www.wikidata.uk-ua.nina.az

Писемності в СРСР список в якому представлено системи письма народів які перебували в СРСР Зміст 1 Історична довідка 1 1

Писемності в СРСР

Писемності в СРСР — список, в якому представлено системи письма народів, які перебували в СРСР.

Історична довідка ред.

Передісторія ред.

У складі Радянського Союзу перебувала низка народів, що мали давню писемну традицію, водночас більшість народів, що опинилися в СРСР, здобули писемність лише в кінці XVIII — на початку XIX століття. Писемності багатьох народів російської півночі та деяких інших регіонів були розроблені в період існування СРСР.

Старописьменна традиція була в українців, білорусів та росіян (кирилиця), балтійських народів (латиниця), грузинів та вірмен (національні абетки). Мусульманські народи Поволжя, Кавказу, Середньої Азії обмежено користувалися арабським письмом.

З кінця XVIII століття з метою християнізації язичників та мусульман починається переклад релігійних книг мовами народів Росії. У всіх цих книгах використовувався кириличний шрифт. З середини XIX століття починається дуже обмежене видання букварів для неслов'янських народів Росії також виключно з використанням кириличного шрифту.

До початку XX століття відносяться перші спроби стандартизації національних орфографії та алфавітів. Як правило, рішення про стандартизацію приймалися на вчительських з'їздах, але часто ці рішення не виконувалися, оскільки найбільша друкарня національних книг в Казані продовжувала користуватися своїми шрифтами та власними правилами.

Реформи писемностей за часів СРСР ред.

У СРСР мовне питання мало важливе політичне значення, оскільки до складу цієї держави входило більше 120 різних народів. Водночас чіткої законодавчої бази щодо мов у СРСР не було. Російська мова не мала статусу офіційної до 1990 року, хоча фактично весь час виконувала цю функцію. Декларувався вільний розвиток всіх мов народів, що опинилися в СРСР, проте насправді мови не мали однакових прав.

Реформи писемностей різних мов відбувалися у відповідності з «генеральною лінієї» панівної комуністичної партії. Так після громадянської вийни, коли радянська влада була ще досить слабкою на «околицях імперії», було проголошено політику коренізації, тобто розвитку місцевих мов та культур.

Та вже 1923 року почалася кампанія латинізації мов народів СРСР. Першими на латинізований алфавіт перейшли інгуші, а слідом за ними чимало інших народів СРСР. Кирилична писемність збереглася тільки у слов'янських народів, а також у чувашів, мордви, марійців і удмуртів. У грузинів і вірмен збереглися національні алфавіти. Важливою тенденцією латинізації було створення писемності для безписемних раніше народів. Розроблялися алфавіти навіть для найнечисленніших етносів: іжорців, алеутів та ін. Кілька років велася розробка латинської абетки навіть для російської мови.

Проте вже в 1935 році починається нова кампанія — кампанія кирилізації. Ця кампанія збігається в часі з періодом найжорстокіших сталінських репресій 1930-х років. Кирилізація стосувалася насамперед тих мов, що якраз кілька років тому були переведені на латиницю. До 1941 року процес було в цілому завершено.

Кирилізацію в СРСР чимало дослідників розглядають в рамках загальної русифікації в СРСР, як один зі способів наближення неслов'янських мов принаймні до графіки російської мови. Водночас деякі нечисленні народи не одержали нового кириличного алфавіту, а випуск літератури цими мовами було припинено.

У кінці 1970-х років почалася нова кампанія створення писемностей для малочисельних народів СРСР. Майже всі нові алфавіти створювалися на базі кирилиці.

Після розпаду СРСР низка народів повернулася до латинського алфавіту: молдовани, азербайджанці, узбеки, каракалпаки, туркмени та ін.

Індоєвропейські мови ред.

мова

арабський алфавіт

латиниця

кирилиця

інші системи письма

слов'янські мови
білоруська мова в XVI—поч.XX ст.,, з XVI ст. (нині майже не використовується) з XVI ст.
російська мова з IX—X ст.
українська мова обмежено в XVIII—XIX ст. з IX—X ст.
балтійські мови
латиська мова з XVI ст.
литовська мова з 16 ст. обмежено в 1864—1905
романські мови
молдавська мова 1930-і; з 1989 до 1929; 1940—1989 (у Придністров'ї використовується досі)
іранські мови
белуджська мова 1930-і з кінця 1980-х (обмежена)
єврейсько-таджицький діалект 1928-1938 єврейське письмо до 1928
курдська мова до 1921 1928-1946; з початку 1990-х в Азербайджані; з 2000-х у Вірменії з 1946; з 2000-х практично не використовується вірменський алфавіт у 1921—1928
осетинська мова вкрай рідко на початку 20 ст. 1920-і — 1930-і з кінця 18 ст. до 1920-х; з 1938 грузинський алфавіт у 1938—1954 (тільки в Південній Осетії)
таджицька мова до 1929 1930-і з 1940
таліська мова 1930-і; з початку 1990-х в Азербайджані з 1980-х (обмежена)
татська мова 1930-і; з початку 1990-х в Азербайджані з 1938 єврейське письмо до кінця 1920-х
шугнанська мова 1930-і з кінця 1980-х
ягнобська мова з початку 1990-х
інші індоєвропейські мови
вірменська мова вірменський алфавіт з V ст.
їдиш єврейське письмо
циганська мова з 1927 (з кінця 1930-х практично не використовується)

Алтайські мови ред.

мова

арабський алфавіт

латиниця

кирилиця

інші системи письма

тюркські мови
азербайджанська мова до кінця 1920-х 1930-ті; з 1990-х 1939-1990-і. У Дагестані використовується досі
алтайська мова 1930-ті кін. 19 ст. — 1920-ті; з кін. 1930-х
башкирська мова до кінця 1920-х 1930-ті обмежено в кін. 19 — поч. 20 ст.; з 1940
гагаузька мова із 1990-х обмежено в поч. 20 ст.; 1957-1990-і
долганська мова з 1970-х
казахська мова до кінця 1920-х 1930-ті обмежено в кін. 19 — поч. 20 ст.; з 1940
каракалпацька мова 1920-ті 1930-ті; з кінця 1990-х кін. 1930-х (з 1990-х використовується паралельно з латиницею)
карачаєво-балкарська мова 1920-ті 1930-ті з кін. 1930-х
киргизька мова до кінця 1920-х 1930-ті з 1940
кримськотатарська мова до кінця 1920-х 1929-1938; з 1990-х з 1938 (з 1990-х використовується паралельно з латиницею) єврейське письмо (для караїмів та кримчаків)
кумандинська мова спроба 1930-х із 1990-х
кумицька мова до 1920-х 1930-ті з 1938
ногайська мова до кінця 1920-х 1930-ті з кінця 1930-х
татарська мова до кінця 1920-х 1930-ті, спроба 2000-ті з кінця 1930-х (кряшени використовують кирилицю з 19 ст.)
телеутська мова з 2000-х
тофаларська мова з 1988
тувинська мова 1930-ті з 1941
туркменська мова до кінця 1920-х 1930-ті; з початку 1990-х 1940-1990-і
узбецька мова до кінця 1920-х 1930-ті; з 1990-х з 1940 (з 1990-х використовується паралельно з латиницею)
уйгурська мова 1920-е (в Китаї використовується до цих пір) 1930-ті — 1940-і з 1946
хакаська мова 1930-ті 1920-ті; з кін. 1930-х
чуваська мова з кінця 18 ст.
шорська мова 1930-ті кін. 19 ст. — 1920-ті; з кін. 1930-х
якутська мова 1917 — кін. 1930-х 19 — поч. 20 ст.; з кін. 1930-х
монгольські мови
бурятська мова 1930-ті обмежено в кін. 19 ст.; з кін. 1930-х монгольське письмо до кін. 1920-х
калмицька мова 1930-ті 1920-ті; з кін. 1930-х монгольське письмо до поч. 1920-х
тунгусо-маньчжурські мови
нанайська мова 1930-ті спроби кін. 19 — поч. 20 ст.; з 1937
негидальська мова з 2009
орокська мова з 2008
ороцька мова з поч. 2000-х
удегейська мова 1930-ті з 1937
ульцька мова із 1990-х
евенкійська мова 1930-ті спроби кін. 19 ст.; з 1937

Кавказькі мови ред.

мова

арабський алфавіт

латиниця

кирилиця

інші системи письма

картвельскі мови
грузинська мова грузинський алфавіт
лазська мова 1920-ті — 1930-ті зараз грузинський алфавіт
мінгрельська мова грузинський алфавіт
абхазько-адигські мови
абазинська мова спроби сер. 19 ст. 1930-ті з 1938
абхазька мова 1926-1938 1862-1926; з 1954 грузинський алфавіт у 1938—1954
адигейська мова 1920-ті 1930-ті з кін. 1930-х
кабардино-черкеська мова обмежено в кін. 19 — поч. 20 ст. поч. 1920-х — 1936 обмежено в 19 ст.; з 1936
нахсько-дагестанські мови
аварська мова до кінця 1920-х 1930-ті обмежено в кін. 19 — поч. 20 ст.; з 1938
агульска мова з поч. 1990-х
арчинська мова з сер. 2000-х
ахвахська мова з кін. 2000-х
даргінська мова до кінця 1920-х 1930-ті обмежено в кін. 19 — поч. 20 ст.; з 1938
інгушська мова до поч. 1920-х 1920-ті — 1930-ті з 1938
каратинська мова обмежено з 1998
лакська мова до кінця 1920-х 1930-ті з 1938
лезгінська мова до кінця 1920-х 1930-ті обмежено в кін. 19 — поч. 20 ст.; з 1938
рутульска мова з поч. 1990-х
табасаранська мова 1930-ті з 1938
удінська мова 1930-ті; з сер. 1990-х спроби 1990-х
цахурська мова 1930-ті; з сер. 1990-х (в Азербайджані) з поч. 1990-х (в Росії)
цезська мова спроби з поч. 1990-х
хіналузька мова з сер. 2000-х спроби поч. 1990-х
чеченська мова до 1920-х 1920-ті — 1930-ті; спроби в 1990-х обмежено в кін. 19 — поч. 20 ст.; з 1938

Уральські мови ред.

мова

арабський алфавіт

латиниця

кирилиця

інші системи письма

фіно-угорські мови
вепська мова 1930-ті; з кін. 1980-х спроби поч. 1990-х та 2010-х
іжорська мова 1930-ті
карельська мова 1930-ті; з кін. 1980-х 19 ст. — поч. 20 ст.; 1937—1940
саамська мова 1930-ті спроби кін. 19 — поч. 20 ст.; 1937; з 1980-х
комі мова 1930-1938 19 ст. — 1930; з 1938 анбур у 14-16 ст.
комі-пермяцька мова 1930-1938 кін. 19 ст. — 1930; з 1938
комі-язьвінська мова з 2003
мансійська мова 1930-ті спроби кін. 19 — поч. 20 ст.; з 1937
марійська мова з кін. 18 ст. тісте (тамга) (ці знаки паралельно вживалися до 1930-х років)
мокшанська мова спроби поч. 1930-х з кін. 18 ст.
удмуртська мова спроби поч. 1930-х з кін. 18 ст.
хантська мова 1930-ті спроби кін. 19 — поч. 20 ст.; з 1937
ерзянська мова спроби поч. 1930-х з кін. 18 ст.
естонська мова з 16 ст.
самодійські мови
нганасанська мова з 1990-х
ненецька мова 1930-ті з 1937
селькупська мова 1930-ті з 1937
енецька мова з 1990-х
юкагірські мови з 1980-х юкагірська писемність (ідеографічна, вперше досліджена в XIX ст.)

Палеоазійські мови ред.

мова

арабський алфавіт

латиниця

кирилиця

інші системи письма

чукотсько-камчатські мови
ад'юторська мова з 2000-х
ітельменська мова 1930-ті з 1980-х
коряцька мова 1930-ті з 1937
чукотська мова 1930-ті з 1937 письмо Теневіля
ескімосо-алеутські мови
алеутська мова спроби 1930-х 19 — поч. 20 ст.; спроби 1990-х
ескімоська мова 1930-ті спроби 19 — нач. 20 ст.; з 1937
інші палеоазійські мови
кетська мова 1930-ті з 1980-х
нівхська мова 1930-ті з 1937
юкагірська мова з кін. 1980-х


Інші мови ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Рукапісы татараў Беларусі канца 17 — пачатку 20 стагоддзя з фондаў Цэнтральнай навуковай бібліятэкі НАН Беларусі (Рукописи татар Беларуси ко… http://www.slideshare.net/CSL_by/ss-10643484
  2. Антонович, А. К. Белорусские тексты, писанные арабским письмом, и их графико-орфографическая система / А. К. Антонович. — Вильнюс, 1968. б.5
  3. Ян Станкевіч. «Беларускія мусульмане і беларуская літаратура арабскім пісьмом» б.392 // в Кн. Ян Станкевіч. «Язык і языкаведа» — Вільня 2007 — бб. 381—417
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pisemnosti v SRSR spisok v yakomu predstavleno sistemi pisma narodiv yaki perebuvali v SRSR Zmist 1 Istorichna dovidka 1 1 Peredistoriya 1 2 Reformi pisemnostej za chasiv SRSR 2 Indoyevropejski movi 3 Altajski movi 4 Kavkazki movi 5 Uralski movi 6 Paleoazijski movi 7 Inshi movi 8 Div takozh 9 PrimitkiIstorichna dovidka red Peredistoriya red U skladi Radyanskogo Soyuzu perebuvala nizka narodiv sho mali davnyu pisemnu tradiciyu vodnochas bilshist narodiv sho opinilisya v SRSR zdobuli pisemnist lishe v kinci XVIII na pochatku XIX stolittya Pisemnosti bagatoh narodiv rosijskoyi pivnochi ta deyakih inshih regioniv buli rozrobleni v period isnuvannya SRSR Staropismenna tradiciya bula v ukrayinciv bilorusiv ta rosiyan kirilicya baltijskih narodiv latinicya gruziniv ta virmen nacionalni abetki Musulmanski narodi Povolzhya Kavkazu Serednoyi Aziyi obmezheno koristuvalisya arabskim pismom Z kincya XVIII stolittya z metoyu hristiyanizaciyi yazichnikiv ta musulman pochinayetsya pereklad religijnih knig movami narodiv Rosiyi U vsih cih knigah vikoristovuvavsya kirilichnij shrift Z seredini XIX stolittya pochinayetsya duzhe obmezhene vidannya bukvariv dlya neslov yanskih narodiv Rosiyi takozh viklyuchno z vikoristannyam kirilichnogo shriftu Do pochatku XX stolittya vidnosyatsya pershi sprobi standartizaciyi nacionalnih orfografiyi ta alfavitiv Yak pravilo rishennya pro standartizaciyu prijmalisya na vchitelskih z yizdah ale chasto ci rishennya ne vikonuvalisya oskilki najbilsha drukarnya nacionalnih knig v Kazani prodovzhuvala koristuvatisya svoyimi shriftami ta vlasnimi pravilami Reformi pisemnostej za chasiv SRSR red U SRSR movne pitannya malo vazhlive politichne znachennya oskilki do skladu ciyeyi derzhavi vhodilo bilshe 120 riznih narodiv Vodnochas chitkoyi zakonodavchoyi bazi shodo mov u SRSR ne bulo Rosijska mova ne mala statusu oficijnoyi do 1990 roku hocha faktichno ves chas vikonuvala cyu funkciyu Deklaruvavsya vilnij rozvitok vsih mov narodiv sho opinilisya v SRSR prote naspravdi movi ne mali odnakovih prav Reformi pisemnostej riznih mov vidbuvalisya u vidpovidnosti z generalnoyu liniyeyi panivnoyi komunistichnoyi partiyi Tak pislya gromadyanskoyi vijni koli radyanska vlada bula she dosit slabkoyu na okolicyah imperiyi bulo progolosheno politiku korenizaciyi tobto rozvitku miscevih mov ta kultur Ta vzhe 1923 roku pochalasya kampaniya latinizaciyi mov narodiv SRSR Pershimi na latinizovanij alfavit perejshli ingushi a slidom za nimi chimalo inshih narodiv SRSR Kirilichna pisemnist zbereglasya tilki u slov yanskih narodiv a takozh u chuvashiv mordvi marijciv i udmurtiv U gruziniv i virmen zbereglisya nacionalni alfaviti Vazhlivoyu tendenciyeyu latinizaciyi bulo stvorennya pisemnosti dlya bezpisemnih ranishe narodiv Rozroblyalisya alfaviti navit dlya najnechislennishih etnosiv izhorciv aleutiv ta in Kilka rokiv velasya rozrobka latinskoyi abetki navit dlya rosijskoyi movi Prote vzhe v 1935 roci pochinayetsya nova kampaniya kampaniya kirilizaciyi Cya kampaniya zbigayetsya v chasi z periodom najzhorstokishih stalinskih represij 1930 h rokiv Kirilizaciya stosuvalasya nasampered tih mov sho yakraz kilka rokiv tomu buli perevedeni na latinicyu Do 1941 roku proces bulo v cilomu zaversheno Kirilizaciyu v SRSR chimalo doslidnikiv rozglyadayut v ramkah zagalnoyi rusifikaciyi v SRSR yak odin zi sposobiv nablizhennya neslov yanskih mov prinajmni do grafiki rosijskoyi movi Vodnochas deyaki nechislenni narodi ne oderzhali novogo kirilichnogo alfavitu a vipusk literaturi cimi movami bulo pripineno U kinci 1970 h rokiv pochalasya nova kampaniya stvorennya pisemnostej dlya malochiselnih narodiv SRSR Majzhe vsi novi alfaviti stvoryuvalisya na bazi kirilici Pislya rozpadu SRSR nizka narodiv povernulasya do latinskogo alfavitu moldovani azerbajdzhanci uzbeki karakalpaki turkmeni ta in Indoyevropejski movi red mova arabskij alfavit latinicya kirilicya inshi sistemi pismaslov yanski movibiloruska mova v XVI poch XX st 1 2 3 z XVI st nini majzhe ne vikoristovuyetsya z XVI st rosijska mova z IX X st ukrayinska mova obmezheno v XVIII XIX st z IX X st baltijski movilatiska mova z XVI st litovska mova z 16 st obmezheno v 1864 1905romanski movimoldavska mova 1930 i z 1989 do 1929 1940 1989 u Pridnistrov yi vikoristovuyetsya dosi iranski movibeludzhska mova 1930 i z kincya 1980 h obmezhena yevrejsko tadzhickij dialekt 1928 1938 yevrejske pismo do 1928kurdska mova do 1921 1928 1946 z pochatku 1990 h v Azerbajdzhani z 2000 h u Virmeniyi z 1946 z 2000 h praktichno ne vikoristovuyetsya virmenskij alfavit u 1921 1928osetinska mova vkraj ridko na pochatku 20 st 1920 i 1930 i z kincya 18 st do 1920 h z 1938 gruzinskij alfavit u 1938 1954 tilki v Pivdennij Osetiyi tadzhicka mova do 1929 1930 i z 1940taliska mova 1930 i z pochatku 1990 h v Azerbajdzhani z 1980 h obmezhena tatska mova 1930 i z pochatku 1990 h v Azerbajdzhani z 1938 yevrejske pismo do kincya 1920 hshugnanska mova 1930 i z kincya 1980 hyagnobska mova z pochatku 1990 hinshi indoyevropejski movivirmenska mova virmenskij alfavit z V st yidish yevrejske pismociganska mova z 1927 z kincya 1930 h praktichno ne vikoristovuyetsya Altajski movi red mova arabskij alfavit latinicya kirilicya inshi sistemi pismatyurkski moviazerbajdzhanska mova do kincya 1920 h 1930 ti z 1990 h 1939 1990 i U Dagestani vikoristovuyetsya dosialtajska mova 1930 ti kin 19 st 1920 ti z kin 1930 hbashkirska mova do kincya 1920 h 1930 ti obmezheno v kin 19 poch 20 st z 1940gagauzka mova iz 1990 h obmezheno v poch 20 st 1957 1990 idolganska mova z 1970 hkazahska mova do kincya 1920 h 1930 ti obmezheno v kin 19 poch 20 st z 1940karakalpacka mova 1920 ti 1930 ti z kincya 1990 h kin 1930 h z 1990 h vikoristovuyetsya paralelno z latiniceyu karachayevo balkarska mova 1920 ti 1930 ti z kin 1930 hkirgizka mova do kincya 1920 h 1930 ti z 1940krimskotatarska mova do kincya 1920 h 1929 1938 z 1990 h z 1938 z 1990 h vikoristovuyetsya paralelno z latiniceyu yevrejske pismo dlya karayimiv ta krimchakiv kumandinska mova sproba 1930 h iz 1990 hkumicka mova do 1920 h 1930 ti z 1938nogajska mova do kincya 1920 h 1930 ti z kincya 1930 htatarska mova do kincya 1920 h 1930 ti sproba 2000 ti z kincya 1930 h kryasheni vikoristovuyut kirilicyu z 19 st teleutska mova z 2000 htofalarska mova z 1988tuvinska mova 1930 ti z 1941turkmenska mova do kincya 1920 h 1930 ti z pochatku 1990 h 1940 1990 iuzbecka mova do kincya 1920 h 1930 ti z 1990 h z 1940 z 1990 h vikoristovuyetsya paralelno z latiniceyu ujgurska mova 1920 e v Kitayi vikoristovuyetsya do cih pir 1930 ti 1940 i z 1946hakaska mova 1930 ti 1920 ti z kin 1930 hchuvaska mova z kincya 18 st shorska mova 1930 ti kin 19 st 1920 ti z kin 1930 hyakutska mova 1917 kin 1930 h 19 poch 20 st z kin 1930 hmongolski moviburyatska mova 1930 ti obmezheno v kin 19 st z kin 1930 h mongolske pismo do kin 1920 hkalmicka mova 1930 ti 1920 ti z kin 1930 h mongolske pismo do poch 1920 htunguso manchzhurski movinanajska mova 1930 ti sprobi kin 19 poch 20 st z 1937negidalska mova z 2009orokska mova z 2008orocka mova z poch 2000 hudegejska mova 1930 ti z 1937ulcka mova iz 1990 hevenkijska mova 1930 ti sprobi kin 19 st z 1937Kavkazki movi red mova arabskij alfavit latinicya kirilicya inshi sistemi pismakartvelski movigruzinska mova gruzinskij alfavitlazska mova 1920 ti 1930 ti zaraz gruzinskij alfavitmingrelska mova gruzinskij alfavitabhazko adigski moviabazinska mova sprobi ser 19 st 1930 ti z 1938abhazka mova 1926 1938 1862 1926 z 1954 gruzinskij alfavit u 1938 1954adigejska mova 1920 ti 1930 ti z kin 1930 hkabardino cherkeska mova obmezheno v kin 19 poch 20 st poch 1920 h 1936 obmezheno v 19 st z 1936nahsko dagestanski moviavarska mova do kincya 1920 h 1930 ti obmezheno v kin 19 poch 20 st z 1938agulska mova z poch 1990 harchinska mova z ser 2000 hahvahska mova z kin 2000 hdarginska mova do kincya 1920 h 1930 ti obmezheno v kin 19 poch 20 st z 1938ingushska mova do poch 1920 h 1920 ti 1930 ti z 1938karatinska mova obmezheno z 1998lakska mova do kincya 1920 h 1930 ti z 1938lezginska mova do kincya 1920 h 1930 ti obmezheno v kin 19 poch 20 st z 1938rutulska mova z poch 1990 htabasaranska mova 1930 ti z 1938udinska mova 1930 ti z ser 1990 h sprobi 1990 hcahurska mova 1930 ti z ser 1990 h v Azerbajdzhani z poch 1990 h v Rosiyi cezska mova sprobi z poch 1990 hhinaluzka mova z ser 2000 h sprobi poch 1990 hchechenska mova do 1920 h 1920 ti 1930 ti sprobi v 1990 h obmezheno v kin 19 poch 20 st z 1938Uralski movi red mova arabskij alfavit latinicya kirilicya inshi sistemi pismafino ugorski movivepska mova 1930 ti z kin 1980 h sprobi poch 1990 h ta 2010 hizhorska mova 1930 tikarelska mova 1930 ti z kin 1980 h 19 st poch 20 st 1937 1940saamska mova 1930 ti sprobi kin 19 poch 20 st 1937 z 1980 hkomi mova 1930 1938 19 st 1930 z 1938 anbur u 14 16 st komi permyacka mova 1930 1938 kin 19 st 1930 z 1938komi yazvinska mova z 2003mansijska mova 1930 ti sprobi kin 19 poch 20 st z 1937marijska mova z kin 18 st tiste tamga ci znaki paralelno vzhivalisya do 1930 h rokiv mokshanska mova sprobi poch 1930 h z kin 18 st udmurtska mova sprobi poch 1930 h z kin 18 st hantska mova 1930 ti sprobi kin 19 poch 20 st z 1937erzyanska mova sprobi poch 1930 h z kin 18 st estonska mova z 16 st samodijski movinganasanska mova z 1990 hnenecka mova 1930 ti z 1937selkupska mova 1930 ti z 1937enecka mova z 1990 hyukagirski movi z 1980 h yukagirska pisemnist ideografichna vpershe doslidzhena v XIX st Paleoazijski movi red mova arabskij alfavit latinicya kirilicya inshi sistemi pismachukotsko kamchatski moviad yutorska mova z 2000 hitelmenska mova 1930 ti z 1980 hkoryacka mova 1930 ti z 1937chukotska mova 1930 ti z 1937 pismo Tenevilyaeskimoso aleutski movialeutska mova sprobi 1930 h 19 poch 20 st sprobi 1990 heskimoska mova 1930 ti sprobi 19 nach 20 st z 1937inshi paleoazijski moviketska mova 1930 ti z 1980 hnivhska mova 1930 ti z 1937yukagirska mova z kin 1980 hInshi movi red mova arabskij alfavit latinicya kirilicya inshi sistemi pismaasirijska mova 1930 ti 1920 ti sirijske pismodunganska mova 1920 ti 1928 1952 z 1952korejska mova sprobi 1930 h hangilDiv takozh red Latinizaciya v SRSR Kirilizaciya v SRSRPrimitki red Rukapisy tataray Belarusi kanca 17 pachatku 20 stagoddzya z fonday Centralnaj navukovaj bibliyateki NAN Belarusi Rukopisi tatar Belarusi ko http www slideshare net CSL by ss 10643484 Antonovich A K Belorusskie teksty pisannye arabskim pismom i ih grafiko orfograficheskaya sistema A K Antonovich Vilnyus 1968 b 5 Yan Stankevich Belaruskiya musulmane i belaruskaya litaratura arabskim pismom b 392 v Kn Yan Stankevich Yazyk i yazykaveda Vilnya 2007 bb 381 417 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pisemnosti v SRSR amp oldid 36305280