Гірнича промисловість Казахстану Гірнича промисловість одна з провідних і високорозвинених галузей економіки Казахстану

Гірнича промисловість Казахстану

Гірнича промисловість — одна з провідних і високорозвинених галузей економіки Казахстану.

Кінець XX ст ред.

Загальна характеристика ред.

Розробка значних запасів хрому, свинцю, цинку, урану, молібдену, бокситів, фосфатів і міді, які є в країні, вимагає значних капіталовкладень. Найбільші іноземні інвестори Казахстану в 1990-і роки — «Шеврон», «Акітен», «Аджіп» і інші. На середину 1998 в Казахстані зареєстроване 1388 діюче підприємство з іноземними інвестиціями з 81 країни.

Частка мінерально-сировинного сектора економіки країни в промисловому виробництві на 1998 р. становила 50 %, з них за рахунок вуглеводнів 24 %, чорної металургії 14 і кольорової 12 %. Видобуток мінеральної сировини і виробництво продукції гірничометалургійної промисловості в 1998 р. (в дужках за 1997 р.) склали (в тис. т): глинозему 1085 (1095); бокситу 3400 (3380); Ве 0,1 (0,1); Bi 0,05 (0,05); Cd 0,9 (0,8); хроміту 1600 (1800); Co 0,3 (0,3); Cu в рудах і конц-тах 337 (316); Fe-руд 8693 (12627); чавуну 2594 (3100); ферохрому 535 (600); сталі сирої 3120 (3900); Pb в рудах і конц-тах 0,03 (0,03); Mg 9,0 (9,0); Mn-руд 399 (230); Мо 0,1 (0,1); Ni в рудах і конц-тах 6 (7); Ti 12 (13); Va 1,0 (0,9); Zn в рудах і конц-тах 225 (225); азбесту 125 (125); вугілля 72000 (77000); нафти 25900 (23800); U 1,25 (1,00); Ag 725 (690) т; Au 18000 (18700) кг. [Mining J. — 1999 та 2000]. Нафта. У 1990-х роках ВО «Ембанєфть», «Мангишлакнєфть» та «Актюбінскнєфть» розробляли бл. 30 нафт. родовищ. Видобуток нафти в період 1950-і — 1990-і роки весь час зростав. У 1982 р. він становив 19,2 млн т. У 1997 було видобуто 25,8 млн т нафти і газового конденсату.

Окремі галузі ред.

Нафтовидобування. В кінці XX ст. великі родовища нафти відкриті в Прикаспійській низовині (Тенгіз), на п-ові Мангишлак, на каспійському шельфі і в південному Казахстані. Для розробки і експорту цих нафтових ресурсів утворені міжнародні консорціуми. Найбільш відомий Каспійський трубопровідний консорціум (КТК). У грудні 1996 він мав у своєму складі казахстанський, російські, американські, італійські і британські компанії. Китайська національна нафтова компанія уклала угоду з урядом Казахстану про будівництво нафтопроводу з Казахстану в Китай. Канадська компанія «Харрікейн» планує вкласти понад 400 млн дол. в розробку родовищ нафти і газу. Ці проекти можуть в майбутньому створити основу для розвитку в Казахстані великого експортного ринку. Видобуток газу в Казахстані невеликий. У 1992—1996 рр. він скоротився на 40 %, а до 1999 р. перевищив рівень 1991 р. (бл. 10 млрд куб.м.).

Вугільна промисловість зосереджена в Центр. К., де розташовані Карагандинський, Екібастузький, Майкюбенський та Тургайський бас. Промислове освоєння Карагандинського бас. розпочато в 30-і роки XX ст., Екібастузького — в 50-і, Майкюбенського — у 80-і. У 1990-і роки видобуток весь час зменшувався, що пов'язано з кризою в економіці країни і зміною системи господарювання.

Видобуток Fe-руд в кінці XX ст. скорочувався: 1989 — 23,8 млн т залізняку, 1997 — 12,6 млн т, 1998 — 8,7 млн т, в тому числі на Соколово-Сарбайському ГЗК на 40 %. У 1997 р. залізорудні ГЗК працювали на 50 % проектної продуктивності. У перспективі планується збільшення і стабілізація видобутку руди на рівні 15-16 млн т/рік. У 1999 р. в Казахстані з'явився новий продуцент залізорудної сировини — компанія Yerlovo. До цього, починаючи з 1996 р. компанія вела геологорозвідувальні роботи на залізорудному родовищі Атансор. У результаті були підраховані запаси руд: 45.4 млн т, з яких 10.3 млн т з середнім вмістом заліза 51,7 % — багаті мартитові руди, а з 35,1 % — первинні магнетитові.

Видобуток Mn-руд у 1989 становив 151,9 тис. т, в 1997—230 тис. т, 1998—399 тис. т. Проектна продуктивність трьох діючих марганцевих ГЗК становить 2,55 млн т/рік. На початку XXI ст. планується збільшення видобутку руд до 1 млн т/рік з виробництвом 550—600 тис. т конц-тів. На всіх казахстанських родовищах, крім Західного Каражалу, видобуток марганцю ведеться відкритим способом. Збагачуються руди простими гравітаційними методами.

Видобуток хромітів за 1998 р. становив 1,6 млн т. Розробляли руди з сер. вмістом Cr2О3 50,3 %. Здійснюється перехід на підземну розробку родов. із збільшенням видобутку до 4,0 млн т/рік та із залученням до експлуатації бідних руд.

Золото. Максимум виробництва золота в Казахстані припадає на 1990—1991 рр., коли було видобуто 29 т металу. Близько 1/3 золота добували попутно з поліметалічних руд родовищ Рудного Алтаю. Основна частина золота добувалася з корінних родовищ державними підприємствами, старательський видобуток з розсипів становив лише перші проценти. Після розпаду СРСР в Казахстані почався різкий спад виробництва золота. У 1993 р. було видобуто 17.7 т, в 1994 р. — 14.5 т, до кінця 90-х років видобуток знизився до 9-10 т на рік.

Обсяг видобутку рудного золота у 1997 р. в К. знизився в порівнянні з 1989 р. в ~2 рази, а ступінь освоєння запасів становить всього 0,6 %. При цьому спад стався за рахунок зниження видобутку з власне золоторудних родовищ, в яких укладено 66 % всіх розвіданих запасів золота країни. Активне освоєння саме цієї частини золотосировинної бази, і насамперед найбільших родовищ Васильківського і Бакирчикського, може забезпечити істотне зростання виробництва золота в Казахстані. Основною проблемою масштабного промислового освоєння цих об'єктів є важка збагачуваність відносно небагатих за вмістом золота руд (4-9 г/т).

У 1998—2000 рр. стався різкий стрибок рівня видобутку — за рік на 20 %. Видобуток Au у Казахстані в 1998 р. становив 18 т, у 2000 — 22 т. Бл. 50 % забезпечується за рахунок попутного вилучення Au при переробці руд кольорових металів. Запрацювала державна програма «Золото Казахстану», спрямована на збільшення видобутку до 50 т/рік. Капіталовкладення в реалізацію цієї програми оцінюються в 1 млрд дол. У загальному обсязі 59 % запасів руд важко збагачуються.

У 1993 р. на базі об'єднання «Каззолото» була створена державна акціонерна компанія «Алтиналмас», якій було передано найбільші родовища. Ідея полягала в формуванні єдиної системи управління золотодобувною галуззю. У 1994—1996 рр. «Алтиналмас» забезпечив постачання 37.7 т золота в Національний банк. У 1994—1995 рр. в умовах чергового підйому світових цін на золото в Казахстані з'явилося декілька десятків західних гірничих компаній — Placer Dome (Канада), Dominion Mining (Австралія) та інш. які утворили СП. Боксити. До 1991 р. Казахстан забезпечував близько 60 % видобутку бокситів в Радянському Союзі, велика частина яких перероблялася в глинозем на найбільшому в СРСР Павлодарському алюмінієвому заводі потужністю 1.34 млн т глинозему на рік, який став до ладу в 1964 р. У 1996 р. за рішенням уряду країни створене АТ «Алюміній Казахстану» (акціонери: Kazakhstan Mineral Resources Corp., Велика Британія — 28,2 %; уряд Казахстану — 31,7 %, приватні акціонери — 40,1 %), яке включає АТ «Павлодарський алюмінієвий завод», АТ «Тургайське бокситове рудоуправління», АТ «Краснооктябрське бокситове рудоуправління» і ряд інших підприємств. У 1999 р. АТ «Алюміній Казахстану» перетворено у відкрите акціонерне товариство. ВАТ «Алюміній Казахстану» входить до групи компаній, що контролюються Євразійським банком.

Перспективи підвищення ступеня освоєння пріоритетних видів мінеральної сировини в республіці сприятливі. У останні роки XX ст. спостерігається позитивна динаміка залучення до освоєння нових родовищ нафти, чорних і кольорових металів, розсипного золота. Кількість запасів, що знаходяться в промисловій розробці і прийнятих надрокористувачами до освоєння, станом на 2000 р. збільшилася по нафті, хрому і марганцю до 90 %, золоту — до 80, цинку — до 70, міді — до 60, по свинцю і бокситах — до 50, заліза і урану — до 40 %. Інвестиції в добувну галузь в 1999 р. склали 2,9 млрд дол. США. Найпривабливішою для інвестицій галуззю як і раніше залишається нафта — 68 % від загальних інвестицій. Потім слідують вугілля і мідь — по 7 %, свинець і цинк — 6, залізо і марганець — 4 %. Частка інвестицій у видобуток золота за останні три роки знизилася з 4 до 1 %. При цьому частка інвестування в основний капітал збільшилася, що свідчить про довготривалий інтерес інвесторів.

Початок XXI ст ред.

Загальна характеристика ред.

На початку XXI ст. (2001) спостерігається зростання в гірничій промисловості на 17 %, переважно в результаті зростання у видобутку попутного газу (13.9 %), вугілля і лігніту (5.4 %), кольорово-металічних руд (5.3 %), і природного газу (3 %). З 40 основних видів паливно-енергетичних і металічних к.к. станом на 2001 р в К. добувається і переробляється з отриманням продукції високого ступеня готовності близько 20 видів (вуглеводнева сировина, вугілля, уран, залізо, марганець, хром, мідь, свинець, цинк, золото, срібло, бісмут, кадмій, ґалій і інші), добувається і проходить первинну переробку понад 10 видів (алюміній, нікель, молібден, реній, осмій і інші). По ряду корисних копалин (тантал, ніобій, вольфрам, олово) видобуток припинено через високу собівартість продукції і низьку якість сировини. У 2001 р. частка паливно-енергетичної галузі становить 11 %, а гірничо-металургійної 24 % від загального промислового виробництва країни. Розвинені нафтова, газова і вугільна пром-сть, видобуток і переробка металургійної і гірничохімічної сировини, буд. матеріалів та інш. Кольорова металургія країни у 2001 р. виробляла кольорові, благородні і рідкісні метали 32 найменувань, до 70 видів їх прокату. На 1 січня 2002 в гірничій галузі країни діяло 1 203 компаній. Казахстан планує приватизувати стратегічно важливі гірничі підприємства. В табл. показані найбільші надрокористувачі Казахстану.

Таблиця. Найбільші надрокористувачі Казахстану (на 2001 р).

Підгалузь	Надрокористувач
Видобуток залізних руд	ВАТ «ССГВО», ТОВ «Оркен», ВАТ “Атасуруда”
Видобуток марганцевих руд	ТНК «Казхром» (рудник «Тур»), ВАТ «Жайремський ГЗК»
Видобуток хромових руд	ВАТ «Донський ГЗК» (ТНК «Казхром»)
Видобуток нікелевих руд	ТОВ «Кизил Каін Мамит»
Видобуток мідних руд	Корпорація «Казахмис»
Видобуток свинцево-цинк. руд	ВАТ «Казцинк», ЗАТ «Південполіметал», Ачисайський поліметалічний комбінат
Видобуток алюмінієвої сировини	ВАТ «Алюміній Казахстану»
Видобуток титаномагнієвих руд	ВАТ «Обухівський ГЗК-2», АТ «Мінерал», АТ «Бектемир»
Виробництво губчатого титану та магнієвих сплавів	ВАТ «Усть-Каменогірський титано-магнієвий комбінат»
Видобуток рідкісноземельних руд	ТОВ «Східно-Казахстанська рідкісноземельна компанія»
Виробництво рідкісних металів	ВАТ «Ульбінський металургійний завод», РГП «Жезказганредмет»
Видобуток золота	АТ «Алтиналмаз», ВАТ «Васильківський ГЗК», ВАТ "ДРК «АБС-Балхаш», ТОВ «Казахалтин» та інш.
Видобуток фосфоритів	АТ «ДХК Каратау»
Видобуток вугілля	ВАТ «Іспат-Кармет», ТОВ «Богатир Аксес Комир», ВАТ «Євроазійська енергетична корпорація», ВАТ «Семейкомир» та інш.
Видобуток урану	НАК «Казатомпром», АТ «КазСабтон», СП «Інкай», СП «Катко»

Інвестиції у розвиток видобування мінеральних ресурсів в Казахстані у 2001 р склали US$4.75 млрд. Іноземні інвестиції — US$3.78 млрд (79.7 %). Основні інвестиції, спрямовані на розвиток підгалузей, розподілилися так: вуглеводні (74 %), поліметали (6 %), мідь (4 %), вугілля (5 %), залізо і марганець (4 %), золото, хроміт, уран і боксит (1 % кожний). Інвестиції в геологічні дослідження: US$738.2 млн, з них US$697.5 млн — іноземні [Mining Annual Review 2002].

Темпи росту виробництва в гірничодобувній галузі К. в 2001 р. склали бл. 120 % — одні з найбільших у світі в цій галузі. Співвідношення обсягів кінцевої продукції в грошовому виразі по основних надрокористувачах К. становила (2000 р): ВАТ «Іспат-Кармет» — 57 %; Аксуський завод феросплавів — 17 %; ССГВО — 11 %; Ферохром — 6 %; Донський ГЗК — 5 %; ВАТ «Жайремський ГЗК» — 3 %. Видобуток і переробка у 2000 р. становила: зал. руди 16100 тис. т. (планується збільшення видобутку до 2005 р. до 18320 тис. т.); ферохромової руди — 2606,6 тис. т. (планується у 2005 р. 3400 тис. т.). Виробництво марганцевого концентрату у 2000 р. — 618,7 тис. т. (планується до 2005 р. збільшити його випуск на 27 %). Виробництво рафінованої міді: 2000 р. — 394,9 тис. т. (план на 2005 р — 415 тис. т.); металічного цинку: 2000 р. — 262,6 тис. т. (план на 2005 р 345 тис. т.); рафінованого свинцю: 2000 р. — 207,7 тис. т. (план на 2005 р. — 213 тис. т.). У 2000 р. всіма підприємствами золотодобувної галузі видобуто 14,5 т золота афінованого і 897,5 т срібла афінованого. До 2005 р. планується збільшити їх видобуток відповідно до 20 т і 950 т. За 2000 р. виготовлено глинозему 1216,6 тис. т. (план на 2005 р. — 1440 тис. т.). Також планується створити власне електролізне виробництво алюмінію продуктивністю 215 тис. т. первинного алюмінію на рік. У 2000 р. випущено фосфорної сировини всього майже 500 тис. т. У 1999 р виробництво природного урану склало 2000 т (8-е місце у світі).

Незважаючи на багатство і різноманітність мінерально-сировинних ресурсів, ступінь їх освоєння надто низький і в середньому не перевищує 1 %. Це в декілька разів нижче за середньосвітовий рівень і майже на порядок менше, ніж у високорозвинених країнах. До числа проблемних мінерально-сировинних галузей республіки належить нафтогазова, золоторудна, мідна, свинцево-цинкова, фосфоритова і баритова, частково — уранова, марганцева, титанова і олов'яна. Сировинні бази цих галузей достатні для нарощування обсягів виробництва, а їх продукція може знайти попит на внутрішньому і зовнішньому ринках. Однак існують причини, що стримують освоєння мінеральних ресурсів. Загальною проблемою в освоєнні запасів є низький рівень внутрішнього споживання мінерально-сировинної продукції. Питоме споживання (на душу населення) мінерально-сировинної продукції в Казахстані на 2000 р. в порівнянні з економічно розвиненими країнами нижче: по цинку в 3,5 рази, по нафті в 5 раз, по свинцю в 12 раз, по міді і алюмінію в десятки разів. Нафта і конденсат. Володіючи значними розвіданими запасами нафти (12-е місце у світі), Казахстан за темпами їх освоєння в 3 рази поступається середньосвітовим показникам, в 7 раз — Росії і в 15 раз — високорозвиненим країнам. Головною причиною низького рівня видобутку є мала потужність або відсутність нафтопроводів для доставки сировини внутрішнім і зовнішнім споживачам. Діючий у республіці нафтопереробний комплекс (Атираузький, Шимкентський і Павлодарський нафтопереробні заводи) загальною потужністю 20 млн т працює із завантаженням менше 50 % (2000 р). Особливо Шимкентський і Павлодарський заводи мають гостру нестачу сировини внаслідок їх відірваності від основного Західно-Казахстанського нафтопереробного регіону. Будівництво нафтопроводу Західний Казахстан — Кумколь дозволить забезпечити безперебійне постачання цих двох заводів і стабілізувати внутрішній ринок споживання сирої нафти. Однак вирішальною умовою значного зростання видобутку нафти в К. є експорт нафти. У зв'язку з цим найважливіша задача — є будівництво експортного нафтопроводу Тенгіз — Новоросійськ.

Окремі галузі ред.

Нафтовидобування ред.

У 2000 р. введено в пробну експлуатацію нафтове родовище Східна Кокарна, розташоване в Атирауській області Казахстану, з початковими запасами нафти в 2108 тис. т, нафта легка, малосірчиста. За заг. запасами нафти і виробничими потужностями Казахстан займає 2-е місце в СНД і 3-є в Прикаспійському регіоні по рівню видобутку нафти. Але проблемою для країни є відсутність шляхів експорту нафти, адекватних масштабам видобутку. Головний варіант транспорту експортної нафти — нафтопроводи. Експорт казахстанської нафти буде здійснюватися по двох маршрутах: від Тенгізького родовища по трасі «КТК» («Каспійського трубопровідного консорціуму») до Новоросійська і від того ж родов. через Азербайджан до Туреччини по трубопроводу Баку Джейхан. У 2000 р. Казахстан почав альтернативне постачання нафти: з Кумкольського родовища Кзил-Ординської області залізницею на нафтопереробні заводи північно-західного Китаю. Китай готовий купляти 50 тис. т казахстанської нафти на місяць.

У Казахстані в 2002 р. видобуто 47.23 млн т нафти і конденсату, що на 21 % більше, ніж в 2001 р. (39 млн т). Велику частину приросту забезпечили два гігантських родовища — Тенгіз і Узень. У 2003 р в Казахстані планується видобути 52 млн тонн нафти і газового конденсату. Близько 95 % обсягу видобутку припадає на три родовища: Карачаганак (34 %), Тенгіз (40 %) і Узень. На родовищі Тенгіз до осені 1997 р. попутний газ перезакачували в пласт або спалювали на промислі. На початку століття утилізують бл. 30 % газу. Міністерство енергетики і мінеральних ресурсів Казахстану прогнозує зростання видобутку нафти і конденсату в 2010 р. до 100 млн т, а в 2015 р. — до 150 млн т. Таке швидке зростання буде досягнуто за рахунок введення в експлуатацію гігантських родовищ на півночі Каспію [Petroleum Economist. 2003. V.70].

Казахстан в травні 2003 р. прийняв національну програму освоєння казахстанського шельфу Каспію. Програма умовно розділена на три етапи: 2003—2005 рр. — створення умов для проведення розвідувальних робіт та відповідної інфраструктури; забезпечення сприятливого інвестиційного клімату; початок розвідувальних робіт. Капіталовкладення — бл. $4,4 млрд; 2006—2010 рр. — продовження розвідки, будівництво експортного нафтопроводу, розширення експортної інфраструктури. Капвкладення — 8,6 $млрд; 2011—2015 рр. — стабілізація морського нафтовидобутку, експорт на світові ринки. Капвкладення — $13,5 млрд. До 2005 року ЗАТ "Національна компанія «КазМунайГаз» планує збільшити обсяг видобутку нафти до 10 млн тонн.

Казахстан ставить перед собою задачі припинення імпорту нафтопродуктів з Росії і нарощування власного експорту. У другій половині 1990-х років тут був реконструйований Шимкентський НПЗ, що працює на нафті з родовищ Кумкольської групи, розташованих в південній частині країни. Цей завод — головна база експорту казахстанський нафтопродуктів на початку XXI ст. Базою постачання на зовнішній ринок нових обсягів нафтопродуктів повинен стати Атирауський НПЗ, на якому в 2002 році почата повна модернізація без зупинки виробництва. Завод знаходиться в Західному Казахстані поблизу від основних нафтових промислів країни. Внаслідок реконструкції глибина переробки зросте з 50 до 82 %, виробництво високооктанових бензинів збільшиться на 640 %, вміст сірки в бензинах і дизпаливі поменшає з 0,2 до 0,05 %. Випуск якісних продуктів повинен допомогти збільшити рівень переробки на заводі з 2 млн тонн до 4,6 млн тонн на рік. Модернізацію АНПЗ вартістю біля $600 млн ведуть японські інвестори. Роботи повинні завершитися в 2006 році, після чого Астана планує почати експорт своїх нафтопродуктів в Росію і Європу. У цей же період Казахстан планує збільшити загалом по країні обсяги нафти, що переробляється.

Природного газу у 2000 р. видобуто понад 12 млрд куб.м, у 2002 — понад 14 млрд куб.м. У 2002—2003 рр позитивна динаміка зберігається. Значно збільшили обсяги видобутку газу «Тенгізшевройл», «Карачаганак Петролеум Опер. Ко». За станом на 1 червня 2003 року в підземних сховищах знаходилося 903 млн м³ природних газу (дані KZ-today). Нарощується виробництво зрідженого газу — у 2003 р очікується виробництво 1045 тис. т ЗПГ.

Щорічний обсяг видобутку природного газу в Казахстані до 2015 р. планується довести до 45-50 млрд куб.м. Прогнозний обсяг видобутку природного газу в 2005 р. становитиме 20.5 млрд куб.м, а до 2010 р. зросте до 35 млрд куб.м. Споживання природного газу в РК до 2005 р. передбачається на рівні 7.84 млрд куб.м, до 2010 р. — 11.15 млрд куб.м, до 2015 р. — 15.83 млрд куб.м. З урахуванням цих прогнозних даних експортний потенціал країни складе до 2015 р. понад 34 млрд м³ на рік. При цьому основними напрямами експорту казахстанського природного газу до 2015 р. стануть Росія і Західна Європа.

Див. Газодобувна промисловість Казахстану

Вугілля. З видобутку кам. вугілля К. у 2001 р. займає 11-е місце у світі. Динаміка видобутку (млн т): 1990—130; 1994 — 99,8; 1998 — 66; 1999 — 53; 2000 — 56,6; 2001 — 71 [Локер С., Лондон]. Видобуток бурого вугілля в 2001 р склав 2.7 млн т, динаміка позитивна (8,5 %). [Mining Annual Review 2002]. Казахський вуглевидобуток забезпечується двома регіонами — Караганда та Екібастуз. Видобуток вугілля в Казахстані супроводжується значним викидом в атмосферу метану. На частку Казахстану припадає 10 % всіх світових викидів метану, і за цим показником він займає 4-е місце у світі після Китаю, США і Австралії. Агентство охорони навколишнього середовища США звернулося до Казахстану з проханням скоротити видобуток вугілля, що зменшить шкідливі викиди метану [Інф. «Росинформуголь»].

Залізняк. Видобуток залізної руди в 2001 р склав 14.14 млн т, виробництво залізорудного концентрату — 13.52 млн т, котунів — 6.11 млн т. Експорт сировинних товарів залізної руди з Казахстану загалом склав 8.66 млн т (4.93 млн т — котуни, 3.73 млн т — концентрат). Майже весь експорт — до РФ (Магнітогорський МК) [Mining Annual Review 2002]. Виробництво залізорудної сировини на 2001 р. здійснюють чотири ГЗК і одне велике виробниче об'єднання: Соколовсько-Сарбайське гірничо-збагачувальне виробниче об'єднання, Лисаківський ГЗК, Атасуйський ГЗК на базі Атасуйського залізорудного району, Жайремський ГЗК, Підприємство «Тогай». Американська компанія Golden Eagles Reinsurance Co. зобов'язалася інвестувати 20 млн дол. в будівництво збагачувальної фабрики, яка повинна бути пущена в 2004—2005 рр. Розвіданий Аякський залізорудний басейн.

Для збільшення видобутку залізняку уряд Казахстану розробив довгострокову програму зростання виробничих потужностей гірничодобувних підприємств до 15-16 млн т залізняку на рік. Насамперед передбачається модернізація і розширення виробничих потужностей Соколовського і Сарбайського кар'єрів. Планується впровадження нових технологій збагачення руд на Лисаківському ГЗК, що дозволить збільшити вміст заліза в котунах і сприяти виплавці високоякіснішої сталі на Карагандинському МК компанії Ispat.

Уряд Казахстану розглядає пріоритетний проект будівництва 400-км залізниці Краснооктябрський-Донське, яка з'єднає Костанайську область на півночі країни з Актюбінською на заході. Проект має стратегічне значення для подальшого розвитку гірничорудної промисловості в цьому регіоні. Вздовж дороги, в межах Камистінського району Костанайської області, знаходяться резервні родовища залізо-магнетитових руд Бенкалінське, Шигуркульське, Сорське і Адаєвське. Запасів залізняку в межах контурів кар'єрів (близько 200 млн т), що проектуються, досить для відкритої розробки цих родовищ протягом 15 років. З реалізацією проекту будівництва залізниці не тільки уможливиться освоєння різних родовищ корисних копалин, розташованих вздовж майбутньої магістралі, але і відкриється шлях до єдиного в республіці торгового порту Актау на Каспійському морі.

Марганець. Видобуток руди марганцю зріс на 17 % до 1.40 млн т, а приріст концентрату марганцю склав 3 % — 646,7 тис.т. У умовах реальної економіки К. перейшов на ефективні способи підземного кар'єрного видобутку марганцевих руд. Внаслідок цього в марганцевій галузі на 2000 р. вдалося досягти зростання виробництва майже в 2 рази.

Хром. Казахстан зменшив видобуток хромових руд на 22 % до 2.46 млн т у 2001. Казахстанські потужності в хромовій підгалузі включають Донський комплекс — найбільший в колишньому СРСР. На початку XXI ст. підгалузь контролює національна хромова корпорація Казхром [Mining Annual Review 2002].

Золото — одна з основних перспективних корисних копалин країни. Але ступінь освоєння золотосировинної бази республіки на початок XXI ст. низький. Перспективи зростання виробництва золота, що намітилися в добувній промисловості Казахстану в 1998—2000 рр., виглядають обнадійливими. Ведеться активна підготовка до експлуатації родовищ різного масштабу, в тому числі дрібних, але з багатими рудами, причому відробляння деяких з них починаються в 2002 р. У цих процесах активно беруть участь іноземні інвестори — компанії Leviev Group, Celtic Resources Holdings plc, Auliye Resources LLP, Ivanhoe Mines, Eurasia Gold Corp та інші. У 2001 р в Казахстані вироблено 16,569 т рафінованого золота (на 44 % більше, ніж в 2000). У 2002 р. виробництво золота в Казахстані — 25 т (оцінка). Один з провідних продуцентів золота в Казахстані на початку XXI ст. — ABS-Balkhash. Доведені добувні запаси на всіх рудниках компанії — 107 т золота.

У 2002 р. у північному районі Південно-Казахстанський області — Сузакському — відкрито нове велике золотодобувне підприємство «ТОВ Теріскей» створене для розробки золото-срібно-мідного родовища Кумісти. На заводі вже отримані 14 кг золото-срібного сплаву Доре із вмістом 85 % золота і 15 % срібла. Загальна потужність підприємства становить 12,5 тонни сплаву на рік. Родовище Кумісти було розвідане в 70-х роках XX ст., але розробка його вважалася нерентабельною. Зараз руда підіймається з 10-15 метрової глибини і переробляється до сплав Доре на місці. При цьому золото і срібло добувають методом чанового вилуговування. Вміст золота в руді 7-10 г/т, срібла 150—170 г/т, міді — до 10 кг/т. Подібних родовищ в Південному Казахстані відомо 5, всі вони на території Сузакського району. Загальні розвідані запаси дорогоцінних металів в них становлять 350 т.

Кольорова металургія республіки в основному базується на відомих сировинних джерелах Рудного Алтаю і Жезказгансько-Балхашського регіону.

Алюмінієва промисловість. У 2001 р в країні за іноземними джерелами видобуто до 3.67 млн т бокситів, виробництво глинозему склало 1.23 млн т [Mining Annual Review 2002]. Це дещо нижче оцінок самого Казахстану.

Видобуток бокситів у Казахстані ведеться відкритим способом. АТ «Краснооктябрське бокситове рудоуправління» (КБРУ) розробляє родовища бокситів Верхнєтобольського бокситорудного району: Аятське, Белінське (44 % Al₂O₃, 8,2 % SiO₂, 22,2 % Fe₂O₃), Краснооктябрське (40-55 % Al₂O₃, 5-10 % SiO2, 5-30 % Fe₂O₃), розташовані на території Кустанайської області. На базі цих родовищ побудовані рудники: Аятський продуктивністю 400 тис. т руди на рік, Белінський — 1-1.2 млн т/рік і Красногірський (колишній Північний) — 1 млн т/рік. Родовище Аятське (розвідані запаси — 90 млн т) станом на початок XXI ст. на балансі як резервне. Краснооктябрське родовище (розвідані запаси 100 млн т) — найбільше родовище Казахстану. Боксити мають підвищений вміст діоксиду вуглецю, сірки і органічних речовин, що утруднює їх переробку. У 1999 р. на руднику почато будівництво нового кар'єру з розвіданими запасами бокситів 17 млн т. До 2004 р. намічене збільшення видобутку КБРУ до 3.5 млн т.

АТ «Тургайське бокситове рудоуправління» (ТБРУ) розробляє родовища Амангельдінського бокситорудного району (Центрально-Казахстанська бокситоносна провінція). У районі знаходяться п'ять великих родовищ: Аркаликське, Верхньо- та Нижньоашутське, Північне і Уштобінське. Найбільше родов. Аркаликське із запасами бокситів 28 млн т вже відпрацьоване. Експлуатаційні роботи ведуться на Верхньоашутському і Нижньоашутському родовищах. У зв'язку з виснаженням їх запасів прийняте рішення про розробку Північного родовища. У 2000 р. ТБРУ видобуло понад 1 млн т руди.

У перспективі розглядається можливість розробки в Убаганському бокситорудному районі Коктальського і Наурзумського родовищ, виявлені ресурси бокситів яких становлять 160 млн т.

Випуск глинозему на Павлодарському заводі зріс з 822 тис. т в 1994 р. до 1.3 млн т в 2001 р., а в 2005 р. планується 1.5 млн т. Видобуток бокситів теж зростає: з 2425 тис. т в 1994 р. до 3729.4 тис. т в 2000 р.

У 2000 р. створено консорціум, до складу якого увійшли ОАО «Алюміній Казахстану», Євразійський банк і дві іноземні компанії: японська Mitsui і канадська SNC-Lavalin Group Inc. Дві останні розробили ТЕО будівництва до 2005 р. алюмінієвого заводу потужністю 240 тис. т/рік і вартістю 800 млн дол. поруч з глиноземним заводом в м. Павлодар. Надалі передбачається збільшення потужності заводу до 400 тис. т алюмінію на рік.

Мідь. Казахстан видобув у 2001 р 34.97 млн т мідної руди, на 7 % більше, ніж в 2000. Виробництво концентрату склало 1,8 млн т (зростання на 8 % до 2000 р), вміст міді в концентраті — 470,1 тис.т. Найбільший продуцент міді в країні — Kazakhmys Corp. — виробив у 2001 р 418,4 тис.т рафінованої міді — на 6 % більше ніж у 2000 р (394,7 тис.т). Збагачення руд здійснює Жезкентський гірничо-збагачувальний комбінат.

Поліметали. У 2001 Казахстан видобув 5.51 млн т мідно-цинкової руди і 5.76 млн т свинцево-цинкових руд, виробив 76,9 тис.т свинцевого концентрату з 37,7 тис.т. металу, 622,8 тис.т цинкового концентрату з 344,3 тис.т цинку. У 2002 національна цинкова корпорація Казцинк, планує збільшити цинкове виробництво на 9,5 % в порівнянні з 2000 — до 270 тис.т.

Корпорація «Казахмис» — казахстанський мідний гігант — в 2003 пустила в експлуатацію завод по випуску цинку в м. Балхаш. Інвестиції в будівництво нового заводу склали біля $120 млн, а його потужність становитиме 100 тис. т металевого цинку на рік з власного концентрату компанії. Кінцевий продукт призначений на експорт. Планується, що в 2004 р. потужності нового підприємства становитимуть 40 тис. т/рік, а на повну річну потужність в 100 тис. т завод вийде в 2006 р.

Фосфоритові руди. На межі ХХ-XXI ст. в Казахстані склалася кризова ситуація з освоєнням родовищ фосфоритових руд. Володіючи багатою сировинною базою (4-е місце у світі за розвіданими запасами) і розвиненою виробничою інфраструктурою, галузь більш ніж в 10 раз знизила обсяги видобутку і виробництва продукції. Причини кризи — різкий спад рівня споживання продукції галузі сільськогосподарським сектором як всередині країни, так і в країнах-споживачах.

Баритові руди. Аналогічна ситуація і з освоєнням баритових руд. Для переробки цієї сировини в республіці немає розвиненої інфраструктури. Видобуток і переробка бариту в основному велася і ведеться спільно зі свинцем і цинком. У 1989 р. було видобуто понад 2 млн т руди і вироблено 1 млн т баритового концентрату. На 2000 р. виробництво концентрату не перевищувало декількох десятків тисяч тонн. Задача розвитку підгалузі може бути вирішена шляхом підвищення якості флотаційних концентратів з комплексних руд і організації виробництва високоякісних гравітаційних баритових концентратів а, в перспективі, і солей барію з руд власне баритових родовищ.

Уран. Казахстанське виробництво урану становить бл. 3 % світового. Казатомпром (Kazatomprom) — зовнішній експортний оператор і один з десяти найбільших уранових виробників у світі. Казатомпром збільшив видобуток урану з 794 т в 1998 до понад 2 тис.т в 2001. Компанія Kazatomprom контролює геологічну організацію «Волковгеологія» (Volkovgeologia), металургійні підприємства Ульба (Ulba), Рудник No.6 і Стєпноє (Stepnoye) та Центральні рудники в південному Казахстані. Спільне підприємство Katco (Казахстан, Франція і Швейцарія) відпрацьовує уранове поле Мойнкум (Moinkum) в південному Казахстані, яке, імовірно, містить 20 000-27 000 т урану. У 2001 спільне підприємство Inkai (Казахстан і компанія Cameco, Канада) почало експлуатацію уранового рудника Inkai — одного з найбільших у світі, який розташовується в південному Казахстані.

У січні 2002 Казахстан, Росія і Киргизстан зареєстрували СП з метою поєднання зусиль у видобутку і переробці уранової сировини. СП включає: Казатомпром (45 %), російську компанію «Атомрєдмєтзолото» (45 %), і Карабалтинський гірничий комплекс (Karabalta mining complex) Киргизстану (10 %). Передбачається видобувати і переробляти уран родов. Зарєчноє в південному Казахстані, його збагачення і переробку концентратів для російського споживача. Резерви родовища оцінені в 19 тис.т урану. У умовах реальної економіки К. перейшов на ефективні способи підземного вилуговування уранових руд. Внаслідок цього в урановій галузі на 2000 р. вдалося досягти зростання виробництва.

Олово і титан. Сировинні ресурси олова і титану Казахстану не настільки значні за масштабами і раніше практично не освоювалися промисловістю. Єдине власне олов'яне розвідане родовище, що передбачається до освоєння — Сиримбет покладе початок створенню олов'яної промисловості, орієнтованої на внутрішній ринок. Підготовлені до освоєння розсипні титанові родовища Обухівське, Шокаш і Сатпаївське повинні забезпечити заміну імпортної сировини на Усть-Кам'яногірському титаномагнієвому комбінаті.

У 2000—2005 рр планується сер. річний обсяг інвестицій у гірничодобувну галузь на рівні 2 млрд дол. США. До 2005 р. планується зростання обсягів виробництва практично всього асортименту гірничо-металургійного комплексу: в чорній металургії — на 7,5 %; кольоровій металургії — на 17 %; видобуток зал. руди — на 36,8 %; дорогоцінних металів — на 70 %.

Наукові установи. Підготовка кадрів. Періодична преса ред.

У галузі геології і гірн. справи в К. ведуть дослідження: Інститут геол. наук АН (осн. в 1940, Алма-Ата); Казах. НДІ мінеральної сировини (осн. в 1956, Алма-Ата); Казах. н.-д. геологорозвідувальний інститут (осн. в 1960, Гур'єв) та ін. Фахівці гірничо-геол. профілю в готуються у 3 вузах і 11 технікумах: Казах. політехн. інституті (з 1934); Карагандинському політехнічному (1953), Рудненському індустріальному (1978) та ін. Журнали: «Вісник АН Казахстану» (з 1944) і «Комплексне використання мінеральної сировини» «Вісті АН Казахстану».

Див. також ред.

Джерела ред.

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.