Ха́рківський метрополіте́н — швидкісна позавулична транспортна система Харкова. Має три активні лінії, експлуатаційна довжина яких станом на 2018 р. сягає близько 38,1 км.
| Харківський метрополітен | ||
|---|---|---|
| | ||
| Опис | ||
| Країна | Україна | |
| Місто | Харків | |
| Дата відкриття | 23 серпня 1975 | |
| Вартість проїзду | 0 ₴ (після 24.02.2022) | |
| Щоденний пасажиропотік | ▲ 599,8 тис. чол. (2017) | |
| Річний пасажиропотік | ▲ 212,85 млн чол. (2017) | |
| Сайт | metro.kharkov.ua | |
| Підприємницькі дані | ||
| Власник | Харків | |
| Валовий дохід | 350 млн грн (2011) | |
| Маршрутна мережа | ||
| Кількість ліній | 3 | |
| Кількість станцій | ▬30 | |
| Довжина мережі | ▬38,1 км | |
| Рухомий склад | ||
| Кількість вагонів | 321 | |
| Кількість вагонів у складі | 5 | |
| Кількість депо | 2 | |
| Ширина колії | 1520 мм | |
| ||
| Харківський метрополітен у Вікісховищі |
До послуг пасажирів — 30 станцій із трьома підземними пересадочними вузлами в середмісті.
Після відкриття 23 серпня 1975 року Харківський став шостим за ліком метрополітеном у СРСР (після московського, ленінградського, київського, тбіліського, бакинського) та другим в Україні.
Власником метрополітену є комунальне підприємство «Харківський метрополітен», створене 2009 року шляхом реорганізації з державного підприємства «Харківський метрополітен».
Компанія працевлаштовує 2 120 робітників (станом на 2012 рік), у його складі діють 2 електродепо (ТЧ-1 «Немишлянське» та ТЧ-2 «Салтівське»).
Головним джерелом фінансових надходжень є основна діяльність — перевезення пасажирів, а крім того непрофільні напрямки: надання в оренду площ та рекламомісць, реклами (монітори на станціях, оформлення станцій) та субвенції і компенсації з міського та державного бюджету.
У радянський час метрополітен носив ім'я Леніна.
17.03.2020 о 20:00 метрополітен був закритий на карантин у зв'язку із коронавірусом, а 25.05.2020 метрополітен був знову відкритий.
3 24 лютого по 24 травня 2022 року, у зв'язку з початком Вторгнення Росії в Україну та активними бойовими діями, рух метрополітену тимчасово не здійснювався, а станції використовувалися, як бомбосховища. Зараз метрополітен працює в штатному режимі.
Історія
Передісторія
Наприкінці 1950-х — початку 1960-х років у місті відбулися великі зміни в розташуванні житлових районів і виробничих зон. Прискорене зростання чисельності населення, його інтенсивна міграція в райони масового житлового будівництва, природне підвищення транспортної рухливості зумовили виникнення серйозних проблем у забезпеченні пасажирських перевезень, проявивши недоліки планування міста, його вулично-дорожньої та транспортної мереж, які склалися історично.
Радіальне планування міста з вузькими непрямолінійними вулицями, забудованими багатоповерховими будинками, сильно пересічений рельєф місцевості з петляючими річками, глибокими ярами, крутими височинами не дозволяли досягти радикального поліпшення перевезень харків'ян звичайними засобами наземного міського транспорту. Зважаючи на нагальну необхідность забезпечити умови для нормального функціонування та розвитку Харкова і його агломерації, було піднято питання про будівництво швидкісного позавуличного транспорту великої продуктивності, який зміг би наблизити в часі житлові райони до місць роботи та до центру міста. Розрахунки, виконані Харківпроектом, показали, що ані швидкісний трамвай, ані монорейкова дорога не в змозі вирішити транспортні проблеми міста, що освоїти наявні та прогнозовані пасажиропотоки за досить високої швидкості сполучення зможе лише метрополітен. Найбільші труднощі для міського транспорту представляло забезпечення перевезень пасажирів за віссю міста «захід-схід», уздовж якої розташовані найбільші промислові підприємства, великі житлові масиви, основні вузли зовнішнього та приміського залізничного та автомобільного сполучення, загальноміський центр. Згідно з техніко-економічним обґрунтуванням, яке було виконане Харківпроектом за участю колективів Київметропроекту та Харгіпротранс, саме вздовж цього найнапруженішого діаметра міста була намічена траса першої черги Харківського метрополітену (головний інженер ТЕО Харківського метрополітену кандидат технічних наук Р. Е. Любарський, головний інженер проєктного завдання Н. Н. Бичков). Рішення про будівництво першої черги Харківського метрополітену було прийнято 29 квітня 1968 року.
У травні 1968 року створено спеціалізований інститут Харківметропроєкт (філія Метрогіпротранс), який розробив необхідну проєктну документацію. У проєктуванні окремих об'єктів підземної магістралі брали участь інститути Харгіпротранс, Гіпрозаводтранс, Енергомережпроєкт, Укргіпрокомунбуд, Харківпроєкт.
У червні 1968 року до Харкова почали прибувати перші метробудівці з Баку і Києва, гірники з Донецького та Підмосковного вугільних басейнів.
Будівництво
15 липня 1968 року на вулиці Слов'янській, неподалік від Південного вокзалу, був закладений перший ствол.
23 серпня, з нагоди 25-річчя вигнання з Харкова нацистів, розпочаті гірничі роботи на станції з умовною назвою «Центр» («Майдан Конституції»).
До кінця грудня 1968 року на будівництві Харківського метрополітену освоєний перший мільйон карбованців.
Наприкінці лютого 1969 року прохідники вийшли на трасу лівого перегінного тунелю між станціями «Майдан Конституції» та «Проспект Гагаріна».
11 серпня розпочав працювати перший на Харківському Метробуді прохідницький щит. У серпні 1969 року приступили до будівництва односклепінної станції «Центральний ринок».
Великою подією була перша збійка, здійснена 10 квітня 1970 року. Тоді прокладений в обводнених ґрунтах від Подільського мосту лівий перегінний тунель зістикувався з тунелем станції «Майдан Конституції».
У жовтні 1970 року було організовано управління будівництва Харківметробуд, до складу якого увійшли два будівельно-монтажних управління, переведені з Центральної Азії будівельно-монтажний поїзд, завод залізобетонних конструкцій, автобаза, контора експлуатації, прокату і ремонту устаткування.
Перший пробний метропоїзд пройшов по трасі ввечері 30 липня 1975 року, а 21 серпня Державна комісія підписала акт про прийняття в експлуатацію першої ділянки першої черги Харківського метро з оцінкою «відмінно». Обсяги робіт, виконані на будівництві першої дільниці, характеризують наступні цифри: прокладено понад 23 км тунелів, збудовано 8 підземних станцій трьох різних типів, розроблено понад 1,3 мільйона кубометрів ґрунту, укладені близько 190 000 м³ монолітного та збірного залізобетону, 31 000 м² мармуру і граніту. Будівництво першої ділянки велося в складних гідрогеологічних умовах: 6 станцій та 7 км перегонів побудовані в пливунах та інших обводнених ґрунтах, тунелі прокладені під двома річками, густонаселеними міськими кварталами, магістралями з інтенсивним рухом транспорту.
22 серпня 1975 року на станції «Московський проспект» відбувся багатолюдний мітинг, на якому начальник Харківметробуду Г. О. Братчун передав символічний ключ від підземної магістралі першому начальнику Харківського метрополітену М. Я. Безсонову, а 23 серпня 1975 року, в день 32-річниці визволення Харкова від німецько-фашистських загарбників, розчинились двері метрополітену для містян. У цей день метрополітен перевіз перші 413 тис. пасажирів.
23 серпня 1975 року було відкрито першу чергу Харківського метрополітену — ділянку Свердловсько-Заводської лінії (нині — «Холодногірсько-Заводська») завдовжки 9,8 км з вісьмома станціями від «Вулиця Свердлова» (нині — станція «Холодна гора») до станції «Московський проспект» (нині — «Турбоатом»).
Перші роки діяльності
До березня 1976 року колектив експлуатаційників завершив весь обсяг робіт з освоєння та налагодження устаткування першої пускової ділянки, яка повністю вийшла на проєктні показники. Швидкість сполучення досягла 40,4 км/год. Інтервал між поїздами у години «пік» скоротився до трьох хвилин. До кінця першого року роботи Харківського метрополітену середньодобовий обсяг перевезень становив близько 300 000 пасажирів (понад 10 % загального обсягу перевезень всіма видами міського транспорту Харкова). У жовтні 1986 року члени державної комісії прийняли три станції метрополітену: «Академіка Павлова», «Студентська» та «Героїв Праці» — ділянку завдовжки 3,6 кілометрів; перших пасажирів станції прийняли 23 жовтня 1986 року.
Продовження будівництва
Метрополітен щороку перевозить понад 200 мільйонів пасажирів:
Рішення про передачу державного підприємства «Харківський метрополітен» у комунальну власність м. Харкова було прийнято 6 травня 2009 року на засіданні Кабінету Міністрів України. Але Кабінет Міністрів України передав державне підприємство в комунальну власність Харкова тільки 27 серпня того ж року. Офіційно ж передали у власність міста Харкова метрополітен 25 вересня під час підписання акта про прийом-передачу цілісного майнового комплексу за участі керівників структурних підрозділів Харківської міської ради, представників метрополітену, Міністерства транспорту та зв'язку України, міськБТІ, профспілки. Остаточне рішення про прийняття метро в комунальну власність міста міська рада розглянула на сесії 30 вересня, ухваливши рішення про реорганізацію шляхом перетворення державного підприємства «Харківський метрополітен» у комунальне підприємство «Харківський метрополітен». Метрополітен перейшов у сферу управління Департаменту транспорту та зв'язку виконкому міськради.
Харківський метрополітен у 2009 році зайняв 33 місце в рейтингу 53 метрополітенів світу, пасажиропотік яких перевищує 50 мільйонів осіб на рік. Також метрополітен посів перше місце у 2009 році серед підприємств державної форми власності за критерієм «обсяг реалізованої продукції» і визнаний «Державним підприємством року» за основним видом діяльності КВЕД 60.2 «Діяльність іншого наземного транспорту».
Сучасний розвиток
З 2016 року, після введення в експлуатацію станції «Перемога», почалося будівництво на ділянці «Метробудівників» — «Одеська». Будівництво третьої ділянки Олексіївської лінії від станції «Метробудівників» до ст. «Одеська» (буде розташована на перехресті просп. Гагаріна та вул. Одеської) буде проводитися відкритим способом у котловані з огородженням зі шпал. Будувати ст. «Державінська» (буде розташована на проспекті Гагаріна в районі перехрестя вул. Чугуївської та пров. Золотого) будуть без перебудови руху міського транспорту. Тунелі між станціями «Державінська» й «Одеська» планується будувати закритим способом. Загальна протяжність ділянки метрополітену в бік Одеської, що будується, становить 3,5 км. Протяжність кожного станційного комплексу — 650—700 м з урахуванням платформи, двох вестибюлів, камер вентиляції і тягової підстанції. Після введення в експлуатацію третьої ділянки довжина Олексіївської лінії становитиме 14,4 км. Добові пасажиропотоки на станції «Державінська» очікуються в обсязі 40 тис. осіб і на станцію «Одеська» — 160 тис. осіб. Водопостачання станцій планується робити за рахунок міських водогінних мереж. Проєкт реалізується за рахунок коштів міста, кредитних коштів Європейського банку реконструкції та розвитку (160 млн євро) і Європейського інвестиційного банку (160 млн євро).
Будівництво метро в бік аеропорту можливе як надземне, лінію будуватимуть на естакаді по розділовій смузі проспекту Гагаріна. Зокрема, на деяких ділянках цього напряму неможливе підземне будівництво метро, тому що винос комунікацій дуже коштовний, а також через небажання зносу приватного сектору.
Навесні 2019 року про готовність брати участь у тендерах на будівництво п'ятої черги третьої лінії Харківського метрополітену та електродепо «Олексіївське» та на закупівлю 85 вагонів рухомого складу заявила компанія Hyundai Corporation.
Станом на березень 2020 року місто вже побудувало два перегінних тунелі сполучної гілки між станцією «Перемога» та майбутнім електродепо протяжністю 202 м та провело благоустрій над цими тунелями. Місто розчищає територію для будівництва метро від споруд. Майданчик під станцію метро «Одеська» вже готовий, демонтаж і вивіз сміття на місці станції «Державінської» планується завершити до квітня. Проєкти з будівництва двох нових станцій затверджені, пройшли державну і екологічну експертизи і готові для проведення міжнародних торгів для визначення генпідрядника будівництва.
Південна залізниця 25—26 вересня 2009 року представила проєкт будівництва в Харкові швидкісного трамвая, що зв'яже залізничну станцію «Харків-Левада» з аеропортом. Довжина лінії — 11,4 км, на ній п'ять зупинок, час руху в один кінець — 20 хвилин. Вартість проєкту — 600 млн грн., будівництво можна здійснити за 1,5-2 роки, планується використати вітчизняні й закордонні трамваї.
Перспективні напрямки розвитку
- «Пісочин»
- «Нова Баварія»
- «Залютине»
- «Східна»
- «Роганська»
- «Південна»
- «Дружби Народів»
- «Площа Урицького» («Площа Бугримової», «Нетеченська»)
- «Жовтнева» («Москалівська»)
- «Новожанове» («Новоселівка»)
- «Державінська»
- «Каштанова»
- «Одеська»
- «Мотель „Дружба“»
- «Аеропорт»
Салтівсько-Заводська лінія (Кільцева лінія)
- «Караван» («Салтівська»)
- «Героїв Праці-2»
- «Східна Салтівка»
- «Проспект Тракторобудівників»
- «602 мікрорайон»
- «Імені О. С. Масельського-2» (стара назва «Індустріальна-2», але тепер назву («Індустріальна») передано іншій станції Холодногірсько-Заводської лінії, яка до 17 травня 2016 мала назву «Пролетарська»)
Сьогодення
Станції
Наразі в Харківському метрополітені 30 станцій із трьома підземними пересадочними вузлами в середмісті. Усі станції Харківського метрополітену є підземними. З них 6 станцій — глибокого закладення і 24 — мілкого.
Серед станцій глибокого залягання 3 - пілонного типу («Пушкінська», «Південний вокзал», «Майдан Конституції»), 2 колонно-пілонних («Архітектора Бекетова», «Держпром») та 1 колонна («Історичний музей»). Серед станцій мілкого залягання більшість колонного типу, окрім 8 односклепінних («Захисників України», «Академіка Павлова», «Київська», «Тракторний завод», «Армійська», «Турбоатом», «Спортивна», «Центральний ринок»). Усі станції мають острівні платформи.
Найглибшою є станція «Пушкінська» яка розташована на глибині 35 метрів. Найдовший перегін між станціями «Київська» —«Академіка Барабашова» (2 407 метрів), найкоротший — «Архітектора Бекетова» — «Держпром» (771 м).
Пасажирів метрополітену обслуговує 47 ескалаторів, які діють на 13 станціях.
Станції «Південний вокзал», «Проспект Гагаріна», «Тракторний завод» і «Індустріальна» мають виходи до залізничних станцій і платформ (Південний вокзал, ст. Харків-Левада, ст. Лосєве, ст. Лосєве ІІ відповідно), а станція «Завод імені Малишева» розташована у безпосередній близькості від залізничної станції Харків-Балашовський.
Кінцеві станції
| Станція | Кінцева з | Кінцева по | |
|---|---|---|---|
| .1. | «Холодна гора» | 23 серпня 1975 | Понині |
| .1. | «Турбоатом» | 23 серпня 1975 | 11 серпня 1978 |
| .1. | «Індустріальна» | 11 серпня 1978 | Понині |
| .2. | «Історичний музей» | 11 серпня 1984 | Понині |
| .2. | «Академіка Барабашова» | 11 серпня 1984 | 24 жовтня 1986 |
| .2. | «Героїв Праці» | 24 жовтня 1986 | Понині |
| .3. | «Метробудівників» | 6 травня 1995 | Понині |
| .3. | «Наукова» | 6 травня 1995 | 21 серпня 2004 |
| .3. | «23 Серпня» | 21 серпня 2004 | 21 грудня 2010 |
| .3. | «Олексіївська» | 21 грудня 2010 | 25 серпня 2016 |
| .3. | «Перемога» | 25 серпня 2016 | Понині |
Лінії
Сьогодні Харківський метрополітен має три активні лінії, експлуатаційна довжина яких сягає близько 38,1 км. Лінії метрополітену перетинають усі 9 районів міста, проте кількість станцій нерівномірна: у Шевченківському — 8 станцій, у Київському — 6, у Салтівському та Немишлянському — по 4, у Слобідському та Холодногірському — по 4, в Індустріальному — 2, а в Новобаварському та Основ'янському лише по одній станції.
| # | Назва | Кінцеві станції | Колір | Введена в дію | Кількість станцій | Довжина (км) |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Холодногірсько-Заводська | «Холодна гора» — «Індустріальна» | Червоний | 23.08.1975 | 13 | 17 |
| 2 | Салтівська | «Історичний музей» — «Героїв Праці» | Синій | 11.08.1984 | 8 | 10 |
| 3 | Олексіївська | «Метробудівників» — «Перемога» | Зелений | 06.05.1995 | 9 | 11,1 |
| Всього: | 30 | 38,1 |
Холодногірсько-Заводська лінія
Докладніше: Холодногірсько-Заводська лінія
| Холодногірсько-Заводська лінія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Легенда
|
Холодногірсько-Заводська лінія (до 1995 року — Свердловсько-Заводська) — перша лінія Харківського метрополітену, на схемах позначана червоним кольором. Лінія проходить через все місто із заходу на південний схід. Трасування було продумане таким чином, щоб лінія з'єднала між собою: центр міста, три залізничні вокзали, чотири автовокзали, ряд великих промислових підприємств Харкова, центральний ринок, стадіон «Металіст». Лінія обслуговує житлові масиви Холодна гора, Нові будинки, ХТЗ, а також дві головні магістралі міста — вулиця Полтавський Шлях та проспект Героїв Харкова.
На даний момент лінія має 13 станцій, її протяжність становить 17,3 км. Найглибша станція — «Майдан Конституції» (26 м). Найбільш завантажена станція — «Холодна гора» (58,3 тис. осіб на добу). Лінія обслуговується електродепо ТЧ-1 «Немишлянське», яке розташоване біля станції «Турбоатом». Лінією курсують п'ятивагонні склади поїздів.
Назва лінії походить від назви станції «Холодна гора» та численних заводів, для зв'язку з якими вона і була побудована. Колишню назву лінії також було утворено від попередньої назви станції — «Вулиця Свердлова». У перспективі планується продовження лінії на захід на одну станцію в бік району Залютино, і на дві станції на схід в сторону житлового масиву Рогань. У дуже віддаленій перспективі можливе подальше продовження на захід в район Нова Баварія або в селище Пісочин.
Салтівська лінія
| Салтівська лінія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Легенда
|
Олексіївська лінія
| Олексіївська лінія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Легенда
|
Хронологія запуску станцій
- 1975 — «Вулиця Свердлова» — «Московський проспект» (8 станцій)
- 1978 — «Московський проспект» — «Пролетарська» (5 станцій)
- 1984 — «Історичний музей» — «Академіка Барабашова» (5 станцій)
- 1986 — «Академіка Барабашова» — «Героїв Праці» (3 станції)
- 1995 — «Метробудівників» — «Наукова» (5 станцій)
- 2004 — «Наукова» — «23 Серпня» (2 станції)
- 21 грудня 2010 — «23 Серпня» — «Олексіївська» (1 станція)
- 19 серпня 2016 — «Олексіївська» — «Перемога» (1 станція)
- 2023-2025 (планується) — «Державінська» — «Одеська» (2 станції)
Мова оголошень
Спочатку станції оголошували тільки панівною в СРСР російською мовою, у той час, як усі написи на станціях першої лінії були українською (частково русифіковано в другій половині 1980-х років, до 1997 року у назвах станцій та інформаційних табличках повністю відновлено українську мову, під час підготовки до Євро-2012 дубльовано латиницею.).
1987 року перейшли на двомовні оголошення, а з 1993 року — лише українською.
2012 року під час проведення Євро-2012 оголошення здійснювалися українською та англійською мовами.
Оплата проїзду
Проїзд в метро коштує 8 грн. Його можна оплатити:
- картою «E-ticket»;
- разовим паперовим квитком зі штрих-кодом;
- безконтактною банківською картою (а також смартфоном або іншим пристроєм з підтримкою NFC) на турнікетах синього кольору;
Хронологія зміни вартості та способів оплати
Після заяви мера Харкова Геннадія Кернеса стосовно можливого підвищення вартості проїзду у метро з 1,00 до 2,00 гривень, керівництво Харківського метрополітену звернулось до харків'ян з розумінням поставитись до підвищення через подорожчання вартості електроенергії, комплектуючих та мінімальної заробітної плати.
12 березня 2011 року вартість проїзду Харківським метрополітеном була підвищена з 1,50 грн. до 2,00 гривень за одну поїздку.
22 травня 2013 року виконавчий комітет Харківської міської ради затвердив підвищення вартості проїзду у метро з 2,00 до 3,00 гривень. Зміни були ведені у дію з 23 травня 2013 року.
З 29 березня 2018 року вартість проїзду в метро становить 5,00 гривень.
6 лютого 2019 року рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради, вартість проїзду в метрополітені збільшена з 5,00 до 8,00 гривень за одну поїздку. Новий тариф діє з 7 лютого 2019 року. Проте представники Харківського антикорупційного центру подали до суду щодо необґрунтованості підвищення вартості проїзду у харківському метро. Суд підтримав позицію позивачів, зазначивши, що ухвала набуває чинності з моменту її постановлення. Необґрунтованість калькуляції тарифу на проїзд у метро підтвердило Харківське відділення Антимонопольного комітету України. Але міська влада відмовилась виконувати рішення суду та подала апеляцію на це рішення, яку програла. Прокуратура відкрила провадження щодо невиконання міською радою рішення суду та зібрала докази, що підвищення тарифів суперечило процедурі. З метою спонукання міської влади до виконання рішення суду, 21 лютого 2019 року громадські активісти з роздрукованою ухвалою прийшли до метро та заблокували турнікети на станції «Університет» та протягом 40 хвилин пропускали харків'ян за 5 гривень. Станом на кінець березня 2019 року у метро діяли нові тарифи на проїзд, оскільки метрополітен очікував на роз'яснення суду. При цьому у квітні 2019 року Харківська міська рада почала нову процедуру підвищення вартості поїзду до 8 гривень у метро.
Проти подорожчання вартості проїзду в метро вивішувалися протестні банери, відбувались акції протесту невдоволених городян та молоді.
1 березня 2019 року на станції «Держпром» з'явився валідатор системи оплати проїзду єдиною карткою «E-ticket», який почав працювати в тестовому режимі. А 17 квітня 2019 року заступник міського голови Євген Водовозов заявив, що на всіх 30 станціях метро встановлено валідатори системи «E-ticket», які запрацювали у тестовому режимі. Вже за місяць - півтора ця система поступово почне замінювати безконтактні картки. За інформацією журналістів такі валідатори у цей день були відсутні на деяких станціях метрополітену. За даними міськради, станом на 4 листопада 2019 року на станціях метрополітену встановлено 160 валідаторів і 81 термінал самообслуговування для продажу і поповнення електронного квитка «Е-ticket».
У листопаді 2020 року на станціях почали з'являтися турнікети синього кольору, де можна сплатити за проїзд за допомогою безконтактних банківських карток а також пристроїв з підтримкою NFC (смартфони, смарт-годинники). Сині турнікети встановлені на усіх станціях, окрім «Київської». На станціях «Турбоатом», «Наукова» та «Тракторний завод» такі турнікети встановлені тільки на одному вестибюлі станції.
Стільниковий зв'язок
На всіх станціях і в перегонах між ними на всіх чинних лініях діє стільниковий зв'язок оператора «Київстар». У зоні метромосту між станціями «Київська» і «Академіка Барабашова» можна користуватися зв'язком всіх стільникових операторів України. Починаючи з 2013 року покриття мережі Київстар нестабільне, і може зникати на декілька днів на деяких відрізках та станціях метро.
Наприкінці 2014 року мобільним зв'язком «Vodafone» (колишнім «МТС») можна користуватися в харківському метро на всіх станціях та перегонах. В 2018 році оператор почав надавати послугу інтернету стандарту 4G LTE.
У червні 2019 року компанія «Київстар» запровадила зв'язок 4G у харківському метрополітені.
Рухомий склад
Рухомий склад складається як з вагонів старих типів Еж3 і Ем508Т, так і сучасніших моделей 81-717/714. З 1992 року Харківській метрополітен перейшов на закупівлю вагонів моделі 81-718/719, які відрізняються більш високими техніко-економічними показниками та комфортом. У «підземці» експлуатується 321 вагон. Обслуговується рухомий склад двома депо — ТЧ-1 «Немишлянське» і ТЧ-2 «Салтівське». Будівництво третього електродепо ТЧ-3 «Олексіївське» знаходиться на підготовчому етапі.
Харківський метрополітен проводить роботи з переоснащення вагонів для людей з обмеженими можливостями. Станом на липень 2015 року на Салтівській лінії було 30 вагонів у 15 поїздах, в яких дивани з однієї сторони одного кінця першого та останнього вагонів були демонтовані, і встановлені поручні.
У липні 2015 року метрополітен отримав новий потяг 81-7036/7037, який було запущено до роботи 21 серпня на Салтівській лінії.
2019 року місто планує придбати 7 нових поїздів, це близько 37 вагонів.
З 2017 року почалося оновлення рухомого складу силами метрополітену на модернізовані вагони 81-710.1.
У травні 2019 року метрополітен оголосив тендер на ремонт 328 вагонів з метою заміни обладнання на сучасне та встановлення систем відеоспостереження салону, пожежогасіння, кондиціонування кабіни машиніста, електронних табло і охоронної сигналізації. Також планується подовжити термін експлуатації 139 вагонів на 20 років. Очікувана вартість ремонту, який має бути виконаний до кінця жовтня 2021 року, — 360 млн грн.
Інтервал руху
- «Літній графік». У робочі дні рух Салтівською та Холодногірсько-Заводською лініями здійснюється з максимальною парністю 24 пари поїздів на годину (за добу Салтівською лінією проходить 523 поїзди, а Холодногірсько-Заводською — 503 поїзди, мінімальний інтервал руху становить 2 хвилини 20 секунд на Холодногірській лінії та 1 хвилина 30 секунд на Салтівській). Мінімальний інтервал застосовується в «години пік» з 7:00 до 9:00 ранку.
- «Зимовий графік». Максимальна парність поїздів на Холодногірсько-Заводській і Салтівській лініях у 26 пар поїздів на годину (за добу Салтівською лінією проходять 632 поїзди, а Холодногірсько-Заводською лінією — 609 поїздів, мінімальний інтервал — 1 хвилина 30 секунд і 3 хвилини відповідно). «Години пік» визначаються часом з 7:00 до 10:30 ранку.
- «Осінній графік». Мінімальний інтервал між поїздами в ранкові години пік у робочі дні на Холодногірсько-Заводській і Салтівській лініях становить 2 хвилини).
Рух Олексіївською лінією здійснюється із максимальною технічно можливою парністю — 12 пар поїздів на годину.
З 23:00 до 00:00 інтервал руху на всіх трьох лініях — максимальний і становить 15—20 хвилин (восени 2013 року становив 16 хвилин).
Електродепо
Харківський метрополітен обслуговується двома електродепо. Планується побудова третього депо Олексіївське за станцією Перемога.
| Діючі депо | Дата відкриття | Пасажирський рухомий склад |
|---|---|---|
| ТЧ-1 «Немишлянське» | 30 червня 1975 | Еж-3/Ем-508Т, 81-717/714, 81-718/719, 81-710.1 |
| ТЧ-2 «Салтівське» | 10 серпня 1984 | 81-717/714, 81-7036/7037 |
Мапа
Цікаві факти
- У серпні 2009 року метрополітен розпочав проводити модернізацію аналогового устаткування центрального поста й станційних пунктів системи часофікації, що працюють із 1975 року. Нова система була синхронізована з єдиною державною системою часу України в режимі «on-line» за допомогою супутникового зв'язку та почала працювати з листопада 2009 року.
- Метрополітен відмовився від продажу жетонів через каси у 2010 році. Замість кас на кожній станції встановлені автомати із продажу квитків і автомати для поповнення електронних карток. Встановлення автоматів розпочалося зі станції «Майдан Конституції» Холодногірсько-Заводської лінії.
- У ніч з 19 на 20 квітня 2009 року (з 00:30 до 02:00) вперше в історії України й Європи на платформі станції «Університет» відбувся концерт академічного симфонічного оркестру Харківської обласної філармонії під керівництвом Юрія Янка й академічного хору імені В'ячеслава Палкіна. У програмі концерту були класичні твори та мелодії з популярних радянських кінофільмів. Вхід для глядачів був вільним. Близько 6 000 харків'ян побували на цій події. Для безпеки обабіч платформи під час концерту стояли поїзди. Після концерту по всіх лініях метрополітену були пущені поїзди, щоб розвезти відвідувачів на потрібні станції. Сам концерт транслював у прямому ефірі харківський телеканал «Р1».
- Існує альтернативний варіант дизайну Харківського метрополітену. Він був створений 2017 року Лесиком Панасюком. Проект редизайну[недоступне посилання з жовтня 2019] знаходиться на платформі Behance, де можна завантажити оновлену схему метро.
Див. також
Примітки
- Відправлення (перевезення) пасажирів за видами транспорту загального користування (1995—2017) // Головне управління статистики у Харківській області.
- Сайт FINANCE.UA: Київський метрополітен закінчив 2011 р. зі збитками 320,7 млн грн [ 2013-12-15 у Wayback Machine.]
- ↑ «Харьков транспортный»: http://gortransport.kharkov.ua/subway/index.html](рос.)
- Порошенко открыл в Харькове новую станцию метро "Победа" (фото). УНІАН. 19 серпня 2016. оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 9 червня 2021. (рос.)
- ↑ Дані наведені станом на 2011 рік у порівнянні із 2010 роком
- Новости. В городе появилось КП «Харьковский метрополитен» (рос.)
- Новости. За 2011 год харьковский метрополитен перевез более 250 миллионов пассажиров(рос.)
- . Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 2 січня 2019.
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 травня 2009 р. N 997-р «Про передачу цілісного майнового комплексу державного підприємства „Харківський метрополітен“ у власність територіальної громади м. Харкова»
- Харківський метрополітен буде передано в комунальну власність протягом місяця — міністр транспорту[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- Харківський метрополітен переданий у комунальну власність Харкова — Ю. Тимошенко[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- Харківський метрополітен офіційно передадуть у власність міста 25 вересня[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Підписаний акт про передачу метрополітену у власність міста[недоступне посилання з липня 2019]
- Міськрада поміняє назву харківської підземки (рос.)
- У місті з'явилося КП «Харківський метрополітен»[недоступне посилання з липня 2019]
- Рейтинг метрополітенів світу [ 26 червня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Харківський метрополітен — державне підприємство року[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- ↑ Харків готується до міжнародних торгів з будівництва метро. Харків Times (укр.). 12 березня 2020. Процитовано 14 березня 2020.
- Про надземне метро в Харкові можна буде говорити не раніше, ніж через три роки — М. Добкін[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- Hyundai хочет участвовать в строительстве метро в Харькове. KHARKIV Today. 3 травня 2019. Процитовано 4 травня 2019. (рос.)
- В харьковском метрополитене могут появится поезда «Hyundai Corporation». KHARKIV Today. 5 березня 2019. Процитовано 4 травня 2019. (рос.)
- Південна залізниця презентувала потенційним інвесторам проект будівництва в Харкові швидкісного трамвая[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- Офіційних відкриттів на станції було два, але станцію відкрили для пасажирів лише 25 серпня 2016 року і з цього дня вона стала кінцевою на лінії.
- Деякі станції враховані двічі, бо вони розташовані на межі двох районів, тому мають виходи у обидва райони
- Холодногірсько-Заводська лінія[недоступне посилання] (рос.)
- Незважаючи на це, через бюрократичні недоліки, станцію відкрили для пасажирів лише через тиждень — 25 серпня 2016 року о 15:00.
- Харківський метрополітен планує до Євро-2012 зробити написи на інформаційних табличках двомовними[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- Ціну проїзду в метро, трамваї і тролейбусі перерахують у лютому, — Кернес // Главное, 29.12.2010 (рос.)
- Метрополитен просит харьковчан поддержать увеличение стоимости проезда // Главное, 01.02.2011 (рос.)
- Харьковчан с утра «порадовали» листовками в метро // Главное, 03.02.2011 (рос.)
- В субботу подорожает проезд в харьковском электротранспорте // Главное, 10.03.2011 (рос.)
- Фото-факт: харьковчане запасаются жетонами // Главное. 11.03.2011 (рос.)
- В харьковском электротранспорте подорожал проезд // Главное. 12.03.2011 (рос.)
- Проїзд у харківському метро подорожчав до 3 гривень // Українська правда, 22.05.2013
- В Харкові підвищили вартість проїзду. В метро — 5 гривень, в трамваях і тролейбусах по 4 гривні [ 31 березня 2018 у Wayback Machine.] // АТН, 28.03.2018
- У Харкові встановили нові тарифи на проїзд в метрополітені з 7 лютого 2019 року [ 9 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт КП Харківський метрополітен, 06.02.2019
- Харків’яни оскаржили в суді рішення виконкому про підвіщення вартості проїзду (відео). Харків Times. 15 лютого 2019. Процитовано 1 травня 2019.
- Метро по пять гривен: суд поддержал временное возвращение к старому тарифу. NewsRoom. 19 лютого 2019. Процитовано 26 квітня 2019. (рос.)
- ↑ Тетяна Федоркова (28 лютого 2019). «Прошу не чекати, поки папка з доказами переповниться»: прокурор про тарифи. MediaPort. Процитовано 27 квітня 2019.
- В Антимонопольному комітеті назвали необґрунтованим підвищення цін на проїзд у харківському метро. Новое время. 27 лютого 2019. Процитовано 29 квітня 2019.
- Метро по пять гривен: суд отклонил апелляцию исполкома. NewsRoom. 25 березня 2019. Процитовано 26 квітня 2019. (рос.)
- Анастасия Невмирич (20 лютого 2019). Отказ от возврата старых тарифов: прокуратура расследует действия мэрии. NewsRoom. Процитовано 29 квітня 2019. (рос.)
- У Харкові активісти блокували центральну станцію метро: причини. 5 канал. 21 лютого 2019. Процитовано 29 квітня 2019.
- Павел Федосенко (27 березня 2019). Метро по пять: Кернес в очередной раз отказался выполнять решение суда. NewsRoom. Процитовано 26 квітня 2019. (рос.)
- . NewsRoom. 4 квітня 2019. Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 26 квітня 2019. (рос.)
- . NewsRoom. 8 квітня 2019. Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 26 квітня 2019. (рос.)
- Алексей Басакин (7 лютого 2019). "Восемь гривен - это перебор": в центре Харькова появилось обращение к мэру. NewsRoom. Процитовано 1 травня 2019. (рос.)
- Павел Федосенко (11 лютого 2019). В центре Харькова протестовали против повышения стоимости проезда. NewsRoom. Процитовано 1 травня 2019. (рос.)
- Павел Федосенко (10 лютого 2019). Акция протеста в метро: участники сообщают о стрельбе (Видео). NewsRoom. Процитовано 1 травня 2019. (рос.)
- Хулиганы в метро: полиция открыла уголовное производство. Status quo. 10 лютого 2019. Процитовано 1 травня 2019. (рос.)
- В харьковском метро тестируют Е-Ticket. АТН. 1 березня 2019. Процитовано 28 квітня 2019. (рос.)
- Тетяна Федоркова, Лариса Нарижна (17 квітня 2019). У харківському метро в тестовому режимі запустили систему E-ticket. MediaPort. Процитовано 17 квітня 2019.
- У харківському метро встановили 160 валідаторів для "E-ticket" • 04.11.2019 • Харків Times. Харків Times (укр.). 4 листопада 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 21 березня 2015.
- Проверь на мобильном: в харьковском метро запустили 4G. kh.vgorode.ua. Процитовано 27 березня 2019.
- У Харківському метро з’явився 4G. https://uprom.info/. Національний промисловий портал. 12 червня 2019. Процитовано 12 червня 2019.
- Красовская, Людмила (6 грудня 2017). На Алексеевской линии метро начали строить новые тоннели (рос.). Процитовано 22 червня 2018.
- Владислав Ксенз. В вагонах метро демонтируют крайние сидения. Status quo. 09.07.2015. (рос.)
- Харьковский метрополитен получил новый поезд
- Харків планує купити 37 нових вагонів метро. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 12 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
- ©2007- 2019; группа «Объектив», ООО "Медиа; Харьков. В харьковском метро запустили модернизированный электропоезд (видео) | Новости Харькова и Харьковской области. Медиа группа «Объектив». Новости Харькова и Харьковской области. Медиа группа «Объектив» (ru-RU). Процитовано 28 січня 2019.
- Харківський метрополітен збирається замовити ремонт вагонів за 630 млн гривень. Харків Times. 6 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019.
- Видеокамеры и электронные табло: как изменятся вагоны в харьковской подземке после ремонта за 630 миллионов гривен. KHARKIV Today. 6 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019. (рос.)
- Харківський метрополітен перейшов на осінній графік руху поїздів[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 25 серпня 2009.
- Начальник харківського метрополітену С. Мусєєв: «Замість кас на кожній станції будуть установлені автомати із продажу жетонів і поповнення електронних карток» [ 10 вересня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Установка автоматів із продажу жетонів для проїзду в харківському метро почнеться зі станції «Майдан Конституції»[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- Концерт «Великодній подарунок пасажирам Харківського метрополітену» пройде з ініціативи й за підтримкою Харківської міськради (оновлено) [ 2009-04-02 у Wayback Machine.] (рос.)
- Харківська філармонія, офіційний сайт
- Близько 6 тис. харків'ян побували на концерті Харківської філармонії, що проходив у метро — директор філармонії[недоступне посилання з липня 2019]
Джерела
- Інтерактивна схема Харківського метрополітену
- Кабмін затвердив проект будівництва двох нових станцій метро в Харкові
- Офіційний сайт Харківського метрополітену (укр.) (рос.)
- Сторінка метрополітену на сайті «Харків транспортний» (рос.)
- Неофіційний сайт Харківського метрополітену (рос.)
- З 3 листопада Харківський метрополітен переходить на зимовий графік руху поїздів (рос.)
Будівництво Олексіївської лінії харківського метро в районі вул. Одеська не зробить негативного впливу на екологію міста — заява «Харківметробуду»[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- Державна програма будівництва та розвитку мережі метрополітенів на 2006—2010 роки
- Звуки Харківського метро
- Р.Э. Любарский, В.И. Мозолевский, В.А. Спивачук, М.И. Юрченко. Харьковский Метрополитен. — Київ : Будівельник, 1981.(рос.)
- Г.М. Воскресенский. Харьковский метрополитен. Фотоочерк. — Харків : Прапор, 1980.(рос.)
- за ред. А.В. Ефименко. Харьковский Метрополитен. Очерки. — Харків : Прапор, 1980.(рос.)
- Україна інкогніта: як живе вночі Харківський метрополітен (відео) (рос.)
- Харків закупить вагони метрополітену та тролейбуси. https://uprom.info/. Національний промисловий портал. 16 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019.