www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сеньковський Микола Іванович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сеньковський нар 23 листопада 1893 189311

Сеньковський Микола Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сеньковський.

Сеньковський Микола Іванович (нар.23 листопада 1893(18931123), Пирятин — †невідомо) — український фотохудожник, військовий фотограмметрист.

Сеньковський Микола Іванович
Народився 23 листопада 1893(1893-11-23)
Пирятин
Помер ? (після 1939)
Країна  Російська імперія
 Польська Республіка
Національність Українець
Діяльність фотограф
Alma mater Перший кадетський корпус (Санкт-Петербург)
Нагороди гран-прі фотовиставки в Парижі 1931 р.

Життєпис ред.

Микола Іванович Сеньковський народився 23 листопада 1893 року в містечку Пирятин на Полтавщині у сім'ї колезького правника Івана Олександровича Сеньковського.

Закінчив кадетський корпус у Петербурзі, отримавши спеціальність «фотограмметрія».

В роки Першої світової війни був військовим фотографом у російській армії. Тоді вперше побував у Карпатах.

На початку 1920-х років Микола Сеньковський у зв'язку з непевною політичною ситуацією, поразкою визвольних змагань у Східній Україні вирішує емігрувати до Польщі. Він переїжджає на Гуцульщину, у Жаб'є (сучасна назва: Верховина)

У Жаб'ї Микола Сеньковський одружується з місцевою вчителькою Євгенією Поліщук. Пані Євгенія була родом з Тернопільщини, закінчила Коломийську учительську семінарію і організовувала у Верховині першу українську школу.

У 1924 році у Косові, а пізніше в Коломиї Сеньковський відкриває фотомайстерню та магазин радіо- та фототехніки. Друкує поштівки із власними світлинами і продовжує фотографувати.

У 1930 році Микола Сеньковський бере участь у Першій виставці української фотографіки у Львові. Там було представлено шість світлин фотографа: «Гуцулка», «Зимовий краєвид», «Весілля», «Гуцульська церква», «Школа», «Трембітають».

1931 року у сім'ї Миколи та Євгенії народжується син Юрій. Того ж року робота фотографа «Стара гуцулка» була відзначена премією «Гран-прі» на Міжнародній європейській фотовиставці в Парижі.

У вересні 1939 року, після оголошення Німеччиною війни Польщі, Микола Сеньковський перетинає польсько-румунський кордон разом з польськими військовими офіцерами.

Подальша доля ред.

Відомості про життєвий шлях фотографа уриваються 1939 роком. Є версія, що тоді Миколу Сеньковського було ув'язнено більшовиками, але ймовірніше, як пам'ятає син Юрій, фотограф покинув територію Польщі на автівці разом з польськими офіцерами.

Дата смерті Миколи Сеньковського невідома. Можливо, він помер під час Другої світової війни.

Опосередкованими даними про долю фотографа є декілька фактів, про які згадує Юрій Сеньковський: під час війни його тітка отримала продуктову посилку від Червоного хреста в Лондоні, відправлену невідомим, а вже у новітні часи довелось зустріти літню жінку, яка стверджувала, що познайомилася з його батьком в Англії, де той помер і похований на одному з лондонських кладовищ.

Дружина фотографа, пані Сеньковська, залишилась в Україні, вступила до лав українського націоналістичного підпілля, 1945 року була заарештована радянською владою, але змогла вирватись і продовжувала підпільну роботу уже у Львові. Була вдруге затримана при спробі перетину румунського кордону і 1947 року померла.

Творчий доробок ред.

«Стара гуцулка», 1926 — світлина — володар гран-прі паризької фотовиставки

Микола Сеньковський відомий передусім своїми світлинами Карпат та їх корінного населення — гуцулів. Краєвиди, архітектуру, побут, мистецтво карпатського краю та типажі його мешканців початку XX століття задокументував він на своїх фотографіях.

Пейзажні фото Карпат та карпатських містечок ред.

З «видоківок» (від слова «вид», листівки з краєвидами), що були видрукувані у фотостудії М. Сеньковського впродовж 1920–1930х років постають краєвиди карпатських сіл і містечок: Косова, Города, Яремчі, Микуличина, Кутів, Яворова, Делятина, Дори, Татарова, Жаб'ї. Є тут види загальні і пейзажі окремих місцин. Пам'ятки природи, архітектури і навіть промислові об'єкти потрапляють на поштові листівки початку століття. Серед останніх «Арт. фото М. Сеньковського» видавало, зокрема, картки з видом на косівські солеварні.

Не оминули об'єктива Сеньковського і інженерні споруди, що почали з'являтись у Карпатах на початку століття. Світлини мостів через Рибницю коло Косова, Прут коло Дори продавались поруч із видами на водоспад Гук і Скелясту браму на Рибниці. Залишив для нащадків Микола Сеньковський також вигляд віадука коло Делятина, що був зруйнований у 1944 році.

Серед архітектурних пам'яток, що їх зафіксував фотограф, є церква у Жаб'ї, костел і залізнична станція в Кутах, комплекс площі Ринок у Косові та ін.

Значна частина робіт Сеньковського присвячена природі Карпат. Мальовничі околиці Косова та Жаб'ї, а також Кутів, Яремчі, Микуличина постають на поштівках. Є тут пейзажі Сокільського хребта та гори Овідій коло Кутів, гори Острий біля села Город коло Косова, Каменистого хребта та гори Михалків у Косові, види на Чорногору з Жаб'ї, безліч світлин бурхливих карпатських річок Рибниці, Пруту, Чорного Черемошу, а також окремі пам'ятки природи, як-то Писаний Камінь чи Камінь Довбуша коло Ямної.

Щодо Чорногори, то її митець світлив не лише задля листівок. Саме Микола Сеньковський вперше в українській фотографії видав у 1931 році фотометричну панораму Чорногірського хребта під назвою «Східні Карпати — Чорногора». Її він відзняв з гори Кострича. Триметрова копія цієї панорами експонується в Музеї-садибі Михайла Грушевського у Криворівні.

Гуцульські типи ред.

У 30-ті роки М. Сеньковським була видана серія листівок під назвою «Гуцульські типи». До неї ввійшли чоловічі та жіночі портрети у традиційних строях, які, поряд із своєю фотохудожньою цінністю, є хорошими ілюстраціями гуцульського побуту 20-30-х років XX століття. Гуцули і гуцулки позують у вишитих сорочках, у традиційних кептарях і сердаках, молодиці — у мистецьки вив'язаних хустках, старі жінки — у перемітках, голови старших чоловіків покриті волохатими клепанями, молодших — рогатими джумирями або багато прикрашеними крисанями. Усе це створює впізнаванні гуцульські образи.

Не лише постановочні портрети, а й правдиві сцени з гуцульського життя потрапили на листівки Сеньковського. Бокораші сплавляють ліс, вівчарі пасуть овець, жінки перуть білизну на річці, рибалки ловлять рибу, молодий легінь везе бринзу в бербеницях. Ці та інші світлини оживляють Гуцульщину І пол. XX століття.

Одна з фоторобіт серії, «Стара гуцулка», на якій Микола Сеньковський у 1926 році зафіксував портрет 90-річної народної співачки з с. Ясенів Горішній Марії Кречунєк (Чукутихи) у святковому вбранні з люлькою, була відзначена премією «Гран-прі» на Міжнародній європейській фотовиставці в Парижі 1931 року. До образу Чукутихи Микола Сеньковський звертався також у своїх роботах «Стара гуцулка в перемітці» і «Стара гуцулка з палицею».

Весільний цикл ред.

Цілу низку світлин присвячено весільному обряду. Більшість з них зроблена фотографом на Верховинщині. Серед фотографій є урочисті портрети молодят, а також різноманітні сцени традиційного гуцульського весілля як-то весільний похід на конях, вінчання в церкві, весільне ворожіння, танці, тощо. Фотографії молодих пар вражають багатством традиційного гуцульського весільного вбрання. «Княгині» вбрані в чільця, ошатний гуцульський стрій завершує біла весільна ґуґля. У строї «князя» ґуґлю іноді замінює весільна манта. Решта світлин розповідає про гуцульські весільні обряди, які подекуди вже втрачені.

Спадок Миколи Сеньковського ред.

Щодо загального обсягу світлин Миколи Сеньковського, що дійшли до нас, то слід зазначити, що у 1945 році, під час арешту дружини Євгенії, радянські солдати чоботами розчавили значну частину фотоспадку Миколи Сеньковського. Більшість з того, що залишилось, зберігається у сина, а також у П.Арсенича, в обласному музеї в Івано-Франківську та в Музеї Гуцульщини і Покуття ім. Й. Кобринського в Коломиї. Юрій Сеньковський популяризує творчий здобуток свого батька. Зокрема, опрацював і перевидав унікальну роботу Миколи Сеньковського «Східні Карпати — Чорногора». Нині Юрій Миколайович готує до видання «Фотоальбом Миколи Сеньковського»., що має вийти у видавництві «Леополь».

Нині світлини Миколи Сеньковського часто публікуються у виданнях, присвячених Гуцульщині задля ілюстрації гуцульського побуту початку XX століття. Серед таких видань зокрема:

  • І.Сеньків «Гуцульська спадщина» — К.:, 1995;
  • Pelplin «Odkrywanie Huculszczyzny» — Gdansk, 2002;
  • «Гуцульщина — перлина Українських Карпат: Альбом». — Філядельфія, 1998;
  • «Історія Гуцульщини»/за ред. М.Домашевського
  • «Гуцульська вишивка з колекції НМНМГП імені Й. Кобринського»/ Загальна редакція О. Никорак — К.: Родовід, 2010. — 200 с. ISBN 966-7845-52-0 та ін.

Роботи Миколи Сеньковського надихають художників. Юзефа Кратохвиля-Відимська використала світлини М. Сеньковського «Гуцул із Ворохти» та «Стара гуцулка» як прообрази для своїх офортів і гравюр із серії «Гуцульські мотиви». Вгадується образ Старої гуцулки і в однойменній роботі із циклу «Жіночі головні убори» Надії Мартиненко. Різьбяр Юрій Павлович помістив різьблений портрет Чукутихи поруч з портретами Володимира Шухевича і Юрія Шкрібляка у своєму триптиху «Вікно в гуцульський світ».

Примітки ред.

  1. Библюк.
  2. ↑ Галицький Кореспондент, 2012.
  3. http://kosiv.org/kosivschina/1181-kosivshchyna-fotografy-kosova-1.html
  4. http://proidysvit.livejournal.com/61415.html?view=408551
  5. ↑ КТВ, 2006.
  6. Тарас Прохасько. Делятинські паролі // Карпати. Туризм. Відпочинок. — 2004. — Вип. 1. Процитовано 5 червня 2013.
  7. ↑ Зеленчук, 2012.
  8. zaxid.net, 2013.

Джерела ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Senkovskij Senkovskij Mikola Ivanovich nar 23 listopada 1893 18931123 Piryatin nevidomo ukrayinskij fotohudozhnik vijskovij fotogrammetrist Senkovskij Mikola IvanovichNarodivsya 23 listopada 1893 1893 11 23 PiryatinPomer pislya 1939 Krayina Rosijska imperiya Polska RespublikaNacionalnist UkrayinecDiyalnist fotografAlma mater Pershij kadetskij korpus Sankt Peterburg Nagorodi gran pri fotovistavki v Parizhi 1931 r Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Podalsha dolya 3 Tvorchij dorobok 3 1 Pejzazhni foto Karpat ta karpatskih mistechok 3 2 Guculski tipi 3 3 Vesilnij cikl 4 Spadok Mikoli Senkovskogo 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaZhittyepis red nbsp Zovnishni zobrazhennya nbsp M Senkovskij nbsp Rodina Senkovskih nbsp Senkovski u svoyemu pomeshkanniMikola Ivanovich Senkovskij narodivsya 23 listopada 1893 roku v mistechku Piryatin na Poltavshini u sim yi kolezkogo pravnika 1 Ivana Oleksandrovicha Senkovskogo Zakinchiv kadetskij korpus u Peterburzi otrimavshi specialnist fotogrammetriya V roki Pershoyi svitovoyi vijni buv vijskovim fotografom u rosijskij armiyi Todi vpershe pobuvav u Karpatah Na pochatku 1920 h rokiv Mikola Senkovskij u zv yazku z nepevnoyu politichnoyu situaciyeyu porazkoyu vizvolnih zmagan u Shidnij Ukrayini virishuye emigruvati do Polshi Vin pereyizhdzhaye na Guculshinu u Zhab ye suchasna nazva Verhovina U Zhab yi Mikola Senkovskij odruzhuyetsya z miscevoyu vchitelkoyu Yevgeniyeyu Polishuk Pani Yevgeniya bula rodom z Ternopilshini zakinchila Kolomijsku uchitelsku seminariyu i organizovuvala u Verhovini pershu ukrayinsku shkolu U 1924 roci u Kosovi a piznishe v Kolomiyi Senkovskij vidkrivaye fotomajsternyu ta magazin radio ta fototehniki Drukuye poshtivki iz vlasnimi svitlinami i prodovzhuye fotografuvati U 1930 roci Mikola Senkovskij bere uchast u Pershij vistavci ukrayinskoyi fotografiki u Lvovi Tam bulo predstavleno shist svitlin fotografa Guculka Zimovij krayevid Vesillya Guculska cerkva Shkola Trembitayut 2 1931 roku u sim yi Mikoli ta Yevgeniyi narodzhuyetsya sin Yurij Togo zh roku robota fotografa Stara guculka bula vidznachena premiyeyu Gran pri na Mizhnarodnij yevropejskij fotovistavci v Parizhi U veresni 1939 roku pislya ogoloshennya Nimechchinoyu vijni Polshi Mikola Senkovskij peretinaye polsko rumunskij kordon razom z polskimi vijskovimi oficerami Podalsha dolya red Vidomosti pro zhittyevij shlyah fotografa urivayutsya 1939 rokom Ye versiya sho todi Mikolu Senkovskogo bulo uv yazneno bilshovikami 3 ale jmovirnishe yak pam yataye sin Yurij fotograf pokinuv teritoriyu Polshi na avtivci razom z polskimi oficerami 4 Data smerti Mikoli Senkovskogo nevidoma Mozhlivo vin pomer pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 5 Oposeredkovanimi danimi pro dolyu fotografa ye dekilka faktiv pro yaki zgaduye Yurij Senkovskij pid chas vijni jogo titka otrimala produktovu posilku vid Chervonogo hresta v Londoni vidpravlenu nevidomim a vzhe u novitni chasi dovelos zustriti litnyu zhinku yaka stverdzhuvala sho poznajomilasya z jogo batkom v Angliyi de toj pomer i pohovanij na odnomu z londonskih kladovish Druzhina fotografa pani Senkovska zalishilas v Ukrayini vstupila do lav ukrayinskogo nacionalistichnogo pidpillya 1945 roku bula zaareshtovana radyanskoyu vladoyu ale zmogla virvatis i prodovzhuvala pidpilnu robotu uzhe u Lvovi Bula vdruge zatrimana pri sprobi peretinu rumunskogo kordonu i 1947 roku pomerla Tvorchij dorobok red nbsp Stara guculka 1926 svitlina volodar gran pri parizkoyi fotovistavkiMikola Senkovskij vidomij peredusim svoyimi svitlinami Karpat ta yih korinnogo naselennya guculiv Krayevidi arhitekturu pobut mistectvo karpatskogo krayu ta tipazhi jogo meshkanciv pochatku XX stolittya zadokumentuvav vin na svoyih fotografiyah Pejzazhni foto Karpat ta karpatskih mistechok red Z vidokivok vid slova vid listivki z krayevidami sho buli vidrukuvani u fotostudiyi M Senkovskogo vprodovzh 1920 1930h rokiv postayut krayevidi karpatskih sil i mistechok Kosova Goroda Yaremchi Mikulichina Kutiv Yavorova Delyatina Dori Tatarova Zhab yi Ye tut vidi zagalni i pejzazhi okremih miscin Pam yatki prirodi arhitekturi i navit promislovi ob yekti potraplyayut na poshtovi listivki pochatku stolittya Sered ostannih Art foto M Senkovskogo vidavalo zokrema kartki z vidom na kosivski solevarni Ne ominuli ob yektiva Senkovskogo i inzhenerni sporudi sho pochali z yavlyatis u Karpatah na pochatku stolittya Svitlini mostiv cherez Ribnicyu kolo Kosova Prut kolo Dori prodavalis poruch iz vidami na vodospad Guk i Skelyastu bramu na Ribnici Zalishiv dlya nashadkiv Mikola Senkovskij takozh viglyad viaduka kolo Delyatina sho buv zrujnovanij u 1944 roci 6 Sered arhitekturnih pam yatok sho yih zafiksuvav fotograf ye cerkva u Zhab yi kostel i zaliznichna stanciya v Kutah kompleks ploshi Rinok u Kosovi ta in Znachna chastina robit Senkovskogo prisvyachena prirodi Karpat Malovnichi okolici Kosova ta Zhab yi a takozh Kutiv Yaremchi Mikulichina postayut na poshtivkah Ye tut pejzazhi Sokilskogo hrebta ta gori Ovidij kolo Kutiv gori Ostrij bilya sela Gorod kolo Kosova Kamenistogo hrebta ta gori Mihalkiv u Kosovi vidi na Chornogoru z Zhab yi bezlich svitlin burhlivih karpatskih richok Ribnici Prutu Chornogo Cheremoshu a takozh okremi pam yatki prirodi yak to Pisanij Kamin chi Kamin Dovbusha kolo Yamnoyi Shodo Chornogori to yiyi mitec svitliv ne lishe zadlya listivok Same Mikola Senkovskij vpershe 5 v ukrayinskij fotografiyi vidav u 1931 roci fotometrichnu panoramu Chornogirskogo hrebta pid nazvoyu Shidni Karpati Chornogora Yiyi vin vidznyav z gori Kostricha Trimetrova kopiya ciyeyi panorami eksponuyetsya v Muzeyi sadibi Mihajla Grushevskogo u Krivorivni 7 Guculski tipi red U 30 ti roki M Senkovskim bula vidana seriya listivok pid nazvoyu Guculski tipi Do neyi vvijshli cholovichi ta zhinochi portreti u tradicijnih stroyah yaki poryad iz svoyeyu fotohudozhnoyu cinnistyu ye horoshimi ilyustraciyami guculskogo pobutu 20 30 h rokiv XX stolittya Guculi i guculki pozuyut u vishitih sorochkah u tradicijnih keptaryah i serdakah molodici u mistecki viv yazanih hustkah stari zhinki u peremitkah golovi starshih cholovikiv pokriti volohatimi klepanyami molodshih rogatimi dzhumiryami abo bagato prikrashenimi krisanyami Use ce stvoryuye vpiznavanni guculski obrazi Ne lishe postanovochni portreti a j pravdivi sceni z guculskogo zhittya potrapili na listivki Senkovskogo Bokorashi splavlyayut lis vivchari pasut ovec zhinki perut biliznu na richci ribalki lovlyat ribu molodij legin veze brinzu v berbenicyah Ci ta inshi svitlini ozhivlyayut Guculshinu I pol XX stolittya Odna z fotorobit seriyi Stara guculka na yakij Mikola Senkovskij u 1926 roci zafiksuvav portret 90 richnoyi narodnoyi spivachki z s Yaseniv Gorishnij Mariyi Krechunyek Chukutihi 7 u svyatkovomu vbranni z lyulkoyu bula vidznachena premiyeyu Gran pri na Mizhnarodnij yevropejskij fotovistavci v Parizhi 1931 roku Do obrazu Chukutihi Mikola Senkovskij zvertavsya takozh u svoyih robotah Stara guculka v peremitci i Stara guculka z paliceyu nbsp Chukutiha v peremitci nbsp Guculka nbsp Guculski diti nbsp Gucul z fajkoyu nbsp Dudar Kozma Mihajlyuk nbsp Guculka nbsp Dudar Kozma Mihajlyuk z bisagami 1931Vesilnij cikl red Cilu nizku svitlin prisvyacheno vesilnomu obryadu Bilshist z nih zroblena fotografom na Verhovinshini Sered fotografij ye urochisti portreti molodyat a takozh riznomanitni sceni tradicijnogo guculskogo vesillya yak to vesilnij pohid na konyah vinchannya v cerkvi vesilne vorozhinnya tanci tosho Fotografiyi molodih par vrazhayut bagatstvom tradicijnogo guculskogo vesilnogo vbrannya Knyagini vbrani v chilcya oshatnij guculskij strij zavershuye bila vesilna guglya U stroyi knyazya guglyu inodi zaminyuye vesilna manta Reshta svitlin rozpovidaye pro guculski vesilni obryadi yaki podekudi vzhe vtracheni nbsp Knyaz i knyaginya nbsp Moloda para nbsp Vinchannya v cerkviSpadok Mikoli Senkovskogo red Shodo zagalnogo obsyagu svitlin Mikoli Senkovskogo sho dijshli do nas to slid zaznachiti sho u 1945 roci pid chas areshtu druzhini Yevgeniyi radyanski soldati chobotami rozchavili znachnu chastinu fotospadku Mikoli Senkovskogo Bilshist z togo sho zalishilos zberigayetsya u sina a takozh u P Arsenicha v oblasnomu muzeyi v Ivano Frankivsku ta v Muzeyi Guculshini i Pokuttya im J Kobrinskogo v Kolomiyi Yurij Senkovskij populyarizuye tvorchij zdobutok svogo batka Zokrema opracyuvav i perevidav unikalnu robotu Mikoli Senkovskogo Shidni Karpati Chornogora Nini Yurij Mikolajovich gotuye do vidannya Fotoalbom Mikoli Senkovskogo 7 sho maye vijti u vidavnictvi Leopol 8 Nini svitlini Mikoli Senkovskogo chasto publikuyutsya u vidannyah prisvyachenih Guculshini zadlya ilyustraciyi guculskogo pobutu pochatku XX stolittya Sered takih vidan zokrema I Senkiv Guculska spadshina K 1995 Pelplin Odkrywanie Huculszczyzny Gdansk 2002 Guculshina perlina Ukrayinskih Karpat Albom Filyadelfiya 1998 Istoriya Guculshini za red M Domashevskogo Guculska vishivka z kolekciyi NMNMGP imeni J Kobrinskogo Zagalna redakciya O Nikorak K Rodovid 2010 200 s ISBN 966 7845 52 0 ta in nbsp Zovnishni zobrazhennya nbsp Yu Kratohvilya Vidimska Litnya guculka nbsp N Martinenko Stara guculka Roboti Mikoli Senkovskogo nadihayut hudozhnikiv Yuzefa Kratohvilya Vidimska vikoristala svitlini M Senkovskogo Gucul iz Vorohti ta Stara guculka yak proobrazi dlya svoyih ofortiv i gravyur iz seriyi Guculski motivi 2 Vgaduyetsya obraz Staroyi guculki i v odnojmennij roboti iz ciklu Zhinochi golovni ubori Nadiyi Martinenko Rizbyar Yurij Pavlovich pomistiv rizblenij portret Chukutihi poruch z portretami Volodimira Shuhevicha i Yuriya Shkriblyaka u svoyemu triptihu Vikno v guculskij svit Primitki red Biblyuk a b Galickij Korespondent 2012 http kosiv org kosivschina 1181 kosivshchyna fotografy kosova 1 html http proidysvit livejournal com 61415 html view 408551 a b KTV 2006 Taras Prohasko Delyatinski paroli Karpati Turizm Vidpochinok 2004 Vip 1 Procitovano 5 chervnya 2013 a b v Zelenchuk 2012 zaxid net 2013 Dzherela red U sviti svitla i tini Mikoli Senkovskogo Kosivshina Fotografi Kosova chastina 1 N Biblyuk Neperevershenij fotolitopisec Guculshini Procitovano 19 sichnya 2013 V Zanik Z vidom na Chornogoru Karpati Turizm Vidpochinok 2006 Vip 6 12 gruden Procitovano 31 serpnya 2012 Zelenchuk I Zelenchuk Ya Ukrayinoznavcha rekonstrukciya biografiyi vidatnoyi guculskoyi spivachki Mariyi Krechunyek Chukutihi Ukrayinoznavstvo 2012 3 Procitovano 2 listopada 2012 I Kichak Guculski svitlini emdebisti toptali kirzakami Kolomijska pravda 2009 Listopad Procitovano 10 veresnya 2012 S Flis Zupinenij chas Guculiya na svitlinah Galickij Korespondent 2012 Procitovano 6 listopada 2012 Ya Car Svitlini guculskogo krayu Dzvin 1991 Vip 6 cherven Procitovano 5 veresnya 2012 z vipravlennyami nedostupne posilannya z lipnya 2019 Guculshina v svitlinah Mikoli Senkovskogo 1920 30rr Zustrich iz Yuriyem Senkovskim Zaxid net Blogi 2013 Cherven Procitovano 10 chervnya 2013 Posilannya red Svitlini Mikoli Senkovskogo Svitlini Mikoli Senkovskogo v elektronnih bibliotekah Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Senkovskij Mikola Ivanovich amp oldid 40452142