Петербу́рзький метрополіте́н (рос. Петербургский метрополитен, колишній — «Ленинградский метрополитен») — система ліній метрополітену у Санкт-Петербурзі. Відкритий 15 листопада 1955 року.
| Петербурзький метрополітен | ||
|---|---|---|
| рос. Петербургский метрополитен | ||
| Опис | ||
| Країна | Росія | |
| Місто | Санкт-Петербург, Муріно | |
| Дата відкриття | 15 листопада 1955 (67 років) | |
| Вартість проїзду | 65,00 ₽ | |
| Щоденний пасажиропотік | 2,13 млн | |
| Річний пасажиропотік | 786 млн | |
| Сайт | metro.spb.ru | |
| Підприємницькі дані | ||
| Власник | ДУП «Петербурзький метрополітен»d | |
| Оператор | ДУП «Петербурзький метрополітен»d | |
| Нагороди | ||
| Маршрутна мережа | ||
| Кількість ліній | 5 | |
| Кількість станцій | 72 | |
| Довжина мережі | 124,8 км | |
| Ширина колії | Російська колія | |
| ||
| Петербурзький метрополітен у Вікісховищі |
Станції метрополітену Редагувати
У Петербурзькому метро 72 станцій, з них 63 — підземні станції глибокого закладення. Станції глибокого закладення розташовані лише на Лахтинсько-Правобережній та Фрунзенсько-Приморській лініях.
Станції за конструкцією поділяються на:
- 15 односклепінних;
- 18 пілонних, з яких 7 станцій з укороченим центральним залом;
- 18 колонних, у тому числі 8 колонно-стінових станцій;
- 12 станцій закритого типу;
- 5 наземних критих;
- 4 колонних трьохсклепінних мілкого закладення.
У Петербурзькому метрополітені є одна назавжди закрита станція — «Дачна». Вона була єдиною наземною станцією відкритого типу. Ще одна станція — «Дев'яткіно» — розташована за межами міста в селищі Муріно Ленінградської області.
Лінії метро Редагувати
Петербурзький метрополітен складається з п'яти ліній, які сполучаються сьома пересадковиими вузлами, шість з яких є двостанційними і лише один — тристанційним («Спаська» — «Садова» — «Сінна площа»). Вузол Технологічний інститут-1 — Технологічний інститут-2 має кросплатформову пересадку. З іншого боку існує станція «Спортивна», яка побудована як дворівнева кросплатформова, проте до введення Кільцевої лінії в експлуатацію вона у перспективі буде вузловою.
| № | Назва | Введена в дію | Остання відкрита станція | Довжина, км | Кількість станцій | Кількість вагонів у составі | Середня відстань між станціями, км | Середня швидкість (з урахуванням зупинок), км/год | Час поїздки, хв | Середня глибина станцій, м |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Кіровсько-Виборзька лінія | 15 листопада 1955 | 29 грудня 1978 | 29,65 | 19 | 8 | 1,647 | 38,68 | ≈ 46 | −49,95 | |
| Московсько-Петроградська лінія | 29 квітня 1961 | 22 грудня 2006 | 30,1 | 18 | 6 | 1,771 | 39,39 | ≈ 46 | −44,50 | |
| Невсько-Василеострівська лінія | 3 листопада 1967 | 26 травня 2018 | 28,8 | 12 | 6 | 2,618 | 42,38 | ≈ 40 | −50 | |
| Лахтинсько-Правобережна лінія | 30 грудня 1985 | 7 березня 2009 | 11,21 | 8 | 7 | 1,601 | 42,08 | ≈ 16 | −62,38 | |
| Фрунзенсько-Приморська лінія | 20 грудня 2008 | 3 жовтня 2019 | 26,24 | 15 | 8 | 1,749 | 42,96 | ≈ 28 | −64,58 | |
| Всього: | 124,8 | 72 | 1,877 | 40,61 | −52,52 |
Розмив Редагувати
Дев'ять років з грудня 1995 року по червень 2004 року, 5 станцій Кіровсько-Виборзької лінії працювали окремо від решти системи. На перегоні між станціями «Лісова» та «Площа Мужності» стався розмив тунеля відокремивши дільницю «Площа Мужності» — «Дев'яткіно». На той час лінія працювала як дві окремих лінії, поїзди прибували на станцію «Лісова» пасажири піднімалися на поверхню пересажувалися на безкоштовний автобусний маршрут № 80 та їхали далі до станції «Площа Мужності», де знов спускалися підземлю та їхали у напрямку «Дев'яткіно». Ліквідація розмиву відтягувала дуже багато сил та коштів, що дуже уповільнило розвиток метрополітену того часу.
Особливості Редагувати
Переважна більшість станцій в місті глибокого закладення та мають лише один похилий хід, до того ж, обладнаний лише тристрічковим ескалатором. Це створює багато незручностей при користуванні у години пік, чи у випадку ремонту одного з ескалаторів, в результаті чого утворюються величезні черги аби потрапити до станції. У Петербурзькому метрополітені також існують станції закритого типу, 4 на Московсько-Петроградській лінії та 6 на Невсько-Василеострівській лінії, які побудовані під прийом лише шестивагонних поїздів. Кількість дверей на станціях робить неможливим збільшення кількості вагонів у потязі, від цього найбільш перевантажена Московсько-Петроградська лінія.
Перспективи розвитку Редагувати
Станом на жовтень 2019 року в місті будується 4 станцій:
- розширення Лахтинсько-Правобережної лінії на 2 станції — «Театральна» та «Горний інститут».
- Початкова дільниця нової шостої Красносельсько-Калінінської лінії з двох станцій «Путіловська» та «Південно-Західна», відкрити які планують у 2022 році.
Вартість проїзду Редагувати
Оплата проїзду здійснюється жетонами, електронними транспортними картками та безконтактними банківськими картками.
- Вартість жетону на одну поїздку — 65,00 рублів.
- На електронну транспортну картку «Подорожник» можливо записати різні типи квитків. Існують квитки на місяць (за 2900 рублів). На кількість поїздок (наприклад, 70 поїздок за 3150 рублів, або 10 поїздок за 355 рублів). Туристичні квитки на строк від 1 дня до 7 днів, з необмеженою кількістю поїздок (наприклад, єдиний квиток на всі види транспорту на 1 день коштує 180 рублів). Комбінований квіток (1 поїздка в метро + 1 поїздка на наземному транспорті за 65 рублів). Варто додати: сам електронний носій коштує 60 рублів, але ним можна користуватися багато разів поповнюючі його .
Вибух-теракт 3 квітня 2017 Редагувати
3 квітня 2017 року о 14:40 на перегоні між станціями «Сінна площа» та «Технологічний інститут» здійснено терористичний акт.
У результаті теракту загинуло 14 осіб (станом на 11:41 4 квітня 2017 р.), 45 було госпіталізовано, загальне число потерпілих — 51 людина.
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Приблизний, залежить від часу доби
- Схема ліній Петербурзького метрополітену. Яндекс. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 13 січня 2012.
- Перша черга будівництва метрополітену [ 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- . undergroundexpert.info. Архів оригіналу за 12 грудня 2017. Процитовано 5 жовтня 2019.
- . Телеканал «Санкт-Петербург». Архів оригіналу за 5 жовтня 2019. Процитовано 5 жовтня 2019.
- . fontanka.ru. Архів оригіналу за 5 жовтня 2019. Процитовано 5 жовтня 2019.
- . Архів оригіналу за 5 квітня 2018. Процитовано 7 квітня 2018.
- http://www.metro.spb.ru/pricetickets.html [ 7 квітня 2018 у Wayback Machine.] Оплата проїзду
- . Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 8 квітня 2018.
- . dt.ua. 3 квітня, 2017. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017.
- . Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 4 квітня 2017.
- . ТСН.ua. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 4 квітня 2017.
Посилання Редагувати
- Офіційний сайт Петербурзького метрополітену [ 7 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Петербургзький метрополітен на сайті mirmetro.net [ 7 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Петербурзький метрополітен на сайті urbanrail.net [ 9 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Історія будівництва та легенди Петербурзького метрополітену [ 17 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)