Му́ріно (рос. Мурино, можливо, від фін. Muurola) — місто у Всеволожському районі Ленінградської області, адміністративний центр Мурінського сільського поселення. Розташоване на межі Санкт-Петербурга і Ленінградської області.
| село Муріно | |
|---|---|
| рос. Мурино | |
| Країна | Росія |
| Суб'єкт Російської Федерації | Ленінградська область |
| Муніципальний район | Всеволозький район |
| Код ЗКАТУ: | 41212504000 |
| Основні дані | |
| Час заснування | можливо, в 12 ст. |
| Перша згадка: | 17 ст. ( 1676 р. ) |
| Завойоване Московією/Росією | на початку 18 ст. у шведів |
| Статус села | село |
| Населення | 89.636 осіб (2022) |
| Площа | 13,36 км² |
| Поштові індекси | 188662 |
| Телефонний код | +7 81370 |
| Географічні координати: | 60°03′05″ пн. ш. 30°26′19″ сх. д. / 60.051388888916662268° пн. ш. 30.43861111113888995° сх. д.Координати: 60°03′05″ пн. ш. 30°26′19″ сх. д. / 60.051388888916662268° пн. ш. 30.43861111113888995° сх. д. |
| Часовий пояс | UTC+4 |
| Влада | |
| Адреса | Муріно, Всеволозький район,Ленінградська область, Росія, 188662 |
| Мапа | |
| Муріно | |
|
| |
| Муріно у Вікісховищі |
Чисельність населення Муріно згідно перепису 2002 року становила 5 тисяч осіб, на 2007 рік — 4958 осіб, на 1 січня 2009 року — 5235 осіб, а на 2022 — 89636 осіб, що зробило Муріно найбільшим містом Ленінградської області.
Є важливим транспортним вузлом. В селищі розташовані:
- станція метро «Дев'яткіно» Петербурзького метрополітену;
- станція Дев'яткіно лінії Санкт-Петербург — Кузнєчноє Октябрської залізниці;
- міжміський автовокзал «Сєвєрний» ВАТ «Леноблпассажиравтотранс».
Історія Редагувати
Муріно було засноване на початку XVIII ст. переселенцями з Муромського повіту. В 1712 році село Муріно було подаровано Петром I барону П. П. Шафірову. Після відправлення Шафірова на заслання в 1723 році землі були передані в казну, а потім — генерал-майору І. Д. Дмітрієву-Мамонову. З 1749 по 1917 саме село та обширні навколишні землі належали графам Воронцовим. В 1843 році по ініціативі князя М. С. Воронцова село стало місцем своєрідного експерименту по відміні кріпацької залежності. В Муріно збереглась і сьогодні діє православна церква Святої Великомучениці Катерини (1790, архітектор Н. А. Львов). Недалеко від неї на Кооперативній вулиці знаходиться Мурінське кладовище.
15 квітня 2019 року Муріно стало містом.
Топоніми, які відносяться до Муріно Редагувати
Від назви населеного пункту отримав свою назву Мурінський струмок (він є фактичною межею між північною і південною частинами новобудов Калінінського району Санкт-Петербурга).
В 1887 році були також затверджені назви 1-го Мурінського і 2-го Мурінського проспектів. Вони знаходяться досить далеко від самого Муріно (в районі станцій метро «Лісова» та "Площі Мужності "), проте їх назви пов'язані з колишньою Великою Мурінською дорогою, яка вела до Муріно.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Карточка документа. pub-sed.lenreg.ru. Процитовано 16 травня 2019.[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 30 квітня 2022. Процитовано 28 квітня 2022.