www.wikidata.uk-ua.nina.az

Темиртау Темирта у каз Теміртау до 1945 року селище Самаркандське місто в Казахстані розташоване у Карагандинській облас

Темиртау

Темирта́у (каз. Теміртау) (до 1945 року — селище Самаркандське) — місто в Казахстані, розташоване у Карагандинській області, за 30 км на північний-захід від адміністративного центру області, міста Караганди. Великий індустріально-промисловий центр. Центр Темиртауської міської адміністрації.

Місто Темиртау
каз. Теміртау
Герб Темиртау
Основні дані
Країна  Казахстан
Область Карагандинська
Адміністрація Теміртауська
Час заснування 1909
Населення 169590 осіб (2009)
Площа 311,47 км²
Густота населення 544,48 осіб/км²
Координати 50°04′01″ пн. ш. 72°59′10″ сх. д. / 50.06694° пн. ш. 72.98611° сх. д. / 50.06694; 72.98611Координати: 50°04′01″ пн. ш. 72°59′10″ сх. д. / 50.06694° пн. ш. 72.98611° сх. д. / 50.06694; 72.98611
Карта

Темиртау

Темиртау
 Темиртау у Вікісховищі

Географія Редагувати

Місто розташоване на півночі Карагандинської області, в центрально-східній частині Казахстану, на південно-західному узбережжі Самаркандського водосховища (Нуринского) на річці Нура. Через нього пролягає автошлях М36, за маршрутом Астана-Караганда.

Назва Редагувати

Назва міста перекладається із казахської мови як «залізна гора»: темір — «залізний», тау — «гора». Назва пов'язана з основним у місті підприємством — одним із найбільших у Казахстані комплексів гірничо-металургійного сектору, з 2007 року — «АТ АрселорМіттал Теміртау», яке у 2012 році зайняло 9-е місце в рейтингу «Експерт-100-Казахстан».

Історія Редагувати

Карагандинський державний індустріальний університет

Історія міста Темиртау тісно пов'язана із гірничо-добувною та металургійною промисловістю Казахстану.

  • 1905, 15 червня — в ході Столипінської реформи перші групи переселенців осіли на лівобережжі річки Нура. Це було 40 сімей, які прибули по дорозі із Самари. Поселення отримало найменування Жаур, за назвою сопки на протилежному березі річки.
  • 1909 — селище Жаур перейменоване в Самаркандське (в перекладі з казахської мови: қант — «цукор», сюди його здавна привозили із самої Самари, тому із самар + кант склалася назва Самаркандське).
  • 1911 — побудовані перша школа й лікарня.
  • У кінці 1920-тих років в цьому районі побувала геологічна експедиція на чолі з відомим казахським вченим-геологом Канишем Сатпаєвим. Корисних копалин тут не виявили, але у звітних документах зробили такий висновок: «Район селища Самаркандського, як би самою природою призначений для того, щоб в майбутньому стати центром чорної металургії Казахстану». Цей запис став доленосним для подальшої історії міста.
  • 1933 — для забезпечення розвитку Карагандинського вугільного басейну, побудований водоканал Самаркандське-Караганда.
  • 1939 — на річці Нура зведена гребля (20 метрів у висоту, 300 метрів завширшки). Почалося заповнення новоствореного Самаркандського водосховища, яке тривало до 1961 року.
  • 1942 — запущено в експлуатацію першу турбіну Карагандинської ГРЕС. Будівництво будівлі якої було розпочато ще в 1934 році.
  • 1943 — розпочав роботу завод синтетичного каучуку.
  • 1944 — споруджуваний Казахський металургійний завод дав першу сталь. Плавка велася в мартенівській печі.
  • 1945, 1 жовтня — селище Самаркандське отримало статус міста і нове ім'я — Темиртау.
  • 1947–1949 — в таборі, облаштованому недалеко від міста, розміщені японські військовополонені.
  • 1950 — заснований Карагандинський металургійний комбінат (КарМетКомбінат, КМК). Уряд СРСР оголосив про початок Всесоюзного ударного будівництва, і в місто почало приїжджати безліч молодіжних загонів з усіх кінців Радянського Союзу, і навіть із країн-союзників (в основному з Болгарії).
  • 1959 — заворушення і повстання серед робітників, вкрай незадоволених поганими умовами праці, перебоями з постачанням води, харчування, товарів тощо, викликаними численними помилками адміністрації. В результаті зіткнень із міліцією (за офіційними даними) 16 робітників було вбито, 27 — поранено, близько 70 — заарештовано і засуджено, із них 5 — засуджено до вищої міри покарання. Так само поранено 28 міліціонерів.
  • 1960 — доменна піч № 1 дала першу плавку чавуну.
  • 1963 — на базі Карагандинського політехнічного інституту і Карагандинського металургійного комбінату утворений завод-ВТУЗ (раніше Карагандинський Металургійний Інститут, нині Карагандинський Державний Індустріальний Університет).
  • 1970-і — збудовано новий спорткомплекс, який включив у себе 50-метровий плавальний басейн «Дельфін» (нині «Жастар»), стадіон на 15 000 місць і критий льодовий палац.
  • 1971, січень — місто нагороджене орденом Трудового Червоного Прапора.
  • 1972 — відкрито Палац Культури металургів (ДКМ).
  • 1974, квітень — відкритий Пам'ятник Воїнові з Вічним Вогнем, які уособлюють подвиг Темиртауских солдатів, загиблих у німецько-радянську війну (автор — С. Б. Назарян).
  • 1978 — почав роботу парк культури і відпочинку «Восток».
  • 1984 — споруджений новий житловий комплекс — квартал «Зеніца» (нині 70-й квартал), названий так на честь тодішнього югославського міста-партнера Зеніца.
  • 1993, січень — у парку «Восток» відкритий «Зимовий Сад».
  • 1995 — Карагандинський металургійний комбінат (КарМетКомбінат) переданий компанії «Ispat International», і став іменуватися «Ispat-KarMet», далі — «Mittal Steel Temirtau», а з 2007 року — «ArcelorMittal Temirtau».
  • 2000 — Темиртау відзначає 40-річчя плавки чавуну.
  • 2005 — святкування 60-річчя міста Темиртау.
  • 2010 — Темиртау святкує 50-річчя «Казахстанської Магнітки».

Населення Редагувати

Фонтан на майдані перед монументом металургам

Населення Темиртау — поліетнічне і багатонаціональне. На 1 січня 2010 року значну частину населення міста становили росіяни — 60,75 %, казахи — 21,72 %, українці — 5,58 %, німці — 2,91 %, татари — 2,45 %. Інші національності нараховували близько 6,59 % від загального числа населення міста.

Населення — 169590 осіб (2009; 170481 у 1999, 212382 у 1989, 215100 у 1979, 166000 у 1970, 76400 у 1959, 5100 у 1939).

Національний склад Редагувати

Етнічний склад населення міста:
Національність Чисельність
на 2010 рік		 %
Загалом 177 769 100,00
Росіяни 108 003 60,75
Казахи 38 615 21,72
Українці 9 924 5,58
Німці 5 168 2,91
Татари 4 361 2,45
Білоруси 2 267 1,28
Корейці 1 648 0,93
Греки 918 0,52
Башкири 585 0,33
Чеченці 577 0,32
Азербайджанці 566 0,32
Поляки 515 0,29
Мордва 513 0,29
Чуваші 468 0,26
Молдовани 410 0,23
Узбеки 284 0,16
Литовці 246 0,14
інші 2 701 1,52

Економіка Редагувати

Адміністративне приміщення
«АТ АрселорМіттал Теміртау»

Промисловість Редагувати

Трамвай Темиртау

Місто Темиртау є великим індустріально-промисловим центром Карагандинської області і Республіки Казахстан. За станом на початок 2012 року на частку міста приходилося 34,8 % загальнообласного промислового виробництва, з нього 100 % плоского прокату, 89 % — труб з чорних металів, 43 % — теплової енергії, 25 % — електричної енергії, 47 % — кам'яного вугілля, 100 % — цементу.

Обсяг виробництва промислової продукції підприємств всіх видів діяльності за 2011 рік у вартісному вираженні склав 425,7 млрд. тенге, що на 107,1 % більше ніж за попередній рік. З них основну частину відсотків належить таким підприємствам як:

Транспорт Редагувати

Див. також: Трамвай у Темиртау

Місто Темиртау має розвинену транспортну інфраструктуру. У місті працює кілька підприємств, що обслуговують близько тридцяти автобусних маршрутів, які охоплюють все місто і приміські території. У місті поширене маршрутне таксі, звичайне пасажирське таксі представлено численними фірмами. З 1959 року працює трамвай. Трамвайна мережа міста є однією з 4 робочих мереж в Казахстані. Протяжність автодоріг міста — 295 км, у тому числі з асфальтовим покриттям — 259 км, ґрунтові дороги — 36 км.

Освіта і культура Редагувати

В Темиртау є 30 загальноосвітніх шкіл, розрахованих на більше ніж 19 000 учнів і два вищі навчальні заклади (університети).

Центром культури міста є міський палац культури, який був відкритий 5 листопада 1972 року. Будівля була побудована за типовим проектом радянських архітекторів. Фасад палацу прикрашають 8 масок, які символізують фахівців металургійної справи, над фасадом концертного залу розташована незвичайна металева скульптура музи Мельпомени. При ПК працює безліч гуртків і ансамблів для дітей міста. Із них самі відомі: зразковий вокально-хореографічний ансамбль «Натхнення» і зразковий хореографічний ансамбль «Арабески».

У місті знаходиться футбольного клубу першої ліги Казахстану — «Булат-AMT». Крім того, в «Чемпіонаті Казахстану по хокею» місто представлене хокейною командою «Аристан».

В Темиртау виходить кілька місцевих газет («Дзеркало Темиртау», «Казахстанська Магнітка», «Металург», «Калейдоскоп Темиртау», «Вечірня газета»). Крім того, в ефір транслюють свої передачі кілька теле-радіо каналів («Телекомпанія TV-29» 29 ДМВ, «Телекомпанія Сфера» 41 ДМВ, «Телекомпанія ТКТ» 26 ДМВ, «Телекомпанія 43 канал» 43 ДМВ, «Радіо 102» 102 FM).

Персоналії Редагувати

Відомі особистості, які народились, відвідували або мешкали у місті Темиртау:

Міста-партнери Редагувати

У Темиртау 2 міста-партнери:

Примітки Редагувати

  1. Население Республики Казахстан. Итоги Национальной переписи населения Республики Казахстан 2009 года. Том 1. Статистический сборник. /Под ред. Смаилова А.А./ — Астана — 2011 — 242 с. (рос.) [Архівовано з першоджерела 29 січня 2013.]
  2. Решение Темиртауского городского маслихата Карагандинской области от 17 марта 2022 года № 21/4 «Об утверждении Плана по управлению пастбищами и их использованию по городу Темиртау на 2022-2023 годы» - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
  3. Темиртау в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». Редаговано 2006. Процитовано: 2013-02-15 (англ.)
  4. АО «АрселорМиттал Темиртау» [ 2013-01-25 у Wayback Machine.] на «Эксперт РА Казахстан». Процитовано: 2013-02-15 (рос.)
  5. ↑ Інформаційний портал акимату місті Темиртау [ 10 березня 2013 у Wayback Machine.]: Про місто [ 10 березня 2013 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.), (англ.)
  6. ((рос.), (казах.), (англ.)). Архів оригіналу за 31 травня 2015. Процитовано 18 лютого 2013. 
  7. Темиртау. Паспорт регіону (англ.), (казах.), (рос.)
  8. ↑ Чисельність населення за областями, містами і районами, статтю і окремими віковими групами, окремими етносами на 1 січня 2010 [ 17 січня 2013 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.)
  9. Численность городского населения союзных республик, их территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу — Всесоюзний перепис населення 1989 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 30 липня 2012.]
  10. Темиртау на сайті Karta.kz. (рос.)
  11. Темиртау и его родственники. Темиртау — Город Металлургов. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 15 лютого 2013.  (рос.)

Джерела Редагувати

  • Аркуш карти M-43-62 Темиртау. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1983 р. Видання 1986 р. (рос.)

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Темиртау
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Temirta u kaz Temirtau do 1945 roku selishe Samarkandske misto v Kazahstani roztashovane u Karagandinskij oblasti za 30 km na pivnichnij zahid vid administrativnogo centru oblasti mista Karagandi Velikij industrialno promislovij centr Centr Temirtauskoyi miskoyi administraciyi Misto Temirtaukaz TemirtauGerb TemirtauOsnovni daniKrayina KazahstanOblast KaragandinskaAdministraciya TemirtauskaChas zasnuvannya 1909Naselennya 169590 osib 2009 1 Plosha 311 47 2 km Gustota naselennya 544 48 osib km Koordinati 50 04 01 pn sh 72 59 10 sh d 50 06694 pn sh 72 98611 sh d 50 06694 72 98611 Koordinati 50 04 01 pn sh 72 59 10 sh d 50 06694 pn sh 72 98611 sh d 50 06694 72 98611KartaTemirtau Temirtau Temirtau u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 2 Nazva 3 Istoriya 4 Naselennya 4 1 Nacionalnij sklad 5 Ekonomika 5 1 Promislovist 5 2 Transport 6 Osvita i kultura 7 Personaliyi 8 Mista partneri 9 Primitki 10 Dzherela 11 PosilannyaGeografiya RedaguvatiMisto roztashovane na pivnochi Karagandinskoyi oblasti v centralno shidnij chastini Kazahstanu na pivdenno zahidnomu uzberezhzhi Samarkandskogo vodoshovisha Nurinskogo na richci Nura Cherez nogo prolyagaye avtoshlyah M36 za marshrutom Astana Karaganda Nazva RedaguvatiNazva mista perekladayetsya iz kazahskoyi movi yak zalizna gora temir zaliznij tau gora Nazva pov yazana z osnovnim u misti pidpriyemstvom odnim iz najbilshih u Kazahstani kompleksiv girnicho metalurgijnogo sektoru z 2007 roku AT ArselorMittal Temirtau yake u 2012 roci zajnyalo 9 e misce v rejtingu Ekspert 100 Kazahstan 3 4 Istoriya Redaguvati nbsp Karagandinskij derzhavnij industrialnij universitetIstoriya mista Temirtau tisno pov yazana iz girnicho dobuvnoyu ta metalurgijnoyu promislovistyu Kazahstanu 5 1905 15 chervnya v hodi Stolipinskoyi reformi pershi grupi pereselenciv osili na livoberezhzhi richki Nura Ce bulo 40 simej yaki pribuli po dorozi iz Samari Poselennya otrimalo najmenuvannya Zhaur za nazvoyu sopki na protilezhnomu berezi richki 1909 selishe Zhaur perejmenovane v Samarkandske v perekladi z kazahskoyi movi kant cukor syudi jogo zdavna privozili iz samoyi Samari tomu iz samar kant sklalasya nazva Samarkandske 6 1911 pobudovani persha shkola j likarnya U kinci 1920 tih rokiv v comu rajoni pobuvala geologichna ekspediciya na choli z vidomim kazahskim vchenim geologom Kanishem Satpayevim Korisnih kopalin tut ne viyavili ale u zvitnih dokumentah zrobili takij visnovok Rajon selisha Samarkandskogo yak bi samoyu prirodoyu priznachenij dlya togo shob v majbutnomu stati centrom chornoyi metalurgiyi Kazahstanu Cej zapis stav dolenosnim dlya podalshoyi istoriyi mista 1933 dlya zabezpechennya rozvitku Karagandinskogo vugilnogo basejnu pobudovanij vodokanal Samarkandske Karaganda 1939 na richci Nura zvedena greblya 20 metriv u visotu 300 metriv zavshirshki Pochalosya zapovnennya novostvorenogo Samarkandskogo vodoshovisha yake trivalo do 1961 roku 1942 zapusheno v ekspluataciyu pershu turbinu Karagandinskoyi GRES Budivnictvo budivli yakoyi bulo rozpochato she v 1934 roci 1943 rozpochav robotu zavod sintetichnogo kauchuku 1944 sporudzhuvanij Kazahskij metalurgijnij zavod dav pershu stal Plavka velasya v martenivskij pechi 1945 1 zhovtnya selishe Samarkandske otrimalo status mista i nove im ya Temirtau 1947 1949 v tabori oblashtovanomu nedaleko vid mista rozmisheni yaponski vijskovopoloneni 1950 zasnovanij Karagandinskij metalurgijnij kombinat KarMetKombinat KMK Uryad SRSR ogolosiv pro pochatok Vsesoyuznogo udarnogo budivnictva i v misto pochalo priyizhdzhati bezlich molodizhnih zagoniv z usih kinciv Radyanskogo Soyuzu i navit iz krayin soyuznikiv v osnovnomu z Bolgariyi 1959 zavorushennya i povstannya sered robitnikiv vkraj nezadovolenih poganimi umovami praci pereboyami z postachannyam vodi harchuvannya tovariv tosho viklikanimi chislennimi pomilkami administraciyi V rezultati zitknen iz miliciyeyu za oficijnimi danimi 16 robitnikiv bulo vbito 27 poraneno blizko 70 zaareshtovano i zasudzheno iz nih 5 zasudzheno do vishoyi miri pokarannya Tak samo poraneno 28 milicioneriv 1960 domenna pich 1 dala pershu plavku chavunu 1963 na bazi Karagandinskogo politehnichnogo institutu i Karagandinskogo metalurgijnogo kombinatu utvorenij zavod VTUZ ranishe Karagandinskij Metalurgijnij Institut nini Karagandinskij Derzhavnij Industrialnij Universitet 1970 i zbudovano novij sportkompleks yakij vklyuchiv u sebe 50 metrovij plavalnij basejn Delfin nini Zhastar stadion na 15 000 misc i kritij lodovij palac 1971 sichen misto nagorodzhene ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora 1972 vidkrito Palac Kulturi metalurgiv DKM 1974 kviten vidkritij Pam yatnik Voyinovi z Vichnim Vognem yaki uosoblyuyut podvig Temirtauskih soldativ zagiblih u nimecko radyansku vijnu avtor S B Nazaryan 7 1978 pochav robotu park kulturi i vidpochinku Vostok 1984 sporudzhenij novij zhitlovij kompleks kvartal Zenica nini 70 j kvartal nazvanij tak na chest todishnogo yugoslavskogo mista partnera Zenica 1993 sichen u parku Vostok vidkritij Zimovij Sad 1995 Karagandinskij metalurgijnij kombinat KarMetKombinat peredanij kompaniyi Ispat International i stav imenuvatisya Ispat KarMet dali Mittal Steel Temirtau a z 2007 roku ArcelorMittal Temirtau 2000 Temirtau vidznachaye 40 richchya plavki chavunu 2005 svyatkuvannya 60 richchya mista Temirtau 2010 Temirtau svyatkuye 50 richchya Kazahstanskoyi Magnitki Naselennya Redaguvati nbsp Fontan na majdani pered monumentom metalurgamNaselennya Temirtau polietnichne i bagatonacionalne Na 1 sichnya 2010 roku znachnu chastinu naselennya mista stanovili rosiyani 60 75 kazahi 21 72 ukrayinci 5 58 nimci 2 91 tatari 2 45 Inshi nacionalnosti narahovuvali blizko 6 59 vid zagalnogo chisla naselennya mista 8 Naselennya 169590 osib 2009 170481 u 1999 212382 u 1989 9 215100 u 1979 166000 u 1970 76400 u 1959 5100 u 1939 Nacionalnij sklad Redaguvati Etnichnij sklad naselennya mista 8 Nacionalnist Chiselnist na 2010 rik Zagalom 177 769 100 00Rosiyani 108 003 60 75Kazahi 38 615 21 72Ukrayinci 9 924 5 58Nimci 5 168 2 91Tatari 4 361 2 45Bilorusi 2 267 1 28Korejci 1 648 0 93Greki 918 0 52Bashkiri 585 0 33Chechenci 577 0 32Azerbajdzhanci 566 0 32Polyaki 515 0 29Mordva 513 0 29Chuvashi 468 0 26Moldovani 410 0 23Uzbeki 284 0 16Litovci 246 0 14inshi 2 701 1 52Ekonomika Redaguvati nbsp Administrativne primishennya AT ArselorMittal Temirtau Promislovist Redaguvati nbsp Tramvaj TemirtauMisto Temirtau ye velikim industrialno promislovim centrom Karagandinskoyi oblasti i Respubliki Kazahstan Za stanom na pochatok 2012 roku na chastku mista prihodilosya 34 8 zagalnooblasnogo promislovogo virobnictva z nogo 100 ploskogo prokatu 89 trub z chornih metaliv 43 teplovoyi energiyi 25 elektrichnoyi energiyi 47 kam yanogo vugillya 100 cementu Obsyag virobnictva promislovoyi produkciyi pidpriyemstv vsih vidiv diyalnosti za 2011 rik u vartisnomu virazhenni sklav 425 7 mlrd tenge sho na 107 1 bilshe nizh za poperednij rik Z nih osnovnu chastinu vidsotkiv nalezhit takim pidpriyemstvam yak 5 10 metalurgijnij gigant AT ArselorMittal Temirtau girnicho metalurgijnij kompleks z povnim ciklom virobnictva i vlasnoyu energetichnoyu bazoyu vidobutok vugillya zaliznoyi rudi viplavka chavunu i stali virobnictvo sortovogo prokatu i trub TOV TEMK elektrometalurgijnij kombinat vipusk vapna kisnyu i vuglekislogo gazu v balonah karbidu kalciyu ferosilikomargancyu TOV ZPH Tehol KZ zavod z vigotovlennya promislovih holodilnikiv i vipusku metalokonstrukcij AT Central Asia Cement selishe Aktau virobnictvo cementu AT Karcement selishe Aktau virobnictvo azbestocementnih virobiv TOV Bidaj Nan LTD i So pidpriyemstvo harchovoyi promislovosti TOV RenMilk pidpriyemstvo molochnoyi promislovosti TOV Ayan M pererobka molochnoyi produkciyi TOV Bassel Group LLS Karagandinska GRES 1 virobnictvo elektroenergiyi Transport Redaguvati Div takozh Tramvaj u Temirtau Misto Temirtau maye rozvinenu transportnu infrastrukturu U misti pracyuye kilka pidpriyemstv sho obslugovuyut blizko tridcyati avtobusnih marshrutiv yaki ohoplyuyut vse misto i primiski teritoriyi U misti poshirene marshrutne taksi zvichajne pasazhirske taksi predstavleno chislennimi firmami Z 1959 roku pracyuye tramvaj Tramvajna merezha mista ye odniyeyu z 4 robochih merezh v Kazahstani Protyazhnist avtodorig mista 295 km u tomu chisli z asfaltovim pokrittyam 259 km gruntovi dorogi 36 km 5 Osvita i kultura RedaguvatiV Temirtau ye 30 zagalnoosvitnih shkil rozrahovanih na bilshe nizh 19 000 uchniv i dva vishi navchalni zakladi universiteti Centrom kulturi mista ye miskij palac kulturi yakij buv vidkritij 5 listopada 1972 roku Budivlya bula pobudovana za tipovim proektom radyanskih arhitektoriv Fasad palacu prikrashayut 8 masok yaki simvolizuyut fahivciv metalurgijnoyi spravi nad fasadom koncertnogo zalu roztashovana nezvichajna metaleva skulptura muzi Melpomeni Pri PK pracyuye bezlich gurtkiv i ansambliv dlya ditej mista Iz nih sami vidomi zrazkovij vokalno horeografichnij ansambl Nathnennya i zrazkovij horeografichnij ansambl Arabeski U misti znahoditsya futbolnogo klubu pershoyi ligi Kazahstanu Bulat AMT Krim togo v Chempionati Kazahstanu po hokeyu misto predstavlene hokejnoyu komandoyu Aristan V Temirtau vihodit kilka miscevih gazet Dzerkalo Temirtau Kazahstanska Magnitka Metalurg Kalejdoskop Temirtau Vechirnya gazeta Krim togo v efir translyuyut svoyi peredachi kilka tele radio kanaliv Telekompaniya TV 29 29 DMV Telekompaniya Sfera 41 DMV Telekompaniya TKT 26 DMV Telekompaniya 43 kanal 43 DMV Radio 102 102 FM Personaliyi RedaguvatiVidomi osobistosti yaki narodilis vidviduvali abo meshkali u misti Temirtau Antipin Volodimir Yurijovich nar 18 kvitnya 1970 Temirtau kazahskij hokeyist zahisnik Antonov Anton Stanislavovich nar 23 sichnya 1970 Chudovo Novgorodskoyi oblasti rosijskij pismennik fantast zhurnalist Do 1980 roku prozhivav u misti Temirtau Aubakirov Toktar Ongarbajovich nar 27 lipnya 1946 Karkaralinskij rajon Karagandinska oblast pershij kosmonavt Kazahstanu i vodnochas 72 ij ostannij kosmonavt SRSR Geroj Radyanskogo Soyuzu 1988 Na pochatku 1960 h rokiv pracyuvav tokarem na Temirtauskomu livarno mehanichnomu zavodi Ahmetov Serik Nigmetovich nar 25 chervnya 1958 Temirtau doktor ekonomichnih nauk prem yer ministr Kazahstanu 2012 Goncharenko Oleg Mikolajovich nar 5 serpnya 1959 Temirtau ukrayinskij poet prozayik publicist perekladach Ivanov Mikita Vasilovich nar 31 bereznya 1989 Temirtau kazahskij hokeyist napadnik Nazarbayev Nursultan Abishevich nar 6 lipnya 1940 s Chemolgan Kaskelenskij rajon prezident Kazahstanu V 1960 ti roki pracyuvav robitnikom u tresti Kazmetallurgstroj a zgodom na partijnij i komsomolskij roboti mista Temirtau Mista partneri RedaguvatiU Temirtau 2 mista partneri 11 nbsp Zenica Bosniya i Gercegovina 1982 nbsp Kam yanske Ukrayina 2000 Primitki Redaguvati Naselenie Respubliki Kazahstan Itogi Nacionalnoj perepisi naseleniya Respubliki Kazahstan 2009 goda Tom 1 Statisticheskij sbornik Pod red Smailova A A Astana 2011 242 s ros Arhivovano z pershodzherela 29 sichnya 2013 Reshenie Temirtauskogo gorodskogo maslihata Karagandinskoj oblasti ot 17 marta 2022 goda 21 4 Ob utverzhdenii Plana po upravleniyu pastbishami i ih ispolzovaniyu po gorodu Temirtau na 2022 2023 gody Informacionno pravovaya sistema normativnyh pravovyh aktov Respubliki Kazahstan ros Temirtau v onlajn versiyi Encyclopaedia Britannica Redagovano 2006 Procitovano 2013 02 15 angl AO ArselorMittal Temirtau Arhivovano 2013 01 25 u Wayback Machine na Ekspert RA Kazahstan Procitovano 2013 02 15 ros a b v Informacijnij portal akimatu misti Temirtau Arhivovano 10 bereznya 2013 u Wayback Machine Pro misto Arhivovano 10 bereznya 2013 u Wayback Machine kazah ros angl Istoriko krayeznavchij muzej m Temirtau ros kazah angl Arhiv originalu za 31 travnya 2015 Procitovano 18 lyutogo 2013 Temirtau Pasport regionu angl kazah ros a b Chiselnist naselennya za oblastyami mistami i rajonami stattyu i okremimi vikovimi grupami okremimi etnosami na 1 sichnya 2010 Arhivovano 17 sichnya 2013 u Wayback Machine kazah ros Chislennost gorodskogo naseleniya soyuznyh respublik ih territorialnyh edinic gorodskih poselenij i gorodskih rajonov po polu Vsesoyuznij perepis naselennya 1989 roku ros Arhivovano z pershodzherela 30 lipnya 2012 Temirtau na sajti Karta kz ros Temirtau i ego rodstvenniki Temirtau Gorod Metallurgov Arhiv originalu za 5 lyutogo 2012 Procitovano 15 lyutogo 2013 ros Dzherela RedaguvatiArkush karti M 43 62 Temirtau Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1983 r Vidannya 1986 r ros Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu TemirtauInformacijnij portal akimatu misti Temirtau kazah ros angl Temirtau Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Temirtau v onlajn versiyi Encyclopaedia Britannica angl Na Vikimapiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Temirtau amp oldid 40515368