www.wikidata.uk-ua.nina.az

Слобідський район Слобідський райо н до 2016 року Комінтернівський один із 9 районів Харкова розташований у південній ча

Слобідський район

Слобідський райо́н (до 2016 року — Комінтернівський) — один із 9 районів Харкова, розташований у південній частині міста.

Слобідський район
Основні дані
Країна:  Україна
Місто: Харків
Утворений: 1940
Населення: 146 850
Площа: 24,3 км²
Густота населення: 6 043 осіб/км²
Географічні координати: 49°56′00″ пн. ш. 36°16′00″ сх. д. / 49.9333333333607782833496458° пн. ш. 36.2666666666947747899030219° сх. д. / 49.9333333333607782833496458; 36.2666666666947747899030219Координати: 49°56′00″ пн. ш. 36°16′00″ сх. д. / 49.9333333333607782833496458° пн. ш. 36.2666666666947747899030219° сх. д. / 49.9333333333607782833496458; 36.2666666666947747899030219
Районна влада
Адреса адміністрації: 61001, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 42
Вебсторінка: Сторінка на сайті міськради
Голова районної ради: Білодід Микола Павлович
Мапа
 Слобідський район у Вікісховищі

Загальні відомості Редагувати

Район утворений 8 березня 1940 року. Площа становить 7,9 % загальної території м. Харкова. Межує з Основ'янським, Салтівським, Немишлянським та Індустріальним районами.

Промислові території та залізниця займають близько 15 % території району, житлові мікрорайони — 30 %, інше — дороги, ринки, лісонасадження, ігрові майданчики, відводи тощо. Довжина району з півдня на північ — 8,7 км і зі сходу на захід — 3,75 км. Значна частина озеленена парками та скверами, найбільший із них — парк Машинобудівників площею близько 100 га.

По межам району проходять дві міські магістралі: проспекти Героїв Харкова і Гагаріна, а всередині району — проспекти Льва Ландау та Героїв Сталінграда. Загальна довжина доріг — 966 тис. м².

За кількістю населення район займає п'яте місце в міському рейтингу, після Салтівського, Шевченківського, Київського і Індустріального районів.

17 травня 2016 року розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації був перейменований у «Слобідський».

Історія Редагувати

Тривалий час територія нинішнього Слобідського району перебувала далеко за околицями Харкова і фактично не мала безпосереднього відношення до міста. Тут вели своє сільське господарство мешканці Харкова та прилеглих сіл.

Межі майбутнього району почали формуватися від кріпосної Московської проїзної вежі, де йшла дорога на Москву (після Громадянської війни перейменована в проспект Сталіна, пізніше — Московський проспект, нині — проспект Героїв Харкова), що стала північною межею Слобідського району.

Іншою межею району є проспект Гагаріна, раніше — Зміївська вулиця, ще раніше — Зміївський шлях. У ІІ половині XVII сторіччя вона з'єднувала Харків з Зміївом.

На південний схід вела Таганрозька дорога, що пізніше перетворилася в Петинську вулицю (нині вулицю Георгія Тарасенка), яка одержала свою назву на честь колезького радника Петина, що перейшло потім на розташований навколо її район — Петинку.

Вулиця Молочна (колишня Кірова) до середини XIX ст. була фактично межею міста. Ближче до середини XIX сторіччя почалася поступова забудова південної сторони Молочної вулиці: з'являються невеликі підприємства — пивоварний, алебастровий і горілчаний заводи. Тут сформувався постійно діючий Кінний ринок, що згодом вийшов на друге місце в місті за значенням і обсягами після Благовіщенського.

Аж до 80-х рр. XIX століття Петинка — зародок майбутнього Слобідського району — не була досить щільно заселена. Зміни наступили, коли район був перетнула залізниця.

Будівництво вело Товариство Південно-Східних залізниць. Найбільшої із них була Балашовсько-Харківська лінія довжиною 623,5 верст, відкрита для руху 17 грудня 1895 р. У цьому ж році було завершене будівництво залізничної станції «Харків-Балашовський» із вокзалом і залізничними майстернями.

Уже восени 1895 р. на окраїні міста, поблизу Петинської вулиці, розгорнулися будівельні роботи. На майданчику майбутнього машинобудівного заводу трудилися 1700 робітників. Уряд підтримав починання, виділивши державне замовлення на виготовлення 480 товарних паровозів протягом шести років. Так був створений Харківський паровозобудівний завод.

Багато хто з робітників, що працювали на будівництві ливарного, модельного, паровозозбирального, ковальського та котельного цехів, електростанції, головної контори та інших об'єктів, потім прийшли працювати в ці ж цехи. Селилися вони переважно поблизу заводу, давши району назву, що міцно зміцнилася за ним, — робоча Петинка.

Крім виробничих корпусів, тут з'явилися й перші значні житлові будинки: будинок на 24 квартири для сімей майстрів, перший робочий «гуртожиток» — будинок для неодружених робітників на 100 ліжок.

5 грудня 1897 р. ХПЗ випустив свій перший паровоз.

1898 р. на території Петинки був заснований ще один металообробний завод (значно менший, ніж паровозобудівний), що випускав цвяхи, лопати, штампувальні ґрати — нині це завод ім. М. В. Фрунзе.

Ще однією подією було відкриття трамвайних колій — перша лінія харківського трамвая простягнулася Петинською вулицею. 3 липня 1906 р. був урочисто відкритий рух від Павловської площі (нині пл. Рози Люксембург) до кінця Петинської вулиці до Балашовського вокзалу. Після завершення будівництва ще трьох ліній цьому маршруту був наданий перший номер.

До революції єдина їдальня була на ХПЗ, кількість шевців, кравців, перукарів можна було перерахувати на пальцях однієї руки. Єдиним навчальним закладом, крім ремісничого училища, була початкова парафіяльна школа. Її відкрили для дітей робітників на свої кошти хазяї ХПЗ за сприяння училищної комісії Харківської міської думи. До 1917 р. у ній навчалися 180 осіб. Потім до 1917 р. було відкрито 19-те міське парафіяльне училище в районі Кирило-Мефодіївського цвинтаря (район стадіону «Металіст»).

Медичне обслуговування в районі можна було одержати тільки на ХПЗ. 1903 р. були побудовані заводська поліклініка та лікарня. Три роки потому вона мала 20 ліжок, у ній працювали два лікарі і три фельдшери.

Центром культурного життя робітників Петинки та й усього міста був Народний будинок, що розташовувався на Кінній площі (на місці нинішнього ПК ХЕМЗ, зараз це територія Салтівського району Харкова).

Народний будинок був відкритий 2 лютого 1903 р. Тут працювала бібліотека.

Особливу роль у житті всього Харкова й особливо Петинського району відіграв робочий клуб, споруджений на вул. Петинській (нині ПК «Металіст» ДП «Завод ім. Малишева»).

На початку 1915 р. на території району (вул. Державінська) підприємцем Липовським була організована текстильна фабрика, названа «Велика державинська мануфактура». 1916 р. на Петинській вулиці була заснована чавуноливарна майстерня. Після революції на її базі був створений великий машинобудівний завод, пізніше — підприємство з виробництва холодильних машин.

На території Петинки в цей час були також розташовані заводи: котельний, підвісних дротових канатних доріг фірми Блейхерта й Ейхнера (Харків-Лейпциг). Останній розташовувався на вул. Корсиковській напроти заводу Гельферих-Саде. Зараз це територія Харківського велосипедного заводу ім. Петровского. На базі існуючого по правій стороні Петинської вулиці лісопильного виробництва в післяреволюційний час був створений меблевий комбінат ім. Щорса. 1916 рік також став датою народження миловарного заводу.

Світова війна стала завершальним етапом дореволюційної історії Петинки — майбутнього Слобідського району.

Промисловість і торгівля Редагувати

За даними обласного управління статистики в реєстрі промислових підприємств району зареєстровано 52 суб'єкти господарської діяльності. На підприємствах переробної промисловості у 2006 році було задіяно понад 18 тис. осіб.

У структурі промисловості району — вісім провідних галузей:

1. Машинобудівний комплекс — 26,4 % — включає три основні підгалузі:

  • виробництво машин і устаткування, де основними виробниками є: ДП «Завод ім. Малишева» (спеціальна техніка і двигуни до неї, сільськогосподарські машини, дизелі і дизель-генератори та інші); АТ «Завод ім. Фрунзе» — (полотна ґратовані, сітки тощо); АТ «Будгідропривід» — (виготовлення та експлуатація гідроприводів об'ємного регулювання, гідропомп, устаткування для сільськогосподарського і будівельного комплексів тощо);
  • транспортне машинобудування, де основним виробником є АТ «ХВЗ ім. Петровського» — послуги з виробництва різних моделей і модифікацій велосипедів;
  • виробництво електричного та електронного устаткування — ДП «ХРЗ» і ДП «З-д „Радіореле“» — релейна техніка.

2. Харчова і переробна промисловість — 53,3 %, де основними виробниками є підприємства, що входять до складу корпорації «Техноком»: ТОВ «Техноком», ТОВ «ЕФ-ДЖІ-ФУД», ТОВ «Харпродукт» — виробництво харчових концентратів.

3. Хімічна і нафтохімічна промисловість — 11,2 % (АТ «Стома» — медична техніка і лікарські препарати).

4. Легка промисловість — 2,6 % (Качанівська ВТК № 54, ТОВ «Протекс»).

5. Целюлозно-паперова і поліграфічна промисловість — 2,1 % (ТОВ «Паксервіс» і ТОВ «Учбовий друк»).

6. Виробництво неметалічних мінеральний виробів (будівельних матеріалів) — 1,2 % (АТ «ЖБК» і ТОВ «С. К. С. М.»).

7. Металургія і обробка металів — 0,5 % (ДП «МК СКСМ» і ТОВ «Блиск»).

8. Інші виробництва, не віднесені до інших галузей — 1,2 % (АТ «Харківдерев» і АТ «Втормет»).

Освіта та наука Редагувати

У 2006 році діє мережа навчальних закладів:

  • 19 загальноосвітніх шкіл в тому числі: 4 гімназії № 46, 82, 83, 178; 2 спеціалізовані школи — № 77, 114;

НВК «Школа-дитячий садок № 112»; Технічний ліцей № 173; 6 приватних шкіл; Дитяча школа мистецтв; Спортивна школа (ДЮСШ — 6);

  • 14 дитячих дошкільних установ;
  • 3 позашкільні установи, в тому числі: Станція юних техніків; Центр дитячої творчості.

У школах комунальної власності функціонують 522 класи із загальною кількістю учнів — 13713 чол., середня наповнюваність 26,3 чол. при середній наповнюваності по місту 28 чол.

У 6-ти приватних школах — 50 класів, 530 учнів і 11 дошкільних груп (165 дітей).

У 14 дитячих дошкільних установах 130 груп, які відвідують 2627 дітей. У складі НВК № 112 — 9 груп, в яких 167 дітей. Всього в районі 139 груп, які відвідують 2794 дитина. Середня наповнюваність 20,1 чол.

На базі дошкільних установ функціонує чотири 1-і класи, де навчається 78 учнів.

На території району розташований Національний університет внутрішніх справ, діють наукові установи — КП «ХКБМ ім. О. О. Морозова», ВАТ «ХНТК», ВАТ ХДКТБ холодильних машин, КП «ХКБД».

Культура та туризм Редагувати

Надання послуг населенню у сфері культури здійснюється 11 закладами культури:

  • 6 публічних бібліотек, із книжковим фондом 370,4 тис. екземплярів, обслуговують більш ніж 25 тис. читачів;
  • Парк культури та відпочинку Машинобудівників, розташований на 70 га, приймає понад 8 тис. відвідувачів на рік.
  • Дитяча школа мистецтв № 5 об'єднує 408 дітей та підлітків на 4 відділеннях: музичному, театральному, хореографічному, художньому;
  • Палац культури «Металіст» ДП «Завод ім. Малишева».

Охорона здоров'я Редагувати

На території району розташовано 12 медичних установ на 1315 ліжко-місць, із них:

  • Міська поліклініка № 21,
  • Міська поліклініка № 19,
  • Міська дитяча поліклініка № 1,
  • Міська стоматологічна поліклініка № 2,
  • Шкірно-венерологічний диспансер № 13,
  • Міська лікарня № 13 — 305 ліжок,
  • Обласна клінічна інфекційна лікарня № 22 — 240 ліжок,
  • Обласна клінічна дитяча інфекційна лікарня № 8 — 350 ліжок,
  • Диспансерне протитуберкульозне відділення № 4 міського ПТД № 1 — 120 ліжок,
  • Міський дитячий спеціалізований санаторій № 6 — 100 ліжок,
  • Обласний наркологічний стаціонарний комплекс — 200 ліжок,
  • Стоматологічна госпрозрахункова поліклініка «Лія».

У системі охорони здоров'я задіяно 352 лікаря всіх спеціальностей і 616 чол. середнього медичного персоналу. Кількість обслуговуваного населення 123,6 тис. чол., із яких — 83,5 % — дорослий контингент.

Розгорнуто і стабільно функціонує в 19-й поліклініці відділення лікарів загальної практики — сімейної медицини на 8 дільницях. У 1-й дитячій поліклініці на базі придбаних комп'ютерних програм організований процес корекції зору у дітей.

У 19-й поліклініці реконструйований кабінет спелеотерапії для лікування хворих із захворюванням верхніх дихальних шляхів. На базі нового лабораторного устаткування «фотозаходів» проводиться визначення холестерину в крові.

Спорт Редагувати

Цей розділ потребує доповнення. (березень 2017)

Житлове господарство Редагувати

Житловий сектор:

  • місцевих рад — 618 будинків загальною площею — 2998,4 тис. м²;
  • відомчий — 7 буд. Багатоповерхових заг. пл. — 2,8 тис. м². та 10 буд. одноповерхових — заг. пл. — 0,7 тис. м²;
  • ЖБК — 67 буд. заг. пл. 270,0 тис. м²;
  • ОСББ — 34 буд. заг. пл. 98,2 тис. м²;
  • приватний сектор — 2730 приватних домоволодінь.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 30 (93). — 12 вересня. — С. 4.
  2. . Архів оригіналу за 29 травня 2016. Процитовано 18 травня 2016. 


Це незавершена стаття про Харків.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Slobidskij rajo n do 2016 roku Kominternivskij odin iz 9 rajoniv Harkova roztashovanij u pivdennij chastini mista Slobidskij rajonOsnovni daniKrayina UkrayinaMisto HarkivUtvorenij 1940 1 Naselennya 146 850Plosha 24 3 km Gustota naselennya 6 043 osib km Geografichni koordinati 49 56 00 pn sh 36 16 00 sh d 49 9333333333607782833496458 pn sh 36 2666666666947747899030219 sh d 49 9333333333607782833496458 36 2666666666947747899030219 Koordinati 49 56 00 pn sh 36 16 00 sh d 49 9333333333607782833496458 pn sh 36 2666666666947747899030219 sh d 49 9333333333607782833496458 36 2666666666947747899030219Rajonna vladaAdresa administraciyi 61001 m Harkiv vul Georgiya Tarasenka 42Vebstorinka Storinka na sajti miskradiGolova rajonnoyi radi Bilodid Mikola PavlovichMapa Slobidskij rajon u Vikishovishi Zmist 1 Zagalni vidomosti 2 Istoriya 3 Promislovist i torgivlya 4 Osvita ta nauka 5 Kultura ta turizm 6 Ohorona zdorov ya 7 Sport 8 Zhitlove gospodarstvo 9 Div takozh 10 PrimitkiZagalni vidomosti RedaguvatiRajon utvorenij 8 bereznya 1940 roku Plosha stanovit 7 9 zagalnoyi teritoriyi m Harkova Mezhuye z Osnov yanskim Saltivskim Nemishlyanskim ta Industrialnim rajonami Promislovi teritoriyi ta zaliznicya zajmayut blizko 15 teritoriyi rajonu zhitlovi mikrorajoni 30 inshe dorogi rinki lisonasadzhennya igrovi majdanchiki vidvodi tosho Dovzhina rajonu z pivdnya na pivnich 8 7 km i zi shodu na zahid 3 75 km Znachna chastina ozelenena parkami ta skverami najbilshij iz nih park Mashinobudivnikiv plosheyu blizko 100 ga Po mezham rajonu prohodyat dvi miski magistrali prospekti Geroyiv Harkova i Gagarina a vseredini rajonu prospekti Lva Landau ta Geroyiv Stalingrada Zagalna dovzhina dorig 966 tis m Za kilkistyu naselennya rajon zajmaye p yate misce v miskomu rejtingu pislya Saltivskogo Shevchenkivskogo Kiyivskogo i Industrialnogo rajoniv 17 travnya 2016 roku rozporyadzhennyam golovi Harkivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi buv perejmenovanij u Slobidskij 2 Istoriya RedaguvatiTrivalij chas teritoriya ninishnogo Slobidskogo rajonu perebuvala daleko za okolicyami Harkova i faktichno ne mala bezposerednogo vidnoshennya do mista Tut veli svoye silske gospodarstvo meshkanci Harkova ta prileglih sil Mezhi majbutnogo rajonu pochali formuvatisya vid kriposnoyi Moskovskoyi proyiznoyi vezhi de jshla doroga na Moskvu pislya Gromadyanskoyi vijni perejmenovana v prospekt Stalina piznishe Moskovskij prospekt nini prospekt Geroyiv Harkova sho stala pivnichnoyu mezheyu Slobidskogo rajonu Inshoyu mezheyu rajonu ye prospekt Gagarina ranishe Zmiyivska vulicya she ranishe Zmiyivskij shlyah U II polovini XVII storichchya vona z yednuvala Harkiv z Zmiyivom Na pivdennij shid vela Taganrozka doroga sho piznishe peretvorilasya v Petinsku vulicyu nini vulicyu Georgiya Tarasenka yaka oderzhala svoyu nazvu na chest kolezkogo radnika Petina sho perejshlo potim na roztashovanij navkolo yiyi rajon Petinku Vulicya Molochna kolishnya Kirova do seredini XIX st bula faktichno mezheyu mista Blizhche do seredini XIX storichchya pochalasya postupova zabudova pivdennoyi storoni Molochnoyi vulici z yavlyayutsya neveliki pidpriyemstva pivovarnij alebastrovij i gorilchanij zavodi Tut sformuvavsya postijno diyuchij Kinnij rinok sho zgodom vijshov na druge misce v misti za znachennyam i obsyagami pislya Blagovishenskogo Azh do 80 h rr XIX stolittya Petinka zarodok majbutnogo Slobidskogo rajonu ne bula dosit shilno zaselena Zmini nastupili koli rajon buv peretnula zaliznicya Budivnictvo velo Tovaristvo Pivdenno Shidnih zaliznic Najbilshoyi iz nih bula Balashovsko Harkivska liniya dovzhinoyu 623 5 verst vidkrita dlya ruhu 17 grudnya 1895 r U comu zh roci bulo zavershene budivnictvo zaliznichnoyi stanciyi Harkiv Balashovskij iz vokzalom i zaliznichnimi majsternyami Uzhe voseni 1895 r na okrayini mista poblizu Petinskoyi vulici rozgornulisya budivelni roboti Na majdanchiku majbutnogo mashinobudivnogo zavodu trudilisya 1700 robitnikiv Uryad pidtrimav pochinannya vidilivshi derzhavne zamovlennya na vigotovlennya 480 tovarnih parovoziv protyagom shesti rokiv Tak buv stvorenij Harkivskij parovozobudivnij zavod Bagato hto z robitnikiv sho pracyuvali na budivnictvi livarnogo modelnogo parovozozbiralnogo kovalskogo ta kotelnogo cehiv elektrostanciyi golovnoyi kontori ta inshih ob yektiv potim prijshli pracyuvati v ci zh cehi Selilisya voni perevazhno poblizu zavodu davshi rajonu nazvu sho micno zmicnilasya za nim robocha Petinka Krim virobnichih korpusiv tut z yavilisya j pershi znachni zhitlovi budinki budinok na 24 kvartiri dlya simej majstriv pershij robochij gurtozhitok budinok dlya neodruzhenih robitnikiv na 100 lizhok 5 grudnya 1897 r HPZ vipustiv svij pershij parovoz 1898 r na teritoriyi Petinki buv zasnovanij she odin metaloobrobnij zavod znachno menshij nizh parovozobudivnij sho vipuskav cvyahi lopati shtampuvalni grati nini ce zavod im M V Frunze She odniyeyu podiyeyu bulo vidkrittya tramvajnih kolij persha liniya harkivskogo tramvaya prostyagnulasya Petinskoyu vuliceyu 3 lipnya 1906 r buv urochisto vidkritij ruh vid Pavlovskoyi ploshi nini pl Rozi Lyuksemburg do kincya Petinskoyi vulici do Balashovskogo vokzalu Pislya zavershennya budivnictva she troh linij comu marshrutu buv nadanij pershij nomer Do revolyuciyi yedina yidalnya bula na HPZ kilkist shevciv kravciv perukariv mozhna bulo pererahuvati na palcyah odniyeyi ruki Yedinim navchalnim zakladom krim remisnichogo uchilisha bula pochatkova parafiyalna shkola Yiyi vidkrili dlya ditej robitnikiv na svoyi koshti hazyayi HPZ za spriyannya uchilishnoyi komisiyi Harkivskoyi miskoyi dumi Do 1917 r u nij navchalisya 180 osib Potim do 1917 r bulo vidkrito 19 te miske parafiyalne uchilishe v rajoni Kirilo Mefodiyivskogo cvintarya rajon stadionu Metalist Medichne obslugovuvannya v rajoni mozhna bulo oderzhati tilki na HPZ 1903 r buli pobudovani zavodska poliklinika ta likarnya Tri roki potomu vona mala 20 lizhok u nij pracyuvali dva likari i tri feldsheri Centrom kulturnogo zhittya robitnikiv Petinki ta j usogo mista buv Narodnij budinok sho roztashovuvavsya na Kinnij ploshi na misci ninishnogo PK HEMZ zaraz ce teritoriya Saltivskogo rajonu Harkova Narodnij budinok buv vidkritij 2 lyutogo 1903 r Tut pracyuvala biblioteka Osoblivu rol u zhitti vsogo Harkova j osoblivo Petinskogo rajonu vidigrav robochij klub sporudzhenij na vul Petinskij nini PK Metalist DP Zavod im Malisheva Na pochatku 1915 r na teritoriyi rajonu vul Derzhavinska pidpriyemcem Lipovskim bula organizovana tekstilna fabrika nazvana Velika derzhavinska manufaktura 1916 r na Petinskij vulici bula zasnovana chavunolivarna majsternya Pislya revolyuciyi na yiyi bazi buv stvorenij velikij mashinobudivnij zavod piznishe pidpriyemstvo z virobnictva holodilnih mashin Na teritoriyi Petinki v cej chas buli takozh roztashovani zavodi kotelnij pidvisnih drotovih kanatnih dorig firmi Blejherta j Ejhnera Harkiv Lejpcig Ostannij roztashovuvavsya na vul Korsikovskij naproti zavodu Gelferih Sade Zaraz ce teritoriya Harkivskogo velosipednogo zavodu im Petrovskogo Na bazi isnuyuchogo po pravij storoni Petinskoyi vulici lisopilnogo virobnictva v pislyarevolyucijnij chas buv stvorenij meblevij kombinat im Shorsa 1916 rik takozh stav datoyu narodzhennya milovarnogo zavodu Svitova vijna stala zavershalnim etapom dorevolyucijnoyi istoriyi Petinki majbutnogo Slobidskogo rajonu Promislovist i torgivlya RedaguvatiZa danimi oblasnogo upravlinnya statistiki v reyestri promislovih pidpriyemstv rajonu zareyestrovano 52 sub yekti gospodarskoyi diyalnosti Na pidpriyemstvah pererobnoyi promislovosti u 2006 roci bulo zadiyano ponad 18 tis osib U strukturi promislovosti rajonu visim providnih galuzej 1 Mashinobudivnij kompleks 26 4 vklyuchaye tri osnovni pidgaluzi virobnictvo mashin i ustatkuvannya de osnovnimi virobnikami ye DP Zavod im Malisheva specialna tehnika i dviguni do neyi silskogospodarski mashini dizeli i dizel generatori ta inshi AT Zavod im Frunze polotna gratovani sitki tosho AT Budgidroprivid vigotovlennya ta ekspluataciya gidroprivodiv ob yemnogo regulyuvannya gidropomp ustatkuvannya dlya silskogospodarskogo i budivelnogo kompleksiv tosho transportne mashinobuduvannya de osnovnim virobnikom ye AT HVZ im Petrovskogo poslugi z virobnictva riznih modelej i modifikacij velosipediv virobnictvo elektrichnogo ta elektronnogo ustatkuvannya DP HRZ i DP Z d Radiorele relejna tehnika 2 Harchova i pererobna promislovist 53 3 de osnovnimi virobnikami ye pidpriyemstva sho vhodyat do skladu korporaciyi Tehnokom TOV Tehnokom TOV EF DZhI FUD TOV Harprodukt virobnictvo harchovih koncentrativ 3 Himichna i naftohimichna promislovist 11 2 AT Stoma medichna tehnika i likarski preparati 4 Legka promislovist 2 6 Kachanivska VTK 54 TOV Proteks 5 Celyulozno paperova i poligrafichna promislovist 2 1 TOV Pakservis i TOV Uchbovij druk 6 Virobnictvo nemetalichnih mineralnij virobiv budivelnih materialiv 1 2 AT ZhBK i TOV S K S M 7 Metalurgiya i obrobka metaliv 0 5 DP MK SKSM i TOV Blisk 8 Inshi virobnictva ne vidneseni do inshih galuzej 1 2 AT Harkivderev i AT Vtormet Osvita ta nauka RedaguvatiU 2006 roci diye merezha navchalnih zakladiv 19 zagalnoosvitnih shkil v tomu chisli 4 gimnaziyi 46 82 83 178 2 specializovani shkoli 77 114 NVK Shkola dityachij sadok 112 Tehnichnij licej 173 6 privatnih shkil Dityacha shkola mistectv Sportivna shkola DYuSSh 6 14 dityachih doshkilnih ustanov 3 pozashkilni ustanovi v tomu chisli Stanciya yunih tehnikiv Centr dityachoyi tvorchosti U shkolah komunalnoyi vlasnosti funkcionuyut 522 klasi iz zagalnoyu kilkistyu uchniv 13713 chol serednya napovnyuvanist 26 3 chol pri serednij napovnyuvanosti po mistu 28 chol U 6 ti privatnih shkolah 50 klasiv 530 uchniv i 11 doshkilnih grup 165 ditej U 14 dityachih doshkilnih ustanovah 130 grup yaki vidviduyut 2627 ditej U skladi NVK 112 9 grup v yakih 167 ditej Vsogo v rajoni 139 grup yaki vidviduyut 2794 ditina Serednya napovnyuvanist 20 1 chol Na bazi doshkilnih ustanov funkcionuye chotiri 1 i klasi de navchayetsya 78 uchniv Na teritoriyi rajonu roztashovanij Nacionalnij universitet vnutrishnih sprav diyut naukovi ustanovi KP HKBM im O O Morozova VAT HNTK VAT HDKTB holodilnih mashin KP HKBD Kultura ta turizm RedaguvatiNadannya poslug naselennyu u sferi kulturi zdijsnyuyetsya 11 zakladami kulturi 6 publichnih bibliotek iz knizhkovim fondom 370 4 tis ekzemplyariv obslugovuyut bilsh nizh 25 tis chitachiv Park kulturi ta vidpochinku Mashinobudivnikiv roztashovanij na 70 ga prijmaye ponad 8 tis vidviduvachiv na rik Dityacha shkola mistectv 5 ob yednuye 408 ditej ta pidlitkiv na 4 viddilennyah muzichnomu teatralnomu horeografichnomu hudozhnomu Palac kulturi Metalist DP Zavod im Malisheva Ohorona zdorov ya RedaguvatiNa teritoriyi rajonu roztashovano 12 medichnih ustanov na 1315 lizhko misc iz nih Miska poliklinika 21 Miska poliklinika 19 Miska dityacha poliklinika 1 Miska stomatologichna poliklinika 2 Shkirno venerologichnij dispanser 13 Miska likarnya 13 305 lizhok Oblasna klinichna infekcijna likarnya 22 240 lizhok Oblasna klinichna dityacha infekcijna likarnya 8 350 lizhok Dispanserne protituberkulozne viddilennya 4 miskogo PTD 1 120 lizhok Miskij dityachij specializovanij sanatorij 6 100 lizhok Oblasnij narkologichnij stacionarnij kompleks 200 lizhok Stomatologichna gosprozrahunkova poliklinika Liya U sistemi ohoroni zdorov ya zadiyano 352 likarya vsih specialnostej i 616 chol serednogo medichnogo personalu Kilkist obslugovuvanogo naselennya 123 6 tis chol iz yakih 83 5 doroslij kontingent Rozgornuto i stabilno funkcionuye v 19 j poliklinici viddilennya likariv zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini na 8 dilnicyah U 1 j dityachij poliklinici na bazi pridbanih komp yuternih program organizovanij proces korekciyi zoru u ditej U 19 j poliklinici rekonstrujovanij kabinet speleoterapiyi dlya likuvannya hvorih iz zahvoryuvannyam verhnih dihalnih shlyahiv Na bazi novogo laboratornogo ustatkuvannya fotozahodiv provoditsya viznachennya holesterinu v krovi Sport RedaguvatiCej rozdil potrebuye dopovnennya berezen 2017 Zhitlove gospodarstvo RedaguvatiZhitlovij sektor miscevih rad 618 budinkiv zagalnoyu plosheyu 2998 4 tis m vidomchij 7 bud Bagatopoverhovih zag pl 2 8 tis m ta 10 bud odnopoverhovih zag pl 0 7 tis m ZhBK 67 bud zag pl 270 0 tis m OSBB 34 bud zag pl 98 2 tis m privatnij sektor 2730 privatnih domovolodin Div takozh RedaguvatiHarkiv Kominternivska rajonna v m Harkovi rada Vulici HarkovaPrimitki Redaguvati Vidomosti Verhovnoyi Radi SRSR 1940 30 93 12 veresnya S 4 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 29 travnya 2016 Procitovano 18 travnya 2016 nbsp Ce nezavershena stattya pro Harkiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Slobidskij rajon amp oldid 39709239