www.wikidata.uk-ua.nina.az

Табір військовополонених Та бір військовополоне них спеціально обладнані місця для утримання полонених військовослужбовц

Табір військовополонених

Та́бір військовополоне́них  — спеціально обладнані місця для утримання полонених військовослужбовців протиборчої сторони.

Табір військовополонених австро-угорців. Перша світова війна. Росія

Історія Редагувати

Табори військовополонених з'явилися вперше в англо-бурській війні 1899—1902 (раніше полонених тримали у військових фортецях). Під час першої світової війни (1914 — 18) трактування полонених нормувалося ухвалами Гааґської (1899) і Женевської (1907) конвенцій; під час другої (1939 — 45) — Женевською конвенцією 1929 (її не підписав СРСР, чим Німеччина виправдувала свою жорстоку поведінку з радянськими військовополоненими).

За першої світової війни українці перебували в таборах військовополонених Німеччини, Австро-Угорщини, Росії, Італії. У Німеччині було ще в жовтні 1918 1,4 млн полонених вояків російської імператорської армії, у тому числі близько 300 000 українців. Заходами Союзу Визволення України близько 50 000 українських полонених відокремлено в табори військовополонених: у Раштаті, Зальцведелі й Вецлярі (1917 ще в старшинському таборі військовополонених у Ганноверському Мюндені); з частини з них 1918 зформовано дивізії (1 і 2) синьожупанників.

В 1917 в Австро-Угорщині перебувало 1,1 млн військовополонених російської армії, у тому числі до 200 000 українців (числа приблизні). В окремих українських таборах — вояцькому в Фрайштадті та старшинському в Йозефштадті — відокремлено 30 000 українців, з них у Фрайштадті початок формування дивізії сірожупанників.

У Росії було 1,7 млн полонених австро-угорської армії, у тому числі близько 120 000 українців. Полонених широко використовували для робіт у сільському господарстві, шахтах і промисловості, при чому вони жили поза таборами, в яких здебільша перебували самі старшини.

Під час революції з австро-угорських військовополонених утворювалися військові частини, наприклад, Чехословацький корпус (постав в Україні), формація Січових Стрільців та (1918 і 1919) чимало інтернаціональних частин Червоної армії (наприклад, перший інтернаціонально-угорський полк під командуванням Рудольфа Фекете Шварца, відомого жорстокими пацифікаціями повстанських районів в Україні).

В Італії перебувало в таборах військовополонених понад 40 000 українців. Заходи урядів ЗУНР і УНР репатріювати цих військовополонених у 1919 на Україну (серед них Надзвичайна військово-санітарна місія УНР під проводом О. Севрюка) не увінчалися успіхом через перешкоди з боку російських та польських дипломатів (їх звільнено переважно щойно в першій половині 1920-х рр.).

У Польщі табори військовополонених для вояків УГА, але також для інтернованих цивільних осіб і для невеликого числа вояків Армії УНР були в Бересті, Вадовицях, Домб'ю, Пикуличах, Стшалково, а менші у Віснічу, Дембліні, Ланцуті, Модліні, Перемишлі (Засяння), Язлівці; фактично це були концентраційні табори. Напередодні зими 1919—1920 у цих таборах військовополонених тримали 70 — 100 000 українців (15 000 з них померло внаслідок голоду, антисанітарних умов і знущань); здебільша їх звільнено 1920.

Справжній табір військовополонених для старшин і вояків УГА постав щойно в Тухолі на Помор'ї (750 старшин і до 500 підстаршин та вояків частин УГА, що в квітні 1920 перейшли на бік польскій армії, щоб спільно боротися проти радянської армії).

У Румунії у Котроченах близько Букарешту був табір військовополонених для старшин і вояків УГА з групи Сигіт, які попали в румунській полон у бою під Сиготом 1 січня 1919 (звільнені у жовтні 1919).

Для польських вояків, які попали в полон УГА (також для цивільних інтернованих) у першій половині 1919 був створений табір військовополонених на передмісті Коломиї в Косачеві.

У війні української армії проти радянської армії (винятково й Добровольчій армії генерала Денікіна) назагал не брали полонених. До винятків належав більшовицький табір військовополонених УГА у Кожухові біля Москви, який нараховував 250 старшин УГА.

Друга світова війна Редагувати

У роки Другої світової війни (1939 — 45) сотні тисяч українських вояків польської і радянської армій перебували в таборах військовополонених Німеччини й СРСР. У ході війни проти Польщі німецька армія взяла в полон старшин і вояків близько 700 000, серед яких 60 — 70000 українців; трактовано їх у згоді з постановами Женевської конвенції 1929 року. На початок 1940 року, частково і раніше, почали звільняти полонених українців; вони могли повертатися на зайняті Червоною армією західноукраїнські землі або й залишатися в Німеччині, де їх використовувано як промислових чи сільськогосподарських робітників; деяка частина українців зі складу польської армії попало в радянський полон.

Натомість нелюдське було трактування полонених радянської армії, до яких не стосовано постанов Гаґської й Женевської конвенцій. На підставі звітів німецького Головного Військового Командування (травень 1944), взято в полон 5 160 000 сов, вояків, з тієї кількості померло в полоні 1981000 (38,4 %), звільнено з полону 818 000 (15,9 %), ліквідовано в полоні 1241 000 (24,0 %), утекло 67 000 (1,3 %), залишилося живими в таборах полонених 1 053 000 (20,4 %; з них 875 000 використовувана в промисловості й сільському господарстві). Можна припускати, що з загального числа 3 355 000 червоноармійців, які попали в німецький полон в 1941 році, понад 20 % становили українці. Чимало з них оминуло полону, зникаючи поміж місцевим українським населенням або зголошуючися негайно до допоміжної військової служби в німецькій армії. Інструкції для трактування раддянських полонених від 8 листопада 1941 року передбачали звільнення з полону українців під умовою, що місцевості, з яких вони походять, є вже в німецьких руках або що місцева влада поручиться за них. У перші місяці війни звільнено десятки тисяч полонених українців з таборів на Правобережжі. Але вже в листопаді 1941 ці звільнення припинено. Табори полонених були переведено в Німеччину (на території Генеральної губернії в Ярославі, з якого командування табору звільнило всіх полонених українців, і в Холмі, в якому більшість загинула з голоду і тифу).

У Варю Лапош комітат Ньїредьгази був з квітня до липня 1939 угорський табір полонених для 450 старшин і вояків Карпатської Січі.

Табори в Беллярії і Ріміні в Італії приміщували у 1945 — 47 до 10 000 старшин і вояків 1 УД УНА, що капітулювали перед британською армією (1946 — 9 310 осіб у Ріміні, у тому ч. 288 старшин, 822 підстаршини і 8 200 вояків).

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

Література Редагувати

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
  • Кривава книга, т. І. Відень 1919; т. II. Відень 1921;
  • Головин Н. Военные усилия России в мировой войне, т. І. Париж 1939;
  • Онацький Є. Укр. дипломатична місія в Італії. Календар-Альманах на 1956 рік. Буенос-Айрес 1955; УГА. Матеріали до історії УГА, т. І. Вінніпег 1958;
  • D all in A. German Rule in Russia, 1944—1945. Лондон 1957; Fedyshyn E. Germany's Drive to the East and the Ukrainian Revolution, 1917 — 18. Нью-Брунсвік, Нью-Джерсі 1971.
  • Срібняк І. Табір полонених українців у Зальцведелі (Німеччина) у 1915—1917 рр. // Київська старовина. — К., 1997. — № 3/4. — С.139-151.
  • Срібняк І. Табір полонених старшин-українців у Кассіно (Італія) у 1918—1920 рр. // Перша світова війна і слов'янські народи. Матеріали міжнародної наукової конференції 14-15 травня 1998 р. — К., 1998. — С.96-100.
  • Срібняк І. Табір полонених українців у Вецлярі (Німеччина) у 1915—1917 рр. // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Серія «Історія, економіка, філософія». — К., 1998. — Вип.2. — С.38-57.
  • Срібняк І. Табір полонених та інтернованих вояків-українців у Ланцуті (Польща) у 1919—1921 рр. // Симон Петлюра у контексті українських національно-визвольних змагань. Збірник наукових праць. — Фастів, 1999. — С.148-162.
  • Срібняк І., Купцов А. Табір полонених вояків УГА в Тухолі (1920—1923 рр.) // Пам'ять століть. — К., 2003. — № 2. — С.78-85.
  • Срібняк І. Український гурток у таборі полонених офіцерів російської армії Терезієнштадт в Австро-Угорщині (1916 — червень 1917 рр.) // Пам'ятки: археографічний щорічник. / Держкомархів України, УНДІАСД; [редкол.: С. Г. Кулешов (гол. ред.) та ін.]. — К., 2011. — Т.12. — С.42-45. https://undiasd.archives.gov.ua/pamyatky/index.htm
  • Срібняк І. Табір полонених українських офіцерів у Кляйнмюнхені (Австро-Угорщина) навесні 1918 року // Київські історичні студії: Зб. наук. праць / Київ. ун-т ім. Б.Грінченка; редкол. Салата О. О. та ін. — К., 2015. — № 1. — С.21-25.
  • Срібняк І. Табір полонених вояків царської армії в Кніттельфельді (Австро-Угорщина) в кінці 1914 — першій половині 1915 рр.: виокремлення українців та їх самоорганізація // Дослідження молодих учених у контексті розвитку сучасної науки. Мат-ли VI щорічної Всеукр. наук.-практ. конф., 21 квітня 2016 р. — К., 2016. — С.133-142. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/14815
  • Срібняк І. Енциклопедія полону: українська Tuchola. — Київ-Париж: Міжнародний науково-освітній консорціум імені Люсьєна Февра, 2017. — Кн.1. — 156 с. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/18844
  • Sribniak I. Encyklopedia jeniectwa: ukraiński Aleksandrów. — Warszawa-Paryż: Międzynarodowe konsorcium naukowo-edukacyjne im. Luciena Febvra, 2018. — 88 s. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24208
  • Sribniak I. Encyklopedia jeniectwa: ukraiński Łańcut. — Warszawa-Paryż: Międzynarodowe konsorcium naukowo-edukacyjne im. Luciena Febvra, 2018. — 115 s. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24320
  • Sribnjak I. Enzyklopädie der Kriegsgefangenschaft: Das ukrainische Rastatt. Zur Gründung und Tätigkeit der Gemeinschaft «Die Unabhängige Ukraine», 1915—1918. — München-Paris: Internationales Lucien-Febvre-Wissenschafts- und Bildungskonsortium, 2020. — 338 s. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/34258

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ta bir vijskovopolone nih specialno obladnani miscya dlya utrimannya polonenih vijskovosluzhbovciv protiborchoyi storoni Tabir vijskovopolonenih avstro ugorciv Persha svitova vijna Rosiya Zmist 1 Istoriya 2 Druga svitova vijna 3 Div takozh 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiTabori vijskovopolonenih z yavilisya vpershe v anglo burskij vijni 1899 1902 ranishe polonenih trimali u vijskovih fortecyah Pid chas pershoyi svitovoyi vijni 1914 18 traktuvannya polonenih normuvalosya uhvalami Gaagskoyi 1899 i Zhenevskoyi 1907 konvencij pid chas drugoyi 1939 45 Zhenevskoyu konvenciyeyu 1929 yiyi ne pidpisav SRSR chim Nimechchina vipravduvala svoyu zhorstoku povedinku z radyanskimi vijskovopolonenimi Za pershoyi svitovoyi vijni ukrayinci perebuvali v taborah vijskovopolonenih Nimechchini Avstro Ugorshini Rosiyi Italiyi U Nimechchini bulo she v zhovtni 1918 1 4 mln polonenih voyakiv rosijskoyi imperatorskoyi armiyi u tomu chisli blizko 300 000 ukrayinciv Zahodami Soyuzu Vizvolennya Ukrayini blizko 50 000 ukrayinskih polonenih vidokremleno v tabori vijskovopolonenih u Rashtati Zalcvedeli j Veclyari 1917 she v starshinskomu tabori vijskovopolonenih u Gannoverskomu Myundeni z chastini z nih 1918 zformovano diviziyi 1 i 2 sinozhupannikiv V 1917 v Avstro Ugorshini perebuvalo 1 1 mln vijskovopolonenih rosijskoyi armiyi u tomu chisli do 200 000 ukrayinciv chisla priblizni V okremih ukrayinskih taborah voyackomu v Frajshtadti ta starshinskomu v Jozefshtadti vidokremleno 30 000 ukrayinciv z nih u Frajshtadti pochatok formuvannya diviziyi sirozhupannikiv U Rosiyi bulo 1 7 mln polonenih avstro ugorskoyi armiyi u tomu chisli blizko 120 000 ukrayinciv Polonenih shiroko vikoristovuvali dlya robit u silskomu gospodarstvi shahtah i promislovosti pri chomu voni zhili poza taborami v yakih zdebilsha perebuvali sami starshini Pid chas revolyuciyi z avstro ugorskih vijskovopolonenih utvoryuvalisya vijskovi chastini napriklad Chehoslovackij korpus postav v Ukrayini formaciya Sichovih Strilciv ta 1918 i 1919 chimalo internacionalnih chastin Chervonoyi armiyi napriklad pershij internacionalno ugorskij polk pid komanduvannyam Rudolfa Fekete Shvarca vidomogo zhorstokimi pacifikaciyami povstanskih rajoniv v Ukrayini V Italiyi perebuvalo v taborah vijskovopolonenih ponad 40 000 ukrayinciv Zahodi uryadiv ZUNR i UNR repatriyuvati cih vijskovopolonenih u 1919 na Ukrayinu sered nih Nadzvichajna vijskovo sanitarna misiya UNR pid provodom O Sevryuka ne uvinchalisya uspihom cherez pereshkodi z boku rosijskih ta polskih diplomativ yih zvilneno perevazhno shojno v pershij polovini 1920 h rr U Polshi tabori vijskovopolonenih dlya voyakiv UGA ale takozh dlya internovanih civilnih osib i dlya nevelikogo chisla voyakiv Armiyi UNR buli v Beresti Vadovicyah Domb yu Pikulichah Stshalkovo a menshi u Visnichu Demblini Lancuti Modlini Peremishli Zasyannya Yazlivci faktichno ce buli koncentracijni tabori Naperedodni zimi 1919 1920 u cih taborah vijskovopolonenih trimali 70 100 000 ukrayinciv 15 000 z nih pomerlo vnaslidok golodu antisanitarnih umov i znushan zdebilsha yih zvilneno 1920 Spravzhnij tabir vijskovopolonenih dlya starshin i voyakiv UGA postav shojno v Tuholi na Pomor yi 750 starshin i do 500 pidstarshin ta voyakiv chastin UGA sho v kvitni 1920 perejshli na bik polskij armiyi shob spilno borotisya proti radyanskoyi armiyi U Rumuniyi u Kotrochenah blizko Bukareshtu buv tabir vijskovopolonenih dlya starshin i voyakiv UGA z grupi Sigit yaki popali v rumunskij polon u boyu pid Sigotom 1 sichnya 1919 zvilneni u zhovtni 1919 Dlya polskih voyakiv yaki popali v polon UGA takozh dlya civilnih internovanih u pershij polovini 1919 buv stvorenij tabir vijskovopolonenih na peredmisti Kolomiyi v Kosachevi U vijni ukrayinskoyi armiyi proti radyanskoyi armiyi vinyatkovo j Dobrovolchij armiyi generala Denikina nazagal ne brali polonenih Do vinyatkiv nalezhav bilshovickij tabir vijskovopolonenih UGA u Kozhuhovi bilya Moskvi yakij narahovuvav 250 starshin UGA Druga svitova vijna RedaguvatiU roki Drugoyi svitovoyi vijni 1939 45 sotni tisyach ukrayinskih voyakiv polskoyi i radyanskoyi armij perebuvali v taborah vijskovopolonenih Nimechchini j SRSR U hodi vijni proti Polshi nimecka armiya vzyala v polon starshin i voyakiv blizko 700 000 sered yakih 60 70000 ukrayinciv traktovano yih u zgodi z postanovami Zhenevskoyi konvenciyi 1929 roku Na pochatok 1940 roku chastkovo i ranishe pochali zvilnyati polonenih ukrayinciv voni mogli povertatisya na zajnyati Chervonoyu armiyeyu zahidnoukrayinski zemli abo j zalishatisya v Nimechchini de yih vikoristovuvano yak promislovih chi silskogospodarskih robitnikiv deyaka chastina ukrayinciv zi skladu polskoyi armiyi popalo v radyanskij polon Natomist nelyudske bulo traktuvannya polonenih radyanskoyi armiyi do yakih ne stosovano postanov Gagskoyi j Zhenevskoyi konvencij Na pidstavi zvitiv nimeckogo Golovnogo Vijskovogo Komanduvannya traven 1944 vzyato v polon 5 160 000 sov voyakiv z tiyeyi kilkosti pomerlo v poloni 1981000 38 4 zvilneno z polonu 818 000 15 9 likvidovano v poloni 1241 000 24 0 uteklo 67 000 1 3 zalishilosya zhivimi v taborah polonenih 1 053 000 20 4 z nih 875 000 vikoristovuvana v promislovosti j silskomu gospodarstvi Mozhna pripuskati sho z zagalnogo chisla 3 355 000 chervonoarmijciv yaki popali v nimeckij polon v 1941 roci ponad 20 stanovili ukrayinci Chimalo z nih ominulo polonu znikayuchi pomizh miscevim ukrayinskim naselennyam abo zgoloshuyuchisya negajno do dopomizhnoyi vijskovoyi sluzhbi v nimeckij armiyi Instrukciyi dlya traktuvannya raddyanskih polonenih vid 8 listopada 1941 roku peredbachali zvilnennya z polonu ukrayinciv pid umovoyu sho miscevosti z yakih voni pohodyat ye vzhe v nimeckih rukah abo sho misceva vlada poruchitsya za nih U pershi misyaci vijni zvilneno desyatki tisyach polonenih ukrayinciv z taboriv na Pravoberezhzhi Ale vzhe v listopadi 1941 ci zvilnennya pripineno Tabori polonenih buli perevedeno v Nimechchinu na teritoriyi Generalnoyi guberniyi v Yaroslavi z yakogo komanduvannya taboru zvilnilo vsih polonenih ukrayinciv i v Holmi v yakomu bilshist zaginula z golodu i tifu U Varyu Laposh komitat Nyiredgazi buv z kvitnya do lipnya 1939 ugorskij tabir polonenih dlya 450 starshin i voyakiv Karpatskoyi Sichi Tabori v Bellyariyi i Rimini v Italiyi primishuvali u 1945 47 do 10 000 starshin i voyakiv 1 UD UNA sho kapitulyuvali pered britanskoyu armiyeyu 1946 9 310 osib u Rimini u tomu ch 288 starshin 822 pidstarshini i 8 200 voyakiv Div takozh RedaguvatiPutivlskij tabir vijskovopolonenih Tabori dlya civilnogo naselennya na okupovanij teritoriyi Ukrayini 1941 1944 VijskovopolonenijPrimitki RedaguvatiLiteratura RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Krivava kniga t I Viden 1919 t II Viden 1921 Golovin N Voennye usiliya Rossii v mirovoj vojne t I Parizh 1939 Onackij Ye Ukr diplomatichna misiya v Italiyi Kalendar Almanah na 1956 rik Buenos Ajres 1955 UGA Materiali do istoriyi UGA t I Vinnipeg 1958 D all in A German Rule in Russia 1944 1945 London 1957 Fedyshyn E Germany s Drive to the East and the Ukrainian Revolution 1917 18 Nyu Brunsvik Nyu Dzhersi 1971 Sribnyak I Tabir polonenih ukrayinciv u Zalcvedeli Nimechchina u 1915 1917 rr Kiyivska starovina K 1997 3 4 S 139 151 Sribnyak I Tabir polonenih starshin ukrayinciv u Kassino Italiya u 1918 1920 rr Persha svitova vijna i slov yanski narodi Materiali mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi 14 15 travnya 1998 r K 1998 S 96 100 Sribnyak I Tabir polonenih ukrayinciv u Veclyari Nimechchina u 1915 1917 rr Visnik Kiyivskogo derzhavnogo lingvistichnogo universitetu Seriya Istoriya ekonomika filosofiya K 1998 Vip 2 S 38 57 Sribnyak I Tabir polonenih ta internovanih voyakiv ukrayinciv u Lancuti Polsha u 1919 1921 rr Simon Petlyura u konteksti ukrayinskih nacionalno vizvolnih zmagan Zbirnik naukovih prac Fastiv 1999 S 148 162 Sribnyak I Kupcov A Tabir polonenih voyakiv UGA v Tuholi 1920 1923 rr Pam yat stolit K 2003 2 S 78 85 Sribnyak I Ukrayinskij gurtok u tabori polonenih oficeriv rosijskoyi armiyi Tereziyenshtadt v Avstro Ugorshini 1916 cherven 1917 rr Pam yatki arheografichnij shorichnik Derzhkomarhiv Ukrayini UNDIASD redkol S G Kuleshov gol red ta in K 2011 T 12 S 42 45 https undiasd archives gov ua pamyatky index htm Sribnyak I Tabir polonenih ukrayinskih oficeriv u Klyajnmyunheni Avstro Ugorshina navesni 1918 roku Kiyivski istorichni studiyi Zb nauk prac Kiyiv un t im B Grinchenka redkol Salata O O ta in K 2015 1 S 21 25 https web archive org web 20180105143345 http istorstudio kubg edu ua index php journal article view 7 Sribnyak I Tabir polonenih voyakiv carskoyi armiyi v Knittelfeldi Avstro Ugorshina v kinci 1914 pershij polovini 1915 rr viokremlennya ukrayinciv ta yih samoorganizaciya Doslidzhennya molodih uchenih u konteksti rozvitku suchasnoyi nauki Mat li VI shorichnoyi Vseukr nauk prakt konf 21 kvitnya 2016 r K 2016 S 133 142 http elibrary kubg edu ua id eprint 14815 Sribnyak I Enciklopediya polonu ukrayinska Tuchola Kiyiv Parizh Mizhnarodnij naukovo osvitnij konsorcium imeni Lyusyena Fevra 2017 Kn 1 156 s http elibrary kubg edu ua id eprint 18844 Sribniak I Encyklopedia jeniectwa ukrainski Aleksandrow Warszawa Paryz Miedzynarodowe konsorcium naukowo edukacyjne im Luciena Febvra 2018 88 s http elibrary kubg edu ua id eprint 24208 Sribniak I Encyklopedia jeniectwa ukrainski Lancut Warszawa Paryz Miedzynarodowe konsorcium naukowo edukacyjne im Luciena Febvra 2018 115 s http elibrary kubg edu ua id eprint 24320 Sribnjak I Enzyklopadie der Kriegsgefangenschaft Das ukrainische Rastatt Zur Grundung und Tatigkeit der Gemeinschaft Die Unabhangige Ukraine 1915 1918 Munchen Paris Internationales Lucien Febvre Wissenschafts und Bildungskonsortium 2020 338 s http elibrary kubg edu ua id eprint 34258Posilannya RedaguvatiNemeckie lagerya dlya voennoplennyh vo vremya Vtoroj mirovoj vojny ros Ob organizacii lagerej voennoplennyh ros Polozhenie o lagere dlya voennoplennyh ros INTERNIROVANIE VOENNOPLENNYH ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tabir vijskovopolonenih amp oldid 38215023