1223 в Україні

← 1222 1221 1220 1223 в Україні → 1224 1225 1226
Десятиліття:
Див. також:	Інші події 1223 Список років в Україні

Події

Уявний план битви на Калці за Іпатіївським літописом(31 травня 1223 року):

1) Кияни Мстислава Романовича; 2) Чернігівці Мстислава Святославича; 3) Курчани Олега Святославича; 4) Галичани Мстислава Удатного; 5) Волинці Данила Романовича; 6) Половці Яруна; 7) Монголи Субедея і Джебе; 8) Бродники Плоскині.

• Князі Київської Русі на своїй нараді вирішили піти на допомогу половцям проти монголів.
• 31 травня — монгольські війська під командуванням полководців Чингізхана Субедея Баатура і Джебе-нойона перемогли спільні війська руських князів, під керівництвом Мстислава Романовича Київського, Мстислава Мстиславича Галицького, Мстислава Святославича Чернігівського та половецького хана Котяна Сутоєвича у битві на річці Калка. Загинули, зокрема київський князь Мстислав Романович Старий та чернігівський князь Мстислав Святославич..
• Після перемоги на Калці монгольські війська спустошили генуезьку колонію Солдаю в Криму, але пізніше отримали відсіч від волзьких болгар.

Особи

Призначено, звільнено

• У Києві почав княжити Володимир Рюрикович.

Народились

• Іраклій Данилович — руський (давньоукраїнський) княжич. Представник дому Романовичів, гілки старших Мономаховичів із династії Рюриковичів. Син Великого князя Київського і короля Руси Данила Романовича і галицької князівни Анни (пом. до 1240)

Померли

• 31 травня:
  • Василько-Дмитро Мстиславич — князь козельський (1216–1223) з династії Рюриковичів, гілки Ольговичів.
  • Ізясла́в І́нгварович — останній князь дорогобузький (1220—1223). Представник дому Волинських Мономаховичів із династії Рюриковичів.
  • Мстислав Святославич — князь козельський (1201—1216) і чернігівський (1216 (?) — 1223) з династії Рюриковичів, гілки Ольговичів. Молодший син Святослава Всеволодовича, князя чернігівського і великого князя київського.
  • Ю́рій (Аккубуль?) Кончако́вич — половецький хан, якого руський літописець називає «найбільшим між половцями». Син Кончака, онук Атрака.
• 1 червня — Олександр Глібович (Всеволодович) — князь дубровицький з роду Ізяславичів турово-пінських. Після битви на Калці потрапив у полон разом зі своїм старшим родичем Андрієм (імовірно, турівським князем) і його тестем Мстиславом Романовичем Київським. Роздавлений дошками, на яких сіли бенкетувати монголи.
• 2 червня — Мстисла́в Рома́нович, відомий як Мстисла́в Стари́й — Великий князь Київський (1212—1223). Князь Псковський (1178—1197), Смоленський (1197—1214) та Білгородський (1206). Син Великого князя Київського Романа Ростиславича (нар. 1156).
• Данило Кобякович — половецький хан (придніпровських половців), син хана Кобяка, розбитого на Орелі (1183) і померлого в ув'язненні в Києві (нар. до 1183).

Засновані, створені

Зникли, скасовані

Видання, твори

Пам'ятні дати та ювілеї

• 325 років з часу (898 рік):
  • Облоги Києва — нападу кочівників-угорців на чолі з ханом Алмошем на Київ в ході їх кочування на захід і попередній завоюванню батьківщини на Дунаї (з центром в Паннонії).
  • першої писемної згадки про місто Галич — колишньої столиці Галицько-Волинського князівства, наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях, а нині — центру Галицької міської громади Івано-Франківської області.
• 150 років з часу (1073 рік):

Зображення Святослава Ярославича в «Ізборнику» 1073 року

• • розпаду триумвірату в результаті захоплення великокняжого престолу Святославом Ярославичем (до 1076 року) за допомогою брата Всеволода.
  • укладення енциклопедичного збірника Ізборник Святослава.
• 50 років з часу (1173 рік):
  • другого походу великого князя володимирського Андрія Боголюбського на Київщину та його розгромлення під Вишгородом українцями під командуванням Мстислава Ростиславича та луцького князя Ярослава Ізяславича, який після перемоги став великим київським князем.

Установ та організацій

Видатних особистостей

Народження

• 200 років з часу (1023 рік):
  • народження Анастасії Ярославни, королеви Угорщини (1046—1061 рр.) з династії Рюриковичів, дружини короля Андраша I; наймолодша дочка Ярослава Мудрого та Інгігерди, сестри королеви Франції Анни Ярославни та королеви Норвегії Єлизавети Ярославни (пом. 1074).

Смерті

• 150 років з часу (1073 рік):

Фрагмент Свенської ікони Божої Матері

• • смерті Антонія Печерського, церковного діяча Русі-України, одного із засновників Києво-Печерського монастиря і будівничог Свято-Успенського собору (нар 983);
• 125 років з часу (1098 рік):
  • смерті Єфре́ма II Переясла́вського — церковного діяча, святого XI–XII століть, митрополита Київського.
• 100 років з часу (1123 рік):
  • 1 серпня — смерті Давида Святославича — князя переяславського (1073—1076), князя муромського (1076—1093), князя смоленського (1093—1095 і 1096—1097), князя новгородського в (1094—1095), князя чернігівського (1097—1123). Середній з п'яти синів Великого князя Київського Святослава II Ярославича (нар.. бл.1050).
  • смерті Яросла́ва Святопо́лчича — волинського князя (1100—1118) з династії Рюриковичів, сина великого князя київського Святополка II Ізяславича (нар.. бл.1072).
• 25 років з часу (1198 рік):
  • смерті Ярослава Всеволодовича — чернігівського князя (1177—1198) з династії Ольговичів, другого сина великого князя київського і чернігівського князя Всеволода Ольговича і Марії, доньки Мстислава Великого (нар.. 1139).
  • смерті Ники́фора ІІ — митрополита Київського та всієї України (1182—1198)

Примітки

1. За Новгородським літописом битва відбувалася на одному березі річки, оскільки війська всіх князів перейшли Калку. Ці дані не узгоджуються з Іпатіївським літописом, за яким побоїще тривало на обох берегах річки.
2. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — C. 382. оригіналу за 9 листопада 2007. Процитовано 7 листопада 2007. 
3. Войтович Л. 3.15. Волинська гілка Мономаховичів. Болохівські князі. Острозькі. Заславські. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000..
4. . Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 6 січня 2022. 
5. Історія Галича / М. П. Фіголь, О. М. Фіголь. — Л.: Світ; Галич: Давній Галич, 2000. — 184 с.: іл.
6. Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022—2023 роках Постанова Верховної Ради України № 1982-IX. // Голос України. — . з джерела 4 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
7. . Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022. 
8. Котляр М. Ф. Святослав Ярославич // Енциклопедія історії України
9. . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 6 січня 2022. 
10. Юрій Мицик Битва під Оршею 1514 року^{[недоступне посилання]}
11. Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022—2023 роках Постанова Верховної Ради України № 1982-IX. // Голос України. — . з джерела 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.
12. АНТОНІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ [ 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
13. Зотов Р. О черниговских князьях по Любецкому Синодику и о Черниговском княжестве в татарское время. — СПб, 1882. — С. 37
14. Плахонін А. Г. Никифор II [ 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 386. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.

Посилання