Десятиліття: | |
---|---|
Див. також: | Інші події 1323 Список років в Україні |
Події Редагувати
- Загибель галицько-волинських князів Лева Юрійовича та Андрія Юрійовича під час одного з військових походів ймовірно проти Золотої Орди. Литовсько-руські літописи XVI століття розповідають, ніби Андрій і Лев Юрійовичі загинули у війні з великим князем литовським Гедиміном захищаючи від них Підляшшя. Князівство перейшло до волинського (володимирського) князя Володимира Львовича. Він не згадується у жодному джерелі XIV ст., на думку більшості сучасних науковців князя з таким іменем не існувало.
- Ліквідація Переяславського князівства.
Особи Редагувати
Призначено, звільнено Редагувати
Народились Редагувати
Померли Редагувати
- до 21 травня — Андрі́й Ю́рійович та Лев II Ю́рійович — галицькі князі з династії Романовичів, співправителі Королівства Русі та Галицько-Волинського князівства. Сини короля Юрія I Львовича та правнуки короля Данила.
Засновані, створені Редагувати
Зникли, скасовані Редагувати
Видання, твори Редагувати
Пам'ятні дати та ювілеї Редагувати
- 425 років з часу (898 рік):
- Облоги Києва — нападу кочівників-угорців на чолі з ханом Алмошем на Київ в ході їх кочування на захід і попередній завоюванню батьківщини на Дунаї (з центром в Паннонії).
- першої писемної згадки про місто Галич — колишньої столиці Галицько-Волинського князівства, наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях, а нині — центру Галицької міської громади Івано-Франківської області.
- 250 років з часу (1073 рік):
- розпаду триумвірату в результаті захоплення великокняжого престолу Святославом Ярославичем (до 1076 року) за допомогою брата Всеволода.
- укладення енциклопедичного збірника Ізборник Святослава.
- 150 років з часу (1173 рік):
- другого походу великого князя володимирського Андрія Боголюбського на Київщину та його розгромлення під Вишгородом українцями під командуванням Мстислава Ростиславича та луцького князя Ярослава Ізяславича, який після перемоги став великим київським князем.
- 100 років з часу (1223 рік):
- 31 травня — битви на річці Калка, коли монгольські війська під командуванням полководців Чингізхана Субедея Баатура і Джебе-нойона перемогли спільні війська руських князів, під керівництвом Мстислава Романовича Київського, Мстислава Мстиславича Галицького, Мстислава Святославича Чернігівського та половецького хана Котяна Сутоєвича..
Установ та організацій Редагувати
Видатних особистостей Редагувати
Народження Редагувати
- 300 років з часу (1023 рік):
- народження Анастасії Ярославни, королеви Угорщини (1046—1061 рр.) з династії Рюриковичів, дружини короля Андраша I; наймолодша дочка Ярослава Мудрого та Інгігерди, сестри королеви Франції Анни Ярославни та королеви Норвегії Єлизавети Ярославни (пом. 1074).
Смерті Редагувати
- 250 років з часу (1073 рік):
- смерті Антонія Печерського, церковного діяча Русі-України, одного із засновників Києво-Печерського монастиря і будівничог Свято-Успенського собору (нар 983);
- 225 років з часу (1098 рік):
- смерті Єфре́ма II Переясла́вського — церковного діяча, святого XI–XII століть, митрополита Київського.
- 200 років з часу (1123 рік):
- 1 серпня — смерті Давида Святославича — князя переяславського (1073—1076), князя муромського (1076—1093), князя смоленського (1093—1095 і 1096—1097), князя новгородського в (1094—1095), князя чернігівського (1097—1123). Середній з п'яти синів Великого князя Київського Святослава II Ярославича (нар.. бл.1050).
- 125 років з часу (1198 рік):
- смерті Ярослава Всеволодовича — чернігівського князя (1177—1198) з династії Ольговичів, другого сина великого князя київського і чернігівського князя Всеволода Ольговича і Марії, доньки Мстислава Великого (нар.. 1139).
- смерті Ники́фора ІІ — митрополита Київського та всієї України (1182—1198)
- 100 років з часу (1223 рік):
- 31 травня:
- смерті Василькп-Дмитра Мстиславича — князя козельського (1216–1223) з династії Рюриковичів, гілки Ольговичів.
- смерті Ізясла́в І́нгваровича — останнього князя дорогобузького (1220—1223). Представника дому Волинських Мономаховичів із династії Рюриковичів.
- смерті Мстислава Святославича — князя козельського (1201—1216) і чернігівського (1216 (?) — 1223) з династії Рюриковичів, гілки Ольговичів.
- смерті Ю́рія (Аккубуля?) Кончако́вича — половецького хана. Сина Кончака, онука Атрака.
- 1 червня — смерті Олександра Глібовича (Всеволодовича) — князя дубровицького з роду Ізяславичів турово-пінських.
- 2 червня — смерті Мстисла́ва Рома́новича (Мстисла́ва Старого) — Великого князя Київського (1212—1223) (нар.. 1156).
- смерті Данила Кобяковича — половецького хана (придніпровських половців) (нар.. до 1183).
Примітки Редагувати
- ↑ Войтович Л. Князь Юрій-Болеслав Тройденович: ескіз портрета [ 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 209.
- Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
- . Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 6 січня 2022.
- Історія Галича / М. П. Фіголь, О. М. Фіголь. — Л.: Світ; Галич: Давній Галич, 2000. — 184 с.: іл.
- Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022—2023 роках Постанова Верховної Ради України № 1982-IX. // Голос України. — . з джерела 4 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
- . Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
- ↑ Котляр М. Ф. Святослав Ярославич // Енциклопедія історії України
- . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 4 січня 2019.
- Юрій Мицик Битва під Оршею 1514 року[недоступне посилання]
- За Новгородським літописом битва відбувалася на одному березі річки, оскільки війська всіх князів перейшли Калку. Ці дані не узгоджуються з Іпатіївським літописом, за яким побоїще тривало на обох берегах річки.
- Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — C. 382. оригіналу за 9 листопада 2007. Процитовано 7 листопада 2007.
- Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022—2023 роках Постанова Верховної Ради України № 1982-IX. // Голос України. — . з джерела 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.
- АНТОНІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ [ 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
- Зотов Р. О черниговских князьях по Любецкому Синодику и о Черниговском княжестве в татарское время. — СПб, 1882. — С. 37
- Плахонін А. Г. Никифор II [ 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 386. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Войтович Л. 3.15. Волинська гілка Мономаховичів. Болохівські князі. Острозькі. Заславські. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000..