www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цфат івр צ פ ת ашк Tzfas Цфас бібл С фат араб صفد Сафад також Цефат Сафед місто в Північному окрузі Ізраїлю одне з чотир

Цфат

Цфат (івр. צְפַת‎ Цфат, ашк.: Tzfas — Цфас, бібл. С'фат, араб. صفد‎ Сафад; також Цефат, Сафед) — місто в Північному окрузі Ізраїлю, одне з чотирьох священних міст для євреїв, окрім Єрусалима, Тверії та Хеврона.

Цфат
صفد • צפת
герб
Старовинний Цфат
Старовинний Цфат
Основні дані
32°57′57″ пн. ш. 35°29′54″ сх. д. / 32.96583° пн. ш. 35.49833° сх. д. / 32.96583; 35.49833Координати: 32°57′57″ пн. ш. 35°29′54″ сх. д. / 32.96583° пн. ш. 35.49833° сх. д. / 32.96583; 35.49833
Країна  Ізраїль
Регіон Північний округ
Столиця для Сідон (еялет)
Засновано XV ст. до н.е. або раніше
Перша згадка 73 р. до н.е.
Статус міста місто
Площа 29 км²
Населення 33 636 (2016)
Висота НРМ 900  м
Водойма Nachal Akbarad
Міста-побратими Толедо, Лілль, Гуарда, Нікопол, Палм-Біч, Ержебетварош
Часовий пояс UTC+2, улітку UTC+3
GeoNames 293100
Поштові індекси 131ХХ
Міська влада
Мер міста Ілан Шохат (обраний у 2008 та 2013)
Вебсайт http://www.zefat.muni.il
Мапа
 Цфат у Вікісховищі

Біблійні згадування Редагувати

За легендою місто було засноване сином Ноя після Всесвітнього потопу. Згідно з Книгою Суддів (1:17) місце, де знаходиться Цфат, було відведено для племені Нефталіма.

Існує припущення, що у твердженні Ісуса про те, що «місто на горі не можна приховати» може йтися про Цфат.

Історія Редагувати

Антична епоха Редагувати

Цфат ототожнюють із Сепфом — укріпленим єврейським містом у Верхній Галілеї, яке згадує у своїх творах римсько-єврейський історик Йосип Флавій. У Єрусалимському Талмуді[en] Цфат згадується як одне із п'яти місць, розміщених на височинах, у яких запалювалися багаття для сповіщення про новий місяць та свята за часів Другого Храму. Також Цфат належав до міст-фортець, де закріпилися повстанці-зелоти.

Ранньомусульманський період Редагувати

Про місто Цфат до завоювання хрестоносцями у 1099 році майже нічого не відомо.

Доба хрестоносців Редагувати

Руїни Цфатської фортеці

Згадки про місто з'являються у єврейських джерелах в період пізнього Середньовіччя. В ХІІ столітті Цфат був укріпленим містом у Єрусалимському королівстві та на той час мав назву Сафет. Король Фулько збудував тут замок, який з 1168 року займали тамплієри. Навколо цієї фортеці згодом і почало розвиватися місто. Веніамін Тудельський, який відвідав місто у 1170 році, не згадує про жодного єврея, який би тут жив.

У 1188 році, після битви на Рогах Хаттіна (1187) та однорічної облоги міста Сафет захопили Айюбіди на чолі із Саладіном. Останній дозволив містянам переїхати до Тіру. Самуель бен Самсон[en], який відвідав місто у 1210 році, згадує про існування єврейської громади, до якої входило приблизно 50 осіб. У 1227 році емір Дамаска Аль-Му'аззам Іса[en] зруйнував місцевий замок, щоб запобігти захопленню та використанню фортеці можливими майбутніми хрестоносцями.

У 1240 році Теобальд І під час власного хрестового походу на Святу землю вів перемовини з мусульманськими Айюбідами Дамаска та Єгипту; у результаті він уклав угоду з першими проти других, за умовами якої Єрусалимське королівство знову отримувало сам Єрусалим разом з Вифлеємом, Назаретом та більшою частиною області Галілея з багатьма фортецями тамплієрів, серед яких був і Сафет. Пізніше тамплієри відбудували міську фортецю.

Правління Мамлюків Редагувати

У 1260 році мамлюцький султан Бейбарс оголосив угоду недійсною через франко-монгольські союзи[en], спрямовані проти мусульман, і участь християн у близькосхідному поході монголів, та здійснив низку нападів на фортеці регіону включно із Сафетом. У липні 1266 року у рамках військової кампанії, націленої на підкорення укріплень хрестоносців у Палестині, Бейбарс захопив Сафет після невдалої спроби захопити берегове укріплення хрестоносців в Акрі. Він винищив міське християнське тамплієрське населення і зробив Сафет мусульманським містом під назвою Сафед (Сафат).

На відміну від інших берегових фортець хрестоносців, які були зруйновані за часів правління мамлюків, Бейбарс врятував Сафед від знищення, — замість цього він призначив відповідального губернатора. Ймовірно, Бейбарс залишив фортецю, оскільки надавав їй великого стратегічного значення через її розташування на високій горі та відокремленість від інших укріплень хрестоносців. Більше того, Бейбарс стверджував, що у випадку нових вторгнень хрестоносців до прибережного регіону укріплене місто буде ідеальним місцем для відбиття атак. У 1268 році за його сприяння фортецю було відреставровано, розширено та додатково укріплено. Окрім цього у місті з'явилося багато нових будівель, зокрема, караван-сараї, ринки та лазні, а міська церква була перетворена на мечеть. Наприкінці правління Бейбарса Сафед процвітав. Також місто стало адміністративним центром Мамлякату Сафад в мамлюцькій провінції Сирія, юрисдикція якої поширювалась на Галілею та інші землі на південь від неї до Джаніна.

За словами ад-Дімашкі[en], який помер у Сафеді в 1327 році, датованими приблизно 1300 роком, Бейбарс збудував «круглу вежу, яку назвав Куллах...» після зносу старої фортеці. Вежа мала три поверхи і була забезпечена провізією, залами та військовими складами. Під нею розміщувалась цистерна для дощової води, якої вистачало для забезпечення гарнізону фортеці від кінця року і до кінця року.

Згідно з Абу-ль-Фіда Сафед був «містом середніх розмірів. У ньому є надзвичайно надійно збудована фортеця, яка височіє на озером Табарія. Є і підземні водні русла, які приносять питну воду до воріт фортеці... Її околиці охоплюють три пагорби... З того часу, як Аль Малік ад-Дахір [Бейбарс] завоював цю місцевість у франків [хрестоносців], вона перетворилася на центральну стоянку для військ, які охороняють усі прибережні міста цього регіону.»

Османська епоха Редагувати

Османська фортеця «Сарайя»

Під час османського правління Сафед був столицею однойменного санджаку, який охоплював більшу частину Галілеї та простягався до узбережжя Середземного моря. Цей санджак був частиною еялету Дамаск до 1660 року, коли його було об'єднано із санджаком Сідон в окремий еялет, столицею якого протягом невеликого періоду часу був Цфат. Врешті-решт у середині ХІХ століття він став частиною вілайєту[en] (провінції) Сідон. Ортодоксальні суннітські суди виносили у Цфаті рішення у справах із 'Акбари[en], Ейн-аль-Зейтуна[en] та навіть таких далеких місць, як Междель-Іслім[en]. У 1549 році за правління султана Сулеймана І Пишного для оборони міста було збудовано мур та розміщено військові загони.

Під час раннього османського періоду у 1525-26 рр. населення Цфату складалося із 633 мусульманських родин, 40 мусульман-холостяків, 26 релігійних мусульман, 9 мусульман-інвалідів та 60 солдатських сімей. У 1553-54 рр. населення міста складалося із 1121 мусульманського господарства, 222 мусульман-холостяків, 54 мусульманських релігійних лідерів, 56 євреїв-холостяків та 9 інвалідів.

Також у Середніх віках у місті було засновано курдський квартал, який проіснував до ХІХ століття.

Цфат став відомим у XVI столітті як центр Кабали, єврейського містицизму. Після вигнання всіх євреїв з Іспанії у 1492 році багато видатних рабинів вирушили до Цфату; серед них були кабалісти Іцхак Лурія[ru], Моше Кордоверо[ru], Йосеф Каро — автор кодексу законів «Шулхан арух», та Шломо Галеві Алькабец[en] — композитор шабатнього гімну «Леха доді[ru]». Великий притік сефардських євреїв, який досяг свого апогею у період правління султанів Сулеймана І та Селіма ІІ, перетворив місто на глобальний центр єврейської освіти та регіональний центр торгівлі у XV—XVI ст. У 1577 році Елієзер Ашкеназі та його син, Іцхак з Праги, встановили у Цфаті перший у всій Османській імперії івритський друкарський верстат. Станом на 1584 рік у місті налічувалося 32 синагоги.

У перехідний період від єгипетського до османсько-турецького правління у 1517 році місцева єврейська община зазнавала жорстоких нападів, вбивств та грабунків по мірі того, як місцеві шейхи намагалися відновити свій контроль після усунення від влади новоприбулими турками. Економічний спад, який почався після 1560 року та декрети про вигнання до 1583 року фактично знищили єврейську общину. Місцеві араби нападали на тих, хто залишився, а дві епідемії — 1589 та 1594 років — завдали ще більше збитків місцевим євреям.

Мусульманський квартал Цфату біля 1908 року

Протягом XVII століття єврейські поселення Галілеї зазнали значного економічного та демографічного спаду; винятком не став і Цфат. Близько 1625 року Кварезмій[en] розповідав, що місто було населено «переважно євреями, які мали власні синагоги та школи, і для їх забезпечення євреї всього світу вносили пожертви». У 1628 році містом заволоділи друзи, а через п'ять років воно знову відійшло османам. У 1650 році під час повстання, яке спалахнуло після смерті Мульхіма Ма'ана, друзи зруйнували Цфат та Тверію, і лише декілька колишніх мешканців-євреїв повернулись до Цфату до 1662 року. Оскільки Тверія, яка знаходилась неподалік, лишалась спустошеною ще кілька десятиліть, Цфат зайняв ключову позицію серед єврейських громад Галілеї. Вважається, що у 1665 році в місті виник рух Саббатая Цеві.

Велика частина населення загинула внаслідок спалаху чуми 1742 року, а серія землетрусів 1759 року[en] зруйнувала місто; також загинуло 200 його мешканців. Нові міграції російських євреїв (1776 і 1781 роки) та литовських євреїв-представників руху Перушим[en] у 1809 та 1810 роках фактично відродили єврейську спільноту. У 1812 році внаслідок ще однієї епідемії чуми загинуло близько 80% єврейського населення міста, а у 1819 році мешканці міста, які вижили, були взяті у заручники з метою отримання викупу губернатором Сідона Абдуллою-пашою[en], який засідав в Акрі. У період єгипетського панування на чолі з Ібрагімом-пашою (бл. 1831-41 рр.) Цфат пережив різкий спад, який особливо сильно позначився на житті єврейської общини. Під час великого Цфатського погрому 1834 року[en] більшу частину єврейського кварталу було зруйновано арабськими повстанцями, які плюндрували місто протягом кількох тижнів.

Цфат у ХІХ столітті

Станом на 1837 рік у місті проживало близько 400 євреїв. Галілейський землетрус 1837 року[en] мав особливо тяжкі наслідки для єврейського населення Цфату, адже єврейський квартал знаходився на схилі пагорба. Тоді загинуло близько 2 тисяч осіб, що приблизно дорівнювало половині єврейських мешканців міста; із 2158 загиблих 1507 були османськими підданими. Південний, мусульманський, район міста зазнав набагато менших збитків. Наступного року друзькі повстанці грабували місто протягом трьох днів та вбили багатьох містян-євреїв. У 1840 році османське правління було відновлено, але у 1847 році епідемія чуми знову вразила Цфат. Чисельність єврейського населення у другій половині ХІХ століття значно збільшилась завдяки імігрантам з Персії, Марокко і Алжиру. Мозес Монтефіоре сім разів відвідав Цфат та фінансував відбудову більшої частини міста, проте майже всі міські пам'ятки давнини були знищені землетрусом.

Домінуючою політичною силою в Цфаті була родина Каддура, — наприкінці османського правління вона володіла 50 000 дунамами землі, до яких входили вісім сіл навколо міста.

Дані 1887 року свідчать, що на той час у Цфаті проживало близько 24 615 мешканців, серед яких 13 250 євреїв, 5 690 мусульман та 5 675 християн-католиків.

Британський мандат в Палестині Редагувати

Цфат був центром субрегіону Сафад[en]. Згідно з переписом населення 1922 року, проведеним урядом Британського мандату, населення Цфата налічувало 8 761 особу, серед яких були 5 431 мусульманин, 2 986 євреїв, 343 християнина та інші.

У період Британського мандату Цфат лишався змішаним містом, і етнічний конфлікт між євреями та арабами продовжував зростати протягом 1920-х років. Після початку Палестинських бунтів 1929 року[en] Цфат та Хеврон стали головними місцями масштабних сутичок. Під час єврейського погрому[en], який стався у тому ж році, місцеві араби вбили від 18 до 21 єврея; серед убитих також були жінки та діти, до 80 осіб були поранені. Окрім цього 200 домівок на головній єврейській вулиці міста були розграбовані та спалені.

Під час арабського повстання 1936-39 рр. Хагана та сили самооборони, створені єврейськими мешканцями Цфату, змогли захистити близько 2000 євреїв міста, але не усіх. 13 серпня 1936 року арабам вдалося проникнути до будинку на вулиці Унгер у старому єврейському кварталі та вирізати родину, яка там жила: вони вбили переписчика Тори та трьох його дітей.

Згідно з Планом ООН по розділенню Палестини Цфат входив до тієї частини Палестини, яка відводилася пропонованій планом єврейській державі.

На початок арабо-ізраїльської війни 1947-49 рр. у місті проживало близько 1700 євреїв, здебільшого релігійних та літніх людей, а також приблизно 12 тисяч арабів. 5 січня 1948 року араби знову напали на єврейський квартал. У лютому того ж року під час громадянської війни[en] відбувся новий напад арабів-мусульман на єврейський автобус, який намагався дістатися Цфата; єврейський квартал знову потрапив під облогу арабів. Британські війська, які знаходились поблизу, не втручалися у конфлікт. За словами Мартіна Гілберта[en], запаси їжі почали закінчуватися. «Навіть води і муки надзвичайно не вистачало. Кожного дня араби просувалися ближче до серця єврейського кварталу, систематично підриваючи єврейські будинки по мірі свого наступу на центральну частину».

16 квітня, того ж дня, коли британські війська евакуювали Цфат, 200 місцевих арабських міліціонерів за підтримки більше 200 солдат Арабської визвольної армії спробували захопити єврейський квартал міста. Вони були відбиті єврейським гарнізоном, до якого входили біля 200 бійців Хагани, — чоловіків і жінок, — посилених взводом Пальмаха[en].

Члени бригади «Їфтах»[en] зі своїми кулеметами Hotchkiss, 1948

Арабська визвольна армія планувала захопити все місто 10 травня; напередодні цієї події на пагорбі біля єврейського кварталу було розміщено артилерійські гармати та почато обстріл. 6 травня відбулася наземна атака Пальмаха, яка була частиною операції «Їфтах»[en], на арабську частину Цфату. Першим етапом плану Пальмаха із захоплення Цфату було забезпечення коридору через гори шляхом окупації арабського села Бір'я[en]. Третьому батальйону не вдалося захопити головну ціль — «цитадель», проте він достатньо «налякав» арабське населення, щоб спричинити його втечі, екстрені заклики до зовнішньої допомоги та спробу досягти перемир'я.

Генеральний секретар Ліги арабських держав Абд ар-Рахман Аззам стверджував, що метою плану «Далет»[en] було вигнання мешканців арабських сіл вздовж сирійського та ліванського кордонів, особливо із місць, розташованих на дорогах, котрими до країни могли ввійти арабські регулярні війська. Він зазначив, що Акко та Цфат знаходились в особливій небезпеці. Втім прохання про допомогу були проігноровані і британці, у яких тепер лишалося менше тижня мандату на Палестину, також не втручалися, щоб запобігти другій та останній атаці Хагани, яка почалась ввечері 9 травня із мінометного вогню по ключових точках у Цфаті. Після вогневої підготовки піхота Пальмаха у запеклих боях захопила цитадель, Бейт-Шалва та поліцейський форт (тегарт[ru]) — три головні будівлі Цфату. Протягом 10 травня міномети Хагани продовжували бомбардувати арабські райони, що призвело до пожеж у зазначеному регіоні, та польових складах пального, які врешті-решт вибухнули. «Пальмах навмисне лишив відкритими шляхи для виходу населення, щоб «стимулювати» цей вихід...». За словами Гілберта, «араби Цфату почали відходити, включно з командиром арабських сил Адибом Шишаклі[en] (пізніше прем'єр-міністр Сирії). Після ізоляції поліцейського форту на горі Канаан його захисники відступили без бою. Падіння Цфату виявилось ударом по моральному духу арабів всього регіону... При тому, що вторгнення регулярних арабських армій до Палестини вважалося неминучим (як тільки через 11-12 днів британці врешті-решт підуть), багато арабів вважали, що розум вимагає від них покинути свої будинки доти, доки євреї не будуть переможені і не зможуть повернутись до своїх осель».

Близько 12 тисяч (за деякими оцінками 15 тисяч) арабів втекли із Цфату та стали «важким тягарем для арабської військової кампанії». Серед біженців була і родина майбутнього президента Палестинської національної адміністрації Махмуда Аббаса , який народився у Цфаті.

Друзька хода у Цфаті після перемоги Пальмаха. 1948

До 11 травня 1948 року Цфат повністю опинився під контролем єврейських мілітаризованих формувань. Частина арабського населення, яка лишилась у місті, була виселена.

Держава Ізраїль Редагувати

Пам'ятник солдатам, загиблим у Війні за незалежність Ізраїлю

У 1974 році 102 ізраїльських школярів-євреїв із Цфату під час шкільної екскурсії до Палестини були взяті у заручники групою палестинських бойовиків Демократичного фронту звільнення Палестини[en], коли діти спали у школі в Маалот-Таршиха. В інциденті, який став відомим як бійня в Маалоті, 22 із цих школярів були серед числа вбитих терористами після того, як школу оточив загін спецпризначення Армії оборони Ізраїлю.

Протягом 1990-х та початку 2000-х рр. місто прийняло тисячі єврейських іммігрантів із Росії та Ефіопії (Бета-Ісраель).

У липні 2006 року ракети з установки «Катюша», запущені Хезболлою з південного Лівану, вразили Цфат, що призвело до загибелі однієї та поранень ще декількох осіб. Тоді багато мешканців евакуювалися з міста. 22 липня четверо осіб зазнали поранень під час ракетної атаки.

У 2012 році Махмуд Аббас публічно заявив: «Раніше я одного разу відвідував Цфат. Я хочу бачити його. Це моє право — бачити його, але не жити в ньому».

Населення Редагувати

Сьогодні Цфат є здебільшого єврейським містом зі змішаними релігійними та світськими мікрорайонами. За даними Центрального статистичного бюро Ізраїлю (ICBS), етнічний склад населення міста станом на 2001 рік складав 99,2% євреїв та інших мешканців неарабського походження. Окрім них у Цфаті також проживає невелика кількість арабів, православних християн та маронітів.

Станом на 2008 рік населення міста налічувало 32 тис. осіб, на 2016 — 33 358 осіб; природний приріст населення складає 4,2%.

Графік приросту населення Цфату:

Середня заробітна плата станом на 2007 рік становила 4 591 шекель. У місті спостерігається дефіцит робочих місць; на півдні міста знаходиться промислова зона, представлена заводом B&B, фабрикою Strauss та кількома приватними майстернями. Найбільший роботодавець у регіоні — лікарня «Зіф[en]».

Географія Редагувати

Розташований на висоті 900 м над рівнем моря на вершині однієї з гір Верхньої Галілеї, Цфат є найвищим містом у Галілеї та всьому Ізраїлі. Відстань до Хайфи становить 75 км, до Тель-Авіва — приблизно 160 км, до Єрусалима — приблизно 200 км. З висоти, на якій знаходиться місто, відкриваються гарні краєвиди, причому на південному заході можна побачити озеро Кінерет, на заході — Середземне море, а на півночі — вершину гори Гермон.

Клімат Редагувати

Місто має середземноморський клімат зі спекотним сухим літом та холодною зимою з дощами, а іноді зі снігом, що частково спричинено його місцезнаходженням. Річна кількість опадів складає 682 мм. Літо зазвичай сухе і спекотне з середньою максимальною та мінімальною температурами у 29 °C та 18 °C відповідно. Зими зазвичай холодні та вологі, іноді випадають опади у формі снігу. Середня максимальна та мінімальна температури у місті становлять 10 °C та 5 °C відповідно.

Клімат Цфату
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 21,7 21,2 24,2 32,4 38,1 38 39 38,7 36,8 33,1 27,5 24,4 31,25
Середній максимум, °C 9,4 10,1 13,3 19,5 25 28,3 29,8 29,8 28,1 23,7 16,7 11,5 20,43
Середній мінімум, °C 4,5 4,3 6,3 10,6 14,3 17 18,8 18,8 17,1 15,1 10,3 6,4 11,95
Абсолютний мінімум, °C −3,6 −6,5 −2,2 0,3 5,8 8,7 13,2 14 12 7,2 0,1 −2,7 3,85
Норма опадів, мм 158.8 129.7 94.9 43.1 5.7 0 0 0 1.5 24.5 85.5 138.4 682.1
Кількість днів з опадами 15 13,1 11,7 5,9 2,7 0,0 0,0 0,0 0,5 4,5 9,0 13,1 75,5


Джерело: Israel Meteorological Service

Сейсмологія Редагувати

Цфат, розташований над рифтом Мертвого моря, є одним із міст Ізраїлю (разом з Тверією, Бейт-Шеаном, Кір'ят-Шмона та Ейлатом), які мають найбільший ризик землетрусів. Останнім масштабним землетрусом, якого зазнав Цфат, був Галілейський землетрус[en] 1837 року.

Освіта Редагувати

Згідно з даними Центрального статистичного бюро Ізраїлю (ICBS), у місті нараховується 5 шкіл та 6 292 учні; також є 18 початкових та 11 середніх шкіл, у яких навчаються 3 965 та 2 327 учнів відповідно. У 2001 році 40.8% випускників міста отримали атестат зрілості (багрут[en]), згодом цей показник зріс до приблизно 45,9%.

Цфатський академічний коледж, який спочатку був філіалом Університету імені Бар-Ілана, у 2007 році отримав незалежну акредитацію від Ізраїльської ради вищої освіти. В жовтні 2011 року у відновленій історичній будівлі у центрі міста, яка раніше була одним із корпусів лікарні Хадасса[en], відкрилася п'ята медична школа Ізраїлю — медичний факультет Ґаліль, яка наразі виступає філіалом Університету Бар-Ілана. Їй підпорядковані наступні університетські лікарні:

  • Галілейська лікарня[en]
  • Шпиталь імені Ребекки Зіф (лікарня «Зіф»)[en]
  • лікарня Порія
  • психоневрологічна лікарня Мізра
  • шпиталь Святого сімейства у Назареті
  • Шотландський шпиталь[en]

Також у місті діє волонтерська організація Лівнот-У'Легібанот[en].

Релігійне життя Редагувати

Синагога Абугава, одна з найвідоміших у місті
Вуличне мистецтво у Цфаті

Після масового вигнання євреїв з Іспанії у 1492 році та вимушеного виїзду їх з Португалії для запобігання вимушеному прийняттю християнства до Цфату переселилась ціла плеяда відомих рабинів-містиків, які рятувалися від переслідувань інквізиції. Серед них були кабалісти Моше Кордоверо[ru], який написав у Цфаті кілька книг, присвячених прихованим аспектам Тори, рабин Йосеф Каро, який створив фундаментальний кодекс єврейських галахічних законів «Шулхан арух», та композитор шабатнього гімну «Леха доді[ru]» Шломо Галеві Алькабец[en]. Наприкінці 1569 або на початку 1570 року до Цфату прибув Іцхак Лурія[ru].

Завдяки великому притоку сефардських євреїв у XV—XVI столітті, який досяг свого апогею у період правління султанів Сулеймана І та Селіма ІІ, місто перетворилося на глобальний центр єврейської освіти та регіональний центр торгівлі. У XVI—XVII ст. Цфат став відомим як центр Кабали, або єврейського містицизму.

Біля Цфата також знаходяться багато могил єврейських мудреців, одна з найвідоіших — могила Рашбі, — рабина Шимона Бар Йохая та його сина. На річницю його смерті — Лаг ба-Омер, на 33 день після першого дня Песаху, — його могилу відвідують сотні тисяч людей. Друга відома могила, яка належить рабину Йонатану бен Узіелю, знаходиться у місці, що називається «Амука».

Наразі у місті також проживає значна кількість послідовників раббі Нахмана із Брацлава. Цфат зберіг свій статус центру єврейської освіти, і наразі тут знаходяться численні діючі синагоги та єшиви.

Містична традиція, викладена у головній кабалістичній книзі, «Зоар», стверджує, що єврейський месія спершу з'явиться у Верхній Галілеї[en]; не виключається, що місцем його появи може бути Цфат.

Культура Редагувати

Двері у Цфаті

У 1950-60-х рр. Цфат мав репутацію мистецької столиці Ізраїлю. Колонія художників, заснована у старому місті, була справжнім осередком творчості, який приваблював митців з усієї країни, серед яких зокрема були Іцхак Френкель, Йосл Бергнер[ru], Моше Кастель[en] та Менахем Шемі. Також у місті знаходилося кілька відомих галерей країни. На честь відкриття музею мистецтв Ґлітценштейна у 1953 році художник Мане-Кац пожертвував місту вісім своїх робіт. На той час у Цфаті також знаходилась низка найкращих нічних клубів країни, у яких відбувалися перші виступи Наомі Шемер, Ариса Сана[ru] та інших відомих виконавців.

Окрім цього Цфат вважається світовою столицею клезмеру, — в місті щороку проходить наймасштабніший у своєму жанрі всесвітній Цфатський фестиваль клезмерської музики.

Туризм Редагувати

Через свій м'який клімат та мальовничі краєвиди Цфат є популярним місцем відпочинку як серед ізраїльтян, так і серед іноземних туристів.

Цфат — місто незвичайної архітектури: це зумовлено тим, що вулиці, забудовані у давнину вихідцями із різних країн, йдуть зверху вниз. також арабські сироварні у передмістях Цфату відомі напівтвердим цфатським сиром.

Цитадельний пагорб Редагувати

Цитадельний пагорб (або Га-Мецуда) знаходиться у східній частині старого міста; він отримав свою назву за великим замком хрестоносців та (згодом) мамлюків, збудованим у ХІІ–ХІІ ст. та повністю зруйнованим через землетрус 1837 року. Руїни цього замку збереглися досьогодні.

На західному схилі пагорба знаходиться будівля колишнього британського поліцейського управління, на стінах якої лишилися сліди від куль після війни 1948 року.

Старий єврейський квартал Редагувати

Старий єврейський квартал займає північну частину міста, у якій до війни 1948 року проживало міське єврейське населення.У наші дні його також називають Кварталом синагог через те, що у ньому розміщено 32 синагоги.

Найвідомішими пам'ятками старого єврейського кварталу є:

  • синагога Арі Ашкеназі[en]
  • сефардська синагога Арі
  • синагога Абугава[en], названа на честь талмудиста Ісаака Абоаба[en] (у єврейській традиції — Іцхак Абугав)
  • синагога Альшеха, названа на честь Моше Альшеха[en]
  • синагога Йосефа Каро
  • музей Га-Мейрі, розміщений у будівлі XVI століття, який розповідає про єврейське населення Цфату
  • старе єврейське кладовище

Дві синагоги Арі отримали свою назву на честь рабі Іцхака Лурії[ru] (1531–1573), відомого здебільшого під івритським акронімом «Га-АРІ», у якому Арі, утворене від ініціалів його імен та титулу, у івриті також має значення «лев».

Квартал художників Редагувати

У кварталі художників, який знаходиться у колишньому (до 1948 року) арабському кварталі на південь від єврейського кварталу, знаходяться багато галерей та майстерень, у яких працюють митці та продавці картин. Його «Головна виставка», представлена творами різних митців минулого та сучасності, розміщується у пізньоосманській (1902) джума-мечеті, відомій як Ринкова мечеть.

Південна частина міста Редагувати

Тут знаходяться дві відомі будівлі, споруджені за епохи мамлюків:

  • Червона мечеть (1276)
  • Мамлюцький мавзолей, який зараз використовують масони. Його було збудовано для мамлюцького набоба (губернатора) тогочасного Сафеда, Музаффара ад-Діна Муси ібн Хадж ар-Руктая Муси Музаффара (Мудхафара) аль-діна б. Руктая аль-Хаджа, який помер у 1360 році.

На південний схід від кварталу художників знаходиться Сарайя — укріплена резиденція губернатора, яку збудував Захір аль-Умар (1689/90–1775).

Відомі особистості Редагувати

Вихідці з міста Редагувати

Жителі Цфата Редагувати

  • Шломо Галеві Алькабец[en], рабин, кабаліст та поет XVI ст.; автор пісні «Леха доді[ru]»
  • Моше Трані[en], рабин Цфату з 1525 по 1535 рік
  • Моше Альшех[en], видатний рабин та проповідник кінця XVI ст., автор коментарів до Біблії
  • Яків Берав[en], впливовий рабин та талмудист XV ст., відомий своїм прагненням передивитися обряд сміхи[en]
  • Моше бен Яаков Кордоверо[ru], голова містичної школи Цфату у XVI ст.
  • Шмуель Еліягу[en], головний рабин Цфату
  • Йосеф Каро, рабин XVI ст., автор основоположного кодексу галахічних законів «Шулхан арух»
  • Ліор Любін[ru], професійний баскетболіст та тренер
  • Іцхак Лурія[ru], рабин та містик XVI ст., засновник школи луріанської кабали[ru]; вважається батьком сучасної кабали
  • Міріам Мегадіпур[en], художниця нідерландського походження, власниця бренду Mehadipur + Collection
  • Йоґев Огайон[en], баскетболіст
  • Бен Сноф[he], співак
  • можливо мати сімох святих мучеників Маккавеїв, чия могила була знайдена на старому міському кладовищі

Міста-побратими Редагувати

Галерея Редагувати

Панорама Цфату та гори Мерон
Вид на схід та озеро Кінерет

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. http://www.cbs.gov.il/ishuvim/reshimalefishem.pdf [ 17 травня 2018 у Wayback Machine.] "List of localities, in Alphabetical order" (англ.)(івр.)
  2. Erhard Gorys (1996). Heiliges Land. Kunst-Reiseführer (German). Cologne: DuMont. с. 267. ISBN 3-7701-3860-0. «Der ägyptische Pharao Thutmosis III (1490-1436) erwähnte in seiner Liste der eroberten Städte Kanaans auch Saft, das möglicherweise mit Zefat identisch war. (Єгипетський фараон Тутмос ІІІ (1490-1436) у списку завойованих міст Ханаану згадував місто Сафт, яке ймовірно було Цфатом.)»  (нім.)
  3. Современный Израиль. 
  4. ↑ Vilnay, Zev (1972). Tsefat. A Guide to Israel. Jerusalem, Palestine: HaMakor Press. с. 522–532. (англ.)
  5. Hadassah Magazine. Hadassah.org. Архів оригіналу за 4 серпня 2012. Процитовано 6 травня 2009. (англ.)
  6. Ellicott's Commentary for Modern Readers and Meyer's NT Commentary on Matthew 5, both accessed 9 December 2016(англ.)
  7. Geography of Israel: Safed, accessed 9 December 2016(англ.)
  8. ↑ «Safed». Encyclopedia Judaica. Vol. 14. Jerusalem, Israel: Keter. 1972. pp. 626. (англ.)
  9. ↑ Drory, p. 163.
  10. ↑ Sharon 2007, p. 152.
  11. Howard M. Sachar,Farewell Espana: The World of the Sephardim Remembered, Random House, 2013 p.190.(англ.)
  12. Schechter, Solomon. Studies in Judaism: Second Series (Jewish Studies Classics 3), p. 206. Gorgias Press LLC, 2003. ISBN 1-59333-039-1(англ.)
  13. Tyerman. God's War. p. 767.(англ.)
  14. ↑ Drory 2004, p. 165.
  15. Drory 2004, pp. 166–167.
  16. ↑ Drory 2004, p. 166.
  17. Sharon, Moshe (1997). Corpus Inscriptionum Arabicarum Palaestinae, Volume One: A. Brill. с. xii. ISBN 9789004108332. (англ.)
  18. Al-Dimashqi, p. 210, quoted in le Strange, p. 524(англ.)
  19. Abu'l Fida, p. 243, quoted in le Strange, p. 525(англ.)
  20. ↑ R. Y. Ebied, M. J. L. Young (1976) Some Arabic Legal Documents of the Ottoman Period: From the Leeds Manuscript Collection University of Leeds. Dept. of Semitic Studies Brill Archive, ISBN 90-04-04401-9 p. 7(англ.)
  21. Abraham David, 2010. pp. 95–96(англ.)
  22. Bernard Lewis (1954). Studies in the Ottoman Archives–I. Bulletin of the School of Oriental and African Studies 16 (3): 469–501. doi:10.1017/s0041977x00086808. (англ.)
  23. Bernard Lewis (1954). Studies in the Ottoman Archives—I. Bulletin of the School of Oriental and African Studies, University of London 16 (3): 469–501. doi:10.1017/S0041977X00086808. (англ.)
  24. ↑ Safed. Jewish Virtual Library. Процитовано 25 жовтня 2008. (англ.)
  25. Keneset Yiśraʼel be-Erets-Yiśraʼel. Ṿaʻad ha-leʼumi (1947). Historical memoranda. General Council (Vaad leumi) of the Jewish Community of Palestine. с. 56. (англ.)
  26. . Michigan State University. Архів оригіналу за 17 серпня 2000. Процитовано 25 жовтня 2008. (англ.)
  27. Abraham David; Dena Ordan (2010). To Come to the Land: Immigration and Settlement in 16th-Century Eretz-Israel. University of Alabama Press. с. 117. ISBN 978-0-8173-5643-9. Процитовано 24 жовтня 2011. (англ.)
  28. Dan Ben Amos, Dov Noy (eds.) Folktales of the Jews, volume 3 (Tales from Arab Lands) The Jewish Publication Society, 2011 p.54(англ.)
  29. Edward Robinson (1841). Biblical Researches in Palestine, Mount Sinai and Arabia Petraea: a journal of travels in the year 1838. Crocker and Brewster. с. 333. Процитовано 4 жовтня 2010. (англ.)
  30. Sa'ar H. When Israel trembles: former earthquakes. Ynet online. 11.05.2012. (івр.)
  31. Morgenstern, Arie (2007). Hastening Redemption: Messianism and the Resettlement of the Land of Israel. Oxford University Press. ISBN 0-19-530578-7. (англ.)
  32. ↑ Sherman Lieber (1992). Mystics and missionaries: the Jews in Palestine, 1799–1840. University of Utah Press. с. 256. ISBN 978-0-87480-391-4. (англ.)
  33. The earthquake of 1 January 1837 in Southern Lebanon and Northern Israel by N. N. Ambraseys, in Annali di Geofisica, Aug. 1997, p. 933(англ.)
  34. Ottoman Reform and Muslim Regeneration, Buṭrus Abū Mannah, Itzchak Weismann, Fruma Zachs by I.B.Tauris, 2005 ISBN 1-85043-757-2 p. 178(англ.)
  35. Schumacher, 1888, p. 188
  36. Barron, 1923, p. 6
  37. "Arab Attack At Safed", The Times, Saturday, August 31, 1929; p. 10; Issue 45296; col D.(англ.)
  38. Во власти страха, 31.07.2009 [ 15.01.2010, у Wayback Machine.](рос.)
  39. General Assembly Resolution of 29 November 1947: Retrieved 3 March 2014 [ 24 травня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
  40. Martin (2005). Routledge Atlas of the Arab-Israeli Conflict. Routledge. ISBN 0-415-35901-5.(англ.)
  41. Martin Gilbert Israel, A history William Morrow & Co, NY 1998 ISBN 0-688-12362-7 pg 174(англ.)
  42. Benny Morris, 1948, The First Arab-Israeli War, 2008 Yale University Press, pg 157(англ.)
  43. Benny Morris, 1948, The First Arab-Israeli War, 2008 Yale University Press, p. 158(англ.)
  44. Gilbert, 1998, pg 177
  45. Morris, 2004, p.223
  46. Broadmead to HC, 5 May 1948, SAMECA CP III\5\102. Quoted in Morris, 2004, p.223(англ.)
  47. Morris 2004, page 224 quoting unnamed source from Book of the Palmah II
  48. Gilbert, 1998, pg.177
  49. Morris, 2004, page 224 quoting Yigal Allon from Book of the Palmah II
  50. Sarah Honig (17 липня 2009). . Jerusalem Post. Архів оригіналу за лютий 3, 2012. Процитовано червень 15, 2019. (англ.)
  51. (англ.)
  52. ↑ Safed. safed.co.il. Процитовано 12 травня 2012. (англ.)
  53. Myre, Greg (15 липня 2006). 2 More Israelis Are Killed as Rain of Rockets From Lebanon Pushes Thousands South. New York Times. Процитовано 25 жовтня 2008. (англ.)
  54. Harriet Sherwood in Jerusalem (4 листопада 2012). Mahmoud Abbas outrages Palestinian refugees by waiving his right to return | World news. London: The Guardian. Процитовано 12 березня 2013. (англ.)
  55. Table 3 – Population of Localities Numbering Above 1,000 Residents and Other Rural Population (PDF). Israel Central Bureau of Statistics. 30 червня 2008. Процитовано 4 червня 2016. (англ.)
  56. http://www.palestineremembered.com/download/VillageStatistics/Table%20I/Safad/Page-071.jpg(англ.)
  57. Safed. Jewish Virtual Library Article. Процитовано 7 січня 2012. (англ.)
  58. Climate data for several places in Israel. Israel Meteorological Service. May 2011. (івр.)
  59. Weather Records Israel (Excluding Mt. Hermon). Israel Meteorological Service. (івр.)
  60. Experts Warn: Major Earthquake Could Hit Israel Any Time By Rachel Avraham, staff writer for United With Israel Date: Oct 22, 2013(англ.)
  61. http://www.zefat.ac.il/?CategoryID=637(англ.)
  62. New Medical School to Open in Safed. Haaretz.com. (англ.)
  63. . Архів оригіналу за 27 квітня 2018. Процитовано 26 квітня 2018. (англ.)
  64. Harris Lenowitz, The Jewish Messiahs: From the Galilee to Crown Heights, chapter "The Messiahs of Safed: Isaac Luria and Hayim Vital", page 126. Oxford University Press, 2001, ISBN 9780195348941. [1](англ.)
  65. Ashkenazi, Eli. An Inside Job?. Haaretz. Процитовано 25 жовтня 2008. (англ.)
  66. http://www.safed-home.com/KlezmerFestivalofSafed.html
  67. Цфатский фестиваль празднует 20-летие [ 14 серпня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
  68. Davis, Barry (10 серпня 2009). You can take the music out of the shtetl. Fr.jpost.com. Процитовано 7 січня 2012. (англ.)
  69. . Planetware.com. Архів оригіналу за 12 серпня 2011. Процитовано 7 січня 2012. (англ.)
  70. ↑ Israel Travel News, Spotlight - A Spiritual Journey of Safed access date: 24/1/2018(англ.)
  71. Thomas Philipp, Ulrich Haarmann, ред. (1998). The Mamluks in Egyptian Politics and Society. Cambridge Studies in Islamic Civilization. Cambridge University Press. ISBN 9780521591157. Процитовано 24 січня 2018. (англ.)
  72. The Galilee Development Authority website [ 25 січня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
  73. Jodi Rudoren (4 листопада 2012). Palestinian’s Remark, Seen as Concession, Stirs Uproar. The New York Times. Процитовано 5 листопада 2012. 
  74. Mansel, Philip (1995). Constantinople: City of the World's Desire, 1453–1924. John Murray. с. 185. (англ.)
  75. Eisen, Yosef (2004). Miraculous journey : a complete history of the Jewish people from creation to the present (Rev. ed.). Southfield, Mich.: Targum/Feldheim. p. 213. ISBN 1568713231.(англ.)
  76. Miriam Mehadipur Gallery Safed. Zissil.com. Процитовано 25 червня 2013. (англ.)
  77. . Mehadipurandcollection.com. Архів оригіналу за 18 жовтня 2015. Процитовано 25 червня 2013. 
  78. . leparisien.fr. 31 серпня 2015. Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 26 квітня 2018. (фр.)

Джерела Редагувати

  • Barron, J. B., ред. (1923). Palestine: Report and General Abstracts of the Census of 1922. Government of Palestine. 
  • Drory, Joseph (2004). Founding a New Mamlaka. У Winter, Michael; Levanoni, Amalia. The Mamluks in Egyptian and Syrian Politics and Society. Brill. ISBN 9789004132863. 
  • Morris, Benny (2004). The Birth of the Palestinian Refugee Problem Revisited. Cambridge University Press. ISBN 0-521-00967-7. 
  • Schumacher, G. (1888). Population list of the Liwa of Akka. Quarterly statement - Palestine Exploration Fund 20: 169–191. 
  • Strange, le, Guy (1890). Palestine Under the Moslems: A Description of Syria and the Holy Land from A.D. 650 to 1500. Committee of the Palestine Exploration Fund. ISBN 0-404-56288-4. 

Зовнішні посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Safed

Цфат у Вікімандрах

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cfat ivr צ פ ת Cfat ashk Tzfas Cfas bibl S fat arab صفد Safad takozh Cefat Safed misto v Pivnichnomu okruzi Izrayilyu odne z chotiroh svyashennih mist dlya yevreyiv okrim Yerusalima Tveriyi ta Hevrona 3 Cfatصفد צפתgerbStarovinnij CfatStarovinnij CfatOsnovni dani32 57 57 pn sh 35 29 54 sh d 32 96583 pn sh 35 49833 sh d 32 96583 35 49833 Koordinati 32 57 57 pn sh 35 29 54 sh d 32 96583 pn sh 35 49833 sh d 32 96583 35 49833Krayina IzrayilRegion Pivnichnij okrugStolicya dlya Sidon eyalet Zasnovano XV st do n e abo ranishe 2 Persha zgadka 73 r do n e Status mista mistoPlosha 29 km Naselennya 33 636 2016 1 Visota NRM 900 mVodojma Nachal AkbaradMista pobratimi Toledo Lill Guarda Nikopol Palm Bich ErzhebetvaroshChasovij poyas UTC 2 ulitku UTC 3GeoNames 293100Poshtovi indeksi 131HHMiska vladaMer mista Ilan Shohat obranij u 2008 ta 2013 Vebsajt http www zefat muni ilMapa Cfat u Vikishovishi Zmist 1 Biblijni zgaduvannya 2 Istoriya 2 1 Antichna epoha 2 2 Rannomusulmanskij period 2 3 Doba hrestonosciv 2 4 Pravlinnya Mamlyukiv 2 5 Osmanska epoha 2 6 Britanskij mandat v Palestini 2 7 Derzhava Izrayil 3 Naselennya 4 Geografiya 4 1 Klimat 4 2 Sejsmologiya 5 Osvita 6 Religijne zhittya 7 Kultura 8 Turizm 8 1 Citadelnij pagorb 8 2 Starij yevrejskij kvartal 8 3 Kvartal hudozhnikiv 8 4 Pivdenna chastina mista 9 Vidomi osobistosti 9 1 Vihidci z mista 9 2 Zhiteli Cfata 10 Mista pobratimi 11 Galereya 12 Div takozh 13 Primitki 14 Dzherela 15 Zovnishni posilannyaBiblijni zgaduvannya RedaguvatiZa legendoyu misto bulo zasnovane sinom Noya pislya Vsesvitnogo potopu 4 Zgidno z Knigoyu Suddiv 1 17 misce de znahoditsya Cfat bulo vidvedeno dlya plemeni Neftalima 5 Isnuye pripushennya sho u tverdzhenni Isusa pro te sho misto na gori ne mozhna prihovati mozhe jtisya pro Cfat 6 Istoriya RedaguvatiAntichna epoha Redaguvati Cfat ototozhnyuyut iz Sepfom ukriplenim yevrejskim mistom u Verhnij Galileyi yake zgaduye u svoyih tvorah rimsko yevrejskij istorik Josip Flavij 7 U Yerusalimskomu Talmudi en Cfat zgaduyetsya yak odne iz p yati misc rozmishenih na visochinah u yakih zapalyuvalisya bagattya dlya spovishennya pro novij misyac ta svyata za chasiv Drugogo Hramu 8 Takozh Cfat nalezhav do mist fortec de zakripilisya povstanci zeloti Rannomusulmanskij period Redaguvati Pro misto Cfat do zavoyuvannya hrestonoscyami u 1099 roci majzhe nichogo ne vidomo 9 Doba hrestonosciv Redaguvati nbsp Ruyini Cfatskoyi forteciZgadki pro misto z yavlyayutsya u yevrejskih dzherelah v period piznogo Serednovichchya 4 V HII stolitti Cfat buv ukriplenim mistom u Yerusalimskomu korolivstvi ta na toj chas mav nazvu Safet 4 Korol Fulko zbuduvav tut zamok yakij z 1168 roku zajmali tampliyeri 10 Navkolo ciyeyi forteci zgodom i pochalo rozvivatisya misto Veniamin Tudelskij yakij vidvidav misto u 1170 roci ne zgaduye pro zhodnogo yevreya yakij bi tut zhiv 11 U 1188 roci pislya bitvi na Rogah Hattina 1187 ta odnorichnoyi oblogi mista Safet zahopili Ajyubidi na choli iz Saladinom Ostannij dozvoliv mistyanam pereyihati do Tiru 10 Samuel ben Samson en yakij vidvidav misto u 1210 roci zgaduye pro isnuvannya yevrejskoyi gromadi do yakoyi vhodilo priblizno 50 osib 12 U 1227 roci emir Damaska Al Mu azzam Isa en zrujnuvav miscevij zamok shob zapobigti zahoplennyu ta vikoristannyu forteci mozhlivimi majbutnimi hrestonoscyami 10 U 1240 roci Teobald I pid chas vlasnogo hrestovogo pohodu na Svyatu zemlyu viv peremovini z musulmanskimi Ajyubidami Damaska ta Yegiptu u rezultati vin uklav ugodu z pershimi proti drugih za umovami yakoyi Yerusalimske korolivstvo znovu otrimuvalo sam Yerusalim razom z Vifleyemom Nazaretom ta bilshoyu chastinoyu oblasti Galileya z bagatma fortecyami tampliyeriv sered yakih buv i Safet 13 Piznishe tampliyeri vidbuduvali misku fortecyu 10 Pravlinnya Mamlyukiv Redaguvati U 1260 roci mamlyuckij sultan Bejbars ogolosiv ugodu nedijsnoyu cherez franko mongolski soyuzi en spryamovani proti musulman i uchast hristiyan u blizkoshidnomu pohodi mongoliv ta zdijsniv nizku napadiv na forteci regionu vklyuchno iz Safetom U lipni 1266 roku u ramkah vijskovoyi kampaniyi nacilenoyi na pidkorennya ukriplen hrestonosciv u Palestini Bejbars zahopiv Safet pislya nevdaloyi sprobi zahopiti beregove ukriplennya hrestonosciv v Akri 9 Vin vinishiv miske hristiyanske tampliyerske naselennya i zrobiv Safet musulmanskim mistom pid nazvoyu Safed Safat Na vidminu vid inshih beregovih fortec hrestonosciv yaki buli zrujnovani za chasiv pravlinnya mamlyukiv Bejbars vryatuvav Safed vid znishennya 14 zamist cogo vin priznachiv vidpovidalnogo gubernatora 14 Jmovirno Bejbars zalishiv fortecyu oskilki nadavav yij velikogo strategichnogo znachennya cherez yiyi roztashuvannya na visokij gori ta vidokremlenist vid inshih ukriplen hrestonosciv 14 Bilshe togo Bejbars stverdzhuvav sho u vipadku novih vtorgnen hrestonosciv do priberezhnogo regionu ukriplene misto bude idealnim miscem dlya vidbittya atak 15 U 1268 roci za jogo spriyannya fortecyu bulo vidrestavrovano rozshireno ta dodatkovo ukripleno 14 Okrim cogo u misti z yavilosya bagato novih budivel zokrema karavan sarayi rinki ta lazni a miska cerkva bula peretvorena na mechet 16 Naprikinci pravlinnya Bejbarsa Safed procvitav 16 Takozh misto stalo administrativnim centrom Mamlyakatu Safad v mamlyuckij provinciyi Siriya yurisdikciya yakoyi poshiryuvalas na Galileyu ta inshi zemli na pivden vid neyi do Dzhanina 17 Za slovami ad Dimashki en yakij pomer u Safedi v 1327 roci datovanimi priblizno 1300 rokom Bejbars zbuduvav kruglu vezhu yaku nazvav Kullah pislya znosu staroyi forteci Vezha mala tri poverhi i bula zabezpechena proviziyeyu zalami ta vijskovimi skladami Pid neyu rozmishuvalas cisterna dlya doshovoyi vodi yakoyi vistachalo dlya zabezpechennya garnizonu forteci vid kincya roku i do kincya roku 18 Zgidno z Abu l Fida Safed buv mistom serednih rozmiriv U nomu ye nadzvichajno nadijno zbudovana fortecya yaka visochiye na ozerom Tabariya Ye i pidzemni vodni rusla yaki prinosyat pitnu vodu do vorit forteci Yiyi okolici ohoplyuyut tri pagorbi Z togo chasu yak Al Malik ad Dahir Bejbars zavoyuvav cyu miscevist u frankiv hrestonosciv vona peretvorilasya na centralnu stoyanku dlya vijsk yaki ohoronyayut usi priberezhni mista cogo regionu 19 Osmanska epoha Redaguvati nbsp Osmanska fortecya Sarajya Pid chas osmanskogo pravlinnya Safed buv stoliceyu odnojmennogo sandzhaku yakij ohoplyuvav bilshu chastinu Galileyi ta prostyagavsya do uzberezhzhya Seredzemnogo morya Cej sandzhak buv chastinoyu eyaletu Damask do 1660 roku koli jogo bulo ob yednano iz sandzhakom Sidon v okremij eyalet stoliceyu yakogo protyagom nevelikogo periodu chasu buv Cfat Vreshti resht u seredini HIH stolittya vin stav chastinoyu vilajyetu en provinciyi Sidon Ortodoksalni sunnitski sudi vinosili u Cfati rishennya u spravah iz Akbari en Ejn al Zejtuna en ta navit takih dalekih misc yak Mezhdel Islim en 20 U 1549 roci za pravlinnya sultana Sulejmana I Pishnogo dlya oboroni mista bulo zbudovano mur ta rozmisheno vijskovi zagoni 21 Pid chas rannogo osmanskogo periodu u 1525 26 rr naselennya Cfatu skladalosya iz 633 musulmanskih rodin 40 musulman holostyakiv 26 religijnih musulman 9 musulman invalidiv ta 60 soldatskih simej 22 U 1553 54 rr naselennya mista skladalosya iz 1121 musulmanskogo gospodarstva 222 musulman holostyakiv 54 musulmanskih religijnih lideriv 56 yevreyiv holostyakiv ta 9 invalidiv 23 Takozh u Serednih vikah u misti bulo zasnovano kurdskij kvartal yakij proisnuvav do HIH stolittya 20 Cfat stav vidomim u XVI stolitti yak centr Kabali yevrejskogo misticizmu 24 Pislya vignannya vsih yevreyiv z Ispaniyi u 1492 roci bagato vidatnih rabiniv virushili do Cfatu sered nih buli kabalisti Ichak Luriya ru Moshe Kordovero ru Josef Karo avtor kodeksu zakoniv Shulhan aruh ta Shlomo Galevi Alkabec en kompozitor shabatnogo gimnu Leha dodi ru Velikij pritik sefardskih yevreyiv yakij dosyag svogo apogeyu u period pravlinnya sultaniv Sulejmana I ta Selima II peretvoriv misto na globalnij centr yevrejskoyi osviti ta regionalnij centr torgivli u XV XVI st 24 25 U 1577 roci Eliyezer Ashkenazi ta jogo sin Ichak z Pragi 8 26 vstanovili u Cfati pershij u vsij Osmanskij imperiyi ivritskij drukarskij verstat Stanom na 1584 rik u misti nalichuvalosya 32 sinagogi 27 U perehidnij period vid yegipetskogo do osmansko tureckogo pravlinnya u 1517 roci misceva yevrejska obshina zaznavala zhorstokih napadiv vbivstv ta grabunkiv po miri togo yak miscevi shejhi namagalisya vidnoviti svij kontrol pislya usunennya vid vladi novopribulimi turkami Ekonomichnij spad yakij pochavsya pislya 1560 roku ta dekreti pro vignannya do 1583 roku faktichno znishili yevrejsku obshinu Miscevi arabi napadali na tih hto zalishivsya a dvi epidemiyi 1589 ta 1594 rokiv zavdali she bilshe zbitkiv miscevim yevreyam 28 nbsp Musulmanskij kvartal Cfatu bilya 1908 rokuProtyagom XVII stolittya yevrejski poselennya Galileyi zaznali znachnogo ekonomichnogo ta demografichnogo spadu vinyatkom ne stav i Cfat Blizko 1625 roku Kvarezmij en rozpovidav sho misto bulo naseleno perevazhno yevreyami yaki mali vlasni sinagogi ta shkoli i dlya yih zabezpechennya yevreyi vsogo svitu vnosili pozhertvi 29 U 1628 roci mistom zavolodili druzi a cherez p yat rokiv vono znovu vidijshlo osmanam U 1650 roci pid chas povstannya yake spalahnulo pislya smerti Mulhima Ma ana druzi zrujnuvali Cfat ta Tveriyu i lishe dekilka kolishnih meshkanciv yevreyiv povernulis do Cfatu do 1662 roku Oskilki Tveriya yaka znahodilas nepodalik lishalas spustoshenoyu she kilka desyatilit Cfat zajnyav klyuchovu poziciyu sered yevrejskih gromad Galileyi Vvazhayetsya sho u 1665 roci v misti vinik ruh Sabbataya Cevi Velika chastina naselennya zaginula vnaslidok spalahu chumi 1742 roku a seriya zemletrusiv 1759 roku en zrujnuvala misto takozh zaginulo 200 jogo meshkanciv 30 Novi migraciyi rosijskih yevreyiv 1776 i 1781 roki ta litovskih yevreyiv predstavnikiv ruhu Perushim en u 1809 ta 1810 rokah faktichno vidrodili yevrejsku spilnotu 31 U 1812 roci vnaslidok she odniyeyi epidemiyi chumi zaginulo blizko 80 yevrejskogo naselennya mista a u 1819 roci meshkanci mista yaki vizhili buli vzyati u zaruchniki z metoyu otrimannya vikupu gubernatorom Sidona Abdulloyu pashoyu en yakij zasidav v Akri U period yegipetskogo panuvannya na choli z Ibragimom pashoyu bl 1831 41 rr Cfat perezhiv rizkij spad yakij osoblivo silno poznachivsya na zhitti yevrejskoyi obshini Pid chas velikogo Cfatskogo pogromu 1834 roku en bilshu chastinu yevrejskogo kvartalu bulo zrujnovano arabskimi povstancyami yaki plyundruvali misto protyagom kilkoh tizhniv nbsp Cfat u HIH stolittiStanom na 1837 rik u misti prozhivalo blizko 400 yevreyiv 32 Galilejskij zemletrus 1837 roku en mav osoblivo tyazhki naslidki dlya yevrejskogo naselennya Cfatu adzhe yevrejskij kvartal znahodivsya na shili pagorba Todi zaginulo blizko 2 tisyach osib sho priblizno dorivnyuvalo polovini yevrejskih meshkanciv mista 32 iz 2158 zagiblih 1507 buli osmanskimi piddanimi Pivdennij musulmanskij rajon mista zaznav nabagato menshih zbitkiv 33 Nastupnogo roku druzki povstanci grabuvali misto protyagom troh dniv ta vbili bagatoh mistyan yevreyiv U 1840 roci osmanske pravlinnya bulo vidnovleno ale u 1847 roci epidemiya chumi znovu vrazila Cfat Chiselnist yevrejskogo naselennya u drugij polovini HIH stolittya znachno zbilshilas zavdyaki imigrantam z Persiyi Marokko i Alzhiru Mozes Montefiore sim raziv vidvidav Cfat ta finansuvav vidbudovu bilshoyi chastini mista prote majzhe vsi miski pam yatki davnini buli znisheni zemletrusom Dominuyuchoyu politichnoyu siloyu v Cfati bula rodina Kaddura naprikinci osmanskogo pravlinnya vona volodila 50 000 dunamami zemli do yakih vhodili visim sil navkolo mista 34 Dani 1887 roku svidchat sho na toj chas u Cfati prozhivalo blizko 24 615 meshkanciv sered yakih 13 250 yevreyiv 5 690 musulman ta 5 675 hristiyan katolikiv 35 Britanskij mandat v Palestini Redaguvati Cfat buv centrom subregionu Safad en Zgidno z perepisom naselennya 1922 roku provedenim uryadom Britanskogo mandatu naselennya Cfata nalichuvalo 8 761 osobu sered yakih buli 5 431 musulmanin 2 986 yevreyiv 343 hristiyanina ta inshi 36 U period Britanskogo mandatu Cfat lishavsya zmishanim mistom i etnichnij konflikt mizh yevreyami ta arabami prodovzhuvav zrostati protyagom 1920 h rokiv Pislya pochatku Palestinskih buntiv 1929 roku en Cfat ta Hevron stali golovnimi miscyami masshtabnih sutichok Pid chas yevrejskogo pogromu en yakij stavsya u tomu zh roci miscevi arabi vbili vid 18 do 21 yevreya 37 sered ubitih takozh buli zhinki ta diti do 80 osib buli poraneni Okrim cogo 200 domivok na golovnij yevrejskij vulici mista buli rozgrabovani ta spaleni Pid chas arabskogo povstannya 1936 39 rr Hagana ta sili samooboroni stvoreni yevrejskimi meshkancyami Cfatu zmogli zahistiti blizko 2000 yevreyiv mista ale ne usih 13 serpnya 1936 roku arabam vdalosya proniknuti do budinku na vulici Unger u staromu yevrejskomu kvartali ta virizati rodinu yaka tam zhila voni vbili perepischika Tori ta troh jogo ditej 38 Zgidno z Planom OON po rozdilennyu Palestini Cfat vhodiv do tiyeyi chastini Palestini yaka vidvodilasya proponovanij planom yevrejskij derzhavi 39 nbsp Policejske upravlinnya na gori Kanaan nad Cfatom 1948 nbsp Cfat u 1948 roci nbsp Cfatska fortecya u 1948 roci nbsp Fortecya Sarajya u 1948 roci nbsp Miske policejske upravlinnya Cfatu pislya boyiv 1948 nbsp Shtab kvartira brigadi Yiftah en nbsp Vid na Cfat z gori Kanaan 1948 nbsp Administrativna budivlya pidmandatnogo uryadu u shidnij chastini Cfatu 1948 Na pochatok arabo izrayilskoyi vijni 1947 49 rr u misti prozhivalo blizko 1700 yevreyiv zdebilshogo religijnih ta litnih lyudej a takozh priblizno 12 tisyach arabiv 4 5 sichnya 1948 roku arabi znovu napali na yevrejskij kvartal 40 U lyutomu togo zh roku pid chas gromadyanskoyi vijni en vidbuvsya novij napad arabiv musulman na yevrejskij avtobus yakij namagavsya distatisya Cfata yevrejskij kvartal znovu potrapiv pid oblogu arabiv Britanski vijska yaki znahodilis poblizu ne vtruchalisya u konflikt Za slovami Martina Gilberta en zapasi yizhi pochali zakinchuvatisya Navit vodi i muki nadzvichajno ne vistachalo Kozhnogo dnya arabi prosuvalisya blizhche do sercya yevrejskogo kvartalu sistematichno pidrivayuchi yevrejski budinki po miri svogo nastupu na centralnu chastinu 41 16 kvitnya togo zh dnya koli britanski vijska evakuyuvali Cfat 200 miscevih arabskih milicioneriv za pidtrimki bilshe 200 soldat Arabskoyi vizvolnoyi armiyi sprobuvali zahopiti yevrejskij kvartal mista Voni buli vidbiti yevrejskim garnizonom do yakogo vhodili bilya 200 bijciv Hagani cholovikiv i zhinok posilenih vzvodom Palmaha en 42 nbsp Chleni brigadi Yiftah en zi svoyimi kulemetami Hotchkiss 1948Arabska vizvolna armiya planuvala zahopiti vse misto 10 travnya naperedodni ciyeyi podiyi na pagorbi bilya yevrejskogo kvartalu bulo rozmisheno artilerijski garmati ta pochato obstril 43 6 travnya vidbulasya nazemna ataka Palmaha yaka bula chastinoyu operaciyi Yiftah en na arabsku chastinu Cfatu Pershim etapom planu Palmaha iz zahoplennya Cfatu bulo zabezpechennya koridoru cherez gori shlyahom okupaciyi arabskogo sela Bir ya en 44 Tretomu bataljonu ne vdalosya zahopiti golovnu cil citadel prote vin dostatno nalyakav arabske naselennya shob sprichiniti jogo vtechi ekstreni zakliki do zovnishnoyi dopomogi ta sprobu dosyagti peremir ya 45 Generalnij sekretar Ligi arabskih derzhav Abd ar Rahman Azzam stverdzhuvav sho metoyu planu Dalet en bulo vignannya meshkanciv arabskih sil vzdovzh sirijskogo ta livanskogo kordoniv osoblivo iz misc roztashovanih na dorogah kotrimi do krayini mogli vvijti arabski regulyarni vijska Vin zaznachiv sho Akko ta Cfat znahodilis v osoblivij nebezpeci 46 Vtim prohannya pro dopomogu buli proignorovani i britanci u yakih teper lishalosya menshe tizhnya mandatu na Palestinu takozh ne vtruchalisya shob zapobigti drugij ta ostannij ataci Hagani yaka pochalas vvecheri 9 travnya iz minometnogo vognyu po klyuchovih tochkah u Cfati Pislya vognevoyi pidgotovki pihota Palmaha u zapeklih boyah zahopila citadel Bejt Shalva ta policejskij fort tegart ru tri golovni budivli Cfatu Protyagom 10 travnya minometi Hagani prodovzhuvali bombarduvati arabski rajoni sho prizvelo do pozhezh u zaznachenomu regioni ta polovih skladah palnogo yaki vreshti resht vibuhnuli Palmah navmisne lishiv vidkritimi shlyahi dlya vihodu naselennya shob stimulyuvati cej vihid 47 Za slovami Gilberta arabi Cfatu pochali vidhoditi vklyuchno z komandirom arabskih sil Adibom Shishakli en piznishe prem yer ministr Siriyi Pislya izolyaciyi policejskogo fortu na gori Kanaan jogo zahisniki vidstupili bez boyu Padinnya Cfatu viyavilos udarom po moralnomu duhu arabiv vsogo regionu Pri tomu sho vtorgnennya regulyarnih arabskih armij do Palestini vvazhalosya neminuchim yak tilki cherez 11 12 dniv britanci vreshti resht pidut bagato arabiv vvazhali sho rozum vimagaye vid nih pokinuti svoyi budinki doti doki yevreyi ne budut peremozheni i ne zmozhut povernutis do svoyih osel 48 Blizko 12 tisyach za deyakimi ocinkami 15 tisyach arabiv vtekli iz Cfatu ta stali vazhkim tyagarem dlya arabskoyi vijskovoyi kampaniyi 49 Sered bizhenciv bula i rodina majbutnogo prezidenta Palestinskoyi nacionalnoyi administraciyi Mahmuda Abbasa 50 51 yakij narodivsya u Cfati nbsp Druzka hoda u Cfati pislya peremogi Palmaha 1948Do 11 travnya 1948 roku Cfat povnistyu opinivsya pid kontrolem yevrejskih militarizovanih formuvan 4 Chastina arabskogo naselennya yaka lishilas u misti bula viselena Derzhava Izrayil Redaguvati nbsp Pam yatnik soldatam zagiblim u Vijni za nezalezhnist IzrayilyuU 1974 roci 102 izrayilskih shkolyariv yevreyiv iz Cfatu pid chas shkilnoyi ekskursiyi do Palestini buli vzyati u zaruchniki grupoyu palestinskih bojovikiv Demokratichnogo frontu zvilnennya Palestini en koli diti spali u shkoli v Maalot Tarshiha V incidenti yakij stav vidomim yak bijnya v Maaloti 22 iz cih shkolyariv buli sered chisla vbitih teroristami pislya togo yak shkolu otochiv zagin specpriznachennya Armiyi oboroni Izrayilyu Protyagom 1990 h ta pochatku 2000 h rr misto prijnyalo tisyachi yevrejskih immigrantiv iz Rosiyi ta Efiopiyi Beta Israel 52 U lipni 2006 roku raketi z ustanovki Katyusha zapusheni Hezbolloyu z pivdennogo Livanu vrazili Cfat sho prizvelo do zagibeli odniyeyi ta poranen she dekilkoh osib Todi bagato meshkanciv evakuyuvalisya z mista 53 22 lipnya chetvero osib zaznali poranen pid chas raketnoyi ataki U 2012 roci Mahmud Abbas publichno zayaviv Ranishe ya odnogo razu vidviduvav Cfat Ya hochu bachiti jogo Ce moye pravo bachiti jogo ale ne zhiti v nomu 54 Naselennya RedaguvatiSogodni Cfat ye zdebilshogo yevrejskim mistom zi zmishanimi religijnimi ta svitskimi mikrorajonami Za danimi Centralnogo statistichnogo byuro Izrayilyu ICBS etnichnij sklad naselennya mista stanom na 2001 rik skladav 99 2 yevreyiv ta inshih meshkanciv nearabskogo pohodzhennya Okrim nih u Cfati takozh prozhivaye nevelika kilkist arabiv pravoslavnih hristiyan ta maronitiv Stanom na 2008 rik naselennya mista nalichuvalo 32 tis osib 55 na 2016 33 358 osib prirodnij pririst naselennya skladaye 4 2 Grafik prirostu naselennya Cfatu 56 Serednya zarobitna plata stanom na 2007 rik stanovila 4 591 shekel U misti sposterigayetsya deficit robochih misc na pivdni mista znahoditsya promislova zona predstavlena zavodom B amp B fabrikoyu Strauss ta kilkoma privatnimi majsternyami Najbilshij robotodavec u regioni likarnya Zif en Geografiya RedaguvatiRoztashovanij na visoti 900 m nad rivnem morya na vershini odniyeyi z gir Verhnoyi Galileyi Cfat ye najvishim mistom u Galileyi ta vsomu Izrayili 57 Vidstan do Hajfi stanovit 75 km do Tel Aviva priblizno 160 km do Yerusalima priblizno 200 km Z visoti na yakij znahoditsya misto vidkrivayutsya garni krayevidi prichomu na pivdennomu zahodi mozhna pobachiti ozero Kineret na zahodi Seredzemne more a na pivnochi vershinu gori Germon Klimat Redaguvati Misto maye seredzemnomorskij klimat zi spekotnim suhim litom ta holodnoyu zimoyu z doshami a inodi zi snigom sho chastkovo sprichineno jogo misceznahodzhennyam 4 Richna kilkist opadiv skladaye 682 mm Lito zazvichaj suhe i spekotne z serednoyu maksimalnoyu ta minimalnoyu temperaturami u 29 C ta 18 C vidpovidno Zimi zazvichaj holodni ta vologi inodi vipadayut opadi u formi snigu Serednya maksimalna ta minimalna temperaturi u misti stanovlyat 10 C ta 5 C vidpovidno Klimat CfatuPokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru RikAbsolyutnij maksimum C 21 7 21 2 24 2 32 4 38 1 38 39 38 7 36 8 33 1 27 5 24 4 31 25Serednij maksimum C 9 4 10 1 13 3 19 5 25 28 3 29 8 29 8 28 1 23 7 16 7 11 5 20 43Serednij minimum C 4 5 4 3 6 3 10 6 14 3 17 18 8 18 8 17 1 15 1 10 3 6 4 11 95Absolyutnij minimum C 3 6 6 5 2 2 0 3 5 8 8 7 13 2 14 12 7 2 0 1 2 7 3 85Norma opadiv mm 158 8 129 7 94 9 43 1 5 7 0 0 0 1 5 24 5 85 5 138 4 682 1Kilkist dniv z opadami 15 13 1 11 7 5 9 2 7 0 0 0 0 0 0 0 5 4 5 9 0 13 1 75 5Dzherelo Israel Meteorological Service 58 59 Sejsmologiya Redaguvati Cfat roztashovanij nad riftom Mertvogo morya ye odnim iz mist Izrayilyu razom z Tveriyeyu Bejt Sheanom Kir yat Shmona ta Ejlatom yaki mayut najbilshij rizik zemletrusiv 60 Ostannim masshtabnim zemletrusom yakogo zaznav Cfat buv Galilejskij zemletrus en 1837 roku Osvita RedaguvatiZgidno z danimi Centralnogo statistichnogo byuro Izrayilyu ICBS u misti narahovuyetsya 5 shkil ta 6 292 uchni takozh ye 18 pochatkovih ta 11 serednih shkil u yakih navchayutsya 3 965 ta 2 327 uchniv vidpovidno U 2001 roci 40 8 vipusknikiv mista otrimali atestat zrilosti bagrut en zgodom cej pokaznik zris do priblizno 45 9 Cfatskij akademichnij koledzh 61 yakij spochatku buv filialom Universitetu imeni Bar Ilana u 2007 roci otrimav nezalezhnu akreditaciyu vid Izrayilskoyi radi vishoyi osviti V zhovtni 2011 roku u vidnovlenij istorichnij budivli u centri mista yaka ranishe bula odnim iz korpusiv likarni Hadassa en 62 vidkrilasya p yata medichna shkola Izrayilyu medichnij fakultet Galil yaka narazi vistupaye filialom Universitetu Bar Ilana Yij pidporyadkovani nastupni universitetski likarni Galilejska likarnya en Shpital imeni Rebekki Zif likarnya Zif en likarnya Poriya psihonevrologichna likarnya Mizra shpital Svyatogo simejstva u Nazareti Shotlandskij shpital en 63 Takozh u misti diye volonterska organizaciya Livnot U Legibanot en Religijne zhittya Redaguvati nbsp Sinagoga Abugava odna z najvidomishih u misti nbsp Vulichne mistectvo u CfatiPislya masovogo vignannya yevreyiv z Ispaniyi u 1492 roci ta vimushenogo viyizdu yih z Portugaliyi dlya zapobigannya vimushenomu prijnyattyu hristiyanstva do Cfatu pereselilas cila pleyada vidomih rabiniv mistikiv yaki ryatuvalisya vid peresliduvan inkviziciyi Sered nih buli kabalisti Moshe Kordovero ru yakij napisav u Cfati kilka knig prisvyachenih prihovanim aspektam Tori rabin Josef Karo yakij stvoriv fundamentalnij kodeks yevrejskih galahichnih zakoniv Shulhan aruh ta kompozitor shabatnogo gimnu Leha dodi ru Shlomo Galevi Alkabec en Naprikinci 1569 abo na pochatku 1570 roku do Cfatu pribuv Ichak Luriya ru Zavdyaki velikomu pritoku sefardskih yevreyiv u XV XVI stolitti yakij dosyag svogo apogeyu u period pravlinnya sultaniv Sulejmana I ta Selima II misto peretvorilosya na globalnij centr yevrejskoyi osviti ta regionalnij centr torgivli U XVI XVII st Cfat stav vidomim yak centr Kabali abo yevrejskogo misticizmu Bilya Cfata takozh znahodyatsya bagato mogil yevrejskih mudreciv odna z najvidoishih mogila Rashbi rabina Shimona Bar Johaya ta jogo sina Na richnicyu jogo smerti Lag ba Omer na 33 den pislya pershogo dnya Pesahu jogo mogilu vidviduyut sotni tisyach lyudej Druga vidoma mogila yaka nalezhit rabinu Jonatanu ben Uzielyu znahoditsya u misci sho nazivayetsya Amuka Narazi u misti takozh prozhivaye znachna kilkist poslidovnikiv rabbi Nahmana iz Braclava Cfat zberig svij status centru yevrejskoyi osviti 52 i narazi tut znahodyatsya chislenni diyuchi sinagogi ta yeshivi Mistichna tradiciya vikladena u golovnij kabalistichnij knizi Zoar stverdzhuye sho yevrejskij mesiya spershu z yavitsya u Verhnij Galileyi en ne viklyuchayetsya sho miscem jogo poyavi mozhe buti Cfat 64 Kultura Redaguvati nbsp Dveri u CfatiU 1950 60 h rr Cfat mav reputaciyu misteckoyi stolici Izrayilyu Koloniya hudozhnikiv zasnovana u staromu misti bula spravzhnim oseredkom tvorchosti yakij privablyuvav mitciv z usiyeyi krayini sered yakih zokrema buli Ichak Frenkel Josl Bergner ru Moshe Kastel en ta Menahem Shemi Takozh u misti znahodilosya kilka vidomih galerej krayini Na chest vidkrittya muzeyu mistectv Glitcenshtejna u 1953 roci hudozhnik Mane Kac pozhertvuvav mistu visim svoyih robit Na toj chas u Cfati takozh znahodilas nizka najkrashih nichnih klubiv krayini u yakih vidbuvalisya pershi vistupi Naomi Shemer Arisa Sana ru ta inshih vidomih vikonavciv 65 Okrim cogo Cfat vvazhayetsya svitovoyu stoliceyu klezmeru v misti shoroku prohodit najmasshtabnishij u svoyemu zhanri vsesvitnij Cfatskij festival klezmerskoyi muziki 66 67 68 Turizm RedaguvatiCherez svij m yakij klimat ta malovnichi krayevidi Cfat ye populyarnim miscem vidpochinku yak sered izrayiltyan tak i sered inozemnih turistiv 69 Cfat misto nezvichajnoyi arhitekturi ce zumovleno tim sho vulici zabudovani u davninu vihidcyami iz riznih krayin jdut zverhu vniz takozh arabski sirovarni u peredmistyah Cfatu vidomi napivtverdim cfatskim sirom Citadelnij pagorb Redaguvati Citadelnij pagorb abo Ga Mecuda znahoditsya u shidnij chastini starogo mista vin otrimav svoyu nazvu za velikim zamkom hrestonosciv ta zgodom mamlyukiv zbudovanim u HII HII st ta povnistyu zrujnovanim cherez zemletrus 1837 roku Ruyini cogo zamku zbereglisya dosogodni Na zahidnomu shili pagorba znahoditsya budivlya kolishnogo britanskogo policejskogo upravlinnya na stinah yakoyi lishilisya slidi vid kul pislya vijni 1948 roku Starij yevrejskij kvartal Redaguvati Starij yevrejskij kvartal zajmaye pivnichnu chastinu mista u yakij do vijni 1948 roku prozhivalo miske yevrejske naselennya U nashi dni jogo takozh nazivayut Kvartalom sinagog cherez te sho u nomu rozmisheno 32 sinagogi Najvidomishimi pam yatkami starogo yevrejskogo kvartalu ye sinagoga Ari Ashkenazi en sefardska sinagoga Ari sinagoga Abugava en nazvana na chest talmudista Isaaka Aboaba en u yevrejskij tradiciyi Ichak Abugav sinagoga Alsheha nazvana na chest Moshe Alsheha en sinagoga Josefa Karo muzej Ga Mejri rozmishenij u budivli XVI stolittya yakij rozpovidaye pro yevrejske naselennya Cfatu stare yevrejske kladovisheDvi sinagogi Ari otrimali svoyu nazvu na chest rabi Ichaka Luriyi ru 1531 1573 vidomogo zdebilshogo pid ivritskim akronimom Ga ARI u yakomu Ari utvorene vid inicialiv jogo imen ta titulu u ivriti takozh maye znachennya lev Kvartal hudozhnikiv Redaguvati U kvartali hudozhnikiv yakij znahoditsya u kolishnomu do 1948 roku arabskomu kvartali na pivden vid yevrejskogo kvartalu znahodyatsya bagato galerej ta majsteren u yakih pracyuyut mitci ta prodavci kartin 70 Jogo Golovna vistavka predstavlena tvorami riznih mitciv minulogo ta suchasnosti rozmishuyetsya u piznoosmanskij 1902 dzhuma mecheti vidomij yak Rinkova mechet 70 Pivdenna chastina mista Redaguvati Tut znahodyatsya dvi vidomi budivli sporudzheni za epohi mamlyukiv Chervona mechet 1276 Mamlyuckij mavzolej yakij zaraz vikoristovuyut masoni Jogo bulo zbudovano dlya mamlyuckogo naboba gubernatora togochasnogo Safeda Muzaffara ad Dina Musi ibn Hadzh ar Ruktaya Musi Muzaffara Mudhafara al dina b Ruktaya al Hadzha yakij pomer u 1360 roci 71 72 Na pivdennij shid vid kvartalu hudozhnikiv znahoditsya Sarajya ukriplena rezidenciya gubernatora yaku zbuduvav Zahir al Umar 1689 90 1775 Vidomi osobistosti RedaguvatiVihidci z mista Redaguvati Mahmud Abbas prezident Derzhavi Palestina z 2005 roku 73 Moshe Amar en deputat Knesetu Dzhovanni Dzhuda Dzhona Battista en rabin yakij perejshov do katolicizmu Fazil Bej 1789 1810 avtor Zenanname Knigi zhinok 74 Vadej Haddad takozh vidomij yak Abu Gani odin z lideriv ozbroyenogo krila Narodnogo frontu vizvolennya Palestini Salma Dzhajyusi en palestinsko jordanska poetesa ta perekladach Subhi al Hadra en palestinskij politik yurist ta kolumnist Meyir Mejvar en komandir Hagani u Cfati v 1948 ta mer mista u 1965 66 rr Itaj Ne eman profesor matematiki Kalifornijskogo universitetu u Los Andzhelesi Ester Ofarim en spivachka ta aktrisa predstavnicya Shvejcariyi na Yevrobachenni 1963 Samir ar Rifayi politik shist raziv obranij prem yer ministrom Jordaniyi Nabil Shaat en pershij ministr zakordonnih sprav Palestinskoyi nacionalnoyi administraciyi Hayim ben Josef Vital en rabin ta uchen Ichaka LuriyiZhiteli Cfata Redaguvati Shlomo Galevi Alkabec en rabin kabalist ta poet XVI st avtor pisni Leha dodi ru Moshe Trani en rabin Cfatu z 1525 po 1535 rik Moshe Alsheh en vidatnij rabin ta propovidnik kincya XVI st avtor komentariv do Bibliyi Yakiv Berav en vplivovij rabin ta talmudist XV st vidomij svoyim pragnennyam peredivitisya obryad smihi en Moshe ben Yaakov Kordovero ru golova mistichnoyi shkoli Cfatu u XVI st Shmuel Eliyagu en golovnij rabin Cfatu Josef Karo rabin XVI st avtor osnovopolozhnogo kodeksu galahichnih zakoniv Shulhan aruh Lior Lyubin ru profesijnij basketbolist ta trener Ichak Luriya ru rabin ta mistik XVI st zasnovnik shkoli lurianskoyi kabali ru vvazhayetsya batkom suchasnoyi kabali 75 Miriam Megadipur en hudozhnicya niderlandskogo pohodzhennya 76 vlasnicya brendu Mehadipur Collection 77 Jogev Ogajon en basketbolist Ben Snof he spivak mozhlivo mati simoh svyatih muchenikiv Makkaveyiv chiya mogila bula znajdena na staromu miskomu kladovishiMista pobratimi RedaguvatiToledo nbsp Ispaniya Lill nbsp Franciya timchasovo prizupineno 78 Guarda nbsp Portugaliya Nikopol nbsp Bolgariya 2 Palm Bich nbsp SShA Erzhebetvarosh hu nbsp Ugorshina Uman nbsp UkrayinaGalereya Redaguvati nbsp Vid na misto nbsp Budinki u Staromu misti nbsp Vulicya Yerusalimska nbsp Polya bilya Cfatu nbsp Zahid soncya u Cfati nbsp Britanske policejske upravlinnya u Cfati nbsp Panorama Cfatu ta gori Meron nbsp Vid na shid ta ozero KineretDiv takozh RedaguvatiCfat Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Sekreti film 2007 en Primitki Redaguvati http www cbs gov il ishuvim reshimalefishem pdf Arhivovano 17 travnya 2018 u Wayback Machine List of localities in Alphabetical order angl ivr Erhard Gorys 1996 Heiliges Land Kunst Reisefuhrer German Cologne DuMont s 267 ISBN 3 7701 3860 0 Der agyptische Pharao Thutmosis III 1490 1436 erwahnte in seiner Liste der eroberten Stadte Kanaans auch Saft das moglicherweise mit Zefat identisch war Yegipetskij faraon Tutmos III 1490 1436 u spisku zavojovanih mist Hanaanu zgaduvav misto Saft yake jmovirno bulo Cfatom nim Sovremennyj Izrail a b v g d e Vilnay Zev 1972 Tsefat A Guide to Israel Jerusalem Palestine HaMakor Press s 522 532 angl Hadassah Magazine Hadassah org Arhiv originalu za 4 serpnya 2012 Procitovano 6 travnya 2009 angl Ellicott s Commentary for Modern Readers and Meyer s NT Commentary on Matthew 5 both accessed 9 December 2016 angl Geography of Israel Safed accessed 9 December 2016 angl a b Safed Encyclopedia Judaica Vol 14 Jerusalem Israel Keter 1972 pp 626 angl a b Drory p 163 a b v g Sharon 2007 p 152 Howard M Sachar Farewell Espana The World of the Sephardim Remembered Random House 2013 p 190 angl Schechter Solomon Studies in Judaism Second Series Jewish Studies Classics 3 p 206 Gorgias Press LLC 2003 ISBN 1 59333 039 1 angl Tyerman God s War p 767 angl a b v g Drory 2004 p 165 Drory 2004 pp 166 167 a b Drory 2004 p 166 Sharon Moshe 1997 Corpus Inscriptionum Arabicarum Palaestinae Volume One A Brill s xii ISBN 9789004108332 angl Al Dimashqi p 210 quoted in le Strange p 524 angl Abu l Fida p 243 quoted in le Strange p 525 angl a b R Y Ebied M J L Young 1976 Some Arabic Legal Documents of the Ottoman Period From the Leeds Manuscript Collection University of Leeds Dept of Semitic Studies Brill Archive ISBN 90 04 04401 9 p 7 angl Abraham David 2010 pp 95 96 angl Bernard Lewis 1954 Studies in the Ottoman Archives I Bulletin of the School of Oriental and African Studies 16 3 469 501 doi 10 1017 s0041977x00086808 angl Bernard Lewis 1954 Studies in the Ottoman Archives I Bulletin of the School of Oriental and African Studies University of London 16 3 469 501 doi 10 1017 S0041977X00086808 angl a b Safed Jewish Virtual Library Procitovano 25 zhovtnya 2008 angl Keneset Yisraʼel be Erets Yisraʼel Ṿaʻad ha leʼumi 1947 Historical memoranda General Council Vaad leumi of the Jewish Community of Palestine s 56 angl Ottomans and Safavids 17th Century Michigan State University Arhiv originalu za 17 serpnya 2000 Procitovano 25 zhovtnya 2008 angl Abraham David Dena Ordan 2010 To Come to the Land Immigration and Settlement in 16th Century Eretz Israel University of Alabama Press s 117 ISBN 978 0 8173 5643 9 Procitovano 24 zhovtnya 2011 angl Dan Ben Amos Dov Noy eds Folktales of the Jews volume 3 Tales from Arab Lands The Jewish Publication Society 2011 p 54 angl Edward Robinson 1841 Biblical Researches in Palestine Mount Sinai and Arabia Petraea a journal of travels in the year 1838 Crocker and Brewster s 333 Procitovano 4 zhovtnya 2010 angl Sa ar H When Israel trembles former earthquakes Ynet online 11 05 2012 ivr Morgenstern Arie 2007 Hastening Redemption Messianism and the Resettlement of the Land of Israel Oxford University Press ISBN 0 19 530578 7 angl a b Sherman Lieber 1992 Mystics and missionaries the Jews in Palestine 1799 1840 University of Utah Press s 256 ISBN 978 0 87480 391 4 angl The earthquake of 1 January 1837 in Southern Lebanon and Northern Israel by N N Ambraseys in Annali di Geofisica Aug 1997 p 933 angl Ottoman Reform and Muslim Regeneration Buṭrus Abu Mannah Itzchak Weismann Fruma Zachs by I B Tauris 2005 ISBN 1 85043 757 2 p 178 angl Schumacher 1888 p 188 Barron 1923 p 6 Arab Attack At Safed The Times Saturday August 31 1929 p 10 Issue 45296 col D angl Vo vlasti straha 31 07 2009 Arhivovano 15 01 2010 u Wayback Machine ros General Assembly Resolution of 29 November 1947 Retrieved 3 March 2014 Arhivovano 24 travnya 2012 u Wayback Machine angl Martin 2005 Routledge Atlas of the Arab Israeli Conflict Routledge ISBN 0 415 35901 5 angl Martin Gilbert Israel A history William Morrow amp Co NY 1998 ISBN 0 688 12362 7 pg 174 angl Benny Morris 1948 The First Arab Israeli War 2008 Yale University Press pg 157 angl Benny Morris 1948 The First Arab Israeli War 2008 Yale University Press p 158 angl Gilbert 1998 pg 177 Morris 2004 p 223 Broadmead to HC 5 May 1948 SAMECA CP III 5 102 Quoted in Morris 2004 p 223 angl Morris 2004 page 224 quoting unnamed source from Book of the Palmah II Gilbert 1998 pg 177 Morris 2004 page 224 quoting Yigal Allon from Book of the Palmah II Sarah Honig 17 lipnya 2009 Another Tack Self exiled by guilt Jerusalem Post Arhiv originalu za lyutij 3 2012 Procitovano cherven 15 2019 angl A man in his prime angl a b Safed safed co il Procitovano 12 travnya 2012 angl Myre Greg 15 lipnya 2006 2 More Israelis Are Killed as Rain of Rockets From Lebanon Pushes Thousands South New York Times Procitovano 25 zhovtnya 2008 angl Harriet Sherwood in Jerusalem 4 listopada 2012 Mahmoud Abbas outrages Palestinian refugees by waiving his right to return World news London The Guardian Procitovano 12 bereznya 2013 angl Table 3 Population of Localities Numbering Above 1 000 Residents and Other Rural Population PDF Israel Central Bureau of Statistics 30 chervnya 2008 Procitovano 4 chervnya 2016 angl http www palestineremembered com download VillageStatistics Table 20I Safad Page 071 jpg angl Safed Jewish Virtual Library Article Procitovano 7 sichnya 2012 angl Climate data for several places in Israel Israel Meteorological Service May 2011 ivr Weather Records Israel Excluding Mt Hermon Israel Meteorological Service ivr Experts Warn Major Earthquake Could Hit Israel Any Time By Rachel Avraham staff writer for United With Israel Date Oct 22 2013 angl http www zefat ac il CategoryID 637 angl New Medical School to Open in Safed Haaretz com angl Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 27 kvitnya 2018 Procitovano 26 kvitnya 2018 angl Harris Lenowitz The Jewish Messiahs From the Galilee to Crown Heights chapter The Messiahs of Safed Isaac Luria and Hayim Vital page 126 Oxford University Press 2001 ISBN 9780195348941 1 angl Ashkenazi Eli An Inside Job Haaretz Procitovano 25 zhovtnya 2008 angl http www safed home com KlezmerFestivalofSafed html Cfatskij festival prazdnuet 20 letie Arhivovano 14 serpnya 2009 u Wayback Machine ros Davis Barry 10 serpnya 2009 You can take the music out of the shtetl Fr jpost com Procitovano 7 sichnya 2012 angl Planetware Safed Tourism Planetware com Arhiv originalu za 12 serpnya 2011 Procitovano 7 sichnya 2012 angl a b Israel Travel News Spotlight A Spiritual Journey of Safed access date 24 1 2018 angl Thomas Philipp Ulrich Haarmann red 1998 The Mamluks in Egyptian Politics and Society Cambridge Studies in Islamic Civilization Cambridge University Press ISBN 9780521591157 Procitovano 24 sichnya 2018 angl The Galilee Development Authority website Arhivovano 25 sichnya 2018 u Wayback Machine angl Jodi Rudoren 4 listopada 2012 Palestinian s Remark Seen as Concession Stirs Uproar The New York Times Procitovano 5 listopada 2012 Mansel Philip 1995 Constantinople City of the World s Desire 1453 1924 John Murray s 185 angl Eisen Yosef 2004 Miraculous journey a complete history of the Jewish people from creation to the present Rev ed Southfield Mich Targum Feldheim p 213 ISBN 1568713231 angl Miriam Mehadipur Gallery Safed Zissil com Procitovano 25 chervnya 2013 angl Mehadipur Collection Mehadipurandcollection com Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2015 Procitovano 25 chervnya 2013 La ville de Lille met en veille son jumelage avec Safed en Israel leparisien fr 31 serpnya 2015 Arhiv originalu za 18 grudnya 2014 Procitovano 26 kvitnya 2018 fr Dzherela RedaguvatiBarron J B red 1923 Palestine Report and General Abstracts of the Census of 1922 Government of Palestine Drory Joseph 2004 Founding a New Mamlaka U Winter Michael Levanoni Amalia The Mamluks in Egyptian and Syrian Politics and Society Brill ISBN 9789004132863 Morris Benny 2004 The Birth of the Palestinian Refugee Problem Revisited Cambridge University Press ISBN 0 521 00967 7 Schumacher G 1888 Population list of the Liwa of Akka Quarterly statement Palestine Exploration Fund 20 169 191 Strange le Guy 1890 Palestine Under the Moslems A Description of Syria and the Holy Land from A D 650 to 1500 Committee of the Palestine Exploration Fund ISBN 0 404 56288 4 Zovnishni posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Safed nbsp Cfat u Vikimandrah City Council website angl zefat net ivr Tourist Information Center angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Cfat amp oldid 40660856