www.wikidata.uk-ua.nina.az

Українське Полісся Украї нське Полі сся частина Полісся яка охоплює зону мішаних лісів і Поліську низовину в межах Украї

Українське Полісся

Украї́нське Полі́сся — частина Полісся, яка охоплює зону мішаних лісів і Поліську низовину в межах України. Під терміном «Українське Полісся» також часто розуміють етнографічний регіон (макрорегіон) України.

Українське Полісся

Географія Редагувати

Згідно з чинним адміністративно-територіальним поділом, Українське Полісся на території України охоплює Рівненську, Волинську (за винятком крайніх південних частин двох цих областей), Житомирську (окрім південних районів), північні райони Київської та Чернігівської областей. Крім того, якщо розглядати Українське Полісся як український етнографічний регіон, сюди також включають заселені українцями частини Берестейської та Гомельської областей у Білорусі. Інколи Поліссям у державних межах України вважають лише північ Правобережної України, водночас Лівобережне Полісся (Чернігівське та Новгород-Сіверське) розглядається окремо від властивого Полісся, оскільки відрізняється від нього як фізіографією, так і історичним минулим — Чернігівщина є окремим історичним краєм. Часто Українським Поліссям називають всю лісову смугу у складі України. Площа властивого Українського Полісся становить близько 100 000 км², з них 27 000 км² на території Білорусі.

Місцевість Полісся дуже зволожена і заболочена, з неоднорідними ландшафтами. Північна та західна частини Полісся заболочені більше, ніж південно-східна. Належить до зони мішаних лісів. На території Полісся були проведені значні меліоративні роботи та створено водосховища, внаслідок цих та інших втручань людини вигляд Полісся сильно змінився.

Поділ Редагувати

Фізико-географічні області Українського Полісся (у державних межах України).

У державних межах України за особливостями природних умов виділяють 6 фізико-географічних областей Полісся:

За іншим поділом Українське Полісся поділяється на три складові частини: Східне (Лівобережне), Середнє (Правобережне) і Західне. Кожній з частин відповідає свій говір української мови: східнополіський, середньополіський та західнополіський.

Водні об'єкти Редагувати

Найбільшими озерами на Українському Поліссі є Світязь (27,5 км², глибина 58 м) і Вигонівське (26,5 км², глибина 2,7 м).

Флора Редагувати

За даними на 1955 рік, флору Українського Полісся становили 1532 види, об'єднані в 560 родів і 110 родин. Найбільші за кількістю видів роди: складноцвіті (158 видів), злакові (115 видів), осокові (94 види), хрестоцвіті (82 види), розоцвіті (76 види). Найпоширенішими видами флори є сосна звичайна, дуб звичайний та верес звичайний.

Населення Редагувати

Фрагмент з етнографічної мапи Олександра Ріттіха, на якому зображені північно-західні межі українців, 1875 рік.

Українське Полісся територіально збігається з ареалом північного наріччя української мови. Північна українська (українсько-білоруська) етнографічна межа починається на захід від Страблі над Нарвою, де сходиться з польською, далі йде Нарвою вгору аж до джерел цієї річки, проходячи Біловезькою Пущею, переходить в південно-східнім напрямі європейський вододіл і йде далі від Пружан річкою Ясельдою, проходячи до Берези, далі на захід від Огинського каналу звертає на північ, доходить в околиці Вигонівського озера, звідси звертає на схід до річки Цни та йде Цною до Прип'яті, проходячи поблизу Лунинця, від гирла Цни вздовж Прип'яті прямує на Мозир, звертає нижче Мозиря на південь до річки Словечної й на схід по сучасному кордоні між Україною та Білоруссю до Дніпра, вздовж нього на північ, звідти завершується біля місця впадіння Сожі у Дніпро. Українсько-білоруський державний кордон не збігаються на заході з етнічною українсько-білоруською межею, оскільки радянська влада включила північно-західну частину українського Полісся (площею близько 27 000 км²) до БССР.

Українські поліщуки історично називали білорусів «литвинами» або «лицьвинами», рідше «гедиками» або (зневажливо) «лапацьонами» тощо. Білоруси ж називали українців «хідунами», інколи «гетунами». За переписом 1897 року пинчуки в Пинському і Мозирському повітах Мінської губернії були зараховані до білорусів попри те, що багато тогочасних дослідників вважали їх етнографічною групою українців (зокрема, Костянтин Михальчук, Юхим Карський, Д. Шендрик, Митрофан Довнар-Запольський, Олександр Ріттіх та інші).

Економіка Редагувати

Українське Полісся має досить вигідне географічне розташування вздовж північного кордону держави. На півдні Полісся межує з Карпатським, Подільським, Центральним та Східним регіонами. Через цей регіон проходять транспортні артерії, що з'єднують Україну з Білоруссю, частково — з Росією та Західною Європою. Отже, Поліський регіон є сполучною ланкою: з одного боку, між Україною та Білоруссю, Польщею, країнами Північної Європи та Балтії, а з іншого, — між Росією та Західною Європою. Стратегічне розташування району дає змогу активно залучати Полісся не тільки до розвитку міжрегіональних внутрішньоукраїнських зв'язків, але й до торговельних та виробничих взаємин України з іншими державами, створення вільних економічних зон, розбудови міжнародної системи торгівлі, транспорту та зв'язку, створення зон міжрегіонального та міждержавного співробітництва.

У Поліссі профільними галузями АПК є м'ясо-молочна, маслосироробна, консервна, борошномельна, цукрова, спиртова, кондитерська, тютюнова. У тому числі експортне, значення мають крохмальна, комбікормова, плодоовочева галузі, виробництво горілчаних, слабоалкогольних (у тому числі пива) та безалкогольних напоїв, мінеральних вод. Випуск продовольчих товарів у регіоні 2002 року становив: борошна — 7,9 % від усього обсягу продукції по Україні, цукру-піску — 14,6 %, 5,3 % продукції з незбираного молока, 22,1 % масла, 16,3 % жирних сирів та 12,6 % плодоовочевих, м'ясних та молочних консервів.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Андрощук, 2011.
  2. ↑ Маринич, 1982, с. 476.
  3. ↑ Барбарич, 1955, с. 269.
  4. ↑ Кубійович та Сидорук-Паульс, 1955—2003, с. 2162.
  5. ↑ Кубійович та Сидорук-Паульс, 1955—2003, с. 2161.
  6. Маринич, 1993, с. 56.
  7. ↑ Аркушин Г. Л. Українська більшість Берестейщини як сучасна меншість // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2015. — № 26. з джерела 30 серпня 2021. Процитовано.
  8. Кубійович та Сидорук-Паульс, 1955—2003, с. 2168.
  9. Барбарич, 1955, с. 272.
  10. Барбарич, 1955, с. 273.
  11. Барбарич, 1955, с. 275.
  12. Леонюк, 1996, с. 244-245.
  13. Кордуба, 1917, с. 24.
  14. Полісся // Українська загальна енцикльопедія : Книга знання : в 3 т. / за ред. І. Раковського. — Львів ; Станиславів ; Коломия : Рідна школа, 1930—1933. — Т. 2 : З – Р. — С. 1096. — 694 с.
  15. ↑ Кубійович та Сидорук-Паульс, 1955—2003, с. 2174.

Джерела Редагувати

Література Редагувати

  • Барбарич А. І. Флора і рослинність Полісся Української РСР // Нариси про природу і сільське господарство Українського Полісся. — К. : Київ. ун-т, 1955. — 531 с.
  • Маринич О. М. Українське Полісся. — К., 1962.
  • Хміль І. Українське Полісся. Етнографічні нариси. — Чікаго : Видавництво Товариств колишніх вояків УПА в ЗСА і Канаді, 1976. — 255 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ukrayi nske Poli ssya chastina Polissya yaka ohoplyuye zonu mishanih lisiv i Polisku nizovinu v mezhah Ukrayini 1 2 3 Pid terminom Ukrayinske Polissya takozh chasto rozumiyut etnografichnij region makroregion Ukrayini 1 Ukrayinske Polissya Zmist 1 Geografiya 1 1 Podil 1 2 Vodni ob yekti 1 3 Flora 2 Naselennya 3 Ekonomika 4 Div takozh 5 Primitki 5 1 Dzherela 6 LiteraturaGeografiya RedaguvatiZgidno z chinnim administrativno teritorialnim podilom Ukrayinske Polissya na teritoriyi Ukrayini ohoplyuye Rivnensku Volinsku za vinyatkom krajnih pivdennih chastin dvoh cih oblastej Zhitomirsku okrim pivdennih rajoniv pivnichni rajoni Kiyivskoyi ta Chernigivskoyi oblastej 1 4 Krim togo yaksho rozglyadati Ukrayinske Polissya yak ukrayinskij etnografichnij region syudi takozh vklyuchayut zaseleni ukrayincyami chastini Berestejskoyi ta Gomelskoyi oblastej u Bilorusi 4 Inkoli Polissyam u derzhavnih mezhah Ukrayini vvazhayut lishe pivnich Pravoberezhnoyi Ukrayini 1 vodnochas Livoberezhne Polissya Chernigivske ta Novgorod Siverske rozglyadayetsya okremo vid vlastivogo Polissya oskilki vidriznyayetsya vid nogo yak fiziografiyeyu tak i istorichnim minulim Chernigivshina ye okremim istorichnim krayem 4 Chasto Ukrayinskim Polissyam nazivayut vsyu lisovu smugu u skladi Ukrayini 5 Plosha vlastivogo Ukrayinskogo Polissya stanovit blizko 100 000 km z nih 27 000 km na teritoriyi Bilorusi 4 Miscevist Polissya duzhe zvolozhena i zabolochena z neodnoridnimi landshaftami 2 Pivnichna ta zahidna chastini Polissya zabolocheni bilshe nizh pivdenno shidna 3 Nalezhit do zoni mishanih lisiv 2 Na teritoriyi Polissya buli provedeni znachni meliorativni roboti ta stvoreno vodoshovisha vnaslidok cih ta inshih vtruchan lyudini viglyad Polissya silno zminivsya 2 Podil Redaguvati nbsp Fiziko geografichni oblasti Ukrayinskogo Polissya u derzhavnih mezhah Ukrayini U derzhavnih mezhah Ukrayini za osoblivostyami prirodnih umov vidilyayut 6 fiziko geografichnih oblastej Polissya 6 2 Volinske Polissya Male Polissya Zhitomirske Polissya Kiyivske Polissya Chernigivske Polissya Novgorod Siverske PolissyaZa inshim podilom Ukrayinske Polissya podilyayetsya na tri skladovi chastini Shidne Livoberezhne Serednye Pravoberezhne i Zahidne 7 Kozhnij z chastin vidpovidaye svij govir ukrayinskoyi movi shidnopoliskij serednopoliskij ta zahidnopoliskij 7 Vodni ob yekti Redaguvati Najbilshimi ozerami na Ukrayinskomu Polissi ye Svityaz 27 5 km glibina 58 m i Vigonivske 26 5 km glibina 2 7 m 8 Flora Redaguvati Za danimi na 1955 rik floru Ukrayinskogo Polissya stanovili 1532 vidi ob yednani v 560 rodiv i 110 rodin 9 Najbilshi za kilkistyu vidiv rodi skladnocviti 158 vidiv zlakovi 115 vidiv osokovi 94 vidi hrestocviti 82 vidi rozocviti 76 vidi 10 Najposhirenishimi vidami flori ye sosna zvichajna dub zvichajnij ta veres zvichajnij 11 Naselennya Redaguvati nbsp Fragment z etnografichnoyi mapi Oleksandra Rittiha na yakomu zobrazheni pivnichno zahidni mezhi ukrayinciv 1875 rik Ukrayinske Polissya teritorialno zbigayetsya z arealom pivnichnogo narichchya ukrayinskoyi movi 12 Pivnichna ukrayinska ukrayinsko biloruska etnografichna mezha pochinayetsya na zahid vid Strabli nad Narvoyu de shoditsya z polskoyu dali jde Narvoyu vgoru azh do dzherel ciyeyi richki prohodyachi Bilovezkoyu Pusheyu perehodit v pivdenno shidnim napryami yevropejskij vododil i jde dali vid Pruzhan richkoyu Yaseldoyu prohodyachi do Berezi dali na zahid vid Oginskogo kanalu zvertaye na pivnich dohodit v okolici Vigonivskogo ozera zvidsi zvertaye na shid do richki Cni ta jde Cnoyu do Prip yati prohodyachi poblizu Lunincya vid girla Cni vzdovzh Prip yati pryamuye na Mozir zvertaye nizhche Mozirya na pivden do richki Slovechnoyi j na shid po suchasnomu kordoni mizh Ukrayinoyu ta Bilorussyu do Dnipra vzdovzh nogo na pivnich zvidti zavershuyetsya bilya miscya vpadinnya Sozhi u Dnipro 13 14 5 Ukrayinsko biloruskij derzhavnij kordon ne zbigayutsya na zahodi z etnichnoyu ukrayinsko biloruskoyu mezheyu oskilki radyanska vlada vklyuchila pivnichno zahidnu chastinu ukrayinskogo Polissya plosheyu blizko 27 000 km do BSSR 5 Ukrayinski polishuki istorichno nazivali bilorusiv litvinami abo licvinami ridshe gedikami abo znevazhlivo lapaconami tosho 15 Bilorusi zh nazivali ukrayinciv hidunami inkoli getunami 15 Za perepisom 1897 roku pinchuki v Pinskomu i Mozirskomu povitah Minskoyi guberniyi buli zarahovani do bilorusiv popri te sho bagato togochasnih doslidnikiv vvazhali yih etnografichnoyu grupoyu ukrayinciv zokrema Kostyantin Mihalchuk Yuhim Karskij D Shendrik Mitrofan Dovnar Zapolskij Oleksandr Rittih ta inshi 15 Ekonomika RedaguvatiDokladnishe Ekonomika ukrayinskogo PolissyaUkrayinske Polissya maye dosit vigidne geografichne roztashuvannya vzdovzh pivnichnogo kordonu derzhavi Na pivdni Polissya mezhuye z Karpatskim Podilskim Centralnim ta Shidnim regionami Cherez cej region prohodyat transportni arteriyi sho z yednuyut Ukrayinu z Bilorussyu chastkovo z Rosiyeyu ta Zahidnoyu Yevropoyu Otzhe Poliskij region ye spoluchnoyu lankoyu z odnogo boku mizh Ukrayinoyu ta Bilorussyu Polsheyu krayinami Pivnichnoyi Yevropi ta Baltiyi a z inshogo mizh Rosiyeyu ta Zahidnoyu Yevropoyu Strategichne roztashuvannya rajonu daye zmogu aktivno zaluchati Polissya ne tilki do rozvitku mizhregionalnih vnutrishnoukrayinskih zv yazkiv ale j do torgovelnih ta virobnichih vzayemin Ukrayini z inshimi derzhavami stvorennya vilnih ekonomichnih zon rozbudovi mizhnarodnoyi sistemi torgivli transportu ta zv yazku stvorennya zon mizhregionalnogo ta mizhderzhavnogo spivrobitnictva U Polissi profilnimi galuzyami APK ye m yaso molochna maslosirorobna konservna boroshnomelna cukrova spirtova konditerska tyutyunova U tomu chisli eksportne znachennya mayut krohmalna kombikormova plodoovocheva galuzi virobnictvo gorilchanih slaboalkogolnih u tomu chisli piva ta bezalkogolnih napoyiv mineralnih vod Vipusk prodovolchih tovariv u regioni 2002 roku stanoviv boroshna 7 9 vid usogo obsyagu produkciyi po Ukrayini cukru pisku 14 6 5 3 produkciyi z nezbiranogo moloka 22 1 masla 16 3 zhirnih siriv ta 12 6 plodoovochevih m yasnih ta molochnih konserviv Div takozh RedaguvatiBerestejshina PinshinaPrimitki Redaguvati a b v g Androshuk 2011 a b v g d Marinich 1982 s 476 a b Barbarich 1955 s 269 a b v g Kubijovich ta Sidoruk Pauls 1955 2003 s 2162 a b v Kubijovich ta Sidoruk Pauls 1955 2003 s 2161 Marinich 1993 s 56 a b Arkushin G L Ukrayinska bilshist Berestejshini yak suchasna menshist Volin Zhitomirshina Istoriko filologichnij zbirnik z regionalnih problem 2015 26 Arhivovano z dzherela 30 serpnya 2021 Procitovano Kubijovich ta Sidoruk Pauls 1955 2003 s 2168 Barbarich 1955 s 272 Barbarich 1955 s 273 Barbarich 1955 s 275 Leonyuk 1996 s 244 245 Korduba 1917 s 24 Polissya Ukrayinska zagalna enciklopediya Kniga znannya v 3 t za red I Rakovskogo Lviv Stanislaviv Kolomiya Ridna shkola 1930 1933 T 2 Z R S 1096 694 s a b v Kubijovich ta Sidoruk Pauls 1955 2003 s 2174 Dzherela Redaguvati Polissya Prip yatske Polissya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Kubijovich V Sidoruk Pauls I Zharskij E Polissya Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1970 Kn 2 t 6 Peremishl Pryashivshina pochatok S 2161 2182 Marinich O M Polissya Ukrayinske Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1982 T 8 Olefini Poplin S 476 Marinich O M Polissya Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K DP Vseukrayinske derzhavne specializovane vidavnictvo Ukrayinska enciklopediya imeni M P Bazhana 1993 T 3 P Ya S 56 480 s 33 000 ekz ISBN 5 88500 020 4 Literatura RedaguvatiBarbarich A I Flora i roslinnist Polissya Ukrayinskoyi RSR Narisi pro prirodu i silske gospodarstvo Ukrayinskogo Polissya K Kiyiv un t 1955 531 s Marinich O M Ukrayinske Polissya K 1962 Hmil I Ukrayinske Polissya Etnografichni narisi Chikago Vidavnictvo Tovaristv kolishnih voyakiv UPA v ZSA i Kanadi 1976 255 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ukrayinske Polissya amp oldid 39303236