Ве́рхній Ясені́в — село Верховинського району Івано-Франківської області.
| село Верхній Ясенів | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Верховинський район |
| Громада | Верховинська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA26020030050035971 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1686 |
| Населення | 1205 |
| Площа | 15 км² |
| Густота населення | 80,33 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78712 |
| Телефонний код | +380 03432 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°09′41″ пн. ш. 24°56′43″ сх. д.H G O |
| Водойми | Чорний Черемош |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78712 Івано-Франквіська область, Верховинський район, с. Верхній Ясенів |
| Карта | |
Верхній Ясенів | |
Верхній Ясенів | |
| Мапа | |
| Верхній Ясенів у Вікісховищі |
Розташування Редагувати
Село розташоване на відстані 12 км від районного центру Верховина та за 45 км від залізничної станції Ворохта, у долині річки Чорний Черемош, у яку в селі впадає струмок Млинський.
У селі струмок Росошний впадає у річку Чорний Черемош.
Історія Редагувати
Засноване 1686 р. До 1946 р. відоме під назвою Ясенів Горішній.
Наприкінці XIX ст. великим земельним власником у селі було Товариство для плодів лісу (Відень), а його попередником — родина Страшерів.
Уродженець села Іван Бойчук після загибелі Олекси Довбуша очолив у 1745 році рух карпатських опришків. Загін Бойчука брав участь у гайдамацькому русі на Правобережній Україні.
7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Ясенів Горішній Жаб'євського району перейменовано на село Верхній Ясенів і Ясенево-Горішнівську сільську раду — на Верхньоясенівська.
У Верхньому Ясенові жив останній мольфар Карпат — Михайло Нечай.
23 серпня 2015 року єпископ Коломийський і Косівський Юліан (Гатала) у Верхньому Ясенові звершив освячення храму святої Софії премудрості Божої
Церква Пресвятої Тройці Редагувати
Докладніше: Церква Пресвятої Тройці (Верхній Ясенів) У селі розташована діюча дерев'яна церква Пресвятої Тройці, побудована в 1882 році, освячено в 1900 році, або 1883 році. Розташована у південній частині села біля кладовища, поруч з головною дорогою.
Первісно храм був перекритий гонтом, проте в 30-х роках ХХ століття її перекрили бляхою. Пізніше стіни над опасанням були покриті пластиковою вагонкою. Під час останніх ремонтів, які відбулися в 2000-х роках опасання, стіни над ним та дахи були перекриті карбованою бляхою.
Хрестоподібна в план, побудована з брусів, перекрита карбованою бляхою. Використовується парафією Православної церкви України.
Населення Редагувати
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1290 осіб, з яких 611 чоловіків та 679 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1204 особи.
Мова Редагувати
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,92 % |
| російська | 0,08 % |
Сьогодення Редагувати
Багато місцевих жителів — різьбярі по дереву й металу.
Туристична інфраструктура в селі слабо розвинена, є кілька приватних садиб зеленого туризму.
22 травня 2020 р. відкрили сучасну амбулаторію.
Цікаві факти Редагувати
У селі проводиться щорічний Гуцульський фольклорний фестиваль «Черемош Фест». Щорічно цей захід приваблює десятки тисяч гостей не лише зі всієї України, але й з-за кордону. Сюди приїжджають з виступами аматорські гуцульські колективи всього карпатського регіону.
Відомі особи Редагувати
Народилися Редагувати
- Бойчук Іван — один із ватажків руху карпатських опришків 1740—1750-х рр.;
- Домбчевський Роман Йосифович (25 травня 1884 — 1952, Одеса) — юрист (закінчив Львівський університет 1908 р.), сотник УГА, секретар посольства УНР у Чехії (1921—1922 рр.), фаховий захисник української мови, публіцист, автор книги «За права мови» (вид. 1934 р.). Вільно володів вісьмома мовами;
- Марія Кречунєк «Чукутиха» (26 квітня 1836 — середина 1930-х) — відома гуцульська співачка;
- Кумлик Роман Петрович (1948—2014) — гуцульський музикант-віртуоз, поет-коломийкар, заслужений працівник культури України, керівник капели «Черемош», власник приватного Музею гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів, дійсний член Наукового карпатського товариства у Варшаві.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Затримано підозрюваного у вбивстві мольфара Михайла Нечая
- . Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 11 квітня 2010.
- . Архів оригіналу за 19 жовтня 2010. Процитовано 11 квітня 2010.
- Владика Юліан освятив Храм в селі Верхній Ясенів
- П О С Т А Н О В А РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР від 6 вересня 1979 р. N 442 Про доповнення списку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 17 березня 2021.
- Верхній Ясенів с Церква св.Трійці. www.pslava.info. Процитовано 17 березня 2021.
- . kolomija.com. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 17 березня 2021.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- На Прикарпатті відкрили 5 сучасну амбулаторію
- Верховинський краєзнавець відшукав могилу гуцулки Чукутихи, фото котрої у 1931 році стало легендарним
Джерела Редагувати
- Jasienów 1.) J. górny, wieś, pow. kossowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 478. (пол.) — S. 478. (пол.)
- Село Верхній Ясенів
Посилання Редагувати
| Це незавершена стаття з географії Івано-Франківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |