www.wikidata.uk-ua.nina.az

Старосольський Володимир Якимович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Старосольський Володи мир Степан Яки

Старосольський Володимир Якимович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Старосольський.

Володи́мир-Степан Яки́мович Старосо́льський (8 січня 1878, Ярослав — 25 лютого 1942, Маріїнськ) — український громадсько-політичний діяч, соціал-демократ, голова Української соціал-демократичної партії у 1937–1939 рр., в. о. міністра закордонних справ УНР у 1919–1920 роках, соціолог, правник, адвокат, професор, дійсний член НТШ (з 1923 року), автор «Теорії нації». Батько Юрія, Ігоря та Уляни Старосольських.

Володимир Старосольський
Володимир Старосольський
в.о. Міністр закордонних справ Директорії Української Народної Республіки
жовтень 1919 — квітень 1920
Попередник Андрій Лівицький
Наступник Андрій Лівицький
5-й Голова Української соціал-демократичної партії
1937 — 1939
Попередник Лев Ганкевич
Народився 8 січня 1878(1878-01-08)
Ярослав, Королівство Галичина і Володимирія, Австро-Угорщина
Помер 25 лютого 1942(1942-02-25) (64 роки)
Маріїнськ, Новосибірська область, Російська РФСР, СРСР
Відомий як адвокат, політик, соціолог, правник, дипломат, публіцист, викладач університету
Місце роботи ЛНУ імені Івана Франка
Країна  ЗУНР,  УНР,  Чехословаччина, Польська Республіка,  СРСР Австро-Угорщина
Національність українець
Alma mater юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Політична партія Українська соціал-демократична партія
У шлюбі з Дарія Шухевич (1881–1941)
Діти Юрій (1907–1991), Ігор (1908–1988), Уляна (1912–2011)
Професія Політичний діяч, громадський діяч, адвокат, вчений
Звання  Поручник (обер-лейтенант)
Роботи у Вікіджерелах

Біографія Редагувати

Володимир-Степан Старосольський народився 8 січня 1878 року в м. Ярославі (нині — Польща) в родині голови повітового суду в Ярославі, українця, діяча польського підпілля Якима (Йоахима) Старосольського (1822–1884) та спольщеної австрійки Юлії Рапф (1845–1919), батько якої був бурмістром Сяніка. Мав старшу сестру Ядвіґу Литвинишин (1876–1939). Дитинство та юність пройшли в Ярославі. Рідною мовою Володимира Старосольського була польська, однак, починаючи зі старших класів гімназії, він переходить на українську мову.

Товаришами з дитинства були Станіслав Людкевич, Іван Рак, Михайло Станько.

1906 року одружився з Дарією Шухевич (1881–1941), донькою українського громадського діяча, етнографа, педагога Володимира Шухевича. Мав трьох дітей: Юрія (1907–1991) — український діяч у США, правник, Ігоря (1908–1988) — архітектор у Львові та Уляну (1912—2011) — українська журналістка, письменниця, діячка в США і Канаді.

Освіта Редагувати

Іван Труш «Портрет студента Володимира Старосольського», 1898.

Громадсько-політична діяльність Редагувати

1896—1914 роки Редагувати

Володимир Старосольський почав цікавитися політичними ідеями у старших класах гімназії, зокрема соціалізмом (у тому числі марксизмом). Брав активну участь в українському студентському житті, один із лідерів українського молодіжного руху в Австро-Угорській імперії кінця XIX-початку XX ст.

1897 року вступив до «Академічної громади», згодом, на початку 1900-х років, один з її керівників.

1898 року як студент Віденського університету став членом української студентської організації «Січ» у Відні. 26 березня—4 вересня 1899 року — голова віденської «Січі».

Один з організаторів та активний учасник І віча (з'їзду) українського студентства Австро-Угорської імперії у справі заснування українського університету у Львові, що відбулося 13 липня 1899 року у Львові. Тоді ж було засновано молодіжну організацію «Молода Україна», членом-засновником та одним із її лідерів був Володимир Старосольський. У жовтні 1899 року голова редакційного комітету друкованого органу цієї організації журналу «Молода Україна».

14 липня 1900 року відбувся ІІ з'їзд українського студентства Австрії у Львові, організований проводом «Молодої України» (головою з'їзду обраний В. Старосольський). На цих з'їздах було вперше висунуто вимогу створення українського університету у Львові, а також справа державної самостійності України стала головним питанням діяльності українського студентства.

На знак протесту проти репресивних заходів адміністрації Львівського університету щодо українських студентів В. Старосольський виступив одним із організаторів сецесії українських студентів Львівського університету у 1901-1902 роках Справа сецесії була підтримана III (8 жовтня 1901 року) та IV (19 листопада 1901 року) з'їздами українського студентства Австрії у Львові.

1902 року В. Старосольський був одним із організаторів та брав активну участь у селянському страйку в Галичині. Того ж року обраний членом Закордонного Комітету Революційної української партії.

1903 року — увійшов до Української соціал-демократичної партії (УСДП). 1907 року — вступив до робітничого товариства «Воля», що перебувало під керівництвом УСДП.

В. Старосольський один з організаторів товариства Січових Стрільців, а з 1913 року — його голова (головний отаман).

Володимир Старосольський в однострої УСС

1914—1920 роки Редагувати

З початку першої світової війни у серпні 1914 року — член Головної української ради від УСДП, з 1915 року — Загальної української ради і Бойової управи Українських січових стрільців (УСС). У 1915—1918 роках — постійний представник Бойової управи при Легіоні УСС. Співпрацював зі стрілецьким журналом «Шляхи».

Володимир Старосольський разом із Дмитром Вітовським були головними ідеологами УСС.

З 1916 року — член таємного товариства УСС — «Лицарство Залізної Остроги».

Група старшин УГА (зліва направо): отаман Никифор Гірняк, поручник Володимир Старосольський, чотар Микола Саєвич, полковник Дмитро Вітовський, чотар Михайло Гаврилко, Іван Боберський, сотник Осип Семенюк, до 2.08.1919

Співпрацював з Союзом Визволення України у Відні. У жовтні 1918 року входив до складу Українського генерального військового комітету, який підготував Листопадове повстання 1918 року у Львові. Під час українсько-польської війни 1918-1919 роках ув'язнений у польському таборі для військовополонених у Домб'ю (під Краковом), визволений у жовтні 1919 року через міжнародний Червоний Хрест і переданий уряду УНР.

З листопада 1919 року — товариш міністра закордонних справ Директорії УНР в уряді Ісаака Мазепи.

Брав участь у переговорах Директорії УНР з Польщею в січні-лютому 1920 року.

1920—1939 роки Редагувати

1920–1927 роки на еміграції у Австрії й Чехословаччині. 1927 року повертається до Львова.

Залишаючись до кінця свого життя соціал-демократом (з 1937 року — голова УСДП), користувався особливою повагою серед діячів усіх політичних партій і напрямів. Зокрема, В. Старосольський разом з Дмитром Донцовим були єдиними діячами, які без застережень відвідували Академічний дім — головний осередок молодіжного українського націоналістичного підпілля у 1920-1930-х роках. Володимир Старосольський був прихильником співпраці та порозуміння українців з поляками у 1930-х роках.

Наукова діяльність Редагувати

Науковими дослідженнями розпочав займатися в студентські роки під керівництвом професора Станіслава Дністрянського. Завдяки йому та на підставі опублікованих наукових статей В. Старосольський отримав державну стипендію для продовження студій (навчання) в університетах Берліна, Гайдельберга.

Під керівництвом професора Гайдельберзького університету, відомого німецького правознавця Ґ. Єлінека розпочав написання наукової праці про право більшості — «Das Majoritätsprinzip», яка вийшла друком у 1916 р.

1920 року В. Старосольський став професором новоутвореного Українського вільного університету у Відні.

Адвокатська діяльність Редагувати

У 1901 р. розпочав адвокатську практику як аплікант (помічник) адвоката в адвокатській конторі К. Чарніка у Львові. Найдовше проходив її у видатного львівського адвоката, поляка М. Грека. Також В. Старосольський працював у адвокатських канцеляріях визначних українських адвокатів у Львові К. Левицького, М. Шухевича та ін. 1908 р. брав участь у захисті М. Січинського.

1909 р. після складання відповідних іспитів та присяги став адвокатом у Львові.

У листопаді 1911 року В. Старосольський відкрив власну адвокатську контору у Львові на вул. Коперника, 14. Займався адвокатською діяльністю до початку першої світової війни (серпня 1914 р.).

Після повернення до Львова 1927 р. відновив адвокатську діяльність. У 1927—1939 рр. був провідним діячем Союзу українських адвокатів у Львові, а також Львівської адвокатської палати. Його обирали до Головної адвокатської ради Польщі у Варшаві. Славу відомого авторитетного адвоката здобув завдяки блискучим ґрунтовним промовам на політичних судових процесах у 1927—1939 роках проти членів УВО, ОУН, КПЗУ та інших учасників українського національного руху в Польщі.

В. Старосольський був адвокатом, на таких резонансних процесах над:

Також В. Старосольський захищав на політичних процесах колишніх послів-українців польського сейму і сенату: у 1930 році — В. Кохана, Юліяна Татомира, С. Біляка, Івана Ліщинського; у 1931 році — Д. Левицького, Д. Паліїва (останнього також у 1932, 1933 роках) та багато ін.

Останні роки життя. 1939—1942 роки. Редагувати

Меморіальна дошка Володимиру Старосольському у Львові

Після радянської окупації Львова у вересні 1939 року призначений професором державного права Львівського державного університету ім. І.Франка. Через декілька тижнів заарештований НКВС, засуджений 25 жовтня 1940 року у Києві терміном 8 років ув'язнення за ст. 58а. 4 (Кримінального кодексу СРСР). До січня 1941 р. перебував в ув'язнені в Лук'янівській в'язниці, а згодом переправлений «етапом» до концтабору в Сибір.

Помер 25 лютого 1942 року у концтаборі в м. Маріїнську (нині — Кемеровська область, Російська Федерація). До 1943 року польський еміграційний уряд намагався звільнити В. Старосольського.

Праці Редагувати

  • Реформа похатньої торгівлі і австрійському законодавстві // Часопись Правнича і Економічна. — Львів, 1900.  — Т. 2. — С. 1–39.
  • Причинки до теорії соціольоґії // Часопись Правнича і Економічна. — Львів, 1902.  — Т. 4–5. — С. 1–36.
  • Національний і соціяльний момент в українській історії. — Відень, 1915.
  • Das Majoritätsprinzip. — Wien ; Leipzig: Deuticke, 1916.  — X, 158 S.
  • Теорія нації. — Відень, 1921; Ню Йорк, 1966; Київ, 1998.
  • Держава і політичне право: у 2 т. — Подєбради : Видавництво УГА, 1923—1925.
  • Методологічна проблема в науці про державу // Ювілейний збірник в честь проф. Станіслава Дністрянського. — Прага, 1925.
  • До питання про форми держави // ЗНТШ. — Львів : Друкарня Наукового Товариства ім. Шевченка, 1925. — Т. 138–140.
  • Bohdan Kistiakowskyj und das russische soziologische Denken. — Berlin, 1929.
  • Політичне право: курс лекцій. — Реґенсбурґ ; Новий Ульм: УТГІ, 1950. — 373 с.

Примітки Редагувати

  1. Володимир Старосольський, 1878—1942… — С. 10–11.
  2. Володимир Старосольський, 1878—1942… — С. 20–24.
  3. ЦДІАУ у Львові. Ф. 309, оп. 1, спр. 2239 — арк. 58.
  4. Спис голов «Січи» 1868—1908 // «Січ» 1868—1908. Альманах. — С. 535.
  5. Жерноклеєв О. С., Райківський І. Я. Володимир Старосольський // Лідери західноукраїнської соціал-демократії: політичні біографії. — Київ: Основні цінності, 2004. — С. 197.
  6. Огородник Т. В. Старосольський та часопис «Молода Україна» (1900 — 1903 рр.) / Тарас Огородник // Українська періодика: історія і сучасність. — Львів, 2003. — С. 957—963.
  7. Ріпецький С. Українське Січове Стрілецтво.— Львів: НТШ, 1995. — C.139, 322.
  8. Кедрин І. Володимир Старосольський (У 100-річчя народин) // Володимир Старосольський. 1878—1942 // Записки НТШ. — Т. 210. —С. 389.
  9. За волю України: Історичний збірник УСС. — Ню Йорк,1967. — C. 445.
  10. Огородник Т. Правозахисна і громадсько-політична діяльність В. Старосольського 1929—1931 рр. (за матеріалами газети «Діло») / Тарас Огородник // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. — Львів, 2000. — Вип. 7. — С. 375—393.
  11. Огородник Т. Участь В. Старосольського у судових політичних процесах проти українців у ІІ Речі Посполитій 1932—1934 рр. (за матеріалами газети «Діло») / Тарас Огородник // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. — Львів, 2003 — Вип. 11. — С. 269—279.

Література Редагувати

  • Володимир Старосольський, 1878—1942 // Записки НТШ. — Нью-Йорк та ін., 1991. — Т. 210. — 411 с.
  • Головченко В. І. Старосольський Володимир Якимович // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
  • Древніцький Ю. Володимир Старосольський: громадсько-політична та наукова діяльність (1978—1942) / Юрій Древніцький ; передм. І. Райківський. — Тернопіль : Вид-во ТНПУ ім В. Гнатюка, 2012. — 304 с. — ISBN 978-617-595-002-9.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
  • Древніцький Ю. Організаційно-педагогічна діяльність Володимира Старосольського // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія «Історія». — Тернопіль, 2009. — 2009. — Вип. 1.
  • Жерноклеєв О., Райківський І. Я. Володимир Старосольський: політичний портрет: до 125-річчя від дня народження / О . Жерноклеєв, Ігор Райківський // Людина і політика. — 2003. — № 5. — С. 135—150.
  • Жерноклеєв О., Райківський І. Я. Володимир Старосольський // Лідери західноукраїнської соціал-демократії: політичні біографії. — К. : Основні цінності, 2004. — С. 196—219.
  • Жерноклеєв О., Райківський І. Старосольський Володимир Якимович // Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 3: П - С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. С. 487-488. ISBN 978-966-2067-65-1
  • Кресіна І. Свідомість і воля — основа нації // Старосольський В. Теорія нації. — Нью-Йорк ; Київ, 1998. — С. I-XL.
  • Згурська В. Л. Раціональне та ірраціональне в національній ідеї за концепцією Володимира Старосольського / Валентина Згурська // Держава і право: збірник наукових праць. — 2002. — Вип. 15. — С. 593—595.
  • Згурська В. Л. Концепція федеративної держави В. Старосольського / Валентина Згурська // Держава і прав: збірник наукових праць. — 2006. — Вип. 31. — С. 599—610.
  • 'Згурська В. Л. Особливості публічно-правової суб'єктності національної автономії (за В. Старосольським) / В. Згурська // Держава і право: збірник наукових праць. — 2008. — Вип. 41. — С. 599—610.
  • Огородник Т. Володимир Старосольський  — публіцист, редактор, видавець / Т. Огородник // Українська періодика: історія і сучасність. — Львів, 2000. — С. 485—489.
  • Огородник Т. Громадсько-політична діяльність В. Старосольського у період Першої світової війни (1914—1918) / Т. Огородник // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. — Львів: ЛНБ ім. В. Стефаника, 2007. — Вип. 15. — С. 289—304.
  • Огородник Т. Правозахисна і громадсько-політична діяльність В. Старосольського 1929—1931 рр. (за матеріалами газети «Діло») / Т. Огородник // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. — Львів, 2000. — Вип. 7. — С. 375—393.
  • Огородник Т. Участь В. Старосольського у судових політичних процесах проти українців у ІІ Речі Посполитій 1932—1934 рр. (за матеріалами газети «Діло») / Тарас Огородник // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. — Львів, 2003 — Вип. 11. — С. 269—279.
  • Огородник Т. В. Старосольський та часопис «Молода Україна» (1900—1903 рр.) / Тарас Огородник // Українська періодика: історія і сучасність. — Львів, 2003. — С. 957—963.
  • Панок О. В. «Національне» та «соціальне» в політологічній концепції Володимира Старосольського / Ольга Панок // Відродження соціал-демократії в Україні: можливості і перспективи. — Київ: Стилос, 1997. — С. 156—163.
  • О. Яковлєв Старосольський Володимир Якимович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С. 688. — ISBN 978-966-611-818-2.
  • Янишин Б. М. Старосольський Володимир // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 826. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.

Посилання Редагувати

link=[1]
У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Starosolskij Volodi mir Stepan Yaki movich Staroso lskij 8 sichnya 1878 Yaroslav 25 lyutogo 1942 Mariyinsk ukrayinskij gromadsko politichnij diyach social demokrat golova Ukrayinskoyi social demokratichnoyi partiyi u 1937 1939 rr v o ministra zakordonnih sprav UNR u 1919 1920 rokah sociolog pravnik advokat profesor dijsnij chlen NTSh z 1923 roku avtor Teoriyi naciyi Batko Yuriya Igorya ta Ulyani Starosolskih Volodimir StarosolskijVolodimir Starosolskijv o Ministr zakordonnih sprav Direktoriyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respublikizhovten 1919 kviten 1920Poperednik Andrij LivickijNastupnik Andrij Livickij5 j Golova Ukrayinskoyi social demokratichnoyi partiyi1937 1939Poperednik Lev GankevichNarodivsya 8 sichnya 1878 1878 01 08 Yaroslav Korolivstvo Galichina i Volodimiriya Avstro UgorshinaPomer 25 lyutogo 1942 1942 02 25 64 roki Mariyinsk Novosibirska oblast Rosijska RFSR SRSRVidomij yak advokat politik sociolog pravnik diplomat publicist vikladach universitetuMisce roboti LNU imeni Ivana FrankaKrayina ZUNR UNR Chehoslovachchina Polska Respublika SRSR Avstro UgorshinaNacionalnist ukrayinecAlma mater yuridichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana FrankaPolitichna partiya Ukrayinska social demokratichna partiyaU shlyubi z Dariya Shuhevich 1881 1941 Diti Yurij 1907 1991 Igor 1908 1988 Ulyana 1912 2011 Profesiya Politichnij diyach gromadskij diyach advokat vchenijZvannya Poruchnik ober lejtenant Roboti u Vikidzherelah Zmist 1 Biografiya 1 1 Osvita 1 2 Gromadsko politichna diyalnist 1 2 1 1896 1914 roki 1 2 2 1914 1920 roki 1 2 3 1920 1939 roki 1 3 Naukova diyalnist 1 4 Advokatska diyalnist 1 5 Ostanni roki zhittya 1939 1942 roki 2 Praci 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaBiografiya RedaguvatiVolodimir Stepan Starosolskij narodivsya 8 sichnya 1878 roku v m Yaroslavi nini Polsha v rodini golovi povitovogo sudu v Yaroslavi ukrayincya diyacha polskogo pidpillya Yakima Joahima 1 Starosolskogo 1822 1884 ta spolshenoyi avstrijki Yuliyi Rapf 1845 1919 batko yakoyi buv burmistrom Syanika Mav starshu sestru Yadvigu Litvinishin 1876 1939 Ditinstvo ta yunist projshli v Yaroslavi Ridnoyu movoyu Volodimira Starosolskogo bula polska odnak pochinayuchi zi starshih klasiv gimnaziyi vin perehodit na ukrayinsku movu Tovarishami z ditinstva buli Stanislav Lyudkevich Ivan Rak Mihajlo Stanko 2 1906 roku odruzhivsya z Dariyeyu Shuhevich 1881 1941 donkoyu ukrayinskogo gromadskogo diyacha etnografa pedagoga Volodimira Shuhevicha Mav troh ditej Yuriya 1907 1991 ukrayinskij diyach u SShA pravnik Igorya 1908 1988 arhitektor u Lvovi ta Ulyanu 1912 2011 ukrayinska zhurnalistka pismennicya diyachka v SShA i Kanadi Osvita Redaguvati nbsp Ivan Trush Portret studenta Volodimira Starosolskogo 1898 1889 1896 rr navchavsya u Yaroslavskij gimnaziyi 1896 1897 rr I kurs yuridichnogo fakultetu Krakivskogo universitetu 1897 1898 rr II kurs yuridichnogo fakultetu Lvivskogo universitetu 1898 1899 rr III kurs yuridichnogo fakultetu Videnskogo universitetu 1899 1900 rr IV kurs yuridichnogo fakultetu Lvivskogo universitetu 1903 r otrimav stupin doktora prava u Lvivskomu universiteti 1903 1912 rr z perervami prodovzhiv pravnichi studiyi v Berlinskomu Grackomu ta Gajdelberzkomu universitetah 1909 r sklav advokatskij ispit ta stav advokatom u Lvovi 1918 r otrimav zvannya profesora Ukrayinskogo derzhavnogo universitetu v Kam yanci Podilskomu Gromadsko politichna diyalnist Redaguvati 1896 1914 roki Redaguvati Volodimir Starosolskij pochav cikavitisya politichnimi ideyami u starshih klasah gimnaziyi zokrema socializmom u tomu chisli marksizmom 3 Brav aktivnu uchast v ukrayinskomu studentskomu zhitti odin iz lideriv ukrayinskogo molodizhnogo ruhu v Avstro Ugorskij imperiyi kincya XIX pochatku XX st 1897 roku vstupiv do Akademichnoyi gromadi zgodom na pochatku 1900 h rokiv odin z yiyi kerivnikiv 1898 roku yak student Videnskogo universitetu stav chlenom ukrayinskoyi studentskoyi organizaciyi Sich u Vidni 26 bereznya 4 veresnya 1899 roku golova videnskoyi Sichi 4 Odin z organizatoriv ta aktivnij uchasnik I vicha z yizdu ukrayinskogo studentstva Avstro Ugorskoyi imperiyi u spravi zasnuvannya ukrayinskogo universitetu u Lvovi sho vidbulosya 13 lipnya 1899 roku u Lvovi Todi zh bulo zasnovano molodizhnu organizaciyu Moloda Ukrayina chlenom zasnovnikom ta odnim iz yiyi lideriv buv Volodimir Starosolskij U zhovtni 1899 roku golova redakcijnogo komitetu drukovanogo organu ciyeyi organizaciyi zhurnalu Moloda Ukrayina 14 lipnya 1900 roku vidbuvsya II z yizd ukrayinskogo studentstva Avstriyi u Lvovi organizovanij provodom Molodoyi Ukrayini golovoyu z yizdu obranij V Starosolskij Na cih z yizdah bulo vpershe visunuto vimogu stvorennya ukrayinskogo universitetu u Lvovi 5 a takozh sprava derzhavnoyi samostijnosti Ukrayini stala golovnim pitannyam diyalnosti ukrayinskogo studentstva 6 Na znak protestu proti represivnih zahodiv administraciyi Lvivskogo universitetu shodo ukrayinskih studentiv V Starosolskij vistupiv odnim iz organizatoriv secesiyi ukrayinskih studentiv Lvivskogo universitetu u 1901 1902 rokah Sprava secesiyi bula pidtrimana III 8 zhovtnya 1901 roku ta IV 19 listopada 1901 roku z yizdami ukrayinskogo studentstva Avstriyi u Lvovi 1902 roku V Starosolskij buv odnim iz organizatoriv ta brav aktivnu uchast u selyanskomu strajku v Galichini Togo zh roku obranij chlenom Zakordonnogo Komitetu Revolyucijnoyi ukrayinskoyi partiyi 1903 roku uvijshov do Ukrayinskoyi social demokratichnoyi partiyi USDP 1907 roku vstupiv do robitnichogo tovaristva Volya sho perebuvalo pid kerivnictvom USDP V Starosolskij odin z organizatoriv tovaristva Sichovih Strilciv a z 1913 roku jogo golova golovnij otaman nbsp Volodimir Starosolskij v odnostroyi USS1914 1920 roki Redaguvati Z pochatku pershoyi svitovoyi vijni u serpni 1914 roku chlen Golovnoyi ukrayinskoyi radi vid USDP z 1915 roku Zagalnoyi ukrayinskoyi radi i Bojovoyi upravi Ukrayinskih sichovih strilciv USS U 1915 1918 rokah postijnij predstavnik Bojovoyi upravi pri Legioni USS Spivpracyuvav zi strileckim zhurnalom Shlyahi Volodimir Starosolskij razom iz Dmitrom Vitovskim buli golovnimi ideologami USS 7 8 9 Z 1916 roku chlen tayemnogo tovaristva USS Licarstvo Zaliznoyi Ostrogi nbsp Grupa starshin UGA zliva napravo otaman Nikifor Girnyak poruchnik Volodimir Starosolskij chotar Mikola Sayevich polkovnik Dmitro Vitovskij chotar Mihajlo Gavrilko Ivan Boberskij sotnik Osip Semenyuk do 2 08 1919Spivpracyuvav z Soyuzom Vizvolennya Ukrayini u Vidni U zhovtni 1918 roku vhodiv do skladu Ukrayinskogo generalnogo vijskovogo komitetu yakij pidgotuvav Listopadove povstannya 1918 roku u Lvovi Pid chas ukrayinsko polskoyi vijni 1918 1919 rokah uv yaznenij u polskomu tabori dlya vijskovopolonenih u Domb yu pid Krakovom vizvolenij u zhovtni 1919 roku cherez mizhnarodnij Chervonij Hrest i peredanij uryadu UNR Z listopada 1919 roku tovarish ministra zakordonnih sprav Direktoriyi UNR v uryadi Isaaka Mazepi Brav uchast u peregovorah Direktoriyi UNR z Polsheyu v sichni lyutomu 1920 roku 1920 1939 roki Redaguvati 1920 1927 roki na emigraciyi u Avstriyi j Chehoslovachchini 1927 roku povertayetsya do Lvova Zalishayuchis do kincya svogo zhittya social demokratom z 1937 roku golova USDP koristuvavsya osoblivoyu povagoyu sered diyachiv usih politichnih partij i napryamiv Zokrema V Starosolskij razom z Dmitrom Doncovim buli yedinimi diyachami yaki bez zasterezhen vidviduvali Akademichnij dim golovnij oseredok molodizhnogo ukrayinskogo nacionalistichnogo pidpillya u 1920 1930 h rokah Volodimir Starosolskij buv prihilnikom spivpraci ta porozuminnya ukrayinciv z polyakami u 1930 h rokah Naukova diyalnist Redaguvati Naukovimi doslidzhennyami rozpochav zajmatisya v studentski roki pid kerivnictvom profesora Stanislava Dnistryanskogo Zavdyaki jomu ta na pidstavi opublikovanih naukovih statej V Starosolskij otrimav derzhavnu stipendiyu dlya prodovzhennya studij navchannya v universitetah Berlina Gajdelberga Pid kerivnictvom profesora Gajdelberzkogo universitetu vidomogo nimeckogo pravoznavcya G Yelineka rozpochav napisannya naukovoyi praci pro pravo bilshosti Das Majoritatsprinzip yaka vijshla drukom u 1916 r 1920 roku V Starosolskij stav profesorom novoutvorenogo Ukrayinskogo vilnogo universitetu u Vidni Advokatska diyalnist Redaguvati U 1901 r rozpochav advokatsku praktiku yak aplikant pomichnik advokata v advokatskij kontori K Charnika u Lvovi Najdovshe prohodiv yiyi u vidatnogo lvivskogo advokata polyaka M Greka Takozh V Starosolskij pracyuvav u advokatskih kancelyariyah viznachnih ukrayinskih advokativ u Lvovi K Levickogo M Shuhevicha ta in 1908 r brav uchast u zahisti M Sichinskogo 1909 r pislya skladannya vidpovidnih ispitiv ta prisyagi stav advokatom u Lvovi U listopadi 1911 roku V Starosolskij vidkriv vlasnu advokatsku kontoru u Lvovi na vul Kopernika 14 Zajmavsya advokatskoyu diyalnistyu do pochatku pershoyi svitovoyi vijni serpnya 1914 r Pislya povernennya do Lvova 1927 r vidnoviv advokatsku diyalnist U 1927 1939 rr buv providnim diyachem Soyuzu ukrayinskih advokativ u Lvovi a takozh Lvivskoyi advokatskoyi palati Jogo obirali do Golovnoyi advokatskoyi radi Polshi u Varshavi Slavu vidomogo avtoritetnogo advokata zdobuv zavdyaki bliskuchim gruntovnim promovam na politichnih sudovih procesah u 1927 1939 rokah proti chleniv UVO OUN KPZU ta inshih uchasnikiv ukrayinskogo nacionalnogo ruhu v Polshi V Starosolskij buv advokatom 10 11 na takih rezonansnih procesah nad u 1929 roci V Atamanchukom ta I Verbickim za vbivstvo kuratora Sobinskogo u 1930 roci vikonavcyami teroristichnogo napadu na Shidni Torgi u Lvovi diyachem OUN Zenonom Pelenskim u 1932 roci uchasnikami napadu na poshtu v m GorodkuGorodok Lvivska oblast 30 listopada 1932 roku ta vbivstva polskogo politika Tadeusha Goluvka 29 serpnya 1931 roku de zahishav Vasilya Bilasa u 1933 roci vikonavcem atentatu Mikoloyu Lemikom u 1935 roci Danilom Shumukom u 1936 roku uchasnikami Lvivskogo procesu Takozh V Starosolskij zahishav na politichnih procesah kolishnih posliv ukrayinciv polskogo sejmu i senatu u 1930 roci V Kohana Yuliyana Tatomira S Bilyaka Ivana Lishinskogo u 1931 roci D Levickogo D Paliyiva ostannogo takozh u 1932 1933 rokah ta bagato in Ostanni roki zhittya 1939 1942 roki Redaguvati nbsp Memorialna doshka Volodimiru Starosolskomu u LvoviPislya radyanskoyi okupaciyi Lvova u veresni 1939 roku priznachenij profesorom derzhavnogo prava Lvivskogo derzhavnogo universitetu im I Franka Cherez dekilka tizhniv zaareshtovanij NKVS zasudzhenij 25 zhovtnya 1940 roku u Kiyevi terminom 8 rokiv uv yaznennya za st 58a 4 Kriminalnogo kodeksu SRSR Do sichnya 1941 r perebuvav v uv yazneni v Luk yanivskij v yaznici a zgodom perepravlenij etapom do konctaboru v Sibir Pomer 25 lyutogo 1942 roku u konctabori v m Mariyinsku nini Kemerovska oblast Rosijska Federaciya Do 1943 roku polskij emigracijnij uryad namagavsya zvilniti V Starosolskogo Praci RedaguvatiReforma pohatnoyi torgivli i avstrijskomu zakonodavstvi Chasopis Pravnicha i Ekonomichna Lviv 1900 T 2 S 1 39 Prichinki do teoriyi sociologiyi Chasopis Pravnicha i Ekonomichna Lviv 1902 T 4 5 S 1 36 Nacionalnij i sociyalnij moment v ukrayinskij istoriyi Viden 1915 Das Majoritatsprinzip Wien Leipzig Deuticke 1916 X 158 S Teoriya naciyi Viden 1921 Nyu Jork 1966 Kiyiv 1998 Derzhava i politichne pravo u 2 t Podyebradi Vidavnictvo UGA 1923 1925 Metodologichna problema v nauci pro derzhavu Yuvilejnij zbirnik v chest prof Stanislava Dnistryanskogo Praga 1925 Do pitannya pro formi derzhavi ZNTSh Lviv Drukarnya Naukovogo Tovaristva im Shevchenka 1925 T 138 140 Bohdan Kistiakowskyj und das russische soziologische Denken Berlin 1929 Politichne pravo kurs lekcij Regensburg Novij Ulm UTGI 1950 373 s Primitki Redaguvati Volodimir Starosolskij 1878 1942 S 10 11 Volodimir Starosolskij 1878 1942 S 20 24 CDIAU u Lvovi F 309 op 1 spr 2239 ark 58 Spis golov Sichi 1868 1908 Sich 1868 1908 Almanah S 535 Zhernokleyev O S Rajkivskij I Ya Volodimir Starosolskij Lideri zahidnoukrayinskoyi social demokratiyi politichni biografiyi Kiyiv Osnovni cinnosti 2004 S 197 Ogorodnik T V Starosolskij ta chasopis Moloda Ukrayina 1900 1903 rr Taras Ogorodnik Ukrayinska periodika istoriya i suchasnist Lviv 2003 S 957 963 Ripeckij S Ukrayinske Sichove Strilectvo Lviv NTSh 1995 C 139 322 Kedrin I Volodimir Starosolskij U 100 richchya narodin Volodimir Starosolskij 1878 1942 Zapiski NTSh T 210 S 389 Za volyu Ukrayini Istorichnij zbirnik USS Nyu Jork 1967 C 445 Ogorodnik T Pravozahisna i gromadsko politichna diyalnist V Starosolskogo 1929 1931 rr za materialami gazeti Dilo Taras Ogorodnik Zbirnik prac Naukovo doslidnogo centru periodiki Lviv 2000 Vip 7 S 375 393 Ogorodnik T Uchast V Starosolskogo u sudovih politichnih procesah proti ukrayinciv u II Rechi Pospolitij 1932 1934 rr za materialami gazeti Dilo Taras Ogorodnik Zbirnik prac Naukovo doslidnogo centru periodiki Lviv 2003 Vip 11 S 269 279 Literatura RedaguvatiVolodimir Starosolskij 1878 1942 Zapiski NTSh Nyu Jork ta in 1991 T 210 411 s Golovchenko V I Starosolskij Volodimir Yakimovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 Drevnickij Yu Volodimir Starosolskij gromadsko politichna ta naukova diyalnist 1978 1942 Yurij Drevnickij peredm I Rajkivskij Ternopil Vid vo TNPU im V Gnatyuka 2012 304 s ISBN 978 617 595 002 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Drevnickij Yu Organizacijno pedagogichna diyalnist Volodimira Starosolskogo Naukovi zapiski Ternopilskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni Volodimira Gnatyuka Seriya Istoriya Ternopil 2009 2009 Vip 1 Zhernokleyev O Rajkivskij I Ya Volodimir Starosolskij politichnij portret do 125 richchya vid dnya narodzhennya O Zhernokleyev Igor Rajkivskij Lyudina i politika 2003 5 S 135 150 Zhernokleyev O Rajkivskij I Ya Volodimir Starosolskij Lideri zahidnoukrayinskoyi social demokratiyi politichni biografiyi K Osnovni cinnosti 2004 S 196 219 Zhernokleyev O Rajkivskij I Starosolskij Volodimir Yakimovich Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya T 3 P S Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2020 S 487 488 ISBN 978 966 2067 65 1 Kresina I Svidomist i volya osnova naciyi Starosolskij V Teoriya naciyi Nyu Jork Kiyiv 1998 S I XL Zgurska V L Racionalne ta irracionalne v nacionalnij ideyi za koncepciyeyu Volodimira Starosolskogo Valentina Zgurska Derzhava i pravo zbirnik naukovih prac 2002 Vip 15 S 593 595 Zgurska V L Koncepciya federativnoyi derzhavi V Starosolskogo Valentina Zgurska Derzhava i prav zbirnik naukovih prac 2006 Vip 31 S 599 610 Zgurska V L Osoblivosti publichno pravovoyi sub yektnosti nacionalnoyi avtonomiyi za V Starosolskim V Zgurska Derzhava i pravo zbirnik naukovih prac 2008 Vip 41 S 599 610 Ogorodnik T Volodimir Starosolskij publicist redaktor vidavec T Ogorodnik Ukrayinska periodika istoriya i suchasnist Lviv 2000 S 485 489 Ogorodnik T Gromadsko politichna diyalnist V Starosolskogo u period Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 T Ogorodnik Zapiski Lvivskoyi naukovoyi biblioteki im V Stefanika Lviv LNB im V Stefanika 2007 Vip 15 S 289 304 Ogorodnik T Pravozahisna i gromadsko politichna diyalnist V Starosolskogo 1929 1931 rr za materialami gazeti Dilo T Ogorodnik Zbirnik prac Naukovo doslidnogo centru periodiki Lviv 2000 Vip 7 S 375 393 Ogorodnik T Uchast V Starosolskogo u sudovih politichnih procesah proti ukrayinciv u II Rechi Pospolitij 1932 1934 rr za materialami gazeti Dilo Taras Ogorodnik Zbirnik prac Naukovo doslidnogo centru periodiki Lviv 2003 Vip 11 S 269 279 Ogorodnik T V Starosolskij ta chasopis Moloda Ukrayina 1900 1903 rr Taras Ogorodnik Ukrayinska periodika istoriya i suchasnist Lviv 2003 S 957 963 Panok O V Nacionalne ta socialne v politologichnij koncepciyi Volodimira Starosolskogo Olga Panok Vidrodzhennya social demokratiyi v Ukrayini mozhlivosti i perspektivi Kiyiv Stilos 1997 S 156 163 O Yakovlyev Starosolskij Volodimir Yakimovich Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 688 ISBN 978 966 611 818 2 Yanishin B M Starosolskij Volodimir Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 826 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Posilannya RedaguvatiStarosolskij V J Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S S 621 ISBN 966 7492 05 2 Starosolskij Volodimir Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1834 1000 ekz Starosolskij V J Derzhava i politichne pravo u 2 h ch K Akademiya politichnih nauk Vidavnictvo Golos Ukrayina 2017 ISBN 978 966 2457 20 09 nbsp link 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Starosolskij Volodimir Yakimovich Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Starosolskij Volodimir Yakimovich amp oldid 38572975