
- Білоус Н. О. До питання про запровадження маґдебурзького права в Києві [ 5 травня 2016 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — 2008. — № 1. — С. 125. — ISSN 0130-5247.
- Gasztołdowie (01) [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- АНТОНІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ [ 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
- Плахонін А. Г. Никифор II [ 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 386. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Войтович Л. Князь Юрій-Болеслав Тройденович: ескіз портрета [ 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 209.
- Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022.
- . Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022.
- (пол.) A."Antroponimia ukrainska" (Jerzy Krupski CZ 1502), A.Szlachta // Mytnik Irena. Imiennictwo ziemi Chełmskiej w XVI–XVII wieku. — Uniwersytet warszawski, Katedra ukrainistyki. — Warszawa–Lublin, 2019. — Vol. XV. — P. 143-144. — (Seria wydawnicza Katedry Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego i Uniwersytetu Przykarpackiego im. Wasyla Stefanyka pod red. Iryny Kononenko, Ireny Mytnik) — ISBN 978-83-954964-0-0., ISBN 978-83-8061-746-9
- Архів оригіналу за 5 вересня 2008. Процитовано 12 січня 2022.