www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ефіопські євреї фалаша мовою геєз прибульці вихідці 5 самоназва бет Ісраел дім Ізраїлю етнолінгвістична група громада єв

Ефіопські євреї

Ефіопські євреї (фалаша (мовою геєз) — «прибульці», «вихідці»; самоназва бет Ісраел — «дім Ізраїлю») — етнолінгвістична група (громада) євреїв, яка до масової алії до Ізраїлю (початок 1980-х) проживала в основному у північній та північно-західній Ефіопії. До того періоду громада налічувала близько 45 тисяч осіб.

Ефіопські євреї
Ліворуч – єврей з ефіопської громади
Кількість 136 000
Ареал  Ізраїль — 130,5 тис. чол
 Ефіопія — за різними оцінками 1,9 тис. чол, 5 тис. чол чи 6 тис. чол
 США — 1 тис. чол
Близькі до: Євреї
Мова Амхарська, іврит, тигринья
Релігія Юдаїзм

Ефіопські євреї населяли області навколо озера Тана й на північ від нього (наприклад, гори Симен). У 2-й половині XX століття вони проживали у близько 500 власних поселеннях в областях Симен, Дембіа, Секелт і Волкаєт, здебільшого у провінції Гондар (нині регіон Амхара, зона Північний Гондар). Ефіопські євреї також проживали у провінції Тиграй, в історичних областях Ласта й Куара та у містах Гондер (в окремому кварталі) й Аддис-Абеба. Основним їхнім заняттям було землеробство (більшість — орендарі), а також різні ремесла: гончарна справа, прядіння, ткацтво, плетення кошиків, ковальська та ювелірна справи. Багато хто працював у містах на будівництві. По суті бет ісраел були здебільшого ремісниками, особливо у північно-західній Ефіопії. Вони сповідували різновид неталмудичного юдаїзму.

Мова Редагувати

Ефіопські жінки біля Стіни плачу в Єрусалимі

Первинно мовами ефіопських євреїв були близькі агавські мови — кайла та квара (діалект мови кемант). Від першої залишились тільки записи дослідників, друга частково зберігалась ще до часів переселення фалаша до Ізраїлю, де нею нині володіють старі переселенці. В Ефіопії всі фалаша спілкувались амхарською — мовою оточуючого населення й офіційною мовою Ефіопії, і більшість — лише нею. Незначна частина спілкувалась мовою тигринья. Богослужбовою мовою фалаша є геєз. В Ізраїлі багато хто переходить на іврит, хоча в цілому відсоток її знання один із найнижчих серед євреїв-переселенців з інших країн.

Історія Редагувати

Час поселення ефіопських євреїв в Ефіопії точно не встановлено. Відповідно до ефіопської легенди, яку однаково визнають як місцеві християни, так і ефіопські євреї, засновником Соломонової династії, що правила в Ефіопії, був негус («цар царів») Менелік I, син царя Соломона й цариці Савської. Коли Менелік після помазання на царство в Єрусалимському храмі відбув на батьківщину (Саба розташовувалась на півдні Аравійського півострова, а в Ефіопії розміщувались лише її колонії), його супроводжували Азарія, син первосвященика Садока, та 12 старійшин з родинами. Ефіопські євреї вважають себе нащадками тих знатних людей Єрусалима.

Приблизна територія розселення фалаша в Ефіопії

Відповідно до найбільш поширених наукових теорій ефопські євреї — кушитського походження та належать до групи племен агау, що була частиною автохтонного населення північної Ефіопії до того, як туди у 1 тисячолітті до н. е. переселились з Південної Аравії семітські племена.

За однією з теорій, єврейська релігія поширювалась серед племен агау євреями — жителями Південної Аравії, хоча вона могла дійти до них і через Єгипет, або навіть завдяки євреям, які осіли в Ефіопії та з часом асимілювались серед місцевого населення. Ефіопські хроніки свідчать, що юдаїзм був широко поширений ще до навернення у християнство (IV—V століття) Аксумського царства у північній Ефіопії. Вважається, що внаслідок цього почались гоніння на послідовників юдаїзму, яким довелось залишити прибережний регіон та відступити до гірських районів на північ від оз. Тана, де вони зосередились і зберігали політичну незалежність під проводом власних правителів. Полонені євреї, приведені 525 року після походу аксумського царя Калеба проти хим'ярського царя Юсуфа Зу Нуваса, були поселені в історичній області Симен та зміцнили схильність місцевого населення до юдаїзму. Вважається, що таким чином, вірогідно, сформувалась громада бет ісраел, яка по суті була рештками населення, що збереглось з дохристиянського періоду стародавнього ефіопського царства Аксум.

Відповідно до іншої теорії, громада бет ісраел походить не від місцевого населення, який у перших століттях нашої ери прийняв юдаїзм, а є результатом своєрідного розвитку однієї з гілок ефіопського християнства, що зазнала більш значного впливу юдаїзму, ніж основна течія коптської монофісітської церкви в цілому.

Християнські начетники в Ефіопії вважають їх вихідцями з Єрусалима за Тита, самі ж вони, як і їхні християнські співвітчизники, розповідають про свою появу в Ефіопії поширену в ній та Аравії легенду про Соломона й Савську царицю. За антропологічним типом, одягом, мовою фалаша нічим не відрізняються від інших абісинців, особливо хамітського племені агау; єврейської мови вони не знають, Танах (Старий Заповіт) мають у тому ж давньоефіопському перекладі на мову геєз, що вживається в ефіопській церкві та яка, очевидно, ними від неї перейнята.

Село ефіопських євреїв. Малюнок з «Подорожей серед фалаша в Абісинії» Генрі Стерна (1862)

Літописи та легенди розповідають про погром Аксумського царства з боку цариці Есато-Гудіт, або Тердае-Габац. Іспанський єврей IX століття Елдад-Гадані каже про могутнє єврейське царство 4-х колін у землі Куш біля річок Самбатіон та Собатіон, яким керував цар Узиїл та яке мало 480 тис. солдат.

Нова амхарська династія, родоначальником якої став Єкуно Амлак, почала запеклу боротьбу з фалаша, які до того часу встигли поширити юдаїзм в областях Вагаре, Цаламту й Цагаде. Амда Сейон воював проти них 1331 року; Єшак I (1414—1429) розбив у Марабе, Варабе й Дамбеї юдейських князів та збудував церкви. За Зара Якоба «намісники Цаламта й Самена залишили християнську віру, прийняли юдаїзм, винищили багатьох амхарців, розбили царське військо та спалили всі церкви» (хроніка Зара Якоба). За Баеда Мар'яма вони були умиротворені й покарані Марком, правителем Бегамедра, та змушені сплачувати данину. Загальна небезпека під час навали Граня змусила фалаша та їхню княжу пару, Гедеона та Юдиф, бути відданими васалами Гелавдевоса; вони навіть надали притулок цариці й митрополиту. 1559 року цар Мінас здійснив невдалий похід проти князя фалаша Радаета. Останній з братом Халевом, сподіваючись на неприступність своїх амб, відмовив Сарса Денгелу сплачувати данину. Царю удалось, незважаючи на страшні втрати, за допомогою артилерії заволодіти амбами. За кілька років князі фалаша Гошан і Гедеон, здійснивши нищівний набіг на Вагару, спричинили новий похід царя та новий погром самієнських висот. За Сусеньйоса I відносини були ще більш ворожими внаслідок єзуїтської ревності царя до поширення папізму.

1615 року князь фалаша Гедеон, звільнивши з полону Лже-Якова та надавши йому солдат для продовження боротьби з царем, надав привід до походу останнього на Самієн, руйнування фортеці Мезіраби та взяття амб Хоші та За-Аанкасе. Гедеон мав прохати миру на умовах видачі Лже-Якова. 1624 року Сусеньйос остаточно розгромив фалаша; Гедеон був убитий; лише невелика частина його підданих урятувалась під проводом Финеаса. Фалаша Дамбеї, налякані жорстокістю Сусеньйоса, прийняли папізм. Згодом князівство фалаша знову відродилось, хоч і в менших обсягах. У XIX столітті князівства вже не було. Нащадки князів жили ще наприкінці XIX століття; один із них, абу Гедеон, мав у 70-х роках відомість і серед християн.

Єврейка з Ефіопії, ілюстрація з «Подорожі до Абісинії» Лефебюра

За Теводроса II й фанатичного Йоганниса IV фалаша стали об'єктом протестантських місій і туземних насильницьких дій. Ще англіканський єрусалимський єпископ Гобат відряджав до Абісинії місіонерів; їм було дозволено навчати фалаша Євангелію, але хрестити мало туземне духовенство. Справи місій пішли успішно, але зупинились внаслідок інтриг католиків та європейських євреїв. Якщо за присутності Теводроса II відбувались часті суперечки щодо віри, то Йоганнис пішов далі: він заборонив нехристиянські немонофізитські сповідання. Священики у супроводі солдатів насильно хрестили мусульман і фалаша; їх заганяли до річок солдати, які стояли на березі із зарядженими рушницями.

За імператора Менеліка фалаша мали повну свободу віросповідання; іноді їх турбували протестантські місіонери, але вони не мали підтримки з боку уряду, який розумів, що хрещення фалаша є тільки ширмою для іновірної пропаганди серед членів панівної церкви. Під тиском місій і тимчасових гонінь серед фалаша у 60-х роках з'явились месіанські сподівання. Фанатики переконували фалаша йти до Палестини на зустріч Месії. Більшість із тих, хто пішов, загинули, не діставшись моря. 1867 року паризька Alliance Israélite відрядила Галеві для ознайомлення з віровченням фалаша та, якщо вони виявляться юдеями, завести з ними відносини. Багаті результати експедиції загинули під час облоги Парижа, а Галеві вдалось тільки ознайомити з ними у короткій статті про свою подорож та у виданій ним збірці молитов фалаша.

Ізраїльський солдат з ефіопської громади

У 1977—1993 роках абсолютна більшість ефіопських євреїв переселилась до Ізраїлю (операції «Мойсей» та «Соломон»). Лише окремі родини та розрізнені групи (наприклад, євреї Куари, їхня алія почалась у 1998—1999 роках) поки залишаються в Ефіопії. За оціночними даними у 2-й половині 1999 року в країні проживали близько 2 300 осіб, хто мав право на алію відповідно до Закону про повернення; до того ж у країні проживають від тридцяти тисяч до ста тисяч навернених у християнство монофіситського толку ефіопських євреїв та їхніх нащадків, так званих фалашмура, значна частина яких прагне повернутись до юдаїзму та переїхати в Ізраїль. Точна чисельність фалашмура невідома: за різними оцінками їх від кількох тисяч до одного мільйона осіб.

28 серпня 2013 року Єврейське агентство в межах операції «Канфей йона» переправило до Ізраїлю останню групу репатріантів. Двома рейсами з Аддис-Абеби прибули 400 осіб. Під час операції за три роки було доставлено до країни 7 тисяч репатріантів. Глава Сохнуту Натан Щаранський заявив: «Це хвилююча історична подія, адже із завершенням операції „Канфей йона“ ми завершуємо коло, що тривало три тисячі років». Таким чином завершилась репатріація євреїв з Ефіопії.

Релігійні особливості Редагувати

Через суміш хамітських і семітських елементів у ефіопських євреїв спостерігається значна різниця у кольорі шкіри та рисах обличчя, що іноді нагадує африканський тип (агау), а іноді семітський (досить схожий на тип східних євреїв). У громаді збереглось уявлення, що більш темношкірі, з явними африканськими рисами ефіопські євреї — барія — є нащадками рабів, що прийняли віру бет ісраел. Група барія, що означає одночасно і статус, і походження, протиставляється групі чуа («червоні»), які, відповідно до традиції, прийшовши з Ерец Ісраел, ніби стали смуглими через африканські кліматичні умови (народне вірування ефіопських євреїв стверджує, що після переселення до Ізраїлю шкіра «справжніх» євреїв знову стане білою). Чуа зазвичай не стають до шлюбів з барія. Є також нечисленна група змішаного походження («червоно-чорні»), що з'явилась в результаті відносин між чоловіками чуа та рабинями барія.

Фундаментом етнічної самосвідомості бет Ісраел була релігійна система, що суміщала старозаповітно-юдейські, християнські та панефіопські вірування та обряди. У XX столітті після відмирання інституції чернецтва (чоловічого та жіночого) у бет Ісраел священнослужителі (кессох, чи кахенат) стали головними духовними лідерами громади. Вони проводили літургійні обряди, приносили жертви, проводили обряд обрізання, керували життям громади. У зв'язку з низьким рівнем писемності у ефіопських євреїв кессох були основними хранителями ритуалу та релігійно-історичної традиції. Якщо раніше інші священнослужителі також здійснювали релігійну службу, то після XII століття майже всі вони зникли. Однак дабатарох (чтеці, помічники кессох) збереглись, головним чином як писарі і релігійно-магічні цілителі, а також учителі в сільських релігійних школах.

Етнічні особливості Редагувати

Ефіопські євреї традиційно займаються землеробством і ремеслами, але не торгівлею. Харчуються фалаша печенею з тієфа й дагусси, їдять дурру, цибулю й часник; ніколи не вживають сирого м'яса, яке у значній кількості вживають їхні сусіди. Багатоженство не поширено; до шлюбу стають у зрілому віці. Вихованням займаються священики й дабтара; воно полягає у читанні та вивченні псалмів, у тлумаченні Біблії. Цвинтарі — поза поселеннями, надгробні камені — без написів; на честь померлих проводиться тризна («tazkar» — «поминки»).

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 31 серпня 2013. Процитовано 13 червня 2015. 
  2. ↑ . Архів оригіналу за 16 червня 2015. Процитовано 13 червня 2015. 
  3. ↑ . Архів оригіналу за 15 червня 2015. Процитовано 13 червня 2015. 
  4. . Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 13 червня 2015. 
  5. Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
  6. . Архів оригіналу за 15 червня 2015. Процитовано 13 червня 2015. 
  7. . Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 13 червня 2015. 
  8. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 червня 2015. 
  9. . Архів оригіналу за 31 серпня 2013. Процитовано 13 червня 2015. 

Література Редагувати

  • Metz, «Zur Geschichte der F.» («Moriatschrift f. Gesch. Wissensch. d. Judemthums», 1878, 1879);
  • Flad, «Kurze Schilderung d. bisher unbekannten a bess. Juden» (Базель, 1869);
  • Luzzato, «Mémoire sur les juifs d'Abyssinie» («Archives Israélites», 1852—53);
  • Halevy, «Excursion chez les F.» («Bullet. Soc. Geograph.», 1869);
  • «Prières des F.» (1877);
  • Trumpp, «Götting. Gel. Anzeigen» (1878);
  • Flad, «A short description of the Falasha with an outline of the elements and vocabulary» (Базель, 1866);
  • Halevy, «Essai sur la langue Agau. Le dialecte des Falashas» («Actes de la Soc. Philol.», III, 1873).
  • Quirin James. The Evolution of the Ethiopian Jews: A History of the Beta Israel (Falasha) to I920. — Los Angeles: TSEHAI Publishers, 2010. — 364 p. — ISBN 978-1-59907-046-9

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Efiopski yevreyi falasha movoyu geyez pribulci vihidci 5 samonazva bet Israel dim Izrayilyu etnolingvistichna grupa gromada yevreyiv yaka do masovoyi aliyi do Izrayilyu pochatok 1980 h prozhivala v osnovnomu u pivnichnij ta pivnichno zahidnij Efiopiyi Do togo periodu gromada nalichuvala blizko 45 tisyach osib Efiopski yevreyiLivoruch yevrej z efiopskoyi gromadiKilkist 136 000Areal Izrayil 130 5 tis chol Efiopiya za riznimi ocinkami 1 9 tis chol 1 5 tis chol 2 3 chi 6 tis chol 4 SShA 1 tis cholBlizki do YevreyiMova Amharska ivrit tigrinyaReligiya YudayizmEfiopski yevreyi naselyali oblasti navkolo ozera Tana j na pivnich vid nogo napriklad gori Simen U 2 j polovini XX stolittya voni prozhivali u blizko 500 vlasnih poselennyah v oblastyah Simen Dembia Sekelt i Volkayet zdebilshogo u provinciyi Gondar nini region Amhara zona Pivnichnij Gondar Efiopski yevreyi takozh prozhivali u provinciyi Tigraj v istorichnih oblastyah Lasta j Kuara ta u mistah Gonder v okremomu kvartali j Addis Abeba Osnovnim yihnim zanyattyam bulo zemlerobstvo bilshist orendari a takozh rizni remesla goncharna sprava pryadinnya tkactvo pletennya koshikiv kovalska ta yuvelirna spravi Bagato hto pracyuvav u mistah na budivnictvi Po suti bet israel buli zdebilshogo remisnikami osoblivo u pivnichno zahidnij Efiopiyi Voni spoviduvali riznovid netalmudichnogo yudayizmu Zmist 1 Mova 2 Istoriya 3 Religijni osoblivosti 4 Etnichni osoblivosti 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaMova Redaguvati nbsp Efiopski zhinki bilya Stini plachu v YerusalimiPervinno movami efiopskih yevreyiv buli blizki agavski movi kajla ta kvara dialekt movi kemant Vid pershoyi zalishilis tilki zapisi doslidnikiv druga chastkovo zberigalas she do chasiv pereselennya falasha do Izrayilyu de neyu nini volodiyut stari pereselenci V Efiopiyi vsi falasha spilkuvalis amharskoyu movoyu otochuyuchogo naselennya j oficijnoyu movoyu Efiopiyi i bilshist lishe neyu Neznachna chastina spilkuvalas movoyu tigrinya Bogosluzhbovoyu movoyu falasha ye geyez V Izrayili bagato hto perehodit na ivrit hocha v cilomu vidsotok yiyi znannya odin iz najnizhchih sered yevreyiv pereselenciv z inshih krayin Istoriya RedaguvatiChas poselennya efiopskih yevreyiv v Efiopiyi tochno ne vstanovleno Vidpovidno do efiopskoyi legendi yaku odnakovo viznayut yak miscevi hristiyani tak i efiopski yevreyi zasnovnikom Solomonovoyi dinastiyi sho pravila v Efiopiyi buv negus car cariv Menelik I sin carya Solomona j carici Savskoyi Koli Menelik pislya pomazannya na carstvo v Yerusalimskomu hrami vidbuv na batkivshinu Saba roztashovuvalas na pivdni Aravijskogo pivostrova a v Efiopiyi rozmishuvalis lishe yiyi koloniyi jogo suprovodzhuvali Azariya sin pervosvyashenika Sadoka ta 12 starijshin z rodinami Efiopski yevreyi vvazhayut sebe nashadkami tih znatnih lyudej Yerusalima nbsp Priblizna teritoriya rozselennya falasha v EfiopiyiVidpovidno do najbilsh poshirenih naukovih teorij efopski yevreyi kushitskogo pohodzhennya ta nalezhat do grupi plemen agau sho bula chastinoyu avtohtonnogo naselennya pivnichnoyi Efiopiyi do togo yak tudi u 1 tisyacholitti do n e pereselilis z Pivdennoyi Araviyi semitski plemena Za odniyeyu z teorij yevrejska religiya poshiryuvalas sered plemen agau yevreyami zhitelyami Pivdennoyi Araviyi hocha vona mogla dijti do nih i cherez Yegipet abo navit zavdyaki yevreyam yaki osili v Efiopiyi ta z chasom asimilyuvalis sered miscevogo naselennya Efiopski hroniki svidchat sho yudayizm buv shiroko poshirenij she do navernennya u hristiyanstvo IV V stolittya Aksumskogo carstva u pivnichnij Efiopiyi Vvazhayetsya sho vnaslidok cogo pochalis goninnya na poslidovnikiv yudayizmu yakim dovelos zalishiti priberezhnij region ta vidstupiti do girskih rajoniv na pivnich vid oz Tana de voni zoseredilis i zberigali politichnu nezalezhnist pid provodom vlasnih praviteliv Poloneni yevreyi privedeni 525 roku pislya pohodu aksumskogo carya Kaleba proti him yarskogo carya Yusufa Zu Nuvasa buli poseleni v istorichnij oblasti Simen ta zmicnili shilnist miscevogo naselennya do yudayizmu Vvazhayetsya sho takim chinom virogidno sformuvalas gromada bet israel yaka po suti bula reshtkami naselennya sho zbereglos z dohristiyanskogo periodu starodavnogo efiopskogo carstva Aksum Vidpovidno do inshoyi teoriyi gromada bet israel pohodit ne vid miscevogo naselennya yakij u pershih stolittyah nashoyi eri prijnyav yudayizm a ye rezultatom svoyeridnogo rozvitku odniyeyi z gilok efiopskogo hristiyanstva sho zaznala bilsh znachnogo vplivu yudayizmu nizh osnovna techiya koptskoyi monofisitskoyi cerkvi v cilomu Hristiyanski nachetniki v Efiopiyi vvazhayut yih vihidcyami z Yerusalima za Tita sami zh voni yak i yihni hristiyanski spivvitchizniki rozpovidayut pro svoyu poyavu v Efiopiyi poshirenu v nij ta Araviyi legendu pro Solomona j Savsku caricyu Za antropologichnim tipom odyagom movoyu falasha nichim ne vidriznyayutsya vid inshih abisinciv osoblivo hamitskogo plemeni agau yevrejskoyi movi voni ne znayut Tanah Starij Zapovit mayut u tomu zh davnoefiopskomu perekladi na movu geyez sho vzhivayetsya v efiopskij cerkvi ta yaka ochevidno nimi vid neyi perejnyata nbsp Selo efiopskih yevreyiv Malyunok z Podorozhej sered falasha v Abisiniyi Genri Sterna 1862 Litopisi ta legendi rozpovidayut pro pogrom Aksumskogo carstva z boku carici Esato Gudit abo Terdae Gabac Ispanskij yevrej IX stolittya Eldad Gadani kazhe pro mogutnye yevrejske carstvo 4 h kolin u zemli Kush bilya richok Sambation ta Sobation yakim keruvav car Uziyil ta yake malo 480 tis soldat Nova amharska dinastiya rodonachalnikom yakoyi stav Yekuno Amlak pochala zapeklu borotbu z falasha yaki do togo chasu vstigli poshiriti yudayizm v oblastyah Vagare Calamtu j Cagade Amda Sejon voyuvav proti nih 1331 roku Yeshak I 1414 1429 rozbiv u Marabe Varabe j Dambeyi yudejskih knyaziv ta zbuduvav cerkvi Za Zara Yakoba namisniki Calamta j Samena zalishili hristiyansku viru prijnyali yudayizm vinishili bagatoh amharciv rozbili carske vijsko ta spalili vsi cerkvi hronika Zara Yakoba Za Baeda Mar yama voni buli umirotvoreni j pokarani Markom pravitelem Begamedra ta zmusheni splachuvati daninu Zagalna nebezpeka pid chas navali Granya zmusila falasha ta yihnyu knyazhu paru Gedeona ta Yudif buti viddanimi vasalami Gelavdevosa voni navit nadali pritulok carici j mitropolitu 1559 roku car Minas zdijsniv nevdalij pohid proti knyazya falasha Radaeta Ostannij z bratom Halevom spodivayuchis na nepristupnist svoyih amb vidmoviv Sarsa Dengelu splachuvati daninu Caryu udalos nezvazhayuchi na strashni vtrati za dopomogoyu artileriyi zavoloditi ambami Za kilka rokiv knyazi falasha Goshan i Gedeon zdijsnivshi nishivnij nabig na Vagaru sprichinili novij pohid carya ta novij pogrom samiyenskih visot Za Susenjosa I vidnosini buli she bilsh vorozhimi vnaslidok yezuyitskoyi revnosti carya do poshirennya papizmu 1615 roku knyaz falasha Gedeon zvilnivshi z polonu Lzhe Yakova ta nadavshi jomu soldat dlya prodovzhennya borotbi z carem nadav privid do pohodu ostannogo na Samiyen rujnuvannya forteci Mezirabi ta vzyattya amb Hoshi ta Za Aankase Gedeon mav prohati miru na umovah vidachi Lzhe Yakova 1624 roku Susenjos ostatochno rozgromiv falasha Gedeon buv ubitij lishe nevelika chastina jogo piddanih uryatuvalas pid provodom Fineasa Falasha Dambeyi nalyakani zhorstokistyu Susenjosa prijnyali papizm Zgodom knyazivstvo falasha znovu vidrodilos hoch i v menshih obsyagah U XIX stolitti knyazivstva vzhe ne bulo Nashadki knyaziv zhili she naprikinci XIX stolittya odin iz nih abu Gedeon mav u 70 h rokah vidomist i sered hristiyan nbsp Yevrejka z Efiopiyi ilyustraciya z Podorozhi do Abisiniyi LefebyuraZa Tevodrosa II j fanatichnogo Jogannisa IV falasha stali ob yektom protestantskih misij i tuzemnih nasilnickih dij She anglikanskij yerusalimskij yepiskop Gobat vidryadzhav do Abisiniyi misioneriv yim bulo dozvoleno navchati falasha Yevangeliyu ale hrestiti malo tuzemne duhovenstvo Spravi misij pishli uspishno ale zupinilis vnaslidok intrig katolikiv ta yevropejskih yevreyiv Yaksho za prisutnosti Tevodrosa II vidbuvalis chasti superechki shodo viri to Jogannis pishov dali vin zaboroniv nehristiyanski nemonofizitski spovidannya Svyasheniki u suprovodi soldativ nasilno hrestili musulman i falasha yih zaganyali do richok soldati yaki stoyali na berezi iz zaryadzhenimi rushnicyami Za imperatora Menelika falasha mali povnu svobodu virospovidannya inodi yih turbuvali protestantski misioneri ale voni ne mali pidtrimki z boku uryadu yakij rozumiv sho hreshennya falasha ye tilki shirmoyu dlya inovirnoyi propagandi sered chleniv panivnoyi cerkvi Pid tiskom misij i timchasovih gonin sered falasha u 60 h rokah z yavilis mesianski spodivannya Fanatiki perekonuvali falasha jti do Palestini na zustrich Mesiyi Bilshist iz tih hto pishov zaginuli ne distavshis morya 1867 roku parizka Alliance Israelite vidryadila Galevi dlya oznajomlennya z virovchennyam falasha ta yaksho voni viyavlyatsya yudeyami zavesti z nimi vidnosini Bagati rezultati ekspediciyi zaginuli pid chas oblogi Parizha a Galevi vdalos tilki oznajomiti z nimi u korotkij statti pro svoyu podorozh ta u vidanij nim zbirci molitov falasha nbsp Izrayilskij soldat z efiopskoyi gromadiU 1977 1993 rokah absolyutna bilshist efiopskih yevreyiv pereselilas do Izrayilyu operaciyi Mojsej ta Solomon Lishe okremi rodini ta rozrizneni grupi napriklad yevreyi Kuari yihnya aliya pochalas u 1998 1999 rokah poki zalishayutsya v Efiopiyi Za ocinochnimi danimi u 2 j polovini 1999 roku v krayini prozhivali blizko 2 300 osib hto mav pravo na aliyu vidpovidno do Zakonu pro povernennya do togo zh u krayini prozhivayut vid tridcyati tisyach do sta tisyach navernenih u hristiyanstvo monofisitskogo tolku efiopskih yevreyiv ta yihnih nashadkiv tak zvanih falashmura znachna chastina yakih pragne povernutis do yudayizmu ta pereyihati v Izrayil Tochna chiselnist falashmura nevidoma za riznimi ocinkami yih vid kilkoh tisyach do odnogo miljona osib 6 28 serpnya 2013 roku Yevrejske agentstvo v mezhah operaciyi Kanfej jona perepravilo do Izrayilyu ostannyu grupu repatriantiv Dvoma rejsami z Addis Abebi pribuli 400 osib Pid chas operaciyi za tri roki bulo dostavleno do krayini 7 tisyach repatriantiv Glava Sohnutu Natan Sharanskij zayaviv Ce hvilyuyucha istorichna podiya adzhe iz zavershennyam operaciyi Kanfej jona mi zavershuyemo kolo sho trivalo tri tisyachi rokiv Takim chinom zavershilas repatriaciya yevreyiv z Efiopiyi 2 3 7 8 9 Religijni osoblivosti RedaguvatiCherez sumish hamitskih i semitskih elementiv u efiopskih yevreyiv sposterigayetsya znachna riznicya u kolori shkiri ta risah oblichchya sho inodi nagaduye afrikanskij tip agau a inodi semitskij dosit shozhij na tip shidnih yevreyiv U gromadi zbereglos uyavlennya sho bilsh temnoshkiri z yavnimi afrikanskimi risami efiopski yevreyi bariya ye nashadkami rabiv sho prijnyali viru bet israel Grupa bariya sho oznachaye odnochasno i status i pohodzhennya protistavlyayetsya grupi chua chervoni yaki vidpovidno do tradiciyi prijshovshi z Erec Israel nibi stali smuglimi cherez afrikanski klimatichni umovi narodne viruvannya efiopskih yevreyiv stverdzhuye sho pislya pereselennya do Izrayilyu shkira spravzhnih yevreyiv znovu stane biloyu Chua zazvichaj ne stayut do shlyubiv z bariya Ye takozh nechislenna grupa zmishanogo pohodzhennya chervono chorni sho z yavilas v rezultati vidnosin mizh cholovikami chua ta rabinyami bariya Fundamentom etnichnoyi samosvidomosti bet Israel bula religijna sistema sho sumishala starozapovitno yudejski hristiyanski ta panefiopski viruvannya ta obryadi U XX stolitti pislya vidmirannya instituciyi chernectva cholovichogo ta zhinochogo u bet Israel svyashennosluzhiteli kessoh chi kahenat stali golovnimi duhovnimi liderami gromadi Voni provodili liturgijni obryadi prinosili zhertvi provodili obryad obrizannya keruvali zhittyam gromadi U zv yazku z nizkim rivnem pisemnosti u efiopskih yevreyiv kessoh buli osnovnimi hranitelyami ritualu ta religijno istorichnoyi tradiciyi Yaksho ranishe inshi svyashennosluzhiteli takozh zdijsnyuvali religijnu sluzhbu to pislya XII stolittya majzhe vsi voni znikli Odnak dabataroh chteci pomichniki kessoh zbereglis golovnim chinom yak pisari i religijno magichni ciliteli a takozh uchiteli v silskih religijnih shkolah Etnichni osoblivosti RedaguvatiEfiopski yevreyi tradicijno zajmayutsya zemlerobstvom i remeslami ale ne torgivleyu Harchuyutsya falasha pecheneyu z tiyefa j dagussi yidyat durru cibulyu j chasnik nikoli ne vzhivayut sirogo m yasa yake u znachnij kilkosti vzhivayut yihni susidi Bagatozhenstvo ne poshireno do shlyubu stayut u zrilomu vici Vihovannyam zajmayutsya svyasheniki j dabtara vono polyagaye u chitanni ta vivchenni psalmiv u tlumachenni Bibliyi Cvintari poza poselennyami nadgrobni kameni bez napisiv na chest pomerlih provoditsya trizna tazkar pominki Primitki Redaguvati Novini Izrayilyu Neskinchenna efiopska aliya Arhiv originalu za 31 serpnya 2013 Procitovano 13 chervnya 2015 a b NEWSru Do Izrayilyu pribuli ostanni repatrianti z Efiopiyi Operaciya Krila goluba zavershena Arhiv originalu za 16 chervnya 2015 Procitovano 13 chervnya 2015 a b NEWSru Zaversheno repatriaciyu yevreyiv falashmura z Efiopiyi Arhiv originalu za 15 chervnya 2015 Procitovano 13 chervnya 2015 JEWISH RU Ministr vnutrishnih sprav Izrayilyu 6000 efiopskih yevreyiv ochikuyut na repatriaciyu Arhiv originalu za 5 listopada 2014 Procitovano 13 chervnya 2015 Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 JEWISH RU Semen Dovzhik Efiopske dezhavyu Arhiv originalu za 15 chervnya 2015 Procitovano 13 chervnya 2015 Kinec organizovanoyi aliyi z Efiopiyi Arhiv originalu za 1 listopada 2013 Procitovano 13 chervnya 2015 Zavershilas organizovana aliya z Efiopiyi Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 13 chervnya 2015 BBCRussian com Izrayil zakinchiv vivezennya z Efiopiyi hreshenih yevreyiv Arhiv originalu za 31 serpnya 2013 Procitovano 13 chervnya 2015 Literatura RedaguvatiMetz Zur Geschichte der F Moriatschrift f Gesch Wissensch d Judemthums 1878 1879 Flad Kurze Schilderung d bisher unbekannten a bess Juden Bazel 1869 Luzzato Memoire sur les juifs d Abyssinie Archives Israelites 1852 53 Halevy Excursion chez les F Bullet Soc Geograph 1869 Prieres des F 1877 Trumpp Gotting Gel Anzeigen 1878 Flad A short description of the Falasha with an outline of the elements and vocabulary Bazel 1866 Halevy Essai sur la langue Agau Le dialecte des Falashas Actes de la Soc Philol III 1873 Quirin James The Evolution of the Ethiopian Jews A History of the Beta Israel Falasha to I920 Los Angeles TSEHAI Publishers 2010 364 p ISBN 978 1 59907 046 9Posilannya RedaguvatiFelashi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 Pohodzhennya yevreyiv z yasuvali vcheni Arhivovano 6 lyutogo 2011 u Wayback Machine ros Yevreyi Efiopiyi shozhi ta inshi Arhivovano 9 sichnya 2015 u Wayback Machine nedostupne posilannya ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Efiopski yevreyi amp oldid 38195270